Справа № 953/3551/24
н/п 2-а/953/97/24
УхВала
"30" квітня 2024 р. Суддя Київського районного суду м. Харкова Колесник С.А., при вирішенні питання про відкриття провадження у адміністративній справі № 953/3551/24 за позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про адміністративне правопорушення, -
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаним адміністративним позовом, відповідно до якого просить: Скасувати постанову інспектора 1 взводу 3 роти 4 батальйону ОСОБА_2 Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції серія ЕНА №2023762 від 28.04. 2024 року, якою його, ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 3400,00 грн. за п. 2.3 г, 5 ст. 121; п. 2.9 в, ч.1 ст. 121-3; п. 2.1.а ПДР передбачене ч. 2 ст. 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення та судові витрати покласти на відповідача.
Згідно п.2 ч.1 ст. 171 КАС України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Дослідивши позовну заяву та додані до неї документи, приходжу до висновку про необхідність залишення позовної заяви без руху з наступних підстав.
Частиною 1 ст. 8 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» визначено, що ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до юрисдикції якого вона віднесена процесуальним законом.
Разом з тим, право на доступ до правосуддя не є абсолютним, на цьому наголошує і Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях «Голдер проти Великої Британії» від 21.02.1975 року. Відтак, в кожному випадку позивач при зверненні до суду із позовом повинен дотримуватися норм процесуального законодавства.
Порядок звернення до суду за судовим захистом урегульований Кодексом адміністративного судочинства України. Подання позовної заяви має відбуватись з дотриманням певних умов, які в цьому кодексі встановлені.
Відповідно до п.п. 2,11 ч.5 ст 160 КАС України в позовній заяві зазначаються: крім іншого ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), відомості про наявність або відсутність електронного кабінету, власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Однак, всупереч вказаних вимог позивачем не зазначено ідентифікаційний код юридичної особи відповідача, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету учасників справи, письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Відповідно до ч. 2 ст. 161 КАС України у разі подання позовної заяви та доданих до неї документів в електронній формі через електронний кабінет до позовної заяви додаються докази надсилання її копії та копій доданих документів іншим учасникам справи з урахуванням положень статті 44 цього Кодексу.
Однак, всупереч вказаних вимог позивачем не додано до позовної заяви докази надсилання копії позовної заяви та копій доданих документів іншим учасникам справи.
Відповідно до ч. 3 ст. 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Однак, позивачем квитанцію про сплату судового збору не додано та не подано документів, на підставі яких відповідно до Закону України «Про судовий збір» позивач може бути звільнений від сплати судового збору.
Відповідно до положень статей 3,5 Закону №3674-VI серед осіб, які мають пільги щодо сплати судового збору, немає таких, які б звільнялися від сплати судового збору за подання до суду позовної заяви на постанову про накладення адміністративного стягнення, чи виключали б позовну заяву на постанову про накладення адміністративного стягнення з об'єктів оплати судовим збором.
Відповідно до ст.4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Прожитковий мінімум для працездатних осіб на січень 2024 року складає 3028 гривень.
З позовної заяви вбачається, що позивачем заявлено позовну вимогу немайнового характеру.
Пунктом 5 статті 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, розмір судового збору становить 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Таким чином, позивачу необхідно сплатити судовий збір у розмірі 605,60 гривень.
Відповідно до ч. 7 ст. 161 КАС України до заяви про визнання індивідуального акта протиправним чи адміністративного договору недійсним додається також оригінал або копія оспорюваного акта чи договору або засвідчений витяг з нього, а у разі відсутності акта чи договору у позивача - клопотання про його витребування.
Однак, позивачем не додано до позовної заяви оригінал або копію оскаржуваної постанови або клопотання про його витребування (у разі відсутності акта чи договору у позивача).
Крім того, як вбачається зі змісту позовної заяви позивач вказав відповідачем - Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції.
Разом з тим, у Постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 26.12.2019 по справі № 724/716/16-а, Верховний суд дійшов висновків, що визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов'язком суду, який виконується під час розгляду справи. При цьому обов'язком суду є встановлення належності відповідачів та їх заміна у разі необхідності. З цього слідує, що суд за результатами розгляду справи відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача. Водночас колегія суддів зазначила, що позивач не завжди спроможний правильно визначити відповідача. Звертаючись до суду з адміністративним позовом, позивач зазначає відповідачем особу, яка, на його думку, повинна відповідати за позовом, проте під час розгляду справи він може заявити клопотання про заміну неналежного відповідача належним. Заміна відповідача може відбутися за клопотанням не лише позивача, а й будь-якої іншої особи, яка бере участь у справі, у тому числі й за клопотанням самого відповідача, або навіть за ініціативою суду.
Відповідачем у справах, які розглядаються судом в порядку, визначеному КАС України, є саме орган державної влади - суб'єкт владних повноважень.
Перевіркою відомостей, що містяться у вільному доступі, у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань встановлено, що відомості про Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції відсутні.
Суб'єктом владних повноважень, чиє рішення про притягнення до адміністративної відповідальності наразі оскаржується є Департамент патрульної поліції, який відповідно до Положення про Департамент патрульної поліції, затвердженого наказом Національної поліції України від 06 листопада 2015 року № 73, складається з структурних підрозділів апарату Департаменту, його територіальних підрозділів та інших підрозділів.
Отже Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції не є юридичною особою та суб'єктом владних повноважень, а лише є територіальним підрозділом Департаменту патрульної поліції.
За таких обставин, позивачу необхідно уточнити коло відповідачів.
Відповідно до ч. 1 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Враховуючи викладене, позовна заява ОСОБА_1 , відповідно до ч.1 ст.169 ЦПК України, підлягає залишенню без руху із встановленням позивачу строку для усунення недоліків, а саме: надати позовну заяву у новій редакції, в якій визначити коло учасників справи з урахуванням викладеного вище; зазначити ідентифікаційний код юридичної особи відповідача; відомості про наявність або відсутність електронного кабінету учасників справи; письмове підтвердження про те, що позивачем не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав; надати суду докази надсилання копії позовної заяви та копій доданих документів іншим учасникам справи; надати до суду оригінал квитанції про сплату судового збору в розмірі 605 грн. 60 коп. або документи на підставі яких відповідно до Закону України «Про судовий збір» позивач може бути звільнений від сплати судового збору; надати оригінал або копію оскаржуваної постанови або клопотання про його витребування (у разі відсутності акта чи договору у позивача).
Згідно ч.3 ст.169 КАС України якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до адміністративного суду.
Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк позовна заява повертається позивачеві, що встановлено положеннями частини 4 ст. 185 КАС України.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст.160, 161, 169, 171, 248, 256, 294 КАС України, суд -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про адміністративне правопорушення - залишити без руху.
Встановити строк для усунення зазначених в ухвалі недоліків -10 днів з дня вручення копії ухвали.
У разі не усунення недоліків позовної заяви у встановлений судом строк позовна заява повертається позивачеві.
Ухвала оскарженню в апеляційному порядку не підлягає.
Суддя Колесник С.А.