Справа № 697/545/24
Номер провадження 1-кп/697/137/2024
Іменем України
29 квітня 2024 року м. Канів
Канівський міськрайонний суд Черкаської області у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
з участю секретаря с/з - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
потерпілого - ОСОБА_4 ,
підозрюваного - ОСОБА_5 ,
законного представника неповнолітнього підозрюваного ОСОБА_6 ,
захисника неповнолітнього підозрюваного - ОСОБА_7 ,
представника служби у справах дітей Ліплявської сільської ради - ОСОБА_8 ,
представника сектору ювенальної превенції відділу превенції Черкаського РУП ГУНП в Черкаській області - ОСОБА_9 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Каневі Черкаської області клопотання прокурора про звільнення від кримінальної відповідальності
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Сушки, Канівського району Черкаської області, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, з неповною середньою освітою, студента 3-го курсу ДНЗ «Канівське вище професійне училище», не одруженого, групи інвалідності не має, раніше не судимого,
у рамках кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024255340000026 від 13.04.2024 за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України, у зв'язку із примиренням винного із потерпілим,
Прокурор Канівського відділу Смілянської окружної прокуратури Черкаської області звернулася до суду із клопотаннями про звільнення від кримінальної відповідальності підозрюваного ОСОБА_5 зв'язку з примиренням винного з потерпілим на підставі ст. 46 КК України та закриття кримінального провадження №12024255340000026 від 13.04.2024 за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України. Відповідно до вимог ст. 287 КПК України до клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності прокурор додала письмову згоду на таке звільнення підозрюваного - ОСОБА_5 , його законного представника ОСОБА_6 , захисника неповнолітнього підозрюваного - ОСОБА_7 та потерпілого - ОСОБА_4 .
Кримінальне провадження відповідно до вимог ч. 1 ст. 32 КПК України підсудне Канівському міськрайонному суду Черкаської області. Клопотання прокурора відповідає вимогам ст. 287 цього Кодексу, вимоги ст. 286 КПК України прокурор виконав, тому відсутні підстави для його повернення прокурору.
ОСОБА_5 будучи неповнолітнім, 04.02.2024, близько 18 години 00 хвилин, перебуваючи за місцем проживання потерпілого ОСОБА_4 , а саме по АДРЕСА_2 , діючий умисно, з корисливих мотивів, переслідуючи мету заволодіння чужим майном, усвідомлюючи протиправний характер свого діяння, достовірно знаючи, що потерпілий ОСОБА_4 має при собі мобільний телефон марки Xiaomi моделі Redmi 12, шляхом зловживання довірою ОСОБА_4 , використовуючи при цьому довірливі відносини з останнім, засновані на довготривалому знайомстві, повідомив потерпілому про необхідність здійснити телефонний дзвінок Та попросив у останнього його телефон марки Xiaomi моделі Redmi 12, запевняючи, що після дзвінка поверне йому мобільний телефон, при цьому не маючи реального наміру виконати свою обіцянку. Після цього ОСОБА_4 , введений в оману відносно дійсних намірів неповнолітнього ОСОБА_5 , добровільно передав свій мобільний телефон марки Xiaomi моделі Redmi 12 останньому, вважаючи, що Він поверне його та вийшов у іншу кімнату будинку. Отримавши телефон Xiaomi моделі Redmi 12,вартість якого згідно з висновком судової товарознавчої експертизи № СЕ-19/124-24/2240-ТВ від 20.02.2024 становить 6145,31 грн, всередині якого знаходилась sim-картка оператора мобільного зв'язку ТОВ “Лайфселл” вартістю 100 грн та sim-картка оператора мобільного зв'язку ТОВ “Київстар” вартістю 175 грн, неповнолітній ОСОБА_5 , залишивши вищевказаний мобільний телефон при собі, покинув місце події, і таким чином незаконно заволодів майном потерпілого ОСОБА_4 , вчинивши йому матеріальних збитків на загальну суму 6420,31 грн.
Такі дії ОСОБА_5 кваліфікуються за ч. 1 ст. 190 КК України - заволодіння чужим майном шляхом зловживання довірою ( шахрайство).
У судовому засіданні прокурор просила клопотання задовольнити, перешкод для цього не вбачала, оскільки встановлено правові підстави для закриття кримінального провадження відповідно до статей 44, 46 КК України та п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України, посилаючись на те, що неповнолітній підозрюваний ОСОБА_5 вперше вчинив кримінальний проступок, та на те, що останній примирився з потерпілим та відшкодував останньому завдані збитки.
Потерпілий ОСОБА_4 у судовому засіданні повідомив суду про те, що він не заперечує проти звільнення неповнолітнього підозрюваного ОСОБА_5 від кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 190 КК України на підставі ст. 46 цього Кодексу. оскільки вони з підозрюваним ОСОБА_4 примирилися, шкода йому, потерпілому, відшкодована, жодних претензій до підозрюваного він не має, наслідки закриття кримінального провадження йому зрозумілі.
У судовому засіданні підозрюваний ОСОБА_5 , його законний представник ОСОБА_6 та захисник неповнолітнього підозрюваного ОСОБА_10 підтримали клопотання прокурора про звільнення підозрюваного ОСОБА_5 від кримінальної відповідальності на підставі ст. 46 КК України. Суть підозри та наслідки закриття провадження за ст. 46 КК України їм зрозумілі.
Підозрюваний ОСОБА_5 свою винуватість у вчиненому визнав, щиро розкаявся, відшкодував завдану ним шкоду, зробив для себе висновки, та не заперечував проти закриття кримінального провадження з підстав, викладених у клопотанні, надав суду згоду на своє звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку із примиренням із потерпілим.
Представники сектору ювенальної первенції Черкаського РУП ГУНП в Черкаській області та служби у справаї дітей Ліплявської сільської ради не заперечували проти задоволення клопотання та звільнення неповнолітнього підозрюваного ОСОБА_5 від кримінальної відповідальності за ст.46 КК України
Заслухавши клопотання сторони обвинувачення, пояснення учасників судового провадження щодо можливості звільнення підозрюваного від кримінальної відповідальності за нереабілітуючою підставою, дослідивши клопотання, а також матеріали, долучені прокурором до кримінального провадження, суд приходить до висновку, що клопотання підлягає задоволенню на таких підставах.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається судом у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.
Приписами ч. 1 ст. 285 цього Кодексу передбачено, що особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.
Відповідно до ч. 3 ст. 288 КПК України суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.
Згідно із ч. 1 ст. 44 КК України особа, яка вчинила кримінальне правопорушення, звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цим Кодексом. За правилами частини другої тієї ж статті, звільнення від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених КК України, здійснюється виключно судом. Порядок звільнення від кримінальної відповідальності встановлюється законом.
Приписами ст. 46 КК України передбачено, що особа, яка вперше вчинила кримінальний проступок або необережний нетяжкий злочин, крім корупційних кримінальних правопорушень, кримінальних правопорушень, пов'язаних з корупцією, порушень правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керували транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебували під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, звільняється від кримінальної відповідальності, якщо вона примирилася з потерпілим та відшкодувала завдані нею збитки або усунула заподіяну шкоду.
Підозрюваному ОСОБА_5 , його законному представнику та захиснику суть підозри, підстава звільнення від кримінальної відповідальності, що не відноситься до реабілітуючих підстав, передбачених пунктами 1-3 ч. 1 ст. 284 КПК України, зрозуміла, проти закриття кримінального провадження з цієї підстави підозрюваний ОСОБА_5 , його законний представник та захисник не заперечували та надали свою згоду на закриття кримінального провадження за ч. 1 ст. 190 КК України на підставі ст.46 КК України.
Відповідно до судової практики та роз'яснень, що містяться у Постанові Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 №12 «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності», примиренням винної особи з потерпілим належить розуміти як акт прощення її ним у результаті вільного волевиявлення, що виключає будь-який неправомірний вплив, незалежно від того, яка зі сторін була ініціатором та з яких мотивів. Звільнення винної особи від кримінальної відповідальності та закриття справи у зв'язку з примиренням із потерпілим можливе тільки в разі відшкодування завданих збитків або усунення заподіяної шкоди.
Так, згідно ч. 2 ст. 12 КК України кримінальним проступком є передбачене цим Кодексом діяння (дія чи бездіяльність), за вчинення якого передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі не більше трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або інше покарання, не пов'язане з позбавленням волі.
Кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 190 КК України, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5 відноситься до кримінальних проступків.
Суд також враховує, що ОСОБА_5 раніше несудимий, даних про його перебування під наркологічним диспансерно-динамічним наглядом у лікаря-нарколога, а також під наглядом у лікаря-психіатра немає, що свідчить про його осудність, а також на те, що потерпілий у судовому засіданні підтвердив, що вони з підозрюваним ОСОБА_5 дійсно примирилися, жодних претензій до підозрюваного як матеріального так і морального характеру він не має, підтримує клопотання про закриття провадження.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку про наявність підстав для звільнення ОСОБА_5 від кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 190 КК України на підставі ст. 46 цього Кодексу у зв'язку з примиренням винного з потерпілим та закриття кримінального провадження №12024255340000026 від 13.04.2024.
Заходи забезпечення кримінального провадження не застосовувались.
Долю речових доказів суд вирішує відповідно до ст. 100 КПК України.
Цивільний позов не заявлявся.
Водночас, приймаючи рішення щодо процесуальних витрат у кримінальному провадженні, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 126 КПК України питання щодо процесуальних витрат суд вирішує у вироку суду або ухвалою. При цьому, пунктом 3 ч. 1 ст. 118 цього Кодексу встановлено, що процесуальні витрати складаються, зокрема, з витрат, пов'язаних із залученням потерпілих, свідків, спеціалістів, перекладачів та експертів.
Процесуальні витрати виникають та пов'язані із здійсненням кримінального провадження, є матеріальними витратами органів досудового розслідування, прокуратури, суду та інших учасників кримінального провадження.
Закриття кримінального провадження на підставі ст. 46 КК України у зв'язку з примиренням обвинуваченого, підозрюваного з потерпілим є закриттям кримінального провадження за нереабілітуючою підставою, тобто свідчить про те, що стосовно особи зібрано достатньо доказів для підозри у вчиненні кримінального правопорушення, однак у силу певних обставин кримінальне провадження щодо цієї особи виключається. Така підстава дозволяє суду в більш спрощеній формі завершити кримінальне провадження.
У разі згоди особи на завершення кримінального провадження у зазначеній формі, без використання своїх прав на доведення своєї невинуватості у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, всі процесуальні витрати, понесені органом досудового розслідування та пов'язані з розслідуванням кримінального провадження, повинна відшкодувати саме така особа, а тому питання процесуальних витрат суд вирішує з урахуванням приписів Глави 8 КПК України.
На підставі викладеного та керуючись статтями 12, 44, 46 КК України, статтями 100, 124, 126, 284-288, 314-316, 369-372, 392, 395 КПК України, суд, -
Клопотання прокурора Канівського відділу Смілянської окружної прокуратури ОСОБА_11 про звільнення підозрюваного ОСОБА_5 від кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 190 КК України у зв'язку з примиренням винного з потерпілим на підставі ст. 46 КК України задовольнити.
На підставі ст. 46 КК України звільнити ОСОБА_5 від кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 190 КК України у зв'язку з примиренням винного з потерпілим.
Кримінальне провадження №12024255340000026 від 13.04.2024 за підозрою ОСОБА_5 за ч. 1 ст. 190 КК України закрити.
Речові докази у кримінальному провадженні:
-коробку з-під мобільного телефону марки Xiaomi моделі Redmi 12 Midnight Black, мобільний телефон Xiaomi в корпусі чорного кольору, які передані на зберігання в кімнату зберігання речових доказів відділу поліції № 1 Черкаського РУП ГУНП в Черкаській області , товарний чек № 16414 від 04.12.2023, гарантійний талон від 04.12.2023 на мобільний телефон Xiaomi Redmi 12, який зберігається в матеріалах справи - повернути власнику ОСОБА_4 ;
Стягнути з ОСОБА_5 на користь держави процесуальні витрати, пов'язані із проведенням судової товарознавчої експертизи № СЕ-19/124-24/2240-ТВ від 20.02.2024 у розмірі 1135 ( одна тисяча сто тридцять п'ять) грн. 92 коп.
Ухвала може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду через Канівський міськрайонний суд Черкаської області протягом семи днів з дня її проголошення.
Ухвала набирає законної сили на наступний день після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо таку не подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Головуючий ОСОБА_1