печерський районний суд міста києва
Справа № 757/16324/23-ц
пр. 2-3331/24
29 квітня 2024 року Печерський районний суд м. Києва у складі:
головуючого - судді Вовк С. В.,
при секретарі судового засідання - Брачун О. О.,
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Житлово-експлуатаційне підприємство «Щорса 32» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги,-
У квітні 2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Житлово-експлуатаційне підприємство «Щорса 32» (далі - позивач) звернувся до Печерського районного суду м. Києва із позовною заявою до ОСОБА_1 (далі - відповідач про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги.
В обґрунтування позовної заяви зазначено, що предметом діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю «Житлово-експлуатаційне підприємство «Щорса, 32» є надання житлово-комунальних послуг фізичним та юридичним особам з утримання будинків, споруд та прибудинкових територій, виробництво та постачання теплової енергії у житловому будинку у складі окремих житлових секцій з підземною автостоянкою і вбудованими приміщеннями соціальної сфери за адресою: АДРЕСА_1 .
Одна з квартир даного житлового комплексу, за АДРЕСА_2 загальною площею 144,90 кв. м., на праві приватної власності належить ОСОБА_1 , на підставі відповідного Свідоцтва про право власності, виданого Головним управлінням житлового забезпечення Виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація), на підставі відповідного Наказу.
Незважаючи на те, що ТОВ «ЖЕП «Щорса, 32» свої обов'язки, направлені на здійснення обслуговування та поточний ремонт житлового будинку, приміщень будинку, забезпечення роботи технічного обладнання та інженерних мереж, комунікацій відповідно до технічних вимог законодавства, відповідних підзаконних актів, забезпечення надання належної якості комунальних та інших послуг власникам житлових, нежитлових та інших споруд будинку, в тім числі й ОСОБА_1 виконувало та виконує своєчасно та в повному обсязі, ОСОБА_1 свої обов'язки щодо не пізніше 15 числа наступного місяця вносити оплату на рахунок Житлово- експлуатаційного підприємства не виконує в повному обсязі.
Тобто, користуючись усіма зручностями-наявними комунальними послугами, відповідач по справі відмовлялась приймати участь в утриманні будинку, його приміщень, прибудинкової території, оплати отриманих комунальних послуг.
Тому станом на 06 квітня 2023 року Відповідач має загальну заборгованість основного боргу за отримані послуги перед Позивачем на загальну суму 21 341,91 грн., що підтверджується залученими до матеріалів справи документами.
Ухвалою судді Печерського районного суду м. Києва від 28 квітня 2023 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами.
Згідно ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Матеріали справи свідчать про те, що всім учасникам судового процесу судом створені належні умови для доведення останніми своїх правових позицій, надання ними доказів, які, на їх думку, є достатніми для обґрунтування своїх вимог і заперечень, а також надано достатньо часу для підготовки тощо. Окрім того, судом вжито всіх заходів, в межах визначених чинним законодавством України повноважень, спрямованих на всебічне, повне та об'єктивне з'ясування всіх обставин справи.
Відповідач, до суду подавав заяву про застосування строків позовної давності, клопотання про закриття проваджене у справі, відзиву на позов не подав.
Дослідивши письмові докази, долучені у якості додатку до позовної заяви, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд дійшов наступного.
Так, частиною 1 ст. 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи.
Відповідно до ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
За змістом частин 1, 2 статті 95 ЦПК України письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.
Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_1 подарувала квартиру за адресою АДРЕСА_2 , що підтверджується витягом про реєстрацію в Державному реєстрі правочинів, № витягу 1658006 від 27.10.2005р.
Таким чином, з 27.10.2005 року власником квартири за адресою АДРЕСА_2 є ОСОБА_2 , а не відповідач.
Статтею 322 ЦК України передбачено, що власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.
Пунктом 6 ч.1 ст.1 Закону України від 09.11.2017 року «Про житлово-комунальні послуги» встановлено, що індивідуальний споживач - фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна. Пунктом 2 ч.1 ст.5 закону визначено, що комунальні послуги - послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами. Пунктом 5 ч.2 ст.7 закону встановлено, що індивідуальний споживач зобов'язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами. Згідно до ч.3 ст.9 закону дієздатні особи, які проживають та/або зареєстровані у житлі споживача, користуються нарівні зі споживачем усіма житлово-комунальними послугами та несуть солідарну відповідальність за зобов'язаннями з оплати житлово-комунальних послуг.
Відповідно до п.10 ч.1 ст.7 Закону України від 14.05.2015 року «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» співвласники зобов'язані своєчасно сплачувати за спожиті житлово-комунальні послуги.
Приймаючи до уваги, що відповідач з 27.10.2005 року власником квартири за адресою АДРЕСА_2 не являється і не зареєстрована в ній, суд дійшов висновку щодо необхідності відмови в задоволенні позовних вимог про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 26 186 грн. 70 коп., витрат на правову допомогу, витрат на сплату судового збору, так як позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом.
Приймаючи до уваги вищевикладене, суд відмовляє позивачеві в задоволенні позовних вимог.
Зважаючи вимоги ст.141 ЦПК України, що суд відмовляє в задоволенні позовних вимог, судові витрати позивача відносяться на його рахунок і стягненню з відповідача не підлягають.
Враховуючи вимоги ч.1 ст.81 ЦПК України, оцінюючи надані позивачем докази в їх сукупності, дійшов правильних висновків про відсутність підстав для задоволення позовних вимог, оскільки позивачем не надано доказів, відповідно до положень 76-79 ЦПК України.
Відповідно до вимог ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом.
Згідно ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
За таких обставин, оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, враховуючи те, що обставини, на які посилається позивач як на підставу для задоволення позову, не знайшли свого підтвердження, суд відмовляє в їх задоволенні у зв'язку з їх недоведеністю.
Відповідно до ч. 3 ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів» споживачі звільняються від сплати судового збору за позовами, що пов'язані з порушенням їх прав.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.5, 10-13, 49, 51, 77-81, 141, 264-265, 354 ЦПК України, ст.ст.322 ЦК України, ст.151 ЖК України, Законом України від 14.05.2015 року «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку», Законом України від 09.11.2017 року «Про житлово-комунальні послуги», суд,-
У задоволенні позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Житлово-експлуатаційне підприємство «Щорса 32» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подачі апеляційної скарги.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду через Печерський районний суд міста Києва.
Суддя С. В. Вовк