печерський районний суд міста києва
Справа № 757/16768/24-к
25 квітня 2024 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю адвокатів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , прокурора ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду у залі суду в м. Києві судове провадження за клопотанням адвоката ОСОБА_6 в інтересах ПрАТ «Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат» про скасування арешту майна, накладеного ухвалою Печерського районного суду м. Києва у справі № 757/1986/24-к від 24.01.2024 у кримінальному провадженні № 42020170000000016 від 20.01.2020, -
15.04.2024 до провадження слідчого судді Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 надійшло клопотання адвоката ОСОБА_6 в інтересах ПрАТ «Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат» про скасування арешту майна, накладеного ухвалою Печерського районного суду м. Києва у справі № 757/1986/24-к від 24.01.2024 у кримінальному провадженні № 42020170000000016 від 20.01.2020.
Мотивуючи подане клопотання про скасування арешту майна, заявник вказує, на необґрунтованість та безпідставність накладення арешту на майно, а відтак наявні підстави для скасування арешту майна.
Адвокати ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в судовому засіданні вимоги клопотання підтримали та просили задовольнити.
Прокурор ОСОБА_5 в судовому засіданні заперечував щодо заявлених вимог клопотання сторони захисту та просив відмовити, зазначивши, що Головним слідчим управлінням Національної поліції України під процесуальним керівництвом Спеціалізованої екологічної прокуратури Офісу Генерального прокурора здійснюється досудове розслідування в об'єднаному кримінальному провадженні № 42020170000000016 від 20.01.2020 за підозрою ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28 ч. 4 ст. 240, ч. 2 ст. 364-1 КК України, а також за фактами вчинення кримінальних правопорушень передбачених ч. 2 ст. 240, ч. 3 ст. 209, ч. 2 ст. 364, ч. 1 ст. 241, ч. 1 ст. 242 КК України.
Постановою прокурора від 05.02.2024 прийнято рішення про об'єднання матеріалів досудових розслідувань відомості про які внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань під № 42022000000001547 від 03.11.2022 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28 ч. 4 ст. 240, ч. 2 ст. 364-1, ч. 3 ст. 209, ч. 2 ст. 364 КК України та № 42020170000000016 від 20.01.2020 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 240, ч. 2 ст. 364, ч. 1 ст. 241, ч. 1 ст. 242 КК України, в одне кримінальне провадження та присвоєно їм № 42020170000000016 від 20.01.2020 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28 ч. 4 ст. 240, ч. 2 ст. 364-1, ч. 3 ст. 209, ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 240, ч. 1 ст. 241, ч. 1 ст. 242 КК України.
У ході досудового розслідування встановлено, що голова правління ПрАТ «Полтавський ГЗК», ОСОБА_7 , обіймаючи посаду пов'язану із виконанням організаційно-розпорядчих функцій, всупереч вимогам ст. ст. 13, 19 Конституції України, ст. ст. 5, 16, 19, 24, 28, 42 Кодексу України про надра, Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища»; ст. 24 Гірничого закону України, пункту 2 положення про проектування внутрішнього відвалоутворення та складування відходів виробництва в залізорудних і флюсових кар'єрах, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики України від 17.08.2014 № 412; Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 615 від 30.05.2011, зловживаючи повноваженнями службової особи юридичної особи приватного права, діючи умисно, всупереч інтересам ПрАТ «Полтавський ГЗК», з метою одержання неправомірної вигоди для вказаного товариства, у вигляді корисних копалин без законних на те підстав, що суперечить меті, цілям і завданням заради яких створено ПрАТ «Полтавський ГЗК», перебуваючи у м. Горішні Плавні, Полтавської обл., забезпечив здійснення незаконного видобування корисних копалин загальнодержавного значення підлеглими йому працівниками із використанням засобів товариства, що призвело, відповідно до висновку комісійної судової ґрунтознавчої та інженерно-екологічної експертизи від 17.08.2023, №19838/23-34/19839/23- 63/19840/23-34 до завдання матеріального збитку (шкоди) державі у загальному розмірі 157 125 980 680, 20 грн., що у двісті п'ятдесят і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян на момент вчинення кримінального правопорушення, тобто є тяжкими наслідками відповідно до примітки ст. 364 КК України.
З метою дієвості кримінального провадження та відшкодування завданої шкоди (заявлено цивільний позов) ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 24.01.2024 справа № 757/1986/24-к задоволено клопотання прокурора та накладено арешт на грошові кошти, які розміщені на банківських рахунках, що у користуванні в ПрАТ «Полтавський ГЗК».
Вказане рішення слідчого судді є законним, обґрунтованим та вмотивованим, ухвалене згідно з нормами матеріального права *на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, з огляду на наступне:
06.10.2023 до Головного слідчого управління Національної поліції України надійшла позовна заява від Державної служби геології та надр України, які є потерпілою стороною у кримінальному провадженні, згідно з яким позивач просить стягнути солідарно з ПрАТ «Полтавський ГЗК» та ОСОБА_7 , на користь Держгеонадр збитки в розмірі 157 125 980 680,20 грн., завдані внаслідок незаконного видобутку корисних копалин.
Наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_7 у вчиненні ним кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28 ч. 4 ст. 240 КК України, ч. 2 ст. 364-1 КК України, підтверджується наступними зібраними під час досудового розслідування доказами, а саме: показами представника потерпілого ОСОБА_8 ; актом Державної служби геології та надр України №74/1012-П від 13.07.2021 складений за результатами проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду щодо додержання суб'єктом господарювання вимог законодавства у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр ПрАТ «Полтавський ГЗК» та додатками до нього; матеріалами співробітників Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України; протоколом обшуку від 17.01.2023, складеного за результатами проведення обшуку в кримінальному провадженні № 42022000000001547 від 03.11.2022, який проводився в приміщенні ПАТ «Полтавський ГЗК» за адресою: Полтавська область, м. Горішні Плавні, вул. Будівельників, 16, а також документами, речами та предметами вилученими під час вказаного обшуку; фактичним даними які містяться в листах Державної служби геології та надр України №561/02-1/2-23 від 06.02.2023; №1494/02-1/2-23 від 22.03.2023; №2243/02-1/2-23 від 01.05.2023; фактичним даними, які містяться в статуті ПрАТ «Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат» фактичним даними відображеними в протоколі № 45 чергових загальних зборів акціонерів ПАТ «Полтавський ГЗК» від 25.04.2019; фактичним даними рішення єдиного акціонера товариства «Полтавський ГЗК» №9 від 15.04.2021; фактичним даними наказу №385 від 03.12.2014 Державної служби геології та надр України, а також додатками до нього; фактичним даними протоколів №3041, №3428 засідання колегії Державної комісії України по запасах корисних копалин; фактичним даними заяви Державної служби геології та надр України №4001/03-4/2-23 від 21.09.2023 про вчинення кримінального правопорушення передбаченого ст. 364-1 КК України; фактичним даними листа Державної служби геології та надр України №3313/02-1/2-23 від 15.06.2023; висновком експертів №19838/23-34/19839/23-63/19840/23-34 від 17.08.2023 за результатами проведення комісійної судової ґрунтознавчої та інженерно-екологічної експертизи у кримінальному провадженні №42022000000001547; іншими матеріалами кримінального провадження у їх сукупності.
Вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним ОСОБА_7 кримінальних правопорушень перевірено Київським апеляційним судом при оскарженні міри запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою (із можливістю внесення застави) застосованого ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва.
Крім того, слідчим суддею враховано баланс між завданнями кримінального провадження та інтересами ПрАТ «Полтавський ГЗК», і саме тому ухвалою накладено арешт лише на грошові кошти, а не на самі банківські рахунки, що не несе будь-яких надмірних негативних наслідків для здійснення статутної господарської діяльності вказаного товариства.
Водночас, чинним законодавством та оскаржуваною ухвалою слідчого судді не обмежено можливість ПрАТ «Полтавський ГЗК» у відкритті нових рахунків для користування ними.
Також, на даний час представниками ПрАТ «Полтавський ГЗК» документально не підтверджено взаємовідносини із переліченими у їх клопотанні суб'єктами (ймовірними контрагентами), що об'єктивно позбавляє можливості встановити предмет таких відносин, суму необхідних витрат та їх вплив на діяльність товариства.
Окрім цього, ухвалою від 26.02.2024 Господарського суду Полтавської області № 917/222/24 прийнято до розгляду заяву ТОВ виробничо-комерційного об'єднання «Кисень» про банкрутство ПрАТ «Полтавський ГЗК». Підготовче судове засідання призначено на 09.04.2024. У разі не застосування заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна, у процесі банкрутства буде здійснено розподіл нерухомого майна серед кредиторів підприємства, що призведе до його втрати та унеможливіть відшкодування шкоди завданої внаслідок вчинення розслідуваних кримінальних правопорушень (копію ухвал додаю).
Також, представником ПрАТ «Полтавський ГЗК» подано апеляційну скаргу щодо скасування усієї ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 24.01.2024 справа № 757/1986/24-к, в повному обсязі. Апеляційний розгляд скарги призначено на 14.05.2024.
Крім того, представники ПрАТ «Полтавський ГЗК» неодноразово звертались до слідчих суддів Печерського районного суду м. Києва щодо часткового скасування арешту майна, накладеного ухвалою від 24.01.2024 справа № 757/1986/24-к. За результатами розгляду вказаних звернень винесено низку ухвал про відмову в задоволенні клопотань, зокрема: від 21.03.2024 № 757/12272/24-к, від 04.04.2024 № 757/14082/24-к, від 10.04.2024 № 757/13088/24-к, від 18.04.2024 № 757/16343/24-к.
Слідчий суддя, заслухавши пояснення адвокатів, заперечення прокурора, вивчивши клопотання, матеріали, якими воно обґрунтовується, заперечення прокурора, приходить до наступного висновку.
Судовим розглядом встановлено, що Головним слідчим управлінням Національної поліції України під процесуальним керівництвом Спеціалізованої екологічної прокуратури Офісу Генерального прокурора здійснюється досудове розслідування в об'єднаному кримінальному провадженні № 42020170000000016 від 20.01.2020 за підозрою ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28 ч. 4 ст. 240, ч. 2 ст. 364-1 КК України, а також за фактами вчинення кримінальних правопорушень передбачених ч. 2 ст. 240, ч. 3 ст. 209, ч. 2 ст. 364, ч. 1 ст. 241, ч. 1 ст. 242 КК України.
24.01.2024 слідчим суддею Печерського районного суду м. Києва у кримінальному проваджені № 42022000000001547 від 03.11.2022 у справі № 757/1986/24-к накладено арешт на грошові кошти, що належать Підприємству, які знаходяться на рахунках банківських установ, а саме: AT «Державний ощадний банк України» код банку (МФО) НОМЕР_1 , код за ЄДРПОУ НОМЕР_2 , AT «ОТП БАНК» код банку (МФО) НОМЕР_3 , код за ЄДРПОУ НОМЕР_4 , ПАТ АБ «УКРГАЗБАНК» код банку (МФО) 320478, код за ЄДРПОУ НОМЕР_5 , із дозволом проведення операцій з конвертації (обміну) валюти та здійснення видаткових операцій у тому числі на транзитні рахунки в інших банках, пов'язаних з: виплатою заробітної плати і відповідних нарахувань на заробітну плату працівників ПрАТ «Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат» (код ЄДРПОУ: 00191282); виплатами, пов'язаних зі сплатою місцевих податків та зборів; оплатою (в т.ч. здійснення передплати) постачальником енергоносіїв та електроенергії; поповнення/сплатою гарантійних внесків для участі у торгах на енергетичних біржах, а також інших платежів за участь у аукціонах; відшкодування витрат на відрядження працівників Підприємства та оплати, пов'язаних з відрядженням; виплати за цивільно-правовими договорами фізичним особам на підставі договорів, що були укладені до 01.02.2023; виплатами, направленими на підтримку внутрішньо переміщених осіб та Збройних Сил України
Частиною 5 статті 9 КПК України, передбачено, що кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ).
Статтею 13 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини визначено, що кожен, чиї права та свободи, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі.
У рішеннях ЄСПЛ у справах «Амюр проти Франції», «Колишній король Греції та інші проти Греції», «Малама проти Греції», «Україна-Тюмень проти України», «Спорронг та Льонрот проти Швеції» констатовано, що перша та найважливіша вимога ст. 1 Першого протоколу до Європейської конвенції з прав людини полягає в тому, що будь-яке втручання публічної влади в право на мирне володіння майном має бути законним: друге речення першого пункту дозволяє позбавлення власності лише «на умовах, передбачених законом», а другий пункт визнає, що держави мають право здійснювати контроль за користуванням майном через введення в дію «законів». Крім того, верховенство права, один із фундаментальних принципів демократичного суспільства, є наскрізним принципом усіх статей Конвенції. Також суд нагадує, що втручання в право на мирне володіння майном повинно бути здійснено з дотриманням «справедливого балансу» між вимогами загального інтересу суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи. Зокрема, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, якої прагнуть досягти через вжиття будь-якого заходу для позбавлення особи її власності.
У відповідності до ст. 174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України, арешт може бути накладено на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України, відповідної до якої речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використанні як доказ факту чи обставин, що встановлюється під час кримінального провадження в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі набуті кримінально протиправним шляхом або отриманні юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Зазначена правова підстава для накладення арешту на майна є самостійною правовою підставою та Закон не ставить в залежність можливість накладення арешту на таке майно з процесуальним статусом особи, у володінні якої воно перебуває.
Так, як вбачається з мотивувальної частини ухвал Печерського районного суду м. Києва задовольняючи клопотання сторони обвинувачення про накладення арешту на банківські рахунки, які налужать ПрАТ «Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат», суд виходив з того, що арешт необхідний з метою забезпечення збереження речових доказів.
Статтями 7, 16 КПК України встановлено, що загальною засадою кримінального провадження є недоторканість права власності. Позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченим цим Кодексом.
Доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом у порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.
Статтею 92 КПК України визначено, що обов'язок доказування обставин, передбачених статтею 91 цього Кодексу, за винятком випадків, передбачених частиною другою цієї статті, покладається на слідчого, прокурора та, в установлених цим Кодексом випадках, - на потерпілого; обов'язок доказування належності та допустимості доказів, даних щодо розміру процесуальних витрат та обставин, які характеризують обвинуваченого, покладається на сторону, що їх подає.
Сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених КПК України.
Кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом (частина 1, 2 статті 22 КПК України).
При цьому, відповідно до рішення Європейського суду з прав людини в справі «Ващенко проти України» (Заява № 26864/03) від 26 червня 2008 року зазначено, що принцип змагальності полягає в тому, що суд уважно досліджує зауваження заявника, виходячи з сукупності наявних матеріалів в тій мірі, в якій він є повноважним вивчати заявлені скарги. Отже, у суду відсутні повноваження на вихід за межі принципу диспозитивності і змагальності та збирання доказів на користь однієї із зацікавлених сторін.
Вказані норми кримінального процесуального законодавства та відповідна практика Європейського суду з прав людини, вказує, що особі, яка звертається із клопотанням до суду, процесуальним законодавством надаються не лише права, а і покладаються обов'язки.
Аналізуючи доводи клопотання про скасування арешту на майно, слідчий суддя приходить до висновку, що зазначені доводи не вказують на необґрунтованість накладення арешту на майно та не доводять, що в подальшому в застосуванні арешту відпала потреба, оскільки доводи являються предметом перевірки органу досудового розслідування, що вбачається з ухвали про накладення арешту на майно, а відтак у задоволенні клопотання слід відмовити.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст.2, 22, 26, 106, 92, 98, 167, 170-175, 309, 392, 532 КПК України, -
У задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_6 в інтересах ПрАТ «Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат» про скасування арешту майна, накладеного ухвалою Печерського районного суду м. Києва у справі № 757/1986/24-к від 24.01.2024 у кримінальному провадженні № 42020170000000016 від 20.01.2020 - відмовити.
Ухвала слідчого судді не підлягає оскарженню.
Слідчий суддя ОСОБА_1