Справа № 357/2382/24
Провадження № 2-а/357/36/24
30 квітня 2024 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі:
головуючий суддя - Ярмола О. Я. ,
при секретарі - Пустовій Ю. В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Біла Церква, справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту патульної поліції про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,
Позивач звернувся до суду із зазначеними позовними вимогами та просив суд скасувати постанову серії БАВ № 225371 від 27.01.2024 року, якою його було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.126 КУпАП та піддано адміністративному стягненню у виді штрафу у сумі 3400,00 гривень, та закрити провадження у адміністративній справі, вирішити питання судових витрат по справі.
В обґрунтування позову, позивач зазначив, що поліцейським взводу № 1 роти №1 батальйону №2 ППП в м.Біла Церква та Білоцерківського району УПП в Київській області сержантом поліції ОСОБА_2 було прийнято постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення, передбаченого ч.2 ст.126 КУпАП України, якою на позивача накладено штраф в розмірі 3400,00грн., за керування транспортним засобом «Opel Vectra» д.н.з. НОМЕР_1 , не маючи права керування таким транспортним засобом, чим порушено п. 2.1 «а» ПДР України та скоєне адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 126 КУпАП.
Позивач стверджує, що він автомобілем не керував, а тому безпідставно було притягнуто його до адміністративної відповідальності, порушень ПДР він не вчиняв, посилання в оскаржуваній постанові на відеофіксацію службовою боді-камерою «Моторола №477930», чим нібито полійцейський обґрунтовує суть інкримінованого правопорушення, не є доказом, оскільки на відео відсутні докази керування позивачем будь-яким транспортним засобом.
Ухвалою судді від 09.02.2024 року відкрито провадження у зазначеній справі, постановлено проводити розгляд справи за правилами ст.286 КАС з повідомленням учасників справи.
За клопотанням сторони відповідача, ухвалою суду від 12.03.2024 року було витребувано з ГУНП в Київській області копію матеріалів службової перевірки відносно ОСОБА_1
29.03.2024 року на виконання ухвали суду надійшли матеріали службового розслідування за фактом порушення службової дисципліни.
22.02.2024 року відповідач направив суду відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що під час патрулювання екіпажем «Комента-0707» було отримано «порушення ПДР». Прибувши на місце події за адресою: АДРЕСА_1 було встановлено, громадянку ОСОБА_3 , яка повідомила, що помітила ТЗ марки «Opel Vectra» н.щ. НОМЕР_1 , та водія який порушив ПДР, а саме не надав перевагу в русі пішоходам, рухався на спущеному передньому колесі. Водій в грубій формі відреагував на зауваження, розпочався конфлікт з чоловіком заявниці ОСОБА_3 , також заявниці здалося, що водій перебуває в стані алкогольного сп'яніння. Громадянин ОСОБА_1 , зі слів ОСОБА_3 , був водієм вищевказаного транспортного засобу, та спочатку стверджував, що він нікого не збивав та приїхав сюди на машині. Наведені обставини підтверджені відеозаписом. Відеофіксація здійснювалась на Б/К Моторола серійний номер 477930 на якій зафіксовано пояснення свідка (заявниці) ОСОБА_3 .. Відносно позивача було складено адміністративний протокол серії ААБ 29 2053 за частиною 1 статті 130 КУПАП, та до якого було додано пояснення свідка ОСОБА_3 . Справу про адміністративне правопорушення стосовно порушення позивачем 27.01.2024 вимог п. 2.1.а) ПДР, що виразилось у відсутності права керування транспортним засобом, було розглянуто відповідачем на місці вчинення адміністративного правопорушення. У відповідності ст. 279 КУпАП, позивача було повідомлено про початок розгляду справи, поліцейський представився, повідомив причину зупинки та повідомив про обов'язок пред'явити документи передбачені п.2.1 ПДР для встановлення особи. Перед початком розгляду справи відповідачем було роз'яснено позивачу його права, передбачені ст. 268 КУпАП та ст. 63 Конституції України. Сторона відповідача стверджує, що позовні вимоги є безпідставними і необґрунтованими, а твердження позивача є хибними.
В судовому засіданні позивач та його представник адвокат Зінченко П.Л. позов підтримали. Позивач надав пояснення, аналогічні викладеним у позовній заяві.
В судовому засіданні представники відповідача, ОСОБА_4 , ОСОБА_5 позову не визнали.
Суд, з'ясувавши позицію учасників судового процесу, заслухавши покази свідків, дослідивши матеріали справи, оглянувши відеозапис події, прийшов до висновку, що позов підлягає до задоволення.
Встановлено, що 27.01.2024 року поліцейським взводу № 1 роти №1 батальйону №2 ППП в м.Біла Церква та Білоцерківського району УПП в Київській області сержантом поліції ОСОБА_2 було винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, / від 27.01.2024 року / відповідно до якої гр. ОСОБА_1 було притягнено до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.126 КУпАП та піддано штрафу в розмірі 3400,00 (а.с.9).
Зі змісту оскаржуваної постанови слідує, що 27.01.2024 року об 20 год.28 хв. в м.Біла Церква по вул.Зенітного полку, 30 водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Opel Vectra» д.н.з. НОМЕР_1 , не маючи права керування таким транспортним засобом, чим порушив п. 2.1 «а» ПДР України.
На підтвердження вказаних обставин відповідачем надано до справи відеозапис з нагрудної камери поліцейського (оптичний диск DVD-R) (а.с.33).
Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Відповідно до статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративна відповідальність.
Пунктом 11 частини першої статті 23 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.
Відповідно до частини п'ятої статті 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.
Згідно ст. 16 Закону України "Про дорожній рух" водій зобов'язаний мати при собі та на вимогу поліцейського, пред'являти для перевірки посвідчення водія, реєстраційний документ на транспортний засіб, а у випадках, передбачених законодавством, - страховий поліс (сертифікат) про укладення договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.
За пунктом 1.3. Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306, учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством (пункт 1.9).
Відповідно до п. 2.1 ПДР України водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії, реєстраційний документ на транспортний засіб, поліс (сертифікат) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.
За приписами п. 2.4 ПДР України на вимогу працівника поліції водій повинен зупинитися з дотриманням вимог цих Правил, а також пред'явити для перевірки документи, зазначені у п. 2.1 ПДР України.
Відповідальність за ч.2 ст. 126 КУпАП наступає за керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Отже, адміністративна відповідальність за порушення положень статті 126 КУпАП може бути застосована саме до водія транспортного засобу, тобто до особи, яка здійснює керування ним.
Таким чином, основною ознакою, за якою визначається об'єктивна сторона даного правопорушення та за якою особу можна притягнути до адміністративної відповідальності є саме керування такою особою транспортним засобом.
Відповідно до ст. 222 КУпАП органи Національної поліції розглядають справи, в тому числі, про порушення правил дорожнього руху, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, правил користування засобами транспорту, зокрема, ч. 2ст. 126 КУпАП.
Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.
Відповідно до статті 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
З матеріалів відеофіксації, що здійснювалася 27.01.2024 року на боді-камеру «Моторола» серійний номер 477930, слідує, що працівниками поліції було встановлено особу позивача та вказано йому на порушення ПДР, роз'яснені права та розглянуто адміністративну спарву на місці, за наслідками розгляду справи було вручено ОСОБА_1 постанову.
З оглянутого відео не вбачається керування позивачем транспортним засобом. Працівники поліції визнали, що не зафіксований факт руху автомобіля марки «Opel Vectra» д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 . Крім того, з переглянутого в судовому засіданні відеозапису вбачається, що ОСОБА_1 27.01.2024р., відразу заперечував своє керування ТЗ та зворотного не було доведено.
Позивач повідомив суду, що ніколи не мав прав на керування ТЗ та 27.01.2024 року автомобілем «Opel Vectra» керував його брат ОСОБА_6 .
Допитаний судом в якості свідка ОСОБА_7 суду показав, що 27.01.2024р. він керував своїм автомобілем «Opel Vectra» д.н.з. НОМЕР_1 , разом з братом під'їхав до свого будинку та ОСОБА_7 пішов в будинок за ключем, потребувався інструмент, щоб полагодити колесо авто. Коли вийшов з будинку, то помітив конфліктну ситуацію, працівників поліції.
Допитана в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_3 , суду показала, що вигулювала собаку та помітила автомобіль, який дуже швидко й гучно рухався, було спущене колесо. Свідок зі своїм знайомим вирішили підійти ближче, роздивитися ситуацію. Через 5-8 хв. свідок підійшла до того автомобіля де на місці водія сидів ОСОБА_1 , який нецензурно виражався, відбулася бійка, ОСОБА_3 викликала поліцію. Свідок в судовому засіданні висловила невпевненість з приводу того, що керував автомобілем позивач. Свідок зазначила, що відбувалося все в темну пору доби, вона наздогнала і підійшла до автомобіля, який вже стояв, припустила, що можливо водій помінявся.
Під час судового розгляду справи, відповідачам не надано суду належних та безперечних доказів в підтвердження викладених обставин в оскаржуваній постанові.
Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов'язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний. ( Висновок ВС викладений у Постанові від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17).
У силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачяться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.
Відповідно до правового висновку Верховного Суду викладеного у постанові від 14.02.2019 року у справі №127/163/17-а постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності не може вважатися беззаперечним доказом вчинення нею правопорушення, оскільки саме по собі описання адміністративного правопорушення не може бути належним доказом вчинення особою такого порушення. Така постанова по своїй правовій природі є рішенням суб'єкта владних повноважень щодо наслідків розгляду зафіксованого правопорушення, якому передує фіксування цього правопорушення.
За наведених обставин, факт вчинення позивачем правопорушення, передбаченого ч.2 ст.126 КУпАП, є недоведеним, що є підставою в порядку ст.286 КАС України для скасування постанови від 27 січня 2024 року із закриттям справи про адміністративне правопорушення.
При вирішенні питання про розподіл судових витрат, судом встановлено, що позивачем сплачено судовий збір у сумі 605,60 грн., що підтверджується відповідною квитанцією ID:1418-5666-9346-0782 від 01.02.2024 року (а.с.7).
Частиною першою статті 139 КАС України передбачено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Отже, враховуючи, що позов підлягає задоволенню, то з відповідача, за рахунок його бюджетних асигнувань підлягає стягненню, на користь позивача, судовий збір в сумі 605,60 грн.
Керуючись ст.ст.5, 9, 77, 139, 244-246, 286 Кодексу адміністративного судочинства України, ч.2 ст.126, ст.ст.222, 245,247,251,280, 283 КУпАП, суд, -
Позовні вимоги задовольнити.
Постанову серії БАВ № 225371 від 27.01.2024 року про накладення на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 адміністративного стягнення по справі про адмініцстративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху зафіксованого не в автоматичному режимі за ч. 2 ст. 126 КУпАП - скасувати.
Справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.2 ст.126 КУпАП - закрити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Департаменту патрульної поліції /ЄДРПОУ 40108646 / на користь ОСОБА_1 /РНОКПП НОМЕР_2 / судові витрати по справі у розмірі 605 грн. 60 коп. (шістсот п'ять гривень, 60 копійок).
Рішення може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом 10 днів з дня проголошення.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків встановлених цим Кодексом.
Судові рішення за наслідками розгляду судами першої інстанції справ, визначених статтями 273, 275-277, 280, 282, пунктами 5 та 6 частини першої статті 283, статтями 286-288 цього Кодексу, набирають законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі їх апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.
Позивач: ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 / адреса реєстрації: АДРЕСА_2 /
Відповідач: Департаменту патульної поліції / адреса: 03048, м.Київ, вул. Федора Ернста, 3, Код ЄДРПОУ 40108646/
Рішення надруковано 30.04.2024 року в нарадчій кімнаті в одному примірнику.
СуддяО. Я. Ярмола