Справа № 638/4876/23 Головуючий суддя І інстанції Агапов Р. О.
Провадження № 22-ц/818/469/24 Суддя доповідач Яцина В.Б.
Категорія: купівлі-продажу
24 квітня 2024 року м. Харків.
Харківський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:
головуючого Яцини В.Б.
суддів колегії Бурлака І.В., Мальованого Ю.М.,
за участю секретаря судового засідання Зінченко М.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Плахутіної Анастасії Анатоліївни на рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 03 листопада 2023 року, по справі № 638/4876/23, за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення грошових коштів,
ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення 295 951,44грн., у тому числі: 251 774,09грн. - інфляційних втрат за прострочення виконання грошового зобов'язання за період з 13.05.2020 по 24.05.2023; 46 984,04грн. - 3% річних за прострочення виконання грошового зобов'язання за період з 13.05.2020 по 24.05.2023.
Позовні вимоги обґрунтовує тим, що рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова від 11.10.2021 стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 516 683,00грн. - безпідставно набутих грошових коштів, а також 7 246,36грн. - інфляційних та 7 713,58грн. - 3% річних з 13 листопада 2019 року по 12 травня 2020 року.
Позивач зазначає, що судове рішення на час подання позову не виконане, у зв'язку з чим вважає за можливе нарахувати та стягнути з відповідача 3% та інфляційні від суми 516 683,00грн. на підставі ч.2 ст.625 ЦК України.
Рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова від 03 листопада 2023 року позов ОСОБА_2 задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 251 774,09 грн. - інфляційних, 46 984,04грн. - 3% річних.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 2 959,95грн. - на відшкодування витрат по оплаті судового збору.
Не погодившись з рішенням суду представник ОСОБА_1 - адвокат Плахутіна А.А. просить рішення скасувати, ухвалити нове, яким повністю відмовити в задоволенні позовних вимог.
Апеляційна скарга мотивована тим, що на підставі приписів п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України можна застосовувати до грошових зобов'язань, які утворились не виключно на підставі договорів кредиту (позики), що підтверджується висновками у справах №638/10207/23, 639/5079/23, 638/6218/22.
Вважає, що на підставі вище зазначено норми відповідач має право на звільнення від відповідальності, визначеною ст.625 ЦК України з 24.02.2022.
Вказує, що період за який могло би нараховуватись 3% річних та інфляційні втрати за несвоєчасне виконання рішення суду повинен охоплювати з 13.05.2020 до 23.02.2022.
Відзиву на апеляційну скаргу не надходило.
Колегія суддів, заслухала доповідь судді-доповідача, відповідно до ст.ст. 367, 368 ЦПК України перевірила законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги і вважає, що скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
У статті 263 ЦПК України визначено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Вказаним вимогам рішення суду першої інстанції відповідає.
Задовольняючи позов суд першої інстанції вказав наступні мотиви свого рішення.
На час розгляду справи, рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 11 жовтня 2021 року не виконане, доказів зворотного суду не надано.
З огляду на викладене, позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.
Загальна сума інфляційних втрат за прострочення виконання грошового зобов'язання за період: травень 2020 - квітень 2023 від суми боргу 516 683,00грн. становить 251 774,09 грн.
Загальна сума 3% річних за прострочення виконання грошового зобов'язання за період: 13.05.2020 - 24.05.2023 від суми боргу 516 683,00грн. становить 46 984,04грн.
Заперечення відповідача з приводу того, що датою прострочення виконання зобов'язання є дата набрання постановою Полтавського апеляційного суду законної сили, судом до уваги не приймаються, оскільки рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова від 11 жовтня 2021 року, залишеним без змін постановою Полтавського апеляційного суду від 18 вересня 2023 року, моментом виникнення грошового зобов'язання відповідача визначено наступну дату після 13 листопада 2019 року.
Також суд зазначив, що приписи п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України не підлягають застосуванню у даній справі, оскільки регламентують відносини, які витікають із договорів кредиту (позики), у той час, як предметом даної справи є стягнення інфляційних та 3% річних, нарахованих на суму боргу у розмірі 516 683,00грн., сплачених ОСОБА_2 відповідачу за придбання квартири та стягнення яких було предметом спору у справі № 638/6552/20.
Колегія суддів погоджується з такими висновками та наведеним у рішенні суду їх обґрунтуванням.
Судом першої інстанції встановлено, що згідно даних Єдиного державного реєстру судових рішень, рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова від 11 жовтня 2021 року у справі №638/6552/20, залишеним без змін постановою Полтавського апеляційного суду від 18 вересня 2023 року, стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 безпідставно набуті грошові кошти у сумі 516 683 (п'ятсот шістнадцять тисяч шістсот вісімдесят три) гривні 00 копійок; стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 інфляційні збитки у розмірі 7 246 (сім тисяч двісті сорок шість) гривень 36 копійок та 3 % річних у розмірі 7 713 (сім тисяч сімсот тринадцять) гривень 58 копійок за період з 13 листопада 2019 року по 12 травня 2020 року.
Рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 11 жовтня 2021 року не виконане, доказів зворотного до суду не надано.
Відповідно до статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Отже, у статті 625 ЦК України визначені загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов'язання незалежно від підстав його виникнення. Приписи цієї статті поширюються на всі види грошових зобов'язань, якщо інше не передбачено договором або спеціальними нормами закону, який регулює, зокрема, окремі види зобов'язань, а в окремих випадках встановлені актами цивільного законодавства цивільні права та обов'язки можуть виникати з рішення суду.
Такий правовий висновок викладений Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 16 травня 2018 року у справі № 14-16цс18.
Суд першої інстанції правильно зазначив, що приписи п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України у даній справі не підлягають застосуванню у даній справі, оскільки регламентують відносини, які витікають із договорів кредиту (позики), у той час, як предметом даної справи є стягнення інфляційних та 3% річних, нарахованих на суму боргу у розмірі 516 683,00грн., сплачених ОСОБА_2 відповідачу за придбання квартири та стягнення яких було предметом спору у справі № 638/6552/20.
Доводи скарги не знайшли свого підтвердження у матеріалах справи і висновків суду не спростовують.
Розглядаючи спір, який виник між сторонами у справі, суд правильно визначився з характером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно дослідив наявні у справі докази і дав їм належну оцінку згідно зі статтями 76-78, 81, 89, 368 ЦПК України, правильно встановив обставини справи, внаслідок чого ухвалив законне й обґрунтоване рішення, яке відповідає вимогам матеріального та процесуального права.
На підставі вищевказаних обставин та правового обґрунтування колегія суддів також визнає, що оскаржене рішення суду ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи скарги висновків суду не спростували, що відповідно до статті 375 ЦПК України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а оскарженого рішення суду без змін.
Керуючись ст.ст. 259, п. 1 ч. 1 ст. 374, ст.ст. 375, 381-384, 389-391 ЦПК України, суд апеляційної інстанції
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Плахутіної Анастасії Анатоліївни залишити без задоволення.
Рішення Дзержинського районного суду м.Харкова від 03 листопада 2023 року залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня прийняття, і протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду.
Повний текст судового рішення виготовлений 30 квітня 2024 року.
Головуючий В.Б.Яцина.
Судді колегії І.В.Бурлака.
Ю.М.Мальований.