Постанова від 18.04.2024 по справі 914/2450/22

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" квітня 2024 р. Справа №914/2450/22(914/3384/23)

м. Львів

Західний апеляційний господарський суд у складі:

головуючого - судді (доповідача) МАТУЩАКА О.

суддів КРАВЧУК Н.М.

СКРИПЧУК О.С.

За участю секретаря судового засідання Телинько Я.П.

За участю представників сторін від:

апелянта - Євсюков Ф.Б. (адвокат);

позивача - Коваль В.М. (ліквідатор);

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Кременчуцький завод технічного вуглецю"(вх. ЗАГС №01- 05/780/24)

на рішення Господарського суду Львівської області від 21.02.2024 (повний текст - 28.02.2024, суддя - Чорній Л.З.)

у справі №914/2450/22(914/3384/23)

за заявою: Товариства з обмеженою відповідальністю "БНК-Україна", м.Львів

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Кременчуцький завод технічного вуглецю”, м. Кременчук

про стягнення 966 053, 98 грн

у межах справи №914/2450/22

у справі за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Бел-Петрол Трейдінг", м. Львів

про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "БНК-Україна", м.Львів

ВСТАНОВИВ:

Суть спору.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 02.11.2022 відкрито провадження у справі про банкрутство ТОВ «БНК-Україна». Визнано грошові вимоги ТОВ "Бел-Петрол Трейдінг" до боржника у розмірі 325 736 124,00 грн заборгованості та 24 810,00 грн судового збору. Введено мораторій на задоволення вимог кредиторів боржника та процедуру розпорядження майном боржника строком на сто сімдесят календарних днів, а розпорядником майна призначено арбітражного керуючого Коваля Віталія Валерійовича.

Постановою суду від 24.05.2023 припинено процедуру розпорядження майном ТОВ «БНК-Україна» та повноваження розпорядника майна арбітражного керуючого Коваля В.В.; ТОВ «БНК-Україна» визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру, а ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Коваля В.В.

Судом оприлюднено на офіційному веб-сайті Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду повідомлення про визнання ТОВ «БНК-Україна» банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури.

13.11.2023 через систему "Електронний суд" ТОВ "БНК-Україна" подало позовну заяву до відповідача ТОВ "Кременчуцький завод технічного вуглецю" про стягнення 966 053,98 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем не виконано умови договору №534-НП-22/Д поставки товару та додаткової угоди № 1 до договору в частині оплати остаточної ціни за поставку продукту кубової комбінованої установки каталітичного крекінгу виробництва ВАТ «Мозирський НПЗ» у розмірі 538 756,40 грн. У зв?язку із зазначеним, позивачем на суму заборгованості нараховано 3 % річних у розмірі 26 157,52 грн, інфляційні втрати у розмірі 94 442,34 грн та пеню в розмірі 306 697,72 грн.

Господарський суд Львівської області рішенням від 21.02.2024 позовні вимоги задовольнив частково: стягнув з ТОВ "Кременчуцький завод технічного вуглецю" на користь ТОВ "БНК-Україна" 538 756,40 грн - заборгованості, 26 157,52 грн 3 % - річних, 94 442,34 грн - інфляційних втрат, 153 348,86 грн - пені та 11 592,65 грн - судового збору; визначив органу (особі), що здійснюватиме примусове виконання рішення, право нараховувати 3% річних за визначеною формулою на вказану суму боргу за період із 14.11.2023 до моменту виконання рішення суду ТОВ «Кременчуцький завод технічного вуглецю». В іншій частини позовних вимог - відмовив.

Вказане рішення мотивоване тим, що позивачем доведено факт поставки товару, однак в матеріалах справи відсутні докази сплати відповідачем суми остаточної ціни за вказаний товар. Відтак обґрунтованим та правомірним є нарахування позивачем 3% річних та інфляційних втрат. Разом з цим, суд дійшов висновку про правомірність нарахування позивачем пені на суму заборгованості, однак, враховуючи клопотання відповідача, зменшив її на 50%.

Узагальнення доводів особи, яка подала апеляційну скаргу та інших учасників справи.

ТОВ «Кременчуцький завод технічного вуглецю» подало апеляційну скаргу на зазначене рішення в частині стягнення штрафних санкцій. Просить апеляційну скаргу задовольнити, рішення місцевого господарського суду змінити, прийнявши нове рішення про зменшення розміру штрафних санкцій, а саме стягнути: 3 % - річних у розмірі 1 грн, 42 697, 79 грн - інфляційних втрат та 1 грн - пені. В іншій частині позовних вимог про стягнення штрафних санкцій просить відмовити.

Покликається на те, що існували об'єктивні причини призупинення розрахунків з підприємством, власником якого фактично є резиденти країни-терориста. Також зазначає, що із засобів масової інформації апелянту стало відомо, що ТОВ «БНК-Україна» причетна до фінансування країни-агресора і органом досудового розслідування вживаються заходи до арешту корпоративних прав та грошових коштів вказаного товариства. Крім того, за запитом БЕБ України, в межах кримінального провадження №72022000410000003 витребувано документи за договором поставки товару №534-НП-22/Д від 10.01.2022, які включали повний склад додатків, платежів, залізничних накладних, видаткових накладних та податкових накладних за даним правочином.

Скаржник звертає увагу на взаємо суперечливу поведінку позивача. Так, позивач просив суму 157 485,25 грн зарахувати як зустрічні однорідні вимоги на користь ТОВ «Захід» та 113 744,92 грн - на користь ТОВ «Хімекс-Плюс», однак штрафні санкції нарахував за період, коли позивач не претендував на вказані кошти.

Вважає, що строк оплати за зобов'язаннями сплив 19.09.2022, а не 03.06.2022.

Позивачем подано відзив на апеляційну скаргу, в якому просить залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін. Вважає безпідставними покликання апелянта на постанову Правління НБУ «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану» № 18 від 24.02.2022, оскільки будь-яких обмежень на повернення коштів не існувало, так як сплата апелянтом на користь позивача заборгованості є видатковою операцією відповідача, а не позивача. На думку позивача, зменшення судом першої інстанції пені на 50% є достатнім зменшенням розміру штрафних санкцій.

Представником відповідача в системі «Електронний суд» сформовано клопотання про зменшення штрафних санкцій. У поданому клопотанні зазначив, що у випадку, якщо суд дійде висновку про наявність підстав до задоволення позовних вимог та стягнення з відповідача штрафних санкцій, то просить зменшити розмір 3 % річних до однієї гривні, розмір пені до однієї гривні та розмір інфляційних втрат до 42 697, 79 грн.

Інших клопотань чи заяв, в порядку ст. 207 ГПК України, сторонами подано не було.

18.04.2024 в судове засідання з'явився представник позивача, а представник відповідача взяв участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суд з використанням власних технічних засобів. Вказані представники навели доводи та заперечення по суті апеляційної скарги.

Фактичні обставини справи.

Місцевим господарським судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 10.01.2022 між ТОВ "БНК-Україна" (як постачальником) та ТОВ «Кременчуцький завод технічного вуглецю» (як покупцем) укладено договір №534-НП-22/Д поставки товару (надалі - договір).

10.01.2022 між сторонами укладено додаткову угоду № 1 до договору (надалі також - додаткова угода) За п 1. додаткової угоди №1 до договору передбачено, що постачальник зобов'язується передати у власність, а покупець прийняти продукт кубовий комбінованої установки каталітичного крекінгу виробництва ВАТ «Мозирський НПЗ» (далі - товар) та оплатити його за попередньою ціною і в обсягах, визначених в таблиці п.1 додаткової угоди №1. Загальний розмір заборгованості за додатковою угодою №1 становив 809 986,57 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, 02.11.2023 позивачем на електронну адресу відповідача відправлена вимога вих. № 01-27/914/2450/22/318 про сплату заборгованості протягом 3 (трьох) банківських днів з моменту отримання вказаної вимоги. У відповідь на вказану вимогу відповідач повідомив, що відповідно до акту звіряння взаємних розрахунків між ТОВ «БНК-Україна» та ПрАТ «Кременчуцький завод технічного вуглецю» за договором поставки №534-HП-22/Д станом на 26.05.2022 сторонами дійсно була визначена заборгованість ПрАТ «Кременчуцький завод технічного вуглецю» за договором у розмірі 809 986,57 грн., проте, станом на 04.10.2022, вказана сума становить 538 756,40 грн. Сума заборгованості зменшена, оскільки між сторонами та третіми особами укладено тристоронні договори про відступлення частини права вимоги, а також відповідач надав документи, які підтверджують зарахування зустрічних однорідних вимог.

Так, частина належного позивачу права вимоги в розмірі 113 744,92 грн, на підставі договору про відступлення частини права вимоги № 1 від 03.10.2022, перейшла до ТОВ «Хімекс Плюс». В цей же день між сторонами підписано акт про зарахування зустрічних однорідних вимог від 03.10.2022 на суму 113 744,92 грн.

Частина належного позивачу права вимоги в розмірі 157 485,25 грн, на підставі договору про відступлення частини права вимоги № 2 від 04.10.2022 перейшла до ТОВ «Захід». В цей же день між сторонами підписано акт про зарахування зустрічних однорідних вимог від 04.10.2022 на суму 157 485,25 грн.

Таким чином, загальний розмір заборгованості ТОВ «Кременчуцький завод технічного вуглецю» перед ТОВ "БНК-Україна" за додатковою угодою № 1 становить 538 756,40 грн.

Як визначено в пп. «а» п. 3.16 договору, якщо за результатами звіряння буде встановлено, що сума здійсненої оплати за товар недостатня для покриття (оплати) остаточної вартості поставленого товару, покупець зобов'язаний протягом 5 (п'яти) банківських днів з дня підписання сторонами акта звіряння взаєморозрахунків перерахувати суму нестачі.

Акт звіряння взаємних розрахунків між сторонами складено 26.05.2022.

Позивач посилається на те, що кінцевим днем терміну оплати заборгованості відповідача на користь позивача з врахуванням пп. «а» п. 3.16 договору за додатковою угодою № 1 було 02.06.2022 (включно). У вказаний строк зобов'язання відповідачем не виконане, заборгованість не повернута. Вказане слугувало підставою для звернення позивачем до суду із цим позовом.

Оцінка суду.

Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Відтак суд апеляційної інстанції досліджує оскаржуване рішення суду лише в частині наявності підстав для задоволення позовних вимог про стягнення штрафних санкцій.

Згідно з ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Відповідно до ст. 11 ЦК України, однією з підстав виникнення зобов'язань, є, зокрема, договори та інші правочини.

Згідно з ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 662 ЦК України визначено, що продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Згідно з приписами статей 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з п. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За змістом ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Стаття 611 ЦК України передбачає, що у разі порушення зобов'язань настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ст. 664 ЦК України, обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар; надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.

Частиною 2 ст. 693 ЦК України встановлено, якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу.

Як встановлено судом першої інстанції та не заперечується сторонами, що ТОВ "БНК-Україна" виконало умови договору поставки товару за №534-НП-22/Д від 10.01.2022 в рамках додаткової угоди №1 від 10.01.2022 щодо поставки товару відповідачу. Вказане підтверджується належними доказами, які долучені до матеріалів справи, однак вказана заборгованість у розмірі 538 756,40 грн відповідачем не оплачена.

У цій справі предметом апеляційного оскарження є правомірність нарахування позивачем відповідачу 3% річних, інфляційних втрат та пені.

Так, згідно п. 2.7 договору ціна по кожній партії товару є попередньою, згідно з додатковою угодою, і остаточною, згідно з доповненнями до відповідної угоди. Попередня ціна визначається і фіксується сторонами у додатковій угоді. Оплата за товар покупцем за попередньою ціною є однією з умов для початку поставки товару постачальником.

Пункт 2.3 договору та п. 2 додаткової угоди визначають умови оплати. Так, 100% передоплати здійснюється протягом п'яти банківських днів від дати виставлення продавцем рахунку на оплату узгодженої місячної партії товару.

Відповідно до п. 2.8 договору, п. 2 додаткової угоди розрахунок остаточної ціни за поставлений товар здійснюється після поставки узгодженої партії товару і закінчення коригувального періоду, що зазначені у додатковій угоді, та формується в місяці, коли стали відомі всі складові остаточної ціни, і оформляється сторонами доповненням до відповідної додаткової угоди.

Як передбачено п. 3.15 договору щомісяця, в термін до 18 числа кожного місяця та/або після відвантаження в повному обсязі місячної партії товару та формування остаточної ціни, постачальник складає в двох екземплярах акт звіряння взаєморозрахунків, який підписується уповноваженою особою і завіряється круглою печаткою постачальника, та надсилає його електронним поштовим відправленням з подальшим направленням покупцю за допомогою поштового відправлення відповідно до п.9.9 та п. 9.11 договору.

Покупець не пізніше 2 (двох) робочих днів від дати отримання акту звірки взаєморозрахунків на електронну поштову адресу зобов'язаний забезпечити його підписання уповноваженою особою, завірити круглою печаткою та надіслати постачальнику електронним поштовим відправленням з подальшим поштовим відправленням за допомогою поштового відправлення відповідно до п.9.9 та п. 9.11 договору (абзац 3).

Покупець має право в ті ж терміни надіслати свої заперечення щодо надісланого постачальником акту звірки взаєморозрахунків.

Згідно із пп. «а» п. 3.16 договору, якщо за результатами звіряння буде встановлено, що сума здійсненої оплати за товар недостатня для покриття (оплати) остаточної вартості поставленого товару, покупець зобов'язаний протягом 5 (п'яти) банківських днів з дня підписання сторонами акта звіряння взаєморозрахунків перерахувати суму нестачі.

Датою підписання акту звірки взаєморозрахунків є дата підписання його покупцем.

Якщо протягом терміну, зазначеного в абзаці третьому цього пункту, покупець не надасть постачальнику підписаний акт звірки взаєморозрахунків або свої обґрунтовані заперечення по ньому, акт вважається узгодженим сторонами. Датою підписання акту взаєморозрахунків в такому випадку є дата, не пізніше якої він підлягав розгляду покупцем.

Задовольняючи позовні вимоги про стягнення штрафних санкцій, суд першої інстанції визначив початок періоду нарахування таких - з 03.06.2022, оскільки встановив датою підписання акту звірки взаєморозрахунків 26.05.2022.

Однак із вказаним висновком місцевого господарського суду, суд апеляційної інстанції не погоджується та вважає його безпідставним та необґрунтованим з огляду на таке.

Так, в матеріалах справи наявний акт звірки взаєморозрахунків, з якого вбачається, що такий складено за період з 01.05.2022 по 26.05.2022. Вказаний акт підписаний уповноваженими представниками обох сторін та завірений печаткою відповідача. Відбиток печатки позивача на вказаному акті відсутній, хоча згідно п. 3.15 договору завіряння позивачем вказаного акту круглою печаткою є обов'язковим (а.с. 66, т. 1).

Датою складання вказаного акту зазначено 26.05.2022. Разом з тим, суд апеляційної інстанції вказує, що позивачем не надано доказів надіслання вказаного акту ні електронним, ні поштовим засобами зв'язку на адресу відповідача, так як і не надано доказів його отримання відповідачем.

При цьому суд відхиляє доводи позивача про те, що із долученого акту вбачається підписання такого саме 26.05.2022, оскільки у вказаному акті 26.05.2022 визначено як дата складання акту, а не дата його підписання. Більше того, у листі №0771 від 05.08.2022, копія якого долучена до матеріалів справи (а.с. 140 т. 1) позивач сам зазначив про те, що 27.06.2022 та 01.07.2022 ним було відправлено на адресу відповідача, зокрема, акт звіряння у двох екземплярах для підписання, тобто за будь-яких обставин пізніше, ніж 26.05.2022.

Апеляційний господарський суд зазначає, що вказаним вище спростовуються доводи позивача про підписання акту звіряння взаєморозрахунків 26.05.2022. Доказів протилежного позивачем не надано.

Із долученого акту взаєморозрахунків станом на 26.05.2022, за відсутності інших доказів отримання та підписання вказаного акту відповідачем, неможливо встановити дату підписання такого відповідачем, а відтак і визначити початок періоду прострочення виконання зобов'язання та відповідно нарахування штрафних санкцій.

З огляду на зазначене, враховуючи те, що акт взаєморозрахунків станом на 26.05.2022 є підставою позову, позовні вимоги про нарахування штрафних санкцій задоволенню не підлягають.

Відповідно ст.ст. 13, 76, 77, 86 ГПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до ч. 1 ст. 277 ГПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: нез'ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Беручи до уваги те, що апелянт просив скасувати рішення суду першої інстанції частково та прийняти нове рішення про зменшення розміру штрафних санкцій, а саме стягнути: 3 % - річних у розмірі 1 грн, 42 697, 79 грн - інфляційних втрат та 1 грн - пені, враховуючи межі апеляційного перегляду, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення частковому скасуванню із прийняттям нового рішення у відповідній частині.

Судові витрати.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З урахуванням наведеного вище, апеляційний господарський суд дійшов висновку про покладення судового збору за подання апеляційної скарги на позивача, а 2 775, 00 грн судового збору за розгляд справи в суді першої інстанції залишити за позивачем.

Керуючись ст. ст. 74, 129, 269, 270, 275 , 277, 281- 284 ГПК України,

Західний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Кременчуцький завод технічного вуглецю» задовольнити.

2. Рішення Господарського суду Львівської області від 21.02.2024 у справі №914/2450/22(914/3384/23) скасувати в частині стягнення суми 26 156, 52 грн 3% річних, 51 744, 55 грн інфляційних втрат та 153 347, 86 грн пені. У цій частині прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

У решта частині судове рішення залишити без змін.

2. Судовий збір у розмірі 2 775, 00 грн за розгляд справи в суді першої інстанції залишити за позивачем.

3. Стягнути із Товариства з обмеженою відповідальністю "БНК-Україна" (79012, м. Львів, вул. Сахарова А. академіка, буд. 42, каб. 407; код ЄДРПОУ 36949031) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Кременчуцький завод технічного вуглецю» (39609, Полтавська область, м. Кременчук, вул. Свіштовська, буд. 4; код ЄДРПОУ 00152299) 4 162, 49 грн судового збору за розгляд справи в суді апеляційної інстанції.

Стягнення судового збору здійснити з дотриманням вимог п. 1 ч. 1 ст. 64 КУзПБ.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Касаційна скарга подається безпосередньо до Верховного Суду.

Справу повернути до Господарського суду Львівської області.

Повний текст постанови складено та підписано 30.04.2024.

Головуючий суддя О.І. МАТУЩАК

Судді Н.М. КРАВЧУК

О.С. СКРИПЧУК