Миколаївський районний суд Миколаївської області
Справа № 945/3112/23
Провадження № 2/945/536/24
26 березня 2024 року м. Миколаїв
Миколаївський районний суд Миколаївської області, в складі головуючого судді Шаронової Н.О., за участю секретаря судового засідання Карабут В.В., розглянув у відкритому підготовчому судовому засіданні в м. Миколаєві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Універсальна Товарна Біржа “Нерухомість Н”, про визнання договору міни нерухомого майна дійсним, -
встановив:
26 грудня 2023 року ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулася до Миколаївського районного суду Миколаївської області з позовною заявою до ОСОБА_2 (далі - відповідач) про визнання договору міни нерухомого майна дійсним.
В обґрунтування позовних вимог позивач ОСОБА_1 посилалася на те, що 03 лютого 1999 року між її матір'ю ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_2 укладено договір міни нерухомого майна.
Відповідно до вказаного договору міни, ОСОБА_3 обміняла належну їй на праві власності квартиру АДРЕСА_1 на належну відповідачу ОСОБА_2 на праві власності квартиру АДРЕСА_2 .
Вказаний договір міни нерухомого майна укладений на Універсальній Товарній Біржі “Нерухомість Н” і зареєстрований за № 19.
У позовній заяві позивач ОСОБА_1 зазначила, що після смерті її матері ОСОБА_3 відкрилася спадщина, яка складається з квартири АДРЕСА_2 .
Позивач звернувся до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини після смерті своєї матері ОСОБА_3 .
Нотаріусом заведено спадкову справу № 31/2023 до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 .
При цьому, постановою нотаріуса від 25 жовтня 2023 року позивачу відмовлено у вчиненні нотаріальної дії - видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на квартиру АДРЕСА_2 .
Зі змісту вказаної постанови нотаріуса слідує, що Договір міни нерухомого майна № 19, зареєстрований на Універсальній Товарній Біржі “Нерухомість Н”, укладений 03 лютого 1999 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , не був нотаріально посвідчений, у зв'язку з чим, як правовстановлюючий документ не відповідає вимогам ст. ст. 47, 227 ЦК УРСР.
Оскільки спірний Договір міни нерухомого майна № 19 від 03 лютого 1999 року, укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , не був посвідчений нотаріально, що позбавляє позивача права оформити спадщину, яка відкрилася після смерті його матері ОСОБА_3 , позивач просив суд визнати зазначений вище договір міни нерухомого майна дійсним.
Ухвалою суду від 12 січня 2024 року вказаний позов ОСОБА_1 прийнято до розгляду та відкрито провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання договору міни нерухомого майна дійсним. Постановлено розглядати справу за правилами загального позовного провадження та призначити у справі підготовче судове засідання. До участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, залучено Універсальну Товарну Біржу “Нерухомість Н”.
У підготовче судове засідання позивач ОСОБА_1 не з'явилася, при цьому 12 січня 2024 року подала суду заяву, в якій підтримала позовні вимоги у повному обсязі та просила їх задовольнити; розглядати справу позивач просила за її відсутності.
Відповідач ОСОБА_2 у підготовче судове засідання не з'явився, при цьому 14 березня 2024 року подав на адресу суду заяву, в якій позовні вимоги визнав у повному обсязі, просив розглядати справу без його участі.
Представник третьої особи - Універсальної Товарної Біржі “Нерухомість Н” у підготовче судове засідання не з'явився. Про дату, час і місце підготовчого судового засідання третя особа повідомлена вчасно та належним чином, про причини своєї неявки представник третьої особи суд не повідомив.
Відповідно до положень ч. 3 ст. 200 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.
Суд дослідив наявні у справі письмові докази, і встановив таке:
03 лютого 1999 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 укладено Договір міни нерухомого майна, за яким ОСОБА_2 обміняв належну йому квартиру АДРЕСА_2 на належну ОСОБА_3 квартиру АДРЕСА_1 .
Вказаний договір міни укладений та зареєстрований на Універсальній Товарній Біржі “Нерухомість Н” у “Журналі реєстрації біржових угод” за № 19 від 03 лютого 1999 року, без подальшого нотаріального посвідчення, про що зазначено в договорі (а. с. 14).
30 липня 1999 року, на підставі Договору міни нерухомого майна № 19 від 03 лютого 1999 року, за ОСОБА_3 у Комунальному підприємстві “Миколаївське міжміське бюро технічної інвентаризації” зареєстроване право власності на № 197 - р (а. с. 14).
Розпорядженням Миколаївської обласної державної адміністрації від 21 травня 2016 року № 197 - р “Про перейменування об'єктів топоніміки та демонтаж пам'ятників та пам'ятних знаків”, із змінами і доповненнями, внесеними розпорядженнями Миколаївської обласної державної адміністрації від 22 листопада 2016 року № 429-р. від 15 грудня 2017 року № 542-р., у тому числі, перейменовано назву вулиці Леніна в селищі міського типу Ольшанське, Миколаївського району Миколаївської області, на вулицю Костянтина Ольшанського.
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , померла у віці 82 років у селищі міського типу Ольшанське, Миколаївського району Миколаївської області, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 (а. с. 6).
Позивач ОСОБА_1 , яка ІНФОРМАЦІЯ_3 змінила дошлюбне прізвище ОСОБА_4 на прізвище ОСОБА_5 , укладаючи шлюб із ОСОБА_6 , є дочкою померлої ОСОБА_3 , що підтверджується копіями: свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 ; свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_3 (а. с. 8).
Позивач ОСОБА_1 є єдиним спадкоємцем за законом після смерті ОСОБА_3 , що підверджується копією спадкової справи № 31/2023 до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 , заведеної 05 травня 2023 року приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу Миколаївської області Гавелею Оксаною Олександрівною, наданою на адресу суду на виконання ухвали суду від 12 січня 2024 року (а. с. 48 - 57).
Згідно з положеннями ст. 1 Закону України “Про товарну біржу” (далі - Закон) товарна біржа є організацією, що об'єднує юридичних і фізичних осіб, які здійснюють виробничу і комерційну діяльність, і має за мету надання послуг в укладенні біржових угод, виявлення товарних цін, попиту і пропозицій на товари, вивчення, упорядкування і полегшення товарообігу і пов'язаних з ним торговельних операцій.
Відповідно до ст. 2 Закону Товарна біржа здійснює свою діяльність за принципами: рівноправності учасників біржових торгів; застосування вільних (ринкових) цін; публічного проведення біржових торгів.
Згідно з положеннями ст. 5 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності.
Акт цивільного законодавства не має зворотної дії у часі, крім випадків, коли він пом'якшує або скасовує цивільну відповідальність особи.
Якщо цивільні відносини виникли раніше і регулювалися актом цивільного законодавства, який втратив чинність, новий акт цивільного законодавства застосовується до прав та обов'язків, що виникли з моменту набрання ним чинності.
Оскільки спірні правовідносини між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 виникли 03 лютого 1999 року, для їх врегулювання застосуванню підлягає Цивільний кодекс Української РСР в редакції 1963 року.
Згідно з положеннями ч. 1 ст. 128 Цивільного кодексу Української РСР (далі - ЦК УРСР), чинного на момент виникнення правовідносин, право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передачі речі, якщо інше не передбачено законом або договором.
Відповідно до ст. 153 ЦК УРСР договір вважається укладеним, коли між сторонами в потрібній у належних випадках формі досягнуто згоди по всіх істотних умовах.
Істотними є ті умови договору, які визнані такими за законом або необхідні для договорів даного виду, а також всі ті умови, щодо яких за заявою однієї з сторін повинно бути досягнуто згоди.
Відповідно до ч. 2 ст. 15 Закону угоди, зареєстровані на біржі, не підлягали нотаріальному посвідченню.
Згідно з ч. 2 ст. 47 ЦК УРСР якщо одна з сторін повністю або частково виконала угоду, що потребує нотаріального посвідчення, а друга сторона ухиляється від нотаріального оформлення угоди, суд вправі за вимогою сторони, яка виконала угоду, визнати угоду дійсною. В цьому разі наступне нотаріальне оформлення угоди не вимагається.
Інструкція про порядок державної реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна, що перебувають у власності юридичних і фізичних осіб, затверджена наказом Державного комітету України будівництва, архітектури та житлової політики України від 9 червня 1998 року № 121, передбачала підставу для державної реєстрації договорів міни, зареєстрованих на біржі.
Відповідно до ч. 2 ст. 220 ЦК України 2004 року, якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається.
ОСОБА_2 і ОСОБА_3 при укладенні договору міни 03 лютого 1999 року, дійшли взаємної згоди за всіма його істотними умовами і виконали свої зобов'язання, що підтверджується укладеним в письмовій формі договором міни нерухомого майна.
Обставин, що спростовують цей факт у судовому засіданні не виявлено.
Відповідно до ч. ч. 1, 4 ст. 206 ЦПК України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь - якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.
У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.
Враховуючи наведене вище, а також те, що визнання відповідачем позову не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі.
Згідно з положеннями ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до ч. 1 ст. 142 ЦПК України у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
Отже, позивачу належить повернути з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого позивачем за Квитанцією до платіжної інструкції на переказ готівки № 0.0.3362659562.1 від 16 грудня 2023 року при поданні позову, що складає 536 грн. 80 коп., а також з відповідача на користь позивача належить стягнути 50 відсотків судового збору, сплаченого позивачем за Квитанцією до платіжної інструкції на переказ готівки № 0.0.3362659562.1 від 16 грудня 2023 року при поданні позову, що складає 536 грн. 80 коп.
Керуючись ст. ст. 12, 13, ч. 1 ст. 81, ч. 1 ст. 141, ч. 1 ст. 142, ч. 3 ст. 200, ч. ч. 1, 4 ст. 206, ст. ст. 258, 259, 264, 265 Цивільного процесуального кодексу України, -
вирішив:
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Універсальна Товарна Біржа “Нерухомість Н”, про визнання договору міни нерухомого майна дійсним, - задовольнити.
Визнати Договір міни № 19, укладений 03 лютого 1999 року між ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , уродженцем с. Пузіно, Валуйського району Бєлгородської області (зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 : реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 ; паспорт серії НОМЕР_5 ), зареєстрований на Універсальній Товарній Біржі “Нерухомість Н”, за яким ОСОБА_2 обміняв належну йому квартиру АДРЕСА_2 на належну ОСОБА_3 квартиру АДРЕСА_1 , - дійсним.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , уродженця с. Пузіно, Валуйського району Бєлгородської області (зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 : реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 ; паспорт серії НОМЕР_5 ) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , уродженки смт. Западний, місто Варкута, Комі (зареєстрована за адресою: АДРЕСА_4 : реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_6 ; паспорт серії НОМЕР_7 ) 50 відсотків судового збору, сплаченого ОСОБА_1 при поданні позову за Квитанцією до платіжної інструкції на переказ готівки № 0.0.3362659562.1 від 16 грудня 2023 року, що складає 536 грн. 80 коп.
Фінансовому органу Управління Державної казначейської служби України у Миколаївському районі Миколаївської області повернути позивачу ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , уродженці смт. Западний, місто Варкута, Комі (зареєстрована за адресою: АДРЕСА_4 : реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_6 ; паспорт серії НОМЕР_7 ) з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого ОСОБА_1 при поданні позову за Квитанцією до платіжної інструкції на переказ готівки № 0.0.3362659562.1 від 16 грудня 2023 року, що складає 536 грн. 80 коп.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 273 ЦПК України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Згідно з положеннями ст. 354 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 355 ЦПК України апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції - Миколаївського апеляційного суду.
Суддя Н. О. Шаронова