ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
23 квітня 2024 року м. ОдесаСправа № 916/3596/23
Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Філінюк І.Г.
суддів: Аленіна О.Ю., Богатиря К.В.
секретар судового засідання - Чеголя Є.О.
за участю:
Обслуговуючого кооперативу «ХВОЙНИЙ» - адвокат Тащі М.М.;
ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» - адвокат Піун С.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу
Обслуговуючого кооперативу «ХВОЙНИЙ»
на рішення Господарського суду Одеської області від 09.01.2024
по справі №916/3596/23
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України»
до відповідача: Обслуговуючого кооперативу «ХВОЙНИЙ»
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг»
про стягнення 2 536 402,00 грн.
суддя суду першої інстанції - Цісельський О.В.
місце винесення рішення: м. Одеса, пр-т Шевченка, 29, Господарський суд Одеської області.
Повний текст рішення складено та підписано: 19.01.2024 року.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» звернулося до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Обслуговуючого кооперативу «Хвойний», в якій просить суд стягнути з відповідача 2 536 402,00 грн, з яких: 1 884 580,86 грн - основний борг, 574 382,26 грн - інфляційні втрати та 77 438,88 грн - 3% річних.
В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов типового договору постачання природного газу постачальником «останньої надії» щодо здійснення своєчасної оплати за поставлений природний газ в період з 12.11.2021 по 16.12.2021.
Рішенням Господарського суду Одеської області від 09.01.2024 позов - задоволено повністю.
Стягнуто з Обслуговуючого кооперативу «Хвойний» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» суму основної заборгованості в розмірі 1 884 580 грн 86 коп, інфляційні втрати в розмірі 574 382 грн 26 коп, 3% річних в розмірі 77 438 грн 88 коп та судовий збір в розмірі 38 046 грн 03 коп.
Обґрунтування судового рішення.
Товариством з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України», яке за результатами державного конкурсу та відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 22.07.2020 № 917-р визначено як постачальник «останньої надії» на ринку природного газу, на виконання умов договору поставлено відповідачу протягом листопада-грудня 2021 року природний газ в об'ємі 41,968 тис.куб.м на загальну суму 1 884 580,86 грн.
Судом встановлено, що рахунки на оплату поставленого природного газу та акти приймання-передачі природного газу направлялись відповідачу. Проте, у порушення умов договору, відповідач у встановлений договором строк виставлені рахунки не оплатив.
Суд прийняв до уваги, що в період з 12.11.2021 по 16.12.2021 на інформаційній платформі відсутня інформація щодо постачання природного газу відповідачу з боку іншого постачальника, та відповідачем не надано жодних доказів на спростування факту включення його в спірний період саме до Реєстру споживачів позивача.
Суд зауважив, що у спірний період споживання ОК «Хвойний» мав договірні відносини на постачання природного газу з іншим його постачальником, як вбачається з матеріалів справи та встановив суд, відповідач не надав жодного доказу того, що у спірний період з 12.11.2021 по 30.11.2021 та з 01.12.2021 по 16.12.2021 він був включений до Реєстру споживачів ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг», а тому відбулось автоматичне включення оператором газотранспортної системи до портфеля постачальника «останньої надії» обсягів природного газу, спожитих відповідачем, відповідно, спожитий природний газ віднесено до об'ємів, поставлених позивачем.
Не погодившись із вказаним судовим рішенням, Обслуговуючого кооперативу «ХВОЙНИЙ» звернувся до Південно-західного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права просить скасувати рішення Господарського суду Одеської області від 09.01.2024 у справі №916/3596/23 та постановити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
Узагальнені доводи апеляційної скарги.
Відповідач наголошує на тому, що з 25.10.2021 вже мав договірні відносини з постачальником природного газу ТОВ «ГК «Нафтогаз Трейдинг» (далі Третя особа) за договором № 4624 НГТ 23 від 25.10.2021 р. та виконав всі свої зобов'язання за договором у повному обсязі, враховуючи постачання природного газу на листопад 2021 р. та грудень 2021 р. які були сплачені Відповідачем згідно платіжних доручень № 208 від 16.11.2021 р. на суму 256 563 грн. та № 235 від 14.12.2021 р. у сумі 100 000 грн. відповідно до умов п. 1.1, 5.1 Договору. Будь якої інформації від третьої особи щодо даних платежів не надходило, що свідчить про прийняття оплати за фактично отриманий газ, та фактично засвідчує, що постачальником газу для Відповідача у листопаді та грудні 2021 р. був ТОВ «ГК «Нафтогаз Трейдинг» на підставі договору № 4624 НГТ 23 від 25.10.2021 р.
Однак, третя особа не зазначає про п. 6.4. договору № 4624 НГТ 23 від 25.10.2021 р. де зазначається про обов'язок Постачальника (третьої особи) забезпечити своєчасну реєстрацію Споживача у Реєстрі при дотриманні Споживачем умов Договору.
Скаржник зазначає, що, третя особа не належним чином виконала свої зобов'язання згідно п. 6.4 Договору, що призвело до неправомірних вимог з боку Позивача до Відповідача.
Так відповідно до умов типового договору Позивача, а саме п. 6.2 постачальник зобов'язується протягом 10 ти робочих днів після початку постачання, проінформувати споживача про здійснення постачання природного газу Постачальником (із заначанням дати початку постачання та діючи ціни на момент початку постачання) шляхом направлення письмового повідомлення на поштову адресу Споживача.
Водночас, в матеріалах справи не міститься жодного рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення на підтвердження отримання Відповідачем будь-якого відповідного відправлення від Позивача.
Отже, надані Позивачем документи не можуть бути належними доказами надіслання Позивачем будь-яких поштових відправлень Відповідачу в межах Договору про постачання природного газу постачальником «останньої надії», оскільки з поданих Позивачем доказів вбачається, що останні не відповідають вимогам Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 №270 (зі змінами), тому не можуть вважатися належними доказами, що підтверджують обставини, на які посилається Позивач.
Наведене вище свідчить про відсутність поінформованості Відповідача щодо здійснення постачальником - ТОВ «ГК «Нафтогаз України» (з урахуванням наявності у Відповідача однопредметного договору на постачання природного газу з ТОВ «ГК «НАФТОГАЗ ТРЕЙДИНГ») постачання природного газу.
Рух справи у суді апеляційної інстанції.
Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи було визначено колегію суддів у складі: головуючого судді - Філінюк І.Г. судді Аленін О.Ю., Богатир К.В., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.02.2024.
На момент надходження апеляційної скарги матеріали справи №916/3596/23 на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду не надходили.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 12.02.2024 доручено Господарському суду Одеської області невідкладно надіслати матеріали справи №916/3596/23 на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду.
Відкладено вирішення питання щодо можливості відкриття, повернення, залишення без руху або відмови у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Обслуговуючого кооперативу “ХВОЙНИЙ” на рішення Господарського суду Одеської області від 09.01.2024 по справі №916/3596/23 до надходження матеріалів справи з суду першої інстанції.
13.02.2024 матеріали справи №916/3596/23 надійшли на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 19.02.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Обслуговуючого кооперативу «ХВОЙНИЙ» на рішення Господарського суду Одеської області від 09.01.2024 по справі №916/3596/23.
Призначено апеляційну скаргу Обслуговуючого кооперативу «ХВОЙНИЙ» на рішення Господарського суду Одеської області від 09.01.2024 по справі №916/3596/23 до розгляду на 26.03.2024 о 14:30 год.
У судовому засіданні Південно-західного апеляційного господарського суду 26.03.2024 оголошено перерву до 23.04.2024 о 15:30 год.
В судовому засіданні 23.04.2024 представник Обслуговуючого кооперативу «ХВОЙНИЙ» доводи та вимоги апеляційної скарги підтримав, представник ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» заперечував щодо доводів апеляційної скарги та просив судове рішення залишити без змін.
Відповідно до частини дванадцятої статті 270 ГПК України, неявка сторін, або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
23.04.2024 оголошено вступну та резолютивну частини постанови у даній справі.
Статтею 269 ГПК України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Заслухавши пояснення позивача, розглянувши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку встановлених судом першої інстанції фактичних обставин справи і їх повноту, проаналізувавши застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів встановила наступне.
Фактичні обставини справи встановлені судом першої інстанції.
Правове регулювання технічних, організаційних, економічних та правових засад функціонування газотранспортної системи України здійснюється Кодексом Газотранспортної системи, затвердженим постановою НКРЕКП від 30.09.2015 №2493 (далі - Кодекс ГТС).
Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 № 2501 було затверджено Типовий договір постачання природного газу постачальником “останньої надії”.
За умовами п. 1.3. договору він є договором приєднання. При укладенні цього договору зі споживачем ураховуються вимоги статей 205, 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України та укладення відбувається шляхом публічної оферти постачальника та її акцептування споживачем через факт споживання газу за відсутності іншого постачальника. Цей договір вважається укладеним зі споживачем з дня, визначеного на інформаційній платформі оператора газотранспортної системи (далі - Оператор ГТС) днем початку постачання природного газу споживачу в Реєстрі споживачів постачальника “останньої надії” відповідно до Кодексу газотранспортної системи.
Згідно з п. 2.1. договору за цим договором постачальник зобов'язується постачати природний газ споживачу в необхідних для нього об'ємах (обсягах), а споживач зобов'язується своєчасно сплачувати постачальнику вартість природного газу у розмірі, строки та порядку, що визначені цим договором.
Відповідно до п. 3.1., 3.2., 3.3. договору постачання природного газу споживачу здійснюється з дня, визначеного інформаційною платформою оператора газотранспортної системи днем початку постачання в Реєстрі споживачів постачальника відповідно до Кодексу газотранспортної системи. Підстави для здійснення постачальником постачання природного газу споживачу визначені положеннями Правил постачання. Період безперервного постачання природного газу постачальником не може перевищувати шістдесят діб протягом календарного року та триває до кінця календарного місяця, що настає за місяцем початку фактичного постачання природного газу споживачу постачальником, крім випадків дострокового розірвання договору.
За умовами п. 4.1., 4.2., 4.3., 4.4. договору постачання природного газу здійснюється за ціною, оприлюдненою постачальником на своєму сайті. Така ціна визначається постачальником відповідно до розділу VI Правил постачання. Нова ціна є обов'язковою для сторін з дня, наступного за днем її оприлюднення постачальником на власному сайті. Об'єм (обсяг) постачання природного газу споживачу за розрахунковий період визначається за даними Оператора ГРМ/Оператора ГТС (для прямих споживачів) за підсумками розрахункового періоду, що містяться в інформаційній платформі оператора газотранспортної системи та надані споживачу Оператором ГРМ відповідно до умов договору розподілу природного газу.
Постачальник зобов'язаний надати споживачу рахунок на оплату природного газу за цим договором не пізніше 10 числа календарного місяця, наступного за місяцем постачання природного газу, в обумовлений між постачальником і споживачем спосіб (поштою за замовчуванням, через електронний кабінет споживача тощо - якщо сторонами це окремо обумовлено).
Споживач зобов'язаний оплатити рахунок, наданий постачальником відповідно до пункту 4.3 цього договору, до закінчення календарного місяця, наступного за місяцем постачання природного газу.
Відповідно до пп. 1, 2, 3 п. 5.1. договору, споживач має право: отримувати природний газ на умовах, зазначених у цьому договорі; безоплатно отримувати всю інформацію стосовно прав та обов'язків його та постачальника та інформацію про ціну природного газу, порядок оплати за спожитий газ, а також іншу інформацію, що має надаватись постачальником відповідно до чинного законодавства та цього договору; безоплатно отримувати інформацію про обсяги та інші показання власного споживання природного газу.
Відповідно до п.п.1, 4 п. 5.2 договору споживач зобов'язується забезпечувати своєчасну та повну оплату поставленого природного газу згідно з умовами цього договору, а також протягом 5 робочих днів повідомляти постачальника про всі зміни персоніфікованих даних.
Згідно п.п. 3, 4 п. 6.2 договору постачальник зобов'язується, серед іншого: обчислювати і виставляти рахунки споживачу за поставлений природній газ відповідно до вимог та у порядку, передбачених правилами постачання та цим договором; протягом десяти робочих днів після початку постачання поінформувати споживача про здійснення постачання природного газу постачальником (із зазначенням дня початку постачання та діючої ціни на момент початку постачання) шляхом направлення письмового повідомлення на поштову адресу споживача.
Згідно з п. 11.1., 11.3. договору він набирає чинності з дня, визначеного інформаційною платформою Оператора ГТС днем початку постачання природного газу споживачу в Реєстрі споживачів постачальника відповідно до Кодексу газотранспортної системи. Дія цього договору не може перевищувати шістдесят діб протягом календарного року та триває до кінця календарного місяця, наступного за місяцем, в якому почалося фактичне постачання природного газу постачальником. Розірвання (припинення дії) цього договору не звільняє споживача від обов'язку сплатити заборгованість постачальнику за цим договором. Протягом строку дії договору споживач має право укласти договір постачання природного газу з іншим постачальником. У такому випадку цей договір достроково припиняється по завершенню газової доби, що передує газовій добі початку постачання новим постачальником (згідно з даними інформаційної платформи Оператора ГТС). Якщо споживач бажає в інших випадках відмовитися від договору, він має право розірвати його без сплати будь-яких штрафних санкцій чи іншої фінансової компенсації постачальнику шляхом надання йому одностороннього повідомлення щонайменше за три дні до дати розірвання.
Відповідно до п. 11.5. договору усі повідомлення за цим договором вважаються зробленими належним чином у разі, якщо вони здійснені в письмовій формі та надіслані за зазначеними в цьому договорі адресами сторін. Датою отримання таких повідомлень буде вважатися дата їх особистого вручення або дата поштового штемпеля відділу зв'язку одержувача. У разі отримання постачальником від споживача заяви про бажання використовувати у взаємовідносинах електронний документообіг усі документи і повідомлення за цим договором також можуть бути складені відповідно до законодавства про електронний документообіг та використання електронних документів. У такому разі такі документи і повідомлення мають юридичну силу оригіналу документа.
08.12.2021 зазначений вище правочин надіслано позивачем на адресу відповідача рекомендованим листом (відправлення №0600013779756, список № 08.12.2021 - юріки (в матеріалах справи).
ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» (постачальник, постачальник «останньої надії») відповідно до Постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП) від 04.07.2017 №880 здійснює ліцензійне постачання природного газу на території України.
Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, прийнято постанову від 24.12.2019 №3011 «Про видачу ліцензії з транспортування природного газу ТОВ «Оператор ГТС України», на право провадження господарської діяльності з транспортування природного газу Товариству з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України».
Листом від 29.09.2020 вих. №ТОВВИХ «Про погодження форми електронного документообігу» ТзОВ «Оператор газотранспортної системи України» повідомило НКРЕКП про те, що постановою Регулятора від 23.09.2020 № 1752 було внесено зміни, зокрема, до Кодексу ГТС.
Згідно п. 2 гл. 5 розд. IV Кодексу ГТС (в редакції наведеної постанови НКРЕКП) оператори газорозподільних систем, оператор газотранспортної системи (щодо прямих споживачів) протягом трьох діб зобов'язані надати постачальнику “останньої надії” через інформаційну платформу інформацію щодо споживачів, які були зареєстровані в Реєстрі споживачів постачальника “останньої надії”, за формою оператора газотранспортної системи, погодженою Регулятором. Інформація скріплюється електронним підписом уповноваженої особи оператора газорозподільної системи/оператора газотранспортної системи (щодо прямих споживачів) та повинна містити: ЕІС-код споживача або ЕІС-код точки комерційного обліку споживача; назву та ЄДРПОУ (для споживачів, що не є побутовими); поштову адресу об'єкта споживача.
У зв'язку з цим ТОВ “Оператор ГТС України” подало на погодження розроблену Форму 10 “Інформація щодо споживачів, які були зареєстровані в Реєстрі споживачів постачальника “останньої надії”, що додається, та просила Регулятора розглянути і погодити її у встановленому порядку.
Листом від 30.09.2020 вих.№10261/16.3.2/7-20 НКРЕКП, за результатами опрацювання поданої Оператором ГТС форми 10 електронного документообігу, погодило її без зауважень.
За результатами державного конкурсу та відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 22.07.2020 № 917-р Товариство з обмеженою відповідальністю “Газопостачальна компанія “Нафтогаз України” визначено постачальником “останньої надії” на ринку природного газу строком на три роки як переможця конкурсу.
26.10.2021 набула чинності Постанова Кабінету Міністрів України від 25.10.2021 №1102 “Про внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України від 30 вересня 2015 року №809 і від 9 грудня 2020 року № 1236” (далі - Постанова КМУ № 1102).
Згідно з пунктом 2 Постанови КМУ № 1102 з метою забезпечення своєчасного початку та сталого проходження опалювального періоду 2021/22 року, зокрема, доручено Акціонерному товариству “Магістральні газопроводи України”, Товариству з обмеженою відповідальністю “Оператор газотранспортної системи України”, операторам газорозподільних систем:
- забезпечити автоматичне включення оператором газотранспортної системи за участю операторів газорозподільних систем до портфеля постачальника “останньої надії” обсягів природного газу, спожитих з 1 жовтня 2021 року бюджетними установами (в значенні Бюджетного кодексу України), закладами охорони здоров'я державної власності (казенні підприємства та/або державні установи тощо) та закладами охорони здоров'я комунальної власності (комунальні некомерційні підприємства та/або комунальні установи, та/або спільні комунальні підприємства тощо), постачання природного газу яким не здійснювалося жодним постачальником;
- забезпечити безумовне відновлення газопостачання бюджетних установ (у значенні Бюджетного кодексу України), закладів охорони здоров'я державної власності (казенні підприємства та/або державні установи тощо) та закладів охорони здоров'я комунальної власності (комунальні некомерційні підприємства та/або комунальні установи, та/або спільні комунальні підприємства тощо);
- забезпечити внесення операторами газорозподільних систем до інформаційної платформи оператора газотранспортної системи інформації щодо всіх захищених споживачів, приєднаних до газорозподільної системи, із зазначенням відповідної категорії, до якої належить такий споживач: побутові споживачі; бюджетні установи (в значенні Бюджетного кодексу України); заклади охорони здоров'я державної власності (казенні підприємства та/або державні установи тощо) та заклади охорони здоров'я комунальної власності (комунальні некомерційні підприємства та/або комунальні установи, та/або спільні комунальні підприємства тощо); виробники теплової енергії для потреб таких споживачів або підприємств, установ, організацій за умови, що виробництво теплової енергії для потреб таких споживачів або підприємств, установ, організацій здійснюється за допомогою об'єктів, не пристосованих до зміни палива.
У зв'язку з відсутністю постачання природного газу іншим постачальником оператором газотранспортної системи (далі - Оператор ГТС) за участю операторів газорозподільних систем (далі - оператори ГРМ) об'єми природного газу, спожитого відповідачем з 01.11.2021 автоматично включено до портфеля постачальника «останньої надії» - Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України», і, відповідно, спожитий природний газ віднесено до об'ємів, поставлених позивачем.
У матеріалах справи наявні роздруківки з офіційного веб-сайту ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» щодо архіву цін ПОН для непобутових споживачів за період з 01.11.2021 по 31.12.2021.
Як суб'єкту ринку природного газу ОК «Хвойний» було присвоєно персональний ЕІС-код: 56XQ00017BW4T003.
На виконанням умов типового договору позивач поставив відповідачу - ОК «Хвойний», як споживачу, природний газ в об'ємі 41,968 тис.м.куб. на загальну суму 1 884 912,40 грн (з урахуванням вартості транспортування), на підтвердження чого до суду надано копію акту приймання передачі природного газу № 21408 від 30.11.2021 за листопад 2021 року про поставку 22,25200 тис.м.куб. газу на суму 908 439,24 грн з ПДВ та копію акту приймання передачі природного газу № 32020 від 31.12.2021 за грудень 2021 року про поставку 19,71600 тис.м.куб. газу на суму 976 473,16 грн з ПДВ, що підписані ТОВ «ГК «Нафтогаз України», як постачальником.
Також позивачем надано копію коригуючого акту № 29097 від 23.12.2021 до акту приймання передачі № 21408 від 30.11.2021, відповідно до якого остаточна вартість переданого відповідачу у листопаді 2021 року природного газу від ТОВ «ГК «Нафтогаз України» становила 908 107,70 грн.
Позивачем були виставлені відповідачу наступні рахунки на оплату, а саме: № 30440 від 10.12.2021 (нарахування за листопад 2022 року) на суму 908439,24 грн; № 2659 від 12.01.2022 (нарахування за грудень 2022 року в розмірі 976473,16 грн, борг за попередній період в розмірі 908107,10 грн (908439,24 - 331,54) на суму 1 884 580,86 грн.
Зазначені вище акти і рахунки були направлені засобами поштового зв'язку на юридичну адресу відповідача, вказану в договорі, про що свідчать наявні в матеріалах справи роздруківки списків згрупованих відправлень від 12.12.2021, від 11.01.2022, від 17.01.2022 та чеки АТ «Укрпошта» (а.с. 33, 35-37, 40-42 т.с. 1).
В матеріалах справи наявний адвокатський запит представника ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України», адресований ТОВ «Оператор газотранспортної системи України», щодо надання фактичних обсягів споживання природного газу, зокрема, Обслуговуючим кооперативом «Хвойний» (ЕІС-код 56XQ00017BW4T003) за період з 01.10.2021 по дату видачі відповіді.
Листом №ТОВВИХ-23-3841 від 27.03.2023 ТОВ «Оператор газотранспортної системи України» зазначило, що в інформаційній платформі споживач з ЕІС-кодом 56XQ00017BW4T003 був закріплений за постачальником «останньої надії» ТОВ «ГК «Нафтогаз України» (ЕІС-код 56Х930000008780В) у періоди з 01.11.2021 по 16.12.2021.
До вказаного листа було додано інформацію щодо закріплення споживача за EIC-кодом 56XQ00017BW4T003, тобто відповідача, з 01.11.2021 по 16.12.2021 його включено до реєстру споживачів постачальника «останньої надії», тобто позивача, та, відповідно, віднесено спожитий відповідачем газ до портфеля постачальника «останньої надії», що вбачається також з інформації оператора ГТС щодо остаточної алокації відборів споживача з EIC-кодом 56XQ00014ERG200A в період з 01.11.2021 по 30.11.2021 та з 01.12.2021 по 16.12.2021.
Позивачем до матеріалів позову також долучено лист Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» № 16/2-09/942 від 19.01.2023 з інформацією про надходження коштів на поточний рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України», з якого вбачається, що за період з 01.10.2021 по 06.04.2023 від Обслуговуючого кооперативу «Хвойний» надходження відсутні.
Поряд з цим, як підтверджується матеріалами справи, 25.10.2021 між ТОВ «Газопостачальна Компанія «Нафтогаз Трейдинг» та ОК «Хвойний» було укладено договір постачання природного газу № 4624-НГТ-23, за умовами якого постачальник передає споживачу на умовах цього договору замовлений споживачем обсяг (об'єм) природного газу у період з червня 2021 року до червня 2024 року.
Підписанням цього договору споживач дає згоду постачальнику на включення його до Реєстру споживачів постачальника, розміщеного на інформаційній платформі Оператора ГТС відповідно до вимог Кодексу ГТС (п. 2.3. договору № 4624-НГТ-23 від 25.10.2021).
При цьому, відповідно до п.п. 3.2., 3.3. договору № 4624-НГТ-23 від 25.10.2021 постачання газу за цим договором здійснюється постачальником виключно за умови включення споживача до Реєстру споживачів постачальника, розміщеного на інформаційній платформі Оператора ГТС відповідно до вимог Кодексу ГТС. Постачання (включення споживача до Реєстру споживачів постачальника) та використання (відбір) природного газу за цим договором здійснюється виключно за умови дотримання споживачем вимог пункту 5.1. цього договору щодо остаточного розрахунку за фактично переданий природний газ та відсутності реєстрації споживача в реєстрі будь-якого іншого постачальника природного газу.
Згідно із п. 13.1. даний договір набирає чинності з дати його укладання і діє до 30 червня 2024р. включно, а в частині розрахунків - до повного їх виконання.
Як вбачається з матеріалів справи, зокрема платіжними дорученнями № 208 від 16.11.2021 та № 235 від 14.12.2021, відповідач сплатив Товариству з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» за постачання природного газу в листопаді 2021 року в сумі 256563,00 грн та в грудні 2021 року - 100000,00 грн. Також, в матеріалах справи наявний акт приймання-передачі природного газу від 31.12.2021 за грудень 2021 року про поставку 26,52100 тис.м.куб. газу на суму 201132,27 грн з ПДВ.
З наявних доказів вбачається, що поданий ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» 27.10.2021 запит на зміну постачальника відхилений та зміну не виконано, проте 14.12.2021 третя особа повторно подала запит на інформаційній платформі Оператора ГТС щодо зміни постачальника, який було підтверджено та зареєстровано споживача в реєстрі споживачів постачальника з датою початку постачання з 17.12.2021.
В матеріалах справи наявний лист ОК «Хвойний» № 118 від 14.12.2021, адресований ТОВ «ГК «Нафтогаз України», де відповідач повторно повідомляє позивача, що не буде підписувати акт приймання-передачі природного газу від 30.11.2021 № 21408, оскільки між ним та третьою особою вже був укладений договір постачання природного газу № 4624-НГТ-23, а також повідомив про відмову від оплати рахунку від 10.12.2021 № 30440 на суму 908439,24 грн, оскільки між сторонами відповідний договір не укладався. Окрім того, листом № 122 від 22.12.2021 відповідач повернув позивачу проект договору постачання природного газу постачальником «останньої надії» без підписання.
В подальшому, як вбачається з опису вкладення цінного листа з повідомленням, скріпленого печаткою АТ «Укрпошта», 09.03.2023 позивачем було направлено на адресу відповідача вимогу № 119/4.3-6621-2023 від 08.03.2023 про сплату заборгованості за спожитий газ споживачем постачальнику «останньої надії», у якій останній вимагає сплатити заборгованість за природний газ (основний борг) у сумі 1 884 580,86 грн до 21.03.2023 на поточний рахунок ТОВ «ГК «Нафтогаз України».
Оскільки відповідач не сплатив кошти за спожитий природний газ в повному обсязі та своєчасно, позивач нарахував та заявив до стягнення з відповідача 77438,88 грн 3% річних та 574382,26 грн інфляційних втрат.
Під час розгляду справи відповідачем доказів погашення заборгованості суду не надано.
Норми права.
Відповідно статті 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Згідно статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних вимогах звичайно ставляться.
Статтею 509 ЦК України визначено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Згідно із приписами статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
За правилами статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини 1 статті 527 ЦК України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.
Приписами статті 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ч. 1 ст. 599 ЦК України).
Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Статтею 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення , зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
В свою чергу, частиною 1 статті 628 ЦК України встановлено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Як встановлено статтею 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Частиною 3 ст. 631 ЦК України передбачено, що сторони можуть встановити, що умови договору застосовуються до відносин між ними, які виникли до його укладення.
Відповідно до ч. 1-3, 5 ст. 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору є однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги. Актами цивільного законодавства можуть бути встановлені правила, обов'язкові для сторін при укладенні і виконанні публічного договору.
Договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору (ч. 1 ст. 634 ЦК України).
Відповідно до ч.1 ст.638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору; істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до частини 1 статті 656 ЦК України предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому.
Частинами 1, 2 ст. 692 ЦК України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.
Статтею 712 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Згідно ст. 1 Закону України “Про ринок природного газу”: оператор газотранспортної системи - суб'єкт господарювання, який на підставі ліцензії здійснює діяльність із транспортування природного газу газотранспортною системою на користь третіх осіб (замовників); споживачем є фізична особа, фізична особа - підприємець або юридична особа, яка отримує природний газ на підставі договору постачання природного газу з метою використання для власних потреб, а не для перепродажу, або використання в якості сировини.
Відповідно до п. 19 ч. 1 ст. 1 Закону України “Про ринок природного газу” оператор газотранспортної системи - суб'єкт господарювання, який на підставі ліцензії здійснює діяльність із транспортування природного газу газотранспортною системою на користь третіх осіб (замовників).
Відповідно до пункту 26 частини 1 статті 1 Закону України “Про ринок природного газу” постачальник “останньої надії” - визначений Кабінетом Міністрів України постачальник, який не має права відмовити в укладенні договору постачання природного газу на обмежений період часу.
Згідно з частинами 1, 3 статті 12 Закону України “Про ринок природного газу” постачання природного газу здійснюється відповідно до договору, за яким постачальник зобов'язується поставити споживачеві природний газ належної якості та кількості у порядку, передбаченому договором, а споживач зобов'язується оплатити вартість прийнятого природного газу в розмірі, строки та порядку, передбачених договором. Постачання природного газу постачальником “останньої надії” здійснюється на підставі типового договору, що затверджується Регулятором. Типовий договір постачання природного газу постачальником “останньої надії” може містити окремі умови для різних категорій споживачів. При цьому в межах кожної категорії споживачів договір постачання природного газу постачальником “останньої надії” є публічним. Права та обов'язки постачальників і споживачів визначаються цим Законом, Цивільним і Господарським кодексами України, правилами постачання природного газу, іншими нормативно-правовими актами, а також договором постачання природного газу.
Відповідно до ч. 2 ст. 13 Закону України “Про ринок природного газу”, споживач зобов'язаний, зокрема: 1) укласти договір про постачання природного газу; 2) забезпечувати своєчасну та повну оплату вартості природного газу згідно з умовами договорів; 3) не допускати несанкціонованого відбору природного газу; 4) забезпечувати безперешкодний доступ уповноважених представників оператора газотранспортної системи, оператора газорозподільної системи до вузлів обліку природного газу та з метою встановлення вузлів обліку газу; 5) припиняти (обмежувати) споживання природного газу відповідно до вимог законодавства та умов договорів.
Статтею 15 Закону України «Про ринок природного газу» встановлено, що договір постачання між постачальником «останньої надії» і споживачем вважається укладеним з моменту початку фактичного постачання природного газу такому споживачу. Постачальник “останньої надії” визначається Кабінетом Міністрів України строком на три роки за результатами конкурсу, проведеного у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Постачальник “останньої надії” постачає природний газ споживачу протягом строку, який не може перевищувати 60 діб та триває до кінця календарного місяця, що настає за місяцем початку фактичного постачання природного газу споживачу постачальником “останньої надії”. Після закінчення цього строку постачальник “останньої надії” зобов'язаний припинити постачання природного газу споживачу. Постачальник “останньої надії” має право припинити постачання природного газу споживачу до закінчення вищезазначеного строку у разі невиконання цим споживачем обов'язку щодо повної та своєчасної оплати вартості природного газу, який постачається постачальником “останньої надії”, відповідно до типового договору постачання постачальником “останньої надії”.
Відповідно до п. 2 глави 1 розділу І Кодексу газорозподільних систем, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 № 2494 у чинній станом на час виникнення спірних правовідносин редакції (надалі Кодекс ГРС) цей Кодекс визначає взаємовідносини оператора газорозподільних систем із суб'єктами ринку природного газу, а також визначає правові, технічні, організаційні та економічні засади функціонування газорозподільних систем, зокрема умови забезпечення: надійної і безпечної експлуатації газорозподільних систем та гарантованого рівня розподілу (переміщення) природного газу до/від суміжних суб'єктів ринку природного газу відповідної якості; комерційного, у тому числі приладового обліку природного газу в газорозподільній системі та визначення його об'ємів і обсягів передачі до/з газорозподільної системи, у тому числі в розрізі суб'єктів ринку природного газу; доступу замовників до газорозподільної системи для приєднання до неї їх об'єктів будівництва або існуючих об'єктів (умови технічного доступу); доступу суб'єктів ринку природного газу до газорозподільної системи для фактичної передачі (розподілу/споживання) належного їм природного газу до/з газорозподільної системи (умови комерційного доступу); механізмів взаємодії оператора газорозподільної системи з операторами суміжних систем та з іншими суб'єктами ринку природного газу.
Приписами п.3 глави 1 розділу І Кодексу газотранспортної системи, затвердженого постановою НКРЕКП від 30.09.2015 №2493 передбачено, що дія цього Кодексу поширюється на всіх суб'єктів ринку природного газу України: операторів суміжних систем, газовидобувні підприємства, замовників, споживачів та постачальників природного газу незалежно від підпорядкування та форми власності, а також операторів торгових платформ.
Алокація - обсяг природного газу, віднесений оператором газотранспортної системи в точках входу/виходу до/з газотранспортної системи по замовниках послуг транспортування (у тому числі в розрізі їх контрагентів (споживачів)) з метою визначення за певний період обсягів небалансу таких замовників; інформаційна платформа - електронна платформа у вигляді веб-додатка в мережі Інтернет, функціонування та керування якою забезпечується оператором газотранспортної системи, яка використовується для забезпечення надання послуг транспортування природного газу відповідно до вимог цього Кодексу; номінація - попереднє повідомлення, надане замовником послуг транспортування оператору газотранспортної системи, стосовно обсягів природного газу, які будуть подані замовником послуг транспортування протягом доби до газотранспортної системи в точках входу та відібрані з газотранспортної системи в точках виходу; підтверджена номінація - підтверджений оператором газотранспортної системи обсяг природного газу замовника послуг транспортування, який буде прийнятий від замовника в точках входу до газотранспортної системи та переданий замовнику в точках виходу з газотранспортної системи у відповідний період; портфоліо балансування - сукупність подач та відборів замовника послуг транспортування природного газу; Реєстр споживачів постачальника - перелік споживачів, які в інформаційній платформі закріплені за певним постачальником у розрахунковому періоді; несанкціонований відбір природного газу - відбір природного газу за відсутності споживача в Реєстрі споживачів постачальника будь-якого постачальника протягом розрахункового періоду; без укладення відповідного договору з постачальником; шляхом самовільного під'єднання та/або з навмисно пошкодженими приладами обліку природного газу або поза охопленням приладами обліку; шляхом самовільного відновлення споживання природного газу; (пункт 5 глави 1 розділу І Кодексу ГТС).
Відповідно до п.1 глави 4 розділу IV Кодексу ГТС для забезпечення електронної взаємодії та документообігу між суб'єктами ринку природного газу, у тому числі для організації замовлення та супроводження послуг транспортування природного газу в умовах добового балансування газотранспортної системи, а також між суб'єктами ринку природного газу та операторами торгових платформ оператор газотранспортної системи зобов'язаний створити та підтримувати функціонування інформаційної платформи. Інформаційна платформа складається з апаратного та програмного забезпечення.
Згідно п.7 глави 4 розділу IV Кодексу ГТС постачальники відповідно до вимог цього Кодексу повинні вносити до інформаційної платформи інформацію щодо: власних споживачів та періодів постачання їм природного газу; номінацій/реномінацій.
Відповідно до положень пункту 5 глави 1 розділу І Кодексу ГТС:
- інформаційна платформа - електронна платформа у вигляді веб-додатка в мережі Інтернет, функціонування та керування якою забезпечується оператором газотранспортної системи, яка використовується для забезпечення надання послуг транспортування природного газу відповідно до вимог цього Кодексу.
Оператор газотранспортної системи виконує функції адміністратора інформаційної платформи (пункт 5 глави 3 розділу IV Кодексу ГТС).
Інформаційна платформа має бути доступною всім суб'єктам ринку природного газу та операторам торгових платформ у межах їх прав, визначених цим Кодексом, для забезпечення ними дій, пов'язаних із укладанням угод за короткостроковими стандартизованими продуктами, замовленням, наданням та супроводженням послуг транспортування природного газу, у тому числі для подання номінацій/реномінацій, перевірки величин грошових внесків (фінансової гарантії), а також інших дій, передбачених цим Кодексом.
Для вчинення вищезазначених дій веб-додаток інформаційної платформи має бути доступним у мережі Інтернет цілодобово, сім днів на тиждень (пункт 2 глави 3 розділу IV Кодексу ГТС).
Згідно абзацу 1 пункту 2 глави 5 розділу IV Кодексу ГТС, з моменту реєстрації споживача за постачальником в інформаційній платформі, постачальник набуває статусу діючого постачальника для такого споживача (крім майбутніх періодів постачання, які заброньовані за іншими постачальниками в інформаційній платформі, постачання природного газу постачальником “останньої надії” та випадків, передбачених пунктом 6 цієї глави) та вважається, що з цього моменту зазначений постачальник забронював за собою цього споживача на наступні розрахункові періоди та є відповідальним за обсяги споживання природного газу цим споживачем.
Відповідно до пункту 2 глави 5 розділу IV Кодексу ГТС оператори газорозподільних систем, оператор газотранспортної системи (щодо прямих споживачів) протягом трьох діб зобов'язані надати постачальнику “останньої надії” через інформаційну платформу інформацію щодо споживачів, які були зареєстровані в Реєстрі споживачів постачальника «останньої надії», за формою оператора газотранспортної системи, погодженою Регулятором. Інформація скріплюється електронним підписом уповноваженої особи оператора газорозподільної системи/оператора газотранспортної системи (щодо прямих споживачів) та повинна містити: ЕІС-код споживача або ЕІС-код точки комерційного обліку споживача; назву та ЄДРПОУ (для споживачів, що не є побутовими); поштову адресу об'єкта споживача. Зазначена інформація надається через інформаційну платформу, за допомогою відправки повідомлення на поштову скриньку постачальника останньої надії в інформаційній платформі дані скриньки G_MAIL_PLR.
Відповідно до абзацу 4 пункту 2 глави 5 розділу IV Кодексу ГТС, постачальник, за винятком постачальника зі спеціальними обов'язками, має право визначити по споживачу, крім побутового, в інформаційній платформі кінцеву дату постачання природного газу такому споживачу (з якої споживач буде виключений з Реєстру споживачів такого постачальника) та/або визначити періоди постачання природного газу такому споживачу, реєстру споживачів такого постачальника) та/або визначити періоди постачання природного газу такому споживачу.
Згідно з абзацами 8-10 пункту 2 глави 5 розділу IV Кодексу ГТС, реєстрація споживача, що не є побутовим (крім споживача, що здійснює виробництво теплової енергії та оператора газорозподільної системи), здійснюється автоматично в Реєстрі споживачів постачальника “останньої надії” на інформаційній платформі оператора газотранспортної системи за умови відсутності на інформаційній платформі інформації про відключення або ініціювання діючим постачальником відключення його об'єкта у випадку, якщо діючому постачальнику було зупиненого чи анульовано ліцензію на постачання природного газу.
Дата початку постачання природного газу споживачу постачальником «останньої надії» визначається в Реєстрі споживачів постачальника “останньої надії” на інформаційній платформі.
Відповідно до абзацу 3 пункту 4 глави 5 розділу IV Кодексу ГТС, постачальник який має намір постачати природний газ споживачу, який включений до Реєстру споживачів постачальника «останньої надії», має право за одну добу до кінцевого терміну подання номінації на газову добу (D), визначеного цим Кодексом, включити такого споживача до власного Реєстру споживачів постачальника на інформаційній платформі, вказавши період постачання природного газу такому споживачу.
Відповідно до пункту 2 глави 7 розділу XIІ Кодексу газотранспортної системи у точках виходу до газорозподільної системи з метою проведення остаточної алокації щодобових відборів/споживання, що не вимірюються щодобово, оператор газорозподільної системи до 08 числа газового місяця (М+1) надає оператору газотранспортної системи інформацію про фактичний місячний відбір/споживання природного газу окремо по кожному споживачу, відбір/споживання якого не вимірюється щодобово. У випадку якщо комерційний вузол обліку обладнаний обчислювачем (коректором) з можливістю встановити за результатами місяця фактичне щодобове споживання природного газу, така інформація додатково надається в розрізі газових днів газового місяця (М).
Так, відповідно до пункту 1 розділу І Правил постачання природного газу, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 № 2496 (далі - Правила), ці Правила розроблені на виконання пункту 17 частини третьої статті 4 Закону України «Про ринок природного газу» та регулюють відносини, які виникають між постачальниками та споживачами природного газу, з урахуванням їх взаємовідносин з операторами газорозподільної системи/газотранспортної системи (далі - Оператори ГРМ/ГТС).
Правилами постачання природного газу врегульовано відносини, які виникають між постачальниками та споживачами природного газу, з урахуванням їх взаємовідносин з операторами газорозподільної системи/газотранспортної системи (далі - Оператори ГРМ/ГТС). Дія цих Правил поширюється на постачальників, споживачів природного газу - фізичних осіб (побутових споживачів), фізичних осіб - підприємців, юридичних осіб та Операторів ГРМ/ГТС.
Згідно з п. 3 розділу І Правил постачання природного газу, споживачу здійснюється на підставі договору постачання природного газу між постачальником та споживачем, який укладається відповідно до вимог цих Правил, та після включення споживача до Реєстру споживачів постачальника в інформаційній платформі Оператора ГТС у відповідному розрахунковому періоді в порядку, визначеному Кодексом газотранспортної системи. Постачальник не має права реєструвати споживача у власному Реєстрі споживачів постачальника у розрахунковому періоді, не погодженому зі споживачем.
Інформаційна платформа - це електронна платформа Оператора ГТС у вигляді веб-додатка в мережі Інтернет, створена відповідно до вимог Кодексу газотранспортної системи; новий постачальник - постачальник природного газу, з яким споживач, що має діючого постачальника, уклав договір постачання природного газу та який буде здійснювати постачання природного газу у періоді, наступному після періоду постачання природного газу діючим постачальником; підтверджений обсяг природного газу - плановий об'єм (обсяг) природного газу, обумовлений договором постачання природного газу між споживачем та постачальником на відповідний розрахунковий період, який має бути поставлений споживачу відповідно до умов цього договору (п. 5 глави 1 розділу І Правил).
Згідно з пунктом 1 розділу ІІ Правил, підставою для постачання природного газу споживачу є:
- наявність у споживача, об'єкт якого підключений до газорозподільної системи, договору розподілу природного газу, укладеного в установленому порядку між споживачем та Оператором ГРМ, та присвоєння споживачу Оператором ГРМ персонального ЕІС-коду як суб'єкту ринку природного газу;
- наявність у споживача, об'єкт якого підключений до газотранспортної системи, договору транспортування природного газу, укладеного в установленому порядку між споживачем та Оператором ГТС, та присвоєння споживачу Оператором ГТС персонального ЕІС-коду як суб'єкту ринку природного газу;
- наявність у споживача укладеного з постачальником договору постачання природного газу та дотримання його умов;
- включення споживача до Реєстру споживачів постачальника у відповідному розрахунковому періоді;
- відсутність простроченої заборгованості споживача за поставлений природний газ перед діючим постачальником (за його наявності), що має підтверджуватися письмовою довідкою діючого постачальника або складеним з ним актом звірки взаєморозрахунків, або наявність письмового дозволу діючого постачальника на перехід споживача до нового постачальника. Оператор ГРМ здійснює діяльність з розподілу природного газу на підставі ліцензії, яка видається Регулятором.
На підставі укладеного договору розподілу природного газу Оператор ГРМ:
присвоює споживачу (точці комерційного обліку), у тому числі побутовому споживачу, персональний EIC-код суб'єкта ринку природного газу та передає його Оператору ГТС для ідентифікації споживача в інформаційній платформі Оператора ГТС, у тому числі для цілей закріплення споживача в Реєстрі споживачів відповідного постачальника та здійснення оперативних заходів при запровадженні процедури зміни його постачальника;
Власники об'єктів, підключених в установленому законодавством порядку до ГРМ, разом із заявою про укладання договору розподілу природного газу (формування заяви-приєднання до умов договору розподілу природного газу) подають Оператору ГРМ документи, визначені процедурою.
З метою уніфікації та однозначної ідентифікації споживачів, у тому числі побутових споживачів, та за необхідності їх точок комерційного обліку, а також для забезпечення спрощення процедури зміни постачальника природного газу та електронного обміну даними між суб'єктами ринку природного газу використовується система кодування, рекомендована Європейською мережею операторів газотранспортних систем.
Фактом приєднання споживача до умов договору розподілу природного газу (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які засвідчують його бажання укласти договір розподілу природного газу, зокрема повернення підписаної заяви-приєднання, сплата рахунка Оператора ГРМ та/або документально підтверджене споживання природного газу.
Оператор ГРМ не має права відмовити споживачу, власні об'єкти якого підключені до/через ГРМ, в укладанні договору розподілу природного газу за умови дотримання споживачем вимог щодо укладення договору розподілу природного газу, передбачених цим Кодексом та чинним законодавством.
Визначення персоніфікованого ЕІС-коду для кожного суб'єкта ринку природного газу, у тому числі для споживачів, підключених до газорозподільних систем, здійснюється у порядку, встановленому Кодексом ГТС.
Оператор ГРМ: здійснює визначення та присвоєння всім споживачам, у тому числі побутовим споживачам, підключеним до ГРМ, персоніфікованих EIC-кодів та за необхідності відповідних ЕІС-кодів їх точкам комерційного обліку; інформує кожного споживача, який підключений до ГРМ, про присвоєння йому EIC-коду як суб'єкту ринку природного газу та (у разі присвоєння) відповідних EIC-кодів його точкам комерційного обліку; на постійній основі в особистих кабінетах (за наявності) та щомісячно в платіжному документі побутового споживача зазначає його EIC-код та EIC-код (за наявності) його точки комерційного обліку; протягом п'яти робочих днів після присвоєння споживачу, у тому числі побутовому споживачу, персоніфікованого ЕІС-коду передає його Оператору ГТС у порядку, визначеному Кодексом ГТС.
Оператор ГРМ відповідає за збереження ЕІС-кодів, присвоєних споживачам та відповідним точкам комерційного обліку.
Оператор ГРМ в односторонньому порядку не має права змінювати EIC-код, присвоєний споживачу або точці його комерційного обліку.
У випадку невідповідності ЕІС-коду побутового споживача або ЕІС-коду точки комерційного обліку побутового споживача, за яким постачальник включив побутового споживача до свого Реєстру споживачів постачальника, ЕІС-коду, наданому в інформації, яка скріплена електронним підписом уповноваженої особи постачальника, а також невідповідності вимогам цього пункту дати реєстрації постачальником заяви-приєднання до умов договору постачання природного газу побутовим споживачам, реєстрація побутового споживача в Реєстрі споживачів такого постачальника не здійснюється, про що інформаційна платформа автоматично повідомляє постачальника.
Пунктом 3 розділу ІІІ Правил визначено, що постачання природного газу споживачу здійснюється на підставі договору постачання природного газу між постачальником та споживачем, який укладається відповідно до вимог цих Правил, та після включення споживача до Реєстру споживачів постачальника в інформаційній платформі Оператора ГТС у відповідному розрахунковому періоді в порядку, визначеному Кодексом газотранспортної системи. Постачальник не має права реєструвати споживача у власному Реєстрі споживачів постачальника у розрахунковому періоді, не погодженому зі споживачем.
Реєстр споживачів постачальника - перелік споживачів, які в установленому Кодексом ГТС порядку закріплені в інформаційній платформі оператора газотранспортної системи за певним постачальником у розрахунковому періоді.
Інформаційна платформа - електронна платформа у вигляді веб-додатка в мережі Інтернет, функціонування та керування якою забезпечується оператором газотранспортної системи, яка використовується для забезпечення надання послуг транспортування природного газу відповідно до вимог цього Кодексу.
Відповідно до п.п. 1, 2, 4-6 Розділу VI Правил постачання природного газу постачальник «останньої надії» здійснює постачання природного газу споживачам на умовах договору постачання природного газу, який укладається з урахуванням вимог цього розділу та має відповідати Типовому договору постачання природного газу постачальником «останньої надії», затвердженому постановою НКРЕКП від 30.09.2015 року № 2501, який є публічним, а його умови - однаковими для всіх споживачів. Договір постачання природного газу постачальником «останньої надії» укладається у випадках, передбачених пунктом 3 цього розділу, з урахуванням вимог статей 205, 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України шляхом публічної оферти постачальника «останньої надії» та її акцептування споживачем через факт споживання газу за відсутності іншого постачальника.
Договір постачання природного газу постачальником «останньої надії» не потребує двостороннього підписання. На письмове звернення споживача постачальник «останньої надії» зобов'язаний протягом десяти робочих днів з дня отримання такого письмового звернення надати споживачу підписаний уповноваженою особою постачальника примірник договору постачання природного газу.
Договір постачання між постачальником «останньої надії» і споживачем вважається укладеним з дня, визначеного на інформаційній платформі оператора газотранспортної системи днем початку постачання природного газу споживачу в Реєстрі споживачів постачальника “останньої надії” відповідно до Кодексу газотранспортної системи..
За договором постачання природного газу постачальник «останньої надії» зобов'язаний поставити споживачу природний газ у необхідних для нього об'ємах (обсягах), а споживач зобов'язаний своєчасно оплачувати постачальнику вартість природного газу в розмірі, строки та порядку, що визначені договором. Максимальна тривалість постачання природного газу постачальником «останньої надії» не може перевищувати шістдесят днів та в будь-якому випадку не має тривати довше ніж до кінця календарного місяця, наступного за тим місяцем, у якому почалося фактичне постачання природного газу споживачеві постачальником «останньої надії».
Постачальник «останньої надії» зобов'язаний на головній сторінці свого сайту розмістити діючу редакцію договору постачання природного газу постачальником «останньої надії», яка має відповідати типовому договору, роз'яснення щодо його укладання, а також ціну природного газу для споживачів, визначену згідно з вимогами цього розділу.
Після закінчення граничного строку постачання природного газу постачальником «останньої надії», передбаченого цим розділом та Законом України «Про ринок природного газу», постачальник «останньої надії» зобов'язаний припинити постачання природного газу за договором зі споживачем. Виключення споживача з Реєстру споживачів постачальника «останньої надії» здійснюється у порядку, визначеному Кодексом газотранспортної системи. У випадку якщо споживач не був включений до Реєстру споживачів іншого постачальника після закінчення постачання природного газу постачальником «останньої надії», до такого споживача повинні застосовуватись заходи з припинення розподілу/транспортування (для прямих споживачів) природного газу споживачу відповідно до умов Кодексу газорозподільних систем та Кодексу газотранспортної системи.
Постачальник «останньої надії» має повідомити споживача про обмежений строк постачання природного газу, ціну природного газу для споживача та поінформувати споживача про його право та необхідність вибору іншого постачальника шляхом розміщення відповідної інформації на сайті постачальника «останньої надії». Постачальник «останньої надії» зобов'язаний оприлюднювати на своєму веб-сайті та підтримувати в актуальному стані інформацію щодо споживачів, що не є побутовими, з діючими договорами постачання природного газу із зазначенням такої інформації: ЕІС-коди споживачів (точок комерційного обліку); ЄДРПОУ та назва споживача; адреса об'єкта; кінцевий строк постачання природного газу.
Позиція Південно - західного апеляційного господарського суду.
Відповідно до пункту 1 розділу VI Правил постачання природного газу договір постачання природного газу постачальником «останньої надії» укладається у випадках, передбачених пунктом 3 цього розділу, з урахуванням вимог статей 205, 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України шляхом публічної оферти постачальника «останньої надії» та її акцептування споживачем через факт споживання газу за відсутності іншого постачальника, а також не потребує двостороннього підписання.
Колегія суддів зазначає, що договір постачання природного газу постачальником «останньої надії» не потребує двостороннього підписання. На письмове звернення споживача постачальник «останньої надії» зобов'язаний протягом десяти робочих днів з дня отримання такого письмового звернення надати споживачу підписаний уповноваженою особою постачальника примірник договору постачання природного газу.
Договір постачання між постачальником «останньої надії» і споживачем вважається укладеним з дня, визначеного на інформаційній платформі оператора газотранспортної системи днем початку постачання природного газу споживачу в Реєстрі споживачів постачальника «останньої надії» відповідно до Кодексу газотранспортної системи.
Згідно із п. 2 розділу VI Правил за договором постачання природного газу постачальник «останньої надії» зобов'язаний поставити споживачу природний газ у необхідних для нього об'ємах (обсягах), а споживач зобов'язаний своєчасно оплачувати постачальнику вартість природного газу в розмірі, строки та порядку, що визначені договором.
Отже, аналіз наведених вище норм дає підстави для висновку, що у разі настання обставин, визначених у частині першій статті 15 Закону України «Про ринок природного газу», Розділу VI Правил постачальник «останньої надії» надає послуги з постачання природного газу та відповідно до пункту 26 частини першої статті 1 цього Закону не має права відмовити споживачу в укладенні договору постачання природного газу на обмежений період часу, а факт приєднання Споживача до публічного договору постачання природного газу від постачальника «останньої надії» відбувається внаслідок фактичного постачання природного газу такому споживачу без укладеного договору з іншим постачальником.
Факт включення відповідача до реєстру споживачів постачальника «останньої надії» та віднесення газу, спожитого Відповідачем, до портфеля постачальника «останньої надії» в спірний період підтверджується листом №ТОВВИХ-23-3841 від 27.03.2023 ТОВ «Оператор газотранспортної системи України» інформацію щодо закріплення споживача за EIC-кодом 56XQ00017BW4T003, тобто відповідача, з 01.11.2021 по 16.12.2021 його включено до реєстру споживачів постачальника «останньої надії», тобто позивача, та, відповідно, віднесено спожитий відповідачем газ до портфеля постачальника «останньої надії», що вбачається також з інформації оператора ГТС щодо остаточної алокації відборів споживача з EIC-кодом 56XQ00014ERG200A в період з 01.11.2021 по 30.11.2021 та з 01.12.2021 по 16.12.2021.
Об'єм (обсяг) спожитого споживачем природного газу передається Оператором ГРМ в інформаційну платформу Оператора ГТС та використовується постачальником для розрахунку вартості спожитого природного газу.
Позивач проводить нарахування вартості спожитого споживачем природного газу виключно на підставі даних Оператора ГРМ про об'єм (обсяг) розподіленого/спожитого споживачем природного газу, які отримує в процесі доступу до інформаційної платформи оператора ГТС.
Вартість природного газу визначається шляхом множення об'ємів природного газу, на ціну природного газу, визначену відповідно до встановленого тарифу.
З 01.10.2021 ціна природного газу, що постачається постачальником “останньої надії” щоденно розраховується за формулою, наведеною в пункті 24 Порядку проведення конкурсу з визначення постачальника “останньої надії”, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.09.2015 № 809 в редакції Постанови КМУ № 1102.
З 1 грудня 2021 ціна природного газу (з урахуванням ПДВ) відповідно до умов Договору опублікована/оприлюднена на сайті Товариства з обмеженою відповідальністю “Газопостачальна компанія “Нафтогаз України” за посиланням https://gas.ua/uk/business/news/pon-archive-price.
Відповідно до пункту 4.3. договору, постачальник зобов'язаний надати споживачу рахунок на оплату природного газу за цим договором не пізніше 10 числа календарного місяця, наступного за місяцем постачання природного газу, в обумовлений між постачальником і споживачем спосіб (поштою за замовчуванням, через електронний кабінет споживача тощо - якщо сторонами це окремо обумовлено).
Так, умови щодо порядку здійснення оплати були визначені в пункті 4.4 договору, яким передбачено, що споживач зобов'язаний оплатити рахунок, наданий постачальником відповідно до п. 4.3. цього договору, до закінчення календарного місяця, наступного за місяцем постачання природного газу.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем - Товариством з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України», яке за результатами державного конкурсу та відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 22.07.2020 № 917-р визначено як постачальник «останньої надії» на ринку природного газу, на виконання умов договору поставлено відповідачу протягом листопада-грудня 2021 року природний газ в об'ємі 41,968 тис.куб.м на загальну суму 1 884 580,86 грн.
Установлено, що рахунки на оплату поставленого природного газу та акти приймання-передачі природного газу направлялись відповідачу.
Проте, у порушення умов договору, відповідач у встановлений договором строк виставлені рахунки не оплатив.
Отже, прийняття відповідачем природного газу від позивача є підставою виникнення у відповідача зобов'язання оплатити поставлений природний газ відповідно умов пункту 4.4 цього договору, до закінчення календарного місяця, наступного за місяцем постачання природного газу.
Колегією суддів перевірена нарахована позивачем у рахунках сума заборгованості відповідача станом на дати їх складання та враховано інформацію, надану ТОВ «Оператор газотранспортної системи України», що відображає об'єми поставленого природного газу відповідачу.
Враховуючи вищевказане, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про обґрунтованість заявлених позивачем вимог в частині стягнення з відповідача суми заборгованості за період з листопада по грудень 2021 року в сумі 1 884 580,86 грн є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Щодо вимог позивача про стягнення трьох процентів річних у розмірі 77 438,88 грн та інфляційних втрат у розмірі 574 382,26 грн.
Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Інфляційні нарахування на суму боргу, сплату яких передбачено частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті.
Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).
Оскільки відповідачем не виконані умови договору та порушенні строки оплати отриманого природного газу, він зобов'язаний сплатити на користь позивача суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції, а також три проценти річних від простроченої суми. Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу.
Перевіривши наданий позивачем розрахунок інфляційних втрат в сумі 574382,26 грн та 3% річних у розмірі 77438,88 грн, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що розрахунки відповідають приписам чинного законодавства та не перевищує розрахованого судом розміру означених компенсаційних виплат, у зв'язку з чим позовні вимоги про стягнення з відповідача нарахованих 3 % річних та інфляційних втрат підлягають задоволенню.
Відхилення аргументів апеляційної скарги.
Щодо доводів скаржника на наявність у нього правовідносин щодо постачання природного газу з іншим постачальником - ТОВ «ГК «Нафтогаз Трейдинг» колегія суддів зауважує, що ТОВ «ГК «Нафтогаз Трейдинг» 25.10.2021 та 14.12.2021 подало запити на інформаційній платформі Оператора ГТС щодо зміни постачальника, проте відповідний запит було підтверджено лише 14.12.2021 та зареєстровано споживача в реєстрі споживачів ТОВ Газопостачальна Компанія «Нафтогаз Трейдинг» з датою початку постачання з 17.12.2021.
Таким чином, постачання відповідачу природного газу за договором № 4624-НГТ-23 від 25.10.2021 між відповідачем та ТОВ «Газопостачальна компанія» Нафтогаз Трейдинг», розпочалось з 17.12.2021 року.
В матеріалах справи №916/3596/23 відсутні докази, які б підтверджували постачання природного газу Відповідачу з ресурсу ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» в період з 01.11.2021 по 16.12.2021 (спірний період), а саме, акт приймання-передачі природного газу, укладений між Відповідачем та ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» в період з 01.11.2021 по 16.12.2021 та дані з Інформаційної платформи оператора ГТС щодо включення відповідача до Реєстру споживачів постачальника ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» в період з 01.11.2021 по 16.12.2021.
Натомість, в матеріалах справи наявні докази включення Відповідача в означений період саме до Реєстру споживачів Позивача.
Таким чином, доводи Відповідача про наявність у нього іншого постачальника в період з 01.11.2021 по 16.12.2021 безпідставні та спростовуються наведеними аргументами Позивача та наявними в матеріалах справи доказами.
Доводи скаржника про те, що невключення його до реєстру споживачів ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» було наслідком невиконання постачальником своїх обов'язків, а також умисних узгоджених дій третьої особи та позивача, не спростовують наявність підстав для задоволення позовних вимог та оплати ОК «Хвойний» фактично спожитого ним у спірному періоді природного газу, які були включені до портфеля постачальника «останньої надії».
Крім того, як вірно зауважено судом першої інстанції, що відповідач не позбавлений права звернутися до суду з позовом про відшкодування збитків, які були завдані йому неналежним виконанням зобов'язань щодо своєчасної реєстрації споживача на платформі за постачальником природного газу, з яким у Обслуговуючого кооперативу «Хвойний» був укладений договір у спірний період.
Крім того, також є безпідставними доводи скаржника про неналежність доказів, які підтверджують факт постачання природного газу з ресурсу позивача, його обсяги та вартість з огляду на наступне.
Відповідачем, у спірний період з 12.11.2021 по 16.12.2021 не був включений до Реєстру споживачів жодного з постачальників, не надав доказів складання актів-приймання передачі природного газу від інших постачальників у спірний період, а тому спожиті об'єми природного газу автоматично включені оператором газотранспортної системи до портфеля постачальника «останньої надії», і доведенню іншим способом не підлягають.
Позивачем, в свою чергу, надана інформація щодо споживачів, які були зареєстровані в Реєстрі споживачів постачальника «останньої надії» від оператора ГРМ та витяг з інформаційної платформи Оператора ГТС щодо фактичних обсягів споживання природного газу споживачем.
Інші доводи апеляційної скарги не приймаються колегією судів до уваги, оскільки вони жодним чином не спростовують висновків суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позову, та не доводять неправильність чи незаконність прийнятого судового рішення.
Висновки суду апеляційної інстанції.
Згідно статті 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Будь-яких підстав для скасування рішення господарського суду за результатами його апеляційного перегляду колегією суддів не встановлено.
За вказаних обставин оскаржуване рішення господарського суду підлягає залишенню без змін, а апеляційні скарги - залишенню без задоволення із віднесенням судових витрат на скаржника.
Керуючись статтями 129, 232, 233, 236, 240, 269, 270, 275, 276-277, 281-284, 339-343 Господарського процесуального кодексу України, Південно-західний апеляційний господарський суд -
Апеляційну скаргу Обслуговуючого кооперативу «ХВОЙНИЙ» - залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду Одеської області від 09.01.2024 у справі № 916/3596/23 - залишити без змін.
Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на Обслуговуючий кооператив «ХВОЙНИЙ».
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у строки, передбачені статтею 288 ГПК України.
Повний текст постанови складено 29.04.2024.
Головуючий суддя І.Г. Філінюк
Суддя О.Ю. Аленін
Суддя К.В. Богатир