Справа № 308/6746/24
30 квітня 2024 року м. Ужгород
Суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Шумило Н.Б., вивчивши матеріали скарги ОСОБА_1 до приватного нотаріуса Ужгородського міського нотаріального округу Хребтань Наталії Методіївни, -
ОСОБА_1 звернувся до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області із скаргою до приватного нотаріуса Ужгородського міського нотаріального округу Хребтань Наталії Метоліївни, в якій просить:
- визнати нотаріальні дії, вчинені приватним нотаріусом Ужгородського міського нотаріального округу Закарпатської області Хребтань Наталією Методіївною, пов'язані із визнанням ОСОБА_2 спадкоємцем за фактом смерті ОСОБА_3 не дійсними, а саме такими, які суперечать нормі ст.1276 Цивільного кодексу У країни;
- скасувати усі правочини, які набули законної сили за результатом визнання приватним нотаріусом Ужгородського міського нотаріального округу Закарпатської області Хребтань Наталією Методіївною Безуглу Інну Іванівну спадкоємцем після смерті ОСОБА_3 , у тому числі:
а) Свідоцтво P№ НОМЕР_1 датою від 27.07.2023 року «Про право на спадщину за Законом»;
b) Свідоцтво P№ 880 датою від 27.07.2023 року «Про право на спадщину за Законом»;
с) Свідоцтво P№881 датою від 27.07.2023 року «Про право на спадщину за Законом».
Ухвалою судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 22 квітня 2024 року скаргу залишено без руху, зазначено недоліки, надано строк п'ять днів, з дня вручення цієї ухвали для усунення недоліків та роз'яснено, що у випадку невиконання зазначених вимог у встановлений строк заява буде вважатися неподаною та повертається позивачеві.
24.04.2024 року ОСОБА_1 через систему "Електронний суд" подав заяву про усунення недоліків до якої долучив скаргу на дії нотаріуса в новій редакції, квитанцію по сплату судового збору, докази надсилання іншим учасникам справи копій поданих до суду документів. Разом з тим, вважаю, що інших недоліків значених в ухвалі про залишення позовної заяви без руху від 22.04.2024, усунуто не було, зокрема ОСОБА_1 (вказано скаржник) не конкретизовано вимоги та статус учасників. (При цьому, відповідно до ст. 42 ЦПК України у справах позовного провадження учасниками справи є сторни, треті особи, а згідно ст. 48 ЦПК України сторонами в цивільному процесі є позивач та відповідач).
Зазначене перешкоджає вирішити питання про відкриття провадження з дотриманням вимог процесуального законодавства, а повторне залишення позовної заяви без руху нормами ЦПК України не передбачено.
Відповідно до ч. ч. 3, 5 ст.185 ЦПК України заява вважається неподаною і повертається позивачеві у випадку, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом. Суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи не пізніше п'яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, має тлумачитися з урахуванням верховенства права, яке вимагає, щоб сторони у справі мали ефективний судовий засіб, що давав би їм можливість заявляти про свої громадянські права.
Таким чином, це положення втілює «право на суд», право на доступ до якого, тобто право на звернення до суду у цивільних справах, є лише одним аспектом; однак, це аспект, який фактично дає можливість скористатися додатковими гарантіями, викладеними в пункті 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Так, у рішеннях Європейського суду з прав людини у справах «Осман проти Сполученого королівства» від 28 жовтня 1998 року та «Креуз проти Польщі» від 19 червня 2001 року зазначено, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави. Якщо законом визначений порядок для вчинення певних дій, такий порядок в силу вимог вітчизняного та Європейського законодавства повинен дисциплінувати осіб, що звертаються до суду та не допустити судовий процес у безладний рух, так як право на суд не є абсолютним.
Враховуючи, що ОСОБА_1 ознайомлений із змістом ухвали про залишення позовної заяви без руху у якій зазначено недоліки скарги, спосіб і строк їх усунення, 24.04.2024 року подано до суду заяву, якою недоліки вказані в ухвалі від 22.04.2024 року не усунуті, і станом на 30.04.2024 року усі недоліки, викладені в ухвалі про залишення позовної заяви без руху усунуті не були, відтак приходжу до висновку, що вказану скаргу слід вважати неподаною та повернути заявнику.
Інших матеріалів на виконання вимог ухвали від 22.04.2024 року на адресу суду не надходило.
При цьому, слід роз'яснити ОСОБА_1 , що відповідно до ч. 7 ст. 185 ЦПК України, повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.
Також слід роз'яснити, що відповідно пункту 2 ч.1 ст.7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі повернення заяви або скарги.
Керуючись ст. 185 ЦПК України, суддя, -
Скаргу ОСОБА_1 до приватного нотаріуса Ужгородського міського нотаріального округу Хребтань Наталії Методіївни, - вважати неподаною та повернути заявнику.
Роз'яснити ОСОБА_1 , що повернення скарги (позовної заяви) не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Закарпатського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя Ужгородського міськрайонного
суду Закарпатської області Н.Б. Шумило