Справа № 357/4096/24
3/357/2256/24
22.04.2024 року cуддя Білоцерківського міськрайонного суду Київської області Олег Гребінь розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла з Білоцерківського районного управління поліції ГУ НП в Київській області, стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, паспорт громадянина України НОМЕР_1 , РНКОПП відсутній в матеріалах справи, працюючої диспетчером відділу готової продукції в Білоцерківському молочному комбінаті, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 та проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 , за ч.1 ст.184 КУпАП,-
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАВ № 937172 від 21.02.2024 року: 21.02.2024 ОСОБА_1 ухилялась від виконання своїх батьківських обов'язків відносно свого малолітнього сина ОСОБА_2 , який перебуваючи в Білоцерківській гімназії-початковій школі №6 «Перспектива» за адресою: м. Біла Церква, вул. В. Чорновола, 6, систематично порушує дисципліну в школі.
Таким чином ОСОБА_1 вчинила правопорушення, передбачене ч.1 ст.184 КУпАП.
В судовому засіданні ОСОБА_1 пояснила, що систематично проводить зі своїм сином виховні бесіди, проте у дійсно мало місце порушення дисципліни в школі її сином. ОСОБА_1 запевнила суд, що були проведені необхідні виховні розмови з метою недопущення порушення дисципліни в школі її сином.
Заслухавши пояснення ОСОБА_1 та дослідивши докази, що містяться в матеріалах справи, а саме: протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАВ № 937172 від 21.02.2024 року, листа №14 від 21.02.2024, письмові пояснення ОСОБА_2 від 21.02.2024, письмові пояснення ОСОБА_1 від 21.02.2024, суддя дійшов висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.184 КУпАП, виходячи з наступного.
Так, суддя зазначає, що у відповідності до ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.
Відповідно до положень ст.1 КУпАП завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Згідно ч.2 ст.7 КУпАП провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Зі змісту ст. 9 КУпАП слідує, що адміністративним правопорушенням визначається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено відповідальність.
Відповідно до ст. 245 КУпАП серед ряду завдань провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом.
Згідно положень ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
За приписами ст. 252 КУпАП оцінка доказів здійснюється органом (посадовою особою) за своїм внутрішнім переконанням, яке повинно ґрунтуватися на всебічному, повному та об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Вимоги ст. 280 КУпАП визначають, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно ст.12 Закону України «Про охорону дитинства», батьки або особи, які їх замінюють зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці. Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості.
Приписами ст. 150 Сімейного кодексу України встановлено, що:
1. Батьки зобов'язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім'ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини.
2. Батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.
3. Батьки зобов'язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.
Положення статті 55 Закону України «Про освіту» поміж іншого визначають, що батьки здобувачів освіти зобов'язані: виховувати у дітей повагу до гідності, прав, свобод і законних інтересів людини, законів та етичних норм, відповідальне ставлення до власного здоров'я, здоров'я оточуючих і довкілля; сприяти виконанню дитиною освітньої програми та досягненню дитиною передбачених нею результатів навчання; поважати гідність, права, свободи і законні інтереси дитини та інших учасників освітнього процесу; настановленням і особистим прикладом утверджувати повагу до суспільної моралі та суспільних цінностей, зокрема правди, справедливості, патріотизму, гуманізму, толерантності, працелюбства; дотримуватися установчих документів, правил внутрішнього розпорядку закладу освіти, а також умов договору про надання освітніх послуг (за наявності).
Відповідно до ч.1 ст.184 КУпАП ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей - тягне за собою попередження або накладення штрафу від п'ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Суддя встановив, що 21.02.2024 ОСОБА_1 ухилялась від виконання своїх батьківських обов'язків відносно свого малолітнього сина ОСОБА_2 , внаслідок чого останній, перебуваючи в Білоцерківській гімназії-початковій школі №6 «Перспектива» за адресою: м. Біла Церква, вул. В. Чорновола, 6, систематично порушував дисципліну в школі.
Враховуючи вищевикладене та встановлені із наявних у матеріалах справи документів та усних пояснень ОСОБА_1 , які вона надала в судовому засіданні обставини, суддя вважає, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.184 КУпАП.
Відповідно до ст. 23 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Відповідно до вимог ст.33 КУпАП при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Згідно зі ст.22 КУпАП при малозначності вчиненого адміністративного правопорушення орган (посадова особа), уповноважений розглядати справу, може звільнити порушника від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням.
При цьому в кожному конкретному випадку суддя має вирішувати питання про визнання діяння малозначним, виходячи з того, що його наслідки не представляють суспільної небезпеки, не завдали або не здатні завдати значної шкоди суспільним або державним інтересам, правам та свободам інших осіб.
Як вбачається з матеріалів справи, правопорушення, вчинене ОСОБА_1 не спричинило значної шкоди суспільним чи державним інтересам.
Беручи до уваги конкретні обставини справи, за яких вчинено правопорушення, ступінь вини ОСОБА_1 , відсутність негативних наслідків від вчиненого правопорушення, дані про особу порушниці, відсутність даних у матеріалах справи, що вона раніше притягувалась до адміністративної відповідальності, приходжу до переконання за можливе на підставі ст.22 КУпАП звільнити ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності за ч.1 ст.184 КУпАП у зв'язку з малозначністю вчиненого ним адміністративного правопорушення, обмежившись щодо неї усним зауваженням.
Суддя вважає, що застосування щодо ОСОБА_1 саме такого виховного заходу, як усне зауваження, буде достатнім для досягнення визначеної ст.23 КУпАП мети виховного впливу та запобігання вчинення нових правопорушень.
Згідно з ч.2 ст.284 КУпАП при оголошенні усного зауваження виноситься постанова про закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення.
Враховуючи, що провадження у даній справі слід закрити за малозначністю вчиненого правопорушення, судовий збір, передбачений нормою ст.40-1 КУпАП, стягненню не підлягає.
На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 22,33,184, 221, 283, 284 КУпАП, суддя, -
Визнати ОСОБА_1 винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.184 КУпАП та звільнити її від адміністративної відповідальності на підставі ст.22 КУпАП у зв'язку з малозначністю адміністративного правопорушення, обмежившись усним зауваженням.
Провадження у справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за ч.1 ст.184 КУпАП - закрити.
Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником до Київського апеляційного суду через Білоцерківський міськрайонний суд Київської області протягом десяти днів з дня її винесення.
СуддяОлег ГРЕБІНЬ