справа №521/7620/21
Номер провадження №2/521/102/24
20 лютого 2024 року м. Одеса
Малиновський районний суд м. Одеси в складі:
судді - Маркарової С.В.
за участю секретаря судового засідання Вінжановської К.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження цивільну справу
позивач : ОСОБА_1
відповідач : ОСОБА_2
предмет позову: відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо - транспортної пригоди
Позивач звернувлась до суду із вищевказаним позовом.
В обґрунтування позовних вимог позивач послалась на те, що 27.02.2021 року на АДРЕСА_1 водій ОСОБА_3 , керуючи автомобілем марки Volvo 940, державний номерний знак НОМЕР_1 при перестроюванні, не надав перевагу в русі автомобілю марки Toyota Prado, державний номерний знак НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_4 , який рухався в попутному напрямку по тій смузі, на яку ОСОБА_3 мав намір перестроїтися, в результаті чого відбулась ДТП.
Власником автомобілю марки Toyota Prado, державний номерний знак НОМЕР_2
є позивач (свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серія НОМЕР_3 ).
В результаті ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження.
12.04.2021 року постановою Малиновського районного суду м. Одеси ОСОБА_3 визнав останнього винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
Цивільно-правова відповідальність власника автомобілю марки Volvo 940, державний номерний знак НОМЕР_1 на момент ДТП була застрахована у ПАТ «Національна акціонерна страхова компанія «ОРАНТА» за договором страхування АР №9536093, строк дії з 23.11.2020 року по 22.11.2021 року.
ТОВ «Виробничо-технічне підприємство «Інжпроект» визначена вартість робіт, матеріалів та деталей, необхідних для ремонту автомобілю - 22 061 грн. 35 коп. (рахунок № 3981 від 15.04.2021 року).
28.04.2021 року ПАТ «Національна акціонерна страхова компанія «ОРАНТА» у безготівковому порядку на картковий рахунок позивача було перераховано страхове відшкодування - 7 248 гривень 68 коп.
Позивач стверджувала, що має право на отримання різниці між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням), яка одержана від страховика з винної у ДТП особи, а саме в розмірі 14 812 гривень 67 коп.
В процесі розгляду справи ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 помер (свідоцтво про смерть серії НОМЕР_4 ).
Ухвалою суду від 11.10.2023 до участі у справі залучений правонаступник відповідача - ОСОБА_2 .
Позивач збільшила розмір позовних вимог до 23 677 грн. 48 коп., пославшись на лист ТОВ «Виробничо-технічне підприємство «Інжпроект» листом від 25.07.2023 року вих. № 08-07/23, яким підприємство повідомило, що загальна остаточна сукупну вартість всіх робіт, матеріалів та деталей необхідних для фарбування правого переднього крила, накладки на крило та заміни правої передньої фари у автомобілі «Тоуоtа Prado» (VIN - НОМЕР_5 ) складає 30 926 грн. 16 коп., відповідно різниця між фактичним розміром шкоди заподіяної позивачу і страховою виплатою (страховим відшкодуванням), яка одержана нею від страховика - 23 677 грн. 48 коп.
Позивач в процесі розгляду справи позов підтримала.
Відповідач скористався процесуальним правом надання відзиву, стверджуючи, що відсутні докази причинного зв'язку між пошкодженнями на автомобілі позивача та спірною ДТП, розмір позовних вимог не є доведеним.
Дослідивши обставини справи, наявні докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав:
Згідно з п. 22.1 ст. 22 Закону України «Про загальнообов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок ДТП життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Згідно ч.1, п.1 ч. 2 ст.22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).
Відповідно до ст. 1166 ЦК України шкода, завдана майну фізичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
На підставі п.1 ч.1 ст. 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, зокрема, шкода завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.
Згідно ст. 1194 ЦК України у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої шкоди винуватець пригоди зобов'язаний сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
Зазначене узгоджується із Постановою Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01.03.2013 року № 4 «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки», за якою відповідно до статей 1166, 1187 ЦК України шкода, завдана особі чи майну фізичної або юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її завдала.
Обов'язок відшкодувати завдану шкоду виникає у її завдавача за умови, що дії останнього були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, - незалежно від наявності вини.
Завдання потерпілому шкоди особою, цивільна відповідальність якої застрахована, внаслідок дорожньо-транспортної пригоди породжує деліктне зобов'язання, в якому праву потерпілого (кредитора) вимагати відшкодування завданої шкоди в повному обсязі кореспондується відповідний обов'язок боржника (особи, яка завдала шкоди). Водночас така дорожньо-транспортна пригода слугує підставою для виникнення договірного зобов'язання згідно з договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, в якому потерпілий так само має право вимоги до боржника - в договірному зобов'язанні ним є страховик.
Разом із тим, зазначені зобов'язання не виключають одне одного.
Деліктне зобов'язання - первісне, основне зобов'язання, в якому діє загальний принцип відшкодування шкоди в повному обсязі, підставою його виникнення є завдання шкоди. Натомість страхове відшкодування - виплата, яка здійснюється страховиком відповідно до умов договору, виключно в межах страхової суми та в разі, якщо подія, в результаті якої завдана шкода, буде кваліфікована як страховий випадок. Одержання потерпілим страхового відшкодування за договором не обов'язково припиняє деліктне зобов'язання, оскільки страхового відшкодування може бути недостатньо для повного покриття шкоди, й особа, яка завдала шкоди, залишається зобов'язаною.
При цьому, потерпілий стороною договору страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів не є, але наділяється правами за договором: на його, третьої особи, користь страховик зобов'язаний виконати обов'язок зі здійснення страхового відшкодування.
Якщо потерпілий звернувся до страховика і одержав страхове відшкодування, але його недостатньо для повного відшкодування шкоди, деліктне зобов'язання зберігається до виконання особою, яка завдала шкоди, свого обов'язку згідно зі статтею 1194 ЦК України - відшкодування потерпілому різниці між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням), яка ним одержана від страховика.
Розмір страхового відшкодування страховик узгоджує з особою, яка має право на отримання відшкодування, проте страховик самостійно приймає рішення про здійснення чи відмову в здійсненні страхового відшкодування (статті 36, 37 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»).
При цьому розмір страхової виплати (страховою відшкодування) з особою, яка завдала шкоди, страховик за законом узгоджувати не зобов'язаний, хоча цей розмір безпосередньо впливає на обсяг відповідальності особи, яка завдала шкоди, за статтею 1194 ЦК України.
Отже, відшкодування шкоди особою, відповідальність якої застраховано за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, якщо згідно з цим договором або Законом України № 1961-IV у страховика не виник обов'язок з виплати страхового відшкодування (зокрема, у випадках, передбачених у ст. 37) чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика.
В останньому випадку обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди та сумою страхового відшкодування.
У зв'язку із зазначеним, деліктне зобов'язання між потерпілим і особою, яка завдала шкоди, не припинилось виконанням, проведеним належним чином (статті 599 ЦК України), і особа, яка завдала шкоди, зобов'язана відшкодувати потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням), яка ним одержана від страховика.
За правилами статей 1188, 1192 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується у розмірі реальної вартості виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
У своїй постанові від 25.03.2019 року у справі № 591/3152/16-ц Верховний Суд дійшов висновку, що чинним цивільним процесуальним законодавством не передбачено, що розмір майнової шкоди має підтверджуватись виключно висновком судової експертизи, збитки завдані пошкодженням транспортного засобу внаслідок ДТП можуть бути підтверджені документами про здійснення ремонтно-відновлювальних робіт.
Так, 27.02.2021 року на АДРЕСА_1 водій ОСОБА_3 , керуючи автомобілем марки Volvo 940, державний номерний знак НОМЕР_1 при перестроюванні, не надав перевагу в русі автомобілю марки Toyota Prado, державний номерний знак НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_4 , який рухався в попутному напрямку по тій смузі, на яку ОСОБА_3 мав намір перестроїтися, в результаті чого відбулась ДТП.
Власником автомобілю марки Toyota Prado, державний номерний знак НОМЕР_2 є позивач (свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серія НОМЕР_3 ).
В результаті ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження.
12.04.2021 року постановою Малиновського районного суду м. Одеси ОСОБА_3 визнав останнього винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
Цивільно-правова відповідальність власника автомобілю марки Volvo 940, державний номерний знак НОМЕР_1 на момент ДТП була застрахована у ПАТ «Національна акціонерна страхова компанія «ОРАНТА» за договором страхування АР №9536093, строк дії з 23.11.2020 року по 22.11.2021 року.
ТОВ «Виробничо-технічне підприємство «Інжпроект» визначена вартість робіт, матеріалів та деталей, необхідних для ремонту автомобілю - 23 677 грн. 48 коп. ( лист ТОВ «Виробничо-технічне підприємство «Інжпроект» листом від 25.07.2023 року вих. № 08-07/23, рахунок № 6558 від 25.07.2023 року).
28.04.2021 року ПАТ «Національна акціонерна страхова компанія «ОРАНТА» у безготівковому порядку на картковий рахунок позивача було перераховано страхове відшкодування - 7 248 гривень 68 коп.
Різниця між фактичним розміром шкоди заподіяної позивачу і страховою виплатою (страховим відшкодуванням), яка одержана нею від страховика - 23 677 грн. 48 коп.
В процесі розгляду справи ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 помер (свідоцтво про смерть серії НОМЕР_4 ).
Ухвалою суду від 11.10.2023 до участі у справі залучений правонаступник відповідача - ОСОБА_2 .
Так, згідно матеріалів спадкової справи № 34/2022 спадкоємцем ОСОБА_3 є його син ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
В матеріалах спадкової справи міститься заява про прийняття ОСОБА_2 спадщини після свого померлого батька.
Відповідно до ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Відповідно до ст. 55 ЦПК України у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу.
Згідно ч.ч. 1, 5, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Надані позивачем докази відповідачем не спростовані.
Обов'язок відповідача по відшкодуванню різниці між виплаченою страховиком позивачу сумою страхового відшкодування та вартістю відновлюваного ремонту автомобілю позивача викликаний законодавчими обмеженнями щодо відшкодування шкоди страховиком (франшизою, врахування зносу при відшкодування витрат пов'язаних із відновлювальним ремонтом).
Зазначене узгоджується із постановою ВС 2.12.2015 року справа 6-691цс15.
Враховуючи викладене, суд вважає, що позов є доведеним позивачем, а спосіб захисту порушеного права є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права позивача, характеру його порушення та спричиненим цими діяннями наслідкам, реально відновлює суб'єктивне право, яке порушене, відповідає цілям судочинства, не суперечить принципу верховенства права.
Керуючись Главою 9 Розділу ІІІ ЦПК України, -
Позов - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_6 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_7 ) в відшкодування збитків, завданих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди- 23 677 (двадцять три тисячі шістсот сімдесят сім) гривень 48 коп.
Рішення може бути оскаржено в порядку та строки передбачені ст.ст.354, 355 ЦПК України: Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Одеського апеляційного суду.
Суддя С.В. Маркарова
Повний текст рішення виготовлений 5.03.2024 року 20.02.24