ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД Закарпатської області
Адреса: вул. Коцюбинського, 2а, м. Ужгород, 88000
e-mail: inbox@zk.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://zk.arbitr.gov.ua
Рішення
"02" квітня 2024 р. м. Ужгород Справа №907/626/19
За позовом Акціонерного товариства “Оператор газорозподільної системи “Закарпатгаз”, м. Ужгород Закарпатської області
до відповідача Орендного підприємства “Ужгородський коньячний завод”, м. Ужгород Закарпатської області
про стягнення 165 260,35 грн вартості зведеного до стандартних умов природного газу,
Суддя господарського суду - Пригара Л.І.
Секретар судового засідання - Іваниш Д.П.
представники:
Позивача - не з'явився
Відповідача - не з'явився
Акціонерним товариством “Оператор газорозподільної системи “Закарпатгаз”, м. Ужгород Закарпатської області заявлено позов до відповідача Орендного підприємства “Ужгородський коньячний завод”, м. Ужгород Закарпатської області про стягнення 165 260,35 грн вартості зведеного до стандартних умов природного газу.
Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 22.10.2019 відкрито провадження у справі №907/626/19 в порядку загального позовного провадження; підготовче засідання призначено на 27.11.2019. Явку уповноважених представників сторін у підготовче засідання визнано обов'язковою. Встановлено відповідачу строк на подання суду відзиву на позовну заяву в порядку ст. 165 ГПК України з одночасним надісланням копії такого позивачу, а доказів надіслання - суду, протягом 15-ти днів із дня одержання даної ухвали. Встановлено позивачу строк для надання суду та відповідачу відповіді на відзив у порядку ст. 166 ГПК України, протягом 5-ти днів із дня одержання копії відзиву.
Ухвалами суду від 27.11.2019 та 20.12.2019 підготовчі засідання у справі відкладалися з підстав, наведених в ухвалах суду.
Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 22.01.2020 зупинено провадження у справі №907/626/19 до набрання законної сили рішенням Господарського суду Закарпатської області у справі №907/754/19.
Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 10.12.2020 провадження у справі №907/626/19 поновлено та призначено підготовче засідання на 27.01.2021.
У підготовчих засіданнях 27.01.2021 та 22.04.2021 судом за участю уповноважених представників сторін оголошувались перерви.
Ухвалами суду від 24.02.2021 та 24.03.2021 підготовчі засідання у справі відкладалися з підстав, наведених в ухвалах суду.
Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 27.04.2021 зупинено провадження у справі №907/626/19 до набрання законної сили рішенням Господарського суду Закарпатської області у справі №907/754/19.
Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 07.11.2023 поновлено провадження у справі №907/626/19 та призначено підготовче засідання на 06.12.2023.
Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 06.12.2023 закрито підготовче провадження у справі №907/626/19 та призначено справу до судового розгляду по суті, судове засідання призначено на 20.02.2024. Явка уповноважених представників учасників процесу судом визнана на власний розсуд.
Ухвалою суду від 26.02.2024 судом у порядку ст. 120 ГПК України повідомлено сторін про те, що судове засідання у справі №907/626/19 призначено на 02.04.2024.
Поданим через підсистему “Електронний суд” клопотанням б/н від 02.04.2024 (вх. №02.3.1-02/2596/24 від 02.04.2024) представник позивача просить розглянути справу за його відсутності; заявлені позовні вимоги підтримує в повному обсязі та наполягає на їх задоволенні.
Відповідач, будучи своєчасно та належним чином повідомленим про дату і час розгляду справи, явку уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, причин неявки суду не повідомив.
Вжиття заходів для прискорення процедури розгляду справ є обов'язком не тільки для держави, а й для осіб, які беруть участь у справі. Так, Європейський суд з прав людини в Рішенні від 07.07.1989 року у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Ухвалою суду від 26.02.2024 явка учасників справи в судове засідання 02.04.2024 судом була визнана на власний розсуд, відтак, виходячи із засад змагальності та диспозитивності у господарському судочинстві, передбачених статтями 13, 14 ГПК України, учасники справи на власний розсуд скористалися наданим їм частиною 1 статті 42 ГПК України процесуальним правом на участь в судовому засіданні під час розгляду даної справи по суті.
Згідно із приписами ст. 202 Господарського процесуального кодексу України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, а тому, відповідно до ст. 202 Господарського процесуального кодексу України та ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, суд вважає за можливе розглянути справу без участі представників сторін за наявними у справі матеріалами, яких достатньо для встановлення обставин і вирішення спору по суті.
Відповідно до ст. 233 ГПК України, рішення по даній справі прийнято в нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами спору.
За приписами частин 4 та 5 статті 240 Господарського процесуального кодексу України, у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, суд підписує рішення без його проголошення. Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач покликається на те, що 21.05.2019 працівниками АТ “Оператор газорозподільної системи “Закарпатгаз” на об'єкті відповідача, що знаходиться за адресою: м. Ужгород, вул. Тімірязєва, 19, при проведенні обстеження вузла обліку виявлено порушення на ринку природного газу, яке передбачене та кваліфікується Кодексом ГРМ як непрацездатність комерційного ВОГ, його складових, робота комерційного ВОГ, його складових в позаштатному режимі, внаслідок чого витрата природного газу комерційним ВОГ не обліковується, що знайшло своє відображення у відсутності індикації на табло коректора (пункт 3 глави 2 Розділу ХІ Кодексу ГРМ).
Як стверджує позивач, вказане порушення, у відповідності до положень глави 5 Розділу ХІ Кодексу ГРМ, зафіксовано актом про порушення №47 від 21.05.2019, який підписаний уповноваженим представником відповідача - Шараничем В.М. - без будь-яких зауважень.
Покликаючись на положення глави 5 Розділу ХІ Кодексу ГРМ, позивач зазначає, що вищенаведений акт про порушення 09.07.2019 розглянуто та задоволено комісією АТ “Оператор газорозподільної системи “Закарпатгаз” із розгляду актів про порушення; оператором ГРМ об'єм газу, порахований комерційним ВОГ за робочих умов, зведено до стандартних умов із застосуванням коефіцієнта приведення відповідно до вимог державних стандартів із 16.05.2019 (дата виходу з ладу коректора) до 21.05.2019 (дата демонтажу коректора на позачергову повірку).
За твердженням позивача, перерахований до сплати об'єм природного газу становить 18 616,36 куб.м., а його вартість, яку відповідач повинен компенсувати оператору ГРМ - АТ “Оператор газорозподільної системи “Закарпатгаз” - складає суму 165 260,36 грн.
На підставі положень пункту 12 глави 5 Розділу 11 Кодексу ГРМ, зазначену вартість донарахованого об'єму природного газу пред'явлено до сплати відповідачу окремим платіжним рахунком шляхом надіслання такого рекомендованим поштовим відправленням разом із вимогою №10610 від 19.07.2019.
Водночас позивач зазначає, що попри отримання відповідачем платіжного рахунку та вимоги, останнім вартість донарахованого об'єму природного газу у розмірі 165 260,36 грн позивачу не компенсовано, що, у свою чергу, і стало підставою для звернення АТ “Оператор газорозподільної системи “Закарпатгаз” до суду з позовом про стягнення вищевказаної суми у примусовому порядку.
Відповідач через канцелярію суду подав відзив на позовну заяву №юр/218/19 від 08.11.2019 (вх. №02.3.1-07/15480/19 від 08.11.2019), в якому, на противагу доводів позивача, зазначає про те, що в порушення вимог пункту 8 глави 5 розділу ХІ Кодексу ГРМ, у акті про порушення не зазначено дату та орієнтовний час проведення засідання комісії, на якому останній буде розглядатися; крім того, позивачем, всупереч пункту 4 глави 11 розділу Х Кодексу ГРМ, не складено протокол щодо направлення ЗВТ на позачергову чи експертну повірку.
Відповідач наголошує, що матеріали позовної заяви не містять рішення про задоволення акту про порушення, а в долученому позивачем протоколі №2019-3970-Т від 21.05.2019 зазначено про те, що коректор придатний до застосування в комплекті з перетворювачем температури та тиску.
Вказує відповідач також і на те, що в акті звіряння взаємних розрахунків між АТ “Оператор газорозподільної системи “Закарпатгаз” та ОП “Ужгородський коньячний завод” за період із 01.01.2016 по 11.07.2019 за Договором №094200BG3EDP016 заборгованість відповідача у розмірі 165 260,35 грн взагалі не значиться.
За твердженням відповідача, позивачем не надано належних та допустимих доказів у підтвердження наявності повноважень в особи, яка підписала акт про порушення №47 від 21.05.2019 від імені споживача, а відтак, вказаний акт складено з порушенням вимог пункту 2 глави 5 розділу ХІ Кодексу ГРМ.
Відповідач зауважує, що перерахунок (донарахування) об'ємів природного газу або зміна їх режиму нарахування здійснюється у випадку доведеності пошкодження лічильника газу або роботи комерційного ВОГ чи його складових у позаштатному режимі, внаслідок чого витрата (споживання) природного газу комерційним ВОГ не обліковується або обліковується некоректно, однак, позивачем не доведено вчинення відповідачем таких дій; зокрема, протоколом №2019-3970-Т від 21.05.2019, актом про демонтаж коректора не виявлено несанкціонованого втручання в конструкцію лічильника/коректора.
Наведені обставини в їх сукупності відповідач вважає підставою для відмови в задоволенні позову в повному обсязі.
ДОВОДИ, ВИКЛАДЕНІ СТОРОНАМИ В ІНШИХ ЗАЯВАХ ПО СУТІ СПРАВИ
Представник позивача через канцелярію суду подав клопотання б/н від 27.11.2019 (вх. №02.3.1-07/16464/19 від 27.11.2019), яким просить долучити до матеріалів справи копію акту-розрахунку необлікованого (донарахованого) об'єму та обсягу природного газу від 09.07.2019, докази його направлення відповідачу, копії актів розподілу природного газу за січень, березень, квітень, травень, червень 2019 року, а також копію декларації відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства з питань охорони праці.
Поданим через канцелярію суду клопотанням б/н від 18.12.2019 (вх. №02.3.1-07/17480/19 від 20.12.2019) представник позивача долучив до матеріалів справи додаток до акту про порушення №47 від 21.05.2019 (фото виявленого порушення), копію детального розрахунку до акту-розрахунку від 09.07.2019, витяг з рішення комісії АТ “Оператор газорозподільної системи “Закарпатгаз” з розгляду актів про порушення від 09.07.2019, копію акту перевірки ВОГ та системи газопостачання споживача, що не є побутовим, від 27.06.2019, копію листа ОП “Ужгородський коньячний завод” №76 від 08.10.2019, копію акту про припинення/обмеження газопостачання від 21.06.2019, а також копію акту перевірки ВОГ та системи газопостачання споживача, що не є побутовим, від 27.03.2019.
ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ. ПРАВОВА ОЦІНКА ТА ВИСНОВКИ СУДУ. ЗАКОНОДАВСТВО, ЩО ПІДЛЯГАЄ ЗАСТОСУВАННЮ ДО СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН
Спірні правовідносини, які виникли між споживачем та газорозподільною організацією, врегульовані Законом України “Про ринок природного газу”, Кодексом газорозподільних систем, затвердженим постановою НКРЕП №2494 від 30.09.2015, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 06.11.2015 за №1379/27824, постановою НКРЕП №2498 від 30.09.2015 “Про затвердження Типового договору розподілу природного газу”.
Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (надалі - НКРЕКП), відповідно до Закону України “Про ринок природного газу”, постановою від 30.09.2015 року №2494 затверджено Кодекс газорозподільних систем (надалі - Кодекс ГРМ), який визначає взаємовідносини оператора газорозподільних систем із суб'єктами ринку природного газу, а також визначає правові, технічні, організаційні та економічні засади функціонування газорозподільних систем.
Пункт 1 глави 1 розділу VI Кодексу газорозподільних систем визначає, що суб'єкти ринку природного газу (у тому числі споживачі), які в установленому законодавством порядку підключені до газорозподільних систем, мають право на отримання/передачу природного газу зазначеними газорозподільними системами за умови дотримання ними вимог Кодексу та укладення договору розподілу природного газу.
За приписами статті 40 Закону України “Про ринок природного газу”, розподіл природного газу здійснюється на підставі та умовах договору розподілу природного газу в порядку, передбаченому кодексом газорозподільних систем та іншими нормативно-правовими актами.
На підставі пункту 2 глави 1 розділу VI Кодексу ГРМ, доступ споживачів, у тому числі побутових споживачів, до ГРМ для споживання природного газу надається за умови та на підставі укладеного між споживачем та оператором ГРМ (до ГРМ якого підключений об'єкт споживача) договору розподілу природного газу, що укладається за формою Типового договору розподілу природного газу, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 30.09.2015 №2498 (далі - Типовий договір розподілу природного газу), в порядку, визначеному цим розділом.
На виконання вимог ст. 40 Закону України “Про ринок природного газу”, постановою НКРЕКП від 30.09.2015 №2498 (зареєстрована в Міністерстві юстиції України 06.11.2015 за №1384/27829) затверджено Типовий договір розподілу природного газу (далі - Договір) який є публічним та регламентує порядок і умови переміщення природного з метою фізичної доставки оператором ГРМ обсягів природного газу, які належать споживачам (їх постачальникам) до об'єктів споживачів, а також правові засади санкціонованого відбору природного газу з газорозподільної системи (п. 1.1. Договору); умови цього Договору однакові для всіх споживачів України та розроблені відповідно до Закону України “Про ринок природного газу” і Кодексу газорозподільних систем (п. 1.2. Договору); договір є договором приєднання, що укладається з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України на невизначений строк. Фактом приєднання споживача до умов цього Договору (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які засвідчують його бажання укласти Договір, зокрема, надання підписаної споживачем заяви-приєднання за формою, наведеною у додатку 1 (для побутових споживачів) або у додатку 2 (для споживачів, що не є побутовими) до цього Договору, яку в установленому порядку оператор ГРМ направляє споживачу Інформаційним листом за формою, наведеною у додатку 3 до цього Договору, та/або сплата рахунка оператора ГРМ, та/або документально підтверджене споживання природного газу (п. 1.3. Договору); за умовами Договору оператор ГРМ зобов'язується надати споживачу послугу з розподілу природного газу, а споживач зобов'язується прийняти зазначену послугу та сплатити її вартість у розмірі, строки та порядку, визначені цим Договором (п. 2.1. Договору).
За матеріалами справи судом встановлено, що 22.02.2016 відповідачем підписано Заяву-приєднання №094200BG3EDP016 до умов договору розподілу природного газу (для споживача, що не є побутовим), внаслідок чого між Акціонерним товариством “Оператор газорозподільної системи “Закарпатгаз” (оператором ГРМ, позивачем у справі) та Орендним підприємством “Ужгородський коньячний завод” (споживачем, відповідачем у справі) укладено Договір розподілу природного газу №094200BG3EDP016 від 22.02.2016 (далі - Договір).
Пунктом 7.4. Договору встановлені обов'язки споживача, зокрема: - здійснювати розрахунки в розмірі, строки та порядку, визначені цим Договором; - своєчасно повідомляти оператора ГРМ про всі зміни щодо персоніфікованих даних в заяві-приєднанні та/або позаштатної роботи комерційного вузла обліку (лічильника газу); - забезпечувати безперешкодний та безплатний доступ на власні об'єкти чи земельну ділянку представникам оператора ГРМ за їх службовими посвідченнями для виконання ними службових обов'язків щодо забезпечення гарантованого рівня надійності, безпеки, якості та величини тиску природного газу, запобігання можливим витокам газу та недопущення аварійних ситуацій, зокрема для: перевірки, локалізації і ліквідації витоків газу та аварійних ситуацій; перевірки, повірки та/або експертизи комерційного вузла обліку (лічильника газу), а також перевірки показань лічильників газу; виконання робіт з припинення та відновлення газопостачання тощо; - не допускати несанкціонованого відбору природного газу; - забезпечити належну експлуатацію власних газових мереж відповідно до вимог Кодексу газорозподільних систем та акта розмежування балансової належності й експлуатаційної відповідальності сторін; - дотримуватись інших вимог цього Договору та Кодексу газорозподільних систем.
За змістом пункту 8.1. Договору, за невиконання або неналежне виконання своїх зобов'язань за цим Договором сторони несуть відповідальність згідно з цим Договором та чинним законодавством України.
Відповідно до частин 1, 2 та 3 ст. 18 Закону України “Про ринок природного газу”, приладовий облік природного газу здійснюється з метою отримання та реєстрації достовірної інформації про обсяги і якість природного газу під час його транспортування, розподілу, постачання, зберігання та споживання. Приладовий облік природного газу здійснюється з метою визначення за допомогою вузла обліку природного газу обсягів його споживання та/або реалізації, на підставі яких проводяться взаєморозрахунки суб'єктів ринку природного газу. Постачання природного газу споживачам здійснюється за умови наявності вузла обліку природного газу.
За положеннями пункту 1 глави 6 розділу X Кодексу ГРМ, власник комерційного ВОГ або суб'єкт господарювання, що здійснює його експлуатацію на підставі відповідного договору з власником, забезпечує належний технічний стан комерційного ВОГ та його складових (зокрема ЗВТ), а також проведення періодичної повірки ЗВТ (крім населення) в порядку, визначеному главою 7 цього розділу, та відповідає за дотримання правил експлуатації комерційного вузла обліку та його складових (ЗВТ). Технічне обслуговування елементів комерційного ВОГ, зокрема повірки та ремонту ЗВТ, проводить власник цього комерційного ВОГ або суб'єкти господарювання, що здійснюють його експлуатацію на підставі відповідного договору з власником, згідно з експлуатаційними документами в спеціалізованих сервісних центрах.
Пунктом 6 глави 6 розділу Х Кодексу ГРМ визначено, що у разі виявлення позаштатного режиму роботи комерційного ВОГ чи його складових, пошкодження ЗВТ або пошкодження пломб чи захисних елементів власник (користувач), на території або у приміщенні якого встановлений комерційний ВОГ чи його складові, має терміново поінформувати про це Оператора ГРМ та за потреби вжити заходів для недопущення аварійної ситуації з урахуванням техніки безпеки.
Позаштатний режим роботи комерційного ВОГ, зокрема, включає: 1) витоки газу з елементів та конструкції комерційного ВОГ, у тому числі імпульсних ліній манометрів, датчиків тиску і температури тощо; 2) відсутність зміни показань лічильника газу (обчислювача або коректора об'єму газу), загальмованість або рух з ривками зчитувального механізму при фактичній витраті (споживанні) природного газу; 3) наявність сторонніх шумів та нехарактерних звуків при роботі лічильника газу чи іншого ЗВТ; 4) індикація або наявність повідомлень про порушення в роботі ЗВТ, в тому числі про необхідність зміни елементів живлення; 5) забруднення або відкладання осадів, потрапляння сторонніх предметів до внутрішньої порожнини вимірювального трубопроводу або лічильника газу чи на робочі поверхні первинних перетворювачів; 6) інші ознаки порушень вимог щодо експлуатації ЗВТ, які можуть вплинути на результати вимірювання.
Якщо внаслідок позаштатного режиму роботи комерційного ВОГ чи його складових буде підтверджено факт необлікованого чи облікованого частково об'єму розподіленого (спожитого, переданого) природного газу, розрахунок необлікованих (облікованих частково) об'ємів природного газу за період несправності комерційного ВОГ чи його складових здійснюється відповідно до вимог цього Кодексу.
Виходячи з системного аналізу пункту 6 глави 6 розділу X Кодексу газорозподільних систем, колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду в постанові від 01.04.2021 у справі №907/754/19 зазначила, що зміст визначення “позаштатний режим роботи” характеризується переліком ознак, які самостійно або в своїй сукупності створюють його юридичне наповнення. Хоча зазначений перелік і не є вичерпним, однак, з, огляду на правову природу відносин з газопостачання та правовий статус його суб'єктів, наявність зазначених ознак підлягає доведенню саме оператором ГРМ насамперед шляхом їх фіксації у відповідному акті.
Згідно з пунктом 6 глави 9 розділу Х Кодексу ГРМ, за підсумками перевірки комерційного ВОГ та за умови відсутності зауважень представник Оператора ГРМ на місці перевірки повинен скласти відповідний акт обстеження/акт контрольного огляду вузла обліку (по одному екземпляру для кожної сторони), що має бути підписаний споживачем (суміжним суб'єктом ринку природного газу).
Якщо під час перевірки комерційного ВОГ (за умови відсутності ознак порушень, передбачених розділом XI цього Кодексу) між сторонами виникає сумнів щодо результатів вимірювання об'єму природного газу та/або метрологічних характеристик комерційного ВОГ чи його складових, за домовленістю сторін або за ініціативою однієї зі сторін - Оператора ГРМ чи споживача (суміжного суб'єкта ринку природного газу) може бути ініційована їх позачергова чи експертна повірка у порядку, визначеному цим розділом. При цьому в акті обстеження / акті контрольного огляду вузла обліку (або в акті про порушення) Оператор ГРМ має зазначити про проведення певних дій щодо позачергової чи експертної повірки комерційного ВОГ чи його складових.
Якщо за результатами позачергової чи експертної повірки комерційного ВОГ (ЗВТ) не буде підтверджено факт його невідповідності нормативним документам у сфері метрології, у всіх випадках за відсутності дублюючого чи підмінного ВОГ (ЗВТ) або припинення газопостачання об'єм розподіленого в точці вимірювання природного газу за період відсутності комерційного ВОГ (ЗВТ) розраховується за середньодобовими (для неповної доби за середньогодинними) значеннями за попередні три аналогічних періоди споживання природного газу. При цьому витрати, пов'язані з проведенням позачергової чи експертної повірки, мають бути компенсовані їх ініціатором.
Якщо за результатами позачергової чи експертної повірки комерційного ВОГ (ЗВТ) буде підтверджена його невідповідність нормативним документам у сфері метрології та/або факт несанкціонованого втручання в роботу ЗВТ, у всіх випадках за відсутності дублюючого чи підмінного ВОГ (ЗВТ) або припинення газопостачання об'єм розподіленого в точці вимірювання природного газу за період порушення та відсутності комерційного ВОГ (ЗВТ) розраховується у порядку, визначеному розділом XI цього Кодексу, зі складанням акта про порушення. При цьому витрати, пов'язані з позачерговою чи експертною повіркою, компенсуються власником комерційного ВОГ/ЗВТ (крім факту несанкціонованого втручання в роботу ЗВТ). Крім того, власник впродовж двомісячного строку здійснює заходи щодо приведення комерційного ВОГ (ЗВТ) в точці вимірювання у відповідність до вимог розділу X цього Кодексу, за винятком лічильників газу побутових споживачів.
Пунктом 7 глави 9 розділу Х Кодексу ГРМ визначено, що у разі виявлення під час перевірки комерційного ВОГ чи його складових або контрольного огляду вузла обліку ознак нижченаведених порушень представник Оператора ГРМ на місці перевірки складає у порядку, визначеному цим Кодексом, акт про порушення, зокрема про: 1) пошкодження пломб; 2) пошкодження ЗВТ (лічильника газу); 3) наявність зміни параметрів параметризації обчислювача чи коректора об'єму газу; 4) непрацездатність комерційного ВОГ чи його складових та/або його (їх) невідповідність умовам експлуатації чи узгодженій проектній документації або умовам договору; 5) наявність ознак несанкціонованого втручання в роботу ЗВТ; 6) наявність несанкціонованого газопроводу; 7) несанкціоноване підключення газових приладів, внаслідок чого перевищується діапазон обчислення лічильника газу (сумарна номінальна потужність газових приладів і пристроїв перевищує діапазон обчислення лічильником газу).
Розрахунок необлікованого або облікованого частково об'єму природного газу внаслідок порушення здійснюється за наявності акта про порушення та у порядку, визначеному в розділі XI цього Кодексу.
За змістом пунктів 1, 2, 6 глави 5 розділу ХІ Кодексу ГРМ, у разі виявлення у споживача або несанкціонованого споживача порушень, визначених у главі 2 цього розділу, на місці їх виявлення представником Оператора ГРМ складається акт про порушення за формою, наведеною в додатку 16 до цього Кодексу.
Акт про порушення після пред'явлення представником Оператора ГРМ службового посвідчення складається в присутності споживача/несанкціонованого споживача та/або незаінтересованої особи (представника власника/користувача, на території чи об'єкті якого сталося порушення, або органу місцевого самоврядування) за умови посвідчення його особи та засвідчується їх особистими підписами. У разі якщо комерційний вузол обліку, на якому сталося порушення, знаходиться на території (в приміщенні) Оператора ГРМ, останній повинен завчасно попередити споживача про час і місце складання акта про порушення.
Акт про порушення складається в двох примірниках, один з яких залишається у споживача (несанкціонованого споживача), який має право внести до акта про порушення свої зауваження та заперечення.
У разі незгоди споживача (несанкціонованого споживача) із зафіксованим в акті про порушення порушенням, яке стосується пошкодження пломб (крім факту їх відсутності або спрацювання магнітного індикатора), пошкодження ЗВТ/лічильника газу (крім явних ознак навмисного в них втручання), він може вимагати проведення їх експертизи чи позачергової або експертної повірки у порядку, визначеному цим Кодексом. У такому разі в акті про порушення робиться відповідний запис, при цьому представник Оператора ГРМ здійснює заходи щодо пакування пошкодженої пломби та/або лічильника газу (ЗВТ) та складає відповідний акт про направлення їх на експертизу чи позачергову або експертну повірку. До отримання їх результатів нарахування, передбачені цим Кодексом, не застосовуються.
Відповідно до пункту 3 глави 2 розділу XI Кодексу ГРМ, до порушень (за умови відсутності несанкціонованого втручання в ГРМ або роботу ЗВТ), що сталися внаслідок пошкодження чи позаштатного режиму роботи комерційного ВОГ або його складових (які кваліфікуються як “не з вини споживача”), але внаслідок яких споживачу здійснюється перерахунок розподіленого (спожитого) об'єму природного газу, належать: 1) пошкодження ЗВТ (лічильника газу) або робота комерційного ВОГ чи його складових в позаштатному режимі, внаслідок чого витрата (споживання) природного газу комерційним ВОГ не обліковується або обліковується некоректно; 2) фіксація коректором чи обчислювачем об'єму газу даних щодо збоїв в роботі комерційного ВОГ або його складових, внаслідок чого об'єм розподіленого (спожитого) природного газу за попередній період визначений некоректно; 3) виявлення помилок в конфігурації даних обчислювача об'єму газу, що були введені при його первинному програмуванні, чи в протоколі параметризації (діаметр газопроводу звужуючого пристрою, кількість імпульсів, параметрів ФХП тощо), внаслідок чого об'єм розподіленого (спожитого) природного газу за попередній період визначений некоректно; 4) перевищення діапазону обчислення вузла обліку тощо.
Як вбачається з матеріалів справи, 21.05.2019 в ході обстеження працівниками AT “Закарпатгаз” вузла обліку на об'єкті відповідача за адресою: м. Ужгород, вул. Тімірязєва, 19, було виявлено порушення на ринку природного газу - непрацездатність комерційного ВОГ, чи його складових, пошкодження ЗВТ (лічильника газу) або робота комерційного ВОГ чи його складових в позаштатному режимі, внаслідок чого витрати природного газу комерційним ВОГ не обліковуються, а саме, відсутність індикації даних на табло коректора, про що складено акт про порушення №47 від 21.05.2019, підписаний уповноваженим представником споживача - Шараничем В.М. - без будь-яких зауважень та заперечень.
За приписами пунктів 8, 11 глави 5 розділу ХІ Кодексу ГРМ, акт про порушення має бути розглянутим комісією з розгляду актів про порушення Оператора ГРМ, яка визначає його правомірність та приймає щодо них відповідне рішення. За результатами розгляду акта про порушення на засіданні комісії може бути прийнято рішення про його задоволення (повністю або частково), або необхідність додаткового обстеження чи перевірки, або додаткових пояснень тощо, або скасування акта про порушення. При задоволенні комісією акта про порушення складається акт-розрахунок необлікованого (донарахованого) об'єму та обсягу природного газу і його вартості.
За матеріалами справи судом встановлено, що акт про порушення №47 від 21.05.2019, у відповідності до положень глави 5 Розділу ХІ Кодексу ГРМ, розглянуто та задоволено комісією АТ “Оператор газорозподільної системи “Закарпатгаз” з розгляду актів про порушення, про що свідчить наявний у матеріалах справи витяг із рішення комісії від 09.07.2019. Оператором ГРМ об'єм газу, порахований комерційним ВОГ за робочих умов, зведено до стандартних умов із застосуванням коефіцієнта приведення відповідно до вимог державних стандартів із 16.05.2019 (дата виходу з ладу коректора) до 21.05.2019 (дата демонтажу коректора на позачергову повірку). Перерахований до сплати необлікований об'єм природного газу становить 18 616,36 куб.м., а його вартість складає суму 165 260,36 грн.
Пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.
Відповідно до частини 1 статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Статтею 629 Цивільного кодексу України визначено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
За змістом статей 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно зі ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
За змістом приписів ст. 174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати безпосередньо із закону або іншого нормативно-правового акта, що регулює господарську діяльність; з акту управління господарською діяльністю; з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать; внаслідок заподіяння шкоди суб'єкту або суб'єктом господарювання, придбання або збереження майна суб'єкта або суб'єктом господарювання за рахунок іншої особи без достатніх на те підстав; у результаті створення об'єктів інтелектуальної власності та інших дій суб'єктів, а також внаслідок подій, з якими закон пов'язує настання правових наслідків у сфері господарювання.
Відповідно до ст. 59 Закону України “Про ринок природного газу”, суб'єкти ринку природного газу, які порушили законодавство, що регулює функціонування ринку природного газу, несуть відповідальність згідно із законом.
Абзацом 3 пункту 5 глави 4 розділу XI Кодексу ГРМ встановлено, що у разі виявлення Оператором ГРМ пропущення строку періодичної повірки датчика тиску, та/або датчика температури, та/або обчислювача (коректора) об'єму газу, несправності датчика тиску, та/або датчика температури, та/або обчислювача (коректора) об'єму газу, що сталася внаслідок їх пошкодження або позаштатного режиму роботи, за умови відсутності несанкціонованого втручання в роботу ЗВТ проводяться перерахунки об'єму розподіленого (спожитого) природного газу, зокрема у таких випадках, як робота поза межами вимірювання або в позаштатному режимі, про що є зареєстровані та зафіксовані у звітах обчислювача чи коректора об'єму газу повідомлення про наявні аварійні/діагностичні ситуації (несправність) (абзац третій).
Відтак, для встановлення/визнання факту наявності позаштатного режиму роботи коректора достатньо лише зареєстрованого та зафіксованого у звітах коректора об'єму газу повідомлення про наявні аварійні/діагностичні ситуації (несправність) (абзац третій), і положення Кодексу не вимагають підтвердження цього факту висновками періодичної, позачергової, експертної повірки або перевірки технічного стану комерційного ВОГ, оскільки у цьому відсутня потреба; у даному випадку несправності коректора, що сталися внаслідок його позаштатного режиму роботи, належним чином зареєстровані та зафіксовані у звітах коректора, наявних у матеріалах справи.
Наведені обставини встановлені, зокрема, рішенням Господарського суду Закарпатської області від 12.06.2023 у справі №907/754/19, що набрало законної сили відповідно до постанови Західного апеляційного господарського суду від 18.09.2023, та в силу приписів ч. 4 ст. 75 ГПК України, не підлягають повторному доказуванню.
Суд критично оцінює доводи відповідача про невідповідність акта про порушення №47 від 21.05.2019 формі, розміщеній у Кодексі ГРМ, з огляду на наступне.
Кодекс газорозподільних систем, затверджений постановою НКРЕКП №2494 від 30.09.2015, є підзаконним нормативно-правовим актом та в додатку 16 (в редакції на момент складення акта про порушення №47 від 21.05.2019) містить примірну форму акта про порушення, в якому зазначається: найменування оператора ГРМ та його структурного підрозділу; місце складання; дата складання; номер акту; ким та за участю кого складений; назва, опис, місцезнаходження об'єкта та встановлені порушення; показання лічильника (ЗВТ); заходи щодо відновлення роботи ВОГ, усунення під'єднання, відключення, пломбування тощо; заходи з ліквідації виявлених порушень і термін їх виконання; інша необхідна інформація та вимоги; додатки; дата, місце розгляду акту комісією оператора ГРМ, їх контактний телефон; відомості про осіб, які склали акт та ознайомились з ним; зауваження споживача (його представника) до акта.
Чинний Кодекс ГРМ не обмежує позивача правом вносити до запропонованої форми акта про порушення свої доповнення, якщо, при цьому, дотримана його загальна форма. Так, суд зазначає, що складений працівниками АТ “Оператор газорозподільної системи “Закарпатгаз” акт про порушення №47 від 21.05.2019 в пункті №10 містить вказівку на те, що про дату і час засідання комісії оператора ГРМ із розгляду вказаного акта споживач буде повідомлений додатково. Адреса проведення комісії: м. Ужгород, вул. Погорєлова, 2; тел.: (0312) 61-94-31.
Водночас складений АТ “Оператор газорозподільної системи “Закарпатгаз” акт про порушення, містить всі реквізити передбачені встановленою Кодексом ГРМ примірною формою акту про порушення, а те, що Товариством використовується в роботі більш конкретизована форма акту про порушення, ніж визначена в примірному додатку до Кодексу жодним чином не порушує та не суперечить нормам Кодексу.
Наявним у матеріалах справи листом №105111 від 03.07.2019, надісланим на офіційну юридичну адресу відповідача, підтверджується факт письмового повідомлення останнього про дату, час і місце розгляду акта про порушення №47 від 21.05.2019 комісією АТ “Оператор газорозподільної системи “Закарпатгаз” з розгляду актів про порушення, із огляду на що доводи ОП “Ужгородський коньячний завод” у цій частині є необґрунтованими.
Суд критично оцінює доводи відповідача про те, що позивачем не доведено наявності ознак, які підтверджують позаштатний режим роботи ВОГ споживача, що слугує підставою для здійснення донарахування останньому об'єму та обсягу природного газу і його вартості, позаяк у рішенні Господарського суду Закарпатської області від 12.06.2023 у справі №907/754/19, яке набрало законної сили відповідно до постанови Західного апеляційного господарського суду від 18.09.2023, встановлено, що причиною відсутності індикації на екрані коректора був вихід із ладу елемента живлення, а стан коректора належить кваліфікувати як такий, що знаходився у позаштатному режимі роботи, оскільки він не здійснював обчислення об'єму газу в робочих умовах, зведеного до стандартних умов, наслідком чого виявлено розбіжність між показниками механічного лічильника та меню “Покази лічильника” в електронному коректорі. Робота коректора в позаштатному режимі підтверджена належними доказами, зокрема, звітом із системи обліку газу по ОП “Ужгородський коньячний завод” за період із 01.05.2019 по 31.05.2019, в якому відображено, що протягом 16.05.2019 - 21.05.2019 (включно), звіт коректора вузла обліку газу споживача, що передається останнім до AT “Закарпатгаз” засобами дистанційної передачі даних, показав роботу ВОГ в позаштатному режимі, а саме, повну відсутність інформації про роботу коректора.
При цьому, зі звіту про роботу коректора за вказаний період вбачається, що з 01.05.2019 коректор постійно знаходився на межі між допустимим зарядом живлення та об'ємом заряду менше 10%, що є доказом вичерпання ресурсу елементу живлення та невжиття заходів позивачем щодо заміни елементу живлення.
Наведений звіт є належним доказом позаштатного режиму роботи ВОГ споживача.
Безпідставними є також і аргументи відповідача щодо підписання акту про порушення неуповноваженою особою, оскільки Верховний Суд у постановах від 17.02.2020 у справі №906/941/18, від 17.02.2021 у справі №914/375/18 вказав, що перебування на об'єкті споживача особи, яка має доступ до закритих його приміщень та допустила представників Оператора ГРМ на об'єкт для проведення перевірки, не може вважатися неуповноваженою особою.
Водночас заслуговує на увагу і те, що Шаранич Володимир Миколайович, який підписав акт про порушення від імені споживача, є відповідальним працівником відповідача - ОП “Ужгородський коньячний завод”, обіймає посаду головного механіка, є відповідальним за справний стан та безпечну експлуатацію газового господарства підприємства відповідача, що підтверджується наявною в матеріалах справи Декларацією відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства з питань охорони праці, підписаною керівником ОП “Ужгородський коньячний завод” та зареєстрованою в журналі обліку суб'єктів господарювання в Управлінні Держпраці в Закарпатській області за №99 від 27.09.2018.
Крім того, судом встановлено, що Шаранич Володимир Миколайович, як уповноважена особа від споживача, є підписантом, і підпис його скріплено печаткою ОП “Ужгородський коньячний завод”, актів наданих послуг з розподілу природного газу від 31.01.2019, від 31.03.2019, від 30.04.2019, від 31.05.2019 та від 30.06.2019, а також інших документів стосовно управління газовим господарством підприємства відповідача, а саме, акту перевірки ВОГ та системи газопостачання споживача, що не є побутовим від 27.03.2019, акту перевірки ВОГ від 21.06.2019, акту про припинення/обмеження газопостачання від 21.06.2019.
Аналогічні обставини встановлені і в рішенні Господарського суду Закарпатської області від 12.06.2023 у справі №907/754/19, яке набрало законної сили відповідно до постанови Західного апеляційного господарського суду від 18.09.2023.
Необґрунтованими суд вважає також і посилання відповідача на відсутність у акті звіряння взаємних розрахунків між АТ “Оператор газорозподільної системи “Закарпатгаз” та ОП “Ужгородський коньячний завод” за період із 01.01.2016 по 11.07.2019 за Договором №094200BG3EDP016 заборгованості в розмірі 165 260,35 грн, оскільки акт звірки взаєморозрахунків у будь-якому випадку не є первинним обліковим документом, виконує в бухгалтерському обліку допоміжну функцію для спрощення взаємних розрахунків за договорами і звірки фактів сплати коштів, використовується виключно в бухгалтерських службах і підлягає оцінці та перевірці судом нарівні з іншими документами у справі.
Верховним Судом у постанові від 11.09.2019 по справі №902/1260/15 зазначено, що акт звіряння взаєморозрахунків не є первинним документом, а відтак, не є належним та допустимим доказом, з якого можливо встановити беззаперечну заборгованість. Акт звіряння взаєморозрахунків може лише опосередковано свідчити про наявність боргу за договором, однак судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до статті 235 Господарського кодексу України, за порушення господарських зобов'язань до суб'єктів господарювання та інших учасників господарських відносин можуть застосовуватися оперативно-господарські санкції - заходи оперативного впливу на правопорушника з метою припинення або попередження повторення порушень зобов'язання, що використовуються самими сторонами зобов'язання в односторонньому порядку. До суб'єкта, який порушив господарське зобов'язання, можуть бути застосовані лише ті оперативно-господарські санкції, застосування яких передбачено договором. Оперативно-господарські санкції застосовуються незалежно від вини суб'єкта, який порушив господарське зобов'язання.
Види оперативно-господарських санкцій закріплено статтею 236 Господарського кодексу України, згідно із частиною першою якої у господарських договорах сторони можуть передбачати використання таких видів оперативно-господарських санкцій: 1) одностороння відмова від виконання свого зобов'язання управненою стороною зі звільненням її від відповідальності за це - у разі порушення зобов'язання другою стороною; відмова від оплати за зобов'язанням, яке виконано неналежним чином або достроково виконано боржником без згоди другої сторони; відстрочення відвантаження продукції чи виконання робіт унаслідок прострочення виставлення акредитива платником, припинення видачі банківських позичок тощо; 2) відмова управненої сторони зобов'язання від прийняття подальшого виконання зобов'язання, порушеного другою стороною, або повернення в односторонньому порядку виконаного кредитором за зобов'язанням (списання з рахунку боржника в безакцептному порядку коштів, сплачених за неякісну продукцію, тощо); 3) встановлення в односторонньому порядку на майбутнє додаткових гарантій належного виконання зобов'язань стороною, яка порушила зобов'язання: зміна порядку оплати продукції (робіт, послуг), переведення платника на попередню оплату продукції (робіт, послуг) або на оплату після перевірки їх якості тощо; 4) відмова від встановлення на майбутнє господарських відносин зі стороною, яка порушує зобов'язання. При цьому цей перелік оперативно-господарських санкцій, не є вичерпним; сторони можуть передбачити у договорі також інші оперативно-господарські санкції (частина друга статті 236 Господарського кодексу України).
Підставою для застосування оперативно-господарських санкцій є факт порушення господарського зобов'язання другою стороною. Оперативно-господарські санкції застосовуються стороною, яка потерпіла від правопорушення, у позасудовому порядку та без попереднього пред'явлення претензії порушнику зобов'язання (стаття 237 Господарського кодексу України).
З викладеного вбачається, що оперативно-господарські санкції можуть полягати в односторонній відмові від господарського зобов'язання (повністю або частково) або в односторонній зміні його умов. Оперативно-господарські санкції застосовуються відповідною особою - стороною зобов'язання в односторонньому порядку, а їх перелік та порядок вжиття визначаються виключно положеннями договору, укладеного між сторонами. Мета застосування зазначених санкцій - припинення або запобігання повторенню порушень зобов'язання шляхом оперативного впливу на правопорушника. Оперативно-господарські санкції застосовуються виключно за рішенням управненої сторони й спрямовані на корегування подальшої поведінки порушника господарського зобов'язання в майбутньому.
Одностороннє визначення однією стороною господарського зобов'язання розміру боргу іншої сторони зазначеному не відповідає. Отже ані рішення комісії з розгляду актів про порушення, ані акт-розрахунок необлікованого (донарахованого) об'єму (обсягу) природного газу і його вартості, ані рахунок на його оплату не є оперативно-господарською санкцією, що свідчить про безпідставність доводів відповідача в цій частині.
Нарахування вартості необлікованого об'єму природного газу, здійснені оператором ГРМ, не є ні збитками у розумінні законодавства, яке регулює правовідносини у сфері ринку природного газу, ні оперативно-господарською санкцією в розумінні господарського законодавства, а є платою за поставлений природний газ (аналогічної позиції притримується і Верховний Суд у постановах від 12.03.2020 у справі №914/766/17, від 27.04.2020 у справі №914/2471/17, від 01.07.2020 у справі №914/2285/17, а також у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.01.2020 у справі №910/17955/17).
Враховуючи вищенаведене в сукупності, суд дійшов висновку про виникнення у відповідача обов'язку щодо компенсації позивачу вартості зведеного до стандартних умов природного газу в розмірі 165 260,35 грн. Позов підлягає задоволенню в повному обсязі.
Згідно зі ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь - які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Положеннями ст. 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
В силу приписів ст. 79 ГПК України, наявність обставини, на яку сторона покликається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (ст. 86 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідач доказів на спростування викладених позивачем обставин суду не надав. Аргументи відповідача не знайшли свого підтвердження у матеріалах справи та положеннях законодавства.
З урахуванням вищевикладеного в сукупності, суд приходить до висновку про задоволення позову в повному обсязі.
Судові витрати підлягають віднесенню на відповідача у відповідності до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України в розмірі 2478,91 грн на відшкодування витрат по сплаті судового збору.
Керуючись ст. 11, 13, 14, 73 - 79, 86, 129, 210, 220, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України
1. Позов задоволити повністю.
2. Стягнути з Орендного підприємства “Ужгородський коньячний завод”, вул. Тімірязєва, будинок 19, м. Ужгород, Закарпатська область, 88014 (код ЄДРЮОФОПтаГФ 00412122) на користь Акціонерного товариства “Оператор газорозподільної системи “Закарпатгаз”, вул. Погорєлова, будинок 2, м. Ужгород, Закарпатська область, 88015 (код ЄДРЮОФОПтаГФ 05448610) суму 165 260,35 грн (Сто шістдесят п'ять тисяч двісті шістдесят гривень 35 коп) вартості зведеного до стандартних умов природного газу, а також 2478,91 грн (Дві тисячі чотириста сімдесят вісім гривень 91 коп) на відшкодування витрат по сплаті судового збору.
3. На підставі ст. 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду згідно зі ст. 256 Господарського процесуального кодексу України подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. У разі розгляду справи (вирішення питання) без участі (неявки) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Рішення може бути оскаржене до Західного апеляційного господарського суду.
4. Вебадреса сторінки на офіційному вебпорталі судової влади України в Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по даній справі, - http://court.gov.ua/fair/sud5008/ або http://www.reyestr.court.gov.ua.
Повне судове рішення складено та підписано 30.04.2024.
Суддя Пригара Л.І.