Справа № 947/40171/23
Провадження № 1-кс/947/5475/24
29.04.2024 року слідчий суддя Київського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 розглянувши у судовому засіданні клопотання адвоката ОСОБА_3 , подане в інтересах ОСОБА_4 про скасування арешту майна в рамках кримінального провадження № 12023160000001550 від 20.12.2023 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, -
В провадження слідчого судді Київського районного суду м. Одеси надійшло клопотання адвоката ОСОБА_3 подане в інтересах ОСОБА_4 про скасування арешту, накладеного ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 27.12.2023 року в рамках кримінального провадження № 12023160000001550 від 20.12.2023 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України на автомобіль марки «Dacia» моделі «Logan», реєстраційний номер НОМЕР_1 , 2008 року випуску, кузов (VIN) №: НОМЕР_2 , який згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 від 10.03.2023 року належить ОСОБА_4 , з посиланням на те, що на сьогоднішній день відпала потреба у продовженні дії заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді накладення арешту на майно, так як кримінальне провадження в рамках якого накладався арешт на транспортний засіб було закрито слідчим 29.02.2024 року.
Адвокат ОСОБА_3 у судове засідання не з'явився, проте подав до суду заяву, в якій підтримав вимоги клопотання та просив розглянути клопотання у його відсутність.
Прокурор відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_5 у судове засідання також не з'явився, проте подав до суду заяву, в якій зазначив, що не заперечує проти скасування арешту з огляду на те, що кримінальне провадження було закрито, про що долучив відповідну постанову. Просив розглянути клопотання без його участі.
Фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів не здійснювалося на підставі ч. 4 ст. 107 КПК України.
Приймаючи до уваги заяву адвоката ОСОБА_3 , дослідивши клопотання про скасування арешту майна, долучені в його обґрунтування матеріали, слідчий суддя приходить до наступного переконання.
Згідно ч. 1 ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Практика ЄСПЛ визначає, що стаття 1 Протоколу 1, яка спрямована на захист особи (юридичної особи) від будь-якого посягання держави на право володіти своїм майном, також зобов'язує державу вживати необхідні заходи, спрямовані на захист права власності (рішення по справі «Броньовський (Broniowski) проти Польші» від 22.06.2004 р.).
У своїх висновках ЄСПЛ неодноразово нагадував, що перша та найважливіша вимога статті 1 Протоколу 1 полягає в тому, що будь-яке втручання публічної влади в право на мирне володіння майном має бути законним: друге речення п. 1 дозволяє позбавлення власності лише «на умовах, передбачених законом», а п. 2 визначає, що держави мають право здійснювати контроль за користуванням майном шляхом введення в дію «законів». Більше того, верховенство права, один з фундаментальних принципів демократичного суспільства, є наскрізним принципом усіх статей конвенції (рішення у справах «Амюр проти Франції», «Колишній король Греції та інші проти Греції» та «Малама проти Греції»).
У судовому засіданні встановлено, що ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 27.12.2023 року в рамках кримінального провадження № 12023160000001550 від 20.12.2023 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України було накладено арешт на майно, вилучене в ході огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 19.12.2023 майно, а саме: на автомобіль марки «Dacia» моделі «Logan», реєстраційний номер НОМЕР_1 , 2008 року випуску, кузов (VIN) №: НОМЕР_2 , який згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 від 10.03.2023 року належить ОСОБА_4 .
Постановою старшого слідчого СУ ГУНП в Одеській області від 29.02.2024 року кримінальне провадження № 12023160000001550 від 20.12.2023 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України було закрито на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України у зв'язку із відсутністю складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.
Так, згідно із ч. 3 ст. 174 КПК прокурор одночасно з винесенням постанови про закриття кримінального провадження скасовує арешт майна, якщо воно не підлягає спеціальній конфіскації.
Суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. Суд скасовує арешт майна, зокрема, у випадку виправдання обвинуваченого, закриття кримінального провадження судом, якщо майно не підлягає спеціальній конфіскації, непризначене судом покарання у виді конфіскації майна та/або незастосування спеціальної конфіскації, залишення цивільного позову без розгляду або відмови в цивільному позові (ч. 4 ст. 174 КПК).
Втім, частини третя та четверта статті 174 КПК наділяють правом скасувати арешт при закритті провадження лише таких суб'єктів як: суд - за наслідками розгляду кримінальної справи, та прокурора - одночасно з винесенням ним постанови про закриття кримінального провадження.
Водночас, кримінальне провадження № 12023160000001550 від 20.12.2023 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України закрив постановою слідчий, який, на відміну від прокурора, не наділений повноваженнями скасовувати арешт майна, накладений ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування.
Згідно з ч. 4 ст. 26 КПК слідчий суддя у кримінальному провадженні вирішує лише ті питання, що винесені на його розгляд сторонами та віднесені до його повноважень цим Кодексом.
Окремою формою судової діяльності відповідно до КПК є судовий контроль за додержанням законів органами досудового розслідування та прокурором, який реалізує слідчий суддя. Зміст і характер судового контролю в межах кримінального процесу пов'язаний передусім із необхідністю забезпечення прав і свобод людини як на стадії досудового розслідування кримінального провадження, так і після його закінчення.
На слідчого суддю покладена функція судового контролю за дотриманням прав і свобод осіб у кримінальному провадженні, зокрема, під час досудового розслідування (пункт 18 частини першої статті 3 КПК), і він наділений повноваженнями накладати арешт на майно та його скасовувати (статті 173 і 174 цього Кодексу). Крім того, у КПК немає заборони ініціювати перед слідчим суддею, коли кримінальне провадження вже закрив слідчий, питання про скасування арешту на майно, накладеного під час досудового розслідування ухвалою слідчого судді на підставі приписів цього Кодексу.
З огляду на вказане, беручи до уваги відсутність у слідчого повноважень, при закритті кримінального провадження самостійно скасувати арешт, накладений на майно ухвалою слідчого судді, для гарантування прав і свобод осіб, на майно яких накладений арешт, слідчий суддя вважає за можливе розглянути подане клопотання.
Вищевказані висновки узгоджуються із правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, висловленій у постанові від 30.06.2020 року у справі № 727/2878/19, відповідно до якої питання про скасування арешту майна, накладеного за правилами КПК України 2012 року та не скасованого після закриття слідчим кримінального провадження, за клопотанням власника або іншого володільця відповідного майна вирішує слідчий суддя в порядку, передбаченому статтею 174 цього Кодексу.
Таким чином, враховуючи те, що досудове розслідування кримінального провадження на даний час закінчено, кримінальне провадження, в рамках якого було накладено арешт на майно закрито, прокурор не заперечує проти задоволення клопотання, слідчий суддя приходить до переконання, що в подальшій дії заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна відпала потреба, а тому подане клопотання про скасування арешту майна підлягає задоволенню.
Керуючись ст. 174 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання адвоката ОСОБА_3 , подане в інтересах ОСОБА_4 про скасування арешту майна в рамках кримінального провадження № 12023160000001550 від 20.12.2023 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України - задовольнити.
Скасувати арешт із забороною відчуження, користування та розпорядження, накладений ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 27.12.2023 року в рамках кримінального провадження № 12023160000001550 від 20.12.2023 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК Українина автомобіль марки «Dacia», моделі «Logan», реєстраційний номер НОМЕР_1 , 2008 року випуску, кузов (VIN) №: НОМЕР_2 , який згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 від 10.03.2023 року належить ОСОБА_4 .
Автомобіль марки «Dacia», моделі «Logan», реєстраційний номер НОМЕР_1 , 2008 року випуску, кузов (VIN) №: НОМЕР_2 на підставі п. 4 ч. 1 ст. 169 КПК України повернути власнику.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1