79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
"22" квітня 2024 р. Справа №921/364/23
Західний апеляційний господарський суд у складі колегії:
Головуючий - суддя О.В. Зварич
судді В.М. Гриців
І.Б. Малех,
секретар судового засідання Р.А. Пишна,
розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства “Тернопільський кар'єр” б/н від 23.01.2024 року (вх. № 01-05/265/24 від 24.01.2024 року; вх. № 01-05/284/24 від 25.01.2024 року)
на рішення господарського суду Тернопільської області від 22.12.2023 року (суддя Н.О. Андрусик; повний текст рішення складено 02.01.2024 року)
у справі № 921/364/23
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “Фінансова компанія “Мустанг Фінанс” (надалі ТзОВ “ФК “Мустанг Фінанс”)
до відповідача: Приватного акціонерного товариства “Тернопільський кар'єр” (надалі ПрАТ “Тернопільський кар'єр”)
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Акціонерного товариства “Перший український міжнародний банк” (надалі АТ “ПУМБ”)
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Приватного акціонерного товариства “Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча” (надалі ПАТ “Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча”)
про стягнення 10187745,12 грн,
за участю:
від позивача (в режимі відеоконференції): Одринський К.А. - адвокат (довіреність №24/03-23-1 від 24.03.2023 року);
від відповідача: Рищук В.В. - адвокат (ордер серії ВК №1121794 від 22.03.2024 року);
від третьої особи (на стороні позивача): не з'явився;
від третьої особи (на стороні відповідача): не з'явився,
Короткий зміст позовних вимог
23.05.2023 року ТзОВ “ФК “Мустанг Фінанс” звернулось до господарського суду Тернопільської області з позовом до ПрАТ “Тернопільський кар'єр” за участю третьої особи на стороні позивача: АТ “ПУМБ” та третьої особи на стороні відповідача: ПАТ “Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча” про стягнення заборгованості в порядку поруки за договором факторингу з регресом №LVO-Ф-4973 від 21.11.2018 року та договором поставки № 01-08-2017-01/1637 від 01.08.2017 року в сумі 10187745,12 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідно до договору факторингу з регресом №LVO-Ф-4973 від 21.11.2018 ПрАТ “Тернопільський кар'єр” виступило перед АТ “ПУМБ” поручителем за виконання боржником - ПрАТ “ММК ім.Ілліча” грошових зобов'язань. На підставі іншого договору факторингу №17/01-2023 від 17.01.2023 до ТзОВ “ФК “Мустанг Фінанс” перейшли права вимоги по договору факторингу з регресом №LVO-Ф-4973 від 21.11.2018 та по договору поставки №01-08-2017-01/1637 від 01.02.2017, укладеному між ПрАТ “Тернопільський кар'єр” та ПрАТ “ММК ім.Ілліча”, які належали АТ “ПУМБ” на суму 10187745,12 грн, що підтверджено ухвалою господарського суду Запорізької області від 02.03.2023 у справі №908/2465/22 про банкрутство ПрАТ “ММК ім.Ілліча” (визнано кредиторські вимоги ТзОВ “ФК “Мустанг Фінанс” до банкрута на суму 56775873,90 грн основного боргу). В порушення умов договору факторингу з регресом №LVO-Ф-4973 від 21.11.2018, ПрАТ “Тернопільський кар'єр” не виконало обов'язок поручителя щодо виконання порушеного Боржником (ПрАТ “ММК ім.Ілліча”) зобов'язання.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням господарського суду Тернопільської області від 22.12.2023 року у справі №921/364/23 задоволено позов ТзОВ “ФК “Мустанг Фінанс”. Стягнуто з ПрАТ “Тернопільський кар'єр” на користь ТзОВ “ФК “Мустанг Фінанс” 10187745,12 грн та 152816,18 грн в повернення сплаченого судового збору.
В ході розгляду справи суд першої інстанції встановив, що заборгованість ПрАТ “ММК ім.Ілліча” перед ПрАТ “Тернопільський кар'єр” за договором поставки №01-08-2017-01/1637 від 01.08.2017 становить 10187745,12грн. Укладенням договору факторингу з регресом від 21.11.2018 року, котрий є змішаним договором, АТ “ПУМБ” та ПрАТ “Тернопільський кар'єр” домовились, що клієнт (ПрАТ “Тернопільський кар'єр”) поручився перед фактором (АТ “ПУМБ”) за виконання боржником (ПрАТ “ММК ім.Ілліча”) грошових зобов'язань, що випливають з контракту/документів, права вимоги за якими відступлені фактору, в сумі не сплаченої вартості прав вимоги ("зобов'язання") (пункт 3.2. договору факторингу з регресом). В порушення умов договору факторингу з регресом клієнт (ПрАТ “Тернопільський кар'єр”) не виконанав обов'язку щодо необхідності виконання порушеного боржником зобов'язання у порядку поруки. У зв'язку з укладенням 17.01.2023 між АТ "ПУМБ" та ТзОВ “ФК “Мустанг Фінанс” договору факторингу № 17/01-2023, позивач є поточним кредитором за договором факторингу з регресом №LVO-Ф-4973 від 21.11.2018 та договором поставки №01-08-2017-01/1637 від 01.08.2017. Враховуючи умови договору факторингу з регресом відповідач взяв на себе зобов'язання за виконання ПрАТ “ММК ім.Ілліча” грошових зобов'язань, що випливають з договору поставки №01-08-2017-01/1637 від 01.08.2017 на суму 10187745,12 грн, відповідно у ПрАТ “Тернопільський кар”єр”, як поручителя за договором факторингу з регресом від 21.11.2018, виник обов'язок виконати порушене ПрАТ “ММК ім.Ілліча” зобов'язання за договором поставки від 01.08.2017 щодо сплати заборгованості в заявленому розмірі. Доказів сплати заборгованості у розмірі 10187745,12 грн відповідач не надав та не спростував доводи позивача, наведені в обґрунтування позову. Суд врахував, що ухвалою господарського суду Запорізької області від 19.12.2022 у справі № 908/2465/22 відкрито провадження у справі про банкрутство ПрАТ “ММК ім.Ілліча” та ухвалою від 02.03.2023 визнано грошові вимоги ТзОВ “ФК “Мустанг фінанс” до ПрАТ “ММК ім.Ілліча” в загальному розмірі 56775 873,90 грн, в тому числі й заборгованість за договорами та відповідними реєстрами, що випливають із договору факторингу з регресом № LVO-Ф-4973 від 21.11.2018 року, що був укладений між ПрАТ “Тернопільський кар”єр” та АТ “ПУМБ”, з огляду на що обставини щодо наявності заборгованості є встановленими та в силу приписів ч. 4 ст. 75 ГПК України не потребують доказування. Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про обґрунтованість та правомірність позовних вимог про стягнення з відповідача, як поручителя заборгованості в розмірі 10187745,12 грн та про їх задоволення.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу
Відповідач подав апеляційну скаргу, в якій вважає рішення суду першої інстанції прийнятим з порушенням норм матеріального та процесуального права. Стверджує, що договір факторингу № 17/01-2023 від 17.01.2023 року в силу ст.ст. 203, 215 ЦК України є недійсним, оскільки вчинений поза волею ПрАТ “Тернопільський кар'єр”. Звертає увагу на те, що наявне повідомлення від 24 січня 2023 року, яке АТ «ПУМБ» направило ПрАТ «Тернопілський кар'єр» не є доказом повідомлення клієнта про відступлення права вимоги, оскільки таке направлено після вчинення спірного правочину, тобто після факту набуття новим фактором (ТзОВ «ФК «Мустанг Фінанс) права вимоги за договором факторингу з регресом від 21 листопада 2018 року № LVO-Ф-4973. Покликається на те, що АТ «ПУМБ» після 17 січня 2023 року не мало права направляти вказане повідомлення, так як вже не було фактором. Зазначає, що договір факторингу з регресом від 21 листопада 2018 року № LVO-Ф-4973 є змішаним. До відносин сторін в цьому договорі застосовуються положення договору поруки, встановлені статтями 553-559 ЦК України. Укладенням цього договору сторони домовилися, що клієнт (ПрАТ «Тернопільський кар'єр») поручається перед фактором (АТ «ПУМБ») за виконання боржником (ПрАТ “ММК ім.Ілліча”) грошових зобов'язань перед фактором, що випливають з контракту/документів, права вимоги за якими відступлені фактору, в сумі несплаченої вартості прав вимог. За загальним правилом, встановленим ч. 1 ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Проте, між АТ «ПУМБ» та ПрАТ “ММК ім.Ілліча” жодних правочинів не укладалось. Крім того, відсутність у договорі факторингу з регресом від 21 листопада 2018 року № LVO-Ф-4973 підпису ПрАТ “ММК ім.Ілліча” свідчить про необізнаність останнього щодо наявності у нього будь-яких зобов'язань майнового характеру перед АТ «ПУМБ». Правочин, який прямо впливає на права та інтереси особи, яка його не підписувала (не укладала) є неукладеним. Тому такий правочин не може породжувати в подальшому будь-які інші зобов'язання, які могли б виникнути на підставі неукладеного правочину, в свою чергу свідчить про відсутність правових підстав для укладення між АТ «ПУМБ» та ТзОВ «ФК «Мустанг Фінанс» спірного договору факторингу від 17 січня 2023 року № 17/01-2023. Зазначає, що ухвалою господарський суд Запорізької області від 02.03.2023 року у справі № 908/2465/22 (провадження № 16/22/22) визнано грошову вимогу ТзОВ «ФК «Мустанг Фінанс» до ПрАТ “ММК ім.Ілліча” на суму 56775873,90 грн. за договорами поставок, котрі в тому числі є предметом договору факторингу з регресом від 21 листопада 2018 року № LVO-Ф-4973. Тобто, ТзОВ «ФК «Мустанг Фінанс» заявило даний позов про стягнення заборгованості у розмірі 10187745,12 грн., які вже включені та задоволені господарським судом Запорізької області як кредиторські вимоги у справі про банкрутство ПрАТ «ММК ім.Ілліча» в загальній сумі 56775 873,90 грн. Фактично, ТзОВ «ФК «Мустанг Фінанс» звернулася з тим самим предметом спору, з яким вже зверталося у іншій справі. Вказане свідчить про відсутність предмету спору у даній справі №921/364/23. Вважає, що наявні правові підстави для визнання договору факторингу з регресом від 21 листопада 2018 року № LVO-Ф-4973 в частині положень щодо регресної вимоги та положень поруки первісного кредитора (постачальника за договором поставки 2017 року) недійсними відповідно до ст. 234 ЦК України, оскільки наявність в договорі факторингу положень щодо поруки та регресної вимоги до первісного кредитора свідчить про відсутність мети досягнення правових наслідків - відступлення права вимоги від первісного кредитора до нового кредитора та наявність заінтересованості нового кредитора у стягненні заборгованості з боржника (покупця за договором поставки). Вважає помилковим висновоко суду про те, що позивач листом № 17/01-2023Д від 17.01.2023 повідомив АТ "ПУМБ" про виконання своїх обов'язків за договором факторингу № 17/01-2023 від 17.01.2023 та сплату сумиу фінансування у встановлені договором факторингу розмірі та строки (платіжні доручення № 295 від 17.01.2023 та №299 від 17.01.2023). Суд не мав підтверджень надсилання вказаного листа позивачем. Також суд не врахував, що ТзОВ «ФК «Мустанг Фінанс» надало тільки платіжне доручення, яке не вважається підтвердженням здійснення господарської операції і не відображає руху коштів по рахунках. Інших документів котрі можуть свідчити про те, що ТзОВ «ФК «Мустанг Фінанс» здійснило оплату за договором факторингу від 17 січня 2023 року позивач не надав, зокрема не надав оригіналу банківської квитанції з печаткою банку та не виписки по рахунку. Суд не дослідив сторін договору факторингу, а саме, що ПрАТ «Тернопільський кар'єр» був постачальником товарів та клієнтом за договором факторингу. Договір факторингу має спеціальний суб'єктний склад, а саме: клієнт - фізична чи юридична особа, яка є суб'єктом підприємницької діяльності, фактор - банк або інша фінансова установа, яка відповідно до закону має право здійснювати фінансові, в тому числі факторингові операції, та боржник - набувач послуг чи товарів за первинним договором. За договором факторингу може відступатися виключно право грошової вимоги, яке виникло з договірного зобов'язання.
Просить скасувати рішення господарського суду Тернопільської області від 22.12.2023 року у справі №921/364/23, прийняти нове рішення, яким повністю відмовити в задоволенні позову.
Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи
Позивач у відзиві на апеляційну скаргу вважає доводи скаржника безпідставними і необґрунтованими, а рішення місцевого господарського суду - законним. Звертає увагу, що 17 січня 2023 року між АТ «ПУМБ» та ТзОВ «ФК «Мустанг Фінанс» був укладений договір факторингу № 17/01-2023, згідно з яким до ТзОВ «ФК «Мустанг Фінанс» перейшли права вимоги до Боржника, які належали АТ «ПУМБ», за рядом договорів/контрактів. У зв'язку з укладенням вказаного договору, Банк 24.01.2023 надісла на адресу Клієнта (ПрАТ «Тернопільський кар'єр») повідомлення вих. № КНО-61.1.1/11 від 24.01.2023 про укладення договору факторингу та про перехід прав вимоги до ТзОВ «ФК «Мустанг Фінанс». Таким чином, АТ «ПУМБ» було здійснено відступлення прав вимог третій особі (а не ПрАТ «Тернопільський кар'єр») - ТзОВ «ФК «Мустанг Фінанс», що виключає застосування у даному випадку положень ст. 9 договору факторингу з регресом (в тому числі п. 9.1). Право Банку здійснювати відступлення прав вимоги третім особам прямо передбачено пунктом 10.2.5 договору факторингу з регресом, а також положеннями чинного законодавства, що регулюють заміну кредитора у зобов'язанні (п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України). Таким чином, твердження відповідача про порушення п. 9.1 договору факторингу з регресом при укладенні 17 січня 2023 року між АТ «ПУМБ» та ТзОВ «ФК «Мустанг Фінанс» договору факторингу № 17/01-2023 є помилковими. Покликається на те, що Товариство належним чином та у повному обсязі виконало свої обов'язки за договором факторингу, сплативши на користь АТ «ПУМБ» суму фінансування у встановлені договором розмірі та строки, що підтверджується платіжними дорученнями № 295 від 17.01.2023 р. та № 299 від 17.01.2023 р., а також листом Товариства вих. № 17/01-2023д від 17 січня 2023. Звертаєу увагу на те, що ПрАТ «Тернопільський кар'єр», укладаючи договір факторингу з регресом № ІУО-Ф-4973 від 21.11.2018 року, зі змінами та доповненнями до нього згідно з додатковими угодами № 1-7, та приймаючи його умови, набуло статус поручителя за виконання зобов'язання Боржника за договором поставки № 01-08-2017-01/1637 від 01.08.2017 зі змінами та доповненнями до нього, усвідомлювало та прийняло правові наслідки укладення такого договору та свою майбутню можливу відповідальність як поручителя Боржника, що підтверджується фактом підписання відповідачем договору факторингу з регресом та 7 додаткових угод до нього, а також фактом отримання від АТ «ПУМБ» факторингового фінансування за договором факторингу з регресом. Не відповідає дійсності твердження апелянта про необізнаність ПрАТ “ММК ім.Ілліча” про укладення договору факторингу з регресом № LVO-Ф-4973 від 21.11.2018 року (зі змінами та доповненнями) між АТ «ПУМБ» та ПрАТ «Тернопільський кар'єр», оскільки це спростовується ухвалою господарського суду Запорізької області від 02.03.2023 року по справі №908/2465/22 про визнання кредиторських вимог ТзОВ «ФК «Мустанг Фінанс» до ПрАТ “ММК ім.Ілліча”. Визнання кредиторських вимог позивача розпорядником майна та відсутність будь-яких заперечень щодо зазначених вимог від Боржника свідчить про обізнаність ПрАТ “ММК ім.Ілліча” про укладення договору факторингу з регресом № LVO-Ф-4973 від 21.11.2018 року. Позивач не погоджується з твердженням апелянта про відсутність предмету спору у даній справі № 921/364/23, у зв'язку із задоволенням вимог Товариства господарським судом Запорізької області у справі про банкрутство ПрАТ «ММК ім.Ілліча». Предмет спору - це об'єкт спірного правовідношення, з приводу якого виник спір. Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. В порушення умов договору факторингу з регресом, Клієнт - ПрАТ «Тернопільський кар'єр» не виконав обов'язок, встановлений пунктом 3.6 договору факторингу щодо необхідності виконання порушеного Боржником зобов'язання у порядку поруки. У зв'язку із зазначеним, ТзОВ «ФК «Мустанг Фінанс» звернулось з позовом до ПрАТ «Тернопільський кар'єр» про стягнення 10187745,12 грн., що і є предметом даного спору. Щодо справи № 908/2465/22 (провадження 16/22/22) про банкрутство ПрАТ «ММК ім. Ілліча», то предметом цієї справи є банкрутство ПрАТ «ММК ім. Ілліча». При цьому, визнання господарським судом вимог кредитора за своєю правовою природою є лише підтвердження судом факту наявності у боржника боргу перед кредитором та правомірності його виникнення. А задоволення вимог кредитора є повнеабо часткове погашення його визнаних вимог за рахунок реалізації майна боржника, стягнення його дебіторської заборгованості, або за результатами проведення санації боржника. Враховуючи вищевикладене, позивач вважає хибними та необгрунтованими твердження апелянта про відсутність предмета спору у даній справі № 921/364/23, у зв'язку із визнанням кредиторських вимог у справі про банкрутство ПрАТ «ММК ім. Ілліча». Просить залишити без змін Тернопільської області від 22.12.2023 року у справі №921/364/23, апеляційну скаргу ПрАТ «Тернопільський кар'єр» - без задоволення.
Треті особи не надавали письмових відзивів на апеляційну скаргу.
Розгляд клопотань
В судовому засіданні представник відповідача заявив усне клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з тим, що сторони досягли попередньої домовленості про укладення мирової угоди у даній справі та необхідністю документального оформлення такої.
Представник позивача заперечив проти заявленого клопотання та зазначив, що йому не відомі обставини про досяжнення між сторонами будь-яких домовленостей.
За наслідками розгляду клопотання суд відмовив у його задоволенні, оскільки таке не підтверджене документально, а зазначені заявником обставини не є достатньою підставою для відкладення розгляду справи.
Представник відповідача просив задовольнити апеляційну скаргу, скасувати рішення господарського суду Тернопільської області від 22.12.2023 року у справі №921/364/23, прийняти нове рішення, яким повністю відмовити в задоволенні позову.
Представник позивача просив залишити без змін оскаржуване рішення місцевого господарського суду, апеляційну скаргу - без задоволення, з підстав наведених у відзиві на апеляційну скаргу.
Треті особи не делегували своїх представників в судове засідання.
Третя особа АТ “ПУМБ” подала клопотання (вх. № 01-04/2461/24 від 09.04.2024 року) про розгляд справи без участі представника Банку.
Третя особа ПрАТ «ММК ім. Ілліча» не повідомила про причини неявки в судове засідання.
З'ясовуючи обставини про ознайомлення вказаного учасника справи з датою, часом та місцем судового засідання, суд встановив таке.
26.03.2024 року ухвалу Західного апеляційного господарського суду від 25.03.2024 року про відкладення розгляду справи № 921/364/23 на 22.04.2024 року об 11 год. 30 хв. доставлено до електронного кабінету третьої особи ПрАТ «ММК ім. Ілліча», що підтверджується довідкою відповідального працівника суду.
Враховуючи те, що суд не визнавав обов'язковою явку в судове засідання учасників справи, участь у судовому засіданні є правом, а не обов'язком учасника справи, тому відповідно до частини 12 статті 270 Господарського процесуального кодексу України справу може бути розглянуто за відсутності третіх осіб.
Обставини справи
Як видно із наявних у справі копій документів, 01 серпня 2017 року між ПрАТ «ММК ім.Ілліча» (покумець) та ПрАТ «Тернопільський кар'єр» (постачальник) укладено договір поставки №01-08-2017-01/1637 (з наступними змінами та доповненнями), відповідно до якого постачальник зобов'язується передати, а покупець - прийняти та оплатити сировинні ресурси (надалі - ресурси) на умовах, передбачених цим договором (а.с. 82-91, т.1).
Згідно з пунктами 2.1, 4.1 договору кількість, номенклатура ресурсів, їх ціна визначаються в специфікаціях до договору, які є його невід'ємною частиною і, по яких здійснюється поставка.
Оплата за поставлені ресурси буде здійснюватись протягом строку, вказаного у Специфікації (п. 5.2 договору поставки).
У відповідності до пункту 10.5 договору поставки (в редакції додаткової угоди № 8 від 05.07.2021 року) даний договір дії до 30.07.2022 року. Закінчення строку дії даного договору не звільняє сторони від виконання взятих на себе зобов'язань (в тому числі гарантійних) за цим договором.
У Специфікації №42 від 30.12.2021 року сторони погодили поставку 40000 тонн ресурсів на загальну суму 10080000,00 грн та строк оплати - 75 календарних днів від дати поставки (а.с.92, т.1). У Специфікації №42/1 від 24.01.2022 сторонами узгоджено поставку 10000 тонн ресурсів на загальну суму 2520000,00 грн та строк оплати - 75 календарних днів від дати поставки (а.с.93, т.1).
Протягом січня 2022 року постачальник поставив покупцю товар на загальну суму 10187745,12 грн, що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями актів прийому-передачі продукції: №26 від 01.01.2022, №27 від 02.01.2022, №56 від 05.01.2022, №73 від 06.01.2022, №28 від 03.01.2022, №43 від 04.01.2022, №74 від 07.01.2022, № 75 від 08.01.2022, №104 від 11.01.2022, №141 від 15.01.2022, №76 від 09.01.2022, № 93 від 10.01.2022, №113 від 12.01.2022, № 140 від 14.01.2022, № 152 від 17.01.2022, № 175 від 19.01.2022, № 189 від 20.01.2022, № 207 від 21.01.2022, № 208 від 22.01.2022, № 212 від 23.01.2022, № 165 від 18.01.2022, № 229 від 24.01.2022, № 269 від 27.01.2022, № 142 від 16.01.2022, № 240 від 25.01.2022, № 253 від 26.01.2022, та виставленими рахунками на оплату №10 від 01.01.2022, №11 від 02.01.2022, № 28 від 05.01.2022, № 29 від 06.01.2022, № 12 від 03.01.2022, № 13 від 04.01.2022, № 30 від 07.01.2022, № 31 від 08.01.2022, № 45 від 11.01.2022, № 115 від 15.01.2022, № 32 від 09.01.2022, № 44 від 10.01.2022, № 86 від 12.01.2022, № 114 від 14.01.2022, № 117 від 17.01.2022, № 132 від 19.01.2022, №140 від 20.01.2022, № 160 від 21.01.2022, № 161 від 22.01.2022, № 162 від 23.01.2022, № 131 від 18.01.2022, №166 від 24.01.2022, № 185 від 27.01.2022, № 116 від 16.01.2022, № 170 від 25.01.2022, № 175 від 26.01.2022 (а.с.95-138, т.1).
Однак покупець ПрАТ «ММК ім. Ілліча» не оплатив отриманий від ПрАТ «Тернопільський кар'єр» товар на загальну суму 10187745,12 грн.
21 листопада 2018 року між Публічним акціонерним товариством “Перший український міжнародний банк” (банк або фактор) та ПрАТ «Тернопільський кар'єр» (клієнт) укладено договір факторингу з регресом №LVO-Ф-4973 (з наступними змінами та доповненнями), відповідно до якого фактор зобов'язується здійснювати факторингове фінансування клієнта за плату на умовах факторингу з регресом (а.с. 6-18, т.1).
Згідно з пунктом 1.2 договору факторингу з регресом (в редакції додаткової угоди №7 від 25.01.2022 року) ліміт факторингового фінансування за цим договором встановлюється в розмірі 40000000,00грн зі строком дії до 25 жовтня 2023 року.
У відповідності до пункту 1.3 договору факторингу з регресом, право вимоги є відступленим клієнтом (набутим фактором) з моменту належного підписання Реєстру, що містить таке право вимоги.
Після здійснення клієнтом на підставі контракту поставок товарів/виконання робіт/надання послуг боржникам, клієнт надає факторові Реєстр за формою згідно додатку №2 до цього договору, підписаний уповноваженою особою, яка має право підпису такого документу на підставі установчих документів клієнта або відповідної довіреності від імені клієнта, і скріплений печаткою клієнта (за наявності) (у 2-х оригінальних примірниках) (п.2.4 договору факторингу з реєстром).
В пункті 1.5 договору факторингу з регресом встановлено, що внаслідок відступлення права вимоги фактор замінює клієнта як кредитора боржника, у зв'язку з чим до фактора переходять відповідні права кредитора за контрактом, включаючи права на отримання вартості майна (продукції)/виконаних робіт/наданих послуг, суми будь-яких штрафних санкцій (неустойок, штрафів, пені) та суми інших платежів за контрактом. Разом із відступленням права вимоги на користь фактора відступаються всі інші права вимог клієнта до боржника, що випливають із контракту з ним, зокрема, але не виключно, право вигодонабувача за договорами страхування, права на забезпечення, що передане боржником за таким контрактом тощо (у разі їх наявності та можливості відступлення).
Згідно з пунктом 2.7 договору факторингу з регресом, у разі прийняття фактором позитивного рішення про придбання права вимоги за поданими клієнтом документами, фактор зі своєї сторони підписує та скріплює печаткою Реєстр і один його примірник повертає клієнту. У разі відмови фактора від придбання прав вимог, фактор повертає Реєстр клієнту без його підписання зі своєї сторони.
За умови належного підписання Рєстру, банк (фактор) перераховує грошові кошти в національній валюті України на поточний рахунок клієнта двома частинами в наступному порядку: первісна сума грошових коштів перераховується на користь клієнта в розмірі авансового платежу, розмір якого визначається в Реєстрі, не пізніше банківського дня, наступного за днем підписання банком відповідного Реєстру; залишкова сума грошових коштів перераховується на користь клієнта в розмірі, який визначається як різниця між вартістю права вимоги та авансовим платежем, що був перерахований банком на корить клієнта за відповідним правом вимоги згідно з умовами, що містяться в Реєстрі, не пізніше банківського дня, наступного за днем отримання банком від боржника повної суми його заборгованості за відступленим фактору відповідним правом вимоги у розмірі вартості права вимоги, за умови відсутності будь-якої заборгованості клієнта за борговими зобов'язаннями перед фактором за цим договором (п. 2.11 договору факторингу з регресом).
Відповідно до п. 2.1 договору факторингу з регресом перелік боржників визначається сторонами у переліку боржників згідно додатку 1 до цього договору.
Згідно з пунктом 2.2 договору умови придбання фактором права вимоги визначаються в Реєстрі, що складається за формою згідно додатку 2 до цього договору.
У відповідності до пункту 3.1 договору факторингу з регресом, керуючись принципом “свободи договору” і ч. 2 ст. 628 Цивільного кодексу України, сторони встановлюють, що договір є змішаним. До відносин сторін в цьому договорі застосовуються положення договору поруки, встановлені статтями 553-559 Цивільного кодексу України.
За змістом пункту 3.2 договору факторингу з регресом, укладенням цього договору сторони домовилися, що клієнт поручається перед фактором за виконання боржником грошових зобов'язань перед фактором, що випливають з контракту/документів, права вимоги за якими відступлені фактору, в сумі несплаченої вартості прав вимог (надалі за текстом в статті 3 цього договору - “зобов'язання”).
Відповідно до пункту 3.3 договору факторингу з регресом клієнт відповідає перед фактором за виконання зобов'язання (так і будь-яку його частину) боржником в обсязі, визначеному в п. 3.2 цього договору.
В пункті 3.4 договору факторингу з регресом передбачено, що у разі порушення (невиконання чи неналежного/часткового виконання) боржником зобов'язання (так і будь-якої його частину), боржник і клієнт відповідають перед фактором як солідарні боржники, що означає право фактора вимагати виконання зобов'язання в повному обсязі як від боржника і клієнта разом, так і від кожного з них окремо.
Згідно з п. 3.5 договору факторингу з регресом моментом, з якого клієнт набуває статус поручителя за виконання зобов'язання боржника, є момент належного підписання Реєстру.
У відповідності до пункту 3.6 договору факторингу з регресом, у разі порушення зобов'язання боржником, клієнт зобов'язаний не пізніше першого банківського дня після спливу періоду очікування виконати зобов'язання, незалежно від факту направлення фактором відповідної вимоги. Фактор не зобов'язаний підтверджувати яким-би то не було чином факт невиконання зобов'язання боржником. Порушення зобов'язання боржником буде достатньою для клієнта підставою виконати зобов'язання без будь-яких застережень, умов чи вимог до фактора про надання додаткової інформації чи документів. Моментом пред'явлення вимоги фактора вважається момент порушення зобов'язання боржником.
Відповідно до розділу 1 договору факторингу з регресом "Визначення термінів" період очікування - строк, протягом 30 календарних днів, перебіг якого розпочинається з наступного календарного дня після настання терміну платежу за контрактом та спливає на 30 календарний день з моменту настання терміну платежу за контрактом. Протягом періоду очікування фактор не має права пред'являти до клієнта вимоги щодо виконання зобов'язань клієнта у порядку поруки, передбаченого ст. 3 цього договору.
За здійснення факторингового фінансування за договором клієнт зобов'язаний сплачувати банку (факторові) відповідну плату на умовах, обумовлених договором (п.4.1 договору факторингу з регресом).
Фактор АТ «ПУМБ» та клієнт ПрАТ «Тернопільський кар'єр» підписали Реєстри, які є невід'ємною частиною договору факторингу з регресом та містять умови придбання фактором права вимоги, за якими фактор перерахував клієнту авансові платежі, а клієнт відступив права вимоги за договором поставки №01-08-2017-01/1637 від 01.08.2017, зокрема Реєстр №583 від 14.01.2022 на суму 669740,40 грн (авансовий платіж - 636253,38грн), Реєстр №584 від 19.01.2022 на суму 1303495,20 грн (авансовий платіж - 1238320,44 грн), Реєстр №585 від 24.01.2022 на суму 924817,32 грн (авансовий платіж - 878576,45 грн), Реєстр №586 від 25.01.2022 на суму 856459,80 грн (авансовий платіж - 813636,81 грн), Реєстр №587 від 27.01.2022 на суму 550557,00 грн (авансовий платіж - 523029,15 грн), Реєстр №588 від 27.01.2022 на суму 771800,40 грн (авансовий платіж - 733210,38 грн), Реєстр №589 від 31.01.2022 на суму 1410620,40 грн (авансовий платіж - 1340089,38 грн), Реєстр №590 від 02.02.2022 на суму 1527586,20 грн (авансовий платіж - 1451206,89 грн), Реєстр №591 від 03.02.2022 на суму 975756,60 грн (авансовий платіж - 926968,77 грн), Реєстр №592 від 10.02.2022 на суму 1196911,80 грн (авансовий платіж - 1137066,21 грн). Всього вартість прав вимог, набутих АТ «ПУМБ» 10187745,12 грн (а.с.19-28, т.1).
В пунктах 5 Реєстрів зазначено, що клієнт підтверджує, що на дату підписання реєстру боржниками, зазначеними в цьому реєстрі, одержаний товар/прийняті роботи/послуги від клієнта на вартість прав вимог, зазначених в п.1 Реєстру, а також у боржників відсутні будь-які претензії до клієнта стосовно строків, кількості і якості поставлених товарів/продукції/робіт/послуг.
ПрАТ «Тернопільський кар'єр» не заперечує, що АТ «ПУМБ» здійснило авансові платежі відповідно до реєстрів в сумі 9678357,86 грн., які перераховані на рахунок клієнта, що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями меморіальних ордерів (а.с.29-46, т.1).
Сплатою авансових платежів фактор засвідчив прийняття пропозиції клієнта про придбання прав вимоги до боржника по договору в розмірі який, зазначений у Реєстрах, відповідно до АТ “ПУМБ” перейшли права кредитора за договором поставки №01-08-2017-01/1637 від 01.08.2017, включаючи права на отримання вартості майна (продукції/виконаних робіт/ наданих послуг, суми будь-яких штрафних санкцій (неустойок, штрафів, пені) та суми інших платежів за контрактом, зокрема за вищевказаними актами прийому-предачі продукції на суму 10187745,12 грн.
17 січня 2023 між АТ «ПУМБ» (клієнт) та ТзОВ “ФК “Мустанг Фінанс” (фактор) укладено договір факторингу №17/01-2023 (з наступними змінами та доповненнями), відповідно до якого фактор передає клієнту грошові кошти у розпорядження (надалі - сума фінансування) за винагороду, яка розраховується, як різниця між сумою фінансування та вартістю отриманих прав вимоги, а клієнт безумовно та безвідклично відступає (передає) фактору, який набуває (приймає) від клієнта усі права клієнта за контрактами незалежно від того, чи існують вони зараз або виникнуть у майбутньому, в тому числі, але не обмежуючись, усі права вимоги (як цей термін визначено нижче в п.1.2 цього договору) (далі - відступлені права) (а.с.58-76, т.1).
На підставі положень пункту 1.1 цього договору, клієнт безумовно та безвідклично відступає (передає), а фактор набуває (приймає) від клієнта відповідні права грошової вимоги на отримання від боржників, визначених у додатку № 1 до цього договору (далі - боржники), всієї заборгованості за контрактами, включаючи права на отримання вартості майна (продукції)/ виконаних робіт/ наданих послуг, суми будь-яких штрафних санкцій (неустойок, штрафів, пені) та суми інших платежів, що виникли/виникнуть на підставі контрактів, вказаних у додатку № 1 до цього договору (надалі "права вимоги") (п. 1.2. договору факторингу).
Згідно з пунком 1.3 договору факторингу разом із відступленням прав вимоги на користь фактора відступаються всі інші права вимог клієнта до боржників та їх поручителів, що випливають із контрактів, зокрема, але не виключно, право вигодонабувача за договорами страхування, права на забезпечення, що передане боржником (-ами) за контрактами тощо (у разі їх наявності та можливості відступлення).
У відповідності до підпункту 1.4.11 пункту 1.4 договору факторингу наявність у клієнта прав вимоги, що відступаються на користь фактора, а також загальний обсяг таких прав вимоги підтверджується договором факторингу з регресом №LVO-Ф-4973 від 21.11.2018, зі змінами та доповненнями до нього згідно з додатковими угодами № 1-7, укладеним між клієнтом та ПрАТ “Тернопільський кар'єр”.
Загальна сума прав вимоги до боржників та їх поручителів, що відступаються клієнтом на користь фактора за цим договором, складає 115456205,23 грн. Детальна інформація про суми прав вимоги за контрактами та договорами факторингу щодо кожного боржника та його поручителів зазначена в додатку № 1 до цього договору (п. 1.5 договору факторингу в редакції додаткової угоди №1 від 18.01.2023 року).
Відповідно до пункт 2.1 договору факторингу за відступлені права фактор сплачує клієнту суму фінансування у розмірі 1% від суми прав вимоги на дату відступлення.
Сторони домовились, що сума фінансування може бути сплачена виключно у національній валюті України. Сторони домовились, що фактор перераховує клієнту суму фінансування на рахунок клієнта у строк не пізніше ніж 17.01.2023 (п. 2.2 договору факторингу).
В пункті 2.3 договору факторингу передбачено, що сума фінансування вважається отриманою клієнтом, а зобов'язання щодо оплати фактором суми фінансування повністю виконаним в дату зарахування суми фінансування в повному обсязі на рахунок клієнта, вказаний в пункті 2.2 цього договору.
У відповідності до пункту 2.4 договору факторингу, в разі несплати суми фінансування у повному обсязі відповідно до визначених цим розділом договору строків та розмірів, цей договір вважається не укладеним та не породжує будь-яких юридичних наслідків.
Відступлені права (в тому числі права вимоги) вважаються відступленими (переданими) клієнтом та набутими (прийнятими) фактором в дату отримання клієнтом суми фінансування в повному обсязі на рахунок клієнта, вказаний в пункті 2.3 цього договору (надалі "дата відступлення"), про що в таку дату складається Акт приймання-передачі відступлення прав у формі, погодженій сторонами в додатку № 3 до цього договору (надалі "Акт приймання-передачі відступлених прав"). Сторони зобов'язані підписати Акт приймання-передачі відступлених прав в дату відступлення. У випадку необґрунтованої відмови клієнта підписати Акт приймання-передачі відступлених прав в дату відступлення, відступлені права (в тому числі права вимоги) та права за договорами забезпечення за контрактами вважаються відступленими (переданими) клієнтом та набутими (прийнятими) фактором в дату відступлення за умови повної оплати фактором суми фінансування на користь клієнта (п. 3.1 договору факторингу).
Відповідно до п. 3.2 договору факторингу з дати відступлення: до фактора переходять усі права клієнта на підставі контрактів, у тому числі права вимоги; фактор замінює клієнта у правовідносинах, що існують на підставі контрактів, та набуває право замість клієнта вимагати від боржника (-ів) та їх поручителів належного виконання всіх зобов'язань за контрактами, в тому числі, але не обмежуючись, згідно з правами вимоги; усі та будь-які права (втому числі, але не обмежуючись, відступлені права та права вимоги) клієнта до боржника (-ів) за контрактами та їх поручителів припиняються; всі та будь-які зобов'язання боржника (-ів) за контрактами та їх поручителів перед клієнтом припиняються.
В пункті 3.4 договору факторингу вказано, що передача оригіналів та/або у випадку, якщо це письмово погоджено сторонами в додатку № 2 або додатку № 4 до цього договору, копій або нотаріально засвідчених копій усіх документів, вказаних в п. 3.3 цього договору, від клієнта до фактора здійснюється сторонами на підставі Акта приймання-передачі документів у формі, погодженій сторонами в додатку № 4 до цього договору.
Згідно з пунктом 3.5 договору факторингу обов'язки клієнта перед боржником (-ами) за контрактами на момент укладання цього договору клієнтом виконані повністю та належним чином.
Цей договір вважається укладеним та набирає чинності з дати його підписання сторонами та діє до повного його виконання сторонами (п. 10.1 договору факторингу).
Згідно з платіжними дорученнями № 295 від 17.01.2023 та №299 від 17.01.2023 ТзОВ “ФК “Мустанг Фінанс” сплатило на користь АТ "ПУМБ" 1156838,31 грн з призначенням платежу: "сплата коштів згідно договору факторингу №17/01-22023 від 17.01.23" (а.с.77-78, т.1).
В листі № 17/01-2023д від 17.01.2023 позивач повідомив АТ "ПУМБ", що Товариство належним чином та у повному обсязі виконало свої обов'язки за договором факторингу №17/01-2023 від 17.01.2023, сплативши на користь Банку суму фінансування у встановлені договором факторингу розмірі та строки, що підтверджується платіжними дорученнями № 295 від 17.01.2023 та № 299 від 17.01.2023. При оформленні платіжних доручень у графі призначення платежу через технічну описку помилково було зазначено неправильний номер договору факторингу, за яким проводилась оплата, у зв'язку з чим просив за платіжними дорученнями № 295 та № 299 від 17.01.2023 вважати правильним призначення платежу: "Сплата коштів згідно з договором факторингу № 17/01-2023 від 17.01.2023" (а.с.79, т.1).
Відповідно до підписаного сторонами Додатку № 1 до договору факторингу "Перелік контрактів, за якими відступаються права вимоги" клієнт відступив на користь фактора право вимоги за договором №01-08-2017-01/1637 від 01.08.2017, боржник за контрактом - ПрАТ “МАРІУПОЛЬСЬКИЙ МЕТАЛУРГІЙНИЙ КОМБІНАТ ІМЕНІ ІЛЛІЧА”, сума права вимоги 22209596,76 грн; договір факторингу, на підставі якого клієнт набув право вимоги до боржника - договір факторингу з регресом №LVO-Ф-4973 від 21.11.2018, первісний кредитор за контрактом/договором - ПрАТ “ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ КАР'ЄР” (п.81 додатку № 1 до договору факторингу) (а.с.61-64, т.1).
Також сторони підписали Додаток № 2 до договору факторингу "Реєстр документів, що підтверджують відступлені права", відповідно до розділу ІІ якого щодо ПрАТ “МАРІУПОЛЬСЬКИЙ МЕТАЛУРГІЙНИЙ КОМБІНАТ ІМЕНІ ІЛЛІЧА” такими документами є, зокрема, договір факторингу з регресом №LVO-Ф-4973 від 21.11.2018 із змінами та доповненнями до нього згідно відповідних додаткових угод №1-7, реєстри до договору факторингу №581-598, договір №01-08-2017-01/1637 від 01.08.2017 (а.с.65-66, т.1).
Згідно з підписаним сторонами Додатком № 3 від 17.01.2023 року до договору факторингу Актом приймання-передачі відступлених прав, клієнт відступив (передав), а фактор набув (прийняв): усі права клієнта, незалежно від того чи існують вони зараз або виникнуть у майбутньому за контрактами, вказаними в додатку № 1 до договору, з усіма змінами, доповненнями і додатками до них (надалі "контракти"), що укладені між клієнтом та боржниками; право грошової вимоги на отримання всіх грошових коштів (заборгованості) за контрактами, включаючи права на отримання вартості майна (продукції)/виконаних робіт/ наданих послуг, суми будь-яких штрафних санкцій (неустойок, штрафів, пені) та суми інших платежів, що виникли/виникнуть на підставі контрактів; всі інші права вимог клієнта до боржників та їх поручителів, що випливають із контрактів, зокрема, але не виключно, право вигодонабувача за договорами страхування, права на забезпечення, що передане боржником (-ами) за контрактами тощо (у разі їх наявності та можливості відступлення) (а.с.67, т.1).
В пункті 2 Акту приймання-передачі відступлених прав сторони визначили, що станом на 17.01.2023 року фактор повністю сплатив, а клієнт отримав від фактора ціну договору в повному обсязі.
17.01.2023 року сторони підписали додаток №4 до договору факторингу Акт приймання передачі документів, відповідно до п. 1 якого клієнт відступив (передав), а фактор набув (прийняв) оригінали документів, вказаних в Реєстрі, який викладений в додатку № 2 до договору факторингу № 17/01-2023 від 17.01.2023 (якщо інше не вказане в реєстрі), та додатково документи, зокрема: розрахунок заборгованості ПрАТ “МАРІУПОЛЬСЬКИЙ МЕТАЛУРГІЙНИЙ КОМБІНАТ ІМЕНІ ІЛЛІЧА” перед АТ "Перший Український Міжнародний Банк" за всіма контрагентами дебітора (божника), права вимоги за якими перейшли за відповідними договорами факторингу станом на 18.12.2022 (включно); виписки по рахунку клієнта - ПП “ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ КАР'ЄР”; договір факторингу з регресом №LVO-Ф-4973 від 21.11.2018 із змінами та доповненнями до нього згідно відповідних додаткових угод №1-7; реєстри до договору факторингу №581-598; договір №01-08-2017-01/1637 від 01.08.2017 з додатковими угодами; реєстри до договору факторингу №580, 582, 583, 592, 593, 594, 596, 598, 604, 605, 606, 607, 609, 614, 618, 619, 620, 621 (а.с. 68-69, т.1).
У відповідності до додаткової угоди №1 від 18.01.2023 року до договору факторингу №17/01-2023 від 17.01.2023 року сторони виклали додатки № 1 та № 3 до договору факторингу в новій редакції (а.с.70, т.1).
Так, згідно з додатком № 1 до договору факторингу "Перелік контрактів, за якими відступаються права вимоги" в редакції додаткової угоди № 1, клієнт відступає на користь фактора право вимоги за договором №01-08-2017-01/1637 від 01.08.2017, загальна сума вимоги 22209596,76 грн; договір факторингу, на підставі якого клієнт набув право вимоги до боржника - договір факторингу з регресом №LVO-Ф-4973 від 21.11.2018 , первісний кредитор за контрактом/договором - ПрАТ “ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ КАР'ЄР” (п. 11 додатку № 1) (а.с.71-75, т.1).
У відповідності до Додатку № 3 від 17.01.2023 до договору факторингу Акту приймання-передачі відступлених прав в редакції додаткової угоди № 1, клієнт (АТ «ПУМБ») відступив (передав), а фактор (ТзОВ "ФК "Мустанг Фінанс") набув (прийняв): усі права клієнта, незалежно від того чи існують вони зараз або виникнуть у майбутньому за контрактами, вказаними в додатку № 1 до договору, з усіма змінами, доповненнями і додатками до них (надалі контракти), що укладені між клієнтом та боржниками; право грошової вимоги на отримання всіх грошових коштів (заборгованості) за контрактами, включаючи права на отримання вартості майна (продукції)/виконаних робіт/наданих послуг, суми будь-яких штрафних санкцій (неустойок, штрафів, пені) та суми інших платежів, що виникли/виникнуть на підставі контрактів; всі інші права вимог клієнта до боржників та їх поручителів, що випливають із контрактів, зокрема, але не виключно, право вигодонабувача за договорами страхування, права на забезпечення, що передане боржником (-ами) за контрактами тощо (у разі їх наявності та можливості відступлення) (а.с.76, т.1).
В пункті 2 Акта приймання-передачі відступлених прав сторони визначили, що фактор повністю сплатив, а клієнт отримав від фактора суму фінансування в повному обсязі.
24.01.2024 АТ “ПУМБ” надіслало ПрАТ “Тернопільський кар'єр” повідомлення №КНО-61.1.1/11 від 24.01.2023 про укладення договору факторингу № 17/01-2023 від 17.01.2023 року, згідно з яким до нового кредитора ТзОВ "ФК "Мустанг Фінанс" серед іншого перейшли в тому числі права вимоги до клієнта в загальному розмірі 23274560,82 грн., які належали АТ “ПУМБ” за рядом договорів/контрактів та договором факторингу та права вимоги до клієнта, як поручителя боржника/ів за договорами/контрактами (а.с.80-81, т.1).
Підставою позову у цій справі позивач зазначає порушення відповідачем умов договору факторингу з регресом №LVO-Ф-4973 від 21.11.2018 та обов'язку поручителя щодо виконання порушеного Боржником (ПрАТ “ММК ім.Ілліча”) зобов'язання.
Норми права та мотиви, якими керується суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови та висновки суду за результатами розгляду апеляційної скарги
Згідно з частиною 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з врахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (стаття 627 Цивільного кодексу України).
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України).
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (частина 1 статті 628 Цивільного кодексу України).
Згідно зі статтею 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
У відповідності до частини 1 статті 639 Цивільного кодексу України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.
В силу частини 1 статті 181 Господарського кодексу України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами.
Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору (ч. 2 ст. 628 Цивільного кодексу України).
Згідно з частинами 1, 2 статті 712 Цивільного кодексу України За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відповідно до частини 1 статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
В ході розгляду справи суд встановив, що згідно з договором поставки №01-08-2017-01/1637 від 01.08.2017 року (з наступними змінами та доповненнями) та на підставі вищеописаних актів прийому-передачі продукції постачальник ПрАТ «Тернопільський кар'єр» поставив покупцю ПрАТ «ММК ім. Ілліча» товар на загальну суму 10187745,12 грн.
В матеріалах справи відсутні докази про виконання покупцем свого зобов'язання за договором поставки №01-08-2017-01/1637 від 01.08.2017 року (з наступними змінами та доповненнями) щодо оплати товару, поставленого йому ПрАТ «Тернопільський кар'єр», у зв'язку з чим виникла заборгованість в розмірі 10187745,12 грн.
Відповідно до статті 1077 Цивільного кодексу України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов'язання клієнта перед фактором. Зобов'язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов'язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає.
Банк має право укласти договір факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги), за яким він передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони за плату, а друга сторона відступає або зобов'язується відступити банку своє право грошової вимоги до третьої особи. Загальні умови та порядок здійснення факторингових операцій визначаються Цивільним кодексом України, цим Кодексом, іншими законодавчими актами, а також нормативно-правовими актами Національного банку України (ст. 350 Господарського кодексу України).
Згідно з статтею 1078 Цивільного кодексу України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника. Якщо передання права грошової вимоги обумовлене певною подією, воно вважається переданим з моменту настання цієї події. У цих випадках додаткове оформлення відступлення права грошової вимоги не вимагається.
Сторонами у договорі факторингу є фактор і клієнт. Клієнтом у договорі факторингу може бути фізична або юридична особа, яка є суб'єктом підприємницької діяльності. Фактором може бути банк або інша фінансова установа, яка відповідно до закону має право здійснювати факторингові операції (стаття 1079 Цивільного кодексу України).
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 11 вересня 2018 року у справі №909/968/16 (провадження № 12-97гс18, пункт 106) зазначила такі характеристики договору факторингу як правочину: а) йому притаманний специфічний суб'єктний склад (клієнт - фізична чи юридична особа, яка є суб'єктом підприємницької діяльності, фактор - банк або інша фінансова установа, яка відповідно до закону має право здійснювати фінансові, в тому числі факторингові, операції, та боржник - набувач послуг чи товарів за первинним договором); б) його предметом може бути лише право грошової вимоги (такої, строк платежу за якою настав, а також майбутньої грошової вимоги); в) метою укладення такого договору є отримання клієнтом фінансування (коштів) за рахунок відступлення права вимоги до боржника; г) за таким договором відступлення права вимоги може відбуватися виключно за плату; д) його ціна визначається розміром винагороди фактора за надання клієнтові відповідної послуги, і цей розмір може встановлюватися у твердій сумі, у формі відсотків від вартості вимоги, що відступається; у вигляді різниці між номінальної вартістю вимоги, зазначеної у договорі, та її ринковою (дійсною) вартістю тощо; е) вимоги до форми такого договору визначені у статті 6 Закону про фінансові послуги.
Крім того, у постанові від 16 березня 2021 року у справі № 906/1174/18 (провадження №12-1гс21, пункт 48) Велика Палата Верховного Суду додатково навела ознаки договору факторингу: 1) предметом договору є надання фінансової послуги за плату; 2) зобов'язання, в якому клієнтом відступається право вимоги, може бути тільки грошовим; 3) договір факторингу має передбачати не тільки повернення фінансування фактору, а й оплату клієнтом наданої фактором фінансової послуги; 4) договір факторингу укладається тільки в письмовій формі та має містити визначені Законом про фінансові послуги умови; 5) мета договору полягає у наданні фактором та отриманні клієнтом фінансової послуги.
Як уже зазначалося раніше, відповідно до абзацу 1 частини першої статті 1077 Цивільного кодексу України договір факторингу передбачає, зокрема, те, що фактор передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату, а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові свою грошову вимогу до третьої особи (боржника).
Звідси, за договором факторингу фактором має надаватися фінансова послуга, яка полягає в наданні коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту (пункт 6 частини першої статті 4 Закону про фінансові послуги), тобто грошові кошти мають передаватися клієнту в розпорядження і клієнт має сплатити фактору за відповідну послугу з фінансування (надання позики або кредиту).
При цьому, як зазначила Велика Палата Верховного Суду в постанові від 11 вересня 2018 року у справі № 909/968/16 (провадження № 12-97гс18, пункт 61), така плата за надану фактором послугу може бути встановлена у твердій сумі, у формі відсотків від вартості вимоги, що відступається, у вигляді різниці між номінальною вартістю вимоги, зазначеної в договорі, та її ринковою (дійсною) вартістю.
Сама грошова вимога, передана клієнтом фактору, не може розглядатися як плата за надану фактором фінансову послугу (позику чи кредит).
Натомість грошова вимога, яку клієнт передає фактору, може відступатися клієнтом фактору у зв'язку з її продажем останньому (частина перша статті 1084 Цивільного кодексу України) або з метою забезпечення виконання зобов'язання клієнта перед фактором, оскільки за змістом частини другої статті 1084 Цивільного кодексу України фактор має право у разі невиконання клієнтом зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок заставленої грошової вимоги до боржника.
Таким чином, договір факторингу є змішаним договором, який обов'язково поєднує у собі елементи договору позики або кредитного договору та елементи договору купівлі-продажу грошової вимоги або договору застави грошової вимоги.
Як встановлено вище, 21 листопада 2018 року між Публічним акціонерним товариством “Перший український міжнародний банк” (банк або фактор) та ПрАТ «Тернопільський кар'єр» (клієнт) укладено договір факторингу з регресом №LVO-Ф-4973 (з наступними змінами та доповненнями), який є змішаним. До відносин сторін в цьому договорі застосовуються положення договору поруки, встановлені статтями 553-559 ЦК України. Згідно умов даного договору фактор зобов'язався здійснювати факторингове фінансування клієнта за плату на умовах факторингу з регресом.
Згідно з частинами 1, 2 статті 553 Цивільного кодексу України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі.
У разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. (ч.ч. 1, 2 ст. 554 Цивільного кодексу України).
Таким чином, обсяг зобов'язань поручителя визначається умовами договору поруки та умовами основного договору, яким визначено обсяг зобов'язань боржника, забезпечення виконання яких здійснює поручитель.
Відповідно до частини 1 статті 543 Цивільного кодексу України, У разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.
Відповідно до пункту 3.2, 3.4 договору факторингу з регресом №LVO-Ф-4973 від 21.11.2018 року (з наступними змінами та доповненнями), укладенням цього договору сторони домовилися, що клієнт поручається перед фактором за виконання боржником грошових зобов'язань перед фактором, що випливають з контракту/документів, права вимоги за якими відступлені фактору, в сумі несплаченої вартості прав вимог. У разі порушення (невиконання чи неналежного/часткового виконання) боржником зобов'язання (так і будь-якої його частину), боржник і клієнт відповідають перед фактором як солідарні боржники, що означає право фактора вимагати виконання зобов'язання в повному обсязі як від боржника і клієнта разом, так і від кожного з них окремо.
З аналізу умов договору факторингу з регресом №LVO-Ф-4973 від 21.11.2018 року (з наступними змінами та доповненнями) випливає, що відповідач взяв на себе зобов'язання за виконання ПрАТ “ММК ім.Ілліча” грошових зобов'язань за договором поставки у №01-08-2017-01/1637 від 01.08.2017, зокрема за 26 актами прийому-передачі продукції та рахунками на оплату №10 від 01.01.2022, №11 від 02.01.2022, № 28 від 05.01.2022, № 29 від 06.01.2022, № 12 від 03.01.2022, № 13 від 04.01.2022, № 30 від 07.01.2022, № 31 від 08.01.2022, № 45 від 11.01.2022, № 115 від 15.01.2022, № 32 від 09.01.2022, № 44 від 10.01.2022, № 86 від 12.01.2022, № 114 від 14.01.2022, № 117 від 17.01.2022, № 132 від 19.01.2022, №140 від 20.01.2022, № 160 від 21.01.2022, № 161 від 22.01.2022, № 162 від 23.01.2022, № 131 від 18.01.2022, №166 від 24.01.2022, № 185 від 27.01.2022, № 116 від 16.01.2022, № 170 від 25.01.2022, № 175 від 26.01.2022.
З огляду на вище встановлені обставини порушення ПрАТ “ММК ім.Ілліча” зобов'язань по оплаті товару за договором поставки №01-08-2017-01/1637 від 01.08.2017 року, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції, що у відповідача як поручителя, виник обов'язок виконати порушене ПрАТ “ММК ім.Ілліча” зобов'язання щодо сплати заборгованості в сумі 10187745,12 грн.
Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ч.1 ст.509 Цивільного кодексу України).
Статтею 526 Цивільного кодексу України, яка кореспондується з нормами статті 193 Господарського кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
У відповідності до частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 Цивільного кодексу України).
За приписами статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч.1 ст.612 Цивільного кодексу України).
Як зазначено вище, на підставі договору факторингу №17/01-2023 від 17 січня 2023 позивач ТзОВ "ФК "Мустанг Фінанс" набув права вимоги за договором факторингу з регресом №LVO-Ф-4973 від 21.11.2018 та договором поставки №01-08-2017-01/1637 від 01.08.2017.
З аналізу вищеописаних правових норм та матеріалів даної справи, зважаючи на те, що відповідач не надав доказів про сплату заборгованості в сумі 10187745,12 грн., не спростував доводів позивача, наведених в обгрунтування позову, колегія суддів вважає, що місцевий господарський суд правомірно задовольнив позов ТзОВ “ФК “Мустанг Фінанс” та стягнув з ПрАТ “Тернопільський кар'єр” 10187745,12 грн.
Суд бере до уваги, що ухвалою господарського суду Запорізької області від 19.12.2022 у справі № 908/2465/22 відкрито провадження у справі про банкрутство ПрАТ “ММК ім.Ілліча” та ухвалою від 02.03.2023 визнано грошові вимоги ТзОВ “ФК “Мустанг фінанс” до ПрАТ “ММК ім.Ілліча” в загальному розмірі 56775873,90 грн, в тому числі й заборгованість за договорами та відповідними реєстрами, що випливають із договору факторингу з регресом №LVO-Ф-4973 від 21.11.2018 року, що був укладений між ПрАТ “ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ КАР'ЄР” та АТ “ПУМБ”.
Колегія суддів критично оцінює доводи скаржника про недійсність договору факторингу № 17/01-2023 від 17.01.2023 року, оскільки у даній справі відсутні належні та допустимі докази в розумінні ст. 76 Господарського процесуального кодексу України на підтвердження цієї обставини.
Твердження скаржника про те, що суд першої інстанції не дослідив сторін договору факторингу № 17/01-2023 від 17.01.2023 року та обставин здійснення позивачем оплати за даним договором спростовуються змістом оскарженого судового рішення.
З приводу покликань скаржника про відсутність доказів повідомлення клієнта стосовно відступлення права вимоги суд враховує таке.
Умовами договору факторингу з регресом не передбачено додаткового повідомлення фактором клієнта про невиконання зобов'язань у порядку поруки.
При цьому лист-повідомлення від 24.01.2023, в якому Банк повідомив відповідача про укладення договору факторингу 17 січня 2023 з позивачем та про необхідність перерахування коштів в рахунок погашення заборгованості, що відступлена на користь нового кредитора із зазначенням банківських рахунків останнього, направлявся відповідачу як поручителю з метою виконання умов договору від 21.11.2018.
Усі інші доводи апеляційної скарги суд визнає необґрунтованими, оскільки вони не підтверджуються матеріалами справи, ґрунтуються на невірному трактуванні правових норм та не спростовують висновків, наведених в рішенні господарського суду Тернопільської області від 22.12.2023 року у справі №921/364/23.
За приписами частин 1, 2, 4 статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Відповідно до статті 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України).
Таким чином, у господарському процесі обов'язок сторін довести ті обставини, на які вони посилаються, як на підставу своїх вимог чи заперечень, коригується (співвідноситься) з правом суду прийняти чи не прийняти докази в контексті їхнього значення для справи, що і є предметом оцінки господарського суду.
Відповідно до частин 1-5 статті 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Згідно з практикою Європейського Суду з прав людини, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, у рішеннях судів та органів, що вирішують спори, має бути належним чином викладено підстави, на яких вони ґрунтуються. Обсяг цього обов'язку щодо обґрунтовування рішення може бути різним залежно від характеру самого рішення і має визначатись з урахуванням обставин відповідної справи. Пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент.
Підсумовуючи вищевказане, колегія суддів приходить до висновку про те, що суд першої інстанції вірно встановив обставини, що мають значення для справи, надав належну оцінку дослідженим доказам, прийняв законне обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального і процесуального права, тому його необхідно залишити без змін, апеляційну скаргу - без задоволення.
Судові витрати
З огляду на те, що суд залишає апеляційну скаргу без задоволення, судові витрати, пов'язані з розглядом справи у суді апеляційної інстанції, покладаються на скаржника відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись, ст. ст. 86, 197, 269, 270, 275, 276, 282 Господарського процесуального кодексу України, Західний апеляційний господарський суд -
Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства “Тернопільський кар'єр” б/н від 23.01.2024 року (вх. № 01-05/265/24 від 24.01.2024 року; вх. № 01-05/284/24 від 25.01.2024 року) залишити без задоволення, рішення господарського суду Тернопільської області від 22.12.2023 року у справі №921/364/23 - без змін.
Судові витрати за розгляд апеляційної скарги покласти на скаржника.
Справу повернути в господарський суд Тернопільської області.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.
Строки та порядок оскарження постанов (ухвал) апеляційного господарського суду визначені в § 1 глави 2 Розділу IV ГПК України.
Веб-адреса судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень: http//reyestr.court.gov.ua.
Головуючий суддя О.В. Зварич
Суддя В.М. Гриців
Суддя І.Б. Малех