про накладення арешту на майно
Справа № 712/5221/24
Провадження №1-кс/712/2295/24
30 квітня2024 року м. Черкаси
Слідчий суддя Соснівського районного суду м. Черкаси ОСОБА_1 , за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 , розглянувши клопотання прокурора Черкаського відділу Черкаської окружної прокуратури ОСОБА_3 про накладення арешту у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024255330000562 від 18.04.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, -
24 квітня 2024 року дізнавач, за погодженням із прокурором, звернувся до слідчого судді з клопотанням про накладення арешту у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024255330000562 від 18.04.2024, за ознаками кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України.
24 квітня 2024 року ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси клопотання дізнавача сектору дізнання Черкаського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Черкаській області ОСОБА_4 , погоджене прокурором Черкаського відділу Черкаської окружної прокуратури ОСОБА_3 про накладення арешту у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024255330000562 від 18.04.2024, за ознаками кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України - повернуто прокурору, надавши строк в сімдесят дві години для усунення недоліків, допущених при його подачі, зазначених у мотивувальній частині ухвали.
29 квітня 2024 року прокурор Черкаського відділу Черкаської окружної прокуратури ОСОБА_3 звернувся до суду з клопотанням про накладення арешту у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024255330000562 від 18.04.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України.
Клопотання мотивує тим, що у провадженні сектору дізнання Черкаського районного управління поліції ГУНП в Черкаській області, перебувають матеріали досудового розслідування № 12024255330000562 від 18.04.2024 за ознаками кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що до Черкаського РУП ГУНП в Черкаській області надійшло повідомлення від працівників поліції про те, що 18.04.2024 за адресою: АДРЕСА_1 , під час спілкування з гр. ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , остання повідомила, що має при собі заборонені до обігу речовини.
18.04.2024, в ході проведення затримання особи в порядку ст. 298-2 КПК України, яка вчинила кримінальний проступок за адресою: АДРЕСА_1 , в присутності двох понятих під час відео зйомки на відеокамеру «PANASONIC» FULL HD HC-V260, гр. ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 самостійно дістала з лівої кишені власної куртки, порошкоподібну речовину білого кольору, яка знаходиться у 10 (десяти) полімерних пакетиках прозорого кольору, які упаковані до сейф пакету PSP 2292831, речовину зеленого кольору рослинного походження, яка знаходиться в 8 (восьми) полімерних пакетиках прозорого кольору, що упаковані до сейф пакету PSP 2292830 з підписами понятих та відповідними написами дізнавача та мобільний телефон «Айфон 6 С», що поміщено до сейф пакету PSP 2292829.
18.04.2024 дізнавачем СД Черкаського РУП ГУНП в Черкаській області винесено постанову про визнання речовими доказами у вказаному кримінальному провадженні наступних речей, а саме : мобільний телефон «Айфон 6 С», що поміщено до сейф пакету PSP 2292829.
На підставі вищевикладеного, з метою забезпечення кримінального провадження, належного зберігання речових доказів та в подальшому розгляду питання про їх долю чи конфіскацію в дохід держави та проведення необхідних експертиз, та для подальшого огляду за участі експертів Черкаського НДЕКЦ МВС України.
Прокурор у судове засідання не з'явився, звернувся з заявою, в якій просить судовий розгляд проводити без його участі, клопотання підтримує у повному обсязі та просить його задовольнити.
Власник майна в судове засідання не з'явилася, скерувала заяву про розгляд клопотання без її участі.
Дослідивши додані до клопотання матеріали, слідчий суддя дійшов наступних висновків.
У відповідності до ч. 2 ст. 172 КПК України клопотання слідчого, прокурора, цивільного позивача про арешт майна, яке не було тимчасово вилучене, може розглядатися без повідомлення підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, їх захисника, представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо це є необхідним з метою забезпечення арешту майна.
Статтею 131 КПК України передбачено, що одним із заходів забезпечення кримінального провадження визначено арешт майна.
Відповідно до ч. 1 ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існують достатні підстави вважати, що воно є предметом, засобом чи знаряддям вчинення злочину, доказом злочину, набуте злочинним шляхом, доходом від вчиненого злочину, отримане за рахунок доходів від вчиненого злочину або може бути конфісковане у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого чи юридичної особи, до якої може бути застосовано заходи кримінально-правового характеру, або може підлягати спеціальній конфіскації щодо третіх осіб, юридичної особи або для забезпечення цивільного позову. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Згідно із ч. 2 ст.170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов),чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Звертаючись до слідчого судді з указаним клопотанням, слідчий просив накласти арешт з метою збереження речових доказів (п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України).
Частиною 3 статті 170 КПК України визначено, що у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Так, відповідно до положень ч.1 ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Слідчим суддею встановлено, що 18 квітня 2024 року внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України.
18.04.2024 року в ході проведення затримання особи в порядку ст. 298-2 КПК України за адресою: АДРЕСА_1 , в присутності двох понятих під час відео зйомки на відеокамеру «PANASONIC» FULL HD HC-V260, гр. ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 самостійно дістала з лівої кишені власної куртки, порошкоподібну речовину білого кольору, яка знаходиться у 10 (десяти) полімерних пакетиках прозорого кольору, які упаковані до сейф пакету PSP 2292831, речовину зеленого кольору рослинного походження, яка знаходиться в 8 (восьми) полімерних пакетиках прозорого кольору, що упаковані до сейф пакету PSP 2292830 з підписами понятих та відповідними написами дізнавача та мобільний телефон «Айфон 6 С», що поміщено до сейф пакету PSP 2292829.
18.04.2024 року постановою дізнавача СД Черкаського РУП ГУНП в Черкаській області ОСОБА_4 вищевказані речі визнано речовими доказами.
Враховуючи, що вилучений телефон може містити на собі відомості щодо джерел походження заборонених речовин, з метою забезпечення збереження речових доказів, слідчий суддя приходить до висновку про необхідність накладення арешту на майно, а відтак клопотання слідчого підлягає до задоволення.
Оцінюючи дотримання права кожної особи на мирне володіння своїм майном, декларованого ч.1 ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, слідчий суддя зважає на те, що накладення арешту у даному кримінальному провадженні становить втручання у право власності, однак таке втручання на даним час є виправданим з огляду на суспільний інтерес, який у даному конкретному випадку стосується забезпечення кримінального провадження за обставинами вчинення кримінального правопорушення у сфері обігу наркотичних засобі, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів та інші кримінальні правопорушення проти здоров'я населення.
Вирішення питання про місце та порядок зберігання речових доказів врегульований ст.100 КПК України. З огляду на те, що арешт на майно накладається за клопотанням сторони обвинувачення, яка здійснила вилучення такого майна, то саме на сторону обвинувачення покладається обов'язок забезпечення схоронності такого майна та визначення порядку його зберігання.
Керуючись ст.ст. 98, 100, 131, 132, 167, 170, 171, 309, 369, 372 КПК України слідчий суддя, -
Клопотання задовольнити.
Накласти арешт на майно у кримінальному провадженні № 12024255330000562 від 18.04.2024, яке було вилучене 18.04.2024 року в ході затримання особи за адресою: АДРЕСА_1 ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме на мобільний телефон «Айфон 6 С», який було поміщено та упаковано до сейф-пакету PSP 2292829.
Ухвала підлягає негайному виконанню.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Черкаського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її проголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1
Дата виготовлення повного тексту ухвали 30 квітня 2024 року.