Справа №760/7383/24
1-кс/760/3626/24
22 квітня 2024 року слідчий суддя Солом'янського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участі прокурора ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання старшого слідчого в ОВС 3 відділу слідчого управління Головного управління СБ України у м. Києві та Київській області ОСОБА_5 , погоджене прокурором Бориспільської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_6 , про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина Російської Федерації, уродженця села Фершампенуаз Нагайбакського району, Челябінської області, Російської Федерації, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 438 КК України,
Старший слідчий в ОВС 3 відділу слідчого управління Головного управління СБ України у м. Києві та Київській області ОСОБА_5 , за погодженням з прокурором Бориспільської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_6 , звернулась до слідчого судді Солом'янського районного суду міста Києва з клопотанням про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 438 КК України, у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 22022101110000345 від 14.09.2022 року.
Подане клопотання обґрунтовується тим, що Слідчим управлінням Головного управління СБ України у м. Києві та Київській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 22022101110000345, внесеному до ЄРДР 14.09.2022 за підозрою ОСОБА_8 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 438 КК України.
Так, встановлено, що окуповане внаслідок воєнних дій смт. Димер Вишгородського району Київської області, в період часу з 25.02.2022 по 31.03.2022 перебувало під контролем ЗС РФ та інших військових формувань РФ. При цьому, окремі військовослужбовці Російської Федерації, діючи умисно, перебуваючи на території Вишгородського району Київської області, де велись воєнні дії, всупереч порядку додержання законів та звичаїв війни, визначених ст.ст. 28, 46 Конвенції «Про закони і звичаї війни на суходолі» від 18.10.1907, ст. 3, 31, 32, 33, 147 Конвенції «Про захист цивільного населення під час війни» від 12.08.1949 та ст.ст. 11, 51, 52, 75 додаткового протоколу до Женевських конвенцій від 12 серпня 1949 року, що стосується захисту жертв міжнародних збройних конфліктів (Протокол I) здійснювали жорстоке поводження та грабували місцеве населення, а саме: відбирали у цивільних осіб приватне майно, при цьому усвідомлюючи те, що відібране майно не може бути використано у військових цілях, а було відібране з метою особистої наживи.
Так, наприкінці лютого - на початку березня 2022 року у військовослужбовця ЗС РФ, громадянина Російської Федерації ОСОБА_7 , в період тимчасової окупації Київської області, перебуваючого на території окупованого ЗС РФ Вишгородського району Київської області, виник злочинний умисел, спрямований на порушення законів та звичаїв війни, що передбачені міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, зокрема, на території села міського типу Димер Вишгородського району Київської області.
ОСОБА_7 , будучи військовослужбовцем збройних сил Російської Федерації, перебуваючи у складі 64 окремої мотострілецької бригади 35 загальновійськової армії Східного ВО, військової частини № НОМЕР_1 (місце постійної дислокації - АДРЕСА_6 ), що діяв на користь та в підпорядкуванні невстановлених військовослужбовців ЗС РФ, знаходячись на тимчасово окупованій ЗС РФ території зокрема, на території селища міського типу Димер Вишгородського району Київської області, усвідомлюючи обставини існування міжнародного збройного конфлікту на території України, орієнтовно о 13 годині 00 хвилин, 03 березня 2022 року, спільно за попередньою змовою групою осіб з Особа 1 (обвинувальний акт щодо якої скеровано до суду у кримінальному провадженні № 22023101110000826 від 09.11.2023 за обвинуваченням у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 438, ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 438 КК України, далі Особа 1 ), а також з іншими невстановленими досудовим розслідуванням військовослужбовцями збройних сил Російської Федерації на бронетранспортері із символом «V» до території ТОВ «ГУМКА» за адресою: Київська область, смт Димер, вул. Гоголя, буд. 26-3, виламавши при цьому вхідні ворота.
У подальшому, перебуваючи на території ТОВ «ГУМКА» за адресою: Київська область, смт Димер, вул. Гоголя, буд. 26-3, ОСОБА_7 спільно із Особа 1 та іншими невстановленими досудовим розслідуванням військовослужбовцями збройних сил Російської Федерації, будучи обізнаними із законами та звичаями війни, передбаченими та закріпленими в положеннях міжнародного законодавства, реалізуючи свій злочинний умисел направлений на протизаконне заволодіння чужим майном з метою особистої наживи, 03.03.2022 близько 13 год. 00 хв. більш точного часу досудовим розслідуванням не встановлено, протиправно заволоділи майном ТОВ «ГУМКА», а саме: гумової плитки розміром 30х500х500 мм (об'єм кожної плитки 0,25 м2) загальним об'ємом 1840 м2 вартістю 938 400,00 грн. (дев'ятсот тридцять вісім тисяч чотириста гривень 00 копійок), гумової плитки розміром 20х500х500 мм загальним об'ємом 120 м2 вартістю 52 800,00 (п'ятдесят дві тисячі вісімсот гривень 00 копійок), відбійного молотка Bosh моделі GSH 11E вартістю 19 595, 05 (дев'ятнадцять тисяч п'ятсот дев'яносто п'ять гривень 05 копійок), зварюкального апарату Dnipro M моделі MG-18 вартістю 10 576, 55 грн (десять тисяч п'ятсот сімдесят шість гривень 55 копійок), бензорезу Stihl моделі TS 420 вартістю 19 939, 30 грн (дев'ятнадцять тисяч дев'ятсот тридцять девять гривень 30 копійок), відеореєстратора для збереження відео Hikvision DS-9664NI-I8 вартістю 38 941, 90 грн (тридцять вісім тисяч дев'ятсот сорок одна гривня 90 копійок), чим завдали матеріальної шкоди ТОВ «ГУМКА» на загальну суму 1 080 252,80 гривень (один мільйон вісімдесят тисяч двісті п'ятдесят дві гривні 80 копійок).
При цьому, ОСОБА_7 , Особа 1 та інші військовослужбовці ЗС РФ усвідомлювали, що дані речі не можуть бути використані у військових цілях, а заволодіння ними відбулося виключно з корисливою метою.
Отже, ОСОБА_7 , будучи військовослужбовцем збройних сил Російської Федерації, перебуваючи у складі 64 окремої мотострілецької бригади 35 загальновійськової армії Східного ВО, військової частини № НОМЕР_1 (місце постійної дислокації - АДРЕСА_6 ), що діяв на користь та в підпорядкуванні невстановлених військовослужбовців ЗС РФ, за попередньою змовою із Особа 1 та іншими невстановленими досудовим розслідуванням військовослужбовцями збройних сил Російської Федерації, 03.03.2022 здійснив заволодіння майном (розграбування) ТОВ «ГУМКА» на загальну суму 1 080 252,80 гривень, чим порушив вимоги статей 32, 147 Конвенції про захист цивільного населення під час війни від 12 серпня 1949 року, статей 28, 47 Конвенції «Про закони і звичаї війни на суходолі» від 18.10.1907 та статей 11, 51, 52, 75 додаткового протоколу до Женевських конвенцій від 12 серпня 1949 року, що стосується захисту жертв міжнародних збройних конфліктів (Протокол I).
Так, підозра ОСОБА_7 обґрунтовано підтверджується наступними матеріалами кримінального провадження:
Протокол допиту свідка ОСОБА_10 від 03.01.2023.
Протокол допиту представника потерпілого ОСОБА_11 від 04.01.2023.
Протокол допиту свідка ОСОБА_12 від 02.05.2023.
Висновок експерта № СЕ-19-23/19486-ТВ від 08.05.2023.
Протокол слідчого експерименту від 16.06.2023.
Протокол допиту ОСОБА_13 від 21.06.2023.
Протокол допиту свідка ОСОБА_14 від 14.07.2023.
Протокол допиту свідка ОСОБА_15 від 23.02.2023.
Висновок експерта № 680/1 від 20.12.2023.
Протокол огляду від 05.02.2024.
Протокол допиту свідка ОСОБА_16 від 26.01.2024.
Протокол пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 26.01.2024.
Протокол пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 26.01.2024.
Протокол допиту свідка ОСОБА_17 від 26.01.2024.
Іншими матеріалами кримінального провадження.
29.02.2024 ОСОБА_7 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 438 КК України.
Того ж дня , у відповідності до п. 8 ст. 135 КПК України повідомлення про підозру та повістка про виклик ОСОБА_7 на 13.03.2024, 14.03.2024, 15.03.2024 опубліковані на загальнодержавному засобі масової інформації - «Урядовий кур'єра», за результатами чого підозрюваний не з'явився.
Одночасно із цим, 29.02.2024 у відповідності до п. 8 ст. 135 КПК України повідомлення про підозру та повістка про виклик ОСОБА_7 на 13.03.2024, 14.03.2024, 15.03.2024 опубліковані на сайті «Офіс генерального прокурора», за результатами чого підозрюваний не з'явився.
Разом з тим, під час проведення подальшого досудового розслідування встановити фактичне місцезнаходження підозрюваного ОСОБА_7 не виявилося за можливе, оскільки він на даний час перебуває на території російської федерації, у зв'язку з чим 18 березня 2024 року ОСОБА_7 оголошено в міждержавний та міжнародний розшук.
Станом на теперішній час, будь-яких відповідей на належне повідомлення про підозру до органу досудового розслідування від ОСОБА_7 не надходило, що свідчить про його умисне ухилення від органів досудового розслідування.
В судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 клопотання підтримав та просив його задовольнити в повному обсязі.
Захисник ОСОБА_4 в судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання.
Згідно ч. 4 ст. 107 КПК України фіксування судового засідання здійснювалось за допомогою технічних засобів кримінального провадження.
Вислухавши думку прокурора та захисника, дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя вважає, що клопотання підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладення на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконного впливу на свідків та інших підозрюваних у цьому ж кримінальному провадженні чи перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином.
В ході судового розгляду клопотання встановлено, що пред'явлена органами досудового розслідування ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозра за ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 438 КК України, відповідає вимогам ст.ст. 276-278 КПК України.
Враховуючи, що слідчий суддя наданому етапі кримінального провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні кримінального правопорушення, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на наведені у клопотанні слідчого та доданих до нього матеріалах дані, слідчий суддя приходить для висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_18 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 438 КК України.
Більш того, якщо виходити з поняття «обґрунтована підозра», наведеного в п. 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорукі Йонкало проти України», то обґрунтована підозра означає, що існують факти і інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Фактів і інформації, які переконливо свідчать про причетність ОСОБА_18 довчинення вищевказаного кримінального правопорушення, в клопотанні слідчого та доданих до нього матеріалах міститься достатньо для висновку про обґрунтованість повідомленої йому підозри.
Вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Джон Мюррей проти Сполученого Королівства» від 28.10.1994, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.09.1990).
У клопотанні слідчого наведені дані, що вказують на причетність ОСОБА_18 до інкримінованих йому дій, а саме: протокол огляду місцевості від 30.06.2022 року будинку АДРЕСА_2 ; протокол огляду місцевості від 30.06.2022 року будинку АДРЕСА_2 ; протокол огляду місцевості від 30.06.2022 року будинку АДРЕСА_3 ; протокол огляду місцевості від 30.06.2022 року будинку АДРЕСА_4 ; протокол огляду місцевості від 30.06.2022 року будинку АДРЕСА_5 ; протокол огляду місцевості від 30.06.2022 року будинку АДРЕСА_5 ; висновок експертів за результатом проведення судової військової експертизи №5262/5263/23-81 від 08.11.2023 року; висновок експертів за результатами проведення комплексної судової експертизи зброї, слідів і обставин її використання, експертизи вибухів пристроїв №18355/22-82/18356/22-34/23976?23982/22-82/23983?23989/22-34 від 21.06.2023 року; висновок експертів за результатами проведення комплексної судової експертизи зброї, слідів і обставин її використання, експертизи вибухів пристроїв №18353/22-82/18354/22-34/22228?22233/22-82/22234?22239/22-34 від 28.09.2022 року; висновок експертів за результатами проведення комплексної судової експертизи зброї, слідів і обставин її використання, експертизи вибухів пристроїв №18359/22-82/18360/22-34 від 11.09.2023 року; висновок експертів за результатами проведення комплексної судової експертизи зброї, слідів і обставин її використання, експертизи вибухів пристроїв №18516/22-82/18517/22-34 від 02.10.2023 року; висновок експертів за результатами проведення комплексної судової експертизи зброї, слідів і обставин її використання, експертизи вибухів пристроїв №18361/22-82/18362/22-34 від 11.10.2023 року; висновок експертів за результатами проведення комплексної судової експертизи зброї, слідів і обставин її використання, експертизи вибухів пристроїв №18365/22-82/18366/22-34 від 24.07.2023. та інші матеріали кримінального провадження, які на думку слідчого судді, обґрунтовано свідчать про причетність підозрюваного ОСОБА_18 до вчинення кримінального правопорушення, яке розслідується.
При оцінці ризику переховування від правосуддя може братися до уваги (поряд з іншими обставинами) і загроза відносно суворого покарання. Так, у рішення ЄСПЛ«Пунцельт проти Чехії» («Punzelt v. Czech Republic») 31315/96 від 25.04.2000, Страсбурзький суд визнав достатнім мотивування чеських судів, що прийняли рішення про тримання під вартою з огляду в тому числі на те, що заявникові загрожувало відносно суворе покарання.
Так, в ході судового розгляду клопотання знайшли своє підтвердження ризики переховування від органів досудового розслідування та вчинення іншого кримінального правопорушення чи продовження кримінального правопорушення, у якому він підозрюється, оскільки ОСОБА_8 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за яке передбачено покарання від 8 до 12 років позбавлення волі, та з моменту повідомлення про підозру пройшов незначний проміжок часу. Відповідно до ст. 183 КПК України до підозрюваного може бути застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою. Крім того, на даний час підозрюваний ОСОБА_8 знаходиться на окупованій території України, де може і надалі продовжити вчиняти кримінальне правопорушення.
За таких обставин, слідчий суддя вважає доведеним існування ризиків переховування ОСОБА_8 від органів досудового розслідування та вчинення іншого кримінального правопорушення чи продовження кримінального правопорушення.
Крім того, слідчий суддя вважає доведеним ризик незаконного впливу на свідків, інших підозрюваних.
Також слідчий суддя вважає доведеним ризик знищення, схову або спотворення будь-якої із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, оскільки на даний час органами досудового розслідування проводиться низка слідчих (розшукових) дій з метою встановлення всіх обставин справи, а підозрюваний ОСОБА_8 на даний час перебуває у розшуку та може вчиняти активні дії з метою знищення, схову або спотворення доказів вчиненого ним кримінального правопорушення.
Європейський суд з прав людини неодноразовопідкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.
У справі «Амбрушкевич проти Польщі» (Ambruszkiewicz v. Poland N 7/03 від 04.05.2006) Європейський суд з прав людини наголошує, що не викликає протиріч те, що в деяких особливих випадках позбавлення свободи може бути єдиним засобом, який дозволяє гарантувати явку обвинуваченого до суду, зокрема, з урахуванням його особистості та характеру злочину, а також тяжкості ймовірного покарання. Крім того, Європейський суд з прав людини вважає за необхідне, щоб підстави, наведені владою на обґрунтування застосування запобіжного заходу у вигляді позбавлення свободи, були доповнені конкретними фактами стосовно підозрюваного, а мотиви за обставинами справи могли вбачатися переконливими та відповідними.
Виходячи з практики Європейського суду з прав людини та враховуючи особу підозрюваного ОСОБА_18 , обставини вчиненого ним кримінального правопорушення у сфері проти основ національної безпеки України, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання ОСОБА_18 винуватим у вчиненні інкримінованого йому злочину, який відносяться до категорії особливо тяжких злочинів, тому з урахуванням наявних ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя приходить до висновку про необхідність обрання підозрюваному ОСОБА_18 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Відповідно до ч. 6 ст. 193 КПК України після затримання підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , і не пізніше як через 48 годин з часу його доставки до місця кримінального провадження слідчий суддя за участю підозрюваного повинен розглянути питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м'який запобіжний захід, про що постановляє ухвалу.
За таких обставин, слідчий суддя вважає, що клопотання слідчого підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 177, 178, 183, 193, 194, 196, 199, 303, 395 КПК України, слідчий суддя,
Клопотання старшого слідчого в ОВС 3 відділу слідчого управління Головного управління СБ України у м. Києві та Київській області ОСОБА_5 - задовольнити.
Обрати підозрюваному ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина Російської Федерації, уродженця села Фершампенуаз Нагайбакського району, Челябінської області, Російської Федерації, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , запобіжній захід у вигляді тримання під вартою.
Відповідно до ч. 6 ст. 193 КПК України після затримання підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , і не пізніше як через 48 годин з часу його доставки до місця кримінального провадження слідчий суддя за участю підозрюваного повинен розглянути питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м'який запобіжний захід.
Контроль за виконанням ухвали покласти на Київську обласну прокуратуру.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя: ОСОБА_1