Справа № 947/13677/24
Провадження № 2-о/947/284/24
29.04.2024 року Київський районний суд м. Одеси у складі:
головуючого - судді Огренич І.В.
за участю секретаря - Грабової Т.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) про встановлення факту смерті на тимчасово окупованій території, заінтересована особа: Відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (65039, м. Одеса, вул. Середньофонтанська, 30-Б), -
Заявник ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою про встановлення факту смерті його бабусі - ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 за адресою: АДРЕСА_2 . При цьому заявник посилається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Луганськ померла його бабуся - ОСОБА_2 . Отримати свідоцтво про смерть у відділі державної реєстрації актів цивільного стану неможливо, оскільки факт смерті відбувся на тимчасово окупованій території України на якій неможливо отримати медичний документ, який може бути прийнятий відділом державної реєстрації актів цивільного стану для здійснення реєстрації смерті. З метою реєстрації факту смерті бабусі в органах ДРАЦС та отримання відповідного Свідоцтва про смерть, згідно чинного законодавства України, заявник вимушений звернутись до суду з даною завою.
У судове засідання заявник не з'явився, повідомлявся, надав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності.
Відповідно до ч.3 ст. 211 ЦПК України особа, яка бере участь у справі має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності.
Заінтересована особа: представник Київського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) у судове засідання не з'явився, повідомлявся належним чином, причини неявки до суду не повідомив.
Вивчивши матеріали справи, суд приходить до наступного.
Як встановлено у судовому засіданні, заявник ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є онуком ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується матеріалами справи, а саме: Свідоцтвом про народження заявника ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (Серія НОМЕР_1 , актовий запис №197 міського відділу реєстрації актів громадянського стану Луганського обласного управління юстиції від 27 лютого 2001р.), Свідоцтвом про народження батька заявника ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (актовий запис про народження №63 Жовтневого Рай ЗАГС м. Луганська від 19 січня 1967р.), де в графі «мати» зазначено - ОСОБА_2 .
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 померла у м. Луганськ.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», тимчасово окупована Російською Федерацією територія України (далі - тимчасово окупована територія) є невід'ємною частиною території України, на яку поширюється дія Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Правовий статус тимчасово окупованої території, а також правовий режим на тимчасово окупованій території визначаються цим Законом, іншими законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, принципами та нормами міжнародного права.
Відповідно ст. 3 цього Закону, тимчасово окупованою територією визначається, в тому числі, сухопутна територія тимчасово окупованих Російською Федерацією територій України, водні об'єкти або їх частини, що знаходяться на цих територіях, зокрема сухопутна територія та її внутрішні води у межах окремих районів, міст, селищ і сіл Донецької та Луганської областей.
Відповідно до постанови Верховної Ради України від 17.03.2015 року №254-VIII «Про визнання окремих районів, міст, селищ і сіл Донецької та Луганської областей тимчасово окупованими територіями» визнані тимчасово окупованими територіями окремі райони, міста, селища і села Донецької та Луганської областей, в яких відповідно до Закону України «Про особливий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей» запроваджується особливий порядок місцевого самоврядування до моменту виведення усіх незаконних збройних формувань, російських окупаційних військ, їх військової техніки, а також бойовиків та найманців з території України та відновлення повного контролю України за державним кордоном України. До такої території відноситься і м. Луганськ Луганської області.
Враховуючи викладене, до даних правовідносин підлягають застосуванню положення ст. 317 ЦПК України та Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України».
З матеріалів справи вбачається, що ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Луганськ, бабуся заявника - ОСОБА_2 померла, про що свідчить «Лікарське свідоцтво про смерть» №1759 від 21 грудня 2023 року, видане Луганською багатопрофільною лікарнею №8 та «Свідоцтво про смерть», серії « НОМЕР_2 , видане 26 грудня 2023 року «Жовтневим відділом запису актів громадянського стану м. Луганська департаменту запису актів громадянського стану Міністерства юстиції Луганської Народної Республіки, актовий запис №3994», копії яких додані до матеріалів справи.
Так, згідно «Лікарського свідоцтва про смерть» №1759 від 21 грудня 2023 року ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , причина смерті «набряк головного мозку, інфаркт головного мозку».
Отримати свідоцтво про смерть у відділі державної реєстрації актів цивільного стану неможливо, оскільки факт смерті відбувся на тимчасово окупованій території України, на якій неможливо отримати медичний документ, який може бути прийнятий відділом державної реєстрації актів цивільного стану для здійснення реєстрації смерті відповідно до статті 17 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану».
Частинами 1-3 статті 9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» передбачено, що державні органи та органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до Конституції та законів України, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території діють лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом. Будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків, крім документів, що підтверджують факт народження, смерті, реєстрації (розірвання) шлюбу особи на тимчасово окупованій території, які додаються до заяви про державну реєстрацію відповідного акта цивільного стану.
Згідно зі ст. 18 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», громадянам України гарантується дотримання у повному обсязі їхніх прав і свобод, передбачених Конституцією України, у тому числі соціальних, трудових, виборчих прав та права на освіту, після залишення ними тимчасово окупованої території.
Відповідно до ч.1 ст.17 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» підставою для проведення державної реєстрації смерті проводиться на підставі документа встановленої форми про смерть, виданого закладом охорони здоров'я або судово-медичною установою; рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час або про оголошення її померлою.
Згідно норм ст. 18 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» про факт державної реєстрації акту цивільного стану органами державної реєстрації актів цивільного стану видається відповідне свідоцтво. Бланки свідоцтв про державну реєстрацію актів цивільного стану виготовляються за затвердженими Кабінетом Міністрів України зразками та їх описами.
Пунктом «ґ» статті 1 розділу 5 глави ІІІ Правил державної реєстрації актів цивільного стану передбачено, що підставами для проведення державної реєстрації смерті, є зокрема рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час.
Відповідно до ст. 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав. Зокрема, суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
У відповідності до п. 8 ч. 1 ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту: смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті.
Виходячи з наявних у справі доказів вбачається, що реєстрація смерті бабусі заявника у органах реєстрації актів цивільного стану не проводилась, можливості зареєструвати смерть бабусі, на підставі вищезазначених свідоцтв, у нього немає, оскільки вони не відповідають визначеній чинним законодавством формі для проведення державної реєстрації смерті, тому відновлення порушених прав заявника неможливо в іншій спосіб, як встановлення даного юридичного факту в судовому порядку.
Згідно ч.ч. 1,2 ст. 317 ЦПК України заява про встановлення факту народження особи на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан, або на тимчасово окупованій території України, визначеній такою відповідно до законодавства, може бути подана батьками або одним з них, їхніми представниками, членами сім'ї, опікуном, піклувальником, особою, яка утримує та виховує дитину, або іншими законними представниками дитини до будь-якого місцевого суду України, що здійснює правосуддя, незалежно від місця проживання (перебування) заявника.
Заява про встановлення факту смерті особи на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан, або на тимчасово окупованій території України, визначеній такою відповідно до законодавства, може бути подана членами сім'ї померлого, їхніми представниками або іншими заінтересованими особами (якщо встановлення факту смерті особи впливає на їхні права, обов'язки чи законні інтереси) до будь-якого місцевого суду України, що здійснює правосуддя, незалежно від місця проживання (перебування) заявника.
Справи про встановлення факту народження або смерті особи на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан, або на тимчасово окупованій території України, визначеній такою відповідно до законодавства, розглядаються невідкладно з дня надходження відповідної заяви до суду.
Згідно з ч. 2 ст. 319 ЦПК України рішення суду про встановлення факту, який підлягає реєстрації в органах державної реєстрації актів цивільного стану або нотаріальному посвідченню, не замінює собою документів, що видаються цими органами, а є тільки підставою для одержання зазначених документів.
При таких обставинах, суд вважає вимоги заявника законними, обґрунтованими та підлягаючими задоволенню.
Керуючись ст. 10,12,13,18,211,293,294,315,317,430 ЦПК України, суд,-
Заяву ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 , ІПН: НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_1 ) - задовольнити.
Встановити факт смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , уродженки м. Архангельськ, громадянки України, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , у віці 86 років, в м. Луганськ, Україна (тимчасово окупована територія), на час смерті зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , причина смерті - «набряк головного мозку, інфаркт головного мозку».
Рішення суду є підставою для реєстрації смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Допустити негайне виконання рішення.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку, шляхом подачі в 30-денний строк, з дня проголошення рішення, апеляційної скарги.
Суддя Огренич І. В.