"19" листопада 2007 р.
Справа № 30-9/469-06-12122
За позовом: Товариство з обмеженою відповідальністю «Укргазіфікація Південь»
До відповідача: Науково-виробнича господарська асоціація «ЕЛКО»;
Таїровська селищна рада Овідіопольского району Одеської області;
Овідіопольське районне бюро технічної інвентаризації;
Овідіопольська районна державна адміністрація Одеської області;
Про визнання права власності, визнання недійсними свідоцтва про право власності та акту державної комісії про прийняття об'єкту в експлуатацію, визнання недійсним розпорядження, визнання частково недійсним державного акту на право власності на землю
Суддя РОГА Н.В.
Представники:
Від позивача: Глазов О.В.- довіреність №184 від 20.06. 2007р.
Від відповідача: НВГА «ЕЛКО»- Цинєв А.О.- довіреність від 26.04.2007р.,
Мартьянов К.В.- президент
Від відповідача: Таїровська селищна рада - не з'явився;
Від відповідача: Овідіопольське РБТІ- не з'явився
Від відповідача: Овідіопольська райдержадміністрація - Нестерова М.В.- довіреність №1\9\01-1937 від 20.07.2007р.
СУТЬ СПОРУ: Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) «Укргазіфікація Південь», звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою до Науково-виробничої господарської асоціації «ЕЛКО» (далі - НВГА «ЕЛКО» ) про визнання за позивачем права власності на виробничу базу, виробничо-складські приміщення, побутове приміщення, загальною площею 1144 кв.м, що розташовані за адресою : Одеська обл.., Овідіопольський р-н, вул. Ільфа і Петрова, 18-а, та про скасування державної реєстрації та свідоцтва на право власності від 21.06.2005р. НВГА «ЕЛКО» на зазначені об'єкти.
В ході розгляду справи, 08.10.2007р., позивач надав до суду заяву про уточнення позовних вимог, згідно якої вимагає визнати за ТОВ «Укргазіфікація Південь» право власності на виробничу базу -цех по виробництву поліетиленових труб з побутовими приміщеннями та приміщенням трансформаторної підстанції, загальною площею 1144 кв.м, що розташовані за адресою: Одеська обл.., Овідіопольський р-н, вул..Ільфа і Петрова, 18-а, визнати недійсним свідоцтво про право власності від 21.06.2005р. на виробничу базу -цех по виробництву поліетиленових труб з побутовими приміщеннями та приміщенням трансформаторної підстанції, загальною площею 1144 кв.м, що розташовані за адресою: Одеська обл.., Овідіопольський р-н, вул..Ільфа і Петрова, 18-а, визнати недійсним акт державної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта - виробничої бази -цеху по виробництву поліетиленових труб з побутовими приміщеннями та приміщенням трансформаторної підстанції, загальною площею 1144 кв.м, що розташовані за адресою: Одеська обл.., Овідіопольський р-н, вул..Ільфа і Петрова, від 15.12.2001р., визнати недійсним розпорядження Овідіопольскої районної державної адміністрації Одеської області від 29.12.2001р. за №866 про затвердження акту державної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта - виробничої бази -цеху по виробництву поліетиленових труб з побутовими приміщеннями та приміщенням трансформаторної підстанції, загальною площею 1144 кв.м, що розташовані за адресою : Одеська обл.., Овідіопольський р-н, вул. Ільфа і Петрова, від 15.12.2001р., визнати право власності ТОВ «Укргазіфікація Південь» на земельну ділянку площею 0,85 га, розташовану під виробничою базою -цехом по виробництву поліетиленових труб з побутовими приміщеннями та приміщенням трансформаторної підстанції, загальною площею 1144 кв.м, що розташовані за адресою: Одеська обл.., Овідіопольський р-н, вул. Ільфа і Петрова, 18-а, визнати частково недійсним державний акт серії ОД №052133 на право власності на земельну ділянку, загальною площею 2,728 га, розташовану за адресою: Одеська обл.., Овідіопольський р-н, вул. Ільфа і Петрова, 18-а, виданий НВГА «ЕЛКО» 30.12.2003р., в частині права власності на цю земельну ділянку площею 0,85 га за ТОВ «Укргазіфікація Південь».
26.10.2007р. до суду надійшла заява про додаткові позовні вимоги, згідно яких позивач додатково вимагає зобов'язати Овідіопольське бюро технічної інвентаризації скасувати державну реєстрацію права власності за НВГА «ЕЛКО» на виробничу базу -цех по виробництву поліетиленових труб з побутовими приміщеннями та приміщенням трансформаторної підстанції, загальною площею 1144 кв.м, що розташовані за адресою : Одеська обл.., Овідіопольський р-н, вул..Ільфа і Петрова, 18-а .
У зв'язку із уточненням позивачем позовних вимог та наданням заяви про додаткові вимоги, до участі у справі у якості відповідачів судом залучено Таїровську селищну раду Овідіопольського району Одеської області та Овідіопольську районну державну адміністрацію, Овідіопольське районне бюро технічної інвентаризації та
13 листопада 2007р. до суду надійшла заява позивача про залишення позову без розгляду на підставі п.5 ст.81 ГПК України у зв'язку із ненаданням позивачем без поважних причин витребуваних судом оригіналів договорів на будівництво спірного об'єкту, а саме: договору №4 від 28.10.1997р., договору №3 від 28.10.1998р., акту до договору №4 і акту до договору №3. Крім того, у заяві позивач послався на наявність у Овідіопольському районному суді Одеської області справи №2а-432\2007р за адміністративним позовом ТОВ «Укргазіфікація -Південь» до Овідіопольської райдержадміністрації, Овідіопольського РБТІ, Таїровської селищної ради, за участю третьої особи - НВГА «ЕЛКО» про визнання неправомірними свідоцтва про право власності на спірний цех, акта державної комісії про прийняття до експлуатації цього цеху та розпорядження Овідіопольської райдержадміністрації від 29.12.2001р. про затвердження цього акту. За таких обставин, на підставі п.2 ст.81 позивач також просить суд залишити позов без розгляду.
Дану заяву позивача судом залишено без задоволення виходячи з такого: дійсно, ст.81 ГПК України передбачає, що господарський суд залишає позов без розгляду, якщо у провадженні господарського суду або іншого органу, який діє в межах своєї компетенції, є справа з господарського спору між тими ж сторонами, про той же предмет та з тих же підстав, а також у випадку якщо позивач без поважних причин не подав витребувані господарським судом матеріали , необхідні для вирішення спору. Але, оцінку наявності підстав для залишення позову без розгляду надає суд. У даному випадку Овідіопольським районним судом Одеської області справу №2а-432\2007р за адміністративним позовом ТОВ «Укргазіфікація -Південь» до Овідіопольської райдержадміністрації, Овідіопольського РБТІ, Таїровської селищної ради, за участю третьої особи- НВГА «ЕЛКО» про визнання неправомірними свідоцтва про право власності на спірний цех, акта державної комісії про прийняття до експлуатації цього цеху та розпорядження Овідіопольської райдержадміністрації від 29.12.2001р. про затвердження цього акту відкрито 09 листопада 2007р. з порушенням норм законодавства, адже з 01 липня 2007р. діє Одеський окружний адміністративний суд, тому з цього часу не діє п.5 Прикінцевих та Перехідних положень КАС України і суди загальної юрисдикції не розглядають адміністративні справи.
Крім того, згідно судової практики Верховного суду України, рекомендацій президії Вищого господарського суду України від 27.06.2007р. №04-5\120 «Про деякі питання підвідомчості і підсудності справ господарським судам», Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 14.08.2007р. №01-8\675 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України , порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року» , такі справи підлягають розгляду у господарських судах України.
Що стосується ненадання позивачем по справі витребуваних судом оригіналів договорів та актів до них, то по-перше, сторони у справі не ставлять під сумнів наявність таких документів та їх зміст, по-друге, зазначені документи є лише одними із доказів у спорі про визнання права власності, оцінку яким може бути надано судом на підставі наданих позивачем копій.
Відповідач -НВГА «ЕЛКО» проти позову позивача заперечує з мотивів, викладених у відзиві на позовну заяву. Представники відповідача також заперечують проти залишення позову без розгляду, так як вважають заяву необґрунтованою та безпідставною, а також вважають за можливе розглянути справу на підставі наявних матеріалів. Крім того, представник відповідача зазначив, що спір по справі №2а-432\2007р не підвідомчий судам загальної юрисдикції.
Відповідач - Овідіопольська райдержадміністрація проти позову заперечує з мотивів, викладених у відзиві на позовну заяву. Щодо заяви про залишення позову без розгляду, то з цього приводу відповідач залишив заяву на розсуд суду.
Відповідач - Таїровська селищна рада про місце та час судових засідань був повідомлений належним чином, але представник відповідача в судове засідання не з'явився, відзив на позовну заяву до суду не надав.
Відповідач - Овідіопольське РБТІ про місце та час судових засідань був повідомлений належним чином, але представник відповідача в судове засідання не з'явився, відзив на позовну заяву до суду не надав.
За таких обставин, справа розглядається за наявними в ній матеріалами відповідно до ст.75 ГПК України.
12 жовтня 2007р. позивач надав до суду заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту на виробничу базу загальною площею 1144 кв.м, розташовану за адресою: Одеська обл.., Овідіопольський р-н, Таїровська селищна рада, вул..Ільфа і Петрова, 18-а. В обґрунтування заяви позивач посилається на наявність усної інформації про отримання НВГА «ЕЛКО» з Овідіопольського районного бюро технічної інвентаризації витягу на право власності на даний об'єкт з метою його відчуження. Дане клопотання судом залишено без задоволення, враховуючи те, що у вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що є учасниками даного судового процесу. Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з майновими наслідками заборони відповідачеві вчиняти певні дії. З огляду на зазначене, та враховуючи матеріали справи, суд не вважає за доцільне застосовувати визначені позивачем заходи до забезпечення позову.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив:
Актом приймання-передачі від 28 вересня 1997р. Консорціум «Укргазіфікація» безкоштовно передав ДП «Укргазіфікація-Південь» комплектуючі будівлі типу «Молодечко» у складі: 26 колон довжиною по 7м кожна у кількості 189м, Ферми перекриття 13 шт. по 12 м, Тельфер довжиною 60м, Сенгвичи у кількості 120 шт., Двутаври прокатні 38 шт., довжиною 8м, вікна металеві 2,9х1,2 мх36 шт., а також 200 кг болтів, гайок, шайб. Згідно зазначеного акту конструкції та матеріали передані для використання у будівництві власного цеху ДП «Укргазіфікація - Південь» у промисловій зоні в районі швейної фабрики ім. Воровського в Одеській області Овідіопольському районі згідно попередньої домовленості про дольову участь Консорціуму з вводом в експлуатацію виробничої лінії по випуску труб діаметром 225,315,400,500 мм.
27 жовтня 1997р. між Одеським підприємством «Укргазіфікація -Південь» (Замовник) та Будівельно-монтажним управлінням ЗАТ Фірма «Будпресмаш» (Генпідрядник) був укладений Договір підряду на капітальне будівництво, предметом якого є будівництво цеху розміром 72х12 з побутовими приміщеннями та комплексом допоміжних будівель та споруд (склад відкритого зберігання, прохідна, градирня з пожежним резервуаром, інженерні мережі та дороги). Строки виконання робіт Договором не визначені.
28 жовтня 1997р. між ТОВ «Укргазіфікація -Південь» (Замовник) та ЗАТ Одеською будівельною фірмою «Будпресмаш» (Виконавець) був укладений Договір №4 на виконання проектної продукції, згідно якого Замовник доручає, а Виконавець приймає на себе виконання проектно-кошторисної документації на виробничий цех №1 (по виробництву поліетиленових труб діаметром до 500 мм) за адресою: м. Одеса, вул. Ільфа і Петрова, 18-а. Строк виконання робіт за договором -30 днів після перерахування передоплати на рахунок Виконавця. У подальшому сторони склали Акт здачі-приймання проектно-кошторисної документації . Дата складання цього Акту сторонами не визначена.
28 жовтня 1998р. між ТОВ «Укргазіфікація -Південь» (Замовник) та Приватною виробничо-науковою фірмою «Вітас» (Виконавець) був укладений Договір №3, згідно якого Виконавець зобов'язався здійснити будівництво виробничого цеху №1 для виробництва поліетиленових труб діаметром до 500 мм, загальною площею 1144 кв.м, згідно проектно-кошторисної документації, наданої Замовником . Термін виконання робіт - до 10 червня 1999р.
Згідно Акту від жовтня 1998р., підписаному представниками «Укргазіфікація -Південь» (Замовник) та Будівельно-монтажним управлінням ЗАТ Фірма «Будпресмаш», будівельно -монтажні роботи цеху по виробництву поліетиленових труб, що розташований у м. Одесі по вул..Ільфа і Петрова,18-а, виконані у повному обсязі згідно розробленої проектної документації.
Листом від 16.02.1999р. Фірма «Будпресмаш» повідомила генерального директора «Укргазіфікація-Південь» про виконання нею робіт у відповідності до проекту та в об'ємах, обумовлених договором. При цьому, у листі не зазначено про який об'єкт та який договір іде мова.
15 липня 1999р. ДП «Укрпівденінвестліцензія» на замовлення ТОВ «Укргазіфікація -Південь» складено Паспорт технічного стану будівлі (споруди) заводу по виробництву поліетиленових труб великих діаметрів, згідно якого Завод поліетиленових виробів площею 1144 кв.м, був збудований у 1998- 1999р.р. ЗАТ «Пресмаш», Фірмою «Вітас» та ТОВ «Укргазіфікація - Південь». Дата обстеження об'єкту - 10 листопада 1999р. Згідно зазначеного Паспорту підйомно-транспортні пристрої та механізми розташовані за адресою: вул..Вільямса,3 у м. Одесі. Будь-якої іншої адреси місцерозташування об'єкту у Паспорті не зазначено.
Згідно складеного сторонами Акту перевірки станом на 10.08.1999р. договірних зобов'язань за договором №3 від 10.06.1998р. підприємство виконало будівельно-монтажні роботи на суму 250 000 грн. Фінансової заборгованості між сторонами не має.
Актом державної технічної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта від 09 квітня 2001р. комісією, призначеною відповідно до розпорядження Овідіопольської райдержадміністрації від 27.09.2000р. №672, прийнято в експлуатацію об'єкти промислово-виробничої бази ТОВ «Укргазіфікація - Південь», а саме: цех з річним випуском труб різного діаметру до 5000 км на рік площею 299,9 кв.м, цех випуску пластикової вагонки до 50000 кв.м у рік площею 107,7 кв.м, складські приміщення загальною площею 1129,8 кв.м, гараж загальною площею 186,6 кв.м, що розташовані на території Таїровської селищної ради по вул. Ільфа і Петрова, 20-а.
Позивач по справі вважає, що на підставі зазначених документів, а також на підставі накладних на придбання товарів та будівельних матеріалів Виконавцями за договорами, журналу виробництва робіт по будівництву цеху по виробництву поліетиленових труб, що вівся у 1997р. Фірмою «Будпресмаш», Проекту будівництва цеху по виробництву поліетиленових труб, Актів на скриті роботи, він є власником виробничої бази, виробничо-складських приміщень, побутового приміщення загальною площею 1144 кв.м, що розташовані за адресою : Одеська обл.., Овідіопольський р-н, вул. Ільфа і Петрова, 18-а.
Позивач також зазначив, що спочатку витрати по будівництву об'єкту, а потім і сам об'єкт будівництва знаходяться на балансі позивача, що підтверджується відповідними бухгалтерськими документами.
Позивач по справі вважає, що наявність у НВГА «ЕЛКО» свідоцтва про право власності на виробничу базу, виробничо-складські приміщення, побутове приміщення загальною площею 1144 кв.м, що розташовані за адресою: Одеська обл.., Овідіопольський р-н, вул. Ільфа і Петрова, 18-а, є порушенням його прав та інтересів як власника майна, тому звернувся до суду за захистом та просить суд визнати за ТОВ «Укргазіфікація Південь» право власності на виробничу базу -цех по виробництву поліетиленових труб з побутовими приміщеннями та приміщенням трансформаторної підстанції, загальною площею 1144 кв.м, що розташовані за адресою : Одеська обл.., Овідіопольський р-н, вул. Ільфа і Петрова, 18-а, визнати недійсним свідоцтво про право власності від 21.06.2005р. на виробничу базу -цех по виробництву поліетиленових труб з побутовими приміщеннями та приміщенням трансформаторної підстанції, загальною площею 1144 кв.м, що розташовані за адресою: Одеська обл.., Овідіопольський р-н, вул. Ільфа і Петрова, 18-а, визнати недійсним акт державної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта - виробничої бази -цеху по виробництву поліетиленових труб з побутовими приміщеннями та приміщенням трансформаторної підстанції, загальною площею 1144 кв.м, що розташовані за адресою: Одеська обл.., Овідіопольський р-н, вул..Ільфа і Петрова, від 15.12.2001р., визнати недійсним розпорядження Овідіопольскої районної державної адміністрації Одеської області від 29.12.2001р. за №866 про затвердження акту державної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта - виробничої бази -цеху по виробництву поліетиленових труб з побутовими приміщеннями та приміщенням трансформаторної підстанції, загальною площею 1144 кв.м, що розташовані за адресою : Одеська обл.., Овідіопольський р-н, вул..Ільфа і Петрова, від 15.12.2001р., визнати право власності ТОВ «Укргазіфікація Південь» на земельну ділянку площею 0,85 га, розташовану під виробничою базою -цехом по виробництву поліетиленових труб з побутовими приміщеннями та приміщенням трансформаторної підстанції, загальною площею 1144 кв.м, що розташовані за адресою: Одеська обл.., Овідіопольський р-н, вул. Ільфа і Петрова, 18-а, визнати частково недійсним державний акт серії ОД №052133 на право власності на земельну ділянку, загальною площею 2,728 га, розташовану за адресою: Одеська обл.., Овідіопольський р-н, вул. Ільфа і Петрова, 18-а, виданий НВГА «ЕЛКО» 30.12.2003р., в частині права власності на цю земельну ділянку площею 0,85 га за ТОВ «Укргазіфікація Південь», зобов'язати Овідіопольське бюро технічної інвентаризації скасувати державну реєстрацію права власності за НВГА «ЕЛКО» на виробничу базу -цех по виробництву поліетиленових труб з побутовими приміщеннями та приміщенням трансформаторної підстанції, загальною площею 1144 кв.м, що розташовані за адресою: Одеська обл.., Овідіопольський р-н, вул. Ільфа і Петрова, 18-а .
В обґрунтування позову позивач посилається на те, що свідоцтво про право власності, видане НВГА «ЕЛКО» не відповідає вимогам законодавства, а саме: містить неповну інформацію про адресу (місцезнаходження) нерухомого майна, не містить даних про площу об'єкта нерухомості, що є підставою для визнання його недійсним.
Акт державної технічної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта - виробничої бази -цеху по виробництву поліетиленових труб з побутовими приміщеннями та приміщенням трансформаторної підстанції, загальною площею 1144 кв.м, від 15.12.2001р., на думку позивача, не відповідає вимогам чинного на той час законодавства, так як на ньому відсутня печатка органу державного нагляду за охороною праці, а підпис представника цієї установи засвідчений лише штампом. Крім того, акт не містить посилань на дозвіл на виконання будівельно-монтажних робіт, у зв'язку з чим позивач вважає, що такого дозволу не було, що є підставою вважати Акт недійсним.
Позивач також вважає, що у зв'язку із виникненням у нього права власності на виробничу базу, на підставі ст.377 Цивільного кодексу України до нього перейшло і право власності на земельну ділянку, на якій розташована зазначена база, що є підставою для визнання частково недійсним Державного акту серії ОД №052133 на право власності на земельну ділянку, загальною площею 2,728 га, розташовану за адресою: Одеська обл.., Овідіопольський р-н, вул..Ільфа і Петрова, 18-а, виданого НВГА «ЕЛКО» 30.12.2003р., в частині права власності на цю земельну ділянку площею 0,85 га за ТОВ «Укргазіфікація Південь».
Відповідач - НВГА «ЕЛКО», проти позову заперечує повністю, посилаючись на його необґрунтованість та безпідставність, а також відсутність у позивача належних доказів, що підтвердили б його право власності на спірний об'єкт. В обґрунтування заперечень відповідач послався на таке:
29 червня 1997р. , на підставі рішення Таїровської селищної ради від 22.06.1996р. №18 НВГА «ЕЛКО» видано Державний акт на право постійного користування земельною ділянкою площею 2,70 га у межах згідно з планом землекористування , для розміщення комплексу технічного обслуговування автомобілів з автосалоном. Рішенням Таїровської селищної ради від 28.12.2001р. №19 змінено цільове призначення земельної ділянки -для розміщення адміністративних , складських та виробничих приміщень і споруд.
Згідно Акту державної технічної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта від 15.12.2001р., комісією, створеною на підставі розпорядження Овідіопольської райдержадміністрації від 27.09.2000р. №672, прийнято в експлуатацію виробничу базу НВГА «ЕЛКО», загальною площею 1144 кв.м, розташовану на території Таїровської селищної ради, по вул..Ільфа і Петрова. Відповідно до п.2 рішення державної технічної комісії цей акт є підставою для оформлення права власності на збудований об'єкт та включення його до державної статистичної звітності. Згідно Акту державної технічної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта від 23.12.2004р. , комісією, створеною розпорядженням Овідіопольскої райдержадміністрації від 11.03.2002р. №164, прийнято в експлуатацію виробничо -складські приміщення загальною площею 2067,30 кв.м, побутове приміщення площею 201,30 кв.м НВГА «ЕЛКО», розташовані на території Таїровської селищної ради, по вул..Ільфа і Петрова, 18-а. Розпорядженням голови райдержадміністрації від 29.12.2004р. №866 затверджено акти державної технічної комісії про готовність закінченої будівництвом виробничої бази ( цеху по виробництву поліетиленових труб з побутовими приміщеннями загальною площею 1144 кв.м, майстерні з побутовими приміщеннями загальною площею 932,3 кв.м, відкритої складської площадки з під'їзними автодорогами площею 3192 кв.м), розташованої на території Таїровської селищної ради , по вул..Ільфа і Петрова, 18-а та яка належить НВГА «ЕЛКО». Розпорядженням голови райдержадміністрації від 31.12.2004р. №887 затверджено акти державної технічної комісії про готовність закінчених будівництвом виробничо-складських приміщень загальною площею 2067,30 кв.м та побутове приміщення загальною площею 201,30 кв.м, які розташовані на території Таїровської селищної ради, по вул..Ільфа і Петрова, 18-а та належать НВГА «ЕЛКО».
21 червня 2005р., на підставі розпоряджень Овідіопольської райдержадміністрації від 12.2004р. №887 та від 29.12.2001р. №866, виконавчим комітетом Таїровської селищної ради НВГА «ЕЛКО» видано Свідоцтво про право власності на нерухоме майно Серія САА №018922, згідно якого НВГА «ЕЛКО» на праві приватної власності належить виробнича база, виробничо-складські приміщення та побутове приміщення, розташовані за адресою: Одеська обл.., Овідіопольский р-н, Таїровська с\рада, вул..Ільфа і Петрова, 18-а.
30 грудня 2003р. НВГА «ЕЛКО» був виданий Державний акт на право власності на земельну ділянку Серія ОД №052133, згідно якого НВГА «ЕЛКО» є власником земельної ділянки площею 2,728 га , що розташована по вул..Ільфа і Петрова,18-а, Таїровська селищна рада Овідіополського району Одеської області (за межами населених пунктів). Цільове призначення земельної ділянки -для розміщення адміністративних, складських та виробничих приміщень. Державний акт виданий на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки від 11.04.2002р. та додаткової угоди про внесення змін до договору купівлі-продажу земельної ділянки від 27.12.2002р. Акт зареєстрований у Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі.
Відповідач зазначив, що на підставі всіх зазначених вище документів він є належним власником спірного об'єкту.
На думку відповідача позивач не навів належних доказів та не обґрунтував нормами матеріального права свої вимоги щодо визнання недійсними свідоцтва про право власності, виданого НВГА «ЕЛКО», акту державної технічної комісії про готовність закінчених будівництвом об'єктів, розпоряджень райдержадміністрації, що, на думку відповідача, є підставою для відмови у задоволенні позову. Крім того, відповідач зазначив, що всі зазначені документи були прийняті у повній відповідності до норм чинного законодавства України, тому у суду не має підстав для визнання їх недійсними.
Відповідач також зазначив, що позивачем по справі пропущено строк позовної давності для звернення до суду за захистом порушеного права, адже, про прийняття в експлуатацію збудованого НВГА «ЕЛКО» об'єкту ТОВ «Укргазіфікація-Південь» стало відомо ще з Протоколу №2 зборів засновників ТОВ «Чорноморський трубний синдикат» від 01.07.2003р., відповідно до якого вирішено ухвалити розмір та оформити рішенням засновників збільшення статутного фонду ТОВ «ЧТС» з зв'язку із передачею до нього основних засобів засновників, у тому числі будівлі цеху по виробництву поліетиленових труб. Згідно ч.1 ст.261 Цивільного кодексу України перебіг строку позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
За таких обставин, відповідач вважає, що у позові позивача має бути відмовлено у зв'язку із пропуском строку позовної давності.
Відповідач - Овідіопольська райдержадміністрація проти позовних вимог до Овідіопольської райдержадміністрації заперечує, посилаючись на те, що підставами для визнання акту недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та \або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов'язковою умовою визнання акта недійсним є також порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів підприємства чи організації -позивача по справі. У даному випадку, на думку відповідача, позивач не навів жодного доказу щодо визнання недійсним розпорядження Овідіопольської райдержадміністрації та не довів факт порушення даним розпорядженням його прав та інтересів.
Стосовно вимоги позивача щодо визнання недійсним акту державної технічної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта від 15.12.2001р. Овідіопольська райдержадміністрація зазначила, що відповідно до п.8 Положення про порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів державного замовлення, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 05.08.1992р. №449, акт про прийняття об'єктів в експлуатацію підписується головою і усіма членами комісії. При наявності у члена комісії заперечень вони повинні бути розглянуті за участю органу , представником якого він є. З оскаржуваного акту не вбачається наявність заперечень або зауважень у членів будівництва щодо завершеного будівництвом об'єкту. Отже, у райдержадміністрації були відсутні підстави для відмови у затвердженні зазначеного акту.
Розглянув матеріали справи суд доходить до такого висновку :
Відповідно до ст..328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно , якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Як вбачається з матеріалів справи, в обґрунтування своєї вимоги щодо визнання права власності на виробничу базу -цех по виробництву поліетиленових труб з побутовими приміщеннями та приміщенням трансформаторної підстанції, загальною площею 1144 кв.м, що розташовані за адресою: Одеська обл.., Овідіопольський р-н, вул. Ільфа і Петрова, 18-а, позивач посилається на наявність накладних на придбання товарів та будівельних матеріалів Виконавцями за договорами, журналу виробництва робіт по будівництву цеху по виробництву поліетиленових труб, що вівся у 1997р. Фірмою «Будпресмаш», Проекту будівництва цеху по виробництву поліетиленових труб , Актів на скриті роботи, Договору №4 від 28 жовтня 1997р. між ТОВ «Укргазіфікація -Південь» та ЗАТ Одеською будівельною фірмою «Будпресмаш» на виконання проектної продукції.
Виходячи з вимоги позивача щодо визнання за ним права власності на підставі зазначених документів, суд вважає за необхідне надати оцінку деяким з наданих позивачем у якості обґрунтування доказам.
Що стосується Договору №4 на виконання проектної продукції від 28 жовтня 1997р. між ТОВ «Укргазіфікація -Південь» та ЗАТ Одеською будівельною фірмою «Будпресмаш», згідно якого Замовник доручає, а Виконавець приймає на себе виконання проектно-кошторисної документації на виробничий цех №1 (по виробництву поліетиленових труб діаметром до 500 мм) за адресою: м. Одеса, вул. Ільфа і Петрова, 18-а, то суд вважає за необхідне надати оцінку цьому Договору виходячи з такого: Як вбачається з матеріалів справи, зокрема, Договору підряду на капітальне будівництво від 27 жовтня 1997р. між Одеським дочірнім підприємством «Укргазіфікація -Південь» та Будівельно-монтажним управлінням ЗАТ Фірма «Будпресмаш», був укладений Договір підряду на капітальне будівництво, предметом якого є будівництво цеху розміром 72х12 з побутовими приміщеннями та комплексом допоміжних будівель та споруд (склад відкритого зберігання, прохідна, градирня з пожежним резервуаром, інженерні мережі та дороги). Отже, станом на 27.10.1997р. підприємство «Укргазіфікація-Південь» існувало у формі дочірнього підприємства. Станом же на 28.10.1997р. ( вже на слідуючий день) підприємство змінило свою організаційну форму та стало товариством з обмеженою відповідальністю, що викликає сумність у достовірності зазначеного договору.
Крім того, підпис представника ТОВ «Укргазіфікація-Південь» Еременко В.П. на договорі №4 від 28.10.1997р. печаткою підприємства не засвідчений, а сам договір виконаний на бланку 1998р. , про що свідчить відповідне визначення у п.6 Договору.
За таких обставин. на думку суду, цей договір взагалі не може розглядатися судом у якості доказу по справі.
Що стосується наданого позивачем до матеріалів справи Проекту будівництва цеху по виробництву поліетиленових труб, то з цього проекту взагалі неможливо встановити коли та якою установою він був розроблений, адже , описова частина Проекту взагалі не містить печатки установи, яка розробила проект. Графічна частина проекту свідчить лише про те, що дані документи стосуються проекту виробничо-побутового корпусу по випуску поліетиленових труб в промзоні «Южний» Овідіопольського району Одеської області. Іншої інформації стосовно організації, за завданням якої був виконаний проект , або місце розташування об'єкту, дані документи не несуть. Крім того, слід зауважити, що сама по собі розробка проекту ще не свідчить про здійснення будівництва об'єкту саме за цим проектом.
Доказів будівництва спірного об'єкту за рахунок позивача до суду не надано. Посилання ж позивача на знаходження спірного об'єкту на балансі позивача не може бути доказом наявності у ТОВ «Укргазіфікація -Південь» права власності на цей об'єкт .
Слід зауважити, що і у випадку, якщо ТОВ «Укргазіфікація - Південь» здійснювало будівництво об'єкту нерухомості, то це будівництво здійснювалося без належного дозволу, без затвердженої належним чином проектно-кошторисної документації, без відведеної належним чином земельної ділянки, що свідчить про самовільне будівництво об'єкту нерухомості у розумінні ст.376 Цивільного кодексу України. При цьому, ч.2 зазначеної статті передбачено, що особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього.
Крім того, як вбачається з матеріалів справи, а саме: Свідоцтва про право власності на нерухоме майно Серія САА №018922, виданого 21 червня 2005р. виконавчим комітетом Таїровської селищної ради НВГА «ЕЛКО» та Витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно №7567912 від 21.06.2005р., НВГА «ЕЛКО» на праві приватної власності належить виробнича база, виробничо-складські приміщення та побутове приміщення, розташовані за адресою: Одеська обл.., Овідіопольский р-н, Таїровська с\рада, вул..Ільфа і Петрова, 18-а.
За таких обставин, безпідставною та такою, що не підлягає задоволенню є вимога позивач щодо визнання за ним права власності на виробничу базу -цех по виробництву поліетиленових труб з побутовими приміщеннями та приміщенням трансформаторної підстанції, загальною площею 1144 кв.м, що розташовані за адресою: Одеська обл.., Овідіопольський р-н, вул..Ільфа і Петрова, 18-а.
Всі інші вимоги позивача є слідством від вимоги щодо визнання права власності .
Відповідно до ст.15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Згідно ст.1 ГПК України юридичні особи мають право звертатися до господарського суду за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів. Отже, підставою для звернення до суду є саме порушення або оспорювання прав і охоронюваних законом інтересів юридичної особи.
Як вбачається з тексту позовної заяви, підставою заявлення позивачем вимог щодо визнання недійсним акту державної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта - виробничої бази -цеху по виробництву поліетиленових труб з побутовими приміщеннями та приміщенням трансформаторної підстанції, загальною площею 1144 кв.м, що розташовані за адресою : Одеська обл.., Овідіопольський р-н, вул. Ільфа і Петрова, від 15.12.2001р., визнання недійсним розпорядження Овідіопольскої районної державної адміністрації Одеської області від 29.12.2001р. за №866 про затвердження акту державної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта - виробничої бази -цеху по виробництву поліетиленових труб з побутовими приміщеннями та приміщенням трансформаторної підстанції, загальною площею 1144 кв.м, що розташовані за адресою : Одеська обл.., Овідіопольський р-н, вул..Ільфа і Петрова, від 15.12.2001р., визнання права власності ТОВ «Укргазіфікація Південь» на земельну ділянку площею 0,85 га, розташовану під виробничою базою -цехом по виробництву поліетиленових труб з побутовими приміщеннями та приміщенням трансформаторної підстанції , загальною площею 1144 кв.м, що розташовані за адресою : Одеська обл.., Овідіопольський р-н, вул. Ільфа і Петрова, 18-а, визнання частково недійсним державного акту серії ОД №052133 на право власності на земельну ділянку, загальною площею 2,728 га, розташовану за адресою: Одеська обл.., Овідіопольський р-н, вул. Ільфа і Петрова, 18-а, виданого НВГА «ЕЛКО» 30.12.2003р., в частині права власності на цю земельну ділянку площею 0,85 га за ТОВ «Укргазіфікація Південь», зобов'язання Овідіопольського районного бюро технічної інвентаризації скасувати державну реєстрацію права власності за НВГА «ЕЛКО» на виробничу базу -цех по виробництву поліетиленових труб з побутовими приміщеннями та приміщенням трансформаторної підстанції, загальною площею 1144 кв.м, що розташовані за адресою : Одеська обл.., Овідіопольський р-н, вул..Ільфа і Петрова, 18-а, є саме порушення прав та інтересів позивача як власника спірного об'єкту. Отже, у випадку відсутності у позивача права власності на виробничу базу -цех по виробництву поліетиленових труб з побутовими приміщеннями та приміщенням трансформаторної підстанції, загальною площею 1144 кв.м, що розташовані за адресою : Одеська обл.., Овідіопольський р-н, вул..Ільфа і Петрова, 18-а відсутнє і порушення прав та інтересів позивача, що є підставою для відмови у задоволенні іншої частини позову.
Крім того, слід також зауважити, що безпідставною є вимога позивача про визнання недійсним Акту державної технічної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта - виробничої бази -цеху по виробництву поліетиленових труб з побутовими приміщеннями та приміщенням трансформаторної підстанції , загальною площею 1144 кв.м, від 15.12.2001р., адже сам по собі Акт свідчить про закінчення будівництва об'єкту та відповідність його державним будівельним нормам та правилам, проекту та ін. У подальшому Акт обов'язково має бути затверджений відповідним органом, рішення якого (у даному випадку розпорядження райдержадміністрації) є підставою для видачі Свідоцтва про право власності.
Підставою ж для визнання недійсним акту (у даному випадку розпорядження райдержадміністрації) є невідповідність його вимогам чинного законодавства та \або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов'язковою умовою визнання акта недійсним є також порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів підприємства чи організації -позивача по справі. У даному випадку, позивач не навів жодного доказу щодо визнання недійсним розпорядження Овідіопольської райдержадміністрації та не довів факт порушення даним розпорядженням його прав та інтересів.
Суд також вважає за необхідне звернути увагу на те, що безпідставною є також вимога позивача щодо визнання за ним права власності на земельну ділянку площею 0,85 га під виробничою базою -цехом по виробництву поліетиленових труб з побутовими приміщеннями та приміщенням трансформаторної підстанції , загальною площею 1144 кв.м, що розташовані за адресою : Одеська обл.., Овідіопольський р-н, вул. Ільфа і Петрова, 18-а, з посиланням на ст.377 Цивільного кодексу України, адже, по -перше, у позивача не виникло право власності на об'єкт нерухомості, а по -друге, право власності на земельну ділянку не виникає автоматично, підставою для виникнення такого права є цивільно -правова угода . Крім того, розмір земельної ділянки визначається на підставі відповідної землевпорядної документації, розробленої відповідними організаціями. Враховуючи зазначене, у суду не має підстав і для визнання частково недійсним Державного акту серії ОД №052133 на право власності на земельну ділянку, загальною площею 2,728 га, розташовану за адресою: Одеська обл.., Овідіопольський р-н, вул..Ільфа і Петрова, 18-а, виданого НВГА «ЕЛКО» 30.12.2003р., в частині права власності на цю земельну ділянку площею 0,85 га за ТОВ «Укргазіфікація Південь» .
Відповідно до ст.43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням , що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності , керуючись законом.
Виходячи з викладеного вище, враховуючи матеріали справи, у суду не має підстав для задоволення позову.
Керуючись ст.ст. 82-85 ГПК України, суд, -
1. У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Укргазіфікація - Південь» -відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його прийняття.
Суддя Рога Н. В.