Справа № 309/1638/23
Провадження № 3/309/505/23
20 лютого 2024 року м. Хуст
Суддя Хустського районного суду Закарпатської області Лук'янова О.В., розглянувши матеріали, які надійшли з Хустського РУП ГУНП в Закарпатській області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , непрацюючої, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , яка раніше до адміністративної відповідальності не притягувалася,
за ч.1 ст.130 Кодексу України про Адміністративні Правопорушення,-
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення, серії ААБ №044356, від 02.04.2023: ОСОБА_2 2 квітня 2023 року, о 1 годині 40 хвилин, в м.Хуст, по вулиці Небесної Сотні керуючи автомобілем BMW 320, н.з. НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп'яніння: запах алкоголю з порожнини рота, від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку відмовилася.
В судовому засіданні ОСОБА_1 та її захисник - адвокат Стець М.І. факт вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ст.130 ч.1 КУпАП, не визнали. ОСОБА_1 пояснила, що працівники поліції дійсно зупиняли її біля 1 години вночі 2 квітня 2023 року, але при цьому не пропонували їй пройти огляд на стан сп'яніння у встановленому законом порядку та вона не відмовлялася від цього. Крім того, її прізвище згідно паспорту ще з 12.10.2020 /дата видачі паспорту/ Кострець, а «Драгуська» - це її прізвище до укладання шлюбу.
Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, суддя прийшла до наступного висновку.
Відповідно до ст.245 КУпАП: завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне й об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
У п.24 Постанови Пленуму Верховного Суду України №14 від 23.12.2005 «Про практику застосування судами України законодавства в справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» вказується на таке:
1)звернути увагу судів на неприпустимість спрощеного підходу до судового розгляду справ про адміністративні правопорушення на транспорті та ігнорування прав осіб, яких притягають до відповідальності, потерпілих, їх законних представників і захисників;
2)при розгляді справ зазначеної категорії необхідно з'ясовувати всі обставини, перелічені в статтях 247 і 280 КУпАП, у тому числі шляхом допиту свідків та призначення експертиз;
3)зміст постанови судді має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 і 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.
Згідно ст.129 Конституції України, однією з основних засад судочинства, є забезпечення доведеності вини.
17.07.1997 Україна ратифікувала Європейську Конвенцію «Про захист прав людини і основоположних свобод» (далі - Конвенція), а також Протоколи 1, 2, 4, 7, 11, які є невід'ємною частиною Конвенції, чим визнала її дію у національній правовій системі, а також обов'язковість рішень Європейського Суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) по всім питанням, що стосуються тлумачення і застосування Конвенції.
Так, відповідно до ст.32 Конвенції: питання тлумачення та її застосування належить до виключної компетенції ЄСПЛ, рішення якого є невід'ємною частиною Конвенції.
За ст.9 Конституції України та ч.1 ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»: суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику ЄСПЛ як джерело права. Також передбачається, що якщо міжнародним договором встановлені інші права, ніж ті, які передбачені законодавством України, то застосовуються правила міжнародного договору України. Тобто у такому випадку міжнародно-правові норми мають пріоритетне значення.
Згідно із пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод: кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Відповідно до частини першої статті 9 КУпАП: адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Обставини, що підлягають з'ясуванню при розгляді справи про адміністративне правопорушення, визначені в статті 280 КУпАП, зокрема орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна ця особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно зі статтею 7 КУпАП, розглядаючи таку справу, орган повинен забезпечити законність при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення.
Статтею 251 КУпАП встановлено, що доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність цієї особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Згідно ст.252 КУпАП: орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному й об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Статтею 62 Конституції України, яка гарантує дотримання державою принципу презумпції невинуватості особи, передбачено, що ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ) поширює на провадження у справах про адміністративні правопорушення стандарти, які встановлює Конвенція для кримінального провадження, тобто - норми кримінального процесуального законодавства.
У справі «Лучанінова проти України» (рішення від 09.06.2011 року, заява №16347/02) провадження у справі про адміністративне правопорушення за частиною 1 статті 51 КпАП України стосовно заявниці, яка вчинила дрібну крадіжку на загальну суму 0,42грн, ЄСПЛ розцінив як кримінальне для цілей застосування Конвенції «з огляду на загальний характер законодавчого положення, яке порушила заявниця, а також профілактичну та каральну мету стягнень, передбачених цим положенням».
Відповідно до ч.6 ст.266 КУпАП: направлення особи для огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції і проведення такого огляду здійснюється в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до п.3 Постанови КМУ №1103 від 17.12.2008 року «Про затвердження Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, і проведення такого огляду»: огляд проводиться поліцейськими на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів або лікарем закладу охорони здоров'я (в сільській місцевості за відсутності лікаря-фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).
Пунктом 6 цієї Постанови встановлено, що водій транспортного засобу, що відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу направляється поліцейським для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров'я. Форма направлення на огляд наведена в додатку 1 до цієї Інструкції, затвердженої Наказом МВС МОЗ від 09.11.2015 №1452/735.
Відповідно ж п.7 цієї Постанови: поліцейський забезпечує проведення огляду водія транспортного засобу в закладі охорони здоров'я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення відповідних підстав.
П.8 даної Постанови встановлено, що у раз відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров'я поліцейський із застосуванням технічних засобів відеозапису, а вразі неможливості застосування таких засобів в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп'яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.
Даною нормою встановлений обов'язок працівника поліції саме щодо фіксування конкретних дій або бездіяльності водія щодо відмови від проходження огляду.
Інструкцією із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України від 18 грудня 2018 року №1026, п.5 розділу ІІ передбачено, що включення портативного відеореєстратора відбувається з моменту початку виконання службових обов'язків та/або спеціальної поліцейської операції, а відеозйомка ведеться безперервно до її завершення, крім випадків, пов'язаних з виникненням у поліцейського особистого приватного становища (відвідування вбиральні, перерви для приймання їжі тощо). У процесі включення портативного відеореєстратора поліцейський переконується в точностів становлених на пристрої дати та часу.
На відеозаписі, що доданий до матеріалів справи, є лише декілька уривків розмови працівників поліції з Кострець /Драгуською/ Г.В., які не дають змоги встановити факт наявності в діях ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, оскільки на відеозаписі, який ведеться з перервами, не зафіксовано:
-факту зупинки транспортного засобу, за кермом якого була ОСОБА_1 ;
-взагалі не зафіксовано факт того, що працівники поліції пропонують ОСОБА_1 пройти огляд на стан сп'яніння у встановленому законом порядку, оскільки у неї є ознаки алкогольного сп'яніння: запах алкоголю з порожнини рота;
-взагалі не зафіксовано факт відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку.
Адміністративним правопорушенням, згідно ч.1 ст.130 КУпАП, визнається керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст.255 цього Кодексу.
Підставою притягнення суб'єкта правопорушення до юридичної відповідальності є наявність в його діях складу правопорушення.
Склад правопорушення - це сукупність передбачених законом об'єктивних і суб'єктивних ознак діяння, які характеризують (визначають) його як правопорушення.
Як вбачається з вищезазначеного протоколу, серії ААБ №044356, від 02.04.2023 ОСОБА_1 вчинила адміністративне правопорушення, за яке передбачена відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП.
Виходячи з положень ч.1 ст.130 КУпАП об'єктивну сторону даного правопорушення складає саме відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Однак у матеріалах справи відсутні докази, що ОСОБА_1 відмовилася, як особа, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Ст.280 КУпАП передбачає, що необхідною умовою для притягнення особи до адміністративної відповідальності є встановлення на підставі належних та допустимих доказів факту вчинення певного діяння такою особою та наявність в діянні цієї особи, що є суб'єктом правопорушення, всіх обов'язкових ознак складу певного адміністративного правопорушення.
При цьому суд звертає увагу на те, що протокол про адміністративне правопорушення сам по собі без підтвердження іншими належними та допустимими доказами не є безумовним та беззаперечним доказом на доведення вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення,
Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд вважає, що матеріали справи про адміністративне правопорушення, що надані на розгляд суду, не доводять наявність об'єктивної та суб'єктивної сторони складу адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачено ч.1 ст.130 КУпАП, в діях ОСОБА_1 , а тому відповідно до п.1 ст.247 КУпАП провадження в справі підлягає закриттю.
При прийнятті рішення про закриття провадження у справі враховуються положення передбаченого нормативно-правовими актами України принципу диспозитивності, відповідно до якого сторони провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених нормативно-правовими актами; що суддя, за відсутності клопотань, не вправі самостійно витребовувати докази; те, що учасники процесу не заявляли клопотань про доручення чи витребування доказів по справі.
Керуючись ст.7, 130 ч.1, 245, 247, 251-252, 265-266, 280, 283-285, 287, 291 КУпАП, Конституцією України, суддя
Провадження в справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП, - закрити за відсутністю складу зазначеного адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її винесення до Закарпатського Апеляційного суду.
Суддя Хустського
районного суду: О.В.Лук'янова