Справа № 308/4923/24
1-кс/308/2459/24
25 квітня 2024 року м. Ужгород
Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області - ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання - ОСОБА_2 , за участю прокурора - ОСОБА_3 , слідчого - ОСОБА_4 , підозрюваного - ОСОБА_5 та його захисника - ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в м. Ужгород, клопотання заступника начальника відділу РОТЗ СУ ГУНП в Закарпатській області капітана поліції ОСОБА_4 , у рамках кримінального провадження, відомості про яке 07.12.2022 року внесені до ЄРДР за № 42022072180000038, погоджене з прокурором, про застосування відносно :
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Ужгород та мешканця АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, з середньою освітою, не працюючого, розлученого, на утриманні двоє неповнолітніх дітей, інваліда третьої групи, раніше не судимого, підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.307 КК України, -
запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, -
З внесеного слідчим клопотання, яке погоджене з прокурором, та доданих до нього матеріалів слідує, що у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше грудня 2022 року, ОСОБА_7 , усвідомлюючи те, що шляхом проведення заборонених операцій у сфері обігу психотропних речовин є можливість швидко незаконно збагатитись, а також будучи обізнаним про місця та осіб у яких можна придбати психотропну речовину метамфетамін, діючи умисно, з корисливих мотивів та з метою незаконного збагачення, усвідомлюючи незаконність та протиправність своїх дій, вступив у попередню злочинну змову із своїми знайомими ОСОБА_8 , ОСОБА_5 та ОСОБА_9 , яких забезпечував із вказаного періоду часу психотропними речовинами «метамфетамін», а останні у свою чергу, діючи узгоджено, за попередньою змовою, дотримуючись заходів конспірації у групі, в подальшому збували психотропні речовини за грошові кошти особам, схильним до їх вживання на території Хустського та Мукачівського району Закарпатської області, розподіляючи між собою отримані від збуту таких заборонених в обігу речовин.
Так, ОСОБА_7 , у кінці березня 2023 року, точний час досудовим розслідуванням не встановлено, але не пізніше 29.03.2023, діючи у за попередньою змовою групою осіб разом із ОСОБА_8 , ОСОБА_5 та ОСОБА_9 , умисно, незаконно, з корисливих мотивів, придбав у невстановлених осіб та місці з метою подальшого збуту останніми, невстановлену кількість психотропної речовини, обіг якої обмежено - матемфетамін, яку розділив на частини та у невстановлений досудовим розслідуванням у денний час доби 29.03.2023 перевіз із Мукачівського до Хустського району Закарпатської області, яку передавав для подальшого продажу у роздріб ОСОБА_9 .
У свою чергу, 29.03.2023 у денний час доби, ОСОБА_9 , діючи у групі осіб, узгоджено та за попередньою змовою із ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_5 , умисно, з корисливих мотивів та з метою незаконного збагачення, одержавши заздалегідь від ОСОБА_7 при невстановлених обставинах та місці, з метою подальшого збуту кристалічну речовину, яка містить психотропну речовину, обіг якої обмежено - «метамфетамін», масою 1 грам, упакував у поліетиленовий зіп-пакет та зберігав для подальшого збуту до 15.15 години 29.03.2023.
У подальшому ОСОБА_9 , здійснюючи збут таких речовин іншим особам, на виконання єдиного злочинного плану, діючи умисно, за попередньою змовою групою осіб, з метою маскування своїх дій, помістив поліетиленовий зіп-пакет з кристалічну речовину, яка містить психотропну речовину, обіг якої обмежено - «метамфетамін», масою 1 грам, разом з використаною електронною сигаретою у картонну коробку - пакунок, після чого 29.03.2023 о 15 годині 17 хвилин , знаходячись у відділенні № 1 оператора поштових перевезень «Нова Пошта» за адресою: Закарпатська область, Хустський район, с. Білки, вул. Центральна, здійснив поштове відправлення згідно товарно-транспортної накладної № 59 0009 4815 4754 від свого імені та за номером телефону НОМЕР_1 , до відділення АДРЕСА_2 отримувачу ОСОБА_10 , номер телефону НОМЕР_2 , здійснивши у такий спосіб незаконний збут вказаної кількості кристалічної речовини, масою 1 грам, яка у своєму складі містить психотропну речовину - метамфетамін, отриманої від ОСОБА_7 .
В ході проведення огляду і виїмки кореспонденції вказаного поштового відправлення згідно товарно-транспортної накладної № 59 0009 4815 4754 на підставі ухвали Закарпатського апеляційного суду, у пакунку відправлення виявлено кристалічну речовину, масою 1 грам, з якої відібрано зразок кристалічної речовини масою 0,1252 грама, яка згідно висновку експерта СЕ-19/107-23/3409-НЗПРАП від 21.04.2023 у своєму складі містить психотропну речовину - метамфетамін, маса якого (в перерахунку на метамфетамін основу) становить 0,0589 г.
Крім того, ОСОБА_7 , у середині квітня 2023 року, точний час досудовим розслідуванням не встановлено, але не пізніше 14.04.2023, діючи у за попередньою змовою групою осіб разом із ОСОБА_8 , ОСОБА_5 та ОСОБА_9 , умисно, незаконно, з корисливих мотивів, придбав у невстановлених осіб та місці з метою подальшого збуту останніми, невстановлену кількість психотропної речовини, обіг якої обмежено - матемфетамін, яку розділив на частини та у невстановлений досудовим розслідуванням у денний час доби 14.42023 перевіз із Мукачівського до Хустського району Закарпатської області, яку передавав для подальшого продажу у роздріб ОСОБА_8 .
У свою чергу, 14.04.2023 у денний час доби, ОСОБА_8 , діючи у групі осіб, узгоджено та за попередньою змовою із ОСОБА_7 , ОСОБА_9 та ОСОБА_5 , умисно, з корисливих мотивів та з метою незаконного збагачення, одержавши заздалегідь від ОСОБА_7 при невстановлених обставинах та місці, з метою подальшого збуту кристалічну речовину, яка містить психотропну речовину, обіг якої обмежено - «метамфетамін», частину з якої, масою 2 грами, упакував у поліетиленовий зіп-пакет та зберігав для подальшого збуту до 17.30 години 16.04.2023.
В подальшому ОСОБА_8 , здійснюючи збут таких речовин іншим особам, на виконання єдиного злочинного плану, з метою маскування своїх дій, помістив поліетиленовий зіп-пакет з психотропною речовиною, масою 2 грами, разом з використаною електронною сигаретою у картонну коробку - пакунок, після чого 16.04.2023 о 17 год 39 хв, знаходячись у відділенні № НОМЕР_3 оператора поштових перевезень «Нова Пошта» за адресою: Закарпатська область, Хустський район, м. Іршава, вул. Шевченка, 145в, здійснив поштове відправлення згідно товарно-транспортної накладної № 59 0009 5570 1960 від свого імені та за номером телефону НОМЕР_4 , до відділення АДРЕСА_3 отримувачу ОСОБА_11 , номер телефону НОМЕР_5 , здійснивши у такий спосіб незаконний збут психотропної речовини масою 2 грами, отриманої від ОСОБА_7 .
В ході проведення огляду і виїмки кореспонденції вказаного поштового відправлення згідно товарно-транспортної накладної № 59 0009 5570 1960 на підставі ухвали Закарпатського апеляційного суду, у пакунку відправлення виявлено кристалічну речовину, масою 2 грами, з якої відібрано зразок кристалічної речовини масою 0,2217 грама, яка, згідно висновку експерта № СЕ-19/107-23/3992-НЗПРАП від 24.04.2023, у своєму складі містить психотропну речовину - метамфетамін, маса якого (в перерахунку на метамфетамін основу) становить 0,1561 г.
Крім того, ОСОБА_7 , у кінці січня 2024 року, точний час досудовим розслідуванням не встановлено, але не пізніше 29.01.2024, діючи у за попередньою змовою групою осіб разом із ОСОБА_8 , ОСОБА_5 та ОСОБА_9 , умисно, незаконно, з корисливих мотивів, придбав у невстановлених осіб та місці з метою подальшого збуту останніми, невстановлену кількість психотропної речовини, обіг якої обмежено - матемфетамін, яку розділив на частини та у невстановлений досудовим розслідуванням у денний час доби 29.01.2024 перевіз із Мукачівського до Хустського району Закарпатської області, яку передавав для подальшого продажу у роздріб ОСОБА_5 .
У свою чергу, 29.01.2024 у денний час доби, ОСОБА_12 , діючи у групі осіб, узгоджено та за попередньою змовою із ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_13 , умисно, з корисливих мотивів та з метою незаконного збагачення, одержавши від ОСОБА_7 при невстановлених обставинах та місці, з метою подальшого збуту кристалічну речовину, яка містить психотропну речовину, обіг якої обмежено - «метамфетамін», частину з якої, масою 0,4698 грам упакував у згорток з фольги та зберігав для подальшого збуту по місцю свого проживання в АДРЕСА_1 до 23.00 години 29.01.2024.
В подальшому ОСОБА_5 , на виконання єдиного злочинного плану, діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою незаконного збагачення за рахунок незаконного збуту психотропних речовин, здійснюючи збут таких речовин іншим особам, 29.01.2024 о 23 год. 05 хв., перебуваючи по місцю свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 , незаконно збув ОСОБА_14 , який діяв під контролем правоохоронних органів, за грошові кошти в сумі 1000 (одна тисяча) гривень, вищевказану отриману від ОСОБА_7 кристалічну речовину у згортку фольги, масою 0,4698 грами, яка містить психотропну речовину, обіг якої обмежено - метамфетамін, масою 0,3217 грама (в перерахунку на метамфетамін основу).
Крім того, ОСОБА_7 , на початку лютого 2024 року, точний час досудовим розслідуванням не встановлено, але не пізніше 04.02.2024 діючи у за попередньою змовою групою осіб разом із ОСОБА_8 , ОСОБА_5 та ОСОБА_9 , умисно, незаконно, з корисливих мотивів, придбав у невстановлених осіб та місці з метою подальшого збуту останніми, невстановлену кількість психотропної речовини, обіг якої обмежено - матемфетамін, яку розділив на частини та у невстановлений досудовим розслідуванням у денний час доби 04.02.2024 перевіз із Мукачівського до Хустського району Закарпатської області, яку передавав для подальшого продажу у роздріб ОСОБА_5 .
У свою чергу, 04.02.2024 у денний час доби, ОСОБА_12 , діючи у групі осіб, узгоджено та за попередньою змовою із ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_13 , умисно, з корисливих мотивів та з метою незаконного збагачення, одержавши від ОСОБА_7 при невстановлених обставинах та місці, з метою подальшого збуту кристалічну речовину, яка містить психотропну речовину, обіг якої обмежено - «метамфетамін», частину з якої, масою 0,2466 грам, упакував у згорток з фольги та зберігав для подальшого збуту по місцю свого проживання в АДРЕСА_1 до 23.20 години 29.01.2024.
В подальшому ОСОБА_5 , на виконання єдиного злочинного плану, діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою незаконного збагачення за рахунок незаконного збуту психотропних речовин, здійснюючи збут таких речовин іншим особам, 04.02.2024 о 23 год 22 хв, перебуваючи по місцю свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 , незаконно, повторно, збув ОСОБА_14 , який діяв під контролем правоохоронних органів, за грошові кошти в сумі 2000 (дві тисячі) гривень, вищевказану отриману від ОСОБА_7 кристалічну речовину у згортку фольги масою 0,2466 грам, яка містить психотропну речовину, обіг якої обмежено - метамфетамін масою 0,0348 грам (в перерахунку на метамфетамін основу).
Вказане кримінальне провадження 24.04.2024 об'єднано із матеріалами кримінального провадження № 12024070000000194 від 23.04.2024, за ч.2 ст.307 КК України, у якому ОСОБА_5 24.04.2024 у порядку, передбаченому ст.ст. 277, 278 КПК України, повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, а саме у незаконному придбанні, зберіганні з метою збуту психотропних речовин, особливо небезпечного наркотичного засобу, вчиненому повторно, за попередньою змовою групою осіб, предметом яких були особливо небезпечний наркотичний засіб.
По даному епізоду встановлено, що ОСОБА_5 , умисно, повторно, при невстановлених досудовим розслідуванням обставинах, часі та місці, за попередньою змовою із невстановленими на даний час особами, з метою подальшого збуту за грошові кошти у роздріб, придбав близько 2 грамів грамів кристалічних речовин, розфасованих у 2 (два) прозорі поліетиленові зіп-пакети, яка схожа на психотропну речовину, обіг якої обмежено - матемфетамін, а так само придбав з метою збуту невстановлену кількість сухої подрібненої речовини рослинного походження, яка схожа на особливо небезпечний наркотичний засіб - канабіс, частину із якої, масою близько 2 грамів, помістив у паперовий згорток, іншу частину масою близько 25 грамів, помістив у полімерну банку, які приніс та заховав за місцем свого проживання, за адресою АДРЕСА_1 , де зберігав з метою подальшого збуту до 19.27 години 23 квітня 2024 року, до моменту їх виявлення та вилучення працівниками поліції у ході обшуку за вказаною адресою.
За результатами досудового розслідування у даному кримінальному провадженні ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у порядку ст.ст.277, 278 КПК України 23.04.2024 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.307 КК України, та 24.04.2024 ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.307 КК України, а саме у незаконному придбанні, зберіганні, перевезенні та пересиланні з метою збуту психотропних речовин, а також незаконному збуті психотропних речовин, вчиненому повторно, за попередньою змовою групою осіб.
Підозра ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.307 КК України, підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, зокрема: протоколом про результати проведення НСРД - огляду та виїмки кореспонденції від 18.04.2023, протоколом про результати проведення НСРД - огляду та виїмки кореспонденції від 01.05.2023, протоколом про результати проведення НСРД - оперативної закупки від 30.01.2024, протоколом про результати проведення НСРД - оперативної закупки від 05.02.2024, протоколами про проведення аудіо-відеоконтролю від результатами проведених судових експертиз наркотичних засобів, психотропних речовин за висновками № СЕ-19/107-23/3409-НЗПРАП від 21.04.2023 та за № СЕ-19/107-23/3992-НЗПРАП від 24.04.2023, № СЕ-19/107-24/1185-НЗПРАП від 01.02.2024 та № СЕ-19/107-23/1396-НЗПРАП від 07.02.2024, згідно яких збуті групою осіб речовини містять психотропні речовини, обіг яких обмежено - метамфетамін, протоколами за результатами проведення НСРД - зняття інформації з електронних комунікаційних мереж від 23.05.2023, від 26.02.2024, у яких містяться відомості про злочинну діяльність зі збуту психотропних речовин та наркотичних засобів групою осіб, іншими матеріалами кримінального провадження.
Кримінальні правопорушення, передбачені ч. 2 ст. 307 КК України, у вчиненні яких повідомлено про підозру ОСОБА_5 , відповідно до ст.12 КК України є тяжкими злочинами, караються позбавленням волі на строк від 6 до 10 років з конфіскацією майна.
Зважаючи на встановлені під час досудового розслідування обставини вчинення кримінальних правопорушень, відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України під час досудового розслідування встановлені ризики, передбачені п.п. 1, 2, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, якими обґрунтовується необхідність у застосуванні щодо ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а саме:
- з метою запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та суду, зважаючи на те, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні тяжких злочинів, передбачених ч.2 ст.307 КК України, за вчинення яких передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від шести до десяти років з конфіскацією майна, що вже саме по собі може бути підставою та мотивом для підозрюваного переховуватись від органів досудового розслідування та суду. Так, у ст. 5 Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи R(80) 11 від 27.06.1980 «Про взяття під варту до суду» зауважується, що при розгляді питання про необхідність тримання під вартою, судовий орган повинен брати до уваги обставини конкретної справи, у тому числі характер та тяжкість інкримінованого злочину.
Разом із тим, для врахування запобіганню вказаного ризику, слід взяти до уваги те, що ОСОБА_5 , проживає у місцевості, прилеглій до кордону з Румунською та Угорською Республікою, та будучи на волі може скористатися цим і покинути нелегально територію України в короткий проміжок часу.
Зважаючи на ці обставини, якими доведено цей ризик, підозрюваний усвідомлюючи тяжкість та невідворотність покарання та перебуваючи на волі, матиме реальну можливість покинути територію України;
- з метою запобігання спробам незаконно впливати на свідків чи інших підозрюваних, зважаючи на те, що вчинені ним кримінальні правопорушення пов'язані зі збутом психотропних речовин, наркотичних засобів різним особам, які йому знайомі, відоме місце їх проживання, що допитані та можуть бути допитані як свідки та які можуть дати показання про обставини вчинення ним незаконного збуту заборонених в обігу речовин, які характеризуються вчиненням на протязі тривалого часу, а перебуваючи на волі підозрюваний може вдатися до неправомірного впливу на таких осіб з метою відмови від дачі ними показів або дачі неправдивих показів у користь підозрюваного, що негативно вплине на повноту та всебічність та об'єктивність досудового розслідування.
Таким чином, перебуваючи на волі підозрюваний, будучи обізнаним із всіма обставинами вчинених злочинів, може чинити неправомірний вплив на свідків, інших підозрюваних, з метою відмови від дачі ними або дачі ними неправдивих показань, що негативно вплине на хід досудового розслідування та його об'єктивність;
- з метою запобігання спробам знищити, сховати або спотворити речі і документи, що мають істотне значення для встановлення всіх обставин вчинених злочинів, зважаючи на те, що на даному етапі досудового розслідування не встановлено джерело походження, виготовлення заборонених в обігу речовин, тому є підстави вважати, що таке знаходиться в місці, про яке підозрюваний може бути обізнаний, а також зважаючи на необхідність у проведенні ряду слідчих дій і розшукових заходів з метою встановлення каналу походження психотропних (наркотичних) речовин;
- з метою запобігання спробам іншим способом перешкоджати кримінальному провадженню, зважаючи на те, що на даному етапі досудового розслідування є необхідність у проведенні розшукових заходів, спрямованих на встановлення всіх осіб, які можуть бути причетні до виготовлення та збуту психотропних речовин;
- з метою запобігання спробам вчинити інше кримінальне правопорушення, зважаючи на те, що ОСОБА_5 тривалий час ніде не працює, вчинив інкриміновані йому злочини з корисливих мотивів, у групі осіб за попередньою змовою, на протязі тривалого часу офіційно не працює, а не маючи іншого джерела доходів, може продовжити свою злочинну діяльність, що підтверджено матеріалами досудового розслідування.
Тому жоден із більш м'яких запобіжних заходів на даному етапі досудового розслідування не зможе запобігти вищезазначеним ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.
За таких обставин, слідчий у клопотанні просить застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Прокурор ОСОБА_3 у судовому засіданні клопотання підтримав з викладених підстав, просив обрати відносно підозрюваного ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Вважає, що повідомлена ОСОБА_5 підозра є обґрунтованою, а ризики наявними, зокрема ОСОБА_5 може ухилитися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином чи вчинити інше кримінальне правопорушення. Поряд з цим, при вирішенні питання про застосування до ОСОБА_5 застави, прокурор просив визначити таку з врахуванням обставин вчиненого злочину та особи підозрюваного.
В судовому засіданні слідчий ОСОБА_4 клопотання підтримав з викладеними в ньому мотивами та просив обрати відносно підозрюваного ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Захисник ОСОБА_6 в судовому засіданні підтримав подані ним письмові заперечення з викладеними в таких мотивами. Проти задоволення поданого клопотання заперечив та просив відмовити у його задоволенні. Захисник, вважає, що ризики відсутні. Просив застосувати відносно ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту або визначити заставу у розмірі 80 прожиткових мінімумів доходів громадян.
Підозрюваний ОСОБА_5 у судовому засіданні підтримав думку свого захисника.
Заслухавши думку учасників судового розгляду, дослідивши матеріали внесеного клопотання з додатками, слідчий суддя приходить до наступного висновку.
Згідно положень ст.132 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом. Клопотання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження на підставі ухвали слідчого судді подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться (зареєстрований) орган досудового розслідування як юридична особа.
У відповідності до ч.1 ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Частиною 2 цієї статті встановлено, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Крім того, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, враховуються обставини, передбачені ст.178 КПК України, вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного, обвинуваченого; майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.
Відповідно до ч.1, п.4 ч.2 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу. Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосований до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя враховує вимоги п.п. 3, 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування обвинуваченого (підозрюваного) від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув'язнення.
Європейський суд з прав людини в своєму рішенні у справі «Летельє проти Франції» від 26 червня 1991 року зазначив, що особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув'язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу.
Тобто, із зазначеного рішення Європейського суду з прав людини вбачається, що у справах, де особа обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, виходячи з самої тяжкості обвинувачення, попереднє ув'язнення може бути застосоване. Суд зобов'язаний врахувати всі дійсні обставини справи і за наявності підстав, вичерпний перелік яких визначений в ст.183 КПК України, застосувати винятковий вид запобіжного заходу.
Відповідно до п. «с» ч.1 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на свободу та особисту недоторканість. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом: законний арешт або затримання особи, здійснене з метою до провадження її до компетентного судового органу за наявності обґрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення або якщо обґрунтовано вважається необхідним запобігти вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення.
Слідчим суддею враховуються вимоги пункту 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», відповідно до якого термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A, № 182), а також пункту 1 частини 1 статті 178 Кримінального процесуального кодексу України, згідно з яким слідчий суддя при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу зобов'язаний оцінити вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення.
Водночас, слідчий суддя на вказаному етапі досудового розслідування не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів, визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу.
З матеріалів клопотання слідує, що органом досудового розслідування ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст.307 КК Кримінального кодексу України, який відповідно до вимог ст. 12 КК України, відноситься до тяжкого злочину, за вчинення якого передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від шести до десяти років, з конфіскацією майна.
Слідчий суддя враховує, що підозра у вчиненні ОСОБА_5 інкримінованого йому правопорушення підтверджується дослідженими доказами, а саме: протоколом про результати проведення НСРД - огляду та виїмки кореспонденції від 18.04.2023, протоколом про результати проведення НСРД - огляду та виїмки кореспонденції від 01.05.2023, протоколом про результати проведення НСРД - оперативної закупки від 30.01.2024, протоколом про результати проведення НСРД - оперативної закупки від 05.02.2024, протоколами про проведення аудіо-відеоконтролю від результатами проведених судових експертиз наркотичних засобів, психотропних речовин за висновками № СЕ-19/107-23/3409-НЗПРАП від 21.04.2023 та за № СЕ-19/107-23/3992-НЗПРАП від 24.04.2023, № СЕ-19/107-24/1185-НЗПРАП від 01.02.2024 та № СЕ-19/107-23/1396-НЗПРАП від 07.02.2024, згідно яких збуті групою осіб речовини містять психотропні речовини, обіг яких обмежено - метамфетамін, протоколами за результатами проведення НСРД - зняття інформації з електронних комунікаційних мереж від 23.05.2023, від 26.02.2024, у яких містяться відомості про злочинну діяльність зі збуту психотропних речовин та наркотичних засобів групою осіб, іншими матеріалами кримінального провадження.
Сукупність фактичних даних, які містяться в наведених доказах, є достатньою для висновку про причетність підозрюваного до вищевказаного злочину.
При цьому, слід зауважити, що стандарт доведення обґрунтованості підозри є нижчим від стандарту доведеності винуватості поза розумним сумнівом та вимагає меншої ваги доказів, ніж для ухвалення обвинувального вироку.
Окрім того, у п. 48 рішення «Чеботарь проти Молдови» Європейський Суд з прав людини зазначив, що поліція не зобов'язана мати докази, достатні для пред'явлення обвинувачення, або щоб ця особа була піддана суду. Метою попереднього тримання під вартою є подальше розслідування кримінальної справи, яке повинно підтвердити або розвіяти підозру, яка є підставою для затримання.
Слідчий суддя констатує, що питання про належність, допустимість, достовірність та достатність доказів, для підтвердження винуватості підозрюваного у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, вирішується судом безпосередньо під час розгляду кримінального провадження. Оцінка доказів винуватості, їх належність та допустимість, на даній стадії досудового розслідування слідчим суддею суду першої інстанції перевірці не підлягають.
Так, при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу підозрюваному ОСОБА_5 , слідчий суддя враховує наявність обґрунтованої підозри у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України відноситься до особливо тяжкого, та санкція за вчинення якого, згідно ч. 2 ст. 307 КК України, передбачає покарання у вигляді позбавленні волі на строк від шести до десяти років з конфіскацією майна.
Таким чином, є підстави вважати, що перебуваючи на волі, підозрюваний з метою ухилення від кримінальної відповідальності може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, перешкоджати кримінальному провадженню шляхом незаконного впливу на інших підозрюваних та свідків злочину, знаючи та намагаючись уникнути відповідальності за вчинене ним діяння, усвідомлюючи наслідки в разі доведення останньому вини у вчинені вище вказаного злочину, може знищити або спотворити речові докази по справі, може в подальшому продовжити злочинну діяльність, перешкоджати повному та всебічному досудовому розслідуванню даного кримінального провадження іншим чином, або вчинити інше кримінальне правопорушення.
Щодо обґрунтованості застосування запобіжного заходу саме у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя також вважає за необхідне зазначити наступне.
Стаття 183 КПК України визначає, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу. Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як: до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Слідчий суддя звертає увагу на мотив та спосіб вчинення кримінального правопорушення, який має високий ступінь суспільної небезпеки, зумовленої тяжкими наслідками не лише для конкретних осіб, а і для суспільства в цілому, наявність реальних ознак справжнього суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистості, а також враховує практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої суд своїм рішенням повинен забезпечити не лише права підозрюваного, але й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Крім цього, слідчий суддя враховує спосіб життя підозрюваного, зокрема, те, що підозрюваний на даний час офіційно ніде не працює, не має постійного джерела доходу, відсутність постійних заробітків, а тому існує високий ризик того, що перебуваючи на волі, останній може вчинити новий злочин або продовжити злочин, у вчиненні якого підозрюється.
Оскільки ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину спрямованого на незаконне придбання, зберігання, перевезення, пересилання та збут психотропних речовин широкому колу осіб, що придбавали наркотики та збагачення від вказаної злочинної діяльності, а також враховуючи роль ОСОБА_5 у інкримінованому йому злочині, враховуючи наявні ризики, існування яких доведено, слідчий суддя вважає доведеною ту обставину, що застосування більш м'якого запобіжного заходу у даному випадку не забезпечить потреби досудового розслідування на даному етапі, та не забезпечить належної процесуальної поведінки підозрюваного. В зв'язку з чим клопотання сторони захисту про застосування більш м'якого запобіжного заходу, зокрема у вигляді цілодобового домашнього арешту, задоволенню не підлягає.
З огляду на викладене, слідчий суддя приходить до висновку, що наявні достатні підстави вважати, що ОСОБА_5 при застосуванні до нього більш м'якого заходу, ніж тримання під вартою і в подальшому може продовжити скоювати аналогічні кримінальні правопорушення, тому існують ризики і в тому, що він особисто, чи шляхом використання зв'язків у кримінальному середовищі, може незаконно впливати на інших підозрюваних та свідків злочину з метою схилити їх до зміни чи відмови від показань під час їх допиту в судовому засіданні.
Таким чином, наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_5 , у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, а також наявність достатніх підстав вважати, що існують ризики, передбачені ст. 177 КПК України та недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні, дає підстави для обрання запобіжного заходу стосовно останнього у виді тримання під вартою.
Крім цього, за допомогою застосування до ОСОБА_5 заходу забезпечення кримінального провадження - запобіжного заходу у виді тримання під вартою, може бути виконане завдання досудового розслідування щодо встановлення та з'ясування всіх обставин вчиненого кримінального правопорушення.
Відповідно до вимог ч.3 ст.183 КПК України, суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим обов'язків, передбачених названим Кодексом. Застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов'язків; розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Для того, щоб розмір застави можна було вважати таким, що здатен забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного слідчий суддя з урахуванням положень ст. ст. 177, 178 КПК України, повинен раціонально співставити його з доведеними у справі ризиками, даними про особу підозрюваного, тяжкістю злочину у вчиненні якого він підозрюється. При цьому, необхідно мати на увазі, що розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стримуючим засобом, щоб у особи, щодо якої застосовано заставу, не виникло бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.
При постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання від вартою, слідчий суддя, відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України, визначаючи розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених цим Кодексом. У п.2 ч.5 статті 182 КПК України визначено, що розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Дана норма визначає, що у виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов'язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.
Визначаючи розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_5 обов'язків, передбачених КПК України, слідчий суддя враховує як характер кримінального правопорушення у якому підозрюється особа - злочин, передбачений ч.2 ст. 307 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів, кількість епізодів злочинної діяльності, кількість та ступінь ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, так і дані про особу підозрюваного, зокрема який відігравав другорядну роль у інкримінованому йому злочину, є інвалідом третьої групи, а також звертає увагу на мотив та спосіб вчинення кримінального правопорушення, який має високий ступінь суспільної небезпеки, зумовленої тяжкими наслідками не лише для конкретних осіб, а і для суспільства в цілому, а тому суд вважає, що в даному випадку має місце виключний випадок і застава в максимальному розмірі, передбаченому п.2 ч.5 ст. 182 КПК України, не в повній мірі гарантуватиме виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків, оскільки розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні, і вважає за необхідним визначити йому заставу у - сто тридцять п'ять розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 408 780 (чотириста вісім тисяч сімсот вісімдесят) грн., оскільки саме такий розмір буде достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків та не буде завідомо непомірним для нього.
Відповідно до ч.7 ст.182 КПК України підозрюваний або заставодавець мають право в будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
У разі внесення застави на ОСОБА_5 відповідно до ч.5 ст.194 КПК України, слід покласти наступні обов'язки: прибувати до слідчого, прокурора або суду на їх першу вимогу; не відлучаться із населеного пункту, в якому він фактично проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну свого місця проживання; утриматися від спілкування із свідками по справі; здати на зберігання до відповідних органів державної влади - ГУДМС у Закарпатській області, свій паспорт (паспорти, якщо їх декілька) для виїзду за кордон, інші документи, що надають право на виїзд із України та в'їзд в Україну.
Керуючись ст. ст. 177, 178, 183, 186, 193, 196, 197, 309 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання слідчого задоволити.
Застосувати відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Ужгород та мешканця АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, з середньою освітою, не працюючого, розлученого, на утриманні двоє неповнолітніх дітей, інваліда третьої групи, раніше не судимого, підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.307 КК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком до 60 (шістдесят) днів, а саме до 22 год. 50 хв. - 21.06.2024 року.
Строк тримання ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , під вартою рахувати з моменту його фактичного затримання - з 22 год. 50 хв., 23.04.2024 року.
Визначити заставу, достатню для забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , покладених на нього обов'язків передбачених КПК України, - в розмірі 135 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 408 780 грн.
Роз'яснити, що підозрюваний ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , або заставодавець мають право в будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
У разі внесення застави у вказаному розмірі покласти на ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наступні обов'язки:
- прибувати до слідчого, прокурора або суду на їх першу вимогу;
- не відлучаться із населеного пункту, в якому він фактично проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну свого місця проживання;
- утриматися від спілкування із свідками по справі;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади - ГУДМС у Закарпатській області, свій паспорт (паспорти, якщо їх декілька) для виїзду за кордон, інші документи, що надають право на виїзд із України та в'їзд в Україну.
Ухвала може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя Ужгородського
міськрайонного суду ОСОБА_1