Справа № 629/35/24
Номер провадження 3/629/123/24
25.04.2024 року суддя Лозівського міськрайонного суду Харківської області Ткаченко О.А., розглянувши адміністративний матеріал, який надійшов Лозівського районного відділу поліції ГУНП в Харківській області відносно:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, з середньою спеціальною освітою, одруженого, маючого на утриманні двох неповнолітніх дітей: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , працюючого водієм у філії «Лозівський райавтодор» ДП «Харківський облавтодор» ВАТ Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України», зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , якому відповідно до ст.63 Конституції України, ст.268 КУпАП роз'яснені права,
про притягнення до адміністративної відповідальності за ст.130 ч.1 КУпАП, -
встановив:
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД №289458 від 23.12.2023, 23.12.2023 о 23-40 год. ОСОБА_1 керував автомобілем «ГАЗ 3110» реєстраційний номер НОМЕР_2 , по вул.Павлоградській, м.Лозова, Харківської області, у стані алкогольного сп'яніння, огляд зі згоди водія у встановленому законом порядку проводився із застосуванням газоаналізатора «Drager Alcotest 6810» (тест №941 від 23.12.2023 із результатом 0,86‰), чим порушив вимоги п.2.9.а Правил дорожнього руху України.
В судовому засіданні ОСОБА_1 та його адвокат Свистун А.В. вину у вчиненні адміністративного правопорушення не визнавали, просили закрити провадження у справі на підставі п.4 ч.1 ст.247 КУпАП, оскільки ОСОБА_1 у той час знаходився у стані крайової необхідності. Зазначили, що ОСОБА_1 працює водієм автотранспортних засобів, навантажувачем у філії «Лозівський райавтодор» ДП «Харківський облавтодор» ВАТ Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України». 23.12.2023 у зв'язку з коливанням температури повітря через нульову позначку та погіршення погодних умов у вигляді мокрого снігу, з метою вживання заходів щодо забезпечення утримання в належному стані та забезпечення безпеки дорожнього руху, ОСОБА_1 був викликаний близько 23-00 год. на роботу в терміновому порядку для навантаження піщано-сольової суміші та подальшої обробки покриття дороги Т 21-21 «Лозова - Близнюки - Барвінкове - Велика Комишуваха». Дана дорога є першочерговою у списку обробки доріг, так як є шляхом для евакуації поранених і доставки зброї на передову. ОСОБА_1 не дивлячись на те, що цього вечора повернувшись додому з роботи і випивши літр пива, розуміючи, що дану роботу на підприємстві ніхто крім нього зробити не зможе, на своєму автомобілі ГАЗ-3110 поїхав на роботу. Заїжджаючи у двір підприємства він помітив, що за ним заїхав автомобіль працівників поліції. Він зупинився виліз зі свого автомобіля і до нього одразу підійшли працівники поліції, які хотіли перевірити, чого він в комендантську годину керує транспортним засобом і чи є у нього на це відповідний дозвіл. Підійшовши до нього працівники поліції почули запах алкоголю і запропонували перевірити його стан за допомогою спеціальної вимірювальної техніки. За результатами вимірювання було встановлено, що у ОСОБА_1 в крові 0,86 проміле алкоголю. Після чого одразу був складений протокол за ст.130 КУпАП. В ході складання протоколу за ст.130 КУпАП ОСОБА_1 повідомив працівникам поліції, що він сів за кермо автомобіля майже через півтори години після того, як вживав пиво, перебуваючи в стані крайньої необхідності, так як був викликаний на роботу в терміновому порядку для усунення наслідків негоди та у зв'язку з неможливістю добратися до роботи іншим шляхом. В іншому випадку він би ніколи не сів керувати транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння. Працівники поліції відповіли на це, що треба було раніше про це казати, але в будь-якому випадку вони не мають права залишити без реагування в спосіб передбачений законом факт виявлення водія керуючого транспортним засобом, хоч і з невеликим показником алкоголю в крові, але все-таки таким, за який існує відповідальність. Після складання протоколу працівники поліції поїхали, а ОСОБА_4 вручну завантажував автомобіль піщано-сольовою сумішшю, поки прийшов інший працівник, який поїхав посипати дорогу Т 21-21 «Лозова-Близнюки-Барвінкове-Велика Комишуваха».
Суд, вислухавши думку учасників судового розгляду, дослідивши матеріали провадження приходить до наступних висновків.
Згідно ч.1 ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст.62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом та на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. Суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення повинен прийти до висновку про винуватість особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, поза розумним сумнівом. Відповідно до вимог ст.245,251,252,280 КУпАП, суд зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.
З аналізу ст.251,252 КУпАП слідує, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. При цьому, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Отже, суддя, розглядаючи справу про адміністративне правопорушення, повинен всебічно, повно і об'єктивно дослідити всі обставини справи, оцінивши кожен доказ як окремо, так і в їх сукупності й навести в своєму рішенні висновки за результатами їх дослідження та оцінки щодо відсутності або наявності в діях особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, складу інкримінованого їй адміністративного правопорушення.
Відповідно до диспозиції ч.1 ст.130 КУпАП, встановлена адміністративна відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного сп'яніння, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
За змістом п.2.9.а Правил дорожнього руху, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Розглядаючи клопотання захисника про закриття справи про адміністративне правопорушення на підставі п.4 ст.247 КУпАП, суд дійшов наступного.
Відповідно до ст.18 КУпАП не є адміністративним правопорушенням дія, яка хоч і передбачена цим Кодексом або іншими законами, що встановлюють відповідальність за адміністративні правопорушення, але вчинена в стані крайньої необхідності, тобто для усунення небезпеки, яка загрожує державному або громадському порядку, власності, правам і свободам громадян, установленому порядку управління, якщо ця небезпека за даних обставин не могла бути усунута іншими засобами і якщо заподіяна шкода є менш значною, ніж відвернена шкода.
Особа, яка діяла в стані крайньої необхідності, необхідної оборони або яка була в стані неосудності, не підлягає адміністративній відповідальності (стаття 17 КУпАП).
У разі вчинення особою діяння у стані крайньої необхідності така особа не лише звільняється від адміністративної відповідальності, а такі дії взагалі не розглядаються як адміністративне правопорушення, оскільки в діянні немає ознаки вини.
Інститут крайньої необхідності покликаний сприяти підвищенню соціальної активності учасників суспільних відносин, є гарантією правового захисту людини, що бере участь у запобіганні шкоди правам громадян, інтересам держави й суспільства.
Стан крайньої необхідності виникає, коли є дійсна, реальна, а не уявна загроза зазначеним інтересам. Якщо загроза охоронюваним інтересам може виникнути в майбутньому, діяння не може вважатися таким, що вчинено у стані крайньої необхідності.
Однією з найважливіших умов правомірності акта крайньої необхідності є те, що за таких обставин небезпека не може бути усунута іншими засобами, тобто засобами, не пов'язаними із заподіянням шкоди іншим охоронюваним законом інтересам.
Спосіб збереження охоронюваного законом інтересу за рахунок іншого повинен бути саме крайнім. Якщо для запобігання небезпеки, що загрожує, в особи є шлях, не пов'язаний із заподіянням шкоди, вона повинна обрати саме цей шлях. Інакше посилання на стан крайньої необхідності виключається. Шкода, заподіяна в стані крайньої необхідності, повинна бути менш значною, ніж відвернена шкода. Заподіяння шкоди, рівної тій, що могла бути спричинена, або шкоди більшої, не може бути виправдана станом крайньої необхідності. Зокрема не можна рятувати одне благо за рахунок заподіяння шкоди рівноцінному благу. Питання про те, яку шкоду вважати більш значною, а яку менш, є питанням факту й вирішується в кожному конкретному випадку залежно від конкретних обставин справи. В основу оцінки шкоди заподіяної й шкоди відверненої повинні бути покладені як об'єктивний, так і суб'єктивний критерії, проте визначальним має бути об'єктивний критерій.
Отже положеннями КУпАП передбачено можливість звільнення особи від адміністративної відповідальності у випадках, коли вчинені нею дії, які мають ознаки правопорушення і за які КУпАП передбачена відповідальність, вчинені у стані крайньої необхідності.
Такого висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 21 грудня 2018 року у справі №686/5225/17.
Обов'язковими ознаками крайньої необхідності є вчинення дії: 1) з метою усунення небезпеки, яка загрожує державному або громадському порядку, власності, правам і свободам громадян, установленому порядку управління, 2) якщо ця небезпека за даних обставин не могла бути усунута іншими засобами, 3) якщо заподіяна шкода є менш значною, ніж відвернена шкода.
Як вбачається з листа т.в.о.начальника філії «Лозівський райавтодор» С.Міщанчука №138 від 11.01.2024 та характеристики з місця роботи №138 від 11.01.2024, ОСОБА_1 працює на посаді водія автотранспортних засобів з 27.09.2019 р., наказ про прийом на роботу №22 на закріпленому за ним автомобілі КрА3-65055 НОМЕР_3 , за сумісництвом - водій навантажувача, тракторист 5 розряду, наказ №22/3 від 01.09.2023, на закріпленому за ним транспорті - навантажувач Т-156 075437 ТН (м.Лозова), навантажувач Т-156 09039 ТН (с.Смирнівка), кран 65053 НОМЕР_4 .
За місцем роботи ОСОБА_1 характеризується з позитивного боку, неодноразово нагороджувався почесними грамотами та премією. ОСОБА_1 раніше не притягався до дисциплінарної відповідальності, до своїх обов'язків відносився відповідально, працював сумлінню. До функціональних обов'язків ОСОБА_1 входить доставка піщано-сольової суміші для обробки покриття автодороги державного та місцевого значення. Всього філія «Лозівський райавтодор» обслуговує 850 км автодороги.
В судовому засіданні ОСОБА_5 повідомив, що 23.12.2023 через коливання температури через нульову позначку та погіршення погодних умов у вигляді мокрого снігу, з метою вживання заходів щодо забезпечення утримання в належному стані та забезпечення безпеки дорожнього руху. ОСОБА_1 був викликаний близько 23-00 год. на роботу в терміновому порядку відповідальним черговим по зимовому утриманню доріг для навантаження піщано-сольової сумішевої та подальшої обробки покриття автодороги Т 21-21 «Лозова-Близнюки-Барвінкове-Велика Комишуваха», протяжністю у Лозівському районі 35 км. Цю автодорогу дуже важливо утримувати в належному стані - вона є шляхом для евакуації поранених і доставки зброї. Зазначив, що в цей скрутний для країни час, попри нестачу кваліфікованих працівників, філія «Лозівський райавтодор» ДП «Харківський облавтодор» безупинно працює та обслуговує автодороги місцевого та державного значення. У даний час на підприємстві залишився лише один водій навантажувача, тому інших осіб, які могли б виконувати роботу замість ОСОБА_1 чи могли замінити його у виконанні функціональних обов'язків не було. Якщо ОСОБА_1 позбавити права керування транспортним засобом чи усунути із займаної посади, то нікому буде підтримувати у належному стані автодорогу, яка веде до Донецької області, що може негативно вплинути на обороноздатність країни.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що керування останнім автомобілем у стані алкогольного сп'яніння (0,86 проміле) було виправданим та терміновим у даному конкретному випадку, зважаючи на значну небезпеку та загрозу для життя та здоров'я учасників дорожнього руху (в т.ч. військових) внаслідок ожеледиці, яка також могла негативно вплинути на обороноздатність країни на цьому напрямку, враховуючи розташування району у прифронтовій зоні.
Враховуючи наведене, наявні підстави для закриття справи про адміністративне правопорушення, на підставі п.4 ч.1 ст.247 КУпАП.
Керуючись ст.24,36,124,130 ч.1,284 КУпАП, -
постановив:
Провадження в справі №629/35/24 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ст.130 ч.1 КУпАП закрити, у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
На постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подана апеляційна скарга в Харківській апеляційний суд через Лозівський міськрайонний суд Харківської області протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя Олександр ТКАЧЕНКО