Справа №127/471/18
Провадження №1-кп/127/57/18
30 квітня 2024 року м. Вінниця
Вінницький міський суд Вінницької області в складі колегії:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
секретаря ОСОБА_4 ,
за участю прокурора ОСОБА_5 ,
захисників ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,
обвинувачених ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження № 12017020000000268 за обвинуваченням ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та ОСОБА_11 у вчиненні злочинів, передбачених ст. 257, ч. 4 ст. 187, ч. 3 ст. 28 ч. 1 ст. 263 КК України, -
В провадженні Вінницького міського суду Вінницької області перебуває кримінальне провадження № 12017020000000268 за обвинуваченням ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та ОСОБА_11 у вчиненні злочинів, передбачених ст. 257, ч. 4 ст. 187, ч. 3 ст. 28 ч. 1 ст. 263 КК України.
До обвинувачених ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 застосовано запобіжні заходи у вигляді тримання під вартою, строк яких закінчується 03.05.2024 року.
Прокурор ОСОБА_5 заявив клопотання про продовження запобіжних заходів обвинуваченим, яке мотивував тим, що ризики, передбачені КПК України, які існували на час досудового розслідування і під час судового розгляду не зникли, обставини не змінилися.
Захисник ОСОБА_8 заперечував проти задоволення клопотання, вважає, що прокурор його не обґрунтував, клопотання є формальним.
Захисник ОСОБА_7 заперечувала проти задоволення клопотання, вважає, що ризики, перераховані прокурором, на даний час втратили сенс.
Захисник ОСОБА_6 не заперечувала проти задоволення клопотання прокурора.
Обвинувачені ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 підтримали думки своїх захисників.
Суд, перевіривши матеріали кримінального провадження, заслухавши думку учасників процесу, дійшов наступних висновків.
При вирішенні питання про продовження терміну дії обраного обвинуваченим запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою суд враховує вимоги ст. 178 КПК України, а саме: вік та стан здоров'я обвинуваченого, сімейний та матеріальний стан, вид діяльності та місце проживання та інші обставини, що мають значення для прийняття відповідного рішення.
Крім того, суд враховує вимоги ст. 177 КПК України, а саме те, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від суду, незаконно впливати на потерпілого, свідка, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується.
Також суд, враховує вимоги ст. 5 Конвенції «Про захист прав людини та основоположних свобод», фактичні обставини справи, особу обвинуваченого та характер висунутого обвинувачення, тяжкість покарання у їх взаємозв'язку з можливими ризиками по справі.
ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 обвинувачуються у скоєнні умисних особливо тяжких насильницьких злочинів, за які, в разі доведення їх винуватості, їм загрожує покарання у вигляді позбавлення волі на певний строк.
Обвинуваченим ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 під час досудового розслідування слідчими суддями обрано запобіжні заходи у вигляді тримання під вартою з урахуванням ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, жодного доказу про зникнення цих ризиків суду не надано, судовий розгляд ще не завершено, тому на даний час підстав для зміни запобіжних заходів обвинуваченим суд не вбачає.
Відповідно до сформованої практики Європейського суду з прав людини, тримання особи під вартою може бути виправдане, якщо існують реальні ознаки наявності справжнього суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи.
Застосовуючи запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, необхідно виходити із того, що судове рішення повинно забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони прав і інтересів як суспільства, так і потерпілого, визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суспільства більшої суворості в оцінці цінностей суспільства («Летельє проти Франції»).
У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» № 33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».
Саме продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до обвинувачених ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , на думку суду, відповідає охороні прав і інтересів як суспільства, так і потерпілого, що не суперечить практиці Європейського Суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу та особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
За таких обставин, суд вважає за необхідне продовжити ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 запобіжні заходи у вигляді тримання під вартою на шістдесят днів, оскільки підстав для їх скасування або зміни не вбачає.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 177, 178, 331 КПК України, суд, -
Клопотання прокурора - задовольнити.
Продовжити ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 60 днів, починаючи з 30.04.2024 року до 28.06.2024 року включно.
Продовжити ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 60 днів, починаючи з 30.04.2024 року до 28.06.2024 року включно.
Продовжити ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 60 днів, починаючи з 30.04.2024 року до 28.06.2024 року включно.
Ухвала діє шістдесят днів та може бути оскаржена протягом п'яти діб з дня її винесення до Вінницького апеляційного суду. Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.
Судді :