Провадження № 3/229/1393/2024
ЄУН 229/3113/24
іменем України
30 квітня 2024 року м. Дружківка
Суддя Дружківського міського суду Донецької області Рагозіна С.О., розглянувши матеріали, які надійшли з ВП № 1 Краматорського РУП ГУНП в Донецькій області про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , непрацюючої, проживає: АДРЕСА_1 ,
за ч. 3 ст. 156 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серія ВАД № 219714 від 23 квітня 2024 року, 23 квітня 2024 року о 15:00 год. ОСОБА_1 здійснила роздрібну торгівлю тютюновими виробами з рук, а саме сигарети «LM» по вул. Авангардна, 4, с. Новогригорівка, м. Дружківка, в магазині (кафе), чим порушила п. 10 ч. 1 ст. 15-3 ЗУ «Про Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального».
В судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину не визнала та пояснила, що здійснила продаж сигарет в приміщенні магазину, а не з рук. А тому віднсуті підстави для притягнення її до відповідальності за торгівлю сигаретами з рук. Просила справу закрити.
Суд, дослідивши матеріали справи, встановив таке.
Згідно зі ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.
Частина 3 ст. 156 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за торгівлю пивом (крім безалкогольного), алкогольними, слабоалкогольними напоями, тютюновими виробами, електронними сигаретами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, пристроями для споживання тютюнових виробів без їх згоряння з рук, з лотків, у приміщеннях або на територіях, заборонених законом.
Судом встановлено, що в протоколі відносно ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 156 КУпАП дії останньої кваліфіковані як торгівля тютюновими виробами з рук.
Суд звертає увагу, що в протоколі і рапорті працівників поліції зазначено, що виялено факт торгівлі тютюновими виробами по вул. Авангардна, 4, с. Новогригорівка, м. Дружківка, в магазині.
Сутність торгівлі з рук полягає у реалізації товарів у невстановлених місцях (на вулицях, у дворах, на тротуарах, у скверах, парках, під'їздах) з рук, із землі, без відповідного дозволу на розміщення об'єкта торгівлі.
Водночас як встановлено матеріалами справи ОСОБА_1 здійснювала торгівлю сигаретами в магазині, що не узгоджується з кваліфікацією її дій за ч. 3 ст. 156 КУпАП, в якій міститься кваліфікуюча ознака - «торгівля з рук».
Стаття 62 Конституції України встановлює, що обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Враховуючи практику Європейського суду з прав людини, яка, згідно зі ст. 17 Закону України від 23 лютого 2006 року № 3477-IV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» застосовується при розгляді справ як джерело права, зокрема справу «Пол і Одрі Едвардс проти Об'єднаного Королівства» (№46477/99), суд зазначив, що компетентні органи завжди повинні докладати серйозних зусиль для з'ясування обставин справи і не повинні керуватись необдуманими або необґрунтованими висновками для розслідування, або в якості підстав для прийняття рішень.
Суд вважає необхідним звернути увагу на правові висновки, викладені у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Яременко проти України», де зазначено наступне:
«…Питання, яке Суд має вирішити, полягає у визначенні, чи було справедливим провадження у справі загалом, включаючи спосіб, у який були отримані докази. При цьому має бути оцінена відповідна "незаконність" і, якщо це стосується порушення іншого конвенційного права, має бути оцінений характер виявленого порушення (рішення "Хан проти Сполученого Королівства" і "Аллан проти Сполученого Королівства"). При цьому має бути врахована якість таких доказів і, зокрема те, чи породжують обставини, за яких вони були отримані, будь-який сумнів щодо їхньої достовірності й точності…».
ЄСПЛ тлумачить поняття «кримінальний» автономно, тобто незалежно від національної термінології, включаючи сюди адміністративні, дисциплінарні, митні проступки тощо. У деяких справах проти України ЄСПЛ констатував порушення статей 6 і 7 Конвенції, а також ст. 2 Протоколу № 7 до Конвенції у справах про адміністративні правопорушення (як наприклад, у справах «Гурепка проти України», «Гурепка проти України (№ 2)», «Вєренцов проти України» та інші). Таким чином, відповідно до усталеної практики ЄСПЛ при розгляді справ про адміністративні правопорушення національні органи влади мають дотримуватися гарантій, притаманних кримінальному провадженню. Стандарти, які встановлює Конвенція для кримінального провадження, поширено ЄСПЛ й на провадження у справах про адміністративні правопорушення, оскільки «кримінальним обвинуваченням» у розумінні Конвенції слід розглядати й протокол про адміністративне правопорушення (справа «Лучанінова проти України»).
Так, ч.1 ст. 6 Конвенції передбачає, що «кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення».
Відповідно до ч.2 ст.6 Конвенції «кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку».
У справі «Малофєєва проти Росії» (рішення від 30.05.2013 р., заява № 36673/04) ЄСПЛ зазначив, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).
Суд наголошує, що він не вправі самостійно змінювати на шкоду особі фабулу, викладену у протоколі про адміністративне правопорушення, яка, по суті, становить виклад обвинувачення у вчиненні певного правопорушення, винуватість у скоєнні якого певною особою має доводитися в суді; суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення. Адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Таким чином, суд вважає, що наявність в діях ОСОБА_1 події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 156 КУпАП не доведена належними доказами.
Відповідно до п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин: відсутність події і складу адміністративного правопорушення.
Враховуючи викладене, суд вважає, що провадження по справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, в зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 156 КУпАП.
Керуючись ст.ч. 3 ст. 156, 221, 245, 247-249, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд
провадження по адміністративній справі відносно ОСОБА_1 закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 156 КУпАП.
Повернути ОСОБА_1 за належністю вилучені у неї речі на підставі протоколу огляду від 23 квітня 2024 року, квитанція № 288.
На постанову може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду протягом десяти днів з дня постановлення. Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя: С.О. Рагозіна