вул. Набережна, 26-А, м. Рівне, 33013, тел. (0362) 62 03 12, код ЄДРПОУ: 03500111,
e-mail: inbox@rv.arbitr.gov.ua, вебсайт: https://rv.arbitr.gov.ua
"24" квітня 2024 р. Справа № 918/118/24
Господарський суд Рівненської області у складі: суддя Романюк Р.В.,
за участю секретаря судового засідання Шандалюк А.А.,
розглянувши за правилами загального позовного провадження справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "КОМПАНІЯ "ТМА"
до Приватного підприємства "Агро - Експрес - Сервіс"
про стягнення коштів
За участю представників сторін:
від позивача: Ворошик С.О. (ордер серія АС № 1079492 від 10.11.2023 року);
від відповідача: не з'явився.
Товариство з обмеженою відповідальністю "КОМПАНІЯ "ТМА" (далі - Позивач) звернулося до Господарського суду Рівненської області з позовною заявою до Приватного підприємства "Агро - Експрес - Сервіс" (далі - Відповідач) в якій просить стягнути 2 970 187,20 грн, з яких: 2 500 000,00 грн - заборгованість, 402 059,72 грн - пеня, 55 627,48 грн - 3 % річних та 12 500,00 грн - інфляційні втрати.
Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що 28.03.2023 року між ТОВ "КОМПАНІЯ "ТМА" (підрядник) та ПП "Агро - Експрес - Сервіс" (замовник) укладено Договір підряду № 41, відповідно до умов якого, підрядник за завданням замовника зобов'язується здійснити поставку частин обладнання і виконати роботи з ремонту дифузійних апаратів DC-12 № 1 і № 2 в дифузійному відділенні цукрового заводу ПП "Агро - Експрес - Сервіс" в смт. Мар'янівка Луцького району Волинської області, а замовник зобов'язується прийняти і оплатити поставлені частини обладнання та виконані роботи згідно із умовами цього договору. Згідно п. 2.1. договору підряду, загальна вартість договору складає 6 598 000,00 грн з ПДВ 20 %, з яких: 1 397 736,00 грн з ПДВ (20 %) - вартість частин обладнання згідно з додатком № 1; 5 200 264,00 грн з ПДВ (20 %) - вартість робіт згідно з додатком № 2.
Позивач зазначає, що у пункті 3.2.2 договору підряду сторони домовились про порядок розрахунків, згідно якого замовник зобов'язується перерахувати підряднику грошові кошти у наступні строки:
- перший платіж у сумі 598 000,00 грн з ПДВ (20 %), за частини обладнання - не пізніше 07.04.2023 р.;
- другий платіж у сумі 500 000,00 грн з ПДВ (20 %), за частини обладнання - не пізніше 14.04.2023 р.;
- третій платіж у сумі 500 000,00 грн з ПДВ (20 %), з яких: 299 736,00 грн з ПДВ (20 %) за частини обладнання та 200 264,00 грн з ПДВ (20 %) за роботи - не пізніше 21.04.2023 р.;
- четвертий платіж у сумі 500 000,00 грн з ПДВ (20% ) за роботи - не пізніше 28.04.2023р.;
- п'ятий платіж у сумі 500 000,00 грн з ПДВ (20% ) за роботи - не пізніше 05.05.2023 р.;
- шостий платіж у сумі 500 000,00 грн з ПДВ (20% ) за роботи - не пізніше 12.05.2023 р.;
- сьомий платіж у сумі 500 000,00 грн з ПДВ (20% ) за роботи - не пізніше 19.05.2023 р.;
- восьмий платіж у сумі 500 000,00 грн з ПДВ (20% ) за роботи - не пізніше 26.05.2023 р.;
- дев'ятий платіж у сумі 500 000,00 грн з ПДВ (20% ) за роботи - не пізніше 31.05.2023 р.;
- десятий платіж у сумі 500 000,00 грн з ПДВ (20% ) за роботи - не пізніше 09.06.2023 р.;
- одинадцятий платіж у сумі 500 000,00 грн з ПДВ (20% ) за роботи - не пізніше 16.06.2023 р.;
- дванадцятий платіж у сумі 500 000,00 грн з ПДВ (20% ) за роботи - не пізніше 23.06.2023 р.;
- тринадцятий платіж у сумі 500 000,00 грн з ПДВ (20% ) за роботи - не пізніше 30.06.2023 р.
Позивач вказує, що відповідно до п. 8.4. Договору підряду, датою виконання робіт (окремих етапів робіт) вважається дата підписання сторонами відповідного акту (ів) здачі - приймання виконаних робіт. На виконання вимог договору позивачем відповідно до видаткової накладної та відвантажувальних відомостей поставлено відповідачу частини обладнання на загальну суму 1 397 736,00 грн, за які відповідач розрахувався перед позивачем повністю. За наслідками виконаних робіт, представниками підрядника та замовника підписано Акт здачі - приймання виконаних робіт № 1 від 18.05.2023 року на загальну суму 3 509 528,10 грн та Акт здачі - приймання виконаних робіт № 2 від 03.07.2023 року на загальну суму 1 690 735,90 грн. Загальна вартість виконаних позивачем робіт за договором підряду становить 5 200 264,00 грн. Однак, за виконані роботи відповідач розрахувався частково в сумі 2 700 264,00 грн та з порушенням строків розрахунків. Проте, роботи на суму 2 500 000,00 грн відповідачем не оплачені.
Враховуючи вищевказане, ТОВ "КОМПАНІЯ "ТМА", у зв'язку з невиконанням умов договору ПП "Агро - Експрес - Сервіс", нараховано відповідно до п. 13.3. Договору та ст. 625 ЦК України, 402 059,72 грн пені за період з 22.04.2023 р. по 01.02.2024 р., 55 627,48 грн - 3 % річних за період з 22.04.2023 р. по 01.02.2024 р. та 12 500,00 грн інфляційних втрат за період з липня 2023 р. по грудень 2023 р., згідно із зазначеного в позовній заяві розрахунку.
08.04.2024 року до господарського суду від представника позивача надійшла заява про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відповідно до якої просить суд приєднати до матеріалів справи докази на підтвердження понесення ТОВ "КОМПАНІЯ "ТМА" витрат на професійну правничу допомогу по справі № 918/118/24, що зазначені в додатках до цієї заяви та стягнути з ПП "Агро - Експрес - Сервіс" на користь ТОВ "КОМПАНІЯ "ТМА" понесені витрати на професійну правничу допомогу в сумі 50 000,00 грн.
24.04.2024 року до господарського суду від відповідача надійшло клопотання про долучення доказів відповідно до якого просить суд долучити до матеріалів справи № 918/118/24 копії платіжних інструкцій № 69637 від 18.04.2024 року та № 69668 від 23.04.2024 року на загальну суму 100 000,00 грн.
24.04.2024 року до господарського суду від відповідача надійшло клопотання відповідно до якого просить суд зменшити розмір штрафних санкцій до рівня не більше 10 % від заявлених вимог позивача.
24.04.2024 року до господарського суду від відповідача надійшло клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги відповідно до якого просить суд зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами до суми 5 000,00 грн.
Відповідач відзиву у строки і порядку, визначені ухвалою суду від 06.02.2024 року, не надав, а відтак розгляд справи здійснюється за наявними матеріалами.
Прийняті у справі судові рішення та інші процесуальні дії.
Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 06.02.2024 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження та підготовче засідання призначити на "06" березня 2024 р.
Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 06.03.2024 року відкладено підготовче засідання на "27" березня 2024 р.
Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 11.03.2024 року заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "КОМПАНІЯ "ТМА" про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції - задоволено, постановлено судове засідання у справі призначене на "27" березня 2024 р. о 10:00 год. провести в режимі відеоконференції.
Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 27.03.2024 року закрито підготовче провадження у справі № 918/118/24 та призначено справу до судового розгляду по суті на "10" квітня 2024 р.
Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 01.04.2024 року заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "КОМПАНІЯ "ТМА" про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції - задоволено, постановлено судове засідання у справі призначене на "10" квітня 2024 р. об 11:30 год. провести в режимі відеоконференції.
Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 10.04.2024 року відкладено розгляд справи на "24" квітня 2024 р.
Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 15.04.2024 року заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "КОМПАНІЯ "ТМА" про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції - задоволено, постановлено судове засідання у справі призначене на "24" квітня 2024 р. об 15:20 год. провести в режимі відеоконференції.
Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 24.04.2024 року, у зв'язку зі частковою сплатою суми основного боргу, постановлено провадження у справі № 918/118/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "КОМПАНІЯ "ТМА" до Приватного підприємства "Агро - Експрес - Сервіс" в частині стягнення основного боргу у розмірі 100 000,00 грн - закрити.
Представник позивача в судовому засіданні 24.04.2024 року підтримав позовні вимоги з підстав, зазначених у позовній заяві. Проте, при оголошенні судом вступної та резолютивної частини рішення, представник позивача не з'явився.
Представник відповідача в судове засідання 24.04.2024 року не з'явився, хоча про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про що свідчить довідка Господарського суду Рівненської області про доставку електронного листа відповідно до якого, документ в електронному вигляді - ухвалу від 10.04.2024 року, надіслано одержувачу - Приватному підприємству "Агро - Експрес - Сервіс" в його електронний кабінет. Документ доставлено до електронного кабінету - 10.04.2024 р.
Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Згідно з ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Згідно з ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи. Суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи також у разі, якщо відзив подано особою, яка відповідно до частини шостої статті 6 цього Кодексу зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його і не навела поважних причин невиконання такого обов'язку.
Оскільки відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву, справа розглядається за наявними матеріалами у відповідності до приписів ч. 9 ст. 165 та ч. 2 ст. 178 ГПК України.
Згідно з ч. 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
За таких обставин, враховуючи, що неявка відповідача не перешкоджає всебічному, повному та об'єктивному розгляду всіх обставин справи, відтак, керуючись статтею 202 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній матеріалами.
Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.
28.03.2023 року між Приватним підприємством "Агро - Експрес - Сервіс" (Замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "КОМПАНІЯ "ТМА" (Підрядник) було укладено Договір № 41 (далі - Договір), за умовами якого, у порядку і на умовах, визначених цим договором, підрядник зобов'язується за завданням замовника здійснити поставку частин обладнання і виконати роботи з ремонту дифузійних апаратів DC-12 № 1 і № 2 в дифузійному відділенні цукрового заводу ПП "Агро - Експрес - Сервіс" в смт. Мар'янівка Луцького району Волинської області (далі - цукровий завод), а саме: здійснити поставку частин для ремонту дифузійних апаратів DC-12 № 1 і № 2, далі - Частини обладнання; виконати роботи з ремонту дифузійних апаратів DC-12 № 1 і № 2, далі - Роботи, а замовник зобов'язується прийняти і оплатити поставлені частини обладнання та виконані роботи згідно із умовами цього договору (п.п. 1.1.1. та п.п. 1.1.2. п. 1.1. Договору).
Відповідно до п. 2.1. Договору, загальна вартість частин обладнання та робіт за цим договором складає 5 498 333,33 грн без ПДВ (20 %), крім того ПДВ (20 %) - 1 099 666,67 грн. Загальна вартість цього договору складає 6 598 000,00 грн з ПДВ (20 %), далі - Сума договору, з яких: 1 397 736,00 грн з ПДВ (20 %) - вартість частин обладнання згідно з додатком № 1; 5 200 264,00 грн з ПДВ (20 %) - вартість робіт згідно з додатком № 2.
Згідно з п. 3.1. Договору, оплата за цим договором здійснюється замовником шляхом банківського переказу грошей на поточний рахунок підрядника.
Пунктом 3.2. (п. п. 3.2.1.- п. п. 3.2.13) Договору передбачено, що сторони домовились про наступний порядок розрахунків за цим договором: перший платіж у сумі 598 000,00 грн з ПДВ (20 %), за частини обладнання, має бути перерахованим замовником у строк не пізніше 07 квітня 2023 року. Другий платіж у сумі 500 000,00 грн з ПДВ (20 %), за частини обладнання, має бути перерахованим замовником у строк не пізніше 14 квітня 2023 року. Третій платіж у сумі 500 000,00 грн з ПДВ (20 %), з яких: 299 736,00 грн з ПДВ (20 %) за частини обладнання; 200 264,00 грн з ПДВ (20 %) за роботи, має бути перерахованим замовником у строк не пізніше 21 квітня 2023 року. Четвертий платіж у сумі 500 000,00 грн з ПДВ (20%), за роботи, має бути перерахованим замовником у строк не пізніше 28 квітня 2023 року. П'ятий платіж у сумі 500 000,00 грн з ПДВ (20%), за роботи, має бути перерахованим замовником у строк не пізніше 05 травня 2023 року. Шостий платіж у сумі 500 000,00 грн з ПДВ (20%), за роботи, має бути перерахованим замовником у строк не пізніше 12 травня 2023 року. Сьомий платіж у сумі 500 000,00 грн з ПДВ (20%), за роботи, має бути перерахованим замовником у строк не пізніше 19 травня 2023 року. Восьмий платіж у сумі 500 000,00 грн з ПДВ (20%), за роботи, має бути перерахованим замовником у строк не пізніше 26 травня 2023 року. Дев'ятий платіж у сумі 500 000,00 грн з ПДВ (20%), за роботи, має бути перерахованим замовником у строк не пізніше 31 травня 2023 року. Десятий платіж у сумі 500 000,00 грн з ПДВ (20%), за роботи, має бути перерахованим замовником у строк не пізніше 09 червня 2023 року. Одинадцятий платіж у сумі 500 000,00 грн з ПДВ (20%), за роботи, має бути перерахованим замовником у строк не пізніше 16 червня 2023 року. Дванадцятий платіж у сумі 500 000,00 грн з ПДВ (20%), за роботи, має бути перерахованим замовником у строк не пізніше 23 червня 2023 року. Тринадцятий платіж у сумі 500 000,00 грн з ПДВ (20%), за роботи, має бути перерахованим замовником у строк не пізніше 30 червня 2023 року.
В разі неповної та/або несвоєчасної оплати замовником будь - якого з платежів та/або оплати платежу без призначення, підрядник зараховує фактично отриманий платіж в рахунок платежів згідно з додатками до цього договору на власний розсуд (п. 3.3. Договору).
Згідно з п. 4.1. Договору, частини обладнання за цим договором мають бути поставлені у строк не пізніше 90 календарних днів від дати отримання повної суми авансу згідно з пунктом 3.2.1. цього договору. Підрядник має право на дострокову поставку частин обладнання (окремих партій частин обладнання).
При порушенні замовником строку перерахування повних суми платежів, зазначених у пункті 3.2.1. та 3.2.2. та/або частини платежу за частини обладнання згідно з пунктом 3.2.5. цього договору та/або платежу згідно з пунктом 2.3. цього договору та/або невиконання або несвоєчасного виконання замовником своїх обов'язків згідно із пунктами 4.9. та/або 9.2. цього договору, підрядник має право продовжити строк поставки частин обладнання на відповідну кількість днів прострочення замовником виконання своїх зобов'язань та не відвантажувати частини обладнання (окремі партії частин обладнання). В такому випадку, неустойка за випадки порушення строків поставки, передбачена в цьому договорі, не нараховується (п. 4.2. Договору).
Згідно з п. 4.6. Договору, датою поставки частин обладнання (окремих партій частин обладнання) та переходу права власності на частини обладнання (окремі партії частин обладнання) є дата підписання замовником видаткової (товарно - транспортної) накладної.
Відповідно до п. 8.1. та п. 8.2. Договору, роботи за цим договором виконуються у наступні строки: початок - в строк не пізніше 10 календарних днів від дати отримання підрядником повної суми авансу згідно з пунктом 3.2.3. цього договору; закінчення - в строк не пізніше 120 календарних днів від дати початку. Можливе дострокове виконання робіт (окремого етапу робіт), при цьому замовник зобов'язаний прийняти їх та оплатити на умовах цього договору.
У випадку несплати повної суми авансів за роботи у строк, зазначений у пункті 3.2. цього договору та/або невиконання або несвоєчасного виконання замовником своїх обов'язків згідно із пунктами 4.9. та/або 9.2. цього договору, строк початку та/або закінчення виконання робіт (окремих етапів робіт) по цьому договору може бути продовжений підрядником пропорційно часу затримки замовником виконання своїх зобов'язань. Крім цього, підрядник також має право не передавати замовнику результати робіт до виконання замовником своїх зобов'язань за цим договором. Неустойка за випадки порушення строків виконання робіт, передбачені в цьому пункті договору, не нараховується (п. 8.3. Договору).
Відповідно до п. 8.4. Договору, датою виконання робіт (окремих етапів робіт) вважається дата підписання сторонами відповідного акту (-ів) здачі - приймання виконаних робіт.
Пунктами 10.1. - 10.3. Договору сторони погодили, що роботи за цим договором виконуються на території цукрового заводу замовника за адресою: 45744, Волинська обл., Луцький р-н, смт. Мар'янівка, вул. Незалежності, 13. Роботи виконуються з використанням частин обладнання, які постачаються згідно з Додатком № 1 до цього договору, матеріалів та ресурсів (крім електродів, відрізних та зачисних кругів по металу), які постачає замовник та контролює їх якість. Роботи виконуються з використанням зачисних і відрізних кругів по металу та електродів підрядника. Передача підряднику в роботу частин обладнання, матеріалів та ресурсів, оформляється відповідними актами приймання - передачі або накладними, які підписуються уповноваженими представниками сторін.
Згідно з п. 11.1. - п. 11.4. Договору, результатом виконання робіт за цим договором є фактично виконані роботи, передбачені в додатку № 2. Здача - приймання робіт (окремого етапу робіт) здійснюється представниками сторін з оформленням Актів здачі - приймання виконаних робіт, складених у довільній формі на підставі договірної вартості, зазначеної в додатку № 2 за фактичними обсягами виконаних робіт, які складає підрядник у 2 примірних та передає їх замовнику. Замовник зобов'язаний прийняти та підписати Акт здачі - приймання виконаних робіт протягом 5 робочих днів з дати його отримання. У разі, якщо виконані роботи не відповідають умовам цього договору, замовник має право протягом 5 робочих днів з дати отримання від підрядника Акту здачі - приймання виконаних робіт подати підряднику письмову мотивовану відмову від підписання разом з проектом двостороннього Акту з переліком доопрацювань, які потрібно виконати та строків їх виконання.
Відповідно до п. 13.2. Договору, при порушенні строків поставки частин обладнання та/або виконання робіт, передбачених цим договором, підрядник сплачує замовникові неустойку в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується неустойка, від суми договору за кожен день порушення.
Відповідно до п. 13.3. Договору, за прострочення строків розрахунків, зазначених у пункті 3.2. цього договору, замовник сплачує підряднику пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми заборгованості за кожен день затримки платежів.
Пунктами 13.4. - 13.5. Договору сторони погодили, що відповідно до умов ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, сторони домовились про те, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язань за цим договором здійснюється протягом 3 років. Штрафні санкції, передбачені цим розділом, підлягають сплаті за пред'явленням відповідно письмової вимоги до сторони, яка допустила порушення умов цього договору від другої сторони. При відсутності письмової вимоги штрафні санкції не нараховуються та не сплачуються.
Цей договір вступає в силу з дати його підписання сторонами та закінчує свою дію 31 грудня 2023 року, а в частині виконання сторонами своїх зобов'язань - до повного їх виконання. Закінчення строку дії цього договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке відбулося під час дії договору (п. 16.1. Договору).
Між сторонами підписано специфікацію частин обладнання для ремонту дифузійних апаратів DC-12 № 1 і № 2 (додаток № 1 від 28.03.2023 р. до договору № 41 від 28.03.2023 року) на суму - 1 397 736,00 грн з ПДВ (20 %).
Між сторонами підписано перелік робіт з ремонту дифузійних апаратів DC-12 № 1 і № 2 (додаток № 2 від 28.03.2023 р. до договору № 41 від 28.03.2023 року) на суму - 5 200 264,00 грн з ПДВ (20 %).
Вказаний Договір та додатки до договору підписані повноважними представниками сторін та скріплено відбитками печаток останніх.
На виконання договору № 41 (додаток 1) від 28.03.2023 року позивачем поставлено товар відповідачу на загальну суму 1 397 736,00 грн, що підтверджується: видатковою накладною № 74 від 11.05.2023 р. на суму 1 397 736,00 грн із ПДВ; довіреністю № 10 від 10.05.2023 року на отримання в ТОВ "КОМПАНІЯ "ТМА" цінностей на додаток № 1 від 28.03.2023 р. до договору № 41 від 28.03.2023 р.; відвантажувальними відомостями на обладнання з деталями, комплектуючими та покупними виробами загальною вагою 2860 кг та кількістю 1346 шт., зокрема: № 37-23 від 11.05.2023 р., № 38-23 від 11.05.2023 р., № 39-23 від 11.05.2023 р., № 40-23 від 11.05.2023 р., № 41-23 від 11.05.2023 р., № 42-23 від 11.05.2023 р., № 43-23 від 11.05.2023 р., № 44-23 від 11.05.2023 р.; товарно - транспортною накладною № 90 від 11.05.2023 року на суму 1 397 736,00 грн. Вказані документи підписані представниками сторін та скріплено відбитками печаток останніх.
Про належне виконання позивачем своїх зобов'язань за договором щодо поставки частин обладнання також свідчить відсутність з боку відповідача письмових претензій та повідомлень про порушення постачальником умов договору.
Як вбачається з картки рахунку 361 ТОВ "КОМПАНІЯ "ТМА" за січень 2023 р. - січень 2024 р., ПП "Агро - Експрес - Сервіс" здійснено оплату 1 397 736,00 грн, зокрема, відповідно до: платіжного доручення ТМА00000266 від 04.04.2023 р. на суму 598 000,00 грн; платіжного доручення ТМА00000297 від 14.04.2023 р. на суму 500 000,00 грн; платіжного доручення ТМА00000328 від 26.04.2023 р. на суму 299 736,00 грн.
Вартість частини обладнання для ремонту дифузійних апаратів DC-12 № 1 і № 2 на суму - 1 397 736,00 грн з ПДВ (20 %), відповідачем оплачено.
На виконання договору № 41 від 28.03.2023 року щодо виконання робіт з ремонту дифузійних апаратів DC-12 № 1 і № 2 між підрядником та замовником складено та підписано акт № 1 від 18.05.2023 року здачі - приймання виконаних робіт за договором № 41 від 28.03.2023 року на суму 3 509 528,10 грн з ПДВ (20%) та акт № 2 від 03.07.2023 року здачі - приймання виконаних робіт за договором № 41 від 28.03.2023 року на суму 1 690 735,90 грн з ПДВ (20%). Загальна вартість виконаних робіт - 5 200 264,00 грн.
Вказані акти здачі - приймання виконаних робіт підписані уповноваженими представниками сторін без зауважень та заперечень, та скріплені печатками.
Як вбачається з картки рахунку 361 ТОВ "КОМПАНІЯ "ТМА" за січень 2023 р. - січень 2024 р., ПП "Агро - Експрес - Сервіс" здійснено оплату 2 700 264,00 грн, зокрема, відповідно до: платіжного доручення ТМА00000329 від 26.04.2023 р. на суму 200 264,00 грн; платіжного доручення ТМА00000351 від 05.05.2023 р. на суму 500 000,00 грн; платіжного доручення ТМА00000361 від 12.05.2023 р. на суму 500 000,00 грн; платіжного доручення ТМА00000647 від 08.08.2023 р. на суму 500 000,00 грн; платіжного доручення ТМА00000668 від 15.08.2023 р. на суму 500 000,00 грн; платіжного доручення ТМА00000752 від 08.09.2023 р. на суму 500 000,00 грн.
Позивачем 25.11.2023 року було направлено цінним листом з описом вкладення на поштову адресу відповідача Лист вих. № 573 від 22.11.2023 року з проханням не пізніше 7 календарних днів з дати отримання цього листа сплатити на рахунок ТОВ "КОМПАНІЯ "ТМА" основну заборгованість в загальній сумі 2 500 000,00 грн з ПДВ (20%) та нараховані штрафні (фінансові) санкції, а саме пеню у сумі 208 287,67 грн та 3 % річних у сумі 28 520,54 грн.
Заборгованість відповідача за виконані роботи з ремонту дифузійних апаратів DC-12 № 1 і № 2, станом на день подання позову складала 2 500 000,00 грн.
Після звернення позивача до суду з цим позовом, відповідачем сплачено заборгованість у розмірі 100 000,00 грн. Факт сплати підтверджується платіжними інструкціями: № 69637 від 18.04.2024 року та № 69668 від 23.04.2024 року.
Представником позивача, присутніми в судовому засіданні 24.04.2024 року, підтверджено сплату частини основного боргу у розмірі 100 000,00 грн відповідачем.
Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 24.04.2024 року, у зв'язку зі частковою сплатою суми основного боргу у розмірі 100 000,00 грн, закрито провадження у справі № 918/118/24 в частині стягнення основного боргу у розмірі 100 000,00 грн.
Заборгованість відповідача за виконані роботи з ремонту дифузійних апаратів DC-12 № 1 і № 2 складає 2 400 000,00 грн.
Доказів сплати позивачу відповідачем заборгованості в сумі 2 400 000,00 грн за виконані роботи, суду не подано.
Враховуючи, що відповідач припустився прострочення оплати за виконані роботи з ремонту дифузійних апаратів DC-12 № 1 і № 2 відповідно до Договору № 47 від 28.03.2023 року, позивач відповідно до п. 13.3. Договору та ст. 625 ЦК України, просить суд стягнути з ПП "Агро - Експрес - Сервіс" 402 059,72 грн пені за період з 22.04.2023 р. по 01.02.2024 р., 55 627,48 грн 3 % річних за період з 22.04.2023 р. по 01.02.2024 р. та 12 500,00 грн інфляційних втрат за період з липня 2023 р. по грудень 2023 р.
Норми права, що підлягають до застосування, та мотиви їх застосування, оцінка аргументів, наведених сторонами.
Між сторонами у справі виникли цивільно-правові відносини з поставки частин обладнання та виконання робіт на підставі укладеного Договору в силу статті 11 Цивільного кодексу України. Судом встановлено, що укладений сторонами договір № 41 від 28.03.2023 є договором змішаної форми, оскільки він містить в собі елементи як договору підряду, так і договору поставки. Відтак, судом враховано законодавство що встановлює та регулює договірні зобов'язання, які виникають на підставі договору поставки та договору підряду.
Згідно з ч. 1 та п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.
Частиною 1 статті 14 ЦК України визначено, цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.
Згідно частини 1 статті 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Частиною 1 статті 16 ЦК України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1 ст. 627 ЦК України).
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч. 1 ст. 628 ЦК України).
Статтею 629 ЦК України визначено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
За змістом ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України (далі - ГК України), господарські зобов'язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Згідно ч. 1 ст. 509 ЦК України та ч. 1 ст. 173 ГК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Відповідно до ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
За договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму (ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України).
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 ЦК України).
Згідно ст. 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 837 ЦК України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.
У договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення. Якщо у договорі підряду не встановлено ціну роботи або способи її визначення, ціна встановлюється за рішенням суду на основі цін, що звичайно застосовуються за аналогічні роботи з урахуванням необхідних витрат, визначених сторонами. Ціна роботи у договорі підряду включає відшкодування витрат підрядника та плату за виконану ним роботу (ст. 843 ЦК України).
Відповідно до ст. 854 ЦК України, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково. Підрядник має право вимагати виплати йому авансу лише у випадку та в розмірі, встановлених договором.
Положеннями ст. 525, ч. 1 ст. 526 ЦК України, ч. 1 ст. 193 ГК України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Статтею 216 ГК України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором. Застосування господарських санкцій повинно гарантувати захист прав і законних інтересів громадян, організацій та держави, в тому числі відшкодування збитків учасникам господарських відносин, завданих внаслідок правопорушення, та забезпечувати правопорядок у сфері господарювання. Господарсько-правова відповідальність базується на принципах, згідно з якими: потерпіла сторона має право на відшкодування збитків незалежно від того, чи є застереження про це в договорі; передбачена законом відповідальність виробника (продавця) за недоброякісність продукції застосовується також незалежно від того, чи є застереження про це в договорі; сплата штрафних санкцій за порушення зобов'язання, а також відшкодування збитків не звільняють правопорушника без згоди другої сторони від виконання прийнятих зобов'язань у натурі; у господарському договорі неприпустимі застереження щодо виключення або обмеження відповідальності виробника (продавця) продукції.
Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання (ч. 1 ст. 218 ГК України).
Згідно ч. 2 ст. 218 ГК України, учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов'язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов'язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.
Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
За частиною 1 статті 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання (ч. 1 та ч. 2 ст. 614 ЦК України).
Частиною 1 статті 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Згідно з положеннями пункту 6 статті 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Як унормовано положеннями частини 2 статті 193 ГК України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Статтями 546, 549 ЦК України встановлено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком, правом довірчої власності. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Умовами п. 13.3. Договору визначено, що за прострочення строків розрахунків, зазначених у пункті 3.2. цього договору, замовник сплачує підряднику пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми заборгованості за кожен день затримки платежів.
Пунктами 13.4. - 13.5. Договору сторони погодили, що відповідно до умов ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, сторони домовились про те, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язань за цим договором здійснюється протягом 3 років. Штрафні санкції, передбачені цим розділом, підлягають сплаті за пред'явленням відповідно письмової вимоги до сторони, яка допустила порушення умов цього договору від другої сторони. При відсутності письмової вимоги штрафні санкції не нараховуються та не сплачуються.
Згідно з приписами статті 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. (у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення відповідно до пункту 18 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" цього Кодексу, враховуючи зміни, внесені Законом України від 15.03.2022 р. N 2120-IX).
Висновки суду за результатами вирішення спору.
За результатами з'ясування обставин, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були дослідженні в судовому засіданні, і з наданням оцінки всім аргументам учасників справи у їх сукупності та взаємозв'язку, як це передбачено вимогами ст.ст. 75-79, 86 ГПК України, судом визнано доведеним факт неналежного виконання відповідачем умов Договору № 41 від 28.03.2023 року, в частині своєчасної оплати за виконані роботи, що призвело до утворення заборгованості в розмірі 2 500 000,00 грн. Крім того, судом встановлено, що до прийняття рішення у справі відповідачем частково погашено заборгованість за виконані роботи у розмірі 100 000,00 грн. Відтак, за відсутності доказів повної сплати за виконання робіт, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та стягнення з Приватного підприємства "Агро - Експрес - Сервіс" 2 400 000,00 грн заборгованості.
Перевіривши період нарахування пені та 3 % річних, судом встановлено, що відповідні розрахунки здійснено позивачем з порушенням порядку нарахування. Так зокрема, у визначеному періоді позивачем заявлено меншу суму пені та 3 % річних ніж при здійсненному судом розрахунку. Відтак, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявленої до стягнення з відповідача пені у загальному розмірі 402 059,72 грн та 3 % річних у загальному розмірі 55 627,48 грн.
При цьому, перевіривши період нарахування інфляційних втрат, судом встановлено, що відповідні розрахунки здійснено позивачем з порушенням періодів нарахування. Так зокрема, у визначеному періоді позивачем невірно зазначено кількість днів прострочення. Відтак, суд, здійснивши перерахунок нарахувань, інфляційні втрати складають 12 033,54 грн (при заявленому 12 500,00 грн), а отже обґрунтованою судом визнається саме ця сума.
Разом з тим, статтею 233 ГК України передбачено, що у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.
Відповідно до ч. 3 ст. 551 ЦК України, розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
При застосуванні ч. 3 ст. 551 ЦК України та ст. 233 ГК України слід мати на увазі, що поняття "значно" та "надмірно" є оціночними і мають конкретизуватися судом у кожному конкретному випадку. При цьому слід враховувати, що правила ч. 3 ст. 551 ЦК України та ст. 233 ГК України направлені на запобігання збагаченню кредитора за рахунок боржника, недопущення заінтересованості кредитора у порушенні зобов'язання боржником.
З аналізу зазначених норм вбачається, що зменшення розміру заявленої до стягнення пені є правом суду, а за відсутності переліку таких виняткових обставин, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення пені. Отже, вирішення питання про зменшення неустойки та розмір, до якого вона підлягає зменшенню, закон відносить на розсуд суду.
Вирішуючи, в тому числі й з власної ініціативи, питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання (пункт 3 статті 83 ГПК), господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо. У зазначеній нормі ГПК йдеться про можливість зменшення розміру саме неустойки (штрафу, пені), а тому вона не може застосовуватися у вирішенні спорів, пов'язаних з відшкодуванням сум збитків та шкоди (стаття 22, глава 82 Цивільного кодексу України). Крім того, ця процесуальна норма може застосовуватись виключно у взаємозв'язку (сукупності) з нормою права матеріального, яка передбачає можливість зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), а саме частиною третьою статті 551 Цивільного кодексу України і статтею 233 Господарського кодексу України. Якщо відповідні санкції застосовуються не у зв'язку з порушенням зобов'язання, а з інших передбачених законом підстав (наприклад, за порушення вимог конкурентного законодавства), їх розмір не може бути зменшено судом.
Відповідно до висловленої Великою Палатою Верховного Суду викладеної у постанові від 18.03.2020 року у справі № 902/417/18 правової позиції:
"Загальною ознакою цивільно-правової відповідальності є її компенсаторний характер. Заходи цивільно-правової відповідальності спрямовані не на покарання боржника, а на відновлення майнової сфери потерпілого від правопорушення. Одним з принципів цивільного права є компенсація майнових втрат особи, що заподіяні правопорушенням, вчиненим іншою особою. Цій меті, насамперед, слугує стягнення збитків. Розмір збитків в момент правопорушення, зазвичай, ще не є відомим, а дійсний розмір збитків у більшості випадків довести або складно, або неможливо взагалі.
З метою захисту інтересів постраждалої сторони законодавець може встановлювати правила, спрямовані на те, щоб така сторона не була позбавлена компенсації своїх майнових втрат. Такі правила мають на меті компенсацію постраждалій стороні за рахунок правопорушника у певному заздалегідь визначеному розмірі (встановленому законом або договором) майнових втрат у спрощеному порівняно зі стягненням збитків порядку, і ця спрощеність полягає в тому, що кредитор (постраждала сторона) не повинен доводити розмір його втрат, на відміну від доведення розміру збитків.
Наприклад, такими правилами є правила про неустойку, передбачені статтями 549-552 ЦК України. Для того щоб неустойка не набула ознак каральної санкції, діє правило частини третьої статті 551 ЦК України про те, що суд вправі зменшити розмір неустойки, якщо він є завеликим порівняно зі збитками, які розумно можна було б передбачити. Якщо неустойка стягується понад збитки (частина перша статті 624 ЦК України), то вона також не є каральною санкцією, а має саме компенсаційний характер."
Відповідно до правової позиції, висловленої Верховним судом у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у постанові від 09.03.2023 року у справі № 902/317/22:
"Зі змісту вказаних норм вбачається, що законодавець надав суду можливість зменшувати штрафні санкції, який, у свою чергу, має керуватися при вирішенні такого питання не лише принципом свободи договору, який полягає у можливості узгодити сторонами правочину різноманітні штрафні санкції, так і принципом справедливості, добросовісності та розумності. Положення статей 233 ГК України та 551 ЦК України при вирішенні питання про зменшення розміру штрафних санкцій є універсальними у правозастосуванні, що підтверджується сталою практикою Верховного Суду. При цьому слід враховувати, що застосування статті 551 ЦК України та статті 233 ГК України є правом суду та залежить виключно від встановлених судом конкретних обставин кожної справи за наслідками правової оцінки спірних правовідносин та поданих сторонами доказів, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог або заперечень. Так, Верховний Суд у низці постанов зазначав про те, що, вирішуючи питання про зменшення розміру пені та штрафу, які підлягають стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, суд повинен з'ясувати наявність значного перевищення розміру неустойки перед розміром збитків, а також об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов'язань, причини неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення у виконанні зобов'язання, невідповідності розміру пені наслідкам порушення, поведінки винної особи (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідки), майновий стан сторін. При цьому, зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, і за відсутності у законі переліку обставин, які мають істотне значення, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки [аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду, зокрема, від 03.07.2019 у справі №917/791/18, від 22.10.2019 у справі №904/5830/18, від 13.01.2020 у справі №902/855/18, від 29.09.2020 у справі №909/1240/19 (909/1076/19), тощо].
Поряд із засадою цивільного законодавства свобода договору (пункт 3 частини першої статті 3 ЦК України) також містить таку засаду як справедливість, добросовісність та розумність (пункт 6). Принцип справедливості, добросовісності і розумності є проявом категорій справедливості, добросовісності і розумності як суті права загалом. Принцип добросовісності є одним із засобів утримання сторін від зловживання своїми правами. Основне призначення цього принципу вбачається в наданні суддям більше можливостей з'ясовувати в повному обсязі фактичні обставини справи і, насамкінець, встановити об'єктивну істину. Загалом зміст цих принципів (справедливості, добросовісності і розумності) полягає в тому, що тексти законів, правочинів та їх застосування суб'єктами цивільних правовідносин мають бути належними і справедливими та відповідати загальновизнаним нормам обороту та нормам закону (правова позиція, викладена у постанові об'єднаної плати Верховного Суду Касаційного господарського суду від 06.12.2019 у справі №910/353/19)."
Верховний Суд в постанові від 23.02.2023 року у справі № 905/1677/16 констатував, що застосоване у ст. 551 ЦК України та ст. 233 ГК України словосполучення "суд має право" та "може бути зменшений за рішенням суду" свідчить про те, що саме суди першої та апеляційної інстанцій користуються певною можливістю розсуду щодо зменшення розміру штрафних санкцій (неустойки), оцінюючи розмір збитків та інші обставини, які мають істотне значення. Закон не містить вичерпного переліку обставин, які можуть бути враховані судом при зменшенні розміру неустойки, тому боржник і кредитор мають право посилатися й на інші обставини, які мають довести, а суд оцінити при ухваленні рішення.
Таким чином, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення пені.
В клопотанні про зменшення штрафних санкцій відповідач зазначає, що сума нарахованої позивачем неустойки складає близько 17 %, а з урахуванням заявлених до стягнення інфляційних та 3 % річних, складає майже 20 % від суми боргу, що може свідчити про бажання останнього збагатитись за рахунок боржника, тобто в даному випадку позбавлена ознак компенсаторного характеру, що має бути притаманне для такого виду цивільно-правової відповідальності.
Розглядаючи можливість зменшення розміру пені суд виходить з того, що даний випадок є винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, а саме: поведінку боржника та поведінку кредитора; часткове виконання зобов'язання, а також відсутність негативних наслідків порушення зобов'язання. При цьому судом враховано, що права позивача щодо відшкодування матеріальних втрат (збитків) від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами (вимоги про стягнення інфляційних втрат та 3 % річних), в повній мірі захищені судом.
З огляду на зазначене, оцінивши належність, допустимість, достовірність поданих доказів окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, приймаючи до уваги часткове виконання взятих відповідачем за Договором зобов'язань (в тому числі добровільна сплата частини боргу до прийняття рішення у справі) та виключність обставин даної справи, суд вважає за можливе скористатись правом, наданим ст. 551 ЦК України та ст. 233 ГК України, зменшивши розмір пені, яка підлягає стягненню з відповідача на 50 % , а саме до 201 029,86 грн (при заявлених 402 059,72 грн).
Розподіл судових витрат.
Згідно з ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
У резолютивній частині судового рішення зазначається про часткове задоволення позову і розмір суми неустойки, що підлягає стягненню. Судовий збір у разі зменшення судом розміру неустойки покладається на відповідача повністю, без урахування зменшення неустойки.
З огляду на зазначене, враховуючи, що позов задоволено частково, а розмір пені зменшено за рішенням суду, судові витрати у справі по сплаті судового збору у розмірі 43 045,81 грн покладаються на відповідача, а решта - на позивача у справі.
Щодо відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, суд зазначає наступне.
За змістом статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", договір про надання правничої допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правничої допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правничої допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Згідно зі статтею 15 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов'язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.
Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (стаття 16 ГПК України).
Основними засадами (принципами) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3 статті 2 ГПК України).
Статтею 19 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" визначено, що видами адвокатської діяльності є: надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; захист прав, свобод і законних інтересів підозрюваного, обвинуваченого, підсудного, засудженого, виправданого, особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру або вирішується питання про їх застосування у кримінальному провадженні, особи, стосовно якої розглядається питання про видачу іноземній державі (екстрадицію), а також особи, яка притягається до адміністративної відповідальності під час розгляду справи про адміністративне правопорушення; надання правничої допомоги свідку у кримінальному провадженні; представництво інтересів потерпілого під час розгляду справи про адміністративне правопорушення, прав і обов'язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб, держави, органів державної влади, органів місцевого самоврядування в іноземних, міжнародних судових органах, якщо інше не встановлено законодавством іноземних держав, статутними документами міжнародних судових органів та інших міжнародних організацій або міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України; надання правничої допомоги під час виконання та відбування кримінальних покарань; захист прав, свобод і законних інтересів викривача у зв'язку з повідомленням ним інформації про корупційне або пов'язане з корупцією правопорушення. Адвокат може здійснювати інші види адвокатської діяльності, не заборонені законом.
Відповідно ч. 1, п. 1 ч. 3 ст. 123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи (ч. 1 ст. 124 ГПК України).
У позовній заяві позивачем - Товариством з обмеженою відповідальністю "КОМПАНІЯ "ТМА" зазначено попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс та очікує понести в зв'язку із розглядом справи - витрати на послуги професійної правничої допомоги в сумі 50 000,00 грн.
На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу представником позивача надано суду копії: Договору № 02/11 від 02.11.2023 року про надання професійної правничої допомоги, укладеного між Адвокатом Ворошик Сергієм Олексійовичем (Адвокат) та ТОВ "КОМПАНІЯ "ТМА" (Клієнт); Акту № 8 приймання - передачі наданих послуг від 04.04.2024 року; платіжної інструкції № 92 від 29.01.2024 року на суму 15 000,00 грн; платіжної інструкції № 156 від 13.02.2024 року на суму 35 000,00 грн; протоколу від 19.01.2024 року узгодження договірної ціни (розміру гонорару); ордеру серії АС № 1079492 від 10.11.2023 року.
Відповідно до п. 1.1. Договору № 02/11 про надання професійної правничої допомоги від 02.11.2023 року, за цим договором адвокат зобов'язується за завданням клієнта надавати клієнту професійну правничу допомогу у господарських справах про стягнення на користь клієнта заборгованості з Приватного підприємства "Агро - Експрес - Сервіс" (код ЄДРПОУ 30132761) за договорами підряду, поставки, виконання робіт, надання послуг (далі - послуги), а клієнт зобов'язується оплатити надання послуг та фактичні витрати адвоката, необхідні для виконання цього договору. Під послугами у цьому договорі розуміється наступне: захист, представництво та надання інших видів правничої допомоги. Адвокат надає правничу допомогу у вигляді: забезпечення захисту прав, свобод і законних інтересів клієнта; представництва інтересів клієнта в будь - яких судах (у т. ч. в будь - яких інстанціях, в будь - яких судочинства), а також в інших державних органах (у т. ч., але не виключно, правоохоронних, контролюючих тощо) та органах місцевого самоврядування, перед фізичними та юридичними особами, в органах державної виконавчої служби та перед приватними виконавцями; правового аналізу наданих клієнтом документів, надання клієнту правничої інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складання заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення.
Згідно п. 3.1. та п. 3.2. Договору № 02/11 про надання професійної правничої допомоги від 02.11.2023 року, гонорар - форма винагороди адвоката за надання послуг, передбачених цим договором. Форма оплати гонорару за цим договором - фіксована. Розмір гонорару, порядок його обчислення та оплати, опис наданих послуг визначається сторонами у додатках до цього договору, в залежності від конкретних обставин справи. При визначенні розміру гонорару враховується: обсяг і час роботи, що потрібний адвокату для належного виконання доручення; ступінь складності правових питань, що стосуються доручення; необхідність виїзду адвоката у відрядження; важливість доручення з точки зору інтересів клієнта; особливі або додаткові вимоги клієнта стосовно строків виконання доручення; характер і тривалість професійних відносин адвоката з клієнтом; кваліфікація, професійний досвід, науково - теоретична підготовка та репутація адвоката. За надання додаткових послуг не передбачених п. 1.1. цього договору клієнт зобов'язується оплатити їх вартість згідно виставлених адвокатом рахунків протягом 3-х банківських днів з моменту отримання рахунку, шляхом перерахування на рахунок адвоката. Будь - які суми сплачені клієнтом у відповідності до цього пункту договору клієнту не повертаються.
Пунктами 4.1. та 4.2. Договору № 02/11 про надання професійної правничої допомоги від 02.11.2023 року сторони передбачили, що факт надання передбачених цим договором послуг підтверджується Актом приймання - передачі наданих послуг (далі - Акт). Адвокат зобов'язаний після фактичного надання послуг підготувати і надати (відправити) клієнту два примірники акта. При цьому сторони домовились, що акт може складатися за будь - який період часу та включати в себе всі послуги, які були надані адвокатом клієнту протягом відповідного періоду часу.
Цей договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами та скріплення їх печатками та діє до 31.12.2024 включно, а в частині оплати клієнтом адвокату гонорару та здійснення клієнтом передбачених цим договором компенсацій (відшкодувань) витрат адвоката, пов'язаних з надання послуг, - до повного виконання таких зобов'язань (п. 9.1. Договору № 02/11 про надання професійної правничої допомоги від 02.11.2023 року).
Відповідно до п. 1. та п. 2 Протоколу від 19.01.2024 року узгодження договірної ціни (розміру гонорару) (додаток 4 до договору про надання професійної правничої допомоги № 02/11 від 02.11.2023 року), за дорученням клієнта адвокат надає клієнтові професійну правничу допомогу у господарській справі про стягнення на користь клієнта заборгованості з Приватного підприємства "Агро - Експрес - Сервіс" (код ЄДРПОУ 30132761) за договорами підряду № 41 від 28.03.2023 р. За погодженням сторін, фіксований розмір гонорару та обсяг наданих адвокатом послуг за цим додатком 4 до договору становить: Перелік дій, вчинених адвокатом для надання професійної правничої допомоги (детальний опис наданих послуг): вивчення та попередній аналіз наданих клієнтом копій документів на предмет їх відповідності до вимог чинного законодавства (наявність необхідних реквізитів, підписів та ін..); складанні договору про надання правничої допомоги; збір та опрацювання додаткових наявних у клієнта документів, які стосуються та можуть бути використані в якості доказів при підготовці позовної заяви до суду; моніторинг діючого законодавства України; пошук та вивчення судової практики для формування правової позиції у даній справі; складання тексту позовної заяви, здійснення розрахунків пені, 3% річних та інфляційних втрат; визначення та опрацювання додатків до позовної заяви, їх посвідчення; підготовка екземплярів позовної заяви з додатками для учасників справи; надання клієнту реквізитів для сплати судового збору шляхом надіслання їх на електронну пошту з попереднім заповненням з використанням даних, розміщених на офіційному сайті Господарського суду Рівненської області; представництво клієнта у Господарському суді Рівненської області: участь у судових засіданнях, в тому числі в режимі відеоконференцій; ознайомлення з матеріалами справи, наданих відповідачем, підготовка заяв, скарг, клопотань, письмових пояснень, відповіді на відзив на позовну заяву, інших документів, пов'язаних з розглядом справи в суді; оформлення та подання всіх необхідних документів як в паперовому вигляді, так і за допомогою ЄСІТС "Електронний суд"; відстеження руху справи у відповідних реєстрах; підготовка, надання клієнту правової інформації та усних консультацій з питань стягнення заборгованості за договором підряду; складання адвокатом протоколу узгодження договірної ціни (детального опису робіт, виконаних адвокатом, акту приймання - передачі наданих послуг). Вартість послуг без ПДВ - 50 000,00 грн.
Сторони погодили, що розмір гонорару за цим додатком 4 в розмірі 50 000,00 грн без ПДВ сплачується клієнтом протягом 3 банківських днів з моменту підписання сторонами цього додатку 4 на розрахунковий рахунок адвоката, в казаний у цьому додатку 4. Керуючись п. 3.3. Договору, сторони погодили, що розмір додаткового гонорару адвоката за прийняття для клієнта позитивного рішення становить 5 % від задоволеної судом суми стягнення та сплачується клієнтом на розрахунковий рахунок адвоката, вказаний у цьому додатку 4, протягом 3 банківських днів з моменту зарахування на розрахунковий рахунок клієнта коштів, стягнутих за рішенням суду. Після фактичного надання адвокатом послуг, між сторонами буде складено акт приймання - передачі наданих послуг у строки та в порядку, визначеному договором (п. 3 - п. 5. Протоколу від 19.01.2024 року узгодження договірної ціни (розміру гонорару).
Згідно п. 1. - п. 3. Акту № 8 приймання - передачі наданих послуг від 04.04.2024 року, за дорученням клієнта адвокат надав клієнтові професійну правничу допомогу у господарській справі про стягнення на користь клієнта заборгованості з Приватного підприємства "Агро - Експрес - Сервіс" (код ЄДРПОУ 30132761) за договорами підряду № 41 від 28.03.2023 р. Клієнт визнає та приймає, що адвокатом надано наступні послуги: вивчення та попередній аналіз наданих клієнтом копій документів на предмет їх відповідності до вимог чинного законодавства (наявність необхідних реквізитів, підписів та ін..); складанні договору про надання правничої допомоги; збір та опрацювання додаткових наявних у клієнта документів, які стосуються та можуть бути використані в якості доказів при підготовці позовної заяви до суду; моніторинг діючого законодавства України; пошук та вивчення судової практики для формування правової позиції у даній справі; складання тексту позовної заяви, здійснення розрахунків пені, 3% річних та інфляційних втрат; визначення та опрацювання додатків до позовної заяви, їх посвідчення; підготовка екземплярів позовної заяви з додатками для учасників справи; надання клієнту реквізитів для сплати судового збору шляхом надіслання їх на електронну пошту з попереднім заповненням з використанням даних, розміщених на офіційному сайті Господарського суду Рівненської області; представництво клієнта у Господарському суді Рівненської області: участь у судових засіданнях, в тому числі в режимі відеоконференцій; ознайомлення з матеріалами справи, наданих відповідачем, підготовка заяв, скарг, клопотань, письмових пояснень, відповіді на відзив на позовну заяву, інших документів, пов'язаних з розглядом справи в суді; оформлення та подання всіх необхідних документів як в паперовому вигляді, так і за допомогою ЄСІТС "Електронний суд"; відстеження руху справи у відповідних реєстрах; підготовка, надання клієнту правової інформації та усних консультацій з питань стягнення заборгованості за договором підряду; складання адвокатом протоколу узгодження договірної ціни (детального опису робіт, виконаних адвокатом, акту приймання - передачі наданих послуг). Вартість послуг без ПДВ - 50 000,00 грн. У клієнта немає претензій з приводу повноти, якості та своєчасності наданих адвокатом послуг.
Відповідно до платіжної інструкції № 92 від 29.01.2024 року ТОВ "КОМПАНІЯ "ТМА" перераховано ОСОБА_1 15 000,00 грн, призначення платежу - адвокатські послуги згідно додатка № 4 до договору № 02/11 від 02.11.23 без ПДВ.
Відповідно до платіжної інструкції № 156 від 13.02.2024 року ТОВ "КОМПАНІЯ "ТМА" перераховано Ворошик С.О. 35 000,00 грн, призначення платежу - адвокатські послуги згідно додатка № 4 до договору № 02/11 від 02.11.23 без ПДВ.
Згідно з частинами 1 - 3 статті 126 ГПК України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 4 - ч. 6 ст. 126 ГПК України).
Згідно ст. 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правничої допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правничої допомоги, можуть бути: договір про надання правничої допомоги; довіреність; ордер; доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правничої допомоги. Ордер - письмовий документ, що у випадках, встановлених цим Законом та іншими законами України, посвідчує повноваження адвоката на надання правничої допомоги. Ордер видається адвокатом, адвокатським бюро або адвокатським об'єднанням та повинен містити підпис адвоката. Рада адвокатів України затверджує типову форму ордера. Повноваження адвоката як захисника або представника в господарському, цивільному, адміністративному судочинстві, кримінальному провадженні, розгляді справ про адміністративні правопорушення, а також як уповноваженого за дорученням у конституційному судочинстві підтверджуються в порядку, встановленому законом. Адвокат зобов'язаний діяти в межах повноважень, наданих йому клієнтом, у тому числі з урахуванням обмежень щодо вчинення окремих процесуальних дій.
Відповідно до ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правничої допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правничої допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Водночас, розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань, з урахуванням складності справи, кваліфікації, досвіду і завантаженості адвоката та інших обставин. Погоджений адвокатом з клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розмір гонорару може бути змінений лише за взаємною домовленістю. У разі виникнення особливих по складності доручень клієнта або у випадку збільшення затрат часу й обсягу роботи адвоката на фактичне виконання доручення (підготовку до виконання) розмір гонорару може бути збільшено за взаємною домовленістю.
Відповідно до частини 5 статті 129 ГПК України, під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Також, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява № 19336/04).
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Отже, діяльність адвоката є оплачуваною працею і така оплата у вигляді гонорару здійснюється на підставі укладеного між адвокатом та його клієнтом договору про надання правової допомоги.
У рішенні (щодо справедливої сатисфакції) від 19 жовтня 2000 року у справі "Іатрідіс проти Греції" (Iatridis v. Greece, заява 31107/96) ЄСПЛ вирішував питання обов'язковості для цього суду угоди, укладеної заявником зі своїм адвокатом стосовно плати за надані послуги, що співставна з "гонораром успіху". ЄСПЛ указав, що йдеться про договір, відповідно до якого клієнт погоджується сплатити адвокату як гонорар відповідний відсоток суми, якщо така буде присуджена клієнту судом. Такі угоди, якщо вони є юридично дійсними, можуть підтверджувати, що у заявника дійсно виник обов'язок заплатити відповідну суму гонорару своєму адвокатові. Однак, угоди такого роду, зважаючи на зобов'язання, що виникли лише між адвокатом і клієнтом, не можуть зобов'язувати суд, який має оцінювати судові та інші витрати не лише через те, що вони дійсно понесені, але й ураховуючи також те, чи були вони розумними.
Отже, суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою та необхідною.
Одним із принципів господарського судочинства, який передбачено положеннями статті 129 ГПК України, є відшкодування судових витрат стороні, на користь якої ухвалене судове рішення. Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.
Водночас необхідно зазначити, відповідно до частини 4 статті 236 ГПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, які викладені у постановах Верховного Суду.
У постанові від 03.10.2019 року у справі № 922/445/19 об'єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду сформулювала такі висновки щодо застосування норм права при вирішенні питання про розподіл судових витрат на правову допомогу:
1) за змістом пункту 1 частини 2 статті 126, частини 8 статті 129 ГПК України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою. Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (п. 1 ч. 2 ст. 126 цього Кодексу);
2) зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи;
3) загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині 4 статті 129 ГПК України. Разом із тим, у частині 5 наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення. За таких умов, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат;
4) під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу. У такому випадку суд, керуючись частинами 5-7, 9 статті 129 зазначеного Кодексу, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому, в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв'язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.
У частині 5 статті 129 ГПК України визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.
Таким чином, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. Розмір таких витрат також повинен бути обґрунтованим. У зв'язку з наведеним суд, з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову та предмету спору, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.
Такі самі критерії, як зазначено вище, застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.
Визначивши розмір судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами, суд здійснює розподіл таких витрат.
Вирішуючи вказане питання, суд також керується тим, що судовий розсуд - це право суду, яке передбачене та реалізується на підставі чинного законодавства, що надає йому можливість під час прийняття судового рішення (вчинення процесуальної дії) обрати з декількох варіантів рішення, встановлених законом, чи визначених на його основі судом (повністю або частково за змістом та/чи обсягом), такий, що є найбільш оптимальним в правових і фактичних умовах розгляду та вирішення справи, з метою забезпечення верховенства права, справедливості та ефективного поновлення порушених прав та інтересів учасників судового процесу.
З огляду на зазначене, враховуючи час потрачений адвокатом на представництво інтересів позивача, форма участі у судових засіданнях, а також зважаючи, що судом позов задоволено частково, суд з урахуванням критеріїв співмірності розміру заявлених витрат на правничу допомогу та їх пропорційності з предметом спору, дійшов висновку про часткове задоволення клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "КОМПАНІЯ "ТМА" про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу з відповідача в сумі 20 000,00 грн. Решта заявлених судових витрат на професійну правничу допомогу судом покладається на позивача у справі.
Керуючись ст. ст. 129, 236 - 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Приватного підприємства "Агро - Експрес - Сервіс" (35112, Рівненська обл., Дубенський р-н, с. Ярославичі, вул. Шкільна, 50, код ЄДРПОУ 30132761) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "КОМПАНІЯ "ТМА" (01042, м. Київ, вул. Маккейна Джона, 39, код ЄДРПОУ 44521594) 2 400 000,00 грн (два мільйони чотириста тисяч гривень 00 копійок) заборгованості, 201 029,86 грн (двісті одну тисячу двадцять дев'ять гривень 86 копійок) пені, 55 627,48 грн (п'ятдесят п'ять тисяч шістсот двадцять сім гривень 48 копійок) 3 % річних, 12 033,54 грн (дванадцять тисяч тридцять три гривні 54 копійки) інфляційних втрат, 20 000,00 грн (двадцять тисяч гривень 00 копійок) витрат на професійну правничу допомогу та 43 045,81 грн (сорок три тисячі сорок п'ять гривень 81 копійку) витрат по сплаті судового збору.
3. В решті позову відмовити.
4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Позивач (стягувач): Товариство з обмеженою відповідальністю "КОМПАНІЯ "ТМА" (01042, м. Київ, вул. Маккейна Джона, 39, код ЄДРПОУ 44521594).
Відповідач (боржник): Приватне підприємство "Агро - Експрес - Сервіс" (35112, Рівненська обл., Дубенський р-н, с. Ярославичі, вул. Шкільна, 50, код ЄДРПОУ 30132761).
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено до Північно - західного апеляційного господарського суду в порядку та строки, встановлені статтями 256 - 257 Господарського процесуального кодексу України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено та підписано 29 квітня 2024 року.
Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається: http://rv.arbitr.gov.ua.
Суддя Р.В. Романюк