Справа № 646/4607/24
№ провадження 2/646/2126/2024
про залишення позовної заяви без руху
30.04.2024 м.Харкова
Суддя Червонозаводського районного суду м.Харкова Шиховцова А.О., розглянувши матеріали позовної заяви Приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди (в порядку суброгації),-
встановив:
Представник позивача звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди (в порядку суброгації).
Згідно з частиною 1 статті 4 Цивільного процесуального кодексу України ( далі ЦПК України), кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Частиною 1 ст. 5 ЦПК України передбачено, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
За правилами цивільного процесуального законодавства, позовна заява за формою та змістом повинна відповідати статті 175 ЦПК України, а також вимогам статті 177 цього Кодексу.
Згідно ч.1 ст. 175 ЦПК України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.
Під час вивчення матеріалів позовної заяви встановлено, що вони не відповідають вимогам ст. ст.175,177ЦПК України, зокрема:
В порушення п. 2 ч. 3ст. 175 ЦПК України, позивачем в заяві не зазначено дату народження відповідача, реєстраційний номер облікової картки платника податків за його наявності або номер і серію паспорта відповідача та адресу електронної пошти, у зв'язку з чим суд позбавлений можливості зробити запит в органи УДМС для встановлення місця реєстрації відповідача та визначити підсудність вказаної справи.
Згідно із ч. 5 ст. 177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Закон України «Про судовий збір» визначає правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору.
Згідно із ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана юридичною особою становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (не менше 3028,00 грн.)
Згідно із ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Як вбачається з матеріалів, позовна заява подана за допомогою системи «Електронний суд», тому розмір судового збору, що підлягає сплаті позивачем складає 2 422,40 грн.
Таким чином, позивачу слід сплатити судовий збір в розмірі 2 422,40 грн. та надати суду відповідні докази або долучити до матеріалів позовної заяви документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону, які на даний час до позовної заяви не долучені.
Позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Суд зазначає, що в позовній заяві позивач просить стягнути з відповідача на свою користь у порядку регресу виплачене страхове відшкодування матеріальної шкоди, при цьому позивач не вказує відповідачами та/або третіми особами всіх власників та користувачів (володільців) нежитлового приміщення, їх зареєстровані та фактичні місця проживань, відповідні страхові компанії, з якими власники чи володільці уклали відповідні договори страхування цивільно-правової відповідальності.
Крім того суддя звертає увагу на те, що за даних обставин позивач не зазначає у чому саме полягає спір саме між ним та вказаним відповідачем, чи подавав позивач заяву до страхової компанії, з якою відповідач уклав відповідний договір страхування, чому позивач ставить вимогу про стягнення коштів у порядку суброгації.
До того ж позивач не вказує відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов'язковий досудовий порядок урегулювання спору; відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів; попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи; підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. Право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.
У зв'язку з наведеним, вимога суду про усунення недоліків позовної заяви не є порушенням права на справедливий судовий захист.
Крім того, як наголошує у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана добросовісно користуватись належними їй процесуальними правам та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Статтею 185 ЦПК України передбачено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Враховуючи вищенаведені вимоги закону, позовну заяву слід залишити без руху і надати позивачу строк десять днів з дня вручення ухвали для усунення вищевказаних недоліків.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 175, 177, 185 ЦПК України, суддя, -
ухвалив:
Позовну заяву Приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди (в порядку суброгації) залишити без руху, надавши позивачу строк десять днів з дня отримання копії ухвали суду, для усунення вказаних недоліків.
У випадку невиконання вимог даної ухвали заява буде вважатись неподаною і підлягатиме поверненню.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею і оскарженню не підлягає.
Cуддя А.О.Шиховцова