Номер справи 220/682/24
Номер провадження 3/220/366/24
30 квітня 2024 року смт.Велика Новосілка Донецької області
Суддя Великоновосілківського районного суду Донецької області Дурач О.А., розглянувши матеріали, що надійшли від Військової частини НОМЕР_1 у відношенні
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, підполковник начальник відділення об'єднаної вогневої підтримки військової частини НОМЕР_1 , до адміністративної відповідальності не притягався, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-20 КУпАП, -
03 квітня 2024 року о 19 год. 30 хв., під час перевірки особового складу в розташуванні підрозділу у визначеній будівлі АДРЕСА_2 було виявлено підполковника ОСОБА_1 , начальника відділення об'єднаної вогневої підтримки військової частини НОМЕР_1 з ознаками алкогольного сп'яніння під час виконання своїх службових обов'язків, в умовах особливого періоду, чим вчинив правопорушення передбачене ч.3 ст. 172-20 КУпАП.
Також, 02 квітня 2024 року о 11 год. 30 хв., під час перевірки особового складу в розташуванні підрозділу у визначеній будівлі АДРЕСА_2 було виявлено підполковника ОСОБА_1 . начальника відділення об'єднаної вогневої підтримки військової частини НОМЕР_1 з ознаками алкогольного сп'яніння під час виконання своїх службових обов'язків, в умовах особливого періоду, чим вчинив правопорушення передбачене ч.3ст. 172-20 КУпАП.
В судове засідання особа яка притягається до адміністративної відповідальності не з'явився, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи, за допомогою смс повідомлення на контактний номер телефону, та через представника військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_2 , на якого покладався обов'язок про його повідомлення. Надав заяву про розгляд справи без його участі, та визнання вини. Клопотань про відкладення розгляду справи на адресу суду він не направляв та про причини неявки не повідомляв. Тому, на підставі ст. 268 КУпАП, суддя вирішив розглядати справу без участі ОСОБА_1 , оскільки він належно повідомлений про розгляд справи. З огляду на те, що особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, будучи обізнаною про складання щодо неї протоколу про адміністративне правопорушення, не вжив заходів для явки до суду, тому суддя вважає, що наведена поведінка учасника процесу є такою, що направлена на затягування розгляду справи, з метою спливу строку притягнення до адміністративної відповідальності, передбаченого статтею 38 КУпАП. Європейський Суд з прав людини у рішенні "Пономарьов проти України" від 3 квітня 2008 наголосив, що "сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження". Тим більше, стаття 268 КУпАП не містить імперативної заборони розглядати справу про адміністративне правопорушення за ст. 172-20 КУпАП без обов'язкової присутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.
Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях, зокрема «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» від 07.07.1989 року, виходить з того, що у випадках коли поведінка учасників судового засідання свідчить про умисний характер їх дій, направлений на невиправдане затягування процесу чи зловживання своїм процесуальним правом, суд має реагувати на вказані випадки законними засобами, аби не було знівельовано ключовий принцип - верховенство права, в тому числі проводити судове засідання у відсутність особи, як що таке затягування може нашкодити справі чи іншим учасникам справи.
В цьому ж рішенні Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Враховуючи принцип судочинства, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, а також з метою недопущення порушення строків розгляду справи, суд вважає за можливе провести розгляд справи за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, оскільки безпідставне умисне затягування справи нівелює завдання КпАП України, яким є охорона конституційного ладу України, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції, законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством (стаття 1 КпАП України).
Дослідивши матеріали адміністративної справи, оцінюючи зібрані в справі докази в їх сукупності, судом фактично встановлено.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідно до ст. 17 ЗУ «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ) як джерело права.
Зокрема, в контексті рішення ЄСПЛ «Надточій проти України» (рішення від 15.05.2008р., заява N7460/03) правопорушення, яке розглядається, має ознаки, притаманні «кримінальному обвинуваченню» у значенні статті 6 Конвенції, що вимагає дотримання стороною обвинувачення, яку в цій справі представляє автор протоколу про адміністративне порушення, відповідного доказового забезпечення, що передбачає такий рівень доказування, який не залишає жодних розумних сумнівів щодо доведеності вини обвинуваченого.
Положеннями ч. 1 ст. 11 Загальної декларації прав людини від 10 грудня 1948 року та ч. 2 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод від 01.11.1950р., рішенням Конституційного Суду України від 22.12.2010 р. № 23 рп/2010 у справі за конституційним зверненням щодо офіційного тлумачення положень ч. 1 ст. 14-1 КУпАП передбачено, що кожен, кого обвинувачено у вчиненні правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено у законному порядку при додержанні, зокрема, процедури притягнення до адміністративної відповідальності, яка повинна ґрунтуватись на конституційних принципах та правових презумпціях, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні.
Наведені правові позиції закріплюють, що особа не вважається винною, доки її провина не буде доведена у встановленому законом порядку. Тобто, особа не повинна доказувати свою невинуватість і її поведінка вважається правомірною, доки не буде доведено зворотне.
При цьому, за вимогами ч. 2 ст. 251 КУпАП, обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього кодексу.
Згідно ч. 1 ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст. 254 КУпАП найважливішим джерелом доказів у справі про адміністративне правопорушення є протокол про вчинення адміністративного правопорушення, який повинен містити ознаки правопорушення, передбаченого КУпАП.
Так, протоколом про військове адміністративне правопорушення серії НОМЕР_1 № 0169, передбачене ч.3 ст.172-20 КУпАП від 04.04.2024 р., та протоколом про військове адміністративне правопорушення серії НОМЕР_1 № 0166, передбачене ч.3 ст.172-20 КУпАП від 02.04.2024 р. встановлено фактичні обставини правопорушень, скоєних ОСОБА_1 .
Оцінюючи надані докази, суд вважає їх належними та допустимими, оскільки вони складені уповноваженою особою - начальником артилерії-заступником командира військової частини НОМЕР_1 підполковником ОСОБА_3 , що підтверджується наказом командира частини НОМЕР_1 № 222 від 04.02.2023 року. Їх зміст відповідає вимогами ст. 256 КпАП України, вказані протоколи містять підписи особи яка їх склала. Містять підписи особи яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , та підписи про роз'яснення йому прав за ст. 63 Конституції, та ст. 268 КУпАП, також підписи про отримання копій примірників протоколів. В поясненнях до протоколу № 0169 від 04.04.2024 року, ОСОБА_1 зазначив, що 03.04.2024 о 18 годині я підполковник ОСОБА_1 залишив розташування підрозділу у визначеній будівлі АДРЕСА_2 та вжив протягом години пляшку горілки, яку придбав в магазині напередодні, після чого приблизно о 19.30 повернувся до розташування підрозділу де мене побачив підполковник ОСОБА_3 , та підполковник ОСОБА_2 .За розпорядженням підполковника ОСОБА_3 я у супроводі підполковника ОСОБА_2 та старшого лейтенанта ОСОБА_4 прибув до медичного пункту 1 стрілецького батальйону військової частини НОМЕР_1 для проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Також, в поясненнях до протоколу № 0166 від 02.04.2024 року, ОСОБА_1 зазначив, що 02.04.2024 о 10 годині я підполковник ОСОБА_1 залишив розташування підрозділу у визначеній будівлі АДРЕСА_2 та вживпротягом години пляшку горілки, яку придбав в магазині напередодні, після чого приблизно о 11.30 повернувся до розташування підрозділу де мене побачив підполковник ОСОБА_3 та підполковник ОСОБА_2 .За розпорядженням підполковника ОСОБА_3 я у супроводі підполковника ОСОБА_2 та молодшого сержанта ОСОБА_5 прибув до медичного пункту 1 стрілецького батальйону військової частини НОМЕР_1 для проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Як вбачається з акту огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів від 03.04.2024 року, за результатом огляду на стан сп'яніння ОСОБА_1 проба позитивна, та складає клінічний показник 2,02 % проміле. Містить підпис про ознайомлення з результатами огляду ОСОБА_1 . Огляд проводився в присутності двох свідків, ОСОБА_2 , та ОСОБА_4 .
Також в матеріалах справи міститься роздруківка результату тестування приладу «Алкофор-507» від 03.04.2024 року, тест № 00699, відносно ОСОБА_1 , результат якого складає 2,02%. Зазначена роздруківка містить підпис ОСОБА_1 , що свідчить про його ознайомлення з результатом тестування.
Також, як вбачається з акту огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів від 02.04.2024 року, за результатом огляду на стан сп'яніння ОСОБА_1 проба позитивна, та складає клінічний показник 3,02 % проміле. Містить підпис про ознайомлення з результатами огляду ОСОБА_1 . Огляд проводився в присутності двох свідків, ОСОБА_2 , та ОСОБА_5 .
Також в матеріалах справи міститься роздруківка результату тестування приладу «Алконт-М» від 02.04.2024 року, тест № 00693, відносно ОСОБА_1 , результат якого складає 3,02 %. Зазначена роздруківка містить підпис ОСОБА_1 , що свідчить про його ознайомлення з результатом тестування.
Оцінюючи вказаний доказ акт огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів від 03.04.2024 року,з врахуванням наведенного вище, суд вважає, що він також є належним та допустимим, оскільки висновок про обстеження на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів зроблений посадовою особою санітарним інструктором медичного пункту 1 стрілецького батальйону в/ч НОМЕР_1 , старшим сержантом медичної служби ОСОБА_6 . Докази зворотного суду не надані. З вказаного можна зробити висновок, що ОСОБА_1 03.04.2024 р. о 19:30 год. дійсно перебував у стані алкогольного сп'яніння, що і було підтверджено відповідним оглядом.
Також, оцінюючи вказаний доказ акт огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів від 02.04.2024 року, з врахуванням наведенного вище, суд вважає, що він також є належним та допустимим, оскільки висновок про обстеження на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів зроблений посадовою особою лікарем медичного пункту 1 стрілецького батальйону в/ч НОМЕР_1 , лейтенантом медичної служби ОСОБА_7 . Докази зворотного суду не надані. З вказаного можна зробити висновок, що ОСОБА_1 02.04.2024 р. о 11:30 год. дійсно перебував у стані алкогольного сп'яніння, що і було підтверджено відповідним оглядом.
Також зазначені обставити підтверджуються письмовими поясненнями свідка ОСОБА_2 , згідно яких він засвідчив, що 03.04.2024 о 19 годині 30 хвилин в розташуванні підрозділу у визначеній будівлі с. Комар виявив підполковника ОСОБА_1 з ознаками алкогольного сп'яніння, про що доповів начальнику артилерії-заступнику командира військової частини НОМЕР_1 підполковнику ОСОБА_3 та за його розпорядженням супроводив підполковника ОСОБА_1 до медичного пункту 1 стрілецького батальйону військової частини НОМЕР_1 для проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Крім того в матеріалах справи також містяться письмові пояснення свідка ОСОБА_4 , згідно яких він пояснив, що 03.04.2024 о 19 годині ЗО хвилин в розташуванні підрозділу у визначеній будівлі с. Комар бачив підполковника ОСОБА_1 з ознаками алкогольного сп'яніння, при цьому був присутній підполковник ОСОБА_3 та підполковник ОСОБА_2 . За розпорядженням підполковника ОСОБА_3 супроводив підполковника ОСОБА_1 до медичного пункту 1 стрілецького батальйону військової частини НОМЕР_1 для проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Також зазначені обставити підтверджуються письмовими поясненнями свідка ОСОБА_2 , згідно яких він засвідчив, що 02.04.2024 o ll годині 30 хвилин в розташуванні підрозділу у визначеній будівлі с. Комар виявив підполковника ОСОБА_1 з ознаками алкогольного сп'яніння, про що доповів начальнику артилерії-заступника командира військової частини НОМЕР_1 підполковнику ОСОБА_3 та ш його розпорядженням супроводив підполковника ОСОБА_1 до медичного пункту І стрілецького батальйону військової частини НОМЕР_1 для проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Крім того в матеріалах справи також містяться письмові пояснення свідка ОСОБА_5 , згідно яких він пояснив, що 02.04.2024 o ll годині 30 хвилин в розташуванні підрозділу у визначеній будівлі с. Комар бачив підполковника ОСОБА_1 з ознаками алкогольного сп'яніння, при цьому був присутній підполковник ОСОБА_3 та підполковник ОСОБА_8 . За розпорядженням підполковника ОСОБА_3 супроводив підполковника ОСОБА_1 до медичного пункту І стрілецького батальйону військової частини НОМЕР_1 для проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Статус ОСОБА_1 , як військовослужбовця, підтверджується посвідченням офіцера серії НОМЕР_2 , та наказом командира військової частини НОМЕР_1 № 97, від 05.04.2023 року.
Ст. 172-20 ч. 1 КУпАП передбачає відповідальність за вчинення, по-перше, розпивання алкогольних, слабоалкогольних напоїв або вживання наркотичних засобів, психотропних речовин чи їх аналогів військовослужбовцями, військовозобов'язаними та резервістами під час проходження зборів на території військових частин, військових об'єктів, по-друге, за появу таких осіб на території військової частини в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп'яніння, по-третє, за виконання ними обов'язків військової служби в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп'яніння, по-четверте, за відмову таких осіб від проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння.
Відповідальність за ч. 3 цієї статті настає за умови вчинення цих дій, якщо вони вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі самі порушення, або в умовах особливого періоду.
Стаття 1 Закону України «Про оборону України» розкриває поняття терміну «особливий період», - це період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Згідно Указу Президента України від 17.03.2014 року № 303/2014 «Про часткову мобілізацію» з 17.03.2014 року і по теперішній час на території України діють умови особливого періоду.
Стаття 1 Закону України «Про оборону України» розкриває поняття терміну «особливий період», - це період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Відповідно до ст..ст. 11, 16, 17 Закону України «Про Статут внутрішньої служби Збройних Сил України», необхідність виконання завдань оборони України, захисту її суверенітету, територіальної цілісності та недоторканності, а також завдань, визначених міжнародними зобов'язаннями України покладає на військовослужбовців, крім іншого, такі обов'язки: свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок; бути хоробрим, ініціативним і дисциплінованим; беззастережно виконувати накази командирів (начальників).
Кожний військовослужбовець зобов'язаний виконувати службові обов'язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою. Ці обов'язки визначаються статутами Збройних Сил України, а також відповідними посібниками, порадниками, положеннями, інструкціями.
На військовослужбовців під час перебування на бойовому чергуванні, у внутрішньому і гарнізонному наряді, а також під час виконання інших завдань покладаються спеціальні обов'язки. Ці обов'язки та порядок їх виконання визначаються законами і статутами Збройних Сил України, а також іншими нормативно-правовими актами, що приймаються на основі законів і статутів Збройних Сил України.
Статтею 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України встановлено, що військова дисципліна зобов?язує кожного військовослужбовця не вживати під час проходження військової служби (крім медичного призначення) наркотичні засоби, психотропні речовини чи їх аналоги, а також не вживати спиртні напої під час виконання обов?язків військової служби.
Частиною 4 статті 24 Закону України «Про військовий обов?язок і військову службу» визначено, що військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов?язки військової служби: 1) на території військової частини або в іншому місці роботи (занять) протягом робочого (навчального) часу, включаючи перерви, встановлені розпорядком (розкладом занять); ???на шляху прямування на службу або зі служби, під час службових поїздок, повернення до місця служби; ??поза військовою частиною, якщо перебування там відповідає обов?язкам військовослужбовця або його було направлено туди за наказом відповідного командира (начальника) державної власності; 4) під час виконання обов?язку з урятування людського життя, охорони державної власності, підтримання військової дисципліни та охорони правопорядку.
Досліджені у судовому засіданні докази у їх сукупності дають достатньо підстав для висновку суду, що військовослужбовець ОСОБА_1 виконував службові обов'язки в нетверезому стані, в стані алкогольного сп'яніння, що само по собі являє склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-20 КУпАП України. Оскільки такі дії ним було вчинено в умовах особливого періоду, його дії слід кваліфікувати за ч. 3 ст. 173-20 КУпАП України.
Таким чином, у судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 виконував службові обов'язки в нетверезому стані, в умовах особливого періоду (епізод від 02.04.2023 року, та епізод від 03.04.2024 року), чим вчинив правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 173-20 КУпАП України.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 33 КУпАП, при накладенні стягнення за правопорушення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Вирішуючи питання щодо міри адміністративного стягнення, яке необхідно призначити ОСОБА_1 , суд зазначає наступне.
Згідно даних характеристики від командира військової частини НОМЕР_1 , ОСОБА_1 за місцем служби характеризується позитивно, суд приймає до уваги те, що ОСОБА_1 раніше не притягувався до адміністративної відповідальності та доказів зворотньому не надано, відомостей про утримання ОСОБА_1 неповнолітніх дітей чи непрацездатних осіб не надано.
Таким чином, враховуючи особу ОСОБА_1 , враховуючи ступінь його вини у скоєних ним адміністративних правопорушеннях, яка доведена матеріалами справи, а також враховуючи обставини що пом'якшують відповідальність за адміністративне правопорушення, яким є визнання своєї вини у скоєному правопорушенні, та відсутність обставин, що обтяжують відповідальність, суд прийшов до висновку про необхідність піддати ОСОБА_1 адміністративному стягненню у межах санкції ч. 3 ст. 172-20 КУпАП у вигляді штрафу, саме ця міра покарання буде достатньою для виправлення порушника та запобігання вчинення ним нових адміністративних правопорушень.
Крім того, згідно ст.40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.
Відповідно до п.5 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення справляється судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до п. 13 ч. 1 ст. 5 ЗУ "Про судовий збір", від сплати судового збору звільняються учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України - у справах, пов'язаних з порушенням їхніх прав. Натомість, предметом розгляду даної справи є питання про притягнення до адміністративної відповідальності особи, отже вказана справа не є справою, яка пов'язана з порушенням прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, а тому підстави для звільнення ОСОБА_1 від сплати судового збору відсутні.
Згідно ст. 36 КУпАП, при вчиненні однією особою двох або більше адміністративних правопорушень адміністративне стягнення накладається за кожне правопорушення окремо. Якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень.
Керуючись ст.ст. 33, 36, 221, 283, ч. 3 ст. 172-20 КпАП України, суддя -
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у скоєнні адміністративного правопорушення (епізод від 02.04.2024 року), передбаченого ч. 3 ст. 172-20 КУпАП, та піддати адміністративному стягненню у вигляді штрафу на користь держави в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у скоєнні адміністративного правопорушення (епізод від 03.04.2024 року), передбаченого ч. 3 ст. 172-20 КУпАП, та піддати адміністративному стягненню у вигляді штрафу на користь держави в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень.
На підставі ст. 36 КпАП України остаточно визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адміністративне стягнення у вигляді штрафу на користь держави в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень на розрахунковий рахунок UA158999980313090106000005662, код класифікації доходів бюджету-21081100,МФО-899998, код отримувача (ЄДРПОУ) 37967785, отримувач коштів Донецьке ГУК/Великоновос. СТГ/21081100, Банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код суду (ЄДРПОУ)-02895834.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави на розрахунковий рахунок - UA 908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету - 22030106, МФО-899998, код отримувача (ЄДРПОУ) 37993783, отримувач коштів ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, Банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код суду (ЄДРПОУ) -02895834, судовий збір у розмірі 605 (шістсот п'ять) грн. 60 копійок.
Постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду через Великоновосілківський районний суд Донецької області, прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 цього Кодексу, особою, щодо якої її винесено, а також потерпілим.
Скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови.
В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.
Суддя: О.А. Дурач