17.04.2024м. СумиСправа № 920/1097/22
Господарський суд Сумської області у складі головуючого судді Вдовенко Д.В., судді Резніченко О.Ю., судді Заєць С.В., за участю секретаря судового засідання Щербак Н.М., розглянувши в порядку загального позовного провадження справу № 920/1097/22
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Оператор газотранспортної системи України” (пр. Любомира Гузара, буд. 44, м. Київ, 03065)
до відповідача Акціонерного товариства “Оператора газорозподільної системи “Сумигаз” (вул. Лебединська, буд.13, м. Суми, 40021),
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (вул. Смоленська, буд. 19, м. Київ, 03057)
про стягнення 128 692 409 грн 46 коп.
та за зустрічним позовом Акціонерного товариства “Оператора газорозподільної системи “Сумигаз” (вул. Лебединська, буд.13, м. Суми, 40021)
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю “Оператор газотранспортної системи України” (пр. Любомира Гузара, буд. 44, м. Київ, 03065)
про зобов'язання вчинити дії,
представники учасників справи:
від позивача - Даниляк О.С.;
від відповідача - Приходько С.В.;
від третьої особи - не з'явився;
Позивач подав позовну заяву, в якій просить суд стягнути з відповідача 128 692 409 грн 46 коп., в тому числі 92 367 556 грн 58 коп. заборгованості зі сплати за добовий небаланс природного газу за травень, вересень 2021 року, 8 677 483 грн 94 коп. пені, 3 074 705 грн 57 коп. 3% річних, 24 572 663 грн 37 коп. інфляційних втрат відповідно до договору про транспортування природного газу від 04.02.2020 № 2002000114.
Разом з позовною заявою позивач подав заяву про письмове опитування Акціонерного товариства “Оператор газорозподільної системи “Сумигаз” в порядку ст. 90 ГПК України.
Ухвалою від 28.12.2022 Господарський суд Сумської області прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі № 920/1097/22; відповідно до ст. 50 Господарського процесуального кодексу України залучив до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг; призначив підготовче засідання з повідомленням сторін на 23.01.2023, 11:30; надав відповідачу п'ятнадцятиденний строк з дня отримання ухвали про відкриття провадження у справі для подання відзиву на позовну заяву; надав позивачу семиденний строк з дня отримання відзиву на позовну заяву для подання відповіді на відзив; надав відповідачу семиденний строк з дня отримання відповіді на відзив для подання заперечень; надав третій особі п'ятнадцятиденний строк з дня отримання ухвали про відкриття провадження у справі для подання пояснення щодо позову.
Ухвалою від 04.01.2023 господарський суд задовольнив клопотання представника позивача (вх. № 52 від 02.01.2023) про участь у судових засіданнях у справі № 920/1097/22 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.
13.01.2023 відповідач подав клопотання (вх. № 163 від 13.01.2023), в якому просить суд продовжити строк для подання відзиву на позовну заяву у справі № 920/1097/22 до 20.01.2023 включно, у зв'язку недостатністю часу для підготовки відзиву з обґрунтуванням своєї позиції.
16.01.2023 третя особа подала пояснення (вх. № 284 від 16.01.2023), в яких просить розглядати справу без участі представника НКРЕКП. Третя особа зазначає, що при визначенні вартості добових негативних небалансів та здійсненні розрахунків за них позивач та відповідач мали керуватися вимогами кодексу ГРМ та умовами договору транспортування природного газу від 04.02.2020 № 2002000144.
Судове засідання 23.01.2023 по справі № 920/1097/22 не відбулось, у зв'язку з відсутністю електроенергії в Господарському суді Сумської області з 10 год. 00 хв. до 14 год. 00 хв.
Ухвалою від 23.01.2023 господарський суд призначив підготовче засідання з повідомленням сторін на 13.02.2023, 11:30; забезпечив участь представника позивача у судовому засіданні 13.02.2023 об 11 год. 30 хв. в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою підсистеми відеоконференцзв'язку ЄСІТС.
24.01.2023 відповідач подав відзив на позовну заяву (вх. № 500 від 24.01.2023), в якому просить суд відмовити у задоволенні вимог позивача. Відповідач зазначає, що при формування рахунків на оплату за травень 2021 року та за вересень 2021 року позивач не зазначив у них ані обсягу господарської операції, ані ціни, у зв'язку з чим відповідач вважає, що розрахунок вартості послуг за добовий небаланс відсутній. Рахунки та акти за травень і вересень 2021 року не відповідають вимогам закону щодо оформлення первинних документів, не містять усі необхідні реквізити первинного документа, а відтак не можуть бути беззаперечними доказами факту негативних небалансів. Відповідач зазначає, що складова послуги транспортування природного газу (вчинення дій з врегулювання добового небалансу) не може бути самостійним об'єктом цивільних прав, а відтак може бути надана замовнику тільки у сукупності з послугою транспортування природного газу, як невід'ємна частина такої послуги. Тому, первинно позивач має довести перед судом факт надання послуги транспортування природного газу в межах укладеного між сторонами договору шляхом надання актів наданих послуг транспортування природного газу у спірний період, оформлених у відповідності до п. 11.1 договору. Позивач на підтвердження відбору відповідачем з газотранспортної системи природного газу надав до матеріалів справи зведені акти приймання-передачі природного газу за травень та вересень 2021 року, які за своєю суттю є технічними та не доводять факт надання послуги за договором транспортування природного газу, укладеного між сторонами. Між сторонами не погоджені обсяги розподілу потужності природного газу (додатки №1 та № 2 до договору не підписані). Відповідачем не надано позивачу фінансового забезпечення. За цих обставин були відсутні передумови для надання “послуг” перевищення замовленої (договірної) потужності. З урахуванням положень кодексу ГТС відповідач зазначає, що при встановленні факту наявності чи відсутності врегулювання оператором ГТС добового небалансу та підстав для оплати заявлених вимог необхідно виходити із доказів, які свідчитимуть про відхилення у функціонування ГТС від її звичайного рівня (загроза цілісності ГТС), доказів, які дії були вчинені оператором ГТС з врегулювання небалансу (вчинення балансуючих дій), залежно від результатів вчинення балансуючих дій, оператор ГТС виставляє рахунки за врегулювання небалансів до оплати. В матеріалах справи відсутні докази на підтвердження, які саме дії були вчинені позивачем з врегулювання небалансу (вчинення балансуючих дій), як того вимагають положення розділу XIII та розділу XIV Кодексу ГТС. У травні та вересні 2021 року відповідач номінацій Оператору ГТС не подавав, а позивач обсягів газу не підтверджував. Оскільки загрози цілісності ГТС не було, у позивача була відсутня потреба у закупівлі природного газу для балансування, зокрема й тому, що відповідач не замовляв жодних обсягів газу на травень та вересень 2021 року у позивача. Відповідач зазначає, що щодобове балансування має здійснюватися Оператором ГТС за визначеною Кодексом ГТС процедурою. Докази дотримання Оператором ГТС процедури щодобового балансування в матеріалах справи відсутні. Оператор ГТС не надав жодного документу, який би підтверджував поділ за певний розрахунковий період фактичного обсягу (об'єму) природного газу, поданого для транспортування в точку входу в ГТС або відібраного з точки виходу з ГТС, між усіма замовниками послуг транспортування природного газу, в тому числі в розрізі їх споживачів. Доводи позивача про те, що негативні щодобові небаланси виникли, зокрема, внаслідок несанкціонованого відбору природного газу споживачами з газотранспортної системи у спірному періоді, не підтверджені жодними доказами. Позивач стверджує, що балансуючі дії ТОВ "Оператор газотранспортної системи України" здійснюються відповідно до договору про надання послуг балансуванн№2101000095 від 19.01.2021, що укладений між позивачем та ТОВ "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдінг". На підтвердження виконання даного договору, позивач надав двосторонні акти надання послуг балансування за травень та вересень 2021 року (Акт від 30.09.2021), підписані сторонами договору №2101000095 від 19.01.2021. Відомості, відображені у актах надання послуг балансування свідчать, що у спірний період травня та вересня 2021 року в газотранспортній системі Оператора ГТС були щодобові позитивні небаланси (відібрані виконавцем згідно з договором), однак не було жодних щодобових негативних небалансів, оскільки виконавець не подавав жодних обсягів в газотранспортну систему позивача для покриття негативних небалансів. Відповідно, у позивача не було жодного ресурсу природного газу для врегулювання негативних небалансів, оскільки вони в системі не виникали, а отже і відсутні докази понесення позивачем реальних та обґрунтованих витрат на балансування. Ключовим при дослідженні питання правомірності заявлених ТОВ “Оператор ГТС України” до АТ “Сумигаз” позовних вимог є дослідження актів про надання послуг балансування за травень та вересень 2021 року, складених на виконання договору про надання послуг балансування від 19.01.2021 №2101000095, оскільки, за відсутності обсягів придбаного ТОВ “Оператор ГТС України” природного газу в кожну газову добу, жодних законних підстав у останнього для формування маржинальної ціни придбання природного газу з подальшим складанням актів врегулювання щодобових небалансів та виставлення відповідачу рахунків на оплату у позивача не було. Зведені акти приймання-передачі природного газу за травень та вересень 2021 року складені між сторонами в розрізі місяця (які не містять жодних даних про щодобові обсяги) на виконання Технічної угоди про умови приймання-передачі природного газу №38А400-606-20/2002000131 від 31.01.2020, що укладена між позивачем та відповідачем, та вимог пункту 5 глави 1 Розділу XII Кодексу ГРМ. Дані акти приймання-передачі природного газу за травень та вересень 2021 року підтверджують обсяг газу, переданий постачальниками з газотранспортної системи до газорозподільної системи для подальшого розподілу до їх споживачів і не передбачають обліку балансування у відповідні періоди в розрізі кожної доби. Відповідач вважає твердження позивача про самостійне підтвердження обсягів небалансів відповідачем безпідставними, оскільки звіти форми 8в є службовою інформацією, яка подається до НКРЕКП та містить інформацію на основі виключно даних Оператора ГТС. Також, не зрозуміло, яким чином, дані звіти форми 8в підтверджують заявлені суми до стягнення, реальність вчинення Оператором ГТС балансуючих дій в розрізі кожної доби спірного періоду та наявність ресурсу природного газу у Оператора ГТС для врегулювання добових небалансів саме АТ “Сумигаз”. Щодо позовних вимог про стягнення пені, інфляційних втрат та 3% річних, відповідач зазначає, що такі вимоги є похідними від основного боргу та відповідно також не підлягають задоволенню. Відповідач надає контррозрахунок нарахованих до стягнення пені, інфляційних втрат та 3% річних, нарахованих в межах строку заявленого позивачем. Відповідач зазначає, що стягнення неустойки (пені, штрафу) обмежується останніми 12 місяцями перед зверненням кредитора до суду, а починається з дня (місяця), якого вона нараховується, у межах строку позовної давності за основною вимогою. Також відповідач вказує на те, що він включений до реєстру підприємств, які беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості суб'єктів ринку природного газу згідно із Законом України "Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу" (постанова НКРЕКП від 16.11.2022 №1468) і має, як оператор газорозподільних систем, законодавчо передбачене право на врегулювання заборгованості перед ТОВ “Оператор газотранспортної системи України”, яка виникла з 1 січня 2020 року по 28 лютого 2022 року за договором транспортування природного газу №2002000114 від 04.02.2020.
Разом з відзивом на позовну заяву відповідач подав заяву про письмове опитування Товариства з обмеженою відповідальністю “Оператор газотранспортної системи України” в порядку ст. 90 ГПК України.
24.01.2023 відповідач подав зустрічний позов (вх. № 264 від 24.01.2023), в якому просить суд зобов'язати ТОВ “Оператор ГТС України” привести маржинальну ціну придбання та маржинальну ціну продажу, в кожну газову добу травня та вересня 2021 року, в яких фактично вчинялися балансуючі дії, у відповідність до вартості природного газу, проданого оператором газотранспортної системи внаслідок отримання послуг балансування.
24.01.2023 відповідач подав відповідь на запитання позивача в порядку вимог ст. 90 ГПК України (вх. № 502/23 від 24.01.2023).
31.01.2023 третя особа подала пояснення (вх. № 638/22 від 31.01.2023), в яких просить розглядати справу без участі представника НКРЕКП. Третя особа зазначає, що при визначенні вартості добових негативних небалансів та здійснення розрахунків за них позивач та відповідач мали керуватися вимогами кодексу ГРМ та умовами договору транспортування природного газу від 04.02.2020 № 2002000144.
06.02.2023 позивач подав відповідь на відзив (вх. № 755/23 від 06.02.2023), в якій просить суд позовні вимоги задовольнити в повному обсязі. Позивач зазначає, що за умовами чинного договору транспортування природного газу сторони узгодили, що рахунки на оплату послуг балансування та акти врегулювання щодобових небалансів за газові місяці направляються в порядку визначеному п. 19.1. договору. На виконання вимог як договору транспортування, так і Кодексу ГТС, ТОВ “Оператор ГТС України” направив через Інформаційну платформу AT “Сумигаз” рахунки на оплату послуг балансування, підписані електронним цифровим підписом. На підтвердження направлення через Інформаційну платформу рахунків до позовної заяви додано Реєстр файлів відправлених з Інформаційної платформи ТОВ “Оператор ГТС України” за газовий місяць у період травня, вересня 2021 року. Рахунки на оплату послуг балансування містять всі необхідні реквізити, зокрема вартість наданої послуги. Матеріали справи містять належні та допустимі докази надання послуг транспортування природного газу, надання доступу до потужності (розподіл потужності) та вчинення дій з врегулювання добового небалансу, а саме: акти наданих послуг за газові місяці травень, вересень 2021 року; акти врегулювання щодобових небалансів за газові місяці травень, вересень 2021 року; рахунки на оплату за добові небаланси за газові місяці травень, вересень 2021 року; форми №2, № 3 та реєстри файлів, у яких АТ “Сумигаз” самостійно зазначив обсяги подач / відборів природного газу у травні, вересні 2021 року. Ні з дати підписання актів наданих послуг за спірний період, ні з дати отримання актів врегулювання щодобових небалансів/рахунків на оплату за добовий небаланс, відповідач не вчинив жодних дій щодо оскарження факту отримання наданих послуг від позивача. Більше того, відповідач визнав наявність заборгованості за щодобові негативні небаланси за травень, вересень 2021 року, оскільки підписав акти приймання-передачі природного газу, акти надання послуг без зауважень та застережень. Відсутність укладених додатків № 1 та № 2 до договору не свідчить про непогодження обсягів розподілу потужності природного газу, оскільки відповідно до п. 2.3. та 2.7. договору, укладення цих додатків для надання послуг врегулювання добового небалансу не є обов'язковим. Спір щодо стягнення заборгованості за невиконання відповідачем умов договору транспортування природного газу від 04.02.2020 № 2002000114 в частині несплати негативних щодобових небалансів за травень, вересень 2021 року, стосується саме комерційного балансування, а відтак, обставини щодо наявності відхилень у функціонуванні газотранспортної системи від її звичайного рівня не мають значення для вирішення цього спору. Ні кодекс ГТС, ні договір не пов'язують виникнення у відповідача як замовника обов'язку з оплати послуг з врегулювання оператором ГТС добового небалансу саме з існуванням загрози цілісності газотранспортної системи. Підставою для оплати є виникнення у замовника небалансу. Щодо тверджень відповідача про відсутність в матеріалах справи доказів вчинення балансуючих дій шляхом купівлі-продажу короткострокових стандартизованих продуктів, позивач зазначає, що балансуючі дії вчиняються оператором газотранспортної систем для фізичного (операційного) балансування газотранспортної системи, а не для врівноваження портфоліо відборів та подач замовників послуг транспортування. Ні норми Кодексу ГТС, ні умови договору транспортування природного газу від 04.02.2020 № 2002000114, не передбачають обов'язку для Оператора ГТС закуповувати обсяги природного газу для балансування газотранспортної системи по кожному замовнику послуг окремо, як і повідомляти кожного замовника послуг про те, яким чином та на підставі яких первинних документів Оператором ГТС було забезпечено здійснення балансуючих дій в тому чи іншому звітному періоді. Балансуючі дії (в т. ч. визначення маржинальної ціни придбання/продажу природного газу) у спірний період здійснювалося позивачем на підставі укладеного договору про надання послуги балансування від 19.01.2021 № 2101000095. Метод розрахунку маржинальної ціни, який використовувався Оператором у відповідні періоди чітко зазначений на кожному акті врегулювання щодобових небалансів за період травня, вересня 2021 року. Оператор ГTC фактично здійснює алокацію (аналіз та систематизацію даних) на підставі інформації щодо обсягів відібраного газу, яка була надана самим замовником послуг. Подання замовником нульових номінацій або неподання їх взагалі не впливає на обсяг відібраного замовником природного газу з ГTC. Таким чином, спростовуються твердження AT “Сумигаз” про те, що Форми 8в містять інформацію на основі виключно даних Оператора ГTC. ТОВ “Оператор ГТС України” є самостійною юридичною особою, не впливає жодним чином на ведення AT “Сумигаз” господарської діяльності, бухгалтерського та податкового обліку, а також на заповнення AT “Сумигаз” звітності Форми 8в та на відображені у таких звітах дані. Щодо застосування позовної давності при стягненні пені позивач посилаючись на п. 12 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України зазначає, що річний строк стягнення пені за зобов'язаннями травня, вересня 2021 року, визначений ст. 258 Цивільного кодексу України не сплив. Крім того, позивач зазначає, що станом на сьогоднішній день, між позивачем та відповідачем ні договір про реструктуризацію заборгованості, ні договір про організацію взаєморозрахунків не укладено, жодних платежів в погашення заборгованості АТ “Сумигаз” за травень, вересень 2021 року на розрахункові рахунки Оператора не надходило, а відтак відсутні будь-які підстави щодо застосування до спірних відносин приписів Закону України “Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу” від 14.07.2021 № 1639. Щодо запитань відповідача відповідно до ст. 90 ГПК України, позивач повідомляє про відмову від надання відповідей (документів) на поставлені запитання на підставі п. 2 ч. 5 ст. 90 ГПК України, оскільки поставлені відповідачем питання такими не являються. Як вбачається зі змісту та формулювання так званих питань, кожне із них є вимогою до позивача про надання документів. Тобто фактично відповідач намагається здійснити витребування доказів, що не передбачено положеннями ст. 90 ГІІК України. Позивач звертає увагу суду на те, що поставлені відповідачем “питання” та документи, які він намагається витребувати у позивача жодним чином не стосуються обставин справи та предмета доказування у даній справі.
13.02.2023 відповідач подав заперечення на відповідь на відзив (вх. № 876/23 від 13.02.2023), в якому просить суд у задоволенні позову відмовити повністю. Відповідач зазначає, що згідно пункту 9.2 договору, у разі виникнення у замовника негативного добового небалансу Оператор здійснює продаж замовнику, а замовник купівлю в Оператора природного газу в обсягах негативного добового небалансу за ціною, яка встановлюється розділом XIV Кодексу. Оператор ГТС повинен доводити понесення ним реальних та обґрунтованих витрат на балансування. В Актах врегулювання щодобових небалансів за газові місяці травень, липень, вересень 2021 вказано, що ТОВ “Оператор ГТС України” застосовує метод розрахунку маржинальної ціни придбання/продажу відповідно до п. 7, п. 11, п. 14, п. 15 глави 6 розділу XIV Кодексу газотранспортної системи. На підтвердження виконання договору, позивач надав двосторонні акти надання послуг балансування за травень 2021 року (Акт від 31.05.2021) та вересень 2021 року (Акт від 30.09.2021), підписані сторонами договору №2101000095 від 19.01.2021. AT “Сумигаз” проаналізувало дані акти надання послуг балансування та звертає увагу суду на те, що згідно з відомостями, що відображені в стовпчику 8 Акту від 31.05.2021 у жодну газову добу травня 2021 року виконавець не здійснював подачу газу в газотранспортну систему, тобто відсутній продаж газу на користь замовника для покриття негативних небалансів, що виникли в ГТС. При цьому, згідно з відомостями у стовпчику 3 в газових добах: 13.05.2021, 16.05.2021- 18.05.2021, 24.05.2021, 26.05.2021-27.05.2021, 31.05.2021 виконавець здійснював саме відбір природного газу, тобто викупив газ, для врегулювання позитивних небалансів. Згідно з відомостями, відображеними в стовпчику 8 Акту від 30.09.2021 у жодну газову добу вересня 2021 року виконавець не здійснював подачу газу в газотранспортну систему, тобто відсутній продаж газу на користь замовника для покриття негативних небалансів, що виникли в ГТС. При цьому, згідно з відомостями у стовпчику 3 в газових добах: 03.09.2021, 10.09.2021, 14.09.2021 - 15.09.2021 виконавець здійснював саме відбір природного газу, тобто викупив газ, для врегулювання позитивних небалансів. Отже, відомості, відображені у вказаних актах надання послуг балансування свідчать, що у спірний період травня та вересня 2021 року в газотранспортній системі Оператора ГТС були щодобові позитивні небаланси (відібрані виконавцем згідно з договором), однак не було жодних щодобових негативних небалансів, оскільки виконавець не подавав жодних обсягів в газотранспортну систему позивача для покриття негативних небалансів. У зв'язку з відсутністю витрат на придбання природного газу протягом спірного періоду, за умови доведеності факту виникнення у АТ “Сумигаз” негативних добових небалансів, вартість негативних добових небалансів має ґрунтуватися на маржинальних цінах придбання, що визначаються шляхом збільшення вартості природного газу, проданого оператором газотранспортної системи внаслідок отримання послуг балансування, за кожну конкретну газову добу, в якій мав місце факт продажу газу виконавцю, на величину коригування. В матеріалах справи відсутній будь-який розрахунок маржинальної ціни купівлі/продажу природного газу. Позивачем не доведено належними та допустимими доказами факту виникнення щодобових небалансів у травні та вересні 2021 року, їх врегулювання позивачем у спірний період та понесення реальних витрат відповідно до розміру позовних вимог.
13.02.2023 відповідач подав міркування (вх. № 875/23 від 13.02.2023) щодо застосування Кодексу ГТС; Регламенту Комісії (ЄС) № 2017/459 від 16.03.2017 про встановлення мережевого кодексу механізмів розподілу потужності в газотранспортних системах та про скасування Регламенту (ЄС) № 984/2013 та Регламенту Комісії (ЄС) № 312/2014 від 26.03.2014 про Мережевий кодекс балансування газу в газотранспортних системах.
У судовому засіданні 13.02.2023 суд постановив: протокольну ухвалу про задоволення клопотання відповідача про продовження строку для подання відзиву на позовну заяву, продовження відповідачу строку для подання відзиву на позовну заяву до 20.01.2023 та прийняття поданого відзиву на позовну заяву до розгляду; протокольну ухвалу про прийняття зустрічної позовної заяви до спільного розгляду з первісним позовом, об'єднання вимог за зустрічним позовом в одне провадження з первісним позовом; протокольну ухвалу про встановлення позивачу за первісним позовом п'ятнадцятиденного строку для подання відзиву на зустрічну позовну заяву, встановлення відповідачу за первісним позовом семиденного строку з дня отримання відзиву на зустрічну позовну заяву для подання відповіді на відзив, встановлення позивачу за первісним позовом семиденного строку з дня отримання відповіді на відзив для подання заперечень.
У судовому засіданні 13.02.2023 суд постановив протокольну ухвалу про призначення колегіального розгляду справи № 920/1097/22.
Відповідно до протоколу автоматичного визначення складу колегії суддів від 13.02.2023, справу призначено до розгляду колегії суддів у складі головуючого судді Вдовенко Д.В., судді Резніченко О.Ю., судді Заєць С.В.
Ухвалою від 14.02.2023 господарський суд призначив підготовче засідання з повідомленням сторін на 07.03.2023, 10:30.
Ухвалою від 21.02.2023 господарський суд задовольнив клопотання представника позивача (вх. № 605 від 20.02.2023) про участь у судових засіданнях у справі № 920/1097/22 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.
01.03.2023 позивач подав відзив на зустрічну позовну заяву (вх. № 1262/23 від 01.03.2023), в якому просить суд у задоволенні зустрічного позову відмовити повністю. Позивач зазначає, що Оператор ГТС не повинен отримувати фінансову вигоду або зазнавати фінансових втрат унаслідок сплати та отримання плати за добовий небаланс, витрат за вчинення балансоутримуючих дій, пов'язаних зі своєю діяльністю з балансування і така діяльність не є комерційною. При розрахунку небалансу замовників послуг транспортування оператор газотранспортної системи враховує всі обсяги природного газу у розрізі кожного замовника послуг транспортування, переданого до газотранспортної системи та відібраного з газотранспортної системи (п. 2 глави 1 розділу XIV Кодексу ГТС). Отже, Оператором ГТС вчиняються балансуючі дії, шляхом врівноваження попиту та пропозиції природного газу у газотранспортній системі у відповідному газовому періоді, з метою підтримання звичайного рівня функціонування газотранспортної системи, враховуючи недотримання замовниками послуг транспортування своїх підтверджених номінацій/реномінацій. Зміст Кодексу ГТС свідчить про те, що Оператор ГТС здійснює балансування всієї газотранспортної системи, а не відносно окремих замовників послуг транспортування природного газу у відповідні газові періоди. Відповідно, і обсяги природного газу для забезпечення збалансованості газотранспортної системи закуповуються Оператором ГТС не по одному портфоліо, а враховуючи всі обсяги природного газу у розрізі кожного замовника послуг транспортування. При цьому, саме замовники послуг транспортування природного газу відповідають за збалансованість своїх портфоліо балансування протягом періоду балансування, так як виникнення позитивного чи негативного небалансу в газотранспортній системі відбувається внаслідок невідповідності відбору природного газу замовниками послуг у порівнянні із замовленими та фактично відібраними. Позивач наголошує, що ні норми Кодексу ГТС, ні умови договору транспортування природного газу між Оператором ГТС та AT “Сумигаз” від 04.02.2020 № 2002000114 не передбачають обов'язку для Оператора ГТС закуповувати обсяги природного газу для балансування газотранспортної системи по кожному замовнику послуг окремо, як і повідомляти кожного замовника послуг про те, яким чином та на підставі яких первинних документів Оператором ГТС було забезпечено здійснення балансуючих дій в тому чи іншому звітному періоді. Маржинальна ціна визначається не під кожного замовника послуг транспортування окремо, а з урахуванням балансування всієї газотранспортної системи. У відповідності до положень глави 6 розділу XIV Кодексу ГТС Оператором ГТС визначалась вартість щодобових небалансів AT “Сумигаз” на підставі даних підтверджених номінацій та остаточних алокацій, наданих вказаним замовником послуг, за відповідні газові періоди травня, вересня 2021 року. Маржинальна ціна природного газу, яка застосовувалась при визначенні вартості щодобових небалансів за травень, вересень 2021 року, була визначена з урахуванням витрат Оператора ГТС, понесених для забезпечення балансування газотранспортної системи у травні, вересні 2021 року. Отримавши акти врегулювання щодобових небалансів за газові місяці травня, вересня 2021 року та рахунки, AT “Сумигаз” у строки встановлені п. 9.3., п. 9.6. договору № 2002000114 від 04.02.2020, не зверталося ні до позивача з вимогою/претензією, ні до суду з позовом щодо врегулювання розбіжностей щодо вартості добових небалансів зазначених позивачем у актах врегулювання щодобових небалансів № 05-2021-2002000114 за газовий місяць травень 2021 року, № 09-2021-2002000114 за газовий місяць вересень 2021 року та відповідних рахунках. Таким чином, в силу вимог закону не оскаржена відповідачем, у строки встановлені умовами договору № 2002000114 від 04.02.2020, вартість щодобових небалансів, визначена позивачем за газові місяці травня, вересня 2021 року, набула статусу узгодженої та обов'язкової до сплати, у строки визначені пунктом 9.3. договору. Інформація щодо обсягу небалансу природного газу, перевищення потужності та заборгованості за газові місяці травень, вересень 2021 року визнана та підтверджується AT “Сумигаз” формами звітності, які подавалися ним до НКРЕКП за вказані місяці. Інформація щодо обсягів природного газу та сум заборгованості у формах № 8в повністю відповідає тим, що зазначені у актах врегулювання щодобових небалансів за травень, вересень 2021 року. AT “Сумигаз” безпідставно не враховано те, що відповідно до умов договору балансування, протягом періоду надання послуги балансування виконавець (ТОВ “ГК “Нафтогаз Трейдинг”) зобов'язується надати Оператору ГTC послуги балансування, які полягають в тому, що ТОВ “ГК “Нафтогаз Трейдинг” зобов'язане за дорученням Оператора ГTC у визначену Оператором ГTC газову добу подати природний газ в газотранспортну систему Оператора ГТС або відібрати природний газ з газотранспортної системи Оператора ГТС. У травні, вересні 2021 року у замовників послуг транспортування були наявні як негативні, так і позитивні небаланси, про що свідчить інформація щодо загальних обсягів та вартості врегулювання щодобових небалансів за травень, вересень 2021 року. З урахуванням роз'яснення НКРЕКП від 18.01.2021, Оператором ГТС маржинальна ціна придбання та маржинальна ціна продажу природного газу визначалась з урахуванням таких небалансів, згідно з умовами договору балансування, у відповідності та з дотриманням вимог Кодексу ГТС. Вартість врегулювання щодобових небалансів AT “Сумигаз” за результатами травня, вересня 2021 року була визначена Оператором ГTC у відповідності до умов договору та згідно з положеннями Кодексу ГTC.
07.03.2023 відповідач подав клопотання (вх. № 846 від 07.03.2023), в якому просить суд продовжити строк для подачі відповіді на відзив до 14.03.2023 включно, оскільки не вбачається за можливе підготувати ґрунтовну відповідь на відзив до 08.03.2023, з урахуванням дії воєнного стану, графіків погодинних відключень, а відтак і відсутність Інтернету, карантину та певних обмежень при цьому, а також з урахуванням великої завантаженості представника АТ "Сумигаз", який безпосередньо приймає участь у слуханні справи № 920/1097/22.
20.03.2023 відповідач подав відповідь на відзив на зустрічну позовну заяву (вх. № 1723/23 від 20.03.2023), в якій просить суд задовольнити зустрічний позов повністю. Відповідач зазначає, що в актах врегулювання щодобових небалансів за газові місяці травень та вересень 2021 року вказано, що ТОВ “Оператор ГТС України” застосовує метод розрахунку маржинальної ціни придбання/продажу відповідно до п.7, п. 11, п. 14, п. 15 глави 6 розділу XIV Кодексу газотранспортної системи. Розрахунок ТОВ “Оператор ГТС України” маржинальних цін повинен відображати реальні витрати на закупівлю або продаж природного газу на кожну відповідну газову добу (D) та враховувати фактичну вартість вчинення балансуючих дій Оператором ГТС за цю газову добу (D). Позивач не надав жодного розрахунку визначення та формування маржинальних цін придбання природного газу кожної доби травня, вересня 2021 року. Суттєвим для вирішення даного спору є дослідження доказів обґрунтованості та реальності витрат Оператора ГТС, понесених ним при визначенні маржинальних цін придбання природного газу щодобово у травні, вересні 2021 року. Відповідач вважає, що Оператор ГТС зобов'язаний доводити понесення ним реальних та обґрунтованих витрат на балансування. АТ “Сумигаз” зазначає, що при розрахунку вартості негативних добових небалансів позивач, за умови доведеності факту їх виникнення та врегулювання, що є предметом дослідження в межах розгляду первісного позову, був зобов'язаний застосовувати ціни: за травень у стовпчику 4 Акту від 31.05.2021 № 05-2021-2101000095, за наявності факту вчинення балансуючої дії, тобто наявності обсягу газу відібраного виконавцем з газотранспортної системи, інформація про який наведена у стовпчику 3 таблиці до вказаного акту; за вересень 2021 року, у стовпчику 4 Акту від 30.09.2021 № 09-2021-2101000095, за наявності факту вчинення балансуючої дії, тобто наявності обсягу газу відібраного виконавцем з газотранспортної системи, інформація про який наведена у стовпчику 3 таблиці до вказаного акту. Зазначені акти є основоположним при розрахунку вартості негативного добового небалансу та плати за добовий небаланс, оскільки відображають обґрунтовані та реальні витрати оператора газотранспортної системи, пов'язані із здійсненням балансування в кожній газовій добі спірного періоду.
Судове засідання 07.03.2023 по справі № 920/1097/22 не відбулось, у зв'язку з перебуванням судді Резніченко О.Ю. у відпустці з 06.03.2023 до 16.03.2023; 17.03.2023 судді Резніченко О.Ю., Заєць С.В. перебували на навчанні, 20.03.2023 на навчанні перебувала суддя Заєць С.В.
Ухвалою від 21.03.2023 господарський суд призначив підготовче засідання з повідомленням сторін на 11.04.2023, 12:00; забезпечив участь представника позивача у судовому засіданні 11.04.2023 о 12 год. 00 хв. в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою підсистеми відеоконференцзв'язку ЄСІТС.
03.04.2023 позивач подав заперечення на відповідь на відзив на зустрічну позовну заяву (вх. № 2036 від 03.04.2023), в якому просить суд у задоволенні зустрічного позову відмовити в повному обсязі. Позивач зазначає, що матеріали справи містять копію листа НКРЕКП від 18.01.2021 № 9/16/5-21, де НКРЕКП, як регулятор ринку правовідносин щодо постачання/транспортування природного газу зазначає, що можливим способом визначення маржинальних цін продажу та придбання природного газу, у випадку непогодження торгової платформи, є визначення маржинальних цін придбання/продажу природного газу з огляду на ціни придбання/продажу природного газу оператором газотранспортної системи, визначеної відповідно до умов договору про надання послуги балансування для відповідної газової доби. Ні норми Кодексу ГТС, ні умови договору транспортування природного газу від 04.02.2020 № 2002000114, укладеного між ТОВ “Оператор ГТС України” та AT “Сумигаз” не передбачають обов'язку для Оператора ГТС закуповувати обсяги природного газу для балансування газотранспортної системи по кожному замовнику послуг окремо (у тому числі і щодо AT “Сумигаз”), як і повідомляти кожного замовника послуг про те, яким чином та на підставі яких первинних документів Оператором ГТС було забезпечено здійснення балансуючих дій в тому чи іншому звітному періоді. З огляду на те, що AT “Сумигаз” не було самостійно збалансовано власне портфоліо балансування, для врегулювання негативного небалансу даного замовника у травні, вересні 2021 року, Оператором TTC було вчинено дії, що полягали у комерційному балансуванні, що повністю відповідає вимогам Кодексу ГТС та договору транспортування природного газу від 04.02.2020 № 2002000114. Позивач зазначає, що у травні, вересні 2021 року у замовників послуг транспортування були наявні як негативні, так і позитивні небаланси, про що свідчить Інформація щодо загальних обсягів та вартості врегулювання щодобових небалансів за квітень, травень, вересень, жовтень, грудень 2021 року, з урахуванням роз'яснення НКРЕКП від 18.01.2021, Оператором ГТС маржинальна ціна придбання та маржинальна ціна продажу природного газу визначалась з огляду на обсяги небалансів, згідно з умовами договору балансування, у відповідності та з дотриманням вимог Кодексу ГТС. Посилання позивача на висновки, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 02.11.2022 у справі № 910/11273/20 є нерелевантними у даній справі, оскільки Велика Палата Верховного Суду, розглянувши касаційну скаргу у справі №910/11273/20, повністю погодилась з доводами Оператора ГТС та навела висновки щодо правильного застосування норм матеріального права, які регулюють питання визначення плати за позитивний небаланс.
10.04.2023 відповідач подав клопотання (вх. № 1228 від 10.04.2023), в якому просить суд призначити у справі № 920/1097/22 комплексну судово-економічну та будівельно-технічну експертизу, проведення якої доручити експертній установі - Київському науково-дослідному інституту судових експертиз.
10.04.2023 відповідач подав заяву (вх. № 1233 від 10.04.2023), в якій просить суд поновити строк для подання доказів, долучити до матеріалів справи адвокатський запит представника відповідача та відповідь позивача на адвокатський запит щодо надання інформації з доданими до неї доказами.
У судовому засіданні 11.04.2023, за участю представників позивача та відповідача, суд постановив протокольні ухвали про: продовження відповідачу строку для подання відповіді на відзив на зустрічну позовну заяву; продовження відповідачу строку для подання доказів та прийняття їх до розгляду; прийняття до розгляду заперечень позивача на відповідь на відзив на зустрічну позовну заяву; зобов'язання відповідача надіслати позивачу клопотання про призначення експертизи засобами поштового зв'язку; оголошення перерви в підготовчому засіданні до 01.05.2023, 11-40; забезпечення участі представника позивача у судовому засіданні 01.05.2023 об 11 год. 40 хв. в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за по допомогою підсистеми відеоконференцзв'язку ЄСІТС.
Ухвалою від 11.04.2023 господарський суд повідомив Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг про дату, час і місце судового засідання на 01.05.2023, 11:40.
18.04.2023 відповідач подав клопотання (вх. № 2386 від 18.04.2023) про долучення доказів направлення клопотання про призначення експертизи на адресу позивача (фіскальний чек від 17.04.2023, поштова накладна № 4001401366319 від 17.04.2023, опис вкладення на ім'я ТОВ “Оператор ГТС України”).
27.04.2023 позивач подав заперечення проти клопотання про призначення у справі комплексної судово-економічної та будівельно-технічної експертизи (вх. № 2561/23 від 27.04.2023).
28.04.2023 відповідач подав клопотання (вх. № 1484 від 28.04.2023), в якому просить суд провадження у справі №920/1097/22 зупинити до закінчення перегляду Об'єднаною Палатою Верховного Суду в касаційному порядку справи №918/686/21 у подібних правовідносинах.
Через загрозу безпеці учасників справи та працівників суду, у зв'язку з тим, що з 11 год. 16 хв. до 12 год. 34 хв. 01.05.2023 у Сумській області була оголошена повітряна тривога (повідомлення Telegram - каналу, що інформує про повітряну тривогу "Тривога. Сумська область"), судове засідання у справі 01.05.2023 не відбулось.
Ухвалою від 02.05.2023 господарський суд призначив підготовче засідання з повідомленням сторін на 16.05.2023, 12:00; забезпечив участь представника позивача у судовому засіданні 16.05.2023 о 12 год. 00 хв. в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою підсистеми відеоконференцзв'язку ЄСІТС.
15.05.2023 позивач подав заперечення (вх. № 2937 від 15.05.2023), в якому просить суд відмовити відповідачу у задоволенні клопотання про зупинення провадження у справі № 920/1097/22 до розгляду Об'єднаною палатою справи № 918/686/21.
Ухвалою від 16.05.2023, яка залишена без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 22.09.2023, господарський суд відмовив у задоволенні клопотання Акціонерного товариства “Оператора газорозподільної системи “Сумигаз” про призначення комплексної судово-економічної та будівельно-технічної експертизи (вх. № 1228 від 10.04.2023); зупинив провадження у справі № 920/1097/22 до перегляду судових рішень у справі № 918/686/21 в касаційному порядку Об'єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.
25.12.2023 позивач подав клопотання (вх. № 1604 від 25.12.2023), в якому просить суд поновити провадження у справі № 920/1097/22, у зв'язку з усуненням обставин, які стали підставою для його зупинення.
У період з 25.12.2023 до 01.01.2024 суддя Вдовенко Д.В. перебувала у відпустці; у період з 01.01.2024 до 05.01.2024 суддя Заєць С.В. перебувала у відпустці; у період з 04.01.2024 до 10.01.2024 суддя Вдовенко Д.В. перебувала на лікарняному.
Станом на 12.01.2024, суд встановив, що постановою від 03.11.2023 Верховний суд прийняв відмову Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" від позову в частині вимоги про стягнення з Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Рівнегаз" 39 912 038,59 грн та закрив провадження у справі №918/686/21 в цій частині; рішення Господарського суду Рівненської області від 24.01.2022 та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 26.10.2022 у справі №918/686/21 в частині вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" про стягнення з Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Рівнегаз" 39 912 038,59 грн визнав нечинними; касаційну скаргу Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Рівнегаз" залишив без задоволення; постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 26.10.2022 у справі №918/686/21 залишив без змін.
Ухвалою від 12.01.2024 Господарський суд Сумської області поновив провадження у справі № 920/1097/22; призначив підготовче засідання з повідомленням сторін на 06.02.2024, 11:00.
Ухвалою від 17.01.2024 господарський суд задовольнив клопотання представника позивача (вх. № 306 від 16.01.2024) про участь у судових засіданнях у справі № 920/1097/22 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.
30.01.2024 відповідач подав клопотання (вх. № 527 від 30.01.2024), в якому просить суд на підставі ч. 3 ст. 177 ГПК України продовжити строк підготовчого провадження, оскільки обсяг поданої позивачем позовної заяви та кількість доданих до неї доказів Оператором ҐТС свідчить про необхідність більш тривалого часу для АТ “Сумигаз” для підготовки обґрунтованої та змістовної правової позиції з посиланням на правові висновки Верховного Суду, а також підготовки та надання відповідних доказів.
30.01.2024 відповідач подав клопотання (вх. № 526 від 30.01.2024), в якому просить суд зупинити провадження у справі № 920/1097/22 до вирішення по суті та набрання чинності рішенням Київського окружного адміністративного суду у справі № 640/25928/21 про визнання протиправною та скасування Постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг № 235 від 17.02.2021 в частині, так як результати вирішення цього спору істотно впливають на результати розгляду справи № 920/1097/22 (порядок вчинення балансуючих дій та визначення розміру плати за врегулювання щодобових негативних небалансів, а також механізм нарахування штрафних санкцій встановлено саме Постановою № 235).
30.01.2024 відповідач подав зустрічний позов (вх. № 279 від 30.01.2024), в якому просить суд визнати пункт 13.5 договору транспортування природного газу № 20020000114 від 04.02.2020, укладеного між сторонами, недійсним з моменту укладення.
Ухвалою від 31.01.2024 господарський суд задовольнив заяву представника відповідача (вх. № 525 від 30.01.2024) про участь у судових засіданнях у справі № 920/1097/22 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.
06.02.2024 позивач подав заперечення (вх. № 353 від 06.02.2024), в якому просить суд залишити без задоволення клопотання відповідача про зупинення розгляду справи від 30.01.2024, оскільки Постанова № 235 не стосується спірного періоду у цій справі, відповідач не обґрунтував відсутність у матеріалах справи доказів, що дозволяють встановити та оцінити обставини, які є предметом розгляду цієї справи. Оператор ГТС надав усі належні докази, що становлять предмет доказування у цій справі, та є достатніми для стягнення з відповідача плати за негативні небаланси.
Через загрозу безпеці учасників справи та працівників суду, у зв'язку з тим, що з 10 год. 58 хв. до 11 год. 27 хв. 06.02.2024 у Сумській області була оголошена повітряна тривога (повідомлення Telegram - каналу, що інформує про повітряну тривогу "Тривога. Сумська область"), судове засідання у справі 06.02.2024 не відбулось.
Ухвалою від 07.02.2024 господарський суд призначив підготовче засідання з повідомленням сторін на 13.02.2024, 12:20; забезпечив участь представників позивача та відповідача у судовому засіданні 13.02.2024 о 12 год. 20 хв. в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою підсистеми відеоконференцзв'язку ЄСІТС.
У судовому засіданні 13.02.2024 за участю представників позивача та відповідача, розглянувши клопотання відповідача про зупинення провадження у справі, заслухавши позиції сторін, суд постановив протокольну ухвалу про відмову у задоволенні клопотання відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 227 ГПК України, оскільки суд не встановив об'єктивної неможливості розгляду даної справи до вирішення справи № 640/25928/21. Постанова Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг № 235 від 17.02.2021 передбачає особливості здійснення балансування газотранспортної системи в період лютий - березень 2021 року, водночас предметом спору у справі є стягнення заборгованості зі сплати за добовий небаланс природного газу відповідно до договору за травень, вересень 2021 року і позивач в обґрунтування позову на постанову № 235 не посилається.
Також у судовому засіданні 13.02.2024, розглянувши поданий відповідачем зустрічний позов, суд постановив протокольну ухвалу про відмову у прийнятті до розгляду зустрічного позову, оскільки положеннями ст. 180 ГПК України не передбачено права відповідача пред'являти більше одного зустрічного позову в межах однієї справи. Відповідач вже скористався правом на подання зустрічного позову у справі 24.01.2023 (вх. № 264) і цей зустрічний позов прийнятий судом до спільного розгляду з первісним позовом.
Розглянувши клопотання відповідача про продовження строку підготовчого провадження, заслухавши позиції сторін, суд постановив протокольну ухвалу про відмову у задоволенні зазначеного клопотання за його необґрунтованістю, з урахуванням строків підготовчого провадження, а також тієї обставини, що сторонами подані всі заяви по суті справи як за первісним, так і за зустрічним позовом. Суд врахував, що зміна стороною представника у справі не є підставою для продовження строку підготовчого провадження, заявник клопотання є представником відповідача з 29.12.2023, до підготовчого засідання 13.02.2024 у представника було достатньо часу для підготовки обґрунтованої та змістовної правової позиції, у клопотанні представник відповідача не обґрунтував, які докази він має намір подати суду з урахуванням факту подання відповідачем по справі всіх заяв по суті справи.
Ухвалою від 13.02.2024 господарський суд закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті у судовому засіданні з повідомленням сторін на 07.03.2024, 11:00; забезпечив участь представників позивача та відповідача у судовому засіданні 07.03.2024 об 11 год. 00 хв. в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою підсистеми відеоконференцзв'язку ЄСІТС.
Судове засідання 07.03.2024 по справі № 920/1097/22 не відбулось, у зв'язку з перебуванням судді Заєць С.В. на лікарняному з 04.03.2024 до 08.03.2024 включно.
Ухвалою від 12.03.2024 господарський суд призначив справу до судового розгляду по суті у судовому засіданні з повідомленням сторін на 28.03.2024, 11:00; забезпечив участь представників позивача та відповідача у судовому засіданні 28.03.2024 об 11 год. 00 хв. в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою підсистеми відеоконференцзв'язку ЄСІТС.
26.03.2024 відповідач подав клопотання (вх. № 1585 від 26.03.2024), в якому просить суд зупинити розгляд справи № 920/1097/22 до вирішення по суті справи № 910/17513/23 за позовом АТ «Сумигаз» до ТОВ «Оператор газотранспортної системи України» про визнання Договору транспортування природного газу № 2002000114 від 04.02.2020 недійсним з моменту укладення.
26.03.2024 відповідач подав клопотання (вх. № 890 від 26.03.2024), в якому просить суд відкласти розгляд справи, у зв'язку з неможливістю явки в судове засідання уповноваженого представника.
28.03.2023 позивач подав заперечення (вх. № 919 від 28.03.2024) проти клопотання відповідача про зупинення провадження у справі.
У судовому засіданні 28.03.2024, за участю представника позивача, суд постановив протокольну ухвалу про відмову у задоволенні клопотання представника відповідача (вх. № 1585 від 26.03.2024) про зупинення провадження у справі; протокольну ухвалу про відмову у задоволенні клопотання представника відповідача (вх. № 890 від 26.03.2024) про відкладення розгляду справи (мотиви постановлених ухвал зафіксовані аудіозаписом судового засідання 28.03.2024).
Також суд у судовому засіданні 28.03.2024 постановив протокольну ухвалу про оголошення перерви в судовому засіданні з розгляду справи по суті до 17.04.2024, 11-20; протокольну ухвалу про забезпечення участі представників позивача та відповідача у судовому засіданні 17.04.2024 об 11 год. 20 хв. в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою підсистеми відеоконференцзв'язку ЄСІТС.
Ухвалою від 29.03.2024 господарський суд повідомив відповідача та третю особу про дату, час і місце судового засідання на 17.04.2024, 11:20.
17.04.2024 відповідач подав клопотання (вх. № 1139 від 17.04.2024), в якому просить суд зменшити нараховані штрафні санкції, а саме пеню, 3% річних та інфляційні втрати на 90 %.
У судовому засіданні 17.04.2024 суд постановив протокольну ухвалу про залишення без розгляду клопотання відповідача (вх. № 1139 від 17.04.2024) відповідно до ч. 2 ст. 207 ГПК України, оскільки клопотання подане після початку судом розгляду справи по суті, без зазначення поважних причин його неподання в підготовчому провадженні.
Позивач підтримує первісні позовні вимоги та просить суд відмовити у задоволенні зустрічного позову.
Відповідач просить суд у задоволенні первісного позову відмовити та задовольнити зустрічний позов.
Враховуючи достатність часу, наданого сторонам для подання доказів в обґрунтування своїх позицій по справі, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, господарський суд, в межах наданих йому повноважень, створив належні умови для реалізації учасниками процесу своїх прав.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов таких висновків.
4 лютого 2020 року між позивачем за первісним позовом (оператор) та відповідачем за первісним позовом (замовник), керуючись Законом України "Про ринок природного газу" та Кодексом газотранспортної системи, затвердженим постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 30 вересня 2015 року №2493 (далі Кодекс), укладений договір №2002000114 транспортування природного газу.
Відповідно до п. 2.1. договору Оператор надає Замовнику послугу транспортування природного газу (далі - Послуга) на умовах, визначених у цьому Договорі, а Замовник сплачує Оператору встановлені в цьому Договорі вартість такої Послуги та плат (за їх наявності), які виникають при його виконанні.
Згідно з п. 2.2. договору послуги надаються на умовах, визначених у Кодексі, з урахуванням особливостей, передбачених цим Договором. Замовник погоджується з тим, що обов'язковою умовою надання послуг є доступ Замовника до інформаційної платформи на підставі Правил надання доступу до інформаційної платформи, розміщених на веб-сайті Оператора. Підписанням цього Договору Замовник підтверджує, що він ознайомлений із Правилами надання доступу до інформаційної платформи, розміщеними на веб-сайті Оператора, та надає згоду на їх застосування та дотримання.
Відповідно до п. 2.3. договору обсяг послуги, що надається за цим Договором, визначається підписанням додатка 1 до цього Договору (розподіл потужності) та/або додатка 2 (розподіл потужності з обмеженнями), крім надання доступу до потужності на період однієї газової доби.
Приймання-передача газу, документальне оформлення та подання звітності Оператору здійснюються відповідно до вимог Кодексу (п. 2.4. договору).
Пунктом 2.7. договору встановлено, що Додаток 1 є невід'ємною частиною цього Договору у випадку, коли Замовнику надається право використання гарантованої та/або переривчастої потужності, крім випадку замовлення потужності на добу наперед.
Додаток 2 є невід'ємною частиною цього Договору у випадку, коли Замовнику надається право використання потужності з обмеженнями, крім випадку замовлення потужності на добу наперед.
Додаток 3 є невід'ємною частиною цього Договору у випадку, коли Замовником є оператор газорозподільної системи, прямий споживач, газовидобувне підприємство або виробник біогазу.
Відповідач у цій справі є оператором газорозподільної системи, тому за умовами договору для сторін є обов'язковим укладення додатку № 3 до договору.
Суд встановив, що на виконання умов договору, оскільки відповідач є оператором газорозподільної системи, сторони уклали додаток №3 до договору із зазначенням переліку комерційних вузлів обліку газу, фактично встановлених у пунктах приймання-передачі газу.
Відповідно до п. 2.5. договору Замовник має виконувати вимоги, визначені в Кодексі, подавати газ в точках входу та/або приймати газ у точках виходу в обсягах, встановлених цим Договором, протягом погоджених термінів, а також оплачувати Послуги на умовах, зазначених у Договорі.
Пунктом 2.8. договору передбачено, що взаємовідносини між Замовником та Оператором при забезпеченні послуг транспортування газу здійснюються сторонами через інформаційну платформу Оператора відповідно до вимог Кодексу ГТС.
Відповідно п. 4.1. договору Замовник зобов'язаний, крім іншого: своєчасно та в повному обсязі оплачувати вартість наданих послуг, здійснювати плату за добовий небаланс, здійснити у термін до 5 робочих днів з дня виставлення рахунку оплату вартості добових небалансів, якщо загальна вартість щодобових негативних небалансів протягом звітного газового місяця перевищує загальну вартість щодобових позитивних небалансів замовника протягом звітного газового місяця.
Згідно з п. 7.1. договору вартість послуг балансування розраховується за фактичною вартістю, яка визначається відповідно до порядку, встановленого Кодексом.
У пункті 9.1. договору сторони дійшли згоди, що у разі виникнення у замовника добового небалансу оператор здійснює купівлю/продаж природного газу замовника в обсягах добового небалансу.
У разі виникнення у замовника негативного добового небалансу оператор здійснює продаж замовнику, а замовник купівлю в оператора природного газу в обсягах негативного добового небалансу за ціною, яка встановлюється розд.XIV Кодексу (п. 9.2 договору ).
Відповідно до п. 9.3. договору, у випадку якщо загальна вартість щодобових негативних небалансів протягом звітного газового місяця перевищує загальну вартість щодобових позитивних небалансів протягом звітного газового місяця, Оператор до 14 числа газового місяця, наступного за звітним, надсилає замовнику рахунок на оплату за добовий небаланс (розмір визначається як різниця між загальною вартістю щодобових негативних небалансів протягом звітного газового місяця та загальною вартістю щодобових позитивних небалансів протягом звітного газового місяця). Замовник має оплатити рахунок на оплату за добовий небаланс у термін до 5 робочих днів, крім вартості послуг, визначених абзацом другим цього пункту. Оплата вартості щодобових небалансів оператором ГРМ за рахунок виділених субвенцій з державного бюджету на покриття пільг, субсидій та компенсацій побутовим споживачам проводиться у строки та за процедурою, передбаченою чинним законодавством, у сумі, що не перевищує вартості послуг розподілу фактично спожитого природного газу зазначеними споживачами за розрахунковий період.
Розбіжності щодо вартості добових небалансів підлягають урегулюванню відповідно до умов цього договору або в суді. До прийняття рішення суду вартість добових небалансів, яку замовник зобов'язаний сплатити у строк, визначений п.9.3 цього договору, визначається за даними Оператора (п.9.6 договору).
Згідно з п. 11.1.-11.3 договору послуги, які надаються за цим договором, за винятком послуг з врегулювання добового небалансу, оформлюються Оператором і Замовником актами наданих послуг. Оператор до п'ятнадцятого числа місяця, наступного за звітним, направляє Замовнику два примірники акта наданих послуг за газовий місяць, підписані уповноваженим представником та скріплені печаткою Оператора.
Замовник протягом двох днів з дати одержання акта наданих послуг зобов'язується повернути Оператору один примірник оригіналу акта наданих послуг, підписаного уповноваженим представником та скріпленого печаткою Замовника, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від підписання акта наданих послуг. У випадку відмови від підписання акта наданих послуг розбіжності підлягають урегулюванню відповідно до умов цього Договору або в судовому порядку. До прийняття рішення судом вартість послуг визначається за даними Оператора.
Врегулювання щодобових небалансів оформлюється одностороннім актом за підписом Оператора на весь обсяг щодобових небалансів. В акті зазначаються щодобові обсяги небалансів, а також ціни, за якими оператор врегулював щодобові небаланси (у розрізі кожної доби).
Згідно з п. 17.1. договору, він набирає чинності з дня його укладення, поширює дію на відносини, що склались між сторонами з 1 січня 2020 року та діє до 31 грудня 2020 року. Цей Договір вважається продовженим на кожний наступний календарний рік, якщо не менше ніж за місяць до закінчення строку дії цього договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов.
Відповідно до матеріалів справи за результатом співставлення остаточних алокації відборів та подач природного газу відповідача позивач у травні, вересні 2021 року виявив наявність у відповідача негативних щодобових небалансів, у зв'язку з чим здійснив розрахунок вартості плати за щодобові небаланси за кожну газову добу та сумарно за звітний період: за травень 2021 року - негативні небаланси в розмірі 0,21929 тис.куб.м. на загальну суму 474 грн 04 коп.; за вересень 2021 року - негативні небаланси в розмірі 2434,12607 тис.куб. м. на загальну суму 92367082 грн 54 коп.
31.05.2021 та 30.09.2021 позивачем складені акти врегулювання щодобових небалансів, а також рахунки на оплату за щодобовий небаланс за травень, вересень 2021 року на загальну суму 92367556 грн 58 коп.
Відправлення актів врегулювання щодобових небалансів та рахунків на оплату відповідачу через інформаційну платформу 12.06.2021 та 12.10.2021 підтверджується «Реєстром файлів відправлених з Інформаційної платформи».
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідач не виконав договірних зобов'язань щодо своєчасної та повної оплати вартості негативних щодобових небалансів, у зв'язку з чим у нього виникла заборгованість перед позивачем в сумі 92367556 грн 58 коп.
В обґрунтування зустрічних позовних вимог відповідач зазначає, що позивач порушив умови глави 6 розділу XIV Кодексу ГТС в частині застосованої ціни при розрахунку плати за небаланс. Розмір плати за небаланс має визначатися виходячи з обґрунтованих та реальних витрат оператора газотранспортної системи пов'язаних із здійсненням балансування, які останній зобов'язаний доводити.
Згідно зі ст. 526, 629 ЦК України, п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від зобов'язання не допускається; договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Взаємовідносини, які виникають у процесі укладення договорів транспортування природного газу, регулюються Законом України "Про ринок природного газу", Кодексом ГТС, затвердженим постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП, Регулятор), від 30.09.2015 №2493, та Типовим договором транспортування природного газу, затвердженим постановою НКРЕКП від 30.09.2015 №2497.
За змістом статті 32 Закону України «Про ринок природного газу» транспортування природного газу здійснюється на підставі та умовах договору транспортування природного газу в порядку, передбаченому кодексом газотранспортної системи та іншими нормативно-правовими актами.
Кодекс ГТС визначає договір транспортування, як договір, укладений між оператором газотранспортної системи та замовником послуг транспортування природного газу на основі типового договору транспортування природного газу, затвердженого Регулятором, згідно з яким оператор газотранспортної системи надає замовнику одну чи декілька складових послуг транспортування природного газу на період та умовах, визначених у такому договорі, а замовник послуг транспортування оплачує оператору газотранспортної системи вартість отриманих послуг (послуги) (пункт 5 глави 1 розділу I Кодексу).
За приписами статті 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Закон України "Про ринок природного газу" та Кодекс ГТС визначають предмет договору транспортування як надання послуг, які можуть включати: надання доступу до потужності (розподіл потужності); послуги транспортування; послуги балансування.
Кодекс ГТС встановлює, що одержання доступу до потужності, надання послуг із транспортування, у тому числі вчинення дій з врегулювання добового небалансу, є складовими послуги транспортування природного газу та здійснюються виключно на підставі договору транспортування. Оператор газотранспортної системи не має права відмовити в укладенні договору транспортування за умови дотримання заявником вимог щодо його укладення, передбачених цим розділом (абзац перший пункту 1 глави 1 розділу VIII Кодексу ГТС).
Договір транспортування природного газу є договором, який передбачає надання трьох видів послуг, а його істотні умови визначені статтею 901 ЦК України та спеціальним законодавством - Законом «Про ринок природного газу», Кодексом ГТС, Типовим договором. Відповідна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 15.07.2022 по справі № 921/184/21.
Балансування системи - діяльність, яка здійснюється оператором ГТС в рамках надання послуг транспортування, що полягає у врівноваженні попиту та пропозиції природного газу у ГТС, що охоплює фізичне балансування та комерційне балансування (п.5 гл.1 розд.І Кодексу ГТС).
Комерційне балансування - діяльність оператора ГТС, що полягає у визначенні та врегулюванні небалансу, який виникає з різниці між обсягами природного газу, що надійшли через точки входу, і обсягів природного газу, відібраного через точку виходу, у розрізі замовників послуг транспортування, що здійснюється на основі алокації (п.5 гл.1 розд.1 Кодексу ГТС).
Фізичне балансування - заходи, що вживаються оператором ГТС для забезпечення цілісності ГТС, а саме, необхідного співвідношення обсягів природного газу, що фізично надійшли через точки входу, і обсягів природного газу, фізично відібраного з точок виходу (п.5 гл.1 розд.І Кодексу ГТС).
Замовники послуг транспортування відповідають за збалансованість своїх портфоліо балансування протягом періоду балансування для мінімізації потреб оператора ГТС у вчиненні дій із врегулювання небалансів, передбачених цим Кодексом. Періодом балансування є газова доба (D) (п.1 гл.1 розд.XIV Кодексу ГТС).
Відповідно до п.1 гл.6 розд.XIV Кодексу ГТС оператор ГТС розраховує обсяг добового небалансу для кожного портфоліо балансування замовників послуг транспортування природного газу за кожну газову добу як різницю між алокаціями подач природного газу до ГТС та алокаціями відбору з ГТС (з урахуванням підтверджених торгових сповіщень).
У випадку, якщо сума подач природного газу замовника послуг транспортування природного газу за газову добу не дорівнює сумі відборів природного газу замовника послуг транспортування природного газу за цю газову добу, вважається, що у замовника послуг транспортування природного газу є добовий небаланс і до нього застосовується плата за добовий небаланс (абз.2 п.2 гл.6 розд.XIV Кодексу ГТС).
Перевищення обсягів відібраного природного газу з ГТС над обсягами переданого природного газу є негативним небалансом, а перевищення обсягів переданого природного газу над обсягами відібраного природного газу - позитивним небалансом (п.3 гл.1 розд.XIV Кодексу ГТС).
Пунктом 6 гл.6 розд.XIV Кодексу ГТС передбачено, що плата за добовий небаланс застосовується таким чином:
(1) якщо обсяг добового небалансу замовника послуг транспортування природного газу за газову добу є позитивним, то вважається, що замовник послуг транспортування природного газу на підставі попередньої згоди, наданої на умовах договору на транспортування природного газу, продав оператору ГТС природний газ в обсязі добового небалансу і, відповідно, має право на отримання грошових коштів від оператора ГТС у розмірі плати за добовий небаланс;
(2) якщо добовий небаланс замовника послуг транспортування природного газу за газову добу є негативним, то вважається, що замовник послуг транспортування природного газу на підставі попередньої згоди, наданої на умовах договору на транспортування природного газу, придбав природний газ в оператора ГТС в обсязі добового небалансу та повинен сплатити оператору ГТС плату за добовий небаланс.
З наведеного вбачається, що умовою для виникнення у замовника послуг транспортування обов'язку з оплати оператору ГТС вартості добового небалансу є наявність у нього негативного небалансу (тобто якщо має місце перевищення обсягів відібраного замовником природного газу з ГТС над обсягами переданого природного газу).
Отже, достатньою підставою оплати послуг комерційного балансування за законом та договором є існування негативного небалансу за газову добу, який доводиться алокаціями (звітами), складеними оператором ГТС, на підставі інформації, наданої самим замовником.
Зазначеної правової позиції дотримується Верховний Суд у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 03 листопада 2023 року у справі № 918/686/21. Подібні висновки наведені в п.9.26 постанови Верховного Суду від 18.02.2022 у справі №918/450/20.
Оплата послуг балансування має бути здійснена замовником у разі надсилання оператором ГТС такому замовнику акта, рахунку на оплату, звіту по точках входу/виходу замовника послуг транспортування.
Договір та Кодекс ГТС не передбачають надання оператором будь-яких інших підтверджень факту здійснення ним балансування (в тому числі відповідно до пп.1 п.3 розд.ХІІІ Кодексу ГТС) для того, щоб послуги балансування вважались наданими, а у оператора ГТС виникло право на отримання від замовника оплати.
Суд встановив, що на підтвердження наявності у відповідача негативного небалансу у травні та вересні 2021 року на загальну суму 92367556 грн 58 коп. позивач подав форми № 2, 3, 4, 9, реєстри завантажених файлів форм 2,3 оператором ГРМ до інформаційної платформи; акти врегулювання щодобових небалансів за травень, вересень 2021 року, в яких зазначений обсяг небалансів та ціна без ПДВ на кожну добу; рахунки на оплату за добові небаланси від 31.05.2021, від 30.09.2021.
Зазначені докази надані позивачем відповідно до договору та Кодексу ГТС підтверджують надання послуг з врегулювання добових небалансів.
Суд також враховує, що відповідно до поданої відповідачем форми звітності № 8в-НКРЕКП-газ-моніторинг (місячна) "Звіт про використання потужності газорозподільної системи та стан розрахунків" за травень та вересень 2021 року відповідач самостійно підтвердив обсяги природного газу, відібрані оператором ГРМ для власних потреб та/або ВТВ, а також зазначив інформацію про стан розрахунків за добовий негативний/позитивний небаланс.
Інформація зазначена відповідачем у цій звітності щодо обсягів природного газу та нарахованої плати за небаланс, відповідає актам врегулювання щодобових небалансів (щодо обсягів, суми плати за небаланс), інформації, що зазначена позивачем у розрахунках обсягів природного газу та обсягів добових небалансів.
Суд враховує, що Кодекс ГТС передбачає співставлення оператором ГТС остаточних алокацій подач/відборів природного газу до/з ГТС саме на підставі відомостей, які оператор ГРМ самостійно подає до інформаційної платформи.
Поряд з цим суд також враховує, що Верховний Суд у постанові від 03 листопада 2023 року у справі № 918/686/21 зазначив, що у цій категорії справ, незалежно від того, здійснюється місячне чи добове балансування, а також яка саме редакція Кодексу ГТС застосовується до спірних відносин, позивач (оператор ГТС) не повинен доводити існування загрози цілісності ГТС, наявності в нього ресурсу природного газу саме для врегулювання небалансів відповідача, факт понесення реальних витрат на врегулювання небалансів саме відповідача, зокрема й факт купівлі-продажу оператором ГТС короткострокових стандартизованих продуктів.
Згідно з п.1, 2 розд. XIII Кодексу ГТС замовник послуг транспортування зобов'язаний подавати та відбирати до/з газотранспортної системи природний газ в обсягах, які виникають на підставі умов укладених договорів постачання природного газу, договору транспортування природного газу, технічної угоди та підтверджених номінацій. Замовники послуг транспортування зобов'язані своєчасно врегульовувати свої небаланси. Оператор газотранспортної системи вчиняє балансуючі дії виключно з метою підтримання звичайного рівня функціонування газотранспортної системи в разі недотримання замовниками послуг транспортування своїх підтверджених номінацій/реномінацій.
У розд. XIII Кодексу ГТС, який регулює заходи фізичного балансування, передбачено, що якщо існує загроза цілісності ГТС, оператор ГТС вживає таких заходів: 1) купівлю-продаж природного газу за короткостроковими договорами в точці, в якій відбувається передача природного газу, а в разі відсутності такої можливості - за конкурсною процедурою та за ринковими цінами; 2) регулювання обсягу надходження газу в ГТС (точки входу та/або виходу) у випадках, передбачених Національним планом дій та цим Кодексом; 3) регулювання обсягу природного газу, який знаходиться в ГТС.
Цілісність ГТС - стан ГТС, за якого тиск і фізико-хімічні показники природного газу залишаються в межах між мінімальним та максимальним рівнями, визначеними оператором ГТС, що технічно гарантують транспортування природного газу (п.47 ч.1 ст.1 Закону "Про ринок природного газу").
Втім, встановлення факту вчинення оператором ГТС заходів з фізичного балансування не входить у предмет доказування у цій справі.
Між оператором ГТС та оператором ГРМ виникають відносини комерційного балансування, які врегульовані не розд. XIII, а розд. XIV Кодексу.
Тому оператор ГТС не повинен додатково підтверджувати вчинення ним фізичного балансування (зокрема, договорами закупівлі природного газу, актами зберігання газу у газосховищах тощо).
Відтак Об'єднана палата уточнила висновки щодо застосування п.3 розд.ХІІІ, п.3 гл.3 розд.ХІV Кодексу ГТС, викладені у постановах від 02.12.2021 у справі №922/3363/20, від 14.12.2021 у справі №923/909/19, від 19.03.2021 у справі №922/3987/19, від 04.08.2021 у справі №903/973/19, від 18.02.2022 у справі №918/450/20, вказавши про те, що оператор ГТС не має доводити фактичне надання ним послуг шляхом надання доказів існування загрози цілісності ГТС, наявності в оператора ресурсу природного газу саме для врегулювання небалансів відповідача, докази понесення оператором ГТС реальних витрат на врегулювання небалансів саме відповідача.
Суд також зазначає, що Оператор ГТС розраховує обсяг добового небалансу для кожного портфоліо балансування замовників послуг транспортування природного газу за кожну газову добу як різницю між алокаціями подач природного газу до ГТС та алокаціями відбору з ГТС (з урахуванням підтверджених торгових сповіщень) (п.1 гл.6 розд.ХІV Кодексу ГТС).
Тобто обсяг послуг балансування визначається сторонами не на момент підписання договору та додатків до нього, а вже після того, як оператор ГТС отримає інформацію про обсяги природного газу, фактично відібраного замовником та поданої з/до ГТС - в результаті співставлення алокацій подач/відборів замовником природного газу до/з ГТС.
За цих обставин підписання сторонами додатків 1, 2 до договору транспортування не є обов'язковим для визначення обсягу послуг балансування.
Суд враховує, що договір транспортування не встановлює спеціальний порядок визначення вартості щодобового небалансу, яку має сплатити замовник, а також не містить відсилок до жодних додатків до договору транспортування (зокрема, до додатків 1, 2). Натомість вартість небалансу визначається у порядку, передбаченому Кодексом ГТС, що погоджено сторонами у п. 7.1., 9.2. договору.
Відповідно до ч. 2 ст. 35 Закону України «Про ринок природного газу» розмір плати за небаланси замовників визначається виходячи із обґрунтованих та реальних витрат оператора газотранспортної системи, пов'язаних із здійсненням балансування.
Як вже зазначив суд відповідно до п. 6 гл. 6 розділу XIV Кодексу ГТС плата за добовий небаланс застосовується таким чином - якщо добовий небаланс замовника послуг транспортування природного газу за газову добу є негативним, то вважається, що замовник послуг транспортування природного газу на підставі попередньої згоди, наданої на умовах договору на транспортування природного газу, придбав природний газ в оператора газотранспортної системи в обсязі добового небалансу та повинен сплатити оператору газотранспортної системи плату за добовий небаланс.
Для розрахунку плати за добовий небаланс для кожного замовника послуг транспортування природного газу оператор газотранспортної системи множить остаточний обсяг добового небалансу на ціну, що застосовується відповідно до пунктів 8-11 цієї глави. Оператор газотранспортної системи до 08:00 UTC (10:00 за київським часом) години для зимового періоду та 07:00 UTC (10:00 за київським часом) години для літнього періоду газової доби (D+1) оприлюднює на власному вебсайті остаточні ціни газової доби (D), які визначаються відповідно до пунктів 8-11 цієї глави (пункт 7 глави 6 розділу XIV Кодексу ГТС)
Згідно з п. 8-11 глави 6 розділу XIV Кодексу ГТС для цілей розрахунку плати за добовий небаланс ціна, що застосовується (крім випадку обсягів небалансу, який виник у рамках виконання спеціальних обов'язків, в установленому порядку покладених Кабінетом Міністрів України на суб'єктів ринку природного газу на підставі статті 11 Закону України «Про ринок природного газу»), визначається як: маржинальна ціна продажу природного газу, якщо обсяг добового небалансу замовника послуг транспортування природного газу за газову добу є позитивним (тобто коли подачі замовника послуг транспортування природного газу протягом газової доби перевищують його відбори); маржинальна ціна придбання природного газу, якщо обсяг добового небалансу замовника послуг транспортування природного газу за газову добу є негативним (тобто коли відбори замовника послуг транспортування протягом газової доби перевищують його подачі).
Маржинальна ціна продажу та маржинальна ціна придбання природного газу розраховуються для кожної газової доби таким чином: 1) маржинальна ціна продажу є найменшим з таких значень: найнижча ціна продажу будь-якого короткострокового стандартизованого продукту, стороною якого є оператор газотранспортної системи, що відноситься до газової доби (D); середньозважена ціна короткострокових стандартизованих продуктів за газову добу (D), зменшена на величину коригування; 2) маржинальна ціна придбання є найбільшим з таких значень: найвища ціна придбання будь-якого короткострокового стандартизованого продукту, стороною якого є оператор газотранспортної системи, що відноситься до газової доби (D); середньозважена ціна короткострокових стандартизованих продуктів за газову добу (D), збільшена на величину коригування.
З метою визначення маржинальної ціни продажу, маржинальної ціни придбання й середньозваженої ціни оператором газотранспортної системи використовується інформація про операції, що відбуваються на торговій платформі, вибір якої погоджений Регулятором.
У випадку непогодження Регулятором відповідно до пункту 10 цієї глави торгової платформи маржинальна ціна продажу та маржинальна ціна придбання розраховуються для кожної газової доби таким чином: маржинальна ціна продажу визначається шляхом зменшення вартості природного газу, придбаного/проданого оператором газотранспортної системи внаслідок отримання послуг балансування за цю газову добу, на величину коригування; маржинальна ціна придбання визначається шляхом збільшення вартості природного газу, придбаного/проданого оператором газотранспортної системи внаслідок отримання послуг балансування за цю газову добу, на величину коригування.
Згідно з п. 14, 15 глави 6 розділу XIV Кодексу ГТС плата за добовий небаланс для замовника послуг транспортування природного газу розраховується без урахування величини коригування, якщо обсяг добового небалансу не перевищує допустиме відхилення. При цьому у випадку визначення маржинальної ціни продажу/придбання відповідно до пункту 9 цієї глави плата за добовий небаланс для замовника послуг транспортування розраховується виходячи із середньозваженої ціни короткострокових стандартизованих продуктів за газову добу (D).
У випадку позитивного небалансу допустиме відхилення розраховується щоденно та дорівнює 3 % від обсягів природного газу, поданих на точках виходу (за винятком віртуальної торгової точки) до газотранспортної системи у відповідну газову добу. У випадку негативного небалансу допустиме відхилення розраховується щоденно та дорівнює 3 % від обсягів природного газу, поданих на точках входу (за винятком віртуальної торгової точки) до газотранспортної системи у відповідну газову добу. У випадку якщо попередня щодобова алокація відборів/споживання, що не вимірюються щодобово, відрізняється від остаточної щодобової алокації відборів/споживання, що не вимірюються щодобово, розмір допустимого відхилення збільшується на різницю між попередньою та остаточною алокацією. У випадку якщо попередня щодобова алокація відбору оператором газорозподільної системи з метою покриття своїх нормативних та виробничо-технологічних втрат/витрат відрізняється від остаточної щодобової алокації такого відбору, розмір допустимого відхилення збільшується на різницю між попередньою та остаточною щодобовою алокацією про обсяги відбору природного газу оператором газорозподільної системи для нормативних та виробничо-технологічних втрат/витрат, але не більше 7,5 % від попередньої щодобової алокації відбору природного газу оператором газорозподільної системи з метою покриття своїх нормативних та виробничо-технологічних втрат/витрат за відповідну газову добу.
Згідно з роз'ясненнями Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг у листі від 18.01.2021 № 9/16/5-21 на практиці можуть існувати випадки, коли в кожного окремого замовника послуг транспортування є добовий (негативний чи позитивний) небаланс, але загальний негативний добовий небаланс є співставним з загальним позитивним добовим небалансом. Така ситуація може виключати необхідність вчинення оператором газотранспортної системи балансуючих дій шляхом отримання послуг балансування.
Разом з тим, оператор газотранспортної системи зобов'язаний врегулювати добовий небаланс кожного окремого замовника послуг транспортування та оприлюднити маржинальні ціни продажу та придбання природного газу.
Тому, можливим способом визначення маржинальних цін продажу та придбання природного газу, у випадку непогодження торгової платформи, є визначення маржинальних цін придбання/продажу природного газу з огляду на ціни придбання/продажу природного газу оператором газотранспортної системи, визначеної відповідно до умов договору про надання послуги балансування для відповідної газової доби.
У зв'язку із зазначеним, з метою забезпечення сталого функціонування ГТС та ринку природного газу, НКРЕКП вважає, що ТОВ "Оператор ГТС " має здійснювати визначення маржинальних цін продажу та придбання природного газу, у випадку непогодження торгової платформи, в наступний спосіб: 1) маржинальна ціна продажу визначається шляхом зменшення на величину коригування ціни продажу природного газу оператором ГТС, визначеної відповідно до умов договору про надання послуги балансування для відповідної газової доби; 2) маржинальна ціна придбання визначається шляхом збільшення на величину коригування ціни придбання природного газу оператором ГТС, визначеної відповідно до умов договору про надання послуги балансування для відповідної газової доби.
Суд встановив, що 19.01.2021 між ТОВ "Нафтогаз Трейдинг" (виконавець) та ТОВ "Оператор ГТС" (оператор) укладений договір про надання послуги балансування №2101000095, відповідно до умов якого сторони погодили, що протягом періоду надання послуги балансування виконавець зобов'язується надати оператору послуги балансування, які полягають у тому, що виконавець зобов'язаний за дорученням оператора у визначену оператором газову добу подати природний газ в ГТС оператора або відібрати природний газ з ГТС оператора (послуги балансування) (п.2.1.1); послуги балансування надаються на добовій основі (п.2.3); надання послуг балансування за газовий місяць оформляється актом надання послуг (п.3.3).
Факт надання послуг балансування за цим договором у травні, вересня 2021 ркоу підтверджується наявними в матеріалах справи актами надання послуг балансування №05-2021-2101000095 від 31.05.2021, №09-2021-2101000095 від 30.09.2021.
Предметом договору про надання послуги балансування є балансування усієї газотранспортної системи в цілому.
Суд вважає обґрунтованими доводи позивача, що, ані норми Кодексу ГТС, ані умови договору транспортування природного газу, укладеного між сторонами не передбачають обов'язку для Оператора ГТС закуповувати обсяги природного газу для балансування газотранспортної системи по кожному замовнику послуг, як і повідомляти кожного замовника послуг про те, яким чином та на підставі яких первинних документів Оператором ГТС було забезпечено здійснення балансуючих дій в тому чи іншому звітному періоді.
Як вже зазначив суд оператор ГТС не має доводити фактичне надання ним послуг шляхом надання доказів наявності в оператора ресурсу природного газу саме для врегулювання небалансів відповідача, понесення оператором ГТС реальних витрат на врегулювання небалансів саме відповідача.
Позивач подав належні докази відповідно до договору та Кодексу ГТС, які підтверджують надання послуг відповідачу з врегулювання добових небалансів за договором транспортування природного газу, укладеного між сторонами.
Оскільки у травні, вересні 2021 року у замовників послуг транспортування були наявні як негативні, так і позитивні небаланси, про що свідчить надана позивачем інформація щодо загальних обсягів та вартості врегулювання щодобових небалансів за квітень, травень, вересень, жовтень, грудень 2021 року (а.с. 149-150, том 2), з урахуванням роз'яснення НКРЕКП від 18.01.2021, Оператором ГТС маржинальна ціна придбання та маржинальна ціна продажу природного газу визначалась з огляду на обсяги небалансів, відповідно до умов договору балансування, у відповідності та з дотриманням вимог Кодексу ГТС. Інформація щодо ціни придбання природного газу, маржинальної ціни продажу та маржинальної ціни придбання природного газу в 2021 році додана позивачем до матеріалів справи.
Щодо застосування Закону України «Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу» від 14.07.2021 № 1639-IX.
Дія цього Закону поширюється на відносини із врегулювання видів заборгованості (грошових зобов'язань), визначених у статті 1 цього Закону (зокрема заборгованості операторів газорозподільних систем, у тому числі підтверджена судовими рішеннями, які набрали законної сили, та/або реструктуризована, за договорами з транспортування природного газу, укладеними з особою, що здійснює функції оператора газотранспортної системи з 1 січня 2020 року, яка виникла з 1 січня 2020 року по 28 лютого 2022 року включно), суб'єктів ринку природного газу, що включені до Реєстру.
Відповідно до ст. 3 Закону № 1639, для участі у процедурі врегулювання заборгованості (грошових зобов'язань) суб'єкти ринку природного газу включаються до Реєстру, який веде Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг.
Статті 4, 5 Закону передбачають, що взаєморозрахунки проводяться у порядку та на умовах, затверджених Кабінетом Міністрів України, у межах видатків спеціального фонду державного бюджету за цільовим призначенням та в обсягах, передбачених Законом України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" та/або Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік", та/або Законом України "Про Державний бюджет України на 2023 рік", із застосуванням рахунків, відкритих у Державному казначействі України, згідно з договором про організацію взаєморозрахунків, який укладається між учасниками розрахунків на підставі документа, що підтверджує наявність в обліку учасників розрахунків кредиторської та/або дебіторської заборгованості на дату підписання такого договору, та в обсязі, що не перевищує підтверджену учасниками заборгованість.
Реструктуризації на умовах, визначених цим Законом, підлягає заборгованість постачальників природного газу, у тому числі реструктуризована, та операторів газорозподільних систем понад обсяги, врегульовані із застосуванням механізмів, визначених статтею 4 цього Закону, зокрема за послуги, надані операторам газорозподільних систем та постачальникам за договорами транспортування природного газу, перед особою, що здійснює функції оператора газотранспортної системи з 1 січня 2020 року, у тому числі підтверджена судовими рішеннями, що набрали законної сили.
Реструктуризація заборгованості, що підлягає врегулюванню відповідно до цього Закону, здійснюється після проведення розрахунків, передбачених статтею 4 цього Закону, шляхом розстрочення на три календарних місяці рівними частинами з першого числа місяця укладення договору без відстрочення погашення заборгованості та з можливістю дострокового погашення.
Типовий договір про реструктуризацію заборгованості з оплати природного газу та послуги з його транспортування затверджується Кабінетом Міністрів України.
Кожна із сторін зобов'язана укласти договір про реструктуризацію заборгованості у строк, що не перевищує 10 календарних днів з дня його отримання, якщо сума за таким договором підтверджена актами звіряння між учасниками процедури врегулювання заборгованості.
З урахуванням наведених положень, Законом № 1639-ІХ не передбачено припинення зобов'язання щодо суми основного боргу, а лише визначено певну процедуру (заходи), яка надає можливість в майбутньому врегулювати заборгованість у спосіб, визначений законом.
Тобто в даному випадку повинна бути вчинена юридично значима дія щодо фактичного погашення суми основного боргу, зокрема, укладено договір про організацію взаєморозрахунків між учасниками спору та/або договір про реструктуризацію заборгованості.
Суд встановив, що відповідач включений до реєстру підприємств, які беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості суб'єктів ринку природного газу (відповідно до постанови НКРЕКП від 16.11.2022 № 1468).
Водночас, в матеріалах справи відсутні докази укладення між сторонами договору про реструктуризацію заборгованості чи договору про організацію взаєморозрахунків, тому суд вважає відсутніми підстави для визнання зобов'язань відповідача щодо оплати послуг припиненими.
З урахуванням викладених встановлених судом обставин, оскільки матеріалами справи підтверджується факт наявності у спірний період у відповідача щодобових негативних небалансів та факт порушення останнім договірних зобов'язань щодо оплати щодобових небалансів, суд задовольняє обґрунтовані та правомірні вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 92 367 556 грн 58 коп. заборгованості за добовий небаланс; відмовляє у задоволенні зустрічного позову про зобов'язання оператора привести маржинальну ціну придбання та маржинальну ціну продажу, в кожну газову добу травня та вересня 2021 року, в яких фактично вчинялися балансуючі дії, за його необґрунтованістю.
Відповідно до ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Суд встановив, що відповідач порушив договірні зобов'язання щодо своєчасної оплати послуг.
Статтею 611 ЦК України визначено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Відповідно до частини 1 статті 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання, зокрема, може забезпечуватися неустойкою.
За змістом статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Пунктом 13.5 Договору передбачено, що у разі порушення замовником строків оплати, передбачених цим договором, замовник сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.
Відповідно до статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором або законом.
Відповідно до розрахунку позивача, за прострочення виконання грошового зобов'язання відповідачеві нараховані пеня в загальній сумі 8 677 483 грн. 94 коп., з урахуванням строків розрахунків, визначених договором, виходячи з суми заборгованості за кожен місяць спірного періоду, в межах шестимісячного строку від дня, коли зобов'язання мало бути виконано; 24 572 663 грн 37 коп. інфляційних втрат, 3074705 грн. 57 коп. 3% річних, виходячи з суми заборгованості за кожен місяць спірного періоду, з урахуванням строків розрахунків, визначених договором, станом на 30.11.2022.
Перевіривши обставини, пов'язані з правильністю здійснення розрахунку, враховуючи встановлений судом факт несвоєчасної оплати відповідачем щодобових негативних небалансів, суд вважає правомірними та обґрунтованими вимоги щодо стягнення з відповідача 8 677 483 грн. 94 коп. пені, 24 572 663 грн 37 коп. інфляційних втрат, 3074705 грн. 57 коп. 3% річних.
Посилання відповідача на ст. 6 Закону № 1639 суд не приймає.
За приписами вказаної норми неустойка (штраф, пеня), інфляційні нарахування, проценти річних не нараховуються на заборгованість за договорами про надання послуг з транспортування природного газу, яка підлягає врегулюванню відповідно до статті 1 цього Закону, погашену до 31 грудня 2022 року, у тому числі шляхом проведення взаєморозрахунків відповідно до статті 4 цього Закону, а також на заборгованість, реструктуризовану відповідно до статті 5 цього Закону. Неустойка (штраф, пеня), інфляційні нарахування, проценти річних, нараховані на заборгованість підприємств, включених до Реєстру, за договорами про надання послуг з транспортування природного газу, у тому числі підтверджені судовими рішеннями, які набрали законної сили, що обліковуються учасниками процедури врегулювання заборгованості та не сплачені станом на дату включення до Реєстру, підлягають списанню: за умови погашення основного боргу до 31 грудня 2022 року, у тому числі шляхом проведення взаєморозрахунків відповідно до статті 4 цього Закону; за умови повного виконання належним чином підприємством-дебітором укладеного договору про реструктуризацію заборгованості.
Як встановив суд, заборгованість відповідачем не погашена, договір про реструктуризацію заборгованості між сторонами не укладений.
Щодо тверджень відповідача про порушення позивачем строку позовної давності в частині вимог про стягнення пені суд зазначає таке.
За приписами ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Відповідно до ч. 5 ст. 261 ЦК України за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.
Згідно зі ст. 257 Цивільного кодексу України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Статтею 258 Цивільного кодексу України визначено, що для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю. Позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).
Водночас п. 12 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України передбачено, що під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину (розділ доповнено пунктом 12 згідно із Законом № 540-IX від 30.03.2020).
Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" з 12 березня 2020 року на усій території України встановлено карантин.
Відповідно до постанови від 9 грудня 2020 року № 1236 в редакції від 25 квітня 2023 року Кабінет Міністрів України, з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (далі - COVID-19), з 19 грудня 2020 р. до 30 червня 2023 р. установив на території України карантин, продовживши дію карантину, встановленого постановами Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 р. № 211 Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (Офіційний вісник України, 2020 р., № 23, ст. 896, № 30, ст. 1061), від 20 травня 2020 р. № 392 Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (Офіційний вісник України, 2020 р., № 43, ст. 1394, № 52, ст. 1626) та від 22 липня 2020 р. № 641 Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (Офіційний вісник України, 2020 р., № 63, ст. 2029).
Згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 27 червня 2023 р. № 651 на всій території України карантин, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, відмінено з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 р.
З урахуванням викладеного, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення пені у межах позовної давності.
Відповідно до ч. 3 ст. 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Тлумачення частини третьої статті 551 ЦК України свідчить, що в ній не передбачено вимог щодо обов'язкової наявності одночасно двох умов, а тому достатнім для зменшення неустойки може бути наявність лише однієї з них.
Згідно з положеннями ч. 1 ст. 233 Господарського кодексу України у разі, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій; при цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.
Частиною 2 ст. 233 Господарського кодексу України встановлено, що у разі якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.
Відповідно до положень ст. 3, ч. 3 ст. 509 ЦК України загальними засадами цивільного законодавства та, водночас, засадами на яких має ґрунтуватися зобов'язання між сторонами є добросовісність, розумність і справедливість.
На підставі ч. 3 ст. 551 ЦК України, ч. 1 ст. 233 ГК України, а також виходячи з принципів добросовісності, розумності, справедливості та пропорційності, суд, в тому числі, і з власної ініціативи, може зменшити розмір неустойки (штрафу, пені) до її розумного розміру (аналогічний висновок міститься у постановах Верховного Суду від 13.07.2022 у справі №925/577/21, від 28.06.2022 у справі №902/653/21).
Оцінюючи наведені відповідачем доводи (усні пояснення в судовому засіданні 17.04.2024), дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку про відсутність підстав у даному випадку для застосування правового механізму зменшення розміру пені. Суд враховує, що розмір заявленої до стягнення пені є розумним, не є надмірним, з урахуванням суми заборгованості, відповідач не виконав зобов'язання за договором щодо оплати щодобових негативних небалансів за травень, вересень 2021 року, період прострочення становить більше двох років, заборгованість виникла до введення в Україні воєнного стану.
Також суд зазначає, що за змістом ч. 2 ст. 625 ЦК нарахування інфляційних витрат на суму боргу та 3 % річних входять до складу грошового зобов'язання і є особливою мірою відповідальності боржника (спеціальний вид цивільно-правової відповідальності) за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат (збитків) кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Сплата трьох процентів річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом), так само як й інфляційні нарахування, не мають характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові.
Оскільки 3% річних та інфляційні втрати не відносяться до штрафних санкцій, передбачених ст. 230 ГК України, ст. 549 ЦК України, чинним законодавством не передбачено можливості зменшення їх розміру в порядку, передбаченому ст. 233 ГК України та ч. 3 ст. 551 ЦК України.
За цих обставин, суд задовольняє правомірні та обґрунтовані вимоги позивача про стягнення з відповідача 8 677 483 грн 94 коп. пені, 3 074 705 грн 57 коп. 3% річних, 24 572 663 грн 37 коп. інфляційних втрат.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України витрати позивача за первісним позовом та витрати відповідача за зустрічним позовом по сплаті судового збору покладаються на відповідача за первісним позовом.
Керуючись ст. 2, 13, 123, 129, 232-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Первісний позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Акціонерного товариства “Оператор газорозподільної системи “Сумигаз” (вул. Лебединська, буд. 13, м. Суми, 40021, код ЄДРПОУ 03352432) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Оператор газотранспортної системи України” (пр. Любомира Гузара, буд. 44, м. Київ, 03065, код ЄДРПОУ 42795490) 92 367 556 грн 58 коп. заборгованості, 8 677 483 грн 94 коп. пені, 3 074 705 грн 57 коп. 3% річних, 24 572 663 грн 37 коп. інфляційних втрат, 868350 грн 00 коп. витрат по сплаті судового збору.
3. У задоволенні зустрічного позову - відмовити.
4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
5. Відповідно до ст. ст. 241, 256, 257 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення до Північного апеляційного господарського суду
Повне рішення складене та підписане 30.04.2024.
Головуючий суддя Д.В. Вдовенко
Суддя О.Ю. Резніченко
Суддя С.В. Заєць