номер провадження справи 17/29/24
29.04.2024 Справа № 908/371/24
м.Запоріжжя Запорізької області
Господарський суд Запорізької області у складі головуючого судді Корсуна В.Л., при секретарі судового засідання Станіщук Д.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи №908/371/24
за позовною заявою: комунального підприємства “Виробниче ремонтно-експлуатаційне житлове об'єднання № 7”, 69032, м. Запоріжжя, пр. Металургів, буд. 11
до відповідача: акціонерного товариства комерційний банк “ПРИВАТБАНК”, 01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1д
про стягнення 276 324,90 грн
За участю представників сторін:
від позивача: Ямаєва Ю.С., довіреність № 18 від 26.03.24
від відповідача: Данильченко О.О., довіреність № 8597-К-Н-О від 10.11.21 (в режимі ВКЗ)
13.02.24 до Господарського суду Запорізької області в системі “Електронний суд” надійшла позовна заява за вих. від 13.02.24 № 265 комунального підприємства “Виробниче ремонтно-експлуатаційне житлове об'єднання № 7” (далі КП “ВРЕЖО № 7”) з вимогами до акціонерного товариства комерційний банк “ПРИВАТБАНК” (надалі АТ КБ “ПРИВАТБАНК”) про стягнення заборгованості згідно договору оренди державного нерухомого майна, що знаходиться на балансі ВАТ “Укрграфіт” від 29.12.01 № 833 у розмірі 276 324,90 грн, а саме:
- на користь місцевого бюджету заборгованість зі сплати 70 % розміру орендної плати за період з 01.05.21 по 31.12.23 в розмірі 156 384,06 грн, інфляційні втрати у розмірі 19 750,43 грн, 3 % річних у розмірі 5 965,91 грн та штраф у розмірі 4 691,52 грн (Стягувач - КП “ВРЕЖО № 7”);
- на користь КП “ВРЕЖО № 7” заборгованість зі сплати 30 % розміру орендної плати за період з 01.05.21 по 31.12.23 в розмірі 74 518,19 грн, інфляційні втрати у розмірі 9 914,22 грн, 3 % річних у розмірі 2 865,01 грн та штраф у розмірі 2 235,54 грн.
13.02.24 автоматизованою системою документообігу суду здійснено автоматичний розподіл судової справи № 908/371/24 між суддями, яку передано на розгляд судді Корсуну В.Л.
Ухвалою від 19.02.24 судом позовну заяву за вих. від 13.02.24 № 265 за позовом КП “ВРЕЖО № 7” залишено без руху, надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви - 7 днів від дня одержання ухвали суду про залишення позовної заяви без руху та встановлено позивачу спосіб усунення недоліків позовної заяви шляхом подання до суду заяви про усунення недоліків, до якої надати докази сплати (доплати) судового збору у розмірі 0,01 грн. за звернення до суду з позовною заявою (оригінал документу, який підтверджує сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі).
21.02.24 до суду в системі “Електронний суд” надійшла заява за вих. від 21.02.24 про усунення недоліків, в якій усунуто недоліки вказані в ухвалі суду від 19.02.24 (вказана заява зареєстрована канцелярією суду та передана судді 22.02.24).
Ухвалою від 27.02.24 судом прийнято справу № 908/371/24 до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (без виклику) учасників справи.
14.03.24 до суду в системі “Електронний суд” від АТ КБ “ПРИВАТБАНК” надійшли:
- відзив за вих. від 13.03.24 на позовну заяву, в якому уповноважений представник відповідача просить суд відмовити позивачу в задоволені позову в повному обсязі;
- клопотання за вих. від 13.03.24 про розгляд справи за правилами загального позовного провадження з викликом (повідомленням) сторін.
Ухвалою від 18.03.24 судом задоволено частково клопотання АТ КБ “ПРИВАТБАНК” за вих. від 09.03.24 про розгляд справи за правилами загального позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Призначено розгляд справи № 908/371/24 за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін на 03.04.24 об 11 год. 00 хв.
20.03.24 до суду в системі “Електронний суд” надійшло клопотання за вих. від 20.03.24, в якому представник АТ КБ “ПРИВАТБАНК” просить суд про проведення всіх судового засідань в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду у справі № 908/371/24.
Ухвалою від 27.03.24 задоволено частково клопотання представника АТ КБ “ПРИВАТБАНК” за вих. від 20.03.24 про участь у всіх судових засіданнях по справі № 908/371/24 в режимі відеоконференції із використанням власних технічних засобів та призначити судове засідання 03.04.24 об 11 год. 00 хв. в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду у справі № 908/371/24.
В судовому засіданні 03.04.24 оголошено перерву в розгляді справи по суті без винесення ухвали на 17.04.24 об 11 год. 30 хв.
03.04.24 до суду в системі “Електронний суд” від представника АТ КБ “ПРИВАТБАНК” надійшло клопотання за вих. від 03.04.24, в якому він (вона) просить суд надати можливість участі в судовому засіданні по справі № 908/371/24, призначеному на 17.04.24 об 11 год. 30 хв. в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
Ухвалою від 11.04.24 задоволено клопотання представника АТ КБ “ПРИВАТБАНК” за вих. від 03.04.24 про участь в судовому засіданні по справі № 908/371/24, призначеному на 17.04.24 об 11 год. 30 хв. в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
У судовому засіданні 17.04.24 оголошено перерву без винесення ухвали до 29.04.24 об 11 год. 00 хв.
У судовому засіданні 29.04.24 представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі та просив їх задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві, з врахуванням відповіді на відзив.
В судовому засіданні 29.04.24 представник відповідача проти позовних вимог заперечив та просив відмовити в їх задоволенні з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву та запереченнях на відповідь на відзив.
Також, у засіданні суду 29.04.24 відповідачем підтримано клопотання (оформлене в системі «Електронний суд 29.04.24) виходячи із змісту якого представник відповідача просить суд продовжити строк розгляду справи на підставі Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та здійснити розгляд справи впродовж розумного строку. Крім того, оголосити перерву та надати додатковий час для врегулювання спору (представник позивача повідомив, що віддає вирішення цього клопотання на розсуд суду).
Розглянувши вказане клопотання судом відмовлено в його задоволенні враховуючи ту обставину, що чинним ГПК України не передбачено право суду продовжувати строк розгляду справи, яка розглядається у порядку спрощеного позовного провадження (глава 10, статті 247-252 ГПК України).
Більш того, приймаючи до уваги те, що:
- ухвала про відкриття провадження у цій справі була постановлена 27.02.24;
- до електронного кабінету відповідача ця ухвала була доставлена 28.02.24 об 02 год. 54 хв.;
- ст. 248 ГПК України унормовано, що суд розглядає справу у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше 60 днів з дня відкриття провадження у справі;
- 60 день у цій справі припав на суботу, 27.04.24;
- відповідно до вимог ч. 4 ст. 116 ГПК України, якщо закінчення строку припадає на вихідний (у цій справі такими днями є 27.04.24 субота та 28.04.24 неділя), то останнім днем строку є перший після нього робочий день (у даному випадку 29.04.24);
в розумінні суду, 60 днів було достатньо для врегулювання спору у процесуальний спосіб.
Крім того, з підстав наведених вище, судом визнається надуманою та відхиляється аргументація представника відповідача з посиланням на можливий надмірний формалізм суду при вирішенні вказаного клопотання.
У судовому засіданні 29.04.24, на підставі ст. 240 ГПК України, судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Представникам сторін повідомлено про дату виготовлення рішення у повному обсязі.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представників сторін, суд
29.12.01 між РВ ФДМУ по Запорізькій області /орендодавець/ та ЗАТ КБ «Приватбанк» (в подальшому назву змінено на АТ КБ «Приватбанк») - /орендар/ укладено договір №833 оренди державного нерухомого майна, що знаходиться на балансі ВАТ «Укрграфіт» (надалі - договір), за умовами п. п.1.1, 1.2 якого орендодавець передає, а орендар приймає у строкове платне користування державне нерухоме майно: нежитлові приміщення в житловому будинку, розташованому за адресою: м. Запоріжжя, вул. 40 років Радянської України, 62, що знаходиться на балансі ВАТ “Укрграфіт”, та не ввійшли до його статутного фонду, а саме: вбудовані нежитлові приміщення тамбура та коридору загальною площею 17,3 кв.м. (літера А-5, приміщення 131, 132) відповідно до плану поверхів будівлі (додаток №3 до договору). Призначення приміщень: приміщення банку.
Згідно з п. 2.1 договору, вступ орендаря у користування майном наступає одночасно з підписанням сторонами договору та акта прийому-передачі вказаного майна (додаток №2 до договору).
Пунктом 10.1 договору визначено, що цей договір діє з 29.12.01 по 29.12.04 строком на три роки.
Відповідно до п. 10.5 договору, він (договір оренди) припиняється в разі закінчення строку, на який його було укладено.
За умовами п. 10.6 договору, в разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення бо зміну договору оренди протягом одного місяця після закінчення його строку він вважається продовженим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.
Приміщення передано в оренду позивачу за актом приймання-передачі від 29.12.01.
Додатковою угодою від 01.12.02 змінено орендодавця за договором з Регіонального відділення Фонду державного майна України на Управління житлового господарства Запорізької міської ради та визначено, що орендна плата сплачується на користь місцевого бюджету Орджонікідзевського району.
Додатковою угодою від 01.06.11 замінено орендодавця за договором з Управління житлового господарства Запорізької міської ради на Департамент комунальної власності та приватизації Запорізької міської ради.
Додатковою угодою від 25.03.14 продовжено дію договору до 29.12.16 для розміщення банку та визначено розмір орендної плати.
Додатковою угодою від 03.03.17 термін дії договору продовжено на 1 рік до 29.12.17. Дію цієї додаткової угоди поширено на відносини сторін з 29.12.16. Викладено договір у новій редакції.
Зокрема, відповідно до п. п. 1.1, 1.2 договору (в редакції додаткової угоди від 03.03.17) орендодавець, балансоутримувач передає, а орендар приймає у строкове платне користування комунальне майно - частину нежитлового приміщення №№131, 132 першого поверху (літ. А-5) площею 17,4 кв.м. в будинку №62 по вул. Незалежної України, яке перебуває на балансі Комунального підприємства “Наше місто” Запорізької міської ради. Майно використовується орендарем на правах оренди для розміщення банку.
Додатковою угодою від 12.06.17 замінено балансоутримувача за договором з міського комунального підприємства “ОСНОВАНІЄ” на комунальне підприємство “Наше місто” Запорізької міської ради. Встановлено, що умови цієї додаткової угоди застосовуються до правовідносин сторін, які виникли з 01.09.16.
Додатковою угодою від 16.04.18 продовжено договір строком на 2 роки 11 місяців, а саме: до 29.11.20, визначено розмір орендної плати.
Додатковою угодою від 20.06.18 викладено в іншій редакції п. 3.4 договору щодо порядку та строку сплати орендної плати.
Додатковою угодою від 01.10.18 змінено назву орендаря за договором з Публічного акціонерного товариства комерційний банк “Приватбанк” на Акціонерне товариство комерційний банк “Приватбанк”, змінено балансоутримувача за договором з Комунального підприємства “Наше місто” Запорізької міської ради на Комунальне підприємство “Виробниче ремонтно-експлуатаційне житлове об'єднання № 7” (відповідач-2). Змінено реквізити сторін та викладено в іншій редакції п. 3.4 договору щодо порядку та строку сплати орендної плати. Встановлено, що умови цієї додаткової угоди застосовуються до правовідносин сторін, які виникли з 01.10.18.
Додатковою угодою від 01.10.19 змінено реквізити сторін та викладено в іншій редакції п. 3.4 договору щодо порядку та строку сплати орендної плати.
Відповідно до п. 11.7 договору в редакції додаткової угоди від 03.03.17, у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов цього договору після закінчення його строку протягом одного місця, договір вважається продовженим на той самий термін, при умові виконання п. 5.15 договору, та на тих самих умовах, які були передбачені договором.
В позовні заяві позивач посилається на те, що на момент закінчення строку дії договору було змінено порядок продовження договору оренди.
Зокрема, встановлено в ч. 1 ст. 18 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», що продовження договорів оренди здійснюється за результатами проведення аукціону, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.
Постановою Кабінету Міністрів України від 03.06.20 № 483 «Деякі питання оренди державного та комунального майна» затверджено Порядок передачі в оренду державного та комунального майна (далі - Порядок).
Відповідно до пунктів 148, 149, 151 Порядку, проведення електронного аукціону на продовження договору оренди здійснюється відповідно до цього Порядку з урахуванням особливостей, встановлених п. 149 цього Порядку. Чинний орендар має переважне право на продовження договору оренди в ході аукціону на продовження договору оренди за умови, що він бере участь в такому аукціоні та зробив закриту цінову пропозицію, яка є не меншою, ніж розмір стартової орендної плати. У разі, коли переможцем аукціону став чинний орендар, між орендодавцем, балансоутримувачем та чинним орендарем укладається додаткова угода про продовження договору оренди майна. Додаткова угода укладається шляхом викладення договору оренди в новій редакції згідно з примірним договором оренди.
Пунктом 152 Порядку встановлено, що аукціон на продовження договору оренди визнається таким, за результатами якого об'єкт не було передано в оренду, в разі: - відсутності учасників аукціону; - ненадходження від жодного учасника аукціону цінової пропозиції, нездійснення жодним учасником кроку аукціону; - закінчення аукціону без визначення переможця за умови настання випадку, передбаченого абз. першим п. 76 цього Порядку щодо чинного орендаря.
У такому разі чинний орендар втрачає своє переважне право та право на компенсацію вартості здійснених ним невід'ємних поліпшень, договір оренди з таким орендарем припиняється з дати закінчення строку договору та електронний аукціон, передбачений ч. 11 статті 18 Закону, оголошується в електронній торговій системі на підставі затверджених умов та додаткових умов (у разі наявності) оренди майна.
Наказом від 19.07.21 р. №374 «Про відміну повторного аукціону із зниженням стартової орендної плати на продовження договору оренди об'єкта права комунальної власності - частини нежитлового приміщення №№131, 132 першого поверху (літ.А-5) площею 17,4 кв.м. за адресою: 69035, м. Запоріжжя, вул. Незалежної України, 62» відмінено повторний аукціон у зв'язку з відсутністю учасників аукціону, договір оренди припинено.
Згідно із п. 2.4., п. 5.12. договору, у разі закінчення строк дії договору або його дострокового розірвання орендар передає комунальне майно балансоутримувачу (орендодавцю) одночасно із підписанням акту приймання-передачі вказаного майна у належному стані, не гіршому, ніж на час його передачі в оренду.
Згідно з п. 3.10. Договору, у випадку припинення Договору орендна плата перераховується Орендарем по день фактичної здачі комунального майна по акту приймання-передачі.
Оскільки відповідачем орендоване майно за актом приймання-передачі не повернуто, позивач звернувся до відповідача з листом за вих. №14996 від 18.07.23 щодо необхідності погашення існуючої за договором оренди №833 від 29.12.01 заборгованості у строк до 31.07.23.
Листом за вих. №Е.18.0.0.0/4-230821/34378 від 21.08.23 відповідач повідомив позивача про те, що питання, викладене у звернення позивача, прийнято до розгляду працівниками банку та потребує додаткового часу для розгляду.
Листом за вих. №3628 від 22.12.23 позивач повторно звернувся до відповідача з вимогою погасити заборгованість з орендної плати.
Листом за вих. №Е.18.0.0.0/4-240125/74876 від 25.01.24 відповідач звернувся до позивача з вимогою надати детальний розрахунок нарахування заборгованості з метою можливості її додаткового опрацювання.
Несплата відповідачем заборгованості з орендної плати стала підставою для звернення позивача до суду з даним позовом про стягнення з відповідача заборгованості з орендної плати за період з 01.05.21 по 31.12.23 у сумі 74 518,19 грн на рахунок балансоутримувача та у сумі 156 384,06 грн на користь бюджету.
Оцінивши наявні у матеріалах справи документи (докази), суд дійшов висновку про наступне.
Згідно із ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч. 1). Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків (ч. 2).
Відповідно до ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ч. 1). У разі посилання учасника справи на не вчинення ін. учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі не надання таких доказів суд може визнати обставину не вчинення відповідних дій або відсутності події встановленою (ч. 2). Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (ч. 3).
Статтею 76 ГПК України передбачено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування (ч. 1). Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ч. 2).
Згідно із ст. 77 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 1). Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються (ч. 2).
Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи (ст. 78 ГПК України).
Відповідно до ст. 79 ГПК України, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування (ч. 1). Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ч. 2).
У відповідності до вимог ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1). Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності (ч. 2). Суд надає оцінку (ч. 3) як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Згідно з приписами ст. ст. 11, 509 Цивільного кодексу України (далі ЦК України), підставами виникнення зобов'язання - правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України (надалі ГК України), суб'єкти господарювання та ін. учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, ін. правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших правових актів, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або ін. вимог, що звичайно ставляться (ст. 525, ч. 1 ст. 526 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 759 ЦК України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
За користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму (ч. 1 ст. 762 ЦК України).
Частиною 1 ст. 286 ГК України передбачено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством.
Суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Частиною 1 ст. 530 ЦК України унормовано, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ч.ч. 1 та 2 ст. 222 ГК України, учасники господарських відносин, що порушили майнові права або законні інтереси інших суб'єктів, зобов'язані поновити їх, не чекаючи пред'явлення їм претензії чи звернення до суду. У разі необхідності відшкодування збитків або застосування інших санкцій суб'єкт господарювання чи інша юридична особа - учасник господарських відносин, чиї права або законні інтереси порушено, з метою безпосереднього врегулювання спору з порушником цих прав або інтересів має право звернутись до нього з письмовою претензією, якщо інше не встановлено законом.
Згідно із п. 2.4., п. 5.12. договору (в редакції додаткової угоди від 03.03.17), у разі закінчення строк дії договору або його дострокового розірвання орендар передає комунальне майно балансоутримувачу (орендодавцю) одночасно із підписанням акту приймання-передачі вказаного майна у належному стані, не гіршому, ніж на час його передачі в оренду.
При цьому, пунктом 2.5. договору сторони визначили, що обов'язок по складанню акта приймання-передачі покладається на сторону, яка передає майно іншій стороні за договором.
Згідно із п. 3.10. Договору, у випадку припинення Договору орендна плата перераховується Орендарем по день фактичної здачі комунального майна по акту приймання-передачі.
В обґрунтування заперечень щодо обов'язку здійснювати орендну плату відповідач вказує, що листами за вих. вiд 05.10.21 №E.18.0.0.0/4-211005/30183, вiд 01.10.21 №E.18.0.0.0/4-211001/22268, вiд 18.11.21 №E.18.0.0.0/4-211118/1916, вiд 18.11.21 №E.18.0.0.0/4-211118/1913, від 12.01.22 №E.18.0.0.0/4-220112/30813, від 07.02.22 №E.18.0.0.0/4-220207/8164 він неодноразово звертався до позивача - балансоутримувача та орендодавця - департаменту комунальної власності та приватизації Запорізької міської ради з вимогою прийняти приміщення з оренди та підписати акти приймання-передачі, які надсилалися на адресу балансоутримувача та орендодавця.
На думку відповідача, із наведеного вбачається, що незважаючи на фактичне припинення орендних правовідносин та прагнення АТ КБ “ПриватБанк” повернути орендоване майно, орендодавець та балансоутримувач протягом тривалого часу ухилялись від прийняття майна з оренди за актом приймання-передачі.
В той же час, як свідчать матеріали справи, листом за вих. №2243/01/01-07/2708 від 27.04.21 департамент комунальної власності та приватизації Запорізької міської ради у відповідь на лист АТ КБ «Приватбанк» за вих. №Е.18.0.0.0/4-210402/10115 від 02.04.21 повідомив, що (дослівно) «… Згідно з договором оренди від 29.12.2001 №833 Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Запорізькій області за актом прийому - передачі в орендне користування АТ КБ «ПРИВАТБАНК» було передано нерухоме майно по вул. Незалежної України, 62, а саме: вбудовані нежитлові приміщення тамбуру та коридору загальною площею 17,3 кв.м.
Водночас, як вбачається з матеріалів технічної документації, об'єкт оренди самочинно переобладнано, шляхом його приєднання до приміщень №№131,132, які перебувають у приватній власності, та є невід'ємною їх частиною. Через зазначене приміщення здійснюється вхід до приміщень, що перебувають у приватній власності.
Внаслідок проведеної реконструкції комунальне майно - частина нежитлового приміщення №№131,132 першого поверху (літ.А-5) площею 17,4 кв.м по вул. Незалежної України, 62, не є ізольованим приміщенням та у разі розірвання договору оренди не може використовуватись, як самостійний об'єкт.
З урахуванням викладених обставин, департамент комунальної власності та приватизації Запорізької міської ради відмовляє АТ КБ «ПРИВАТБАНК» у розірванні договору оренди та повертає додаткові угоди від 30.04.2021 про розірвання договору оренди від 29.12.2001 №833, надані листом фінансової установи від 02.04.2021 №Е.і8.0.0.0/4-210402/10115 без підпису та печатки (акт прийому - передачі у 3 прим, у додатку до листа відсутні).
Разом з цим, пропонуємо АТ КБ «ПРИВАТБАНК» здійснити в установленому чинним законодавством порядку заходи щодо відокремлення нерухомого майна права комунальної власності - частини нежитлового приміщення №№131,132 першого поверху (літ.А-5) площею 17,4 кв.м по вул. Незалежної України, 62, від приміщення, яке перебуває у приватній власності та облаштувати його окремим входом.
Після здійснення заходів та внесення відповідних до технічної документації, департаментом комунальної власності та приватизації Запорізької міської ради буде розглянуто в установленому чинним законодавством порядку питання щодо можливості розірвання договору оренди та прийняття приміщення по вул. Незалежної України, 62 за актом прийому - передачі.».
Матеріали даної справи не містять доказів виконання відповідачем вимог, викладених у вказаному листі департаменту комунальної власності та приватизації Запорізької міської ради, а також відсутні докази врегулювання питання щодо приймання-передачі спірного приміщення в судовому порядку.
Тобто, відповідачем не доведено належними та допустимими доказами факту повернення орендодавцеві орендованого майна за актом приймання-передачі.
Крім того, судом враховано, що рішенням Господарського суду Запорізької області від 30.05.23 у справі №908/621/23 відмовлено в задоволенні позовних вимог акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до відповідачів департаменту комунальної власності та приватизації Запорізької міської ради та КП «ВРЕЖО №7» про:
- визнання припиненими (відсутніми) зобов'язання позивача за договором оренди №833 від 29.12.01 - з 01.05.21;
- визнання відсутнім право відповідача-1 на нарахування та стягнення орендних платежів з позивача за договором оренди №833 від 29.12.01 - з 01.05.21;
- визнання відсутнім право відповідача-2 на нарахування та стягнення орендних платежів з позивача за договором оренди №833 від 29.12.01 - з 01.05.21.
Вказаним рішенням судом встановлено наступне: «…Отже, на момент подачі позову (27.02.2023) договір оренди припинив свою дію у зв'язку з виданням наказу від 19.07.2021 №374р про відміну повторного аукціону на продовження договору оренди. При цьому датою припинення договору є 19.07.2021, а не 01.05.2021, як просить визнати позивач. …
Враховуючи викладене, вимоги позивача визнати відсутнім право відповідача-1 та відповідача-2 на нарахування та стягнення орендних платежів з позивача за договором з 01.05.2021 є безпідставними, оскільки правовідносини за договором оренди припинилися тільки 19.07.2021. При цьому дана обставина не позбавляє відповідачів-1, 2 права на нарахування орендної плати за час фактичного користування орендованим майном та стягнення заборгованості. …».
Рішення від 30.05.23 у справі №908/621/23 не оскаржувалось та набрало законної сили 30.06.23.
Частиною 4 ст. 75 ГПК України визначено, що обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Відповідачем доказів оплати заборгованості з орендної плати за період з 01.05.21 по 31.12.23 не надано, повернення орендованого майна позивачеві належними та допустимими доказами не доведено.
За викладених обставин, позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості у сумі 74 518,19 грн та на користь бюджету у сумі 156 384,06 грн підлягають задоволенню.
Крім того, за прострочення відповідачем виконання зобов'язання позивачем нараховано інфляційні втрати у сумі 9 914,22 грн на користь позивача та 19 750,43 грн на користь бюджету, 3% річних у сумі 2 865,01 грн на користь позивача та 5 965,91 грн на користь бюджету, штраф у розмірі 3% від простроченої суми орендного платежу у сумі 2 235,54 грн на користь позивача та 4 691,52 грн на користь бюджету грн.
Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
На особу, яка допустила неналежне виконання зобов'язань, покладаються додаткові юридичні обов'язки, в т.ч. передбачені статтями 611, 625 ЦК України.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, стягнення неустойки.
Згідно із ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 216 ГК України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Згідно з ч. 1 ст. 230 ГК України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Відповідно до ч. 6 ст. 231 ГК України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
Пунктом 3.7 договору встановлено, що у випадку порушення строків оплати та обсягу платежу, орендар зобов'язаний сплатити штраф у розмірі 3 % від місячного розміру орендного платежу щодо якого було допущено відповідне порушення.
Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Тобто, у разі прострочення виконання грошового зобов'язання кредитор має право стягнути, а боржник повинен сплатити, крім основного боргу, також втрати від інфляційних процесів та річні відсотки за весь час прострочення виконання зобов'язання.
Перевіривши за допомогою комп'ютерної юридичної інформаційно-пошукової системи «ЗАКОНОДАВСТВО» розрахунки інфляційних втрат, відсотків річних та штрафу, виконані позивачем, та періоди їх нарахування, судом встановлено, що вони виконані вірно. Відтак, позовні вимоги в цій підлягають задоволенню.
За викладених обставин, позов задовольняється в повному обсязі.
З підстав наведених вище в тексті цього рішення судом відхиляються доводи відповідача щодо необхідності відмови у задоволенні позову у цій справі.
Крім того, враховуючи положення ч. 4 ст. 165 ГПК України (якщо відзив не містить вказівки на незгоду відповідача із будь-якою із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, відповідач позбавляється права заперечувати проти такої обставини під час розгляду справи по суті… ), судом не прийнято до уваги і не досліджувались твердження представника відповідача озвучені усно в судовому засіданні 29.04.24 стосовно не вірно зазначених реквізитів, вказаних позивачем у своїй позовній заяві, на які позивач просить суд стягнути заявлені у цій справі суми.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 129 ГПК України, судові витрати покладаються на відповідача.
Керуючись ст. ст. 11, 13, 14, 15, 24, 42, 46, 73-80, 86, 91, 129, 236-238, 240, 241, 247-252 ГПК України, суд
Позов задовольнити.
Стягнути з акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» (01001, м. Київ, вул. Грушевського, 1 д, ЄДРПОУ 14360570) на користь місцевого бюджету (розрахунковий рахунок (IBAN) № UA58999980334159850000008479 ГУК у Зап.Обл/ТГ м. Запоріжжя/22080402, код отримувача (ЄДРПОУ) 37941997, код класифікації доходів бюджету 22080402, банк отримувача Казначейство України (Ел.Адм.Подат.) - заборгованість зі сплати 70 % розміру орендної плати за період з 01.05.21 по 31.12.23 у сумі 156 384 (сто п'ятдесят шість тисяч триста вісімдесят чотири) грн 06 коп., інфляційні втрати у розмірі 19 750 (дев'ятнадцять тисяч сімсот п'ятдесят) грн 43 коп., 3 % річних у розмірі 5 965 (п'ять тисяч дев'ятсот шістдесят п'ять) грн 91 коп., штраф у розмірі 4 691 (чотири тисячі шістсот дев'яносто одна) грн 52 коп. Стягувач - комунальне підприємство «Виробниче ремонтно-експлуатаційне житлове об'єднання № 7» (69032, м. Запоріжжя, пр. Металургів, 11, код ЄДРПОУ 05478717). Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Стягнути з акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» (01001, м. Київ, вул. Грушевського, 1 д, ЄДРПОУ 14360570) на користь комунального підприємства «Виробниче ремонтно-експлуатаційне житлове об'єднання № 7» (69032, м. Запоріжжя, пр. Металургів, 11, код ЄДРПОУ 05478717) - заборгованість зі сплати 30% орендної плати за період з 01.05.21 по 31.12.23 в розмірі 74 518 (сімдесят чотири тисячі п'ятсот вісімнадцять) грн 19 коп., інфляційні втрати у розмірі 9 914 (дев'ять тисяч дев'ятсот чотирнадцять) грн 22 коп., 3% річних у розмірі 2 865 (дві тисячі вісімсот шістдесят п'ять) грн 01 коп., штраф у розмірі 2 235 (три тисячі п'ять) грн 54 коп. та 4 144 (чотири тисячі сто сорок чотири) грн 87 коп. судового збору. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Відповідно до ч.ч. 1. 2 ст. 241 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено у апеляційному порядку відповідно до вимог ст.ст. 253-285 ГПК України та п.п. 17.5. п. 1 Розділ ХІ «ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ» ГПК України.
Повний текст рішення складено 30.04.2024.
Суддя В.Л. Корсун