26.02.2024
Справа № 331/255/24
Провадження № 2/331/868/2024
26 лютого 2024 року місто Запоріжжя
Жовтневий районний суд міста Запоріжжя у складі:
головуючого судді Яцун О.О.,
за участю секретаря судового засіданні Крамаренко В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням,
Позивач ОСОБА_1 звернулася до Жовтневого районного суду міста Запоріжжя з позовною заявою до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що їй на підставі Договору міни Обмінного бюро м. Запоріжжя та Договору найму житла в будинках державного і комунального житлового фонду від 02.06.2016 року на праві основного Наймача належить квартира АДРЕСА_1 .
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що разом з нею проживав та був зареєстрований її син ОСОБА_2 , який до початку збройної агресії Російської Федерації, приблизно 20 січня 2022 року переїхав на постійне місце роботи та проживання за кордон, де працює і живе по теперішній час. Позивач стверджує, що її син ОСОБА_2 не проживає у житловому приміщенні, що належить їй на праві користування, значний період часу, що перевищує термін в один рік. До переїзду за кордон, та на теперішній час відповідач по справі ОСОБА_2 працював та працює в ІТ сфері, зміна місця роботи відбулась по причині кар'єрного росту. Відповідач не сплачує комунальні платежі, в утриманні житла участі не приймає, планів щодо повернення на територію України поки що не має. При цьому, позивач зауважує, що факт реєстрації відповідача порушує її право на повноцінне користування майном, зменшення платежів на утримання житла, оформлення субсидії від держави, та інше. 01 листопада 2023 року позивач звернулась із заявою до Департаменту реєстраційних послуг Запорізької міської ради про зняття відповідача ОСОБА_2 із задекларованого місця проживання. Проте, у прийомі заяви про зняття із задекларованого (зареєстрованого) місця проживання відповідача ОСОБА_2 їй було відмовлено по причині відсутності письмової згоди самого відповідача та необхідності його особистої присутності в реєстраційному органі. Посилаючись на зазначені обставини, просить суд визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , таким, що втратив право користування житловим приміщенням, квартирою АДРЕСА_1 .
Ухвалою Жовтневого районного суду міста Запоріжжя від 16 січня 2024 року позовну заяву було прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін (а.с.23).
У судове засідання позивач ОСОБА_1 та представник позивача ОСОБА_3 , який діє на підставі договору про надання правової допомоги № 1108/1/23 від 08.11.2023 року (а.с.12-13), не з'явилися, про дату, час і місце розгляду справи були повідомлені судом своєчасно та належним чином (а.с.24), про причини неявки суд не повідомили. Разом з тим, представник позивача ОСОБА_3 надіслав на адресу суду заяву, в якій просить суд розглянути справу без його участі та без участі позивача, позов просить задовольнити (а.с.30).
Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання також не з'явився, про день, час та місце розгляду справи був повідомлений судом своєчасно, належним чином та у встановленому законом порядку (а.с.25). В той же час, 06 лютого 2024 року відповідач ОСОБА_2 надіслав на адресу суду заяву, із змісту якої вбачається, що відповідач просить суд розглянути справу за його відсутності, позовні вимоги визнає у повному обсязі та не заперечує проти їх задоволення (а.с.27).
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
За правилами ч. 4 ст. 206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Дослідивши матеріали справи, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 обґрунтовані та підлягають задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що позивачу ОСОБА_1 на підставі Договору найму житла в будинках державного і комунального житлового фонду від 02.06.2016 року, на праві основного наймача належить квартира АДРЕСА_1 (а.с.8).
Зареєстрованим у вищевказаній квартирі, окрім позивача ОСОБА_1 , є відповідач ОСОБА_2 , як член сім'ї основного наймача (а.с.6).
До матеріалів позовної заяви позивачем долучено письмові заяви свідків ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , засвідчені головою ОСББ «Українська 8» Урреа Вальдес Д.С., із змісту яких вбачається, що зазначені вище свідки підтверджують факт того, що на протязі значного часу, більше ніж пів року,ОСОБА_2 не проживає в квартирі, що належить ОСОБА_1 , а також те, що витрати на утримання квартири, де проживає ОСОБА_1 , остання несе особисто (а.с.9, 10, 11)
Разом з тим, відповідно до частин першої та другої статті 61, статей 64 та 65 ЖК Української РСР, користування жилим приміщенням у будинках державного і громадського житлового фонду здійснюється відповідно до договору найму жилого приміщення. Договір найму жилого приміщення в будинках державного і громадського житлового фонду укладається в письмовій формі на підставі ордера на жиле приміщення між наймодавцем - житлово-експлуатаційною організацією (а в разі її відсутності - відповідним підприємством, установою, організацією) і наймачем - громадянином, на ім'я якого видано ордер.
Члени сім'ї наймача, які проживають разом з ним, користуються нарівні з наймачем усіма правами і несуть усі обов'язки, що випливають з договору найму жилого приміщення. До членів сім'ї наймача належать дружина наймача, їх діти і батьки. Членами сім'ї наймача може бути визнано й інших осіб, якщо вони постійно проживають разом з наймачем і ведуть з ним спільне господарство. Якщо особи, зазначені в частині другій цієї статті, перестали бути членами сім'ї наймача, але продовжують проживати в займаному жилому приміщенні, вони мають такі ж права і обов'язки, як наймач і члени його сім'ї.
Статтею 107 ЖК Української РСР визначено, що у разі вибуття наймача та членів його сім'ї, договір найму жилого приміщення вважається розірваним з дня вибуття. Якщо з жилого приміщення вибуває не вся сім'я, то договір найму жилого приміщення не розривається, а член сім'ї, який вибув, втрачає право користування цим жилим приміщенням з дня вибуття.
Системне тлумачення статей 71, 72 ЖК Української РСР дає підстави для висновку, що особа може бути визнана такою, яка втратила право користування жилим приміщенням за двох умов: не проживання особи в жилому приміщенні більше шести місяців та відсутність поважних причин. Саме на позивача процесуальний закон покладає обов'язок довести факт відсутності відповідача понад встановлені статтею 71 ЖК Української РСР строки у жилому приміщенні без поважних причин. Початок відліку часу відсутності визначається від дня, коли особа залишила приміщення. Повернення особи до жилого приміщення, яке вона займала, перериває строк тимчасової відсутності. При тимчасовій відсутності за особою продовжує зберігатись намір ставитися до жилого приміщення як до свого постійного місця проживання, тому при розгляді позову про визнання особи такою, що втратила право на жилу площу, суд повинен ретельно дослідити обставини, які мають значення для встановлення причин довготривалої відсутності.
Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
У постанові Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі № 755/16152/16-ц (провадження № 61-11414св19) вказано, що «у справах про визнання наймача або члена його сім'ї таким, що втратив право користування жилим приміщенням (стаття 71 ЖК УРСР), необхідно з'ясовувати причини відсутності відповідача понад встановлені строки. Наймачеві або членові його сім'ї, який був відсутнім понад встановлений законом строк без поважних причин, суд вправі з цих мотивів відмовити в позові про захист порушеного права (вселення, обмін, поділ жилого приміщення тощо). Наймач або член його сім'ї, який вибув на інше постійне місце проживання, втрачає право користування жилим приміщенням з дня вибуття, незалежно від пред'явлення позову про це. На підтвердження вибуття суд може брати до уваги будь-які фактичні дані, які свідчать про обрання стороною іншого постійного місця проживання (повідомлення про це в листах, розписка, переадресація кореспонденції, утворення сім'ї в іншому місці, перевезення майна в інше жиле приміщення, виїзд в інший населений пункт, укладення трудового договору на невизначений строк тощо). Факт тимчасової відсутності фізичної особи і пов'язані з цим правові наслідки необхідно відмежовувати від факту постійної відсутності особи у житловому приміщенні у зв'язку з вибуттям наймача та членів його сім'ї на постійне проживання до іншого населеного пункту або в інше жиле приміщення в тому ж населеному пункті (стаття 107 ЖК УРСР). Вичерпного переліку таких поважних причин житлове законодавство не встановлює, у зв'язку з чим указане питання вирішується судом у кожному конкретному випадку, з урахуванням конкретних обставин справи. Зазначені правила статей 71 та 107 ЖК Української РСР є різними за своєю правовою природою й кожна з них є окремою підставою для пред'явлення позову, оскільки перше з них регулює збереження житла за тимчасово відсутніми громадянами, а правило другої статті передбачає втрату членом сім'ї наймача права користування цим житловим приміщенням у разі його вибуття на постійне проживання в інше житлове приміщення.
За вказаних вище обставин, приймаючи до уваги, що відповідач ОСОБА_2 визнав позовні вимоги у повному обсязі, та матеріалами справи підтверджено фактичні дані, які свідчать про обрання відповідачем ОСОБА_2 іншого постійного місця проживання й не проживання останнім за зареєстрованим місцем проживання більше шести місяців шляхом вибуття на інше місце проживання, тобто встановлено причину постійної і довготривалої відсутності відповідача за зареєстрованим місцем проживання, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню.
За правилами ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справу не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ч. 1 ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
На підставі вищевикладеного та керуючись Конституцією України, ст.ст. 71, 107 ЖК УРСР України, ст.ст. 12, 13, 81, 133, 141, 259, 263-265, 280-284, 352, 354 ЦПК України,
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, задовольнити.
Визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , таким, що втратив право користування житловим приміщенням - квартирою АДРЕСА_1 .
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення може бути оскаржене до Запорізького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення, якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Інформація про учасників справи, відповідно до п. 4) ч. 5 ст. 265 ЦПК України:
позивач: ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ;
представник позивача: адвокат Гуртовенко Петро Анатолійович, місцезнаходження: місто Запоріжжя, провулок Ближній, будинок № 6;
відповідач: ОСОБА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 .
Суддя О.О. Яцун