30.04.2024 235/167/24
30 квітня 2024 року м. Добропілля
Добропільський міськрайонний суд Донецької області у складі:
головуючого судді Здоровиці О.В.
за участю секретаря с/з Сисенко Ю.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні, заочно, в залі суду м. Добропілля, в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю "Мілоан",-
Зміст позовних вимог.
ТОВ «Діджи Фінанс» звернулося до суду із позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором в розмірі 23250,00 грн.
Обґрунтовує свої позовні вимоги тим, що 26.07.2021 р. між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 3365345, за яким відповідачу були надані кошти у розмірі 5000,00 грн. з встановленим строком користування до 25.08.2021 року. Кредитор свої зобов'язання за договором виконав у повному обсязі, надавши відповідачу можливість розпоряджатися кредитними коштами на умовах договору, однак відповідач порушив умови договору, внаслідок чого утворилась заборгованість за кредитом.
11.11.2021 року між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» був укладений Договір відступлення прав вимог № 12Т № 21/10/22, предметом якого є відступлення права вимоги до боржників за кредитними договорами, в тому числі і до боржника ОСОБА_1 за договором № № 3365345.
Відповідно до Реєстру боржників №1 до Договору факторингу № 12Т від 11.11.2021 року, позивач набув права грошової вимоги до відповідача за кредитним договором в сумі 23250,00 грн., з яких: 5000,,00 грн. - сума заборгованості по тілу; 17250,00 грн. - сума заборгованості за відсотками; 1000,00 грн. - сума заборгованості по комісії.
На підставі наведеного позивач просить задовольнити його вимоги та стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором, а саме: за кредитним договором № 3365345 від 26.07.2021 року у розмірі 23250,00 грн, яка складається з таких сум: 5000,00 грн. - сума заборгованості по тілу; 17250,00 грн. - сума заборгованості за відсотками; 1000,00 грн. - сума заборгованості по комісії.
Позивач також просить вирішити питання щодо стягнення на його користь судових витрат у вигляді сплаченого судового збору у сумі 2147,20 грн. та 6 000,00 грн. - витрати на професійну правничу допомогу.
Аргументи інших учасників справи.
Право надання відзиву на позов відповідачем реалізовано не було.
Рух справи.
Ухвалою суду від 12.02.2024 відкрито провадження по справі за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
Зі змісту позову вбачається, що позивач просив розглядати справу без його участі, не заперечуючи проти заочного вирішення справи.
Відповідач в судове засідання не з'явився. Про час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином. Будь-яких клопотань від відповідача на адресу суду не надходило. Відзив на позов суду не надав.
Представник третьої особи в судове засідання не з'явився. Про день та час розгялду справи був повідомлений своєчасно, належним чином.
Відповідно до ч.1 ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Враховуючи, що відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, але не з'явився в судове засідання без повідомлення причин та не подав будь-яких заперечень проти позову і позивач не заперечує проти заочного вирішення справи, суд постановив ухвалу про заочний розгляд справи.
Відповідно до ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Обставини, що встановлені судом.
26.07.2021 року між ТОВ «Мілоан» (далі Банк) та ОСОБА_1 (далі -Позичальник)укладено електронний договір про споживчий кредит № 3365345, шляхом направлення відповідачу електронним повідомленням (SMS) одноразового ідентифікатора, при веденні якого відповідач підтвердив прийняття умов кредитного договору.
Зі змісту кредитного договору № 3365345 від 26.07.2021 року, вбачається, що відповідно до п. 1.1-1.4 договору кредитодавець надав позичальнику грошові кошти в розмірі 5000 грн. на 30 днів до 25.08.2021 року, а позичальник зобов'язався повернути кредит, сплатити комісію та проценти за користування кредитом.
Відповідно до п. 1.5.1. кредитного договору комісія за надання кредиту становить 1 000 грн., яка нараховується за ставкою 20% від суми кредиту одноразово.
Проценти за користування кредитом - 2250,00 грн., які нараховуються за ставкою 1,5% від фактичноого залишку кредиту за кожен день користування кредитом (п. 1.5.2. договору).
Згідно з п. 2.1 договору кредитні кошти надаються позичальнику шляхом переказу на картковий рахунок.
На підставі платіжного доручення № 52180787 від 26.07.2021 року відповідачу були перераховані кредитні кошти на картковий рахунок в сумі 5 000 грн.
В матеріалах справи міститься також паспорт споживчого кредиту, орієнтовний графік платежів, анкета-заява на кредит.
11.11.2021 між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Діджи Фінанс» укладений Договір відступлення прав вимог № 12Т, відповідно до умов якого ТОВ «Мілоан» передало ТОВ «Діджи Фінанс» право грошової вимоги за кредитними договорами, в тому числі і до відповідача ОСОБА_1 .
Згідно витягу з Реєстру боржників №1 до Договору факторингу № 12Т від 11.11.2021 року, позивач набув права грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 3365345 від 26.07.2021 року в сумі 23250,00 грн., з яких: 5000,00 грн. - сума заборгованості по тілу; 17250,00 грн. - сума заборгованості за відсотками; 1000,00 грн. - сума заборгованості по комісії (а.с.17 зворотній бік).
Норми права, що застосовувались судом та висновки суду.
Відповідно до вимог ст.526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно ч.1 ст. 527 ЦК України, боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.
Відповідно до вимог ч. 1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Положенням ст.610 ЦК України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно з приписами ч. 1 ст.612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його в строк, встановлений договором або законом.
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ст..626 ЦК України).
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства(ст..628 ЦК України).
В силу вимог ст.629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ч. 1 ст.631 ЦК України, строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору. Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.
В силу вимог ч.1 ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Статтею 1049 ЦК України встановлено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій саме сумі, що були йому передані позикодавцем) у строк та порядку, що встановлені договором.
Згідно ч. 1 ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
Відповідно до ч.2 ст.1050 ЦК України, в разі прострочення повернення чергової частини позики банк має право вимагати від боржника дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати відсотків за користування кредитом.
Згідно зі статтею 512 ЦК України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Статтею 514 ЦК України встановлено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до вимог ст.516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.
Отже, за змістом наведених норм права, боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов'язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору і таке виконання є належним.
Приписами ст. 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Враховуючи вищевикладене, оцінивши надані у справі докази, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, оскільки в судовому засіданні встановлено, що відповідач отримав від ТОВ «Мілоан» кредитні кошти, які зобов'язався повертати в строки та розмірах, визначених в кредитному договорі від 26.07.2021 року, але свій обов'язок належним чином не виконував, внаслідок чого має заборгованість перед Банком, який право грошової вимоги за кредитними договорами № 33653455 від 26.07.2021 року передав ТОВ «Діджи фінанс», уклавши з останнім договір відступлення прав вимого від 11.11.2021 року.
Таким чином з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за кредитним договором № 33653455 від 26.07.2021 року в розмірі 23250,00 грн .
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд керується наступним.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки позов задоволено повністю, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума судового збору в розмірі 2147,20 грн.
Вирішуючи питання щодо стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу, суд виходить з такого.
Відповідно до частин 1 та 3 (пункт 1) статті 133 та частин 1 - 3 ст.137 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу. Витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Частини 1-3 статті 134 ЦПК України визначають, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв'язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.
Згідно з ч. 8 ст. 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
До складу витрат на правничу допомогу включаються: гонорар адвоката за представництво в суді; інша правнича допомога, пов'язана з підготовкою справи до розгляду; допомога, пов'язана зі збором доказів; вартість послуг помічника адвоката; інша правнича допомога, пов'язана зі справою.
Витрати на правничу допомогу визначаються сукупністю таких документів: договором про надання правничої допомоги та відповідними доказами щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу учасник справи має подати (окрім договору про надання правничої допомоги) детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом (для визначення розміру гонорару, що сплачений або підлягає сплаті) та опис здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат має бути співмірним зі складністю справи та виконаних адвокатом (професійна правнича допомога) робіт; часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт; обсягом наданих адвокатом послуг; ціною позову та значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи та репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог співмірності, за клопотанням іншої сторони, суд може зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Разом з цим, Договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору (ст.1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
Отже, на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу та їх відшкодування за рахунок опонента в судовому процесі сторонам необхідно надати суду такі докази:
1) договір про надання правничої допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг тощо);
2) документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правничої допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження тощо);
3) докази щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт (акти наданих послуг, акти виконаних робіт та ін.);
4) інші документи, що підтверджують обсяг, вартість наданих послуг або витрати адвоката, необхідні для надання правничої допомоги.
Так, на підтвердження понесених витрат на надання правової (правничої) допомоги позивачем подано договір № 42649746 про надання правової допомоги від 11.12.2023 року (а.с. 26-28), детальний опис робіт виконаних адвокатським бюро « Анастасії Міньковської» від 11.12.2023 року, (а.с. 28 зворотній бік) та Акт про підтвердження факту надання правової (правничої) допомоги (а.с. 429).
Згідно зазначених позивачем у позовній заяві судових витрат, витрати на професійну правничу (правову) допомогу складають 6 000,00 грн., які повністю підтверджені наданими належними доказами.
Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що витрати на професійну правничу (правову) допомогу підлягають стягненню з відповідача на користь позивача у розмірі 6 000,00 грн.
Керуючись ст. ст. 5, 76-81, 83, 95, 141, 247, 265, 280-282, 354-355 ЦПК України суд, -
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» заборгованість за кредитним договором № 3365345 від 26.07.2021 року в розмірі 23250,00 грн (двадцять три тисячі двісті п'ятдесят гривень 00 копійок).
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» судові витрати у вигляді судового збору та витрат на правничу допомогу у розмірі 8147,20 грн (вісім тисяч сто сорок сім гривень 20 копійок).
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яка може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Відповідач, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана позивачем протягом тридцяти днів, з дня складення повного судового рішення шляхом подання скарги безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду.
Позивач, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право, відповідно до ч.2 ст. 354 ЦПК України, на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Копію рішення направити сторонам.
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю « Діджи фінанси», код ЄДРПОУ 42649746, місце знаходження: 04112, м. Київ, вул. Авіаконструктора Ігоря Сікорського,8.
Представник позивача - адвокат Гайова Анастасія Сергіївна, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 11306/10 від 02.11.2023 року, місцезнаходження: 03117, м. Київ, пр.. Берестейський, буд. 65.
Відповідач - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою АДРЕСА_1 , ВПО за адресою АДРЕСА_2 .
Третя особа- Товариство з обмеженою відповідальністю "Мілоан", код ЄДРПОУ 40484607, місце знаходження: 04107, м. Київ, вул. Багговутівська, буд. 17-21.
Суддя О.В. Здоровиця
30.04.24