Справа № 487/3341/24
Провадження № 2-а/487/38/24
30.04.2024 року місто Миколаїв
Заводський районний суд міста Миколаєва у складі судді Темнікової А.О., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до поліцейського 1 взводу 2 роти 3 батальйону Управління патрульної поліції в Миколаївській області Василенко Марії Олександрівни про скасування постанови серії ЕНА №1787801 від 31.03.2024 року про накладення адміністративного стягнення,
Позивач ОСОБА_1 звернулась 15.04.2024 року до Заводського районного суду міста Миколаєва з позовом до поліцейського 1 взводу 2 роти 3 батальйону Управління патрульної поліції в Миколаївській області Василенко Марії Олександрівни, в якому просила скасувати постанову серії ЕНА №1787801 від 31.03.2024 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП у вигляді штрафу у сумі 340 гривень.
Позов ОСОБА_1 подано 15.04.2024 року, тобто після закінчення строків, установлених законом на звернення до суду з позовами даної категорії, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду.
Ухвалою Заводського районного суду міста Миколаєва від 17.04.2024 року позовну заяву було залишено без руху та роз'яснено, що згідно ч. 1 ст. 123 КАС України протягом десяти днів з дня вручення ухвали ОСОБА_1 має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду.
29.04.2024 року до суду надійшла заява ОСОБА_1 про поновлення строку звернення до адміністративного суду у зв'язку із не роз'ясненням їй прав та обов'язків, не наданням правової допомоги, не опитуванням свідків, введенням в оману з боку поліцейської 1 взводу 2 роти 3 батальйону Управління патрульної поліції в Миколаївській області ОСОБА_2 щодо строків сплати штрафу. Окрім того, 17.03.2024 року у позивачки померла матір та вона возила її з міста Миколаєва до міста Одеси на кремацію, потім забирала прах до міста Миколаєва, проводила поховання та помини. ОСОБА_1 була засмучена з приводу смерті матері та не мала можливості подивитися строки на оскарження постанови.
Частина друга статті 44 КАС України покладає на учасників справи обов'язок добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Для цього позивач як особа, зацікавлена у поданні позову, повинен вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати у повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08.10.2020 у справі №9901/32/20 дійшла висновку, що інакшого способу визначити, які причини належить віднести до поважних, ніж через зовнішню оцінку (кваліфікацію) змісту конкретних обставин, хронологію та послідовність дій суб'єкта правовідносин перед зверненням до суду за захистом свого права, немає. Під таку оцінку мають потрапляти певні явища, фактори та їх юридична природа; тривалість строку, який пропущений; те, чи могли і яким чином певні фактори завадити вчасно звернутися до суду, чи перебувають вони у причинному зв'язку з пропуском строку звернення до суду; яка була поведінка суб'єкта звернення протягом цього строку; які дії він вчиняв, і чи пов'язані вони з готуванням до звернення до суду тощо.
Причина пропуску строку звернення до суду може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об'єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.
Отже, поважними причинами можуть визнаватися лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулася з апеляційною скаргою, пов'язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належним чином.
Зазначене відповідає постанові КАС ВС від 20.03.2024 року у справі №560/14349/23.
У постанові Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08.12.2022 у справі №990/102/22 зазначено, що поважними причинами пропуску процесуального строку є ті, які унеможливлюють або ускладнюють можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк, є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду та підтверджені належними і допустимими доказами. Незнання про порушення своїх прав через байдужість або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.
Установлення законом процесуальних строків передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності в публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними. Недотримання встановлених законом строків зумовлює чітко визначені юридичні наслідки.
Велика Палата Верховного Суду зазначає, що розумні строки в адміністративному судочинстві - це найкоротші за конкретних обставин строки (якщо інше не визначено законом або встановлено судом), протягом яких сторона повинна вжити певних дій, демонструючи свою зацікавленість у їх результатах, і які об'єктивно оцінюються судом стосовно відповідності принципам добросовісності та розсудливості, а також на предмет дотримання прав інших учасників (забезпечення балансу інтересів).
Велика Палата Верховного Суду наголошує, що поважними визнаються лише обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони і пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій. Натомість пропуск строку на звернення до суду через пасивну поведінку скаржника щодо реалізації процесуальних прав і небажання їх реалізувати в повній мірі в цьому випадку не є поважною причиною пропуску строку.
Згідно ч. 2 ст. 123 КАС України якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Позивачкою ОСОБА_1 як в самому адміністративному позові, так і в заяві про поновлення строку звернення до адміністративного суду не вказано, які саме об'єктивні поважні (непереборні) причини унеможливили її звернення до суду у встановлений процесуальним законодавством строк. ОСОБА_1 не наведено змістовних і вагомих доводів щодо вчинення нею всіх необхідних і можливих дій, які вказують на бажання реалізувати її процесуальні права з метою їх захисту в судовому порядку; не доведено, що в цій справі можливість вчасного подання нею позовної заяви не мала суб'єктивного характеру, тобто не залежала від волевиявлення позивачки, у зв'язку з чим позовна заява ОСОБА_1 підлягає поверненню.
Керуючись ст. 123 КАС України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 до поліцейського 1 взводу 2 роти 3 батальйону Управління патрульної поліції в Миколаївській області Василенко Марії Олександрівни про скасування постанови серії ЕНА №1787801 від 31.03.2024 року про накладення адміністративного стягнення - повернути.
Ухвала суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.
Ухвала може бути оскаржена до П'ятого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повної судової ухвали.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Повний текст ухвали складено 30.04.2024 року.
Суддя А.О. Темнікова