печерський районний суд міста києва
Справа № 757/18330/24-а
23.04.2024 року суддя Печерського районного суду міста Києва Соколов О.М., вивчивши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Центрального міжрегіонального управління Державної служби з питань праці про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення,-
У квітні 2024 року адвокат Мороз Наталія Василівна в інтересах ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом Центрального міжрегіонального управління Державної служби з питань праці про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення.
Так, згідно з вимогами ч.1 ст. 20 КАС України місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні: адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності; адміністративні справи, пов'язані з виборчим процесом чи процесом референдуму, щодо: оскарження рішень, дій чи бездіяльності дільничних виборчих комісій, дільничних комісій з референдуму, членів цих комісій; уточнення списку виборців; оскарження дій чи бездіяльності засобів масової інформації, інформаційних агентств, підприємств, установ, організацій, їх посадових та службових осіб, творчих працівників засобів масової інформації та інформаційних агентств, що порушують законодавство про вибори та референдум; оскарження дій чи бездіяльності кандидата у депутати сільської, селищної ради, кандидатів на посаду сільського, селищного голови, їх довірених осіб; адміністративні справи, пов'язані з перебуванням іноземців та осіб без громадянства на території України, щодо: примусового повернення в країну походження або третю країну іноземців та осіб без громадянства; примусового видворення іноземців та осіб без громадянства за межі України; затримання іноземців або осіб без громадянства з метою їх ідентифікації та (або) забезпечення примусового видворення за межі території України; продовження строку затримання іноземців або осіб без громадянства з метою їх ідентифікації та (або) забезпечення примусового видворення за межі території України; затримання іноземців або осіб без громадянства до вирішення питання про визнання їх біженцями або особами, які потребують додаткового захисту в Україні; затримання іноземців або осіб без громадянства з метою забезпечення їх передачі відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію; адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання ними рішень судів у справах, визначених пунктами 1 - 3 частини першої цієї статті.
Як вбачається з матеріалів адміністративного позову, позивач просить суд: постанову по справі про адміністративне правопорушення №Ц/КВ/15037/20-Ц/ КВ/8177/П20/ПТ/ПС від 08.04.2024 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 188-6 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 850,00 грн., скасувати, а справу про адміністративне правопорушення закрити.
Так, постановою головного державного інспектора Центрального міжрегіонального управління державної служби з питань праці № Ц/КВ/15037/20-Ц/ КВ/8177/П20/ПТ/ПС Шандурської В.С. від 08.04.2024 року, яка керуючись підпунктом 54 пункту 4 Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2015 року № 96, ст.ст. 230-1, 231, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення накладено штраф на ОСОБА_1 , у зв'язку з недотриманням строків виплати заробітної плати та не проведено статочний розрахунок перед звільненням працівників.
Згідно з ч.3,4 ст. 265 КЗпП України штрафи, накладення яких передбачено частиною другою цієї статті, є фінансовими санкціями і не належать до адміністративно-господарських санкцій, визначених главою 27 Господарського кодексу України. Штрафи, зазначені у частині другій цієї статті, накладаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
У відповідності до ч.2 ст. 20 КАС України окружним адміністративним судам підсудні всі адміністративні справи, крім визначених частиною першою цієї статті.
Отже, виходячи з аналізу вищенаведених положень закону, суддя вважає, що вказані вимог позивача підсудні окружному адміністративному суду, а не місцевому загальному суду як адміністративному суду, оскільки оскаржувана постанова ухвалена не у відповідності до норм КУпАП.
В свою чергу, згідно п.2 ч.1 ст. 29 КАС України суд передає адміністративну справу на розгляд іншого адміністративного суду, якщо при відкритті провадження у справі суд встановить, що справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
За вказаних обставин, суддя прийшов до висновку, що адміністративний позов ОСОБА_1 до Центрального міжрегіонального управління Державної служби з питань праці про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення слід передати на розгляд до Київського окружного адміністративного суду.
Керуючись ст.ст. 20, 21, 29, 248, 256, 294, 295 КАС України, суддя,-
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Центрального міжрегіонального управління Державної служби з питань праці про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення передати на розгляд до Київського окружного суду міста Києва.
Ухвала може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду через Печерський районний суду міста Києва протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Суддя О.М.Соколов