Справа № 641/805/21 Головуючий суддя І інстанції Курганникова О. А.
Провадження № 22-ц/818/33/24 Суддя доповідач Яцина В.Б.
Категорія: Справи у спорах про недоговірні зобов'язання, з них
24 квітня 2024 року м. Харків.
Харківський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:
головуючого Яцини В.Б.,
суддів колегії Бурлака І.В., Мальованого Ю.М.,
за участю секретаря судового засідання Зінченко М.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Комінтернівського районного суду м. Харкова від 20 лютого 2023 року, у справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» про скасування запису про державного реєстратора про право власності,
Позивач звернулася до суду з позовом до Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» про скасування запису про право власності № 17134581 від 24.10.2016 року про державну реєстрацію права власності за АТ КБ «Приватбанк» на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , здійснений на підставі рішення приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Бакумовою А.В. від 27.10.2016 року, індексний номер 32086869, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1067843963101.
Позов мотивовано тим, що 10.07.2008 року між ПАТ КБ « Приватбанк» і позивачкою був укладений кредитний договір № HAL5GA00000021, відповідно до якого ОСОБА_1 отримала кредит у розмірі 18 457. 52 доларів США зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 15,00% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 11.07.2015 року.
З метою забезпечення зобов'язань за кредитним договором між ПАТ КБ « Приватбанк» і позивачкою 10.07.2008 року був укладений договір іпотеки № HAL5GA00000021, згідно якого ОСОБА_1 надала в іпотеку квартиру, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 та належала останній на праві власності.
Відповідно до рішення Комінтернівського районного суду м. Харкова від 01 червня 2016 року в позові ПАТ КБ «Приватбанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та яка діє в інтересах малолітньої дитини ОСОБА_4 , третя особа Управління служб у справах дітей про звернення стягнення на предмет іпотеки та виселення було відмовлено. Рішенням апеляційного суду Харківської області від 02.11.2016 року, рішення Комінтернівського районного суду м. Харкова від 01.09.2016 року було скасовано, та ухвалено нове, відповідно до якого позовні вимоги ПАТ КБ «Приватбанк» про звернення стягнення на предмет іпотеки та виселення були задоволені частково, а саме в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором від 10 липня 2008 року в розміри 60 194,27 доларів США, яка складається з: 16 161,40 доларів США заборгованість за кредитом; 7,839,77 доларів США заборгованість по процентам за користування кредитом; 2 077,19 доларів США заборгованість по комісії за користування кредитом; 31 231,69 доларів США пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором, а також штрафи відповідно до договору: 18,71 доларів США штраф (фіксована частина); 2 865.50 доларів штраф (процента складова) звернути стягнення на квартиру АДРЕСА_2 , загальною площею 61,20 кв.м., шляхом її продажу ПАТ КБ «Приватбанк» за ціною не нижче 664 221 грн., укладання від імені ОСОБА_1 договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем, з можливістю здійснення ПАТ КБ «Приватбанк» всіх передбачених нормативно-правовими актами держави дій, необхідних для продажу предмету іпотеки, в іншій частині в здоровленні позовних вимог було відмолено.
22.02.2018 року при ознайомленні в Комінтернівському районному суді м. Харкова з матеріалами цивільної справи № 641/5870/17 позивачка дізналася, що на підставі рішення приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Бакумової А.В. від 28 жовтня 2016 року її право власності як іпотекодавця на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 припинилося, а право власності іпотекодержателя ПАТ КБ «Приватбанк» на вказану квартиру винило та було зареєстровано на підставі іпотечного договору, рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 32086869 від 27.10.2016, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1067843963101 18:16:42, номер запису про право власності 17134581 від 24.10.2016 року. З огляду на ці обставини ОСОБА_1 звернулася до суду за захистом своїх прав.
Рішенням Комінтернівського районного суду м.Харкова від 20 лютого 2023 року у задоволенні позову відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, просить рішення скасувати, та задовольнити позов у повному обсязі.
Скарга мотивована тим, що рішенням Комінтернівського районного суду м.Харкова від 23 грудня 2020 року їй було відмовлено в задоволенні позовних вимог у зв'язку з обранням неналежного способу захисту та роз'яснено право на звернення до суду з позовом про скасування запису про проведену державну реєстрацію відповідного права, що нею і було зроблено.
Проте, відмовляючи у позові суд за значив, що нею обрано неналежний спосіб захисту, інших підстав для відмови у позові рішення не містить.
Відзиву на апеляційну скаргу до суду апеляційної інстанції не надходило.
Відповідно до положень ч.ч. 1, 2 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, за відсутності учасників справи, які були повідомлені про судове засідання та не з'явились в судове засідання, що відповідно до ст. 372 ЦПК України не перешкоджає розгляду скарги, вивчивши матеріали справи та перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Згідно з положеннями ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Вказаним вимогам рішення суду відповідає.
Відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції своє рішення мотивував тим, що під час розгляду справи судом встановлено, що позовні вимоги ОСОБА_1 про скасування запису про право власності № 17134581 від 24.10.2016 року про державну реєстрацію права власності не ґрунтуються на вимогах закону, відсутнє порушене право позивача, яке підлягає судовому захисту, а тому у задоволенні позову слід відмовити.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду.
Частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
З урахуванням цих норм правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, уповноважених захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси. Суд повинен установити, чи були порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.
Під способом захисту суб'єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких приводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на правопорушника.
Загальний перелік таких способів захисту цивільних прав та інтересів передбачений статтею 16 ЦК України і цей перелік не є вичерпний.
Однак при цьому власник порушеного права може скористатися не будь-яким, а тим способом захисту свого права, який прямо визначається відповідним законом, що регламентує конкретні цивільні правовідносини.
Згідно ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
У статті 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Судом встановлено10.07.2008 року між ПАТ КБ « Приватбанк» і ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № HAL5GA00000021, відповідно до якого ОСОБА_1 отримала кредит у розмірі 18 457, 52 доларів США зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 15,00% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 11.07.2015 року.
10.07.2008 року між ПАТ КБ «Приватбанк» і ОСОБА_1 з метою забезпечення зобов'язань за кредитним договором був укладений договір іпотеки № HAL5GA00000021, згідно якого ОСОБА_1 надала в іпотеку квартиру, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 та належала останній на праві власності.
Рішенням Комінтернівського районного суду м. Харкова від 01 червня 2016 року в позові ПАТ КБ «Приватбанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та яка діє в інтересах малолітньої дитини ОСОБА_4 , третя особа Управління служб у справах дітей про звернення стягнення на предмет іпотеки та виселення було відмовлено.
Рішенням апеляційного суду Харківської області від 02.11.2016 року, рішення Комінтернівського районного суду м. Харкова від 01.09.2016 року було скасовано, та ухвалено нове, відповідно до якого позовні вимоги ПАТ КБ «Приватбанк» про звернення стягнення на предмет іпотеки та виселення були задоволені частково, а саме в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором від 10 липня 2008 року в розміри 60 194,27 доларів США, яка складається з: 16 161,40 доларів США заборгованість за кредитом; 7,839,77 доларів США заборгованість по процентам за користування кредитом; 2 077,19 доларів США заборгованість по комісії за користування кредитом; 31 231,69 доларів США пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором, а також штрафи відповідно до договору: 18,71 доларів США штраф (фіксована частина); 2 865.50 доларів штраф (процента складова) звернути стягнення на квартиру АДРЕСА_2 , загальною площею 61,20 кв.м., шляхом її продажу ПАТ КБ «Приватбанк» за ціною не нижче 664 221 грн., укладання від імені ОСОБА_1 договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем, з можливістю здійснення ПАТ КБ «Приватбанк» всіх передбачених нормативно-правовими актами держави дій, необхідних для продажу предмету іпотеки, в іншій частині в здоровленні позовних вимог було відмолено.
24.10.2016 року представник ПАТ КБ «Приватбанк» Лобейко А.С. звернулася з заявою до приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Бакумової А.В. про державну реєстрацію права власності на квартиру АДРЕСА_2 за ПАТ КБ«Приватбанк»
Рішенням про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер: 32086869 від 27.10.2016, прийнятим приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Бакумовою А.В. та внесене в Державний реєстр речових прав на нерухоме майно запис про право власності: 71626153 від 27.10.2016 року 18:27:10, право власності на квартиру АДРЕСА_2 , загальною площею 61,2 кв.м, житлова площа 41,9 кв.м, зареєстровано за суб'єктом Публічне акціонере товариство Комерційний банк «Приватбанк» .
У частині 2 статті 26 Закону № 1952 (у редакції, яка діяла до 16.01.2020) було унормовано порядок внесення записів до Державного реєстру прав, змін до них та їх скасування.
Зокрема, за змістом зазначеної норми у разі скасування на підставі рішення суду рішення про державну реєстрацію прав, документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування записів про проведену державну реєстрацію прав, а також у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, до Державного реєстру прав вноситься запис про скасування державної реєстрації прав. У разі скасування судом документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав до 01.01.2013 року, або скасування записів про державну реєстрацію прав, інформація про які відсутня в Державному реєстрі прав, запис про державну реєстрацію прав вноситься до Державного реєстру прав та скасовується.
У матеріалах справи відсутні належні і допустимі докази у розумінні ст. 76 ЦПК України на підтвердження доводів позову про порушення порядку реєстрації права власності на іпотечну квартиру, позивачка всупереч вимог ст.ст. 12, 81 ЦПК України їх до суду не надала.
Покликання позивачки в межах заявленого позову на порушення нотаріусом Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» від 03 червня 2014 року у даному випадку є помилковим, оскільки норми вказаного закону не поширюються на реєстрацію права власності.
Доводи скарги не знайшли свого підтвердження у матеріалах справи та висновків суду не спростовують.
Розглядаючи спір, який виник між сторонами у справі, суд правильно визначився з характером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно дослідив наявні у справі докази і дав їм належну оцінку згідно зі статтями 76-78, 81, 89, 368 ЦПК України, правильно встановив обставини справи, внаслідок чого ухвалив законне й обґрунтоване рішення, яке відповідає вимогам матеріального та процесуального права.
На підставі вищевказаних обставин та правового обґрунтування колегія суддів також визнає, що оскаржене рішення суду ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи скарги висновків суду не спростували, що відповідно до статті 375 ЦПК України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а оскарженого рішення суду без змін.
Керуючись ст.ст. 259, 374, 375, 381-384, 389-391 ЦПК України, суд апеляційної інстанції
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Комінтернівського районного суду м. Харкова від 20 лютого 2023 року залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня прийняття, і протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду.
Повний текст судового рішення складено 30 квітня 2024 року.
Головуючий В.Б. Яцина.
Судді колегії І.В. Бурлака.
Ю.М. Мальований.