29.04.2024
Справа №642/1346/24
Номер провадження 6/642/87/24
23 квітня 2024 року м. Харків
Ленінський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого судді - Бородіної О.В.,
секретаря - Брус М.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Харкові заяву представника заявника - адвоката Кирилець Марини Олександрівни, яка діє в інтересах ОСОБА_1 , заінтересована особа 1 - Холодногірсько-Новобававарський ВДВС у м. Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, заінтересована особа 2 - Київський відділ державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, заінтересована особа 3 - ОСОБА_2 , про скасування тимчасового обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України-
Представник заявника - адвокат Кирилець Марина Олександрівна, яка діє в інтересах ОСОБА_1 на підставі ордеру на надання правничої (правової) допомоги від 07.03.2024 року, звернулась до суду з заявою про скасування тимчасового обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України, яке була накладено постановою від 08.02.2024 року державним виконавцем Київського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Молчановою Валерією Геннадієвною, винесеної в рамках виконавчого провадження № 73928809.
В обґрунтування заяви представник заявника - адвокат Кирилець М.О., посилається на те, що 23.01.2024 державним виконавцем Київського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Молчановою Валерією Геннадієвною винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 73928809 на підставі виконавчого листа № 645/5265/20 виданий 17.01.2024 Фрунзенський районним судом м. Харкова про стягнення з ОСОБА_1 , на користь ОСОБА_2 , аліменти на утримання неповнолітньої доньки - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини від всіх видів заробітку, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку щомісяця, починаючи з 10 вересня 2020 року і до досягнення дитиною повноліття (далі по тексту - виконавчий лист).
05.02.2024 ОСОБА_1 (надалі - заявник) звернувся із заявою до Київського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про передачу виконавчого провадження до відповідного органу державної виконавчої служби, а саме: Холодногірсько-новобаварського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові східного міжрегіонального управління міністерства юстиції.
08.02.2024 державним виконавцем Київського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Молчановою Валерією Геннадієвною винесено постанову про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві виїзду за межі України. 08.02.2024 державним виконавцем Київського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Молчановою Валерією Геннадієвною винесено постанову про передачу виконавчого провадження № 73928809 до Холодногірсько-новобаварського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові східного міжрегіонального управління міністерства юстиції.
23.02.2024 державним виконавцем Холодногірсько-Новобаварського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Ярошенко Вадимом Васильовичем, винесено постанову про прийняття виконавчого провадження №73928809.
Також представник заявника зазначила, що постанова про тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України є незаконною, оскільки державний виконавець не мав повноважень на її винесення, оскільки виконавчий лист не містив підстав для відкриття виконавчого провадження саме у Київському ВДВС у м. Харкові СМУМЮ.
У судове засідання боржник та його представник адвокат Кирилець М.О. не з'явились, від представника надійшла заява, в якій заяву підтримала в повну обсязі, просила її задовольнити, скасувати тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України та розглянути заяву за їх відсутності.
Від представника заінтересованої особи Київського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції надійшов відзив на заяву, в якій зазначив, що на виконанні у відділі перебувало виконавче провадження №73928809 з примусового виконання виконавчого листа №645/5265/20, виданого 17.01.2024 Фрунзенським районним судом м. Харкова про стягнення з ОСОБА_1 , на користь ОСОБА_2 , аліментів на утримання неповнолітньої доньки - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини від всіх видів заробітку, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку щомісяця, починаючи з 10 вересня 2020 року і до досягнення дитиною повноліття.
Зазначив, що враховуючи вказану адресу постійного або останнього місця проживання боржника за виконавчим листом №645/5265/20, а саме: АДРЕСА_1 , та даним з електронного джерела https://kharkov.info/streets/geroev-truda/32a , адреса відноситься до Київського району, у зв?язку з чим, 23.01.2024 керуючись статтями 3, 4, 24, 25, 26, 27 Закону України "Про виконавче провадження", винесено постанову про відкриття виконавчого провадження.
Крім того, представник Киїівського ВДВС повідомив, що 05.02.2024 до відділу надійшла заява про передачу виконавчого провадження №73928809, яка була направлена на розгляд керівнику органу державної виконавчої служби.
08.02.2024, після отримання заяви про передачу виконавчого провадження, винесено постанову про передачу виконавчого провадження до Холодногірсько-Новобаварського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції.
Підсумовуючи представник заінтересованої особи Київського ВДВС у місті Харкові, зазначив, що з моменту відкриття виконавчого провадження, до відділу не надходило жодної інформації про сплату аліментів починаючи з 10.09.2020, керуючись статтями 11, 71 Закону України «Про виконавче провадження», розділом IV Порядку взаємодії органі та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів, та органів Державної прикордонної служби України під час здійснення виконавчого провадження, затвердженого наказом Міністерства юстиції України, Міністерств внутрішніх справ України від 30.01.2018 № 256/5/65, зареєстрованого в Міністерств юстиції України 02.02.2018 за №133/31585 (із змінами) винесено постанову про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві виїзду за межі України.
Представник заінтересованої особи Холодногірсько-Новобававарського ВДВС у м. Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції в судове засідання не з'явився, подав заяву про розгляд справи за його відсутності та на виконання ухвали Ленінського районного суду м. Харкова від 21.03.2024 року надав до суду розрахунок заборгованості, яка становить 139 190 грн. 67 коп., по аліментам станом на 01.03.2024.
Заінтересована особа - стягувач ОСОБА_2 була повідомлена про день і час розгляду справи, в судове засідання не з'явилась, жодних заперечень до суду не направляла, причини неявки суду невідомі.
Суд, перевіривши матеріали справи та дослідивши надані учасниками справи докази, приходить до наступного.
Статтею 129-1 Конституції України визначений принцип обов'язковості судових рішень.
За приписами ч.1 ст. 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини право на справедливий суд, передбачене п.1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, було б ілюзорним, якби національна правова система договірної держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обовязкову силу, не виконувалося на шкоду однієї із сторін. Тому виконання рішення суду повинно розглядатись як невідємна частина судового процесу в розумінні ст. 6 Конвенції ( рішення ЄСПЛ у справах «Горисбі проти Греції», « Брумареску проти Румунії», «Бакай та інші проти України», «Іммобільяре Саффі»).
Рішенням Фрунзенського районного суду м.Харкова від 20.10.2020 р. стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/4 частини від всіх видів заробітку, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку щомісяця, починаючи з 10 вересня 2020 року і до досягнення дитиною повноліття.
23 січня 2024 року постановою державного виконавця Київського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Молчановою Валерією Геннадієвною, було відкрите виконавче провадження №73928809.
08.02.2024 року державним виконавцем Київського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Молчановою В. Г. винесено в рамках виконавчого провадження № 73928809 постанову про тимчасове обмеження ОСОБА_1 у праві виїзду за межі України.
08.02.2024 на підставі заяви про передачу виконавчого провадження, винесено постанову про передачу виконавчого провадження до Холодногірсько-Новобаварського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції.
ОСОБА_3 , який є боржником у виконавчому провадженні №73928809, повідомив про сплату аліментних зобов'язань, що не враховані державним виконавцем, та надав квитанції про перерахування на ім'я стягувача через АТ КБ «ПРИВАТБАНК» коштів. Однак, деякі квитанції не містять у графі «Призначення платежу» уточнення, яке могло б свідчити про сплату саме аліментів на утримання дитини.
Представник боржника зазначає, що на даний час, державним виконавцем Холодногірсько-Новобаварський ВДВС у м. Харкові СМУ МЮ Ярошенко В.В. проводиться перерахунок заборгованості. Оскільки частина платіжних доручень та переказів на сплату аліментів, містить відсутність посилань в призначенні платежу на сплату аліментів, даний спір підлягає розгляду в суді.
Однак, існування заборгованості у боржника зі сплати аліментів підтверджена наявними у справі розрахунками виконавця.
Згідно з розрахунком, складеним державним виконавцем 01.03.2024 р., який був наданий суду, заборгованість по аліментам становить станом на 01.03.2024 - 139 190,67 грн.
Згідно п. 1 ч. 9 ст. 71 закону України «Про виконавче провадження» на виконавця покладений обов'язок за наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за чотири місяці, винести вмотивовану постанову про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві виїзду за межі України.
Тобто обов'язок виконавця винести зазначені постанови ставиться законом у залежність виключно від наявності чи відсутності заборгованості зі сплати аліментів у певному обсязі, зокрема для ухвалення рішення про обмеження боржника у праві виїзду за межі України, виконавець не має встановлювати факт умисного ухилення боржника від сплати аліментів, на що посилався представник скаржника як на одну із підстав для задоволення скарги.
Відповідно до статті 33 Конституції України, кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України за винятком обмежень, які встановлюються законом.
Відповідно до ст. 6 Закону України «Про порядок виїзду з України та в'їзд в Україну громадян України», право громадянина України на виїзд з України може бути тимчасово обмежено у випадках, коли він ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням або рішенням інших органів (посадових осіб), що підлягає примусовому виконанню в порядку, встановленому законом, - до виконання зобов'язань або сплати заборгованості зі сплати аліментів.
Ці ж самі положення містяться в частині 1 ст. 441 ЦПК України.
Згідно ч. 1 та ч. 3 ст. 441 ЦПК України, тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути застосоване судом як захід забезпечення виконання судового рішення або рішення інших органів (посадових осіб), що підлягає примусовому виконанню в порядку, встановленому законом. Суд може постановити ухвалу про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України фізичної особи, яка є боржником за невиконаним нею судовим рішенням або рішенням інших органів (посадових осіб), якщо така особа ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на неї відповідним рішенням, на строк до виконання зобов'язань за рішенням, що виконується у виконавчому провадженні.
Відповідно до ч. 5 та 6 ст. 441 ЦПК України, суд може скасувати тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України за вмотивованою заявою боржника. Суд розглядає заяву про скасування тимчасового обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням сторін та інших заінтересованих осіб за обов'язкової участі державного (приватного) виконавця.
Статтею 2 Протоколу 4 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначено, що кожен, хто законно перебуває на території будь-якої держави, в межах цієї території має право на свободу пересування і свободу вибору місця проживання. Кожен є вільним залишати будь-яку країну, включаючи своєю власну. На здійснення цих прав не можуть бути встановлені жодні обмеження, крім тих, що передбачені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної чи громадської безпеки, для підтримання публічного порядку, запобігання злочину, для захисту здоров'я чи моралі або з метою захисту прав і свобод інших осіб.
Права, викладені в пункті 1, також можуть у певних місцевостях підлягати обмеженням, що встановлені згідно із законом і виправдані суспільними інтересами в демократичному суспільстві.
Передбачені у законі обмеження є заходами, які покладаються на боржника з метою заклику до його правосвідомості, якщо останній ухиляється від виконання свого обов'язку, або ж переслідують пасивне та незаборонене примушування боржника до вчинення ним активних дій щоб якнайскоріше задовольнити інтереси кредитора та позбутися обмежувальних заходів.
Отже тимчасове обмеження боржника в праві виїзду за межі України є винятковим заходом обмеження особистої свободи фізичної особи, який застосовується лише за наявності достатніх підстав вважати, що така особа ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на неї відповідним судовим рішенням, має намір вибути за межі України з метою невиконання цього рішення.
Разом з тим, належних доказів виконання повністю своїх зобов'язань за виконавчим документом, заявником не подано та не встановлено судом в ході розгляду справи.
Скасування застосованих обмежень може мати місце у разі, якщо відпали підстави для застосування таких заходів, зокрема, досягнення переслідуваної мети гарантування повернення боргу, або виявлено обставини, які спростовували б критерій співмірності цілі втручання застосованим обмежувальним заходам, або інші обставини, які дають підстави для висновку про наявність натепер таких факторів, що порушують справедливий баланс між правами людини та публічним інтересом, хоча при застосуванні таких заходів існувала обґрунтована виправданість втручання в здійснення особою права на свободу пересування.
Згідно ст. 18 ЦПК України, судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України,-і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.
Аналізуючи викладене, судом не встановлено наявність обставин для скасування обмежувальних заходів накладених на заявника в наслідок невиконання зобов'язань, які потягли за собою вжиття заходів забезпечення виконавчого провадження, таке як тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України.
Враховуючи вищевикладене, заява про скасування тимчасового обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України задоволенню не підлягає.
Відповідно до ч. 8 ст. 441 ЦПК України, відмова у скасуванні тимчасового обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України не перешкоджає повторному зверненню з такою самою заявою у разі виникнення нових обставин, що обґрунтовують необхідність скасування тимчасового обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України.
Враховуючи викладене, керуючись ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження», ст.ст. 1-22, 268, 441, ЦПК України, суд, -
У задоволенні заяви представника заявника - адвоката Кирилець Марини Олександрівни, яка діє в інтересах ОСОБА_1 , заінтересована особа 1 - Холодногірсько-Новобававарський ВДВС у м. Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, заінтересована особа 2 - Київський відділ державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, заінтересована особа 3 - ОСОБА_2 , про скасування тимчасового обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.
У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Повний текст ухвали складений 29 квітня 2024 року.
Суддя О.В. Бородіна