про залишення позовної заяви без розгляду
29 квітня 2024 року м. ТернопільСправа № 921/110/24
Господарський суд Тернопільської області
у складі судді Охотницької Н.В.
за участі секретаря судового засідання Петрик І.В.
розглянув матеріали справи
за позовом Тернопільської міської ради, вул. Листопадова, 5, м. Тернопіль, 46001
до відповідача Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 (поштова адреса: АДРЕСА_2 )
про скасування рішення про державну реєстрацію права власності
Представники сторін в судове засідання не прибули.
Згідно ч.3 ст. 222 ГПК України, фіксація судового процесу за допомогою технічних засобів не здійснюється.
Суть справи: Тернопільська міська рада звернулася до Господарського суду Тернопільської області із позовною заявою до відповідача - Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , про скасування рішення Державного реєстратора Мельничук Іванни Ігорівни Великоберезовицької селищної ради про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 67872892 від 03.06.2023 на магазин загальною площею 137,2 кв. м. за адресою: АДРЕСА_3 за ОСОБА_1 , з одночасним припиненням права власності на даний об'єкт.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що державна реєстрація права власності ОСОБА_1 на магазин в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно проведена з недотриманням вимог чинного законодавства України, без повноцінного та об'єктивного розгляду поданих заявником документів, та порушує права Тернопільської міської територіальної громади на землю комунальної власності.
Ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 28 лютого 2024 року суд прийняв позовну заяву Тернопільської міської ради до розгляду, відкрив провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначив підготовче засідання у цій справі на 25 березня 2024 року о 10:30 год.
В призначене на 25 березня 2024 року підготовче засідання прибув відповідач, позивач в підготовче засідання не прибув хоча про дату час та місце проведення підготовчого засідання повідомлявся у встановленому законом порядку.
Враховуючи неявку представника позивача у підготовче засідання, суд з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави та надання сторонам, передбаченого ст. ст. 7, 13 ГПК України, рівного права на захист своїх прав та охоронюваних законом інтересів, відклав підготовче засідання, без постановлення окремого процесуального документа із зазначенням про відкладення підготовчого засідання у протоколі судового засідання, відповідно до пункту 7 частини 2 статті 223 ГПК України на 29 квітня 2024 року о 10:30 год., про що присутній відповідач у підготовчому засіданні повідомлений під розписку, позивачу надіслано відповідну ухвалу повідомлення.
У підготовче засідання 29 квітня 2024 року представники сторін не прибули, хоча про дату, час та місце проведення засідання повідомлялися належним чином.
29.04.2024 від представника позивача ОСОБА_2 через систему "Електронний суд" надійшло клопотання (вх.№3412) про відкладення розгляду справи на іншу дату, у зв'язку із участю представника у іншій судовій справі №921/148/24, розгляд якої призначено на 24.04.2024 о 10 год. 20 хв. Доказів в підтвердження зазначеного до клопотання не додано.
Розглянувши клопотання про відкладення розгляду справи, суд відмовляє у його задоволенні як необґрунтованого, оскільки підставою неможливості прибуття представника у підготовче засідання у клопотанні зазначено про участь представника в іншій справі в іншу дату, а саме 24.04.2024, що передує даті проведення підготовчого засідання у цій справі 29.04.2024.
Суд враховує, що позивач повторно не забезпечив участь уповноваженого представника у підготовчому засіданні, не надав доказів існування обставин, які суд може визнати поважними і які перешкоджають йому з'явитись у підготовче засідання, а також не довів неможливості забезпечити участь в засіданні іншого представника.
Частиною 4 ст. 202 ГПК України визначено, що у разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
За змістом п.4 ч.1 ст. 226 ГПК України суд залишає позов без розгляду, якщо позивач (його представник) не з'явився у судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
Залишення позову без розгляду - це форма закінчення розгляду господарським судом справи без прийняття рішення суду в зв'язку з виявленням обставин, які перешкоджають розглядові справи, але можуть бути усунуті в майбутньому.
Об'єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 13.09.2019 у справі №916/3616/15 дійшла висновку про те, що положення частини четвертої статті 202 та пункту 4 частини першої статті 226 ГПК України не пов'язують залишення позовної заяви без розгляду з необхідністю надання судом оцінки можливості вирішення спору за відсутності представника позивача, який не з'явився на виклик суду, не повідомив про причини неявки, був належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду. Наведене, однак, не стосується випадків, коли позивач подав заяву про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору. Тобто оцінка можливості вирішення спору по суті за відсутності представника позивача має обов'язково надаватись судами у разі, якщо позивач не з'явився на виклик суду, але звернувся із заявою про розгляд цієї справи за його відсутності.
Також, Об'єднана палата у постанові від 05.06.2020 зі справи №910/16978/19 виклала висновок щодо застосування пункту 4 частини першої статті 226 ГПК України, вказавши, зокрема, що правом на залишення позову без розгляду суд наділений у разі неявки належним чином повідомленого позивача, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і якщо його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи, навіть у тих випадках, коли його явка визнана судом необов'язковою і наслідки неявки не роз'яснювалися.
Отже, положення ч. 4 ст. 202, п. 4 ч. 1 ст. 226 ГПК України не передбачають вимоги про те, що для залишення позову без розгляду позивач має не з'явитися у судове засідання саме у зв'язку з визнанням судом його явки обов'язковою та викликом до суду.
Верховний Суд у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 18.11.2022 у справі № 905/458/21 зазначив про те, що норми, закріплені у ч.4 ст.202 та у п.4 ч.1 ст.226 ГПК України, за методом правового регулювання є імперативними, що означає те, що відповідно до цих норм процесуального права у разі неявки позивача в судове засідання за умови, що він був належним чином повідомлений про час і місце судового засідання, не повідомив суд про причини його неявки та не надав суду заяви про розгляд справи за його відсутності, суд має імперативний процесуальний обов'язок залишити позов без розгляду.
У разі відсутності у позивача наміру брати участь у судовому засіданні приписами статей 202, 226 ГПК України передбачено подання позивачем заяви про розгляд справи за його відсутності. Тобто право позивача як особи, яка подала позов та зацікавлена в його розгляді, не бути присутнім у судовому засіданні кореспондується з обов'язком такої особи подати до суду відповідну заяву про розгляд справи за її відсутності (відповідний висновок об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду викладено у постановах від 05.06.2020 у справі №910/16978/19, від 16.10.2020 у справі №910/8816/19).
Зазначена норма дисциплінує позивача як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Якщо позивач не може взяти участь в судовому засіданні, він може подати заяву про розгляд справи за його відсутності. Така заява може бути подана на будь-якій стадії розгляду справи.
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду (ч.4 ст.236 ГПК України).
Також Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 року у справі "Юніон Аліментаріа проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях наголошує, що кожна сторона, яка задіяна в судовому розгляді, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у справі за її участю, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Господарський процесуальний кодекс України передбачає порядок судового розгляду справи у змагальному порядку за участю обох сторін.
Неявка позивача або його представника в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин неявки може означати втрату позивачем юридичного інтересу до розгляду його справи судом.
Разом з цим у разі, якщо позивач не з'явився в судове засідання, однак повідомив суду інформацію про причини своє неявки, суд має здійснити оцінку поважності таких причин.
Питання поважності причин є оціночним та залежить від доказів, якими підтверджуються відповідні обставини. Поважними причинами є лише ті обставини, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, пов'язуються з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне вчинення певної процесуальної дії.
Враховуючи обставини цієї справи, зважаючи на те, що представник позивача у підготовчі засідання 25.03.2024 та 29.04.2024 не з'явився, хоча про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, шляхом направлення у його електронний кабінет копій відповідних ухвал суду; не обґрунтував поважності причин неявки; заяв чи клопотань щодо розгляду справи за відсутності представника позивача, від останнього також не надходило, що в свою чергу унеможливлює виконати завдання підготовчого провадження та з'ясувати питання, визначені частиною 2 статті 182 ГПК України, а відтак суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення позову без розгляду відповідно до ч.4 ст. 202 та п.4 ч.1 ст. 226 ГПК України.
Про залишення позову без розгляду постановляється ухвала, в якій вирішуються питання про розподіл між сторонами судових витрат, про повернення судового збору з бюджету (ч. 2 ст. 226 ГПК України).
У даному випадку, вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд враховує, що у разі залишення позову без розгляду у зв'язку із повторним неприбуттям позивача, сплачена сума судового збору поверненню не підлягає (п.4 ч.1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір").
Відповідно до ч.4 ст.226 ГПК України особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення обставин, що були підставою для залишення позову без розгляду, має право звернутися до суду повторно.
Керуючись ч.4 ст.202, ст.ст. 226, 232, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
1. Позов Тернопільської міської ради (вул. Листопадова, 5, м. Тернопіль, 46001) до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) про скасування рішення Державного реєстратора Мельничук Іванни Ігорівни Великоберезовицької селищної ради про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 67872892 від 03.06.2023 на магазин загальною площею 137,2 кв. м за адресою: АДРЕСА_3 за ОСОБА_1 , з одночасним припиненням права власності на даний об'єкт - залишити без розгляду.
2. Копію ухвали направити Тернопільській міській раді відповідно до положень ч.5 ст. 6 ГПК України; Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення поштового відправлення на адреси: АДРЕСА_1 , а також АДРЕСА_4 .
Ухвала суду набирає законної сили у порядку, встановленому ст. 235 ГПК України, та може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені ст. ст. 256, 257 ГПК України.
Ухвалу складено та підписано 30.04.2024.
Суддя Н.В. Охотницька