Справа № 495/1908/24
Номер провадження 3/495/1142/2024
27 березня 2024 рокум. Білгород-Дністровський
Суддя Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області Мишко В.В., розглянувши матеріали, що надійшли від відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_1 » НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України, про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця с. Старокозаче Білгород-Дністровського району Одеської області, працюючого інспектором прикордонної служби впс « ІНФОРМАЦІЯ_1 », який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 172-18 КУпАП,
05.03.2024 року до Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області надійшли матеріали від відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_1 » НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України, про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 до адміністративної відповідальності про адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст.172-18 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
З протоколу ПдРУ № 309101 Е від 02.03.2024 року про вчинення військового адміністративного правопорушення вбачається наступне.
У судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, але його захисник - адвокат Садовський В.Є. подав до суду клопотання про закриття провадження по адміністративній справі відносно ОСОБА_1 , з підстав, викладених у письмовому клопотанні. Просив справу розглянути за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності та за відсутності його захисника.
Факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.172-18 КУпАП підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення ПдРУ № 309101 Е від 02.03.2024 року та іншими матеріалами адміністративної справи.
Як вбачається з матеріалів адміністративної справи та встановлено в ході судового розгляду, до суду надано Висновок службового розслідування, щодо можливих порушень правил несення прикордонної служби персоналом відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_1 ».
Відповідно до вказаного Висновку під час несення служби в прикордонному наряді «Вартовий шлагбаума» в пункті пропуску через державний кордон «Старокозаче» інспектор прикордонної служби 2-ї категорії - дозиметрист 1-ї групи інспекторів прикордонного контролю впс « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (тип Б) старший сержант ОСОБА_2 надав дозвіл на в?їзд рейсового автобусу, який слідував за маршрутом «Одеса-Ясси» в пункт пропуску через державний кордон «Старокозаче» без перевірки кількості осіб, які знаходились в ньому, наявності у них паспортних документів на право перетинання державного кордону та надав водію автобусу контрольний талон, в який здійснив запис про кількість осіб зі слів водія.
Після закінчення здійснення прикордонно-митного контролю автобус був зупинений представниками ВВВБ по НОМЕР_1 прикордонному загоні та співробітниками УСР НПУ в Одеській області, в ході огляду якого було виявлено громадянина України ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який переховувався в спальному відсіку і відносно якого не було здійснено прикордонного контролю. Таким чином відповідно до результатів розслідування визначено, що своїми діями ОСОБА_2 під час несення служби в прикордонному наряді «Вартовий шлагбаума» в пункті пропуску через державний кордон «Старокозаче» порушив вимоги ст. 16 Статуту внутрішньої служби ЗСУ, ст. 4 Дисциплінарного Статуту ЗСУ, статті 25 глави 5 розділу 2 «Інструкції про службу прикордонних нарядів Державної прикордонної служби України» затвердженої наказом МВС України від 19.10.2015 № 1261.
Окрім протоколу про адміністративне правопорушення, висновку службового розслідування до матеріалів справи надано письмові пояснення та службова характеристика ОСОБА_4 .
Відповідно до наданих пояснень, ОСОБА_4 вказав, що під час вчиненого правопорушення ніс службу один, так як інший вартовий відпочивав за графіком. В момент вчиненого правопорушення діяв у межах визначених «Інструкцією про службу прикордонних нарядів Державної прикордонної служби України», однак через наявність інших транспортних засобів - вантажівок в цей час, помилково виписав водію автобусу талон на пропуск на прикордонну територію. Разом з цим свою провинну у вчиненому правопорушенні визнав та не заперечував обставин викладених в протоколі про адміністративне правопорушення.
Окрім того, як встановлено висновком службового розслідування, особа, як приховувалась від прикордонного контролю, сховалась у спальному відсіку і не могла бути помічена або виявлена візуально, позаяк у відповідності до «Технологічної схеми пропуску осіб» вартовий не зобов'язаний виявляти осіб, які приховуються у скритих місцях транспортних засобів, тобто використовуючи технічні особливості транспортних засобів ховаються від візуального виявлення. Фактично інспектор ОСОБА_5 під час перевірки пасажирів автобусу та наявності у них паспортних документів для виїзду за кордон не допустив порушень, які б мали характер дій, вчинених з недбалості або умислу.
Як встановлено Висновком про службове розслідування, особа яка ховалась від прикордонного контролю не була виявлена і безпосередньо інспекторами прикордонно-митного контролю під час безпосереднього прикордонно-митного оформлення, що вчергове вказує на відсутність умисного та необережного нехтування ОСОБА_4 своїх службових обов'язків.
Вивчивши матеріали адміністративної справи, суд вважає, що в діях ОСОБА_1 присутні ознаки складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.172-18 КпАП України, а саме порушення вчинене в умовах особливого періоду, правил несення прикордонної служби особою, яка входить до складу наряду з охорони державного кордону України.
При накладенні адміністративного стягнення, суд враховує характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують та обтяжують відповідальність та те, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила правопорушення в дусі додержання законів України, а також запобігання вчиненню нових правопорушень, як самим правопорушником так і іншими особами.
Відповідно до наявної службової характеристики встановлено, що ОСОБА_4 проходить службу в ЗСУ понад чотири роки, два з яких в часи введення в Україні воєнного стану. Та саме за цей час зарекомендував себе як професійний та підготовлений інспектор, характеризується високим рівнем знань та службових навичок, проявляє порядність, має високу фізичну підготовку, користується повагою в колективі. За час несення служби до відповідальності не притягався. Одружений, має на утриманні дітей.
При малозначності вчиненого адміністративного правопорушення орган (посадова особа), уповноважений вирішувати справу, може звільнити порушника від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням.
Малозначність як ознака адміністративного правопорушення характеризується певним ступенем суспільної небезпечності, але таким, що не потребує застосування заходів адміністративного впливу. Питання про можливість або ж недоцільність звільнення особи від адміністративної відповідальності при малозначності правопорушення в кожному конкретному випадку вирішується правозастосовчим органом (посадовою особою), виходячи з того, що малозначні правопорушення - це такі діяння, які:
1)не являють собою великої суспільної небезпеки,
2) у вчиненні яких порушник щиро розкаявся,
3) не заподіяли або не здатні були заподіяти значної шкоди суспільним чи державним інтересам, правам і свободам громадян або іншим, охоронюваним законом, цінностям.
Вирішуючи питання про визнання адміністративного правопорушення малозначним, суд посилається на характер особи правопорушника, наявність на утримані неповнолітніх дітей, батьків, осіб х інвалідністю, перше притягнення до адміністративної відповідальності, ступінь протиправності вчиненого правопорушення, наявність обставин, що пом'якшують відповідальність.
Європейський суд з прав людини в своєму рішенні «Ісмаїлов проти Росії» від 06 листопада 2008 року зазначив, що згідно з принципом верховенства права - однією з підвалин демократичного суспільства, який закріплений в усіх статтях ЄКПЛ , при розгляді справи та призначенні стягнення потрібно досягти справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи, щоб під час відповідного втручання був дотриманий принцип законності і воно не було свавільним, тобто стягнення повинне бути пропорційним, воно має відповідати тяжкості скоєного правопорушення, а також його наслідкам.
Згідно з ч. 2 ст. 284 КУпАП постанова про закриття справи виноситься при оголошенні усного зауваження, передачі матеріалів на розгляд громадської організації чи трудового колективу або передачі їх прокурору, органу досудового розслідування, а також при наявності обставин, передбачених статтею 247 цього Кодексу.
На підставі вищевикладеного, суд вважає можливим застосувати до ОСОБА_1 положення ст. 22 КУпАП та звільнити його від адміністративної відповідальності, обмежившись усним зауваженням.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 22, 33-35, ч.2 ст.172-18, 221, 283, 284 КУпАП, суд -ПОСТАНОВИВ:
Звільнити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 від адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.172-18 КУпАП, на підставі ст. 22 КУпАП, обмежившись усним зауваженням.
Провадження у справі № 495/1908/24 за матеріалами відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_1 » НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України про вчинення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.172-18 Кодексу України про адміністративні правопорушення - закрити.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя В.В.Мишко