79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
"23" квітня 2024 р. Справа №909/644/23
Західний апеляційний господарський суд в складі колегії:
головуючого судді Кравчук Н.М.
суддів Плотніцький Б.Д.
Матущак О.І.
секретар судового засідання Михайлишин С.В.
розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Прикарпатенерготрейд» (вх. № ЗАГС 01-05/418/24 від 12.02.2024)
на рішення Господарський суд Івано-Франківської області від 16.01.2024 (суддя Шкіндер П.А. повний текст рішення складено 22.01.2024)
у справі 909/644/23
за позовом: Заступника керівника Івано-Франківської обласної прокуратури, м. Івано-Франківськ,
в інтересах держави в особі Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області, м. Івано-Франківськ
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Прикарпатенерготрейд» (надалі ТзОВ «Прикарпатенерготрейд»), м. Івано-Франківськ
про визнання недійсними додаткових угод та стягнення грошових коштів в сумі 1 265 464 грн 22 коп.
за участю представників сторін:
від прокуратури:Панькевич Р.В.;
від позивача: не з'явився;
від відповідача: Іванишин В.І.;
Заступник керівника Івано-Франківської спеціалізованої прокуратури в інтересах держави в особі Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області звернувся до Господарського суду Івано-Франківської області з позовом до ТзОВ "Прикарпатенерготрейд" про визнання недійсними додаткових угод та стягнення 1 265 464, 22 грн.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що спірні додаткові угоди укладені без належних підстав (обґрунтованого документального підтвердження щодо підвищення ціни електричної енергії), чим порушено норми ст. ст. 3, 36 Закону "Про публічні закупівлі" та умови договору, оскільки внаслідок укладення додаткових угод збільшилася ціна електричної енергії для позивача.
Рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 16.01.2024 позовні вимоги задоволено. Визнано недійсними додаткові угоди: № 120 від 12.03.2021 до договору № 2020/1600/743 від 30.12.2020 про постачання електричної енергії споживачу, укладену між Головним управлінням Національної поліції в Івано-Франківській області та ТОВ «Прикарпатенерготрейд»; № 323 від 19.07.2021 до договору № 2020/1600/743 від 30.12.2020 про постачання електричної енергії споживачу, укладену між Головним управлінням Національної поліції в Івано-Франківській області та ТОВ «Прикарпатенерготрейд»; № 413 від 31.08.2021 до договору № 2020/1600/743 від 30.12.2020 про постачання електричної енергії споживачу, укладену між Головним управлінням Національної поліції в Івано-Франківській області та ТОВ «Прикарпатенерготрейд»; № 1/727 від 13.12.2021 до договору № 2021/1224/672 від 06.12.2021 про постачання електричної" енергії споживачу, укладену між Головним управлінням Національної поліції в Івано-Франківській області та ТОВ «Прикарпатенерготрейд»; № 2/729 від 14.12,2021 до договору № 2021/1224/672 від 06.12.2021 про постачання електричної енергії споживачу, укладену між Головним управлінням Національної поліції в Івано-Франківській області та ТОВ «Прикарпатенерготрейд»; №3/734 від 15.12.2021 до договору № 2021/1224/672 від 06.12.2021 про постачання електричної енергії споживачу, укладену між Головним управлінням Національної поліції в Івано-Франківській області та ТОВ «Прикарпатенерготрейд»; № 4/743 від 15.12.2021 до договору № 2021/1224/672 від 06.12.2021 про постачання електричної енергії споживачу, укладену між Головним управлінням Національної поліції в Івано-Франківській області та ТОВ «Прикарпатенерготрейд».
Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Прикарпатенерготрейд» на користь Головного правління Національної поліції в Івано-Франківській області - 1 265 464, 22 грн, у тому числі 69123,87 грн за договором № 2020/1600/743 від 30.12.2020 про постачання електричної енергії споживачу та 1 196 340,35грн за Договором № 2021/1224/672 від 06.12.2021 про постачання електричної енергії споживачу.
Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Прикарпатенерготрейд» судовий збір в розмірі 37 770,00грн. отримувач: Івано-Франківська обласна прокуратура.
Рішення суду, мотивовано наявністю правових підстав для визнання спірних додаткових угод недійсними як таких, що укладені з порушенням частини четвертої статті 36 Закону України «Про публічні закупівлі».
Щодо обґрунтованості підстав звернення прокурора з даним позовом, в даному випадку, суд дійшов висновку, що прокурор дотримався визначеного Законом порядку і правомірно захищає інтереси держави в суді в межах наданих йому повноважень.
Не погоджуючись з вказаним рішенням суду, Товариство з обмеженою відповідальністю «Прикарпатенерготрейд» звернулось до Західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у якій просить скасувати рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 16.01.2024, прийняти нове рішення, яким відмовити повністю в задоволенні позовних вимог. Скаржник вважає оскаржуване рішення необґрунтованим, прийнятим при неправильному застосуванні норм матеріального права та неправильному дослідженні і оцінці доказів, наявних у матеріалах справи. Вказує на неправильне визначення місцевим судом рівня коливання цін на ринку електричної енергії та доводить, що під час внесення відповідних змін до договорів поставки електричної енергії, ним надано належні докази наявності коливання рівня цін на товар, що є предметом договору, а саме, фактографічні довідки Івано-Франківської торгово-промислової палати. Апелянт вважає, що судом безпідставно взято до уваги лише докази прокурора та не надано належної юридичної оцінки доказам ТзОВ «Прикарпатенерготрейд», у тому числі фактографічним довідкам Івано-Франківської торгово-промислової палати щодо наявності коливання цін на електричну енергію. Окрім того, скаржник зазначає, що суд помилково констатував щодо належного повідомлення відповідача про розгляд справи 16.01.2024 об 10:50, оскільки цього дня о 10:38 на території м. Івано-Франківськ та Івано-Франківської області була оголошена тривога, яка тривала 1 год 20 хв і закінчилася о 11:57, про інший час судового засідання відповідача повідомлено не було, однак як вбачається з протоколу судового засідання від 16.01.2024 розгляд справи розпочався о 12:26 без участі представника відповідача.
22.04.2024 скаржником подано клопотання про долучення доказів витрат на правничу допомогу.
Прокурор в судовому засіданні та у відзиві на апеляційну скаргу заперечує проти доводів скаржника, вважає апеляційну скаргу необґрунтованою та безпідставною. Зокрема, звертає увагу суду на відсутність документального підтвердження коливання цін на електричну енергію у відповідні часові проміжки. Надані Товариством з обмеженою відповідальністю «Прикарпатенерготрейд» фактографічні довідки не містять даних саме щодо коливання ціни на електричну енергію, а лише відображають її вартість.
Позивач не надав суду відзиву на апеляційну скаргу.
Представник відповідача в судовому засіданні підтримав доводи, наведені у апеляційній скарзі.
Позивач не делегував уповноваженого представника в судове засідання, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.
Враховуючи те, що явка сторін у справі не визнавалася судом обов'язковою, участь у судовому засіданні є правом, а не обов'язком сторони, колегія суддів прийшла до висновку, що відповідно до частини 12 статті 270 Господарського процесуального кодексу України, справу може бути розглянуто при відсутності позивача.
Вивчивши апеляційну скаргу, здійснивши оцінку доказів, що містяться в матеріалах справи, заслухавши пояснення прокурора та відповідача Західний апеляційний господарський суд встановив таке.
За результатами опрацювання Івано-Франківськю обласною прокуратурою інформації оприлюдненої на вебпорталі електронної системи публічних закупівель «Prozorro», встановлено, що Головним управлінням Національної поліції в Івано-Франківській області для власних потреб проведено відкриті торги щодо закупівлі «ДК 021:2015:09310000-5-«Електрична енергія», 1 830 000 кВт/годин з очікуваною вартістю 4 392 000 (оголошення № UA-2020-11-24-014793-с).
За результатом проведених торгів переможцем вказаного аукціону визначено ТзОВ «Прикарпатенерготрейд» з пропозицією 3 520 920,00 гривень.
Як наслідок, між Головним управлінням Національної поліції в Івано-Франківській області (Споживач) та ТзОВ «Прикарпатенерготрейд» (Постачальник) 30.12.2020 укладено договір № 2020/1600/743 на постачання електричної енергії.
Відповідно до п. 2.1 договору від 30.12.2020 Постачальник передає у власність Споживачу у 2021 році ДК 021:2015:09310000-5-«Електрична енергія» в обсязі 1 830 00 кВт год., а Споживач приймає та оплачує цю електричну енергію на умовах цього Договору.
Згідно із заявою-приєднанням до договору від 30.12.2020 заявлений обсяг купівлі електричної енергії 1 830 000 кВт/год. Датою початку постачання визначено 01.01.2021.
Строк (термін) поставки (передачі) товарів або надання послуг: з 01 січня по 31 грудня 2021 року (п. 3.1 договору від 30.12.2020).
Пунктом 5.1 договору від 30.12.2020 передбачено, що його загальна вартість становить 3 520 920,00 грн, без ПДВ, в т.ч. ПДВ - 586 520,00 гривень.
Ціна за 1 кВт/год. електричної енергії за цим договором становить 1,603333333 грн без ПДВ, у тому числі з ПДВ 0,3206 грн., тобто разом з ПДВ - 1,923933333 грн. ( п. 5.2 договору від 30.12.2020).
Відповідно до п. 5.4 договору від 30.12.2020 його істотні умови не можуть змінюватись після його підписання до виконання зобов?язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, передбачених ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі»:
- збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни
такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю.
У разі коливання ціни товару на ринку в межах до 10% від ціни за одиницю товару, зацікавлена сторона ініціює внесення змін у договір щодо зміни ціни за одиницю товару. Наявність факт коливання ціни товару на ринку підтверджується довідкою(ми) або листом(ми) (завіреними копіями цих довідки(ок) або листа(ів) відповідних органів, установ, організацій, які уповноважені надавати відповідну інформацію щодо коливання ціни товару на ринку. До розрахунку ціни за одиницю товару приймається ціна щодо розміру ціни на товар на момент визначення ціни договору (з урахуванням внесених раніше змін до Договору про закупівлю) та на момент звернення до вказаних органів, установ, організацій, що підтверджує коливання (зміни) цін на ринку товару, що є предметом закупівлі за цим Договором (п. 5.4.2 договору).
Відповідно до п. 13.1 договору від 30.12.2020 договір набуває чинності з дати підписання та діє в частині постачання електроенергії з 01.01.2021 до 31.12.2021, а в частині проведення розрахунків та виконання інших зобов'язань - до повного їх виконання.
Вказаний договір підписаний представниками сторін та скріплений їх печатками.
В подальшому на підставі пункту 5.4 договору від 30.12.2020 до ГУНП в Івано-Франківській області надійшли пропозиції від ТзОВ «Прикарпатенерготрейд» щодо укладення додаткових угод до договору від 30.12.2020 (№844 від 19.02.2021, №2237/15 від 22.06.2021, №520868 б/д) через значене коливання середньозваженої ціни купівлі-продажу електричної енергії на ринку, що згідно з п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі» дало підстави відповідачу підвищити ціни на постачання електроенергії.
Так, сторонами укладено ряд додаткових угод:
- №120 від 12.03.2021, якою з 01.02.2021 внесено зміни до:
п. 2.1 щодо обсягу електричної енергії - 1742801,39 кВт/год;
п. 5.2 ціни за 1 кВт/год електричної енергії - 1 731655 грн без ПДВ/ у тому числі ПДВ 0,288609 грн;
- № 323 від 19.07.2021, якою з 01.06.2021 внесено зміни до:
п. 2.1 щодо обсягу електричної енергії - 1566899,08 кВт/год;
п. 5.2 ціни за 1 кВт/год електричної енергії - 1 872552 грн без ПДВ/ у тому числі ПДВ 0,3745104 грн;
- №413 від 31.08.2021 , якою з 01.08.2021 внесено зміни до:
п. 2.1 щодо обсягу електричної енергії - 1435523,27 кВт/год;
п. 5.2 ціни за 1 кВт/год електричної енергії - 2 027257 грн без ПДВ/ у тому числі ПДВ 0,4054514 грн;
Відтак, як стверджує прокурор в позовній заяві, шляхом укладання вищевказаних додаткових угод вартість 1 кВт/год електричної енергії зросла на 0,508775067 грн (26,4%), а її обсяг зменшився на 394 476 кВт/год (21,6%).
Внаслідок підвищення ціни одиниці електроенергії на підставі зазначених додаткових угод до договору від 30.12.2020 та відповідного зменшення загального обсягу електричної енергії, що мала бути передана ТзОВ «Прикарпатенерготрейд» ГУНП в Івано-Франківській обасті за договором від 30.12.2020, останнє для покриття залишку власних потреб у 2021 році провело процедуру закупівлі додаткових 650 000 кВт/год. електричної енергії (ДК 021:2015:09310000-5 - Електрична енергія).
З цією метою Головним управлінням Національної поліції в Івано-Франківській області проведено відкриті торги щодо закупівлі «ДК 021:2015:09310000-5-«Електрична енергія», 650 000 кВт год. з очікуваною вартістю 2 047 500,00 грн.
Оголошення про проведення відкритих торгів було оприлюднено в мережі Інтернет на вебпорталі «Prozorro» за № UA-2021-10-08-011269-b (https//prozorro.gov.ua/tender/UA-2021-10-08-011269-b).
За результатом проведених торгів переможцем вказаного аукціону визначено ТзОВ «Прикарпатенерготрейд з пропозицією 2 038 865,40 гривень з ПДВ.
Як наслідок, між ГУНП в Івано-Франківській області (Споживач) та ТОВ «Прикарпатенерготрейд» (Постачальник) 06.12.2021 укладено договір за № 2021/1224/672 від 06.12.2021, відповідно до п. 2.1 якого Постачальник передає у власність Споживачу у 2021 році ДК 021:2015:09310000-5-«Електрична енергія в обсязі 650 000 кВт/год., а Споживач приймає та оплачує цю електричну енергію на умовах цього договору.
Строк (термін) поставки (передачі) товарів або надання послуг: з дати підписання по 31 грудня 2021 року (п. 3.1 договору від 06.12.2021).
Пунктом 5.1 договору від 06.12.2021 передбачено, що його загальна вартість становить 2 038 865,40 грн, з ПДВ.
Ціна за 1 кВт/год. електричної енергії за цим договором становить 3,136716 грн з ПДВ, у тому числі ПДВ 0,522786 грн.. ( п. 5.2 договору від 06.12.2021).
Відповідно до п. 5.4 договору від 06.12.2021 його істотні умови не можуть змінюватись після його підписання до виконання зобов?язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, передбачених ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі»:
збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю.
У разі коливання ціни товару на ринку в межах до 10% від ціни за одиницю товару, зацікавлена сторона ініціює внесення змін у договір щодо зміни ціни за одиницю товару. Наявність факт коливання ціни товару на ринку підтверджується довідкою(ми) або листом(ми) (завіреними копіями цих довідки(ок) або листа(ів) відповідних органів, установ, організацій, які уповноважені надавати відповідну інформацію щодо коливання ціни товару на ринку. До розрахунку ціни за одиницю товару приймається ціна щодо розміру ціни на товар на момент визначення ціни договору (з урахуванням внесених раніше змін до Договору про закупівлю) та на момент звернення до вказаних органів, установ, організацій, що підтверджує коливання (зміни) цін на ринку товару, що є предметом закупівлі за цим Договором (п. 5.4.2 Розділу 5 Договору від 06.12.2021).
Відповідно до п. 13.1 договору від 06.12.2021 договір набуває чинності з дати підписання Сторонами та скріплення їх підписів печатками та діє в частині постачання електроенергії з 01.11.2021 до 31.12.2021, а в частині проведення розрахунків та виконання інших зобов'язань - до повного їх виконання.
Вказаний договір підписаний представниками сторін та скріплений їх печатками.
В подальшому, на підставі пункту 5.4 договору від 06.12.2021 до ГУНП в Івано-Франківській області надійшли пропозиції від ТзОВ «Прикарпатенерготрейд» щодо укладення додаткових угод до договору від 06.12.2021 (№624505/1 б/д, №624505/2 б/д, №624505/3 б/д, №624505/4 б/д) через значне коливання середньозваженої ціни купівлі-продажу електричної енергії на ринку, що згідно з п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі» дало підстави відповідачу підвищити ціни на постачання електроенергії.
Так, сторонами укладено ряд додаткових угод:
- № 1/727 від 13.12.2021, якою з 06.12.2021 внесено зміни до:
п. 5.2 ціни за 1 кВт/год електричної енергії - 3,409548 грн з ПДВ/ у тому числі ПДВ 0,568258 грн; без зазначення зміни обсягу постачання.
- № 2/729 від 14.12.2021, якою з 06.12.2021 внесено зміни до:
п. 5.2 ціни за 1 кВт/год електричної енергії - 3,709118 грн з ПДВ/ у тому числі ПДВ 0,61819 грн; без зазначення зміни обсягу постачання;
- №3/734 від 15.12.2021, якою з 06.12.2021 внесено зміни до:
п. 5.2 ціни за 1 кВт/год електричної енергії - 4,03804 грн з ПДВ/ у тому числі ПДВ 0,6730067 грн; без зазначення зміни обсягу постачання;
- №4/743 від 15.12.2021, якою з 06.12.2021 внесено зміни до:
п. 5.2 ціни за 1 кВт/год електричної енергії - 4,3992 грн з ПДВ/ у тому числі ПДВ 0,7332 грн; без зазначення зміни обсягу постачання;
Тобто, до договору від 06.12.2021 у період його виконання (26 днів) упродовж 3 днів поспіль (13-15.12.2021) 4 рази вносились зміни щодо вартості одиниці електроенергії в сторону збільшення.
Відтак, шляхом укладання перелічених вище додаткових угод вартість 1 кВт/год. електричної енергії по договору від 06.12.2021 зросла на 1,262484 грн або +40,2%.
Лише упродовж одного дня (15.12.2021) через укладання двох додаткових угод ціна одиниці товару зросла на 9%.
Івано-Франківська обласною прокуратурою 28.04.2023 на адресу Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області скеровувався лист щодо допущених порушень та вжиття останньою заходів щодо визнання недійсними додаткових угод та стягнення надмірно сплачених коштів.
Згідно з відповіддю Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області від 29.05.2023 № 466/108/31 2023 останньою не здійснювалися заходи щодо стягнення надмірно сплачених грошових коштів та визнання спірних угод недійсними та зазначено, що ГУНП в області діє виключно на підставі та в межах встановлених та у спосіб визначений Конституцією та законами України.
Відтак, Івано-Франківською обласною прокуратурою 20.06.2023 на адресу Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області скеровано листа щодо вжиття прокуратурою заходів судового характеру про визнання недійсними додаткових угод та стягнення надмірно сплачених коштів.
Вищевказані обставини стали підставою для звернення прокурора з даним позовом.
При прийнятті постанови суд апеляційної інстанції виходив з наступного.
Щодо наявності підстав до представництва прокурором інтересів держави в особі позивача Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області в даній справі судова колегія зазначає таке.
Відповідно до ч. 4 ст. 53 ГПК України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.
Згідно з абзацами 1, 2 частини 3 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, крім випадку, визначеного абзацом 4 цієї частини.
Так, Велика Палата Верховного Суду в постанові від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18, виснувала, що прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу.
Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.
Звертаючись до відповідного компетентного органу до подання позову або скарги в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України Про прокуратуру, прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме звернення до суду або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.
Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу.
Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об'єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню, тощо.
Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження його бездіяльності.
В даному випадку прокурор звертається до суду в інтересах Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області.
Згідно з відомостями Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, ГУНП в Івано-Франківській області є органом державної влади.
Частиною 1 ст. 105 Закону України «Про національну поліцію» передбачено, що фінансування і матеріально-технічне забезпечення поліції здійснюються за рахунок коштів Державного бюджету України, а також інших джерел не заборонених законом.
Відтак, ГУНП в Івано-Франківській області, як орган державної влади є розпорядником бюджетних коштів (за рахунок яких здійснювалася закупівля природного газу за договором), що уповноважений на отримання бюджетних асигнувань, взяття бюджетних зобов?язань та здійснення видатків бюджету та зобов?язаний ефективно та раціонально використовувати бюджетні кошти, чим сприяти недопущенню порушень інтересів держави у бюджетній сфері та у сфері публічних закупівель.
Правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об?єднаних територіальних громад визначені у Законі України «Про публічні закупівлі».
Метою цього Закону є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції. До основних принципів публічних закупівель віднесено, зокрема, їх максимальна економія та ефективність.
Так, виконання зобов?язань ГУНП в Івано-Франківській області за додатковими угодами до договорів від 30.12.2020 та від 06.12.2021, укладеними з порушенням законодавства у сфері публічних закупівель, призвело до нераціонального та неефективного використання бюджетних коштів, що не відповідає меті Закону України «Про публічні закупівлі» та принципам за якими мають здійснюватись публічні закупівлі, закріпленими в ст. 3 даного Закону.
Більше того, укладення таких додаткових угод, призвело до безпідставної зміни істотних умов договорів від 30.12.2020 та від 06.12.2021 після їх укладення та збільшення ціни за одиницю товару, покладення на бюджетну установу економічно невигідних зобов?язань.
Позивачем у справах про стягнення надміру сплачених коштів, зокрема з підстав незаконного збільшення ціни товару може бути суб?єкт, який проводив закупівлю, отримав товар, здійснив оплату за нього, реальний і законний інтерес якого порушено внаслідок укладення цих угод.
Оскільки Головне управління Національної поліції в Івано-Франківській області, яке є державним органом та повинно ефективно використовувати бюджетні кошти, було замовником закупівлі, а також стороною спірних договорів, то саме воно має повноваження на звернення до суду та є належним позивачем у даних спірних правовідносинах.
Так, з метою встановлення підстав для реалізації прокурором наданих законом представницьких повноважень позивачу направлялося повідомлення про порушення законодавства у сфері публічних закупівель під час укладення оспорюваних додаткових угод, проте за змістом відповідей №432/108/31-2023 від 16.05.2023 та №466/108/31-2023 від 29.05.2023, позивач заходів до стягнення безпідставно сплачених коштів не вживає, проте він є стороною договору та у разі визнання судом додаткових угод до договору недійсними безпідставно сплачені кошти підлягають поверненню саме йому.
Зазначене є доказом нездійснення захисту інтересів держави органом державної влади та вказує на наявність підстав для застосування представницьких повноважень прокурором, адже, відповідно до вимог чинного національного законодавства та практики Європейського суду з прав людини (надалі - ЄСПЛ), факт не звернення відповідного суб?єкта владних повноважень, на якого покладено обов?язок захисту інтересів держави, до суду з відповідною позовною заявою, не залежно від наявності чи відсутності коштів на сплату судового збору, свідчить про неналежне здійснення захисту інтересів держави таким суб?єктом владних повноважень.
Отже, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про доведення прокурором законних підстав для звернення його до суду за захистом інтересів держави в особі позивача, хоча й зазначений висновок не охоплюється межами апеляційних доводів та вимог.
Згідно зі ст. 1 Закону України "Про публічні закупівлі" договір про закупівлю - це договір, що укладається між замовником і учасником торгів за результатами проведення процедури закупівлі та передбачає надання послуг, виконання робіт або набуття права власності на товари.
Договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України з урахуванням особливостей, визначених Законом України "Про публічні закупівлі" (ч. 1 ст.36 Закону України "Про публічні закупівлі").
Згідно із частиною першою статті 628, статтею 629 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов'язковим для виконання сторонами.
За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ст. 655 Цивільного кодексу України).
В частині 1 статті 265 Господарського кодексу України унормовано, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до частин 1, 2 статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
В силу положень частин 1, 2 статті 632 Цивільного кодексу України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом.
Відповідно до частини четвертої статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі» умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі, крім випадків визначення грошового еквівалента зобов'язання в іноземній валюті та/або випадків перерахунку ціни за результатами електронного аукціону в бік зменшення ціни тендерної пропозиції учасника без зменшення обсягів закупівлі.
Згідно з пунктом 2 частини п'ятої статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі» істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі, крім випадку збільшення ціни за одиницю товару до 10 % пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, газу та електричної енергії.
Із системного тлумачення наведених норм ЦК України, ГК України та Закону України «Про публічні закупівлі» вбачається, що ціна товару є істотною умовою договору про закупівлю.
Зміна ціни товару в бік збільшення до передачі його у власність покупця за договором про закупівлю можлива у випадку збільшення ціни такого товару на ринку, якщо сторони договору про таку умову домовились. Якщо сторони договору про таку умову не домовлялись, то зміна ціни товару в бік збільшення у випадку зростання ціни такого товару на ринку можлива, лише якщо це призвело до істотної зміни обставин, в порядку статті 652 ЦК України, якщо вони змінилися настільки, що якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.
У будь-якому разі ціна за одиницю товару не може бути збільшена більше ніж на 10 % від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами в договорі за результатами процедури закупівлі, незалежно від кількості та строків зміни ціни протягом строку дії договору. Тобто під час дії договору про закупівлю сторони можуть неодноразово змінювати ціну товару в бік збільшення за наявності умов, встановлених у статті 652 ЦК України та пункті 2 частини п'ятої статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі», проте загальне збільшення такої ціни не повинно перевищувати 10 % від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами при укладенні договору за результатами процедури закупівлі.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 24.01.2024 у справі № 922/2321/22.
Так, укладаючи спірні договори від 30.12.2020 та 06.12.2021, у пункті 5.1 сторони дійшли згоди щодо ціни договору:
загальна вартість становить 3 520 920,00 грн, без ПДВ, в т.ч. ПДВ - 586 520,00 гривень. Ціна за 1 кВт/год. електричної енергії за цим договором становить 1,603333333 грн без ПДВ, у тому числі з ПДВ 0,3206 грн., тобто разом з ПДВ - 1,923933333 грн. ( п. 5.2 Розділу 5 Договору від 30.12.2020);
загальна вартість становить 2 038 865,40 грн, з ПДВ. Ціна за 1 кВт/год. електричної енергії за цим договором становить 3,136716 грн з ПДВ, у тому числі ПДВ 0,522786 грн.. ( п.5.1, 5.2 Розділу 5 Договору від 06.12.2021).
Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином, зокрема відповідно до умов договору.
Частиною 1 статті 525 ЦК України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до частини першої статті 652 ЦК України у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.
Згідно із частинами третьою, четвертою статті 653 ЦК України у разі зміни договору зобов'язання змінюється з моменту досягнення домовленості про зміну договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни.
Відповідно до ч. 1 ст. 651 ЦК України зміна договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Закон України "Про публічні закупівлі" не містить виключень з цього правила.
Відповідно до ч. 1 ст. 188 ГК України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. При цьому сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це іншій стороні договору. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у 20-денний строк після одержання пропозиції повідомляє іншу сторону про результати такого розгляду.
Таким чином, зміна умов договору відбувається за згодою обох сторін.
Як зазначалося вище, відповідно до п. 5.4 спірних договорів від 30.12.2020 та 06.12.2021 його істотні умови не можуть змінюватись після його підписання до виконання зобов?язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, передбачених ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі»:
збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю.
У разі коливання ціни товару на ринку в межах до 10% від ціни за одиницю товару, зацікавлена сторона ініціює внесення змін у договір щодо зміни ціни за одиницю товару. Наявність факт коливання ціни товару на ринку підтверджується довідкою(ми) або листом(ми) (завіреними копіями цих довідки(ок) або листа(ів) відповідних органів, установ, організацій, які уповноважені надавати відповідну інформацію щодо коливання ціни товару на ринку. До розрахунку ціни за одиницю товару приймається ціна щодо розміру ціни на товар на момент визначення ціни договору (з урахуванням внесених раніше змін до Договору про закупівлю) та на момент звернення до вказаних органів, установ, організацій, що підтверджує коливання (зміни) цін на ринку товару, що є предметом закупівлі за цим Договором (п. 5.4.2 Розділу 5 Договору від 06.12.2021).
Так, ГУ НП у Івано-Франківській області і ТзОВ «Прикарпатенерготрейд» дійшли згоди та підписали ряд додаткових угод № 120 від 12.03.2021, № 323 від 19.07.2021 та № 413 від 31.08.2021 до договору №2020/1600/743 від 30.12.2020, про збільшення ціни на електричну енергію, внаслідок чого вартість 1 кВт/год збільшилася на 26,4%, а обсяг поставки зменшився на 21,6%.
Укладання вищевказаних додаткових угод та відповідне зменшення загального обсягу електричної енергії, змусило ГУ НП у Івано-Франківській області для покриття власних потреб у 2021 році, провести процедуру закупівлі додаткових 650 000 кВт/год електричної енергії та укласти договір №2021/1224/672 від 06.12.2021, відповідно до якого ціна на електричну енергію була вищою ніж в договорі від 30.12.2020.
Більше того, ГУ НП у Івано-Франківській області і ТзОВ «Прикарпатенерготрейд» дійшли згоди та підписали ряд додаткових угод № 1/727 від 13.12.2021, № 2/729 від 14.12.2021, № 3/734 від 15.12.2021 та №4/743 від 15.12.2021 до договору №2021/1224/672 від 06.12.2021 про збільшення ціни на електричну енергію, внаслідок чого вартість 1 кВт/год електричної енергії по договору від 06.12.2021 зросла на 40,2%, а її обсяг не змінився.
В обґрунтування свого права на підписання додаткових угод та збільшення ціни товару відповідач посилається на лист Міністерства економічного розвитку "Щодо зміни ціни у договорах постачання елекричної енергії" від 14.08.2019 №3304-04/33869-06. Згідно з цим листом Мінекономіки вказує на можливість використання для документального підтвердження факту коливання ціни електричної енергії на ринку інформації про результати торгів на РДН та ВДР, яку оприлюднює ДП «Оператор Ринку» на власному вебсайті.
Зазначає, що показником, який одночасно враховує ціну та обсяги купівлі-продажу електроенергії, є середньозважена ціна електричної енергії, яка складається за результатами торгів на РДН та ВДР. ДП «Оператор Ринку» оприлюднює на власному вебсайті інформацію про середньозважену ціну на електричну енергію за результатами кожного торгового дня, а також за окремі періоди.
Так, відповідачем зазначено, що на момент укладення договору (30.12.2020), закупівельна ціна за 1 кВт/год електричної енергії на РДН складала 13094 грн, і саме ця вартість була врахована у розрахунку ціни одиниці електричної енергії при укладанні договору №2020/1600/743 від 30.12.2020.
Разом з тим, згідно пояснень прокуратури, вивченням даних, розміщених на вебсайті ДП «Оператор ринку» (https://ww.oree.com.ua/index.php/indexes) встановлено, що станом на 30.12.2020 середньозважена ціна на РДН по ОЕС України складала 1 576,71 грн/МВт.год., тобто, була на 20,4% вищою за ціну одиниці електричної енергії, закладену в договорі від 30.12.2020.
При цьому, вищевказаний договір від 30.12.2020 укладено сторонами за результатами процедури публічних закупівель, в ході якої тендерна пропозиція щодо ціни електроенергії, по якій Постачальник був готовий постачати електричну енергію, згідно з даними вебпортала «Prozorro» була надана відповідачем 10.12.2020 о 15:39 год. (https:/prozoro.gov.ua/tender/UA-2020-11-24-014793-c).
Так, станом на 10.12.2020 згідно з даними вебсайта середньозважена ціна на РДН по ОБС України складала 1 628,66 грн/МВт. год, тобто була на 24,4% вищою за ціну одиниці електричної енергії, враховану відповідачем у тендерній пропозиції та закладену в договорі від 30.12.2020.
Аналогічно виглядає ситуація і з договором №є 2021/1224/672 від 06.12.2021, оскільки згідно з даними вебсайта ДП «Оператор Ринку» (https://www.oree.com.ua/index.php/indexes) середньозважена ціна на РДН по ОЕС України 06.12.2021 складала 3 304,16 грн/МВт.год., тобто, була на 42,4% вищою за ціну одиниці електричної енергії, закладену в договорі від 30.12.2020.
Враховуючи вищенаведене, колегія суддів дійшла висновку, що в даному випадку не досягається мета Закону України «Про публічні закупівлі», яка полягає в забезпеченні ефективного та прозорого здійснення закупівель, створенні конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобіганні проявам корупції в цій сфері та розвитку добросовісної конкуренції, оскільки продавець з метою перемоги під час проведення процедури закупівлі пропонував ціну товару, яка нижча за ринкову, а в подальшому, після укладення договору про закупівлю, вимагав збільшити цю ціну, мотивуючи коливаннями ціни такого товару на ринку.
Такі дії відповідача прямо суперечать меті Закону України «Про публічні закупівлі», в частині протидії «ціновому демпінгу» коли учасник процедури закупівлі пропонує значно занижену ціну товару, щоб перемогти, а потім через додаткові угоди суттєво збільшує ціну товару та відповідно зменшує обсяг закупівлі, чим нівелює результати публічної закупівлі.
Окрім того, однією з причин необхідності укладання додаткових угод з ГУ НП у Івано-Франківській області відповідач зазначає збільшення НКРЕКП 30.07.2021 Постановою № 1227 максимального рівня граничних цін на електроенергію.
Однак, враховуючи те, що будь-який суб'єкт підприємницької діяльності діє на власний ризик, то, укладаючи договір поставки товару на певний строк у майбутньому, він гарантує собі можливість продати свій товар, але при цьому несе ризики зміни його ціни. Відтак, підприємець має передбачати такі ризики і одразу закладати їх у ціну договору.
Більше того, деякі додаткової угоди а саме: №120 від 12.03.2021 та № 323 від 19.07.2021 укладені до її прийняття НКРЕКП 30.07.2021 Постанови № 1227.
При цьому, скаржник, як на підставу для зміни ціни в спірних договорах посилається на коливання ціни на ринку, підтверджене фактографічними довідками Івано-Франківської Торгово-промислової палати.
Згідно з роз'ясненнями Міністерства економічного розвитку торгівлі країни, як уповноваженого органу щодо формування державної політики у сфері публічних закупівель, від 27.10.2016 №3302-06/34307-06 «Щодо зміни істотних умов договору», внесення змін до договору про закупівлю в залежності від коливання ціни товару на ринку повинно бути обґрунтованим та документально підтвердженим.
У документі, який видає компетентна організація, має бути зазначена діюча ринкова ціна на товар і її порівняння з ринковою ціною станом на дату, з якої почали змінюватися ціни на ринку, як у бік збільшення, так і у бік зменшення (тобто наявність коливання).
Таким чином, лише документи компетентного органу, які містять інформацію про коливання ціни такого товару на ринку, можуть бути підставою для внесення змін до договору в частині визначення ціни. В свою чергу довідки інформативного характеру до таких не відносяться. Викладене узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 18.06.2021 у справі № 927/491/19.
В апеляційній скарзі скаржник, не погоджуючись з висновками суду, що фактографічні довідки долучені до матеріалів справи носять інформативний характер та не відносяться до документів компетентного органу, який містить інформацію про коливання ціни товару на ринку, покликається на роз'яснення Міністерства економічного розвитку торгівлі України від 27.10.2016 №3302-06/34307-06 «Щодо зміни істотних умов договору», де не визначено вимог до документа, який підтверджує коливання ціни на ринку.
Окрім того, покликаючись на п. 5.4.2 договору зазначає, що сторони узгодили, що наявність факту коливання ціни товару на ринку підтверджується довідкою (ми) або листом(ми) відповідних органів, установ, організацій, які уповноважені надавати відповідну інформацію.
Так, колегія суддів зазначає, що оскільки законодавством у сфері публічних закупівель конкретну особу, наділену повноваженнями надавати інформацію на підтвердження коливання ціни товару на ринку, не визначено, то, виходячи з норм чинного законодавства, до суб'єктів надання такої інформації можна віднести, зокрема, Державну службу статистики України, на яку постановою КМУ від 10.09.2014 №442 "Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади" покладено функцію з контролю за цінами в частині здійснення моніторингу динаміки цін (тарифів) на споживчому ринку; державне підприємство "Державний інформаційно-аналітичний центр моніторингу зовнішніх товарних ринків", яке на замовлення суб'єкта господарювання виконує цінові/товарні експертизи, зокрема, щодо відповідності ціни договору наявній конюктурі певного ринку товарів; Торгово-промислову палату України, яка у межах власних повноважень надає послуги щодо цінової інформації.
На підставі викладеного, належні довідки та експертні висновки Торгово-промислової палати України можуть використовуватися для підтвердження коливання ціни товару на ринку.
Однак, надані відповідачем фактографічні довідки ТПП не можуть бути прийняті судом як належні та допустимі докази на підтвердження факту коливання ціни на товар. У документі, який видає компетентна організація має бути зазначена діюча ринкова ціна на товар і її порівняння з ринковою ціною станом на дату, з якої почалися змінюватися ціни на ринку, як у бік збільшення, так і у бік зменшення (тобто наявності коливання). Необхідність зазначення такої інформації зумовлюється також тим, що у випадку коливання цін, зміни до договору про закупівлю вносяться з урахуванням показників коливання цін, що стали підставою для здійснення попередніх змін до договору. Кожна зміна до договору має містити окреме документальне підтвердження. Документ про зміну ціни повинен містити належне підтвердження, викладених в ньому даних, проведених досліджень коливання ринку, джерел інформації тощо.
Судом першої інстанції зроблено вірний висновок, що, надані ТзОВ «Прикарпатенерготрейд» на підтвердження коливання ціни на товар фактографічні довідки Івано-Франківської Торгово-промислової палати України інформації щодо коливання ціни на товар в межах зазначених періодів не містять.
Із досліджених судом доказів встановлено, що усі фактографічні довідки Івано-Франківської Торгово-промислової палати України за своїм змістом відображають прейскурант цін на електричну енергію як товар (порівняльний аналіз роботи ринку «на добу наперед» та внутрішньодобового ринку). За змістом наведених вище матеріалів вбачається, що джерелом зазначеної в них інформації торгово-промислова палата зазначає, зокрема, інтернет-ресурс сайт ДП «Оператор ринку».
Відтак, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що фактографічні довідки Івано-Франківської ТПП та додатки до них містять інформацію про вартість електроенергії за довільно визначені відповідачем періоди за вигідним для нього принципом (коли коливання ціни відбувалося в бік збільшення), в довідках не проведено дослідження коливання ціни упродовж всього періоду (з моменту укладення основного договору до дати звернення), а констатовано ціни на електричну енергію на певні дати.
При цьому, жодна з фактографічних довідок Івано-Франківської ТПП, які стали підставою для укладення додаткових угод до договорів від 30.12.2020 та 06.12.2021, не відповідає умовам п. 5.4.2 договору від 30.12.2020 та п. 54.2 договору від 06.12.2021, яким визначено що до розрахунку ціни за одиницю товару приймається ціна щодо розміру ціни на товар на момент визначення ціни договору (з урахуванням внесених раніше змін до Договору про закупівлю) та на момент звернення до вказаних органів, установ, організацій, що підтверджує коливання (зміни) цін на ринку товару, що є предметом закупівлі за Договором.
Більше того, постачальнику треба не лише довести підвищення ціни на певний товар на певному ринку за допомогою доказів, але й обґрунтувати для замовника самі пропозиції про підвищення ціни, визначеної у договорі. Постачальник повинен обґрунтувати, чому таке підвищення цін на ринку зумовлює неможливість виконання договору по запропонованій замовнику на тендері ціні, навести причини, через які виконання укладеного договору стало для нього вочевидь невигідним. Постачальник також має довести, що підвищення ціни є не прогнозованим (його неможливо було передбачити і закласти в ціну товару на момент подання постачальником тендерної пропозиції).
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного суду від 18.06.2021 у справі №927/491/19.
Укладаючи спірні договори, обидві сторони не могли не розуміти особливості функціонування ринку електричної енергії (тобто постійне коливання цін на електричну енергію, їх сезонне зростання-падіння були прогнозованими). Тому сторони не були позбавлені можливості визначити в договорі порядок зміни ціни, зокрема, які коливання ціни надають право на перерахунок ціни (порогові показники), формулу розрахунку нової ціни, якими саме документами має підтверджуватися коливання цін на ринку товару. Враховуючи, що договір не містив відповідних застережень та положень, зазначені аргументи скаржника відхиляються.
Кожна сторона договору має добросовісно користуватися наданими їй правами, не допускати зловживання правом, його використання на шкоду іншим особам (ст. 13 ЦК України).
Будь-який покупець товару, за звичайних умов, не може бути зацікавленим у збільшенні його ціни, а відповідно й у зміні відповідних умов договору. Тобто, навіть за наявності росту цін на ринку відповідного товару, який відбувся після укладення договору, покупець має право відмовитися від підписання невигідної для нього додаткової угоди, адже ціна продажу товару вже визначена в договорі купівлі-продажу чи поставки.
Так, місцевий господарський суд встановив, що ГУ НП у Івано-Франківській області, яке мало беззаперечне право на отримання електричної енергії по ціні, визначеній в укладеному сторонами договорі від 30.12.2020, без надання письмових заперечень чи проведення переговорів щодо пропозиції ТзОВ «Прикарпатенерготрейд» про збільшення ціни підписав ряд додаткових угод № 120 від 12.03.2021, № 323 від 19.07.2021 та № 413 від 31.08.2021 до договору №2020/1600/743 від 30.12.2020 про збільшення ціни на електричну енергію, внаслідок чого вартість 1 кВт/год збільшилася на 26,4%, а обсяг поставки зменшився на 21,6%.
Такі дії призвели до повного нівелювання результатів відкритих торгів.
Таким чином, держава втратила можливість скористатися пропозиціями інших учасників відкритих торгів, на електричну енергію по ціні, запропонованій переможцем тендеру, закупити так і не змогла; натомість була змушена оплачувати електричну енергію за ціною, вищою аніж встановлена Договором, укладеним внаслідок відкритих торгів.
Тендер проводиться не лише для того, щоб закупівля була проведена на максимально вигідних для держави умовах, але й для того, щоб забезпечити однакову можливість всім суб'єктам господарювання продавати свої товари, роботи чи послуги державі.
Колегія суддів, погоджується з висновками місцевого господарського суду, що перемога у тендері (закупівля за державні кошти) та укладення договору з однією ціною та її подальше підвищення на 40,2 % шляхом так званого "каскадного" укладення додаткових угод є нечесною і недобросовісною діловою практикою з боку продавця.
Верховний Суд у постанові від 12.09.2019 у справі № 915/1868/18 наголосив, що можливість зміни ціни договору внаслідок недобросовісних дій сторін (сторони) договору робить результат закупівлі невизначеним та тягне за собою неефективне використання бюджетних коштів, що є прямим порушенням принципів процедури закупівлі, визначених преамбулою та ст.3 Закону "Про публічні закупівлі".
Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновками місцевого господарського суду про недійсність додаткових угод № 120 від 12.03.2021 № 323 від 19.07.2021, № 413 від 31.08.2021 до Договору від 30.12.20220 та додаткові угоди № 1/727 від 13.12.2021, № 2/729 від 14.12.2021, №3/734 від 15.12.2021, №4/743 від 15.12.2021.
Відповідно до частини першої статті 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.
Згідно із частиною першою статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частиною першою статті 203 цього Кодексу.
Частиною третьою статті 215 ЦК України передбачено, що якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
Згідно із частиною першою статті 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.
Відповідно до частини першої статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Враховуючи викладене, оскільки зазначені вище додаткові угоди визнані судом недійсними та відповідно не породжують правових наслідків, правовідносини між ГУ НП по Івано-Франківській області та відповідачем щодо ціни електричної енергії, поставленої за договором № 2020/1600/743 від 30.12.2020, мали регулюватись п. 5.2 договору, згідно з яким ціна за одиницю електричної енергії складає 1,603333333 грн за 1 кВт/год без ПДВ/ у тому числі ПДВ 0,3206 грн (1,923933333 грн), а за договором №2021/1224/672 від 06.12.2021 - ціна за одиницю електричної енергії складає 3,136716 грн за 1 кВт/год без ПДВ/ у тому числі ПДВ 0,522786 грн (3,136716 грн).
Так, аналізом наявних в матеріалах справи актів про постачання електричної енергії та платіжних доручень, судом встановлено, що споживачу відповідачем було поставлено 1794 135,00 кВт/год електричної енергії за ціною 1,923933333 грн за 1 кВт/год з ПДВ. Отже, вартість поставленої відповідачем електричної енергії становить 3 451 796, 13 грн. Проте, ГУ НП у Івано-Франківській області за вказаний обсяг спожитої електричної енергії сплатив відповідачу 3 520 920 грн.
На виконання умов договору від 06.12.2021 про постачання електричної енергії споживачу відповідачем було поставлено 268 601 кВт/год електричної енергії за ціною 3,136716 грн за 1 кВт/год з ПДВ. Отже, вартість поставленої відповідачем електричної енергії становить 842 525, 05 грн. Проте, ГУ НП у Івано-Франківській області за вказаний обсяг спожитої електричної енергії сплатив відповідачу 2038 865, 40 грн.
Таким чином, грошові кошти в сумі 69 123, 87 грн за договором від 30.12.2020 та 1 196 340, 35 за договором від 06.12.2021 є такими, що були безпідставно одержані відповідачем, підстава їх набуття відпала, а тому відповідач зобов'язаний їх повернути ГУ НП у Івано-Франківській області, що відповідає приписам статей 216, 1212 ЦК України.
Щодо тверджень скаржника про неналежне повідомлення щодо часу розгляду справи судом колегія суддів зазначає наступне.
Ухвалюючи оскаржуване рішення місцевий господарський суд в його описовій частині щодо явки представників сторін зазначив, що 16.01.2024 в судове засідання представник відповідача не з'явився, хоча про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується наявною в матеріалах справи Довідкою про доставку електронного листа.
Водночас апелянт стверджує, що 16.01.2024 з 10 год. 38 хв. і на час початку судового засідання у цій справі (10 год. 50 хв.) було оголошено "повітряну тривогу", відтак він не міг з'явитись у судове засідання.
Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 № 64/2022, затвердженого Законом України від 24.02.2022 № 2102-IX, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України.
Оповіщення про загрозу або виникнення таких надзвичайних ситуацій здійснюється через системи оповіщення різних рівнів, електронні комунікаційні мережі загального користування тощо, відповідно до статті 30 Кодексу цивільного захисту України, Положення про організацію оповіщення про загрозу виникнення або виникнення надзвичайних ситуацій та організації зв'язку у сфері цивільного захисту, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.09.2017 № 733, зокрема шляхом уривчастого звукового попереджувального сигналу "Увага всім" та трансляції відповідного повідомлення про загрозу виникнення або виникнення надзвичайної ситуації (далі - сигнал "повітряна тривога").
Чинним законодавством України у сфері цивільного захисту передбачений чіткий алгоритм поведінки громадян та відповідні повноваження органів державної влади, місцевого самоврядування, керівників підприємств і організацій усіх форм власності у випадку виникнення надзвичайної ситуації. Шляхом відповідних оповіщень (сигналів і повідомлень) органи управління цивільного захисту доводять до мешканців населених пунктів інформацію про загрозу та виникнення надзвичайних ситуацій, повітряної тривоги, аварій, катастроф, епідемій, пожеж тощо. Після отримання таких оповіщень громадяни мають діяти відповідно до наданих інструкцій та правил цивільного захисту. Зокрема, припинити роботу та вжити необхідних заходів безпеки (рішення Ради суддів України від 05.08.2022 № 23).
Враховуючи наведене, при вирішенні питання про наявність підстав для відкладення розгляду справи, у якій на початок судового засідання оголошено сигнал "повітряна тривога" господарський суд має керуватися пріоритетом збереження життя і здоров'я людини, а обов'язком суду є сприяти учасникам судового процесу в реалізації ними процесуальних прав, зокрема на участь у судовому розгляді, та виходити з того, що відсутній учасник справи не з'явився в судове засідання з об'єктивних і поважних причин, за відсутності клопотання про розгляд справи за його відсутності.
При цьому обставини оголошення сигналу "повітряна тривога" у певному регіоні слід вважати загальновідомими, тобто такими що не потребують доказування, а неявка у судове засідання учасників справи може бути спричинена такою надзвичайною ситуацією, яка об'єктивно унеможливлює завчасне подання клопотання про відкладення розгляду справи з цих причин.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 22.12.2022 у справі № 910/2116/21.
Так, ухвалою Господарського суд Львівської області від 17.10.2023 суд закрив підготовче провадження та перейшов до розгляду справи по суті, призначивши судове засідання на 31.10.2023.
31.10.2023 представник відповідача Іванишин В. був присутній у судовому засіданні та надавав свої пояснення по справі, суд відклав розгляд справи на 14.11.2023, про що присутніх представників сторін повідомлено під розписку.
14.11.2023 представник відповідача Іванишин В. був присутній у судовому засіданні і надавав свої пояснення, при чому згідно протоколу судового засідання цього дня суд закінчив з'ясування обставин та перевірку їх доказами та оголосив перерву до 21.11.2023, , про що присутніх представників сторін повідомлено під розписку.
21.11.2023 через несправність системи відеоконференцзв'язку судове засідання не відбулось, сторонам повідомлено, що розгляд справи відбудеться 06.12.2023, про що представників сторін, що з'явились, в тому числі Іванишин В. повідомлено під розписку.
06.12.2023 представник відповідача Іванишин В. в судове засідання не з'явився, подав суду клопотання про відкладення розгляду справи, суд ухвалою від 06.12.2023 розгляд справи відклав на 19.12.2023 та визнав явку представника відповідача обов'язковою.
19.12.2023 представник відповідача Іванишин В. в судове засідання не з'явився, подав суду клопотання про відкладення розгляду справи, суд ухвалою від 19.12.2023 розгляд справи відклав на 16.01.2024.
Як убачається з долучених до апеляційної скарги доказів, у визначений час судового засідання 16.01.2024 10 год. 50 хв. тривала "повітряна тривога", сигнал про яку оголошено о 10 год. 38 хв., а про "відбій повітряної тривоги" - об 11 год. 57 хв., що підтверджується листом Івано-Франківської обласної військової адміністрації б/н та б/д.
Дослідженням матеріалів справи колегією суддів встановлено, що згідно з протоколом судового засідання від 16.01.2024 розгляд справи розпочався о 12 год 25 хв, тобто, через 28 хвилин після повідомлення про «відбій повітряної тривоги», в судовому засіданні був присутній представник прокуратури, о 12 год 28 хв судом було оголошено про перехід до стадії судових дебатів, а о 12 год 29 хв суд вийшов до нарадчої кімнати.
Відповідно до ч. 2 ст. 195 ГПК України суд розглядає справу по суті протягом тридцяти днів з дня початку розгляду справи по суті.
При цьому нормами ГПК визначено, що якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки (п. 2 ч. 3 ст. 202 ГПК України).
Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово наголошував, що держава має право встановлювати певні обмеження права осіб на доступ до суду; такі обмеження мають переслідувати легітимну мету, не порушувати саму сутність цього права, а між цією метою і запровадженими заходами має існувати пропорційне співвідношення (§ 57 рішення у справі “Ashingdane v. the United Kingdom” від 28 травня 1985 року, § 96 рішення у справі “Krombach v. France” від 13 лютого 2001 року).h
У такий спосіб здійснюється “право на суд”, яке відповідно до практики Європейського суду з прав людини включає не тільки право ініціювати провадження, але й право отримати “вирішення” спору судом (рішення у справі “Кутіч проти Хорватії” від 01.03.2002).
Порушення права на розгляд справи упродовж розумного строку було неодноразово предметом розгляду Європейського суду з прав людини у справах проти України.
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінку сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини першої статті 6 згаданої Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі “Смірнова проти України”).
Так, враховуючи що судом за клопотанням позивача було відкладено розгляд справи поза межами процесуального строку на 16.01.2024 (строк розгляду справи закінчився ще 01.12.2023), представнику відповідача була надана можливість виступити перед судом на інших судових засіданнях, розгляд справи неодноразово відкладався, при чому за клопотаннями відповідача, колегія судів приходить до висновку, що відповідач мав достатньо часу для реалізації своїх прав.
За приписами частин 1, 2, 4 статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Відповідно до статті 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України).
Таким чином, у господарському процесі обов'язок сторін довести ті обставини, на які вони посилаються, як на підставу своїх вимог чи заперечень, коригується (співвідноситься) з правом суду прийняти чи не прийняти докази в контексті їхнього значення для справи, що і є предметом оцінки господарського суду.
Відповідно до ч.ч.1-5 статті 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Згідно з практикою Європейського Суду з прав людини, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, у рішеннях судів та органів, що вирішують спори, має бути належним чином викладено підстави, на яких вони ґрунтуються. Обсяг цього обов'язку щодо обґрунтовування рішення може бути різним залежно від характеру самого рішення і має визначатись з урахуванням обставин відповідної справи. Пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент.
Підсумовуючи вищевказане, колегія суддів приходить до висновку про те, що суд першої інстанції вірно встановив обставини, що мають значення для справи, надав належну оцінку дослідженим доказам, прийняв законне обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального і процесуального права, тому його необхідно залишити без змін, апеляційну скаргу - без задоволення.
З огляду на те, що суд залишає апеляційну скаргу без задоволення, судові витрати, пов'язані з розглядом справи у суді апеляційної інстанції, покладаються на скаржника відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись, ст. ст. 269, 275, 276, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Західний апеляційний господарський суд -
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Прикарпатенерготрейд» залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 16.01.2024 у справі №909/644/23 залишити без змін.
3. Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги залишити за скаржником.
4. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку в строки, передбачені ст.ст. 287-288 ГПК України.
5. Справу повернути до Господарського суду Львівської області.
Веб-адреса судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень: http//reyestr.court.gov.ua.
Повний текст виготовлено 29.04.2024
Головуючий суддя Н.М. Кравчук
Судді Б.Д. Плотніцький
О.І. Матущак