233 № 233/2547/24
30.04.2024 Суддя Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області Каліуш О. В., розглянувши заяву ОСОБА_1 до Костянтинівського державного науково-виробничого підприємства «Кварсит» про видачу судового наказу про стягнення нарахованої, але не виплаченої заробітної плати,
ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою до Костянтинівського державного науково-виробничого підприємства «Кварсит» про видачу судового наказу про стягнення нарахованої, але не виплаченої заробітної плати, в якій просить: стягнути з боржника на її користь нараховану, але не виплачену заробітну плату у розмірі 99431,63 грн.
Вирішуючи питання щодо можливості видачі судового наказу за заявою ОСОБА_1 , прихожу до такого висновку.
З доданої до заяви про видачу судового наказу довідки № 1-432 від 22.03.2024 вбачається, що заборгованість з нарахованої, але не виплаченої заробітної плати у розмірі 99431,63 грн утворилася за період з серпня 2017 року по січень 2023 року.
Відповідно до п.6 ч. 1 стаття 165 ЦПК України, суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо:
судом раніше виданий судовий наказ за тими самими вимогами, за якими заявник просить видати судовий наказ.
Установлено, що 20 вересня 2018 року Костянтинівським міськрайонним судом Донецької області видано судовий наказ № 233/4878/18, яким стягнуто з Костянтинівського державного науково-виробничого підприємства «Кварсит» на користь ОСОБА_2 суму нарахованої, але не виплаченої заробітної плати за період з квітня 2017 року по липень 2018 року в сумі 34532,20 грн. Судовий наказ набрав законної сили 17.10.2018.
Отже, заявниця у заяві про видачу судового наказу просить стягнути з боржника нараховану, але не виплачену заробітну плату у тому числі за період, за який вже виданий судовий наказ, який набрав законної сили.
За таких обставин, у видачі судового наказу за заявою ОСОБА_1 до Костянтинівського державного науково-виробничого підприємства «Кварсит» про видачу судового наказу про стягнення нарахованої, але не виплаченої заробітної плати за період з квітня 2017 року по липень 2018 року включно належить відмовити на підставі п.6 ч.1 ст. 165 ЦПК України, оскільки судом раніше виданий судовий наказ за тими самими вимогами.
Щодо видачі судового наказу за заявою ОСОБА_1 про стягнення нарахованої, але не виплаченої заробітної плати за період з серпня 2018 року по січень 2023 року, прихожу до такого висновку.
Частиною 2 статті 167 ЦПК України, за результатами розгляду заяви про видачу судового наказу суд видає судовий наказ або постановляє ухвалу про відмову у видачі судового наказу.
Зі змісту наведеної норми Закону вбачається, що ЦПК України не передбачена можливість часткового задоволення заяви про видачу судового наказу. Тим більше, що сума заборгованості з нарахованої, але не виплаченої заробітної плати за період з серпня 2018 року по січень 2023 року, заявницею не визначена.
Отже, з огляду на неможливість часткового задоволення заяви про видачу судового наказу, у видачі судового наказу за заявою ОСОБА_1 до Костянтинівського державного науково-виробничого підприємства «Кварсит» про стягнення нарахованої, але не виплаченої заробітної плати належить відмовити в повному обсязі.
Керуючись п.6 ч. 1 ст. 165, ч.2 ст. 167 ЦПК України -
Відмовити ОСОБА_1 у видачі судового наказу про стягнення з Костянтинівського державного науково-виробничого підприємства «Кварсит» стягнення нарахованої, але не виплаченої заробітної плати.
Роз'яснити ОСОБА_1 її право на звернення на звернення до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення нарахованої, але не виплаченої заробітної плати за період з серпня 2018 року по січень 2023 року після усунення недоліків, які стали підставою для відмови у видачі судового наказу.
Повний текст ухвали складено 30.04.2024.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня складання ухвали.
Суддя: О. В. Каліуш