ЄУН 229/2931/24
Провадження № 2/229/1283/2024
іменем України
30 квітня 2024 року м. Дружківка
Дружківський міський суд Донецької області в особі судді Шевченко Л. В., дослідивши матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про усунення від права на спадкування, визнання права власності в порядку спадкування за законом,
23.04.2024 року адвокат Сільницька Катерина Володимирівна, яка діє на підставі ордеру на надання правничої (правової) допомоги серії АВ № 1128729 від 22.04.2024 року, в інтересах позивача ОСОБА_1 звернулася до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про усунення від права на спадкування, визнання права власності в порядку спадкування за законом.
Ознайомившись з вказаним позовом вважаю, що наявні підстави для залишення його без руху, оскільки він не відповідає вимогам ст.175 ЦПК України, з наступних підстав.
Відповідно до положень п. 3 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, позовна заява повинна містити: ціну позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці.
Відповідно до п. 2 ч. 1 статті 176 ЦПК України ціна позову визначається, зокрема, у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна.
Майновий позов (позовна заява майнового характеру) - це вимога про захист права або інтересу, об'єктом якої виступає благо, що підлягає грошовій оцінці. Тобто будь-який майновий спір має ціну, а категорію майнових спорів складають, зокрема, спори, пов'язані з підтвердженням прав на майно та грошові суми, на володіння майном і будь-які форми його використання на договірній чи позадоговірній основі. Під немайновим позовом слід розуміти вимогу про захист права або інтересу, об'єктом якої виступає благо, що не піддається грошовій оцінці.
Такий висновок зроблено у постанові Верховного Суду від 24 січня 2018 року у справі № 916/1220/17.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.08.2020 у справі № 910/13737/19 зазначено, що будь-який майновий спір має ціну. Різновидами майнових спорів є, зокрема, спори, пов'язані з підтвердженням прав на майно та грошові суми, на володіння майном і будь-які форми використання останнього.
Наявність вартісного, грошового вираження матеріально-правової вимоги позивача свідчить про її майновий характер, який має відображатися у ціні заявленого позову (пункт 8.12 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.02.2019 у справі № 907/9/17, провадження № 12-76гс18).
Однак, в позовній заяві ціна позову вказана 1 грн та не надані докази вартості майна, на яке позивач просить визнати право власності.
Згідно Постанови Пленуму Верховного Суду України №20 від 22.12.1995 року «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності» під дійсною вартістю розуміється грошова сума, за яку майно може бути продане в даному населеному пункті чи місцевості.
Відповідно до п. 3 Національного стандарту №1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав», затверджених постановою Кабінетів Міністрів України №1440 від 10.09.2003 року, ринкова вартість це вартість, за яку можливе відчуження об'єкта оцінки на ринку подібного майна на дату оцінки за угодою, укладеною між покупцем та продавцем, після проведення відповідного маркетингу за умови, що кожна із сторін діяла із знанням справи, розсудливо і без примусу.
За ст. 3 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» незалежною оцінкою майна вважається оцінка майна, що проведена суб'єктом оціночної діяльності суб'єктом господарювання. Процедури оцінки майна встановлюються нормативно-правовими актами з оцінки майна. У випадках проведення незалежної оцінки майна складається звіт про оцінку майна. У випадках самостійного проведення оцінки майна органом державної влади або органом місцевого самоврядування складається акт оцінки майна.
Відповідно до ст. 12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» документом, який підтверджує вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання відповідно до договору є звіт про оцінку майна.
За приписами абз. 3 п. 2 розділу ІV Порядку ведення єдиної бази даних звітів про оцінку, затвердженого наказом Фонду державного майна України 17.05.2018 № 658, строк дії звіту про оцінку не може перевищувати шість місяців з дати оцінки, що зазначається в такому звіті.
Позивачем пред'явлено позов майнового характеру, при цьому ціна позову вказана не відповідно до дійсної вартості майна, доказів щодо дійсної вартості майна суду не надано та в суду відсутня можливість встановлення такої ціни на день подання позову у зв'язку з відсутністю даних від позивача.
До того ж, позивач в одному випадку в позовній заяві вказує "здійснити оцінку вартості квартири є неможливим", далі по тексту позовної заяви вказує на "неможливість здійснити реальну оцінку будинку з урахуванням його корисності для позивача".
Суду також не надано копію Інформаційної довідки зі Спадкового реєстру про встановлення наявності заведеної 05.11.2019 Другою бахмутською державною нотаріальною конторою спадкової справи № 251/2019 щодо майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 .
Таким чином, враховуючи положення ст. 175, 176 ЦПК України позивачу необхідно визначити та зазначити у позовній заяві ціну позову на підставі звіту про оцінку майна на квартиру по АДРЕСА_1 .
Суд звертає увагу, що відповідно до наказу Фонду державного майна України від 25 червня 2021 року № 1097 введено в експлуатацію єдину базу даних звітів про оцінку з модулем електронного визначення оціночної вартості, сервісом послуги електронного визначення оціночної вартості та автоматичного формування електронних довідок про оціночну вартість об'єкта нерухомості (https://evaluation.spfu.gov.ua).
Таким чином позивач не позбавлений можливості сформувати електронну довідку про оціночну вартість нерухомого майна на вищевказаному сайті Державного майна України.
Після цього позивач може розрахувати розмір судового збору, який належить до сплати.
При таких обставинах позовну заяву слід залишити без руху, про що повідомити позивача і надати йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали.
На підставі викладеного, керуючись ст. 175, 176, 177, 258-260, 261, ЦПК України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про усунення від права на спадкування, визнання права власності в порядку спадкування за законом - залишити без руху.
Надати позивачу строк для усунення недоліків протягом семи днів з дня отримання копії ухвали, попередивши останнього про те, що у разі коли він відповідно до вказівок судді у встановлений строк виконає всі перелічені вимоги, заява буде вважатися поданою в день первісного її подання до суду.
В разі невиконання вказаних в ухвалі вимог, заява буде вважатись неподаною та повернута заявнику, що не перешкоджає повторному зверненню із аналогічною заявою до суду.
Ухвала не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя Л. В. Шевченко