Справа № 359/4263/24
Провадження № 1-кс/359/839/2024
30 квітня 2024 року м. Бориспіль
Слідчий суддя Бориспільського міськрайонного суду Київської області ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду без технічної фіксації клопотання старшого слідчого СВ Бориспільського РУП ГУНП в Київській області капітана поліції ОСОБА_3 в кримінальному провадженні № 12024111100000904 від 24.04.2024 року за ознаками кримінального правопорушення (злочину) передбаченого ч.1 ст.286 КК України, про арешт автомобіля ВАЗ 21063,
Старший слідчий СВ Бориспільського РУП ГУНП в Київській області капітан поліції ОСОБА_3 за погодженням прокурора Бориспільської окружної прокуратури ОСОБА_4 , звернулася до суду з клопотанням про арешт майна.
Своє клопотання обґрунтовує тим що, слідчим відділом Бориспільського РУП ГУНП в Київській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024111100000904 від 24.04.2024 року, за ознаками кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України.
24.04.2024 близько 07:15 годин, водій ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , керуючи автомобілем ВАЗ 21063, реєстраційний номер НОМЕР_1 , рухався в АДРЕСА_1 , в напрямку виїзду з міста, в цей час з права на ліво по ходу руху автомобіля раптово вибігла на проїжджу частину, поза межами пішохідного переходу ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в результаті чого водій автомобіля ОСОБА_5 здійснив наїзд на пішохода, який перетинав дорогу в невстановленому місці. Внаслідок ДТП ОСОБА_6 , доставлено до Переяславської БЛІЛ, попередній діагноз: 3ЧМТ, закритий перелом верхньої третини лівого стегна, забійна рана лобної ділянки голови, забійна рана лівої гомілки.
Під час огляду місця ДТП від 24.04.2024 року, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , було виявлено та вилучено, автомобіль марки ВАЗ 21063, реєстраційний номер НОМЕР_1 та направлений на спецмайданчик для зберігання за адресою: АДРЕСА_2 .
Установлено, що вилучений автомобіль ВАЗ 21063, реєстраційний номер НОМЕР_1 , 1986 року випуску, згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 від 28.03.2024 належить ОСОБА_7 , АДРЕСА_3 .
24.04.2024 постановою старшого слідчого СВ Бориспільського РУП ГУНП в Київській області ОСОБА_3 тимчасово вилучене майно, а саме: автомобіль ВАЗ 21063, реєстраційний номер НОМЕР_1 , визнано речовим доказом у даному кримінальному провадженні.
Згідно ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення.
Відповідно до ч. 1 ст. 167 КПК України, тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебувають речі, документи, грошові кошти, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення.
Згідно з ч. 2 ст. 168 КПК України, тимчасове вилучення майна може здійснюватися під час обшуку та огляду.
Відповідно до положень ст. 237 КПК України, при проведенні огляду дозволяється вилучення тих речей і документів, які мають значення для кримінального провадження, та речей, вилучених із обігу. Вилучені речі та документи, що не відносяться до предметів, які вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном.
Згідно ч. 3 ст. 170 КПК України підставою арешту майна є наявність ухвали слідчого судді чи суду за наявності сукупності підстав чи розумних підозр вважати, що майно є предметом, доказом злочину, засобом чи знаряддям його вчинення, набуте злочинним шляхом, є доходом від вчиненого злочину або отримане за рахунок доходів від вчиненого злочину.
Згідно з п. п. 1, 3 ч. 2 ст. 167 КПК України тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди є предметом кримінального правопорушення.
Зазначений автомобіль марки ВАЗ 21063, реєстраційний номер НОМЕР_1 , мають значення для встановлення обставин вчинення кримінального правопорушення.
Згідно ч. 2 ст. 167 КПК України тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони:
1) підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди;
2) призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення;
3) є предметом кримінального правопорушення
4) одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від них.
Транспортні засоби, вилучені 24.04.2024, повністю відповідають вимогам ст. 98 КПК України та обґрунтовано визнаний речовим доказом у кримінальному провадженні, про що винесена відповідна постанова.
Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт може бути накладено з метою забезпечення збереження речових доказів, оскільки існують підстави ризику, що вилучене майно, а саме: автомобіль ВАЗ 21063, реєстраційний номер НОМЕР_1 , може бути, зіпсований, знищений, перетворений, втрачений особою яка ним володіє, та вказаний предмет має доказове значення у вказаному кримінальному провадженні.
Накладення арешту на вилучені речі є необхідним для забезпечення та збереження у якості речових доказів та запобіганню можливості їх приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження та для подальшого проведення відповідних експертиз, які мають істотне значення для досудового розслідування.
Відповідно до вимог ч. 5 ст. 171 КПК України, слідчий за погодженням з прокурором, не пізніше наступного робочого дня після вилучення транспортного засобу зобов'язаний звернутись до слідчого судді з клопотанням про арешт зазначеного майна.
У даному випадку підставою для накладення арешту на майно, яке вилучено є ч. 2 ст. 170 КПК України, тобто з метою збереження речових доказів.
Завданням арешту майна в даному випадку, у відповідності до ч. 1 ст. 170 КПК України, є запобігання можливості його відчувати, розпоряджатися та користуватися цим майном до скасування арешту, для збереження речових доказів та проведення судових експертиз.
Так, на тимчасово вилучене майно, яке вилучено 12.10.2023, необхідно накласти арешт, тобто тимчасово позбавити можливості володіти, розпоряджатися та користуватися цим майном до скасування арешту, у зв'язку з тим, що існує реальна загроза знищення вказаного майна.
Таким чином, у відповідності до вимог ст. 170 КПК України, у кримінальному провадженні встановлено необхідність накладення на речовий доказ у кримінального провадженні, який вилучено 24.04.2024 під час проведення огляду місця дорожньо-транспортної пригоди, який проводився за адресою: за адресою: АДРЕСА_1 , у зв'язку з необхідністю забезпечення та збереження у якості речових доказів та запобіганню можливості їх приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження та подальшого проведення судових експертиз.
В судове засідання старший слідчий СВ Бориспільського РУП ГУНП в Київській області капітан поліції ОСОБА_3 не з'явився, про дату час та місце розгляду клопотання повідомлявся належним чином. До клопотання долучила заяву, в якій просив розглянути клопотання без його участі та задовольнити. Його неявка, згідно ч.1 ст.172 КПК України, не перешкоджає розгляду клопотання.
Власник майна не з'явився, про дату час та місце розгляду клопотання повідомлявся належним чином..
Відповідно ст.107 КПК України фіксація за допомогою технічних засобів не проводилася.
Розглянувши клопотання про арешт майна, слідчий суддя дійшов до такого висновку.
Відповідно до ст. 131 КПК України арешт майна є одним із заходів забезпечення кримінального провадження. Статтею 132 КПК України встановлені загальні правила застосування заходів забезпечення кримінального провадження. Вони не допускаються, якщо слідчий, прокурор не доведе, що: 1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; 2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора; 3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.
Відповідно до ч. 2 ст. 171 КПК України у клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено: 1) підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна; 2) перелік і види майна, що належить арештувати; 3) документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном; 4) розмір шкоди, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, у разі подання клопотання відповідно до частини шостої статті 170 цього Кодексу. До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання.
Із змісту клопотання та долучених до нього матеріалів вбачається, що органом досудового розслідування здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12024111100000904 від 24.04.2024 року, за ознаками кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України.
Так, під час огляду місця події 24.04.2024 року, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , було виявлено та вилучено, автомобіль марки ВАЗ 21063, реєстраційний номер НОМЕР_1 та направлений на спецмайданчик для зберігання за адресою: АДРЕСА_2 .
Так, досудовий орган стверджує, що проведеним досудовим розслідуванням встановлено, що до вчинення вказаного злочину причетний ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у якого вилучено вказаний автомобіль.
Вилучена автомобіль визнано речовим доказом у кримінальному провадженні.
З метою всебічного, повного і неупередженого розслідування, встановлення всіх обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню, проведенню ряду експертиз, виникла необхідність у накладенні арешту на майно, що є речовим доказом у вказаному кримінальному провадженні, яке було вилучено в ході затримання підозрюваного.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Клопотання органу досудового розслідування обґрунтовано необхідністю забезпечення збереження вказаних речових доказів, згідно з п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України.
Частина 3 статті 170 КПК України передбачає, що у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, у тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Таким чином, вилучений автомобіль, на думку суду, відповідає критеріям зазначеним у статті 98 цього Кодексу, оскільки зберігає на собі ознаки злочину, та містятить інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального правопорушення, тобто має суттєве значення для проведення досудового розслідування, та є речовим доказом, на який слід накласти арешт.
Враховуючи вищезазначене, слідчий суддя вважає, що клопотання про арешт майна підлягає задоволенню.
Керуючись: ст. 170-173, 376 КПК України, слідчий суддя
постановив:
Клопотання задовольнити.
Накласти арешт на транспортний засіб, а саме: автомобіль марки ВАЗ 21063, реєстраційний номер НОМЕР_1 , який було вилучено 24.04.2024 під час проведення огляду місця дорожньо-транспортної пригоди, за адресою: АДРЕСА_1 .
Обов'язок зберігання майна, на яке накладений арешт, покласти на СВ Бориспільського РУП ГУ НП в Київській області.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя: ОСОБА_1