Справа № 369/5919/24
Провадження № 2/369/5067/24
(про передачу справи за підсудністю)
15.04.2024 м. Київ
Суддя Києво-Святошинського районного суду Київської області Фінагеєва І.О., розглянувши матеріали цивільної справи № 369/5919/24 за позовом ОСОБА_1 до Ірпінської міської територіальної громади про визнання в порядку спадкування права власності на спадкове майно за законом, -
У квітні 2024 року представник позивачки ОСОБА_1 - адвокат Богданчук Олександра Володимирівна звернулася до Києво-Святошинського районного суду Київської області із позовом до Ірпінської міської територіальної громади про визнання в порядку спадкування права власності на спадкове майно за законом.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про направлення справи за підсудністю, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Виходячи з правил загальної підсудності у відповідності, до ч. 1 ст. 27 ЦПК України, позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше передбачено законом.
За правилами ст. 30 ЦПК України, позови, що виникають з приводу нерухомого майна, пред'являються за місцезнаходженням майна або основної його частини.
Предметом позову, є визнання за ОСОБА_1 , права власності в порядку спадкування за законом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , на житловий будинок, загальною площею приміщень: 105,8 м.кв, житлова площа 55,1 м.кв., на господарські будівлі та споруди, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 .
Як роз'яснено в постанові Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ № 3 від 01.03.2013 року «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ», перелік позовів, для яких визначено виключну підсудність є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає. Виключну підсудність встановлено, зокрема, для позовів, що виникають із приводу нерухомого майна. Місцезнаходження нерухомого майна має бути підтверджено документально. У разі конкуренції правил підсудності (наприклад, при об'єднанні позовів, на один з яких поширюється дія правила про виключну підсудність) мають застосовуватися правила виключної підсудності. До нерухомого майна належать: земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на них, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення. Наприклад, це - позови про право власності на таке майно; про право володіння і користування ним (стаття 358 ЦК); про поділ нерухомого майна, що є у спільній частковій власності та виділ частки із цього майна (статті 364, 367 ЦК); про поділ нерухомого майна, що є у спільній сумісній власності та виділ частки із цього майна (статті 370, 372 ЦК); про право користування нерухомим майном (визначення порядку користування ним); про право, яке виникло із договору найму жилого приміщення, оренди тощо; про визнання правочину з нерухомістю недійсним; про звернення стягнення на нерухоме майно - предмет іпотеки чи застави; розірвання договору оренди землі; стягнення орендної плати, якщо спір виник з приводу нерухомого майна; про усунення від права на спадкування та визначення додаткового строку для прийняття спадщини.
Виходячи з аналізу зазначених правових норм, правила виключної підсудності застосовуються до позовів з приводу нерухомого майна, стосуються позовів з приводу будь-яких вимог, пов'язаних з правом особи на нерухоме майно: земельні ділянки, будинки, квартири тощо, зокрема, щодо права власності на нерухоме майно, а також щодо речових прав на нерухоме майно, дійсності (недійсності) договорів щодо такого майна або спорів з приводу невиконання стороною договору, об'єктом якого є нерухоме майно тощо.
Згідно із Законом України «Про внесення зміни до Закону України «Про судоустрій і статус суддів", щодо територіальної юрисдикції місцевих судів на території України до прийняття закону щодо зміни системи місцевих судів на території України у зв'язку з утворенням (ліквідацією) районів» від 03.11.2020 року, № 950-IX, який набрав чинності 10.12.2020 року, Розділ XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів» доповнено пунктом 3-1 такого змісту: «До набрання чинності законом України, щодо зміни системи місцевих судів на території України у зв'язку з утворенням (ліквідацією) районів відповідні місцеві суди продовжують здійснювати свої повноваження у межах територіальної юрисдикції, визначеної до набрання чинності Постановою Верховної Ради України «Про утворення та ліквідацію районів» від 17.07.2020 року № 807-IX, але не пізніше 01.01.2022 року».
Також, згідно листа Ради суддів України від 22.07.2020 року № 9рс-466/20-вих, адресованому головам місцевих та апеляційних загальних судів, зазначено, що до зміни системи судоустрою та приведення її у відповідність до нового адміністративно-територіального устрою шляхом утворення, реорганізації чи ліквідації судів, місцеві загальні суди продовжують здійснювати розгляд справ в межах раніше утворених районів та раніше визначеного адміністративно-територіального устрою.
Згідно із п. 1 ч. 1 ст. 31 ЦПК України якщо суддя, вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, встановить, що справа не підсудна цьому суду, суд передає справу на розгляд іншому суду, про що постановляється ухвала.
Згідно ч. 3 ст. 31 ЦПК України, передача справи на розгляд іншого суду за встановленою цим кодексом підсудністю, здійснюється на підставі підстави ухвали суду не пізніше п'яти днів після закінчення строку на її оскарження.
Згідно з п. 31 розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів», до набрання чинності законом України щодо зміни системи місцевих судів на території України у зв'язку з утворенням (ліквідацією) районів відповідні місцеві суди продовжують здійснювати свої повноваження у межах територіальної юрисдикції, визначеної до набрання чинності Постановою Верховної Ради України «Про утворення та ліквідацію районів» від 17.07.2020 року № 807-IX, але не довше ніж один рік з дня припинення чи скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України від 24.02.2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 року № 2102-IX.
Листом від 16.03.2021 року № 176/0/158-21 Верховний Суд роз'яснив, що юрисдикція місцевих районних судів поширюється на територію відповідних районів, що були ліквідовані. Суди повинні продовжувати здійснювати правосуддя в межах існуючої територіальної юрисдикції до набрання чинності законом України щодо зміни системи місцевих судів на території України у зв'язку з утворенням (ліквідацією) районів.
За наведених обставин, враховуючи, що позивачкою заявлено позовні вимоги із приводу нерухомого майна, яке знаходиться на території, на яку поширюється територіальна юрисдикція (підсудність) Бородянського районного суду Київської області та для якого (позову) поширюється дія правила про виключну підсудність, підстави для застосування правил альтернативної підсудності, визначені ст. 28 ЦПК України, - відсутні, на підставі чого приходжу до висновку, що зазначена справа не підсудна Києво-Святошинському районному суду Київської області, та вважаю за необхідне на підставі п. 1 ч. 1 ст. 31 ЦПК України передати дану справу на розгляд до Бородянського районного суду Київської області, як до суду територіальна юрисдикція (підсудність) якого поширюється на адресу місця знаходження нерухомого майна, щодо якого позивачкою заявлено позовні вимоги.
Керуючись ст. ст. 27, 28, 31, 353, 354 ЦПК України, суддя, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Ірпінської міської територіальної громади про визнання в порядку спадкування права власності на спадкове майно за законом передати на розгляд за підсудністю до Бородянського районного суду Київської області (адреса: Київська область, Бучанський район, смт. Бородянка, вул. Шевченка, 3).
Передача справи на розгляд іншого суду за підсудністю здійснюється на підставі ухвали суду не пізніше п'яти днів після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання скарги - не пізніше п'яти днів після залишення її без задоволення.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Київського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її підписання.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на її апеляційне оскарження, якщо апеляційну скаргу було подано протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя: І.О. Фінагеєва