Справа №127/12068/24
Провадження №1-кс/127/5108/24
25 квітня 2024 року м. Вінниця
Вінницький міський суд Вінницької області в складі:
слідчого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
за участю:
заявника ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу ОСОБА_3 на бездіяльність уповноважених осіб четвертого СВ (з дислокацією у м. Вінниці) ТУ ДБР, розташованого у м. Хмельницький, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань за заявою ОСОБА_3 від 03.04.2024,-
До Вінницького міського суду Вінницької області надійшла скарга ОСОБА_3 на бездіяльність уповноважених осіб четвертого СВ (з дислокацією у м. Вінниці) ТУ ДБР, розташованого у м. Хмельницький, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань за заявою ОСОБА_3 від 03.04.2024.
Скарга мотивована тим, що 03.04.2024 ОСОБА_3 подав заяву до четвертого СВ (з дислокацією у м. Вінниці) ТУ ДБР, розташованого у м. Хмельницький, за фактом вчинення кримінального правопорушення, а саме зловживання своїм службовим становищем працівниками ТУ ДБР, розташованого у м. Хмельницький ОСОБА_4 та керівником ОСОБА_5 , переслідування заявника за його майновим, релігійним та етичним признаком, змушенні покинути Україну. Однак, всупереч положенням ст. 214 КПК України, вказану заяву не було внесено до ЄРДР та не розпочато досудове розслідування.
ОСОБА_3 вважає дану бездіяльність незаконною, а тому просить зобов'язати уповноважену особу четвертого СВ (з дислокацією у м. Вінниці) ТУ ДБР, розташованого у м. Хмельницький внести відомості до ЄРДР за заявою ОСОБА_3 від 03.04.2024.
В судовому засіданні ОСОБА_3 вимоги скарги підтримав та просив її задовольнити.
Представник четвертого СВ (з дислокацією у м. Вінниці) ТУ ДБР, розташованого у м. Хмельницький в судове засідання не з'явився, однак останнім подано матеріали перевірки по заяві ОСОБА_3 .
Суд, вислухавши пояснення заявника, дослідивши матеріали скарги, заяви про злочин, встановив наступне.
03.04.2024 ОСОБА_3 подав заяву до четвертого СВ (з дислокацією у м. Вінниці) ТУ ДБР, розташованого у м. Хмельницький, за фактом вчинення кримінального правопорушення, а саме зловживання своїм службовим становищем працівниками ТУ ДБР, розташованого у м. Хмельницький ОСОБА_4 та керівником ОСОБА_5 , переслідування заявника за його майновим, релігійним та етичним признаком, змушенні покинути Україну.
Відповідно до копії листа за вих. № 1007зкп/х/14-01-01-17799/2024 від 19.04.2024 встановлено, що розгляд заяви ОСОБА_3 проведено Першим СВ (з дислокацією у м. Хмельницький) ТУ ДБР, розташованого у м. Хмельницький. За результатами перевірки заявнику надано вичерпну відповідь, що відомості про вчинення кримінального правопорушення у заяві відсутні, відтак підстав для внесення до ЄРДР немає.
Відповідно до ч.1 ст. 214 КПК України, слідчий, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочати розслідування.
Згідно з ч. 1 ст. 2 КК України, підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого цим Кодексом.
Відповідно до ст. 11 КК України, злочином є передбачене цим Кодексом суспільно небезпечне винне діяння (дія або бездіяльність), вчинене суб'єктом злочину. Не є злочином дія або бездіяльність, яка хоча формально і містить ознаки будь-якого діяння, передбаченого цим Кодексом, але через малозначність не становить суспільної небезпеки, тобто не заподіяла і не могла заподіяти істотної шкоди фізичній чи юридичній особі, суспільству або державі.
Обов'язковими елементами складу будь-якого злочину є об'єкт, об'єктивна сторона, суб'єкт, суб'єктивна сторона. Відсутність хоча б одного з цих елементів свідчить про те, що дії (бездіяльність), які оцінюються, не є злочином.
Системний аналіз положень ст.ст. 214, 303 КПК України, свідчить про те, що предметом судового контролю слідчого судді може бути лише бездіяльність слідчого чи прокурора, щодо невнесення відомостей до ЄРДР, після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, тобто саме заява чи повідомлення є передумовою для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР.
Підставами вважати заяву чи повідомлення саме про вчинення злочину є наявність в таких заявах або повідомленнях об'єктивних даних, які дійсно свідчать про ознаки злочину, що підтверджують реальність конкретної події злочину (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення злочину).
Якщо у заявах чи повідомленнях таких даних немає, вони не можуть вважатися такими, які мають бути обов'язково внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань і щодо них не повинно проводитися досудове розслідування.
Верховний Суд у своєму рішенні від 30.09.2021 (Постанова ККС ВС у справі 556/450/18) вказав, що слідчий, прокурор після прийняття та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, виходячи з їх змісту, має перевірити достатність даних, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, за наслідками чого ним приймається рішення про початок досудового розслідування шляхом внесення відповідних відомостей до ЄРДР.
Крім того, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 30.01.2019 при розгляді справи №818/1526/18 зазначила, що, саме у межах процедури оскарження бездіяльності, щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, слідчий суддя з'ясовує обставини та мотиви, з яких слідчий або прокурор дійшов висновку про відсутність підстав для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, чим саме обґрунтоване невнесення відповідних відомостей до ЄРДР, та вирішує питання про наявність або відсутність правових підстав для зобов'язання слідчого або прокурора внести інформацію про кримінальне правопорушення до ЄРДР.
Таким чином, підставою для початку досудового розслідування є не будь-які прийняті та зареєстровані заяви, повідомлення, а лише ті з них, з яких вбачаються вагомі обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення та можуть бути перевірені у кримінально-процесуальному порядку, короткий виклад яких, серед іншого, вноситься до ЄРДР.
За положеннями ст.2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Згідно із ст.7 КПК України в якості загальної засади кримінального провадження проголошено змагальність сторін та свобода в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
У скарзі ОСОБА_3 порушує питання про внесення відомостей до ЄРДР по факту зловживання працівниками четвертого СВ (з дислокацією у м. Вінниця) ТУ ДБР, розташованого у м. Хмельницький своїм службовим становищем, переслідуванні заявника та примушування до залишення території України. Однак, ані зі змісту заяви від 03.04.2024, ані в судовому засіданні, слідчим суддею не встановлено об'єктивних даних, що підкріплені належними доказами, які дійсно свідчать про наявність обов'язкових ознак злочину, що підтверджують реальність конкретної події злочину.
Незважаючи на те, що заявник вважає заяву повідомленням про вчинення кримінального правопорушення, остання за своїм змістом не містить фактичних даних, які вказують на ознаки складу кримінального правопорушення, не підкріплена належними та допустимими доказами, а тому така заява, з огляду на її зміст, в даному випадку не є підставою для внесення відповідних відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Відповідно до ч. 2 ст. 307 КПК України ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може бути про: скасування рішення слідчого чи прокурора; скасування повідомлення про підозру; зобов'язання припинити дію; зобов'язання вчинити певну дію; відмову у задоволенні скарги.
Враховуючи вищезазначене, суд приходить до висновку, що внесення відомостей про злочин до ЄРДР по заяві, в якій відсутні ознаки складу злочину є недопустимим, а тому в задоволенні скарги ОСОБА_3 слід відмовити.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 303, 305, 306, 307, 309, 370, 372 КПК України, слідчий суддя, -
У задоволенні скарги ОСОБА_3 на бездіяльність уповноважених осіб четвертого СВ (з дислокацією у м. Вінниці) ТУ ДБР, розташованого у м. Хмельницький, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань за заявою ОСОБА_3 від 03.04.2024 - відмовити.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя