СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
ун. № 759/8609/24
пр. № 3/759/3226/24
30 квітня 2024 року м. Київ
Суддя Святошинського районного суду м. Києва Горбенко Н.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи про адміністративне правопорушення, які надійшли від військової частини НОМЕР_1 про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 ,
ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
громадянина України, проживаючого за адресою:
АДРЕСА_1 ,
місце реєстрації: АДРЕСА_2 ,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-20 КУпАП, -
Відповідно до Протоколу № 513 про військове адміністративне правопорушення від 20 квітня 2024 року - 19 квітня 2024 року, близько 21 од. 00 хв., військовослужбовець за мобілізацією солдат ОСОБА_1 , був виявлений з ознаками алкогольного сп'яніння на території військової частини НОМЕР_1 . В подальшому, солдата ОСОБА_1 було доставлено до Центрального Управління Військової Служби Правопорядку, для проведення тесту на алкоголь. Результат: тест №3711 від 19.04.2024 року, проба позитивна 1,77 % (проміле).
Таким чином, своїми діями ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 172-20 КУпАП, тобто, знаходився в стані алкогольного сп'яніння в умовах особливого періоду.
В судове засідання ОСОБА_2 не з'явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином, про причини своєї неявки суд не повідомив.
Крім того, до протоколу долучено заяву ОСОБА_1 про розгляд справи без його участі, вину повністю визнає.
Заяв на відкладення судового засідання від правопорушника не надходило.
Відповідно до ст. 277 КУпАП справи про адміністративні правопорушення, передбачені, зокрема, ст. 172-20 КУпАП розглядаються протягом доби.
Таким чином, зважаючи на правила ст.ст. 268, 277 КУпАП, у зв'язку з тим, що в справі є достатні дані про обізнаність особи зі своїми правами, про місце розгляду справи в суді, суд розглянув дану справу у відсутності правопорушника.
Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував на тому, що розумність тривалості розгляду справи повинна визначатися з огляду на конкретні обставини справи з урахуванням критеріїв, сформованих у практиці Суду, зокрема складності справи, поведінки сторін та відповідних державних органів (рішення Європейського суду з прав людини від 29.05.2008 р. «Якименко проти України»; рішення Європейського суду з прав людини від 21.12.2006 р. «Мороз та інші проти України» та інші).
Враховуючи той факт, що справи про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 172-20 КУпАП, не віднесено до таких, які підлягають розгляду за обов'язкової присутності особи, що притягується до адміністративної відповідальності, а тому суд вирішив розглянути справу за відсутності правопорушника.
Згідно зі статтею 7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Згідно ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, вина (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Всебічно та повно дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що в діях ОСОБА_1 вбачаються ознаки складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-20 КУпАП.
Складом адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст.172-20 КУпАП, є вчинене в умовах особливого періоду або особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за розпивання алкогольних, слабоалкогольних напоїв або вживання наркотичних засобів, психотропних речовин чи їх аналогів військовослужбовцями, військовозобов'язаними та резервістами під час проходження зборів на території військових частин, військових об'єктів, або поява таких осіб на території військової частини в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп'яніння, або виконання ними обов'язків військової служби в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп'яніння, а також відмова таких осіб від проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або участь начальників (командирів) та інших керівників у розпиванні з підлеглими військовослужбовцями, а також військовозобов'язаними та резервістами під час проходження зборів алкогольних, слабоалкогольних напоїв або вживання наркотичних засобів, психотропних речовин чи їх аналогів під час виконання ними обов'язків військової служби, або невжиття ними заходів для відсторонення від обов'язків військової служби осіб, які перебувають у нетверезому стані, стані наркотичного чи іншого сп'яніння, або приховування випадків розпивання алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вживання наркотичних засобів, психотропних речовин чи їх аналогів, появи на території військової частини в нетверезому стані, стані наркотичного чи іншого сп'яніння підлеглих військовослужбовців, а також військовозобов'язаних та резервістів під час проходження зборів.
ОСОБА_1 здійснив дії, які характеризуються як вчинене в умовах особливого періоду, що виразилось у перебуванні останнього в стані алкогольного сп'яніння на території військової частини.
Факт вчинення ОСОБА_2 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-20 КУпАП, доведений матеріалами справи у своїй сукупності, зокрема даними, що містяться у:
- Протоколі №513 про військове адміністративне правопорушення від 20 квітня 2024 року;
- рапорті від 19.04.2024 року;
- акту №48 огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, що складений у присутності двох свідків, з якого вбачається, що огляд проведений у зв'язку із виявленими ознаками алкогольного сп'яніння, зокрема, запах алкоголю з ротової порожнини, порушення координації рухів, порушення мови, виражене тремтіння пальців рук, різка зміна забарвлення шкіряного покриву обличчя, поведінка, що не відповідає обстановці; огляд проведено за допомогою Алконт-М, результат огляду на стан сп'яніння: проба позитивна = 1,77 проміле;
- чеком тесту «Алконт-М» прилад №00258 з якого встановлено, що 19.04.2024 року проводився тест на алкоголь стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . результат тесту = 1,77 проміле.
- військовим квитком серії НОМЕР_2 , виданого на ім'я ОСОБА_1 ;
ОСОБА_1 у судове засідання не з'явився, жодних заперечень щодо притягнення його до адміністративної відповідальності на адресу суду не направив.
За результатами дослідження в судовому засіданні доказів, що містяться в матеріалах справи, жодних сумнівів щодо наявності події адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-20 КУпАП, та доведеності винуватості ОСОБА_1 у його вчиненні у суду не виникло.
Санкція ч. 3 ст. 172-20 КУпАП передбачає накладення адміністративного стягнення у вигляді накладення штрафу від однієї до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арешт з утриманням на гауптвахті на строк від десяти до п'ятнадцяти діб.
У відповідності до ст. 23 КУпАП метою адміністративного стягнення є виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Відповідно до ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративне правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її у точній відповідності з законом.
Обставин, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність ОСОБА_1 за вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-20 КУпАП, судом виявлено не було.
Вирішуючи питання про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 за скоєння ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст.172-20 КУпАП, суд враховує характер вчиненого ним адміністративного правопорушення, особу правопорушника: вік, соціальне положення та рівень правосвідомості, ступінь його вини та відношення до скоєного адміністративного правопорушення, відсутність пом'якшуючих чи обтяжуючих вину обставин, відсутність відомостей про попередні притягнення до адміністративної відповідальності.
За таких обставин, дотримуючись принципу співвідношення між тяжкістю вчиненого адміністративного правопорушення та заходом державного примусу, враховуючи наявність негативних наслідків скоєного адміністративного правопорушення, суд вважає за необхідне та достатнє для виховання особи, запобігання вчинення нових правопорушень, застосувати до ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Обставин, які б позбавляли можливості суд застосувати до ОСОБА_1 адміністративного стягнення у виді штрафу не встановлено.
Окрім того, суд також вважає, що в даному випадку саме такий вид стягнення, враховуючи вищевикладені обставини, буде достатньою мірою відповідальності для виховання особи, що вчинила дане адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також в повній мірі забезпечить запобігання вчинення нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами, та повністю відповідатиме меті його застосування.
Суд враховує положення п. 12 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», відповідно до якого від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються військовослужбовці, військовозобов'язані та резервісти, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, - у справах, пов'язаних з виконанням військового обов'язку, а також під час виконання військових обов'язків.
Таким чином ОСОБА_3 звільняється від сплати судового збору у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення.
Керуючись ст. 23, ст.172-20, 221, 283-285 КУпАП, суд, -
Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-20 КУпАП.
Накласти на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень 00 копійок.
Роз'яснити особі, яка притягується до адміністративної відповідальності, що штраф має бути сплачений не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня вручення її постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження постанови - не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У разі несплати правопорушником штрафу у вищезазначений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу та витрати на облік зазначених правопорушень.
Зобов'язати відділ державної виконавчої служби повідомити про виконання постанови шляхом повернення останньої на адресу суду з відміткою про її виконання.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Строк пред'явлення постанови до виконання - три місяці з дня її винесення.
Суддя Н.О.Горбенко