"24" квітня 2024 р. Справа № 363/1006/24
24 квітня 2024 року м. Вишгород
Вишгородський районний суд Київської області у складі:
головуючого судді - Шубочкіної Т.В.,
за участю секретаря судового засідання - Воронюк А.І.,
представника позивача - ОСОБА_1 ,
представника відповідача - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про поділ спільного майна подружжя,-
В провадженні Вишгородського районного суду Київської області знаходиться цивільна справа за ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про поділ спільного майна подружжя.
18 квітня 2024 року представник позивача та представник відповідача подали до суду мирову угоду, просили суд затвердити мирову угоду та закрити провадження по справі. В тексті мирової угоди також викладені домовленості щодо прав і обов'язків сторін, які виходять за рамки пред'явленого позову.
Дослідивши матеріали справи, вивчивши мирову угоду, вислухавши представника позивача, представника відповідача суд приходить до висновку про відмову у затвердженні мирової угоди за наступних підстав.
Відповідно до ст. 207 ЦПК України мирова угода укладається сторонами з метою врегулювання спору на підставі взаємних поступок і має стосуватися лише прав та обов'язків сторін. У мировій угоді сторони можуть вийти за межі предмета спору за умови, що мирова угода не порушує прав чи охоронюваних законом інтересів третіх осіб.
Сторони можуть укласти мирову угоду і повідомити про це суд, зробивши спільну письмову заяву, на будь-якій стадії судового процесу.
До ухвалення судового рішення у зв'язку з укладенням сторонами мирової угоди суд роз'яснює сторонам наслідки такого рішення, перевіряє, чи не обмежені представники сторін вчинити відповідні дії.
Укладена сторонами мирова угода затверджується ухвалою суду, в резолютивній частині якої зазначаються умови угоди. Затверджуючи мирову угоду, суд цією ж ухвалою одночасно закриває провадження у справі.
Мирова угода не може вирішувати питання про права і обов'язки сторін, які можуть виникнути у майбутньому, а також стосуватися прав і обов'язків інших юридичних чи фізичних осіб, які не беруть участі у справі або, хоча й беруть таку участь, але не є учасниками мирової угоди. Укладення мирової угоди неможливе і в тих випадках, коли ті чи інші відносини однозначно врегульовані законом і не можуть змінюватись волевиявленням сторін.
Суд постановляє ухвалу про відмову у затвердженні мирової угоди і продовжує судовий розгляд, якщо:
1) умови мирової угоди суперечать закону чи порушують права чи охоронювані законом інтереси інших осіб, є невиконуваними; або
2) одну із сторін мирової угоди представляє її законний представник, дії якого суперечать інтересам особи, яку він представляє.
Відповідно до частин першої, другої статті 208 ЦПК України виконання мирової угоди здійснюється особами, які її уклали, в порядку і в строки, передбачені цією угодою.
Ухвала про затвердження мирової угоди є виконавчим документом та має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим Законом України «Про виконавче провадження».
Суд, надавши правову оцінку умовам мирової угоди, прийшов до наступного.
За умовами пункту 8 наданої сторонами мирової угоди сторони вирішують питання визнання за ОСОБА_4 право особистої приватної власності на грошові кошти у розмірі 27000 доларів США, що отримані з продажу автомобіля марки VOLVO XC 60, 2017 року випуску, номер кузова VIN НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 . Даний автомобіль заявлений в позові як спільне майно подружжя і визнання права власності за наслідками розгляду справи підлягало за ОСОБА_5 . Суд звертає увагу на те, що в судовому засіданні не було представлено жодного підтверджуючого документу купівлі-продажу даного автомобіля та отримання коштів за цією угодою саме відповідачем, лише усні підтвердження представників.
Крім того, пунктом 13 мирової угоди передбачено, що виключно ОСОБА_4 належатиме право особистої приватної власності на земельну ділянку площею 0,0903га , яка знаходиться за адресою: Київська область, Вишгородський район, с/рада Хотянівська (порядковий №37 відповідно схеми) за Попереднім договором від 26.03.2021 року, укладеного між ОСОБА_6 та відповідачем. Позивачка не матиме в майбутньому майнових претензій до відповідача щодо коштів, сплачених за Попереднім договором, земельної ділянки, яка є предметом Попереднього договору, земельної ділянки, яка буде сформована чи виділена в натурі із земельної ділянки, що є предметом Попереднього договору. До суду надана копія Попереднього договору, укладений між ОСОБА_6 та ОСОБА_4 26.03.2021 року. Предметом договору є земельна ділянка площею 0,0903га, яка знаходиться за адресою: Київська область, Вишгородський район, с/рада Хотянівська, порядковий №37 згідно схеми. Договір укладений з метою у майбутньому укласти і належним чином оформити Договір купівлі-продажу нерухомого майна, а саме зазначеної земельної ділянки. Сторони домовилися укласти договір у нотаріуса о 18.00 годині 10.04.2022 року, або в інший час, узгоджений сторонами додатково.
Згідно з положеннями Цивільного кодексу України, зобов'язання, встановлене попереднім договором, припиняється, якщо основний договір не укладений в термін, встановлений попереднім договором. До суду не представлено додаткового узгодження між сторонами щодо іншого часу укладання договору купівлі-продажу земельної ділянки.
Так як земельна ділянка належить іншій особі, суд вважає, що в цьому випадку вирішення питання щодо прав ОСОБА_4 відносно земельної ділянки в майбутньому є юридично необґрунтованим.
Таким чином, суд вважає, що положення мирової угоди суперечать вимогам чинного законодавства та дійшов висновку, що заява про затвердження мирової угоди не підлягає задоволенню, оскільки умови мирової угоди, яка укладена між сторонами, виходять за межі заявлених вимог, зачіпає права третіх осіб, що є недопустимим та суперечить положенням цивільного процесуального законодавства,
Згідно із пунктом 1 частини п'ятої статті 207 ЦПК України, суд постановляє ухвалу про відмову у затвердженні мирової угоди і продовжує судовий розгляд, якщо умови мирової угоди суперечать закону.
Оскільки, надана сторонами мирова угода суперечить закону, суд приходить до висновку про необхідність відмовити в затвердженні мирової угоди і продовження судового розгляду.
Керуючись ст.ст. 207, 260, 261, 353 ЦПК України, суд -,-
У задоволенні спільної заяви ОСОБА_3 та ОСОБА_7 про затвердження мирової угоди відмовити та продовжити підготовче судове засідання.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали складено 29.04.2024 року.
Суддя Т. В. Шубочкіна