СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
ун. № 759/3365/24
пр. № 2-о/759/295/24
30 квітня 2024 року Святошинський районний суд міста Києва в складі:
головуючого судді Бабич Н.Д.
при секретарі Олійникової Н.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу в порядку окремого провадження за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про встановлення факту родинних відносин,-
09.02 2024 р. до суду надійшла вказана заява. в якій заявник просить встановити факт родинних відносин, а саме факт того, що померлий ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 є рідним батьком заявника. В обґрунтування заяви зазначає, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер його батько ОСОБА_4 . Після його смерті відкрилась спадщина, у встановлені строки він та інші спадкоємці звернулись до нотаріуса з заяви про прийняття спадщини. Проте у видачі свідоцтва про право на спадщину державним нотаріусом Маньківської державної нотаріальної контори було відмовлено, оскільки відсутні документи, що підтверджують родинні відносини, а саме зазначив, що розбіжність полягає у свідоцтві про народження заявника та смерті батька, де вказано його ім'я ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , по батькові ОСОБА_7 та ОСОБА_8 відповідно і таким чином існують розбіжності в прізвищі та по-батькові між сином та батьком. Встановлення факту родинних зв'язків необхідно для отримання спадщини.
Ухвалою сууд від 21.02.2024 р., вказану заяву було залищено без руху, надано час для усунення недоліків.
04.03.2024 р. до суду від заявника надійшла заява про усунення недолків.
Ухвалою суду від 05.03.2024 року відкрито провадження у справі та призначено справу до судового розгляду (а.с.35).
Заявник в судовому засіданні заяву підтримав з підстав зазначених в заяві, просив суд заяву задовольнити.
Заінтересовані особи у судове засідання не з'явились, про час та місце розгляду справи були належним чином повідомлені, причини неявки суду не повідомили, подали до суду заяви, в якій просив суд справу розглядати у їх відсутність, проти задоволення заяви не заперечували.
Суд, заслухавши пояснення завника, розглянувши справу та дослідивши матеріали справи, проаналізувавши надані докази, приходить до наступного.
За положеннями п. 6 ч. 1 ст. 315 ЦК України суд розглядає справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім'я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім'ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті.
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_4 (а.с. 11).
ОСОБА_4 є батьком заявника ОСОБА_1 (а.с. 7-8).
Згідно свідоцтва про народження заявника його прізвище на українській мові зазначено ОСОБА_9 , батьком зазначено ОСОБА_10 (на російській мові) (а.с. 10).
Згідно заповіту ОСОБА_4 заповів все своє майно своїм дітям: ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , ОСОБА_1 в рівних долях (а.с. 12).
Постановою державного нотаріуса Маньківської державної нотаріальної контори Шевченко Н.Г., відмовлено у вчиненні нотаріальної дії ОСОБА_1 . Постанова мотивована не наданням доказів родинних відносин між батьком та сином (а.с. 14).
Згідно свідоцтва про неповну середню освііту, останнє видано на ім'я, як на українській мові так і на російській ОСОБА_9 (а.с. 17).
Згідно експертного висновку Українського бюро лінгвістичних експертиз №056201-а від 07.02.2024 року, прізвище ОСОБА_6 (копія паспорта, свідоцтво про смерть, запис ОСОБА_4 , паспорт запис ОСОБА_1 ) та ОСОБА_5 (свідоцтво про народження, запис ОСОБА_9 , батько ОСОБА_10 ) попри розбіжності в орфографічній фіесації в документах, наданих для експертизи, а також в інших документах зазначених осіб є ідентичними (а.с. 16).
Заявник просить встановити факт родинних відносин, а саме факт того, що померлий ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 є рідним батьком заявника і рідним сином померлого та навпаки.
Пунктом 12 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» визначено, що при розгляді справи про встановлення відповідно до п.6 ст.273 ЦПК факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім'я, по батькові, місце і час народження якої, зазначені в документі, не збігаються з ім'ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, вказаними у свідоцтві про народження або в паспорті, у тому числі, факту належності правовстановлюючого документа, в якому допущені помилки у прізвищі, імені, по батькові або замість імені чи по батькові зазначені ініціали суд повинен запропонувати заявникові подати докази про те, що правовстановлюючий документ належить йому і що організація, яка видала документ, не має можливості внести до нього відповідні виправлення.
Відповідно до ст. 318 ЦПК України у заяві повинно бути зазначено: 1) який факт заявник просить встановити та з якою метою; 2) причини неможливості одержання або відновлення документів, що посвідчують цей факт; 3) докази, що підтверджують факт. До заяви додаються докази, що підтверджують викладені в заяві обставини, і довідка про неможливість відновлення втрачених документів.
В порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо:- згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян;- чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення;- заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення;- встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право.
З огляду на наведене, суд приходить до висновку про можливість встановлення факту родинних відносин, а саме факт того, що померлий ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 є батьком заявника.
Керуючись ст.ст. 12, 13, 76-81, 259, 263-265, 268, 273, 315-319 ЦПК України, суд, -
Заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про встановлення факту родинних відносин, - задовольнити.
Встановити факт родинних відносин, а саме факт того, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , є батьком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. Рішення суду може бути оскаржено до Київського апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення або складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя: Н.Д.Бабич