Єдиний унікальний номер: 378/188/24
Провадження № 2-а/378/10/24
24.04.2024 року Ставищенський районний суд Київської області в складі:
головуючого - судді: Скороход Т. Н.,
за участю секретаря Соколової О.А.,
представника позивача: Марущака Я.В.,
представника відповідача: Кошевського В.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Ставище в режимі відеоконференції справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті, про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності та закриття провадження по справі,
До суду з вказаним позовом звернулася ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якого діє адвокат Марущак Я.В., посилаючись на те, що 20 грудня 2023 року заступником директора Департаменту державного нагляду (контролю) за безпекою на наземному транспорті - начальником відділу впровадження систем автоматичної фіксації порушень Державної служби України з безпеки на транспорті Сидоренком А.В., який є уповноваженою посадовою особою Державної служби України з безпеки на транспорті, винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі, стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування (за місцезнаходження юридичної особи) на території України серії АА № 00016224, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 132-1 КУпАП за те, що 20 грудня 2023 року, о 14 год. 29 хв., на автодорозі М-05, км 36+303, Київська область на автоматичному зважувальному комплексі WIM5 зафіксовано проїзд транспортного засобу марки «MAN ТGS 18.400», реєстраційний номер НОМЕР_1 , з перевищенням нормативних параметрів зазначених пунктом 22.5 ПДР: навантаження на строєні осі транспортного засобу на 11.2 % (2,352 тон), при дозволеному максимальному навантаженні на строєні осі 21 тона та відстані між осями 1,3 м або менше. Свою вину позивач заперечує та не погоджується з вказаною постановою в повному обсязі. Зазначила, що вона є директором ПП «МАН ТРАНС», у власності якого є двохвісний тягач «MAN ТGS 18.400», реєстраційний номер НОМЕР_1 та на умовах оренди трьохвісний напівричіп-самоскид MEGA MNL/C/NL3-031, реєстраційний номер НОМЕР_2 , які здійснювали, в тому числі в день фіксації правопорушення, перевезення вантажів у спільному складі. Факт перевезення в даному складі транспортних засобів підтверджується товарно-транспортною накладною № 30712075 від 20.12.2023. Відповідач при винесенні оскаржуваної постанови використав фактичні зафіксовані параметри транспортного засобу, а саме: кількість вісей 5 шт., спарені колеса 2 вісі, відстань між вісями 1-2: 3610 мм, 2-3: 5520 мм, 3-4: 1300 мм, 4-5: 1300 мм. Також зафіксовано навантаження на вісь 1 - 7200 кг, 2- 10000 кг, 3 - 9150 кг, 4 - 9350 кг, 5 - 9300 кг.; загальна маса транспортного засобу 45000 кг, навантаження на строєні вісі - 23352 кг, не взявши до увагу похибки пристрою - координатного засобу вимірювання «Інформаційно-телекомунікаційної системи (ІТС) «Автоматизована система зважування ТЗ в русі (ММ 5)», що, у свою чергу, призвело до помилкового обрахунку відсоткового значення перевищення нормативних параметрів, встановлених пунктом 22.5 ПДР. Так, в якості даних транспортного засобу, рух якого зафіксовано в автоматичному режимі, у постанові від 20.12.2023 серії АА №00016224 зазначено: «MAN ТGS 18.400», реєстраційний номер НОМЕР_1 . Водночас, оскаржувана постанова не містять даних щодо марки, моделі, державного номерного знаку причепу, приєднаного до сідельного тягача «MAN ТGS 18.400», який належить на праві власності ПП «ТРАНС АВТОГАРАНТ» та використовується ПП «МАН ТРАНС» на підставі договору оренди транспортного засобу № 04/10/23 від 04.10.2023 року. Відповідно до договору купівлі-продажу № 89-2023 від 08.06.2023 ПП «ТРАНС АВТОГАРАНТ» придбало в ТОВ «ТРЕЙЛЕР СОЛЮШНЗ» напівричіп - самоскид MEGA MNL, та відповідно до додатку №2 до вказаного договору «Специфікація» відстань між вісями даного напівпричіпу - самоскиду становить 1310 мм. Також відповідно до п. 4.1 заводського сертифікату на вищевказаний напівричіп відстань між вісями останнього становить: 1-2: 1310 мм; 2-3: 1310 мм. З огляду на вказане, вбачається невірне фіксування комплексом відстані між вісями, безпідставне неврахування відповідачем похибки зважувального комплексу та не перевірка точної відстані між вісями. При цьому, оскаржувана постанова не містить виміряних з урахуванням похибки вагових параметрів транспортного засобу, які перевищили нормативні вагові параметри. Так, згідно з оспорюваної постанови вбачається, що при обрахунку перевищення нормативних параметрів використано параметри, встановлені пунктом 22.5 ПДР, саме відстань між вісями 1,3 м. Для розрахунку відсотків перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм під час руху великогабаритними і великоваговими транспортними засобами автомобільними дорогами, вулицями або залізничними переїздами використовується формула, зазначена в додатку 1 до Інструкції № 512. Підставляючи наведені дані щодо заводських параметрів відстані між вісями на напівпричепі у вказану формулу, з урахуванням допустимої похибки вимірювання вагового комплексу, склад правопорушення, передбачений ч. 2 ст. 132-1 КУпАП, згідно оскаржуваної постанови відсутній через відсутність перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм. Враховуючи вищевикладене, оскаржувана постанова є протиправною, як такою, що прийнята на підставі не підтверджених висновків щодо порушення позивачем вимог п. 22.5 ПДР України в частині перевищення нормативних параметрів навантаження на строєні вісі. За таких обставин факт вчинення позивачем правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 132-1 КУпАП, є недоведеним, а тому справу про адмінправопорушення слід закрити. Зазначила, що стороною позивача замовлено в ФОП ОСОБА_2 експертизу технічного стану транспортного засобу, напівпричіпу MEGA MNL/C/NL3-031, реєстраційний номер НОМЕР_2 . Вищевказану постанову позивач отримала 6 березня 2024 року шляхом ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження № 74273337.
Позивач просить суд скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі серії АА № 00016224 від 20.12.2023, винесену Державною службою України з безпеки на транспорті про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 132-1 КупАП та провадження у справі закрити; стягнути із відповідача на її користь судові витрати.
Ухвалою Ставищенського районного суду Київської області від 18 березня 2024 року заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову задоволено; зупинено стягнення у виконавчому провадженні №74273337, відкритому на підставі постанови по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі серії АА № 00016224 від 20.12.2023 відносно ОСОБА_1 , винесеної Державною службою України з безпеки на транспорті за ч. 2 ст. 132-1 КУпАП, яке перебуває на виконанні в Оболонському відділі державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) до набрання законної сили рішення суду в даній адміністративній справі (т. 1 а.с. 91-92).
Ухвалою судді Ставищенського районного суду Київської області від 22 березня 2024 року відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи за правилами розгляду окремих категорій термінованих адміністративних справ. Крім цього, відповідачу визначено строк для подання відзиву на позовну заяву та зобов'язано до початку судового засідання або в судовому засіданні надати паперову копію інформаційного файлу, використаного старшим державним інспектором відділу впровадження систем автоматичної фіксації порушень під час розгляду справи про правопорушення, зафіксоване в автоматичному режимі, та винесенні постанови від 20 грудня 2023 року серії АА № 00016224 (т. 1 а.с. 104-106), витребувано у Товариства з обмеженою відповідальністю «СЕА Електронікс Україна» (02094 м. Київ вул. Краківська, 13-Б) інформацію: чи виробляла ТОВ «СЕА Електронікс Україна» координатний засіб вимірювання «Інформаційно- телекомунікаційної системи (ІТС) «Автоматизована система зважування ТЗ в русі (WIM)» та чи встановлювали його за адресою: М-05, км.36+303, Київська область; чи містить координатний засіб вимірювання «Інформаційно - телекомунікаційної системи (ІТС) «Автоматизована система зважування ТЗ в русі (WIM)», розташований адресою: М-05, км.36+303, Київська область, похибки визначення відстані між вісями транспортних засобів та причепів і напівпричепів, якщо так, зазначити максимально допустимі похибки вимірювання; розширену характеристику вказаної системи.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, підтвердив обставини, викладені в позовній заяві, зазначивши, що згідно сертифікату відповідності та даним заводу виробника відстань між першою та другою віссю становить 1310 мм, між другою та третьою віссю - 1310 мм. Крім того, відповідачем при визначенні навантаження на вісь не враховано похибку пристрою, яка згідно інформації ТОВ «СЕА Електронікс Україна» становить +/- 2%, що стало причиною безпідставного притягнення позивача до адміністративної відповідальності. Представник позивача подав до суду висновок експерта № 1/24 ТС технічного стану напівпричепа MEGA MNL/C/NL3-031, номерний знак НОМЕР_3 , відповідно до якого за результатами виміру безпосередньо на напівпричіпі-самоскиді MEGA MNL/C/NL3-031, номерний знак НОМЕР_3 , VIN НОМЕР_4 , 2023 року випуску відстань між центром другої вісі становить 1310 мм (+/- 1мм), що відповідає технічній документації заводу виробника.
В судовому засіданні представник відповідача, в режимі відеоконференції, позовні вимоги не визнав, зазначив, що заступником директора Департаменту державного нагляду (контролю) за безпекою на наземному транспорті - начальником відділу впровадження систем автоматичної фіксації порушень Державної служби України з безпеки на транспорті Сидоренком А.В. винесено постанову по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі, як особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування на території України серії АА № 00016224, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 132-1 КУпАП правомірно. Враховуючи, що сертифікат відповідності завершеного колісного транспортного засобу виданий 07.07.2023 та експертне дослідження транспортного засобу від 26.03.2024, тобто не 20.12.2023, тому у нього є припущення, що зазначена у даних документах відстань між осями може різниться з встановленою відповідачем відстанню між осями 20.12.2023, а саме у день винесення вищезазначеної постанови.
Представник відповідача Кошевський В.С. подав до суду відзив на позовну заяву (т. 1 а.с. 134-157), в якому просить суд в задоволенні позову відмовити, зазначивши, що позивач допустила рух транспортного засобу із перевищенням нормативних параметрів, зазначених пунктом 22.5 ПДР України, а саме: навантаження на строєні осі транспортного засобу 23.352 тон, що на 11,2% (2.352 тон) більше, при дозволеному максимальному навантаженню на строєні осі 21 тонна та відстані між осями 1,3 м або менше, за що її було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 132-1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 грн.. Вказане правопорушення зафіксоване в автоматичному режимі за допомогою комплексного технічного засобу WIM5, який відповідає вимогам Технічного регламенту засобів вимірювальної техніки, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 13.01.2016 № 94. Зазначив також, що оскаржувана постанова за своїм змістом повністю відповідає вимогам закону та містить необхідну інформацію, згідно якої уповноваженою посадовою особою відповідача було встановлено подію, склад адміністративного правопорушення та правомірно притягнуто позивача до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 132-1 КУпАП. З фотофіксації правопорушення вбачається, що транспортний засіб в момент фіксації був з напівпричепом, що було враховано при накладенні адміністративного стягнення. Доводи позивача про відсутність в оскаржуваній постанові даних щодо напівпричепу і про неврахування його при накладенні адміністративного стягнення є необґрунтованими та помилковими, адже причеп не є механізованим транспортним засобом і самостійно пересуватися не може та спростовується відомостями із оскаржуваної постанови, показами законодавчо регульованих приладів вимірювальної техніки, а також відомостями із Сервісу перевірки адміністративних правопорушень.
Суд, враховуючи доводи сторін, заслухавши пояснення представника позивача та представника відповідача, дослідивши письмові докази, з'ясувавши всі обставини, що мають значення для правильного вирішення справи та надавши їм належну правову оцінку, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
З копії свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу судом встановлено, що транспортний засіб спеціалізований вантажний - спеціалізований сідловий тягач-Е марки «MAN ТGS 18.400», реєстраційний номер НОМЕР_1 , належить ПП «МАН ТРАНС», директором якого є ОСОБА_1 (т. 1 а.с. 21, 35-40).
Згідно копій договору купівлі-продажу № 89-2023 від 8 червня 2023 року (т. 1 а.с. 27-33), акта прийому-передачі до договору купівлі-продажу № 89-2023 від 8 червня 2023 року (т. 1 а.с. 34), угоди про співробітництво щодо дистрибуції товарів (т. 1 а.с. 44-47) та свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу (т. 1 а.с. 22), напівпричіп-самоскид MEGA MNL/C/NL3-031, номерний знак НОМЕР_3 VIN НОМЕР_4 , 2023 року випуску, належить ПП «ТРАНС АВТОГАРАНТ».
Відповідно до копії договору оренди транспортного засобу № 04/10/23 від 4 жовтня 2023 року (т. 1 а.с. 24-26) судом встановлено, що ПП «МАН ТРАНС» орендує у ПП «ТРАНС АВТОГАРАНТ» напівпричіп-самоскид MEGA MNL/C/NL3-031, номерний знак НОМЕР_3 , на строк до 3 жовтня 2028 року.
Згідно копії товарно-транспортної накладної № 30712075 від 20 грудня 2023 року (т. 1 а.с. 23) встановлено, що 20 грудня 2023 року перевізником ПП «МАН ТРАНС» автомобілем MAN реєстраційний номер НОМЕР_1 з напівпричіп номерний знак НОМЕР_3 здійснювалося перевезення кукурудзи насипом.
Заступником директора Департаменту державного нагляду (контролю) за безпекою на наземному транспорті - начальником відділу впровадження систем автоматичної фіксації порушень Державної служби України з безпеки на транспорті Сидоренком А.В. 20 грудня 2023 року винесено постанову по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі, як особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування на території України серії АА № 00016224, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 132-1 КУпАП (т. 1 а.с. 15).
Зі змісту вказаної постанови вбачається, що 20 грудня 2023 року, о 14 год. 29 хв., на автодорозі М-05, км 36+303, Київська область на автоматичному зважувальному комплексі WIM 5 зафіксовано проїзд транспортного засобу марки «MAN ТGS 18.400», реєстраційний номер НОМЕР_1 , з перевищенням нормативних параметрів зазначених пунктом 22.5 ПДР: навантаження на строєні осі транспортного засобу на 11.2 % (2,352 тон), при дозволеному максимальному навантаженні на строєні осі 21 тонна та відстані між осями 1,3 м або менше.
26 лютого 2024 року головним державним виконавцем Оболонського відділу ДВС у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Стужуком П. П. відкрито виконавче провадження № 74273337 з примусового виконання постанови № АА 00016224, виданої 20.12.2023 Державною службою України з безпеки на транспорті (а.с. 19-20, 81), в межах якого, як пояснив у судовому засіданні представник позивача, з позивача стягнуто 19256, 68 грн., 37596 грн. заблоковано (т. 1 а.с.79-80).
Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з абз. 4 пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України «Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади» від 10 вересня 2014 року № 442 утворено Державну службу України з безпеки на транспорті, реорганізувавши шляхом злиття Державну інспекцію з безпеки на морському та річковому транспорті, Державну інспекцію з безпеки на наземному транспорті.
Відповідно до пункту 1 Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2015 року № 103 (далі - Положення № 103) Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті.
Згідно з пп. 15, 27 п. 5 Положення № 103 Укртрансбезпека відповідно до покладених на неї завдань здійснює: габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування; нарахування плати за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, під час здійснення габаритно-вагового контролю.
Таким чином, відповідач виконує функції габаритно-вагового контролю транспортних засобів та нараховує відповідну плату за перевищення нормативів допустимої ваги транспортного засобу.
Отже, положеннями чинного законодавства визначені повноваження Укртрансбезпеки щодо контролю за рухом транспортних засобів з перевищенням габаритно-вагових параметрів, а також порядок здійснення такого контролю.
Зазначене узгоджується з правовою позицією, викладеною у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 917/210/19.
Засади організації та діяльності автомобільного транспорту визначено Законом України «Про автомобільний транспорт» від 05 квітня 2001 року № 2344-III (далі - Закон № 2344-III).
Відповідно до частини 12 статті 6 Закону № 2344-III державному контролю підлягають усі транспортні засоби українських та іноземних перевізників, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів і вантажів на території України.
Частиною 1 статті 60 Закону № 2344-III визначено, що за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи, зокрема за перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм від 5 % до 10 % включно при перевезенні вантажу без відповідного дозволу - штраф у розмірі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Згідно з частиною 2 статті 29 Закону України «Про дорожній рух» з метою збереження автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, допускається за наявності дозволу на участь у дорожньому русі таких транспортних засобів. Порядок видачі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, та розмір плати за його отримання встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України "Про дорожній рух", встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені Постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306.
Пунктом 1.9. Правил дорожнього руху передбачено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Відповідно до пункту 22.5 ПДР України підпункту в) визначено максимальне дозволене значення навантаження на вісь на автомобільних дорогах державного значення, згідно якого навантаження на одинарну вісь не може перевищувати 11,5 тонн, на здвоєні осі, якщо відстань між осями менш як 1 метр 11,5 тонн, від 1 до 1,3 метра - 16 тонн, від 1,3 метра до 1,8 метра при спарених колесах, за умови, що навантаження на кожну вісь не перевищує 9,5 тонни - 19 тонн, від 1,3 до 1,8 метра чотирьохвісних автомобілів, ведучі вісі яких оснащені спареними колесами, за умови що навантаження на кожну ведучу вісь не перевищує 11,5 тонни - 23 тонни, від 1,8 до 2,5 метра для причепів та напівпричепів - 20 тонн, на строєні осі, в тому числі транспортних засобів спеціалізованого призначення (контейнеровозів), що здійснюють перевезення одного або більше контейнерів, якщо відстань між осями 1,3 метра або менше - 21 тонна, понад 1,3 до 1,4 метра - 24 тонни.
Таким чином, участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові параметри яких перевищують хоча б один з параметрів, зазначених у пункті 22.5 Правил дорожнього руху, зокрема, навантаження на вісі транспортного засобу, допускається за наявності дозволу на участь у дорожньому русі таких транспортних засобів, а при перевезенні вантажу без відповідного дозволу настає адміністративно-господарська відповідальність, яка залежить від відсоткового перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм.
Статтею 132-1 КУпАП визначено відповідальність за порушення правил дорожнього перевезення небезпечних вантажів та правил проїзду великогабаритних і великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами.
Частиною 2 ст. 132-1 КУпАП визначено, що перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм під час руху великогабаритними і великоваговими транспортними засобами автомобільними дорогами, вулицями або залізничними переїздами - тягне за собою накладення штрафу в розмірі: п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм від 5 % до 10 % включно; однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 10 %, але не більше 20 %; двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 20 %, але не більше 30 %; трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 30 %.
Примітка. Підставою для звільнення від відповідальності, передбаченої частинами першою і другою цієї статті, є наявність дозволу на проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні.
Суд звертає увагу, що відповідно до статті 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.
Відповідно до ст. 14-3 КУпАП адміністративну відповідальність несе відповідальна особа - фізична особа або керівник юридичної особи, за якою зареєстровано транспортний засіб, а в разі якщо до Єдиного державного реєстру транспортних засобів внесено відомості про належного користувача відповідного транспортного засобу - належний користувач транспортного засобу, а якщо в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань на момент запиту відсутні відомості про керівника юридичної особи, за якою зареєстрований транспортний засіб, - особа, яка виконує повноваження керівника такої юридичної особи.
Факт належності позивачу транспортного засобу спеціалізованого вантажного - спеціалізований сідлового тягача-Е «MAN ТGS 18.400», реєстраційний номер НОМЕР_1 , та факт користування напівпричіпом-самоскидом MEGA MNL/C/NL3-031, номерний знак НОМЕР_3 , підтверджується копіями свідоцтв про реєстрацію транспортних засобів та договору оренди транспортного засобу № 04/10/23 від 4 жовтня 2023 року (т. 1 а.с. 21, 22, 24-26).
У зв'язку з наведеним, позивач є належною особою, яка може бути притягнута до адміністративної відповідальності за правопорушення згідно частини 2 статті 132-1 КУпАП.
Згідно статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до статті 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно з положеннями ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Статтею 280 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе за умови наявності в її діянні складу адміністративного правопорушення. Під складом адміністративного правопорушення розуміється встановлена в адміністративно правових нормах відповідною статтею Особливої частини КУпАП сукупність ознак, які визначають громадську небезпечність, винність, протиправність вчинку, що призводить до застосування адміністративно правових санкцій. До складу правопорушення входять: об'єкт правопорушення; об'єктивна сторона правопорушення; суб'єкт правопорушення; суб'єктивна сторона правопорушення. Відсутність хоча б одного з елементів складу виключає правову відповідальність.
Механізм фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі визначений Порядком фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі, затвердженим (далі - Порядок № 1174, в редакції, чинній нас час здійснення адміністративного правопорушення).
Згідно з п. 16 Порядку № 1174 посадові особи Укртрансбезпеки, уповноважені розглядати справи про правопорушення, зафіксовані в автоматичному режимі, під час їх розгляду використовують інформаційні файли, тобто упорядковану сукупність відомостей про: транспортний засіб; відповідальну особу, визначену статтею 14-3 КУпАП; наявність/відсутність документа, який підтверджує внесення плати за проїзд, або дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні; метаданих, сформованих автоматичним пунктом.
Пунктом 8 Порядку № 1174 передбачено, що засоби вимірювальної техніки, які є складовими технічних засобів автоматичних пунктів, повинні відповідати вимогам законодавства про метрологію та метрологічну діяльність.
Відповідно до п. 9 зазначеного інформування учасників дорожнього руху про фіксацію автоматичними пунктами (фотозйомку та/або відеозапис) фактів правопорушень здійснюється не пізніше початку роботи таких пунктів на визначених ділянках автомобільних доріг шляхом встановлення відповідних дорожніх знаків в установленому порядку, а також розміщення відповідних оголошень на офіційному веб-сайті Укртрансбезпеки.
Згідно з п. 2 Порядку № 1174 система фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі (далі - система) - взаємопов'язана сукупність автоматичних пунктів та інформаційно-телекомунікаційної системи.
Фіксація правопорушень в автоматичному режимі здійснюється на автоматичних пунктах, які облаштовані відповідно до вимог, визначених у додатку (п. 7 Порядку № 1174).
Відповідно до п. 12 Порядку № 1174 автоматичний пункт може забезпечувати: вимірювання навантажень, що припадають на кожну вісь транспортного засобу; вимірювання загальної маси транспортного засобу; визначення кількості осей транспортного засобу та віднесення транспортного засобу до однієї із відповідних категорій; вимірювання міжосьових відстаней транспортного засобу; визначення кількості коліс (скатності) на осях транспортного засобу (за можливості); вимірювання габаритів транспортного засобу (за можливості); фіксацію та розпізнавання номерного знака транспортного засобу; фіксацію фронтального зображення транспортного засобу; фіксацію загального вигляду транспортного засобу (вигляд збоку) в момент проїзду через автоматичний пункт (оглядова фотографія транспортного засобу, на якій відображені його контури та кількість осей); первинне оброблення зібраних даних та передачу інформації до інформаційно-комунікаційної системи за допомогою засобів захищених каналів зв'язку із використанням наскрізного шифрування; автентифікацію автоматичного пункту, контроль цілісності, авторства, доступності, а також неспростовності дій щодо інформації, що передається від автоматичного пункту до інформаційно-комунікаційної системи.
Таким чином технічний засіб фіксації вищевказаного адміністративного правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі відповідає вимогам вказаного Технічного регламенту, що підтверджується копіями сертифікатів перевірки типу від 17.06.2020 та 28.01.2021 (т. 1 а.с. 171, 172), свідоцтв про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки від 12.12.2023 № 35-02/1812, № 35-02/1813, № 35-02/1814, № 35-02/1815 від 22.09.2023 № 23-21/000198, № 23-21/000199, № 23-21/000201, від 11.12.2023 № 23-21/000306 (т. 1 а.с. 176-187).
Відповідно до інформації ТОВ «СЕА Електронікс Україна», наданої на виконання ухвали судді від 22.03.2024 року, згідно Контракту № RSDP-UKD-ICB-3 укладеного 26.12.2018 року між Державним агентством автомобільних доріг України (Укравтодор) (Замовник) та СП ТОВ «СЕА Електронікс Україна» (Україна) і «INTERNATIONAL ROAD DYNAMICS INC» (Канада) і ТОВ «АВТОМАГІСТРАЛЬ-ПІВДЕНЬ» (Україна) (Співвиконавці) реалізовано Пілотний проект з впровадження системи зважування в русі (WIM), в межах якого виконано роботи з проектування, постачання та монтажу шести майданчиків зважування в русі на дорогах навколо Києва та допоміжного офісу, в тому числі інформаційно-телекомунікаційної системи (ІТС) «Автоматизована система зважування ТЗ в русі (WIM)» за адресою: М-05, км 36+303, Київська область. «Інформаційно-телекомунікаційна система (ІТС) «Автоматизована система зважування ТЗ в русі (WIM)» містить в своєму складі координатний засіб вимірювання - підсистема габаритного контролю, яким визначаються, в тому числі міжосьові відстані транспортних засобів. Сертифікатами відповідності UA.TR.001 23 045-21, UA.TR.001 23 046-21, UA.TR.001 23 047-21, UA.TR.001 23 048-21, виданими 06.04.2021 року ДП «ВСЕУКРАЇНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ НАУКОВО-ВИРОБНИЧИЙ ЦЕНТР СТАНДАРТИЗАЦІЇ, МЕТРОЛОГІЇ, СЕРТИФ!КАЦІЇ ТА ЗАХИСТУ ПРАВ СПОЖИВАЧІВ» (ДП «УКРМЕТРТЕСТСТАНДАРТ») засвідчено, що координатний засіб вимірювання - підсистема габаритного контролю інформаційно-телекомунікаційної системи (ІТС) «Автоматизована система зважування ТЗ в русі (WIM)», розташований за адресою: М-05, км 36+303, Київська область, відповідає затвердженому типу, описаному в сертифікаті перевірки типу та застосовним вимогам Технічного регламенту засобів вимірювальної техніки, затвердженого ПКМУ від 24 лютого 2016 року № 163, для перевірки відповідності засобу вимірювальної техніки таким вимогам були проведені випробування, викладені в п. 11.2 ДСТУ OIML R 129:2019 (OIML R 129:2000, IDT), зокрема випробування для оцінення похибки під час вимірювань в pyci згідно пункту 1.2.5.
Згідно пункту 2.3 Основні властивості системи динамічного зважування WIM (стор. 12) Загального опису «WIM 5 (Нова опорна конструкція) на автомобільній дорозі державного значення M-05 Київ-Одеса, км 36+303,71м , GPS: 50.204339, 30.239041 за контрактом № RSDP-UKD-ICB-3: «Проектування, постачання і монтаж шести майданчиків зважування у русі на дорогах навколо Києва та допоміжного офісу (Пілотний проект з впровадження системи зважування в русі (WIM))»» специфікація та випробування точності системи динамічного зважування відповідає принципам Європейської специфікації систем динамічного зважування COST 323 (версія 3.0, серпень 1999 р.).
Допуски класів точності (COST 323) для класу A (5): маса брутто > 3,5т ± 5%; навантаження на вісь > 1 т, група осей ± 7%; одинарна вісь ± 8%; вісь у складі групи ± 10%; швидкість ±2 % ; відстань між вісями ±2 %.
Тобто, згідно інформації ТОВ «СЕА Електронікс Україна» похибка пристрою при визначенні навантаження на вісь становить +/- 2%.
Згідно копій сертифікату відповідності завершеного колісного транспортного засобу від 24.07.2023 (т. 1 а.с. 51-52) та специфікації до договору купівлі-продажу № 89-2023 від 8 червня 2023 року (т. 1 а.с. 32), згідно загальних конструктивних характеристик встановлено відстані між осями (1-2 та 2-3) - 1310 мм.
Відповідно до висновку експерта № 1/24 ТС технічного стану напівпричепа MEGA MNL/C/NL3-031, номерний знак НОМЕР_3 (т.2 а.с. 5-15), за результатами виміру безпосередньо на напівпричіпі-самоскиді MEGA MNL/C/NL3-031, номерний знак НОМЕР_3 VIN SUGNL60D5PA010217, 2023 року випуску відстань між центром першої вісі та центром другої вісі становить 1310 мм (+/- 1мм), відстань між центром другої вісі та центром третьої вісі становить 1310 мм (+/- 1мм), що відповідає технічній документації заводу виробника.
Таким чином, оскільки відстань між центром першої вісі та центром другої вісі, між центром другої вісі та центром третьої вісі становить 1310 мм, то згідно підпункту в) пункту 22.5 ПДР України максимальне дозволене значення навантаження на строєні осі на автомобільних дорогах державного значення, становить - 24 тонни.
Згідно оскаржуваної постанови від 20.12.2023 серії АА № 00016224 навантаження на строєні осі транспортного засобу «MAN ТGS 18.400», реєстраційний номер НОМЕР_1 , з напівпричепом MEGA MNL/C/NL3-031, номерний знак НОМЕР_3 , виміряне з урахуванням похибки, становить 23352 кг, тобто не перевищує максимально дозволене навантаження.
Щодо доводів позивача про те, що в оскаржуваній постанові не зазначено всіх даних, які мають значення для розгляду справи, суд зазначає наступне.
Відповідно до п. 17 Порядку № 1174 у постанові про накладення адміністративного стягнення за правопорушення, зафіксоване в автоматичному режимі, зазначаються виміряні з урахуванням похибки вагові та габаритні параметри транспортного засобу, які перевищили нормативні вагові та/або габаритні параметри транспортних засобів на ділянці автомобільної дороги, а також нормативні габаритно-вагові параметри транспортних засобів на даній ділянці автомобільної дороги.
Згідно ст. 283 КУпАП постанова по справі про адміністративне правопорушення повинна містити: найменування органу (прізвище, ім'я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім'я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення.
Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі, або про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), крім даних, визначених частинами другою і третьою цієї статті, повинна містити відомості про адресу веб-сайту в мережі Інтернет, на якому особа може ознайомитися із зображенням чи відеозаписом транспортного засобу в момент вчинення адміністративного правопорушення, ідентифікатор для доступу до зазначеної інформації та порядок звільнення від адміністративної відповідальності.
Як вбачається з оскаржуваної постанови, остання містить всю необхідну інформацію, передбачену КУпАП та Порядком № 1174.
Крім того, постанова містить відомості про адресу веб-сайту в мережі Інтернет, на якому особа може ознайомитися із зображенням чи відеозаписом транспортного засобу в момент вчинення адміністративного правопорушення, ідентифікатор для доступу до зазначеної інформації.
Таким чином, доводи позивача про те, що в оскаржуваній постанові не зазначено всіх даних, які мають значення для розгляду справи суд вважає необґрунтованими з огляду на вищезазначене.
Крім того, суд звертає увагу на те, що відповідно до п. 3 Інструкції № 512 під час опрацювання матеріалів інформаційного файлу та встановлення факту вчинення адміністративного правопорушення, розгляд якого віднесено до компетенції Державної служби України з безпеки на транспорті, уповноважена посадова особа виносить сформовану системою в автоматичному режимі постанову без складання протоколу про адміністративне правопорушення.
Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/ перебування (місцезнаходження юридичної особи) на території України, оформлюється відповідно до додатка 1 до цієї Інструкції.
Таким чином, вказаними положеннями Інструкції № 512 передбачено, що розрахунок перевантаження осей сформується системою в автоматичному режимі, формула якого зазначена у Додатку 1 до вказаної інструкції.
Таким чином, доводи позивача, що в оскаржуваній постанові невірно здійснено розрахунок перевантаження одиночної осі суд вважає обґрунтованим з огляду на вищевикладене.
З метою збереження автомобільних доріг від руйнування через значні навантаження на дорожнє покриття законодавцем установлено заборону перевезення вантажів транспортними засобами та їх составами, що перевищують установлені параметри фактичної маси та навантаження на вісь (осі).
У контексті п. 22.5 ПДР перевізник, зважаючи на особливості та характер вантажу, зобов'язаний обрати вагу, яка не перевищуватиме як повну масу транспортного засобу, так і навантаження на осі.
Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 24 липня 2019 року у справі № 803/1540/16.
В судовому засіданні встановлено, що відстань між центром першої осі та центром другої осі, між центром другої осі та центром третьої осі становить 1310 мм, тому позивач не перевищила максимальне дозволене навантаження на строєні осі, яке згідно п. 22.5 ПДР України становить - 24 тонни.
Крім того, оскаржувана постанова не містить відомостей про врахування похибки пристрою при вимірюванні відстані між осями, яка згідно інформації ТОВ «СЕА Електронікс Україна» становить +/- 2%.
Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи вищевикладене та наявні в матеріалах справи докази, суд вважає, що долучені до матеріалів справи докази є належними та допустимими в розумінні КАС України, такими що підтверджують неправомірність дій відповідача.
Оцінюючи інші доводи сторін суд зазначає, що згідно пункту 29 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Ruiz Torija v. Spain» від 9 грудня 1994 року, статтю 6 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов'язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи.
При цьому, згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Враховуючи вищевикладене, беручи до уваги, що відповідачем не наведено доказів, на яких ґрунтується висновок про скоєння позивачем адміністративного правопорушення, будь-які докази, які б підтвердили порушення позивачем ПДР відсутні, суд дійшов висновку, що позов слід задовольнити з підстав недоведеності суб'єктом владних повноважень факту вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.132-1 КУпАП, відтак справу про адміністративне правопорушення слід закрити.
При вирішенні питання про стягнення витрат по сплаті судового збору та витрат, понесених за проведення експертизи суд виходить з наступного.
Відповідно до ч.ч. 1, 3 п. 3 ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати, пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз.
Відповідно до частини першої статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
З урахуванням викладеного на користь позивача слід стягнути понесені витрати по сплаті судового збору в сумі 1513 грн. 60 коп. (за подання позову - 605 грн. 60 коп., за подання заяви про забезпечення позову - 908 грн.) та за проведення експертизи в розмірі 10000 грн., за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, призначених для Державної служби України з безпеки на транспорті.
Керуючись ст. 19 Конституції України, ч. 2 ст. 132-1, ст. ст. 245, 251, 280, 283, 284, 293 КУпАП, ст. ст. 2, 6, 19, 77, 132, 139, 242-246, 250, 268, 286 КАС України, суд,
Позов ОСОБА_1 задовольнити.
Скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі відносно ОСОБА_1 від 20 грудня 2023 року серії АА №00016224, винесену Державною службою України з безпеки на транспорті за ч. 2 ст. 132-1 КУпАП, справу про адміністративне правопорушення закрити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 1513 (одна тисяча п'ятсот тринадцять) гривень 60 копійок та за проведення експертизи в розмірі 10000 (десять тисяч) гривень, за рахунок бюджетних асигнувань, призначених для Державної служби України з безпеки на транспорті.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.
Повне рішення складене 29.04.2024.
Суддя Т. Н. Скороход