Справа № 487/3786/24
Провадження № 1-кс/487/2785/24
29.04.2024 року м. Миколаїв
Слідчий суддя Заводського районного суду м. Миколаєва ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду м. Миколаєва клопотання старшого слідчого відділу СУ ГУНП в Херсонській області ОСОБА_3 у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024230000000531 від 10.04.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України про арешт майна
встановив:
26.04.2024 старший слідчий відділу СУ ГУНП в Херсонській області ОСОБА_3 за погодженням із прокурором Херсонської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_4 в рамках здійснення досудового розслідування у кримінальному проваджені № 12024230000000531 звернувся до слідчого судді з клопотанням, в якому просить накласти арешт на майно, що перебуває у приватній власності підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме на об'єкт нерухомого майна - земельна ділянка, кадастровий номер 6524480500:06:001:0326, площею 9,9998 га, з позбавленням права на відчуження та розпорядження майном, з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання. Керуючись ч. 2 ст. 172 КПК України просить розглянути клопотання без виклику у судове засідання власника майна з метою забезпечення арешту майна.
Вимоги клопотання обґрунтовано тим, що санкція статті, за якою підозрюється ОСОБА_5 , передбачає покарання, у тому числі, у вигляді конфіскації майна, у зв'язку з чим на підставі п. 3 ч. 2 ст. 170 КПК України на майно підозрюваного необхідно накласти арешт.
Слідчий до судового засідання не з'явився, надав заяву про розгляд справи у його відсутність, клопотання підтримав, просив про його задоволення.
На підставі ст. 172 КПК України клопотання розглянуто без участі власника майна.
Дослідивши клопотання та докази, якими воно обґрунтовується, слідчий суддя дійшов до такого висновку.
Із матеріалів клопотання вбачається, що у провадженні СУ ГУНП в Херсонській області знаходиться кримінальне провадження № 12024230000000531 від 10.04.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.
Крім того досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_5 , підозрюється у тому, що він маючи умисел на незаконне придбання та зберігання з метою збуту особливо небезпечних психотропних речовин, в порушення вимог Закону України «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживанню ними», вимог Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори», згідно якого обіг особливо небезпечних психотропних речовин, включених до списку № 1 таблиці І «Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 06.05.2000 за №770, на території України заборонено, маючи умисел на незаконне придбання та зберігання з метою збуту психотропних речовин, з корисливих мотивів, у невстановленому органом досудового розслідування місці, у невстановлений час та при невстановлених обставинах, незаконно, з метою збуту придбав особливо небезпечну психотропну речовину - PVP, яку в подальшому зберігав в квартирі, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 до моменту виявлення та вилучення 14.03.2024 працівниками поліції під час проведення обшуку за вищевказаною адресою.
14.03.2024 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.
Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 05.04.2024 № 373059974 ОСОБА_5 на праві приватної власності належить земельна ділянка площею 9,9998 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 , кадастровий номер 6524480500:06:001:0326.
Враховуючи, що санкція статті, за якою підозрюється ОСОБА_5 , передбачає покарання, у тому числі, у вигляді конфіскацією майна, в органу досудового розслідування виникла необхідність в арешті земельної ділянки, яка належить на праві приватної власності підозрюваному, з метою забезпечення кримінального провадження.
Згідно із положеннями п. 3 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи.
У частині 5 ст. 170 КПК України вказано, що у випадку, передбаченому пунктом 3 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.
Частиною 1 ст. 170 КПК України передбачено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Вимогами ст. 173 КПК України встановлено, що слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.
При вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Так слідчим доведено, що вказане у клопотанні майно належить підозрюваному, існує необхідність накладення арешту на майно з метою забезпечення його конфіскації як виду покарання та наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 КПК України.
Таке обмеження права власності є розумним та співрозмірним із завданням кримінального провадження.
Вказане у своїй сукупності свідчить про обґрунтованість клопотання та наявність достатніх підстав для застосування заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна.
З урахування викладеного, слідчий суддя дійшов до висновку, що клопотання слідчого підлягає задоволенню.
Керуючись ст. 98, 131-132, 167, 170-173, 309, 395 КПК України, слідчий суддя
постановив:
Клопотання старшого слідчого відділу СУ ГУНП в Херсонській області ОСОБА_3 - задовольнити.
Накласти арешт на майно, що перебуває у приватній власності підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме на об'єкт нерухомого майна - земельну ділянку площею 9,9998 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 , кадастровий номер 6524480500:06:001:0326, з позбавленням права на відчуження та розпорядження майном.
Ухвала підлягає негайному виконанню, яке доручити старшому слідчому відділу СУ ГУНП в Херсонській області ОСОБА_3 .
Ухвала може бути оскаржена до Миколаївського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.
Підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.
Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.
Слідчий суддя ОСОБА_1