справа № 487/1095/24 провадження №2/489/964/24
Іменем України
30 квітня 2024 року м. Миколаїв
Ленінський районний суд міста Миколаєва у складі головуючого судді Коваленка І.В., розглянувши в порядку спрощеного провадження без повідомленням учасників справи (в письмовому провадженні) цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (далі - ТОВ «ФК «ЄАПБ») до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості
встановив:
У лютому 2024 року ТОВ «ФК «ЄАПБ» звернулось до суду з позовом в якому просить стягнути з відповідача ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором № 727415300 в розмірі 17452,30 грн., з яких 6999,90 грн. заборгованість за основною сумою боргу та 10452,40 грн. заборгованість по відсоткам, а також понесені судові витрати.
Як на підставу позовних вимог вказано, що 30.01.2020 між відповідачем та Товариством з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» (далі - ТОВ «МШФД») укладено договір №727415300 на суму 7000,00 грн. за допомогою використання позичальницею одноразового ідентифікатора. Внаслідок невиконання позичальником своїх зобов'язань виникла заборгованість за тілом кредиту в розмірі 6999,90 грн. та відсотками за користування кредитом в сумі 10452,40 грн.
31.12.2020 між ТОВ «МШФД» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс» (далі - ТОВ «Таліон Плюс») було укладено додаткову угоду № 26 до договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018, який викладено в новій редакції.
Відповідно до Реєстру боржників № 80 від 26.05.2020 до договору факторингу № 28/1118-01, укладеного між ТОВ «МШФД» та ТОВ «Таліон Плюс», до останнього перейшло право вимоги до відповідача за кредитним договором №727415300.
20.10.2022 між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено договір факторингу № 20102022, у відповідності до умов якого ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло право грошової вимоги до боржників, вказаними в Реєстрі боржників, в т.ч і до відповідача за кредитним договором №727415300.
Відповідно до Реєстру прав вимоги №2 від 06.08.2023 до договору факторингу № 20102022 від 20.10.2022, «ФК «ЄАПБ» набуло право грошової вимоги до відповідача в сумі 17452,30 грн., з яких 699,90 грн. заборгованості за основною сумою боргу та 10452,40 грн. заборгованість за відсотками.
Посилаючись на наведені обставини та те, що відповідачем в позасудовому порядку борг не погашено, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення вказаної заборгованості.
Ухвалою Ленінського районного суду міста Миколаєва від 06.12.2023 справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомленням учасників справи.
Ухвалою суду від 26.02.2024 продовжено розгляд справи у зв'язку та повторно направлено відповідачу ухвали про відкриття провадження у справі та матеріалів позовної заяви.
Ухвалою суду від 25.03.2024 продовжено розгляд справи у зв'язку та повторно направлено відповідачу ухвали про відкриття провадження у справі та матеріалів позовної заяви.
Про розгляд справи сторони повідомлені належним чином, в т.ч. шляхом розміщення оголошення на офіційному веб сайті судової влади. Направлена на адресу відповідача судова кореспонденція повернута до суду поштовим зв'язком із відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою», що відповідно до частини восьмої статті 128 ЦПК України вважається належним повідомленням сторони про судовий розгляд.
Правом на дання відзиву відповідач не скористався.
Клопотань від учасників справи про проведення судового засідання з повідомленням (викликом) сторін відповідно до частини п'ятої статті 279 ЦПК України не надходило.
Згідно статті 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
За частиною п'ятою статті 268 ЦПК України, датою ухвалення рішення є дата його складання.
Суд, дослідивши матеріали справи та встановив наступні факти і відповідні їм правовідносини.
Із матеріалів справи встановлено, що 30.01.2020 між ТОВ «МШМД»» та відповідачем ОСОБА_1 укладено договір №727415300, відповідно до умов якого позичальник отримав кредит в розмірі 7000,00 грн. строком на 21 день зі сплатою у період строку кредитування процентів за користування коштами в розмірі 0,87 відсотків від суми кредиту за кожен день користування кредитом (пункти 1.1 - 1-3).
Пунктом 1.4 кредитного договору сторони узгодили, що у випадку користування кредитом понад строк, встановлений пунктом 1.2 договору, сторонами застосовується базова процентна ставка в розмірі 1,70 відсотків від суми кредиту за кожен день користування кредитом.
Додатком до договору є графік розрахунків.
20.02.2020 сторони кредитного договору уклали додаткову угоду, відповідно до якої продовжено строк, на який було надано кредит за договором № 727415300 від 30.01.2020 на 29 днів та починаючи з 20.02.2020 позичальник сплачує за користування кредитом 1,59 відсотків в день від суми кредиту за дисконтною ставкою згідно даної додаткової угоди.
Договір та додаткові угоди до нього відповідачем підписано електронним підписом з ідентифікатором 65NH4XZ2.
31.12.2020 на підставі додаткової угоди № 26 до договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018, якою договір факторингу викладено в новій редакції, ТОВ «МШФД» відступило право вимоги за укладеним з ОСОБА_1 договором ТОВ «Таліон Плюс», а 20.10.2022 ТОВ «Таліон Плюс» відступило отримане право вимоги позивачу ТОВ ФК «ЄФПБ».
Витягом з реєстру прав вимоги № 2 до договору факторингу від 20.10.2022 та розрахунку заборгованості за кредитним договором № 727415300 від 30.01.2020 вбачається, що заборгованість розрахована на дату відступлення права вимоги та становить 17452,30 грн., тобто в розмірі, що утворилася перед попереднім кредитором.
Доказів на спростування доводів позивача про неотримання кредитних коштів матеріали справи не містять.
Правове обґрунтування та мотиви суду.
Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Загальні правила щодо форми договору визначено статтею 639 ЦК України, згідно з якою договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі. Якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами. Якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.
Відповідно до положень статей 1046, 1049 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей (стаття 1047 ЦК України).
Згідно з статтею 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
Із прийняттям Закону України «Про електронну комерцію» на законодавчому рівні визначено організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлено порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначено права і обов'язки учасників відносин у сфері електронної комерції.
У статті 3 вищевказаного Закону зазначено, що електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі. Електронний підпис одноразовим ідентифікатором дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
За приписами статті 11 зазначеного Закону електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми)про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Відповідно до статті 12 вказаного Закону, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору.
Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом.
При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (вебсайту інтернет-магазину) вказується особа, яка створила замовлення.
Верховний Суд у постанові від 07.10.2020 під час розгляду справи №127/33824/19 зауважив, що без отримання листа на адресу електронної пошти та смс-повідомлення, без здійснення входу на сайт товариства за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір не був би укладений.
Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09.09.2020 у справі №732/670/19, від 23.03.2020 у справі №404/502/18, від 14.06.2022 у справі №757/40395/20.
Згідно пункту 1 частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Відповідно до положень частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
У відповідності до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Судом встановлено, що кредитний договір укладено дистанційно, в електронній формі з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем шляхом підписання договору відповідачем накладенням електронного підпису, відтвореним шляхом використання одноразового ідентифікатора, який був надісланий на його номер мобільний телефону.
Враховуючи доведення позивачем набуття прав вимоги до відповідача за кредитним договором №727415300 від 30.01.2020 та порушення останнім зобов'язань з погашення кредиту та сплати відсотків за користування кредитними коштами, суд приходить до висновку про обґрунтованість позову та його задоволення.
Так як позов задоволено повністю, на підставі частини першої статті 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в сумі 2684,00 грн.
Керуючись ст. ст. 4, 19, 141-142, 200, 263-265 ЦПК України, суд
вирішив:
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованість за договором № 727415300 від 30.01.2020 в розмірі 17452,30 грн. (сімнадцять тисяч чотириста п'ятдесят дві гривні 30 коп.) та 2684,00 грн. (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири гривні 00 коп.).
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення або з дня складання повного тексту рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Відомості про учасників справи:
позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», код ЄДРПОУ 35625014, юридична адреса: м. Київ, вул. Симона Петлюри,30.
відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 .
Повний текст судового рішення складено 30.04.2024.
Суддя І.В.Коваленко