Справа № 308/1020/24
1-кс/308/2543/24
30 квітня 2024 року м. Ужгород
Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши клопотання старшого слідчого Шостого СВ (з дислокацією в м.Ужгороді) ТУ ДБР, розташованого у м.Львові ОСОБА_3 погоджене прокурором відділу Закарпатської обласної прокуратури ОСОБА_4 , у кримінальному провадженні №42023072160000002, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 18 січня 2023 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.28 ч.2 ст.364 КК України, про арешт майна, -
встановив:
26 квітня 2024 року до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області надійшло клопотання старшого слідчого Шостого СВ (з дислокацією в м.Ужгороді) ТУ ДБР, розташованого у м.Львові ОСОБА_3 погоджене прокурором відділу Закарпатської обласної прокуратури ОСОБА_4 у кримінальному провадженні №42023072160000002, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 18 січня 2023 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.28 ч.2 ст.364 КК України, про арешт майна.
Згідно вказаного клопотання слідчий просить накласти арешт із забороною відчуження та розпорядження, яке на праві приватної власності належить підозрюваному ОСОБА_5 , а саме:
-Земельна ділянка із кадастровим номером 2123681300:15:001:0003, площею 0,1 га.;
-Земельна ділянка із кадастровим номером 2123681301:01:001:0042, площею 0,554 га.;
-Домоволодіння за адресою АДРЕСА_1 .
Дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя приходить до наступного висновку.
Звертючись із вказаним клопотанням слідчий просить накласти арешт на майно, яке на праві приватної власності належить ОСОБА_5 .
Разом з тим, цитуючи норму ч.2 ст. 170 КПК України, а саме підстави у яких випадках допускається арешт майна, слідчий зазначає підстави, для розгляду клопотання у відсутності власника майна та його захисника, однак чітко не вказує підстави для накладення арешту.
Згідно з ч.2 ст. 171 КПК України у клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено: 1) підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна; 2) перелік і види майна, що належить арештувати; 3) документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном; 4) розмір шкоди, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, у разі подання клопотання відповідно до частини шостої статті 170 цього Кодексу.
Відповідно до ч.2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення:
- збереження речових доказів;
- спеціальної конфіскації;
- конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;
- відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Разом з тим в матеріалах клопотання відсутні дані, щодо визнання майна речовим доказом, даннки які свідчать про спеціальну конфіскацію, данні про наявність цивільного позову, а не ймовірне його подання у майбутньому.
Крім того ч. 2 ст. 364 КК України, за якою оголошено підозру ОСОБА_5 не передбачає конфіскації майна як виду покарання.
До клопотання мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання, а також у клопотанні має міститись чітка мета передбачане ч.2 ст. 170 КПК України для накладення арешту .
Вказане, на переконання слідчого судді, свідчить про те, що клопотання про арешт майна подано без додержання вимог ст.171 КПК України.
Відповідно до ч.3 ст.172 КПК України слідчий суддя, суд, встановивши, що клопотання про арешт майна подано без додержання вимог статті 171 цього Кодексу, повертає його прокурору, цивільному позивачу та встановлює строк в сімдесят дві години або з урахуванням думки слідчого, прокурора чи цивільного позивача менший строк для усунення недоліків, про що постановляє ухвалу.
За наведених обставин слідчий суддя вважає, що відповідно до вищевказаних вимог кримінального процесуального закону клопотання про арешт майна підлягає поверненню прокурору, який його погодив, а для усунення вказаних недоліків клопотання слід встановити строк в сімдесят дві години.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 170-172 КПК України, слідчий суддя,-
постановив:
Клопотання старшого слідчого Шостого СВ (з дислокацією в м.Ужгороді) ТУ ДБР, розташованого у м.Львові ОСОБА_3 погоджене прокурором відділу Закарпатської обласної прокуратури ОСОБА_4 , у кримінальному провадженні №42023072160000002, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 18 січня 2023 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.28 ч.2 ст.364 КК України, про арешт майна, повернути слідчому та прокурору для усунення недоліків.
Встановити строк в сімдесят дві години з моменту отримання копії даної ухвали для усунення зазначених у ній недоліків.
Роз'яснити, що повернення клопотання не є перешкодою для повторного звернення до слідчого судді з клопотанням про вжиття заходів кримінального провадження (арешт майна).
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1